WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

2018-11-01T13:53:46Z

Vira.serputko:

== '''Нормативна база''' ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-І\/]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-І\/]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-\/І]

== '''Процесуальна дієздатність — що це?''' ==

'''<big>Цивільна дієздатність</big>''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді — '''<big>цивільна процесуальна дієздатність</big>''' ( [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

== '''Хто має цивільну процесуальну дієздатність?''' ==

За загальним правилом цивільну процесуальну дієздатність мають '''<big>фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)</big>''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України]), а також юридичні особи ( [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

Разом з тим, чинне законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи:
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ч. 5 ст. 55 Конституції України] визначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом;
* у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст.18 Сімейного кодексу України] зазначається, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] визначає право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.
* у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 п. 4 ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”] зазначається, що дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають також особи, які досягли віку 14 років.

== '''Набуття цивільної процесуальної дієздатності''' ==

У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).
Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України]:
# фізична особа, яка '''<big>досягла 16 років і працює за трудовим договором</big>''';
# неповнолітня особа, яка '''<big>записана матір'ю або батьком дитини</big>''';
# фізичній особі, яка '''<big>досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю</big>'''.

== '''Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника)?''' ==

Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою про:
* надання повної цивільної дієздатності
* надання їй права на шлюб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 23 Сімейного кодексу України]).
* про розірвання шлюбу
* визнання шлюбу недійсним
* визнання батьківства
* стягнення аліментів
* усиновлення чи визнання усиновлення недійсним
* неповнолітні батьки, яки досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України])
* щодо позбавлення батьківських прав ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 165 Сімейного кодексу України]). 

Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Тобто це ті відносини, які перераховані вище. 

Отже, щодо досить широкого кола відносин дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.

== '''Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі''' ==

Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України]).
Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 45-1 Цивільного процесуального кодексу України].
Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами.

Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''<big>сплата судових витрат</big>'''.

Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

'''<big>Судовий збір</big>''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].

[[Категорія:Позбавлення батьківських прав]]
[[Категорія:Розірвання шлюбу, або визнання його недійсним‎]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Суди‎]]

Соціальні пенсії

2018-11-01T13:27:02Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідніст з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/paran12#n12 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Поняття "соціальна пенсія" ==
'''Соціальні пенсії (допомоги)''' - це щомісячні державні виплати особам, які не мають необхідного стажу роботи для призначення трудової (страхової) пенсії (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

'''Ознаки соціальних пенсій (допомог):'''
* право на них мають незастраховані особи;
* фінансуються з державного бюджету;
* їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.

Відповідно до розділу III Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію:

* інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи;
* особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
* дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 Закон);
* дітям - інвалідам віком до 16 років.

Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:

* державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* державна соціальна допомога на догляд.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю призначається і виплачується :
* громадянам України, які постійно мешкають на території України;
* іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україні, та особам, які одержали статус біженця.

== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ==

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю''' - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України від 30.04.2002 № 226/293/169):
Заява;
паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про постійне місце проживання;
довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.
Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію посвідки на постійне або тимчасове проживання
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.
'''Особа, яка не має права на пенсію,''' - особа, яка досягла віку 63 років та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства.

'''До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''

58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 31 грудня 1958 року;

'''Одинока особа''' - особа, яка не має працездатних родичів,зобов'язаних за законом її утримувати.

'''Державна соціальна допомога призначається особі, яка:'''

* досягла віку, встановленого статтею 1 цього Закону та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом в установленому порядку;
* не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";
* є малозабезпеченою особою (крім інвалідів, зазначених у пункті 4 цієї частини);
* є інвалідом I групи, середньомісячний сукупний дохід якого не перевищує 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з івалідністю здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 2 квітня 2005 р. № 261.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.

До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

=== Підтвердження належності до категорії ===

Підтвердженням належності до цієї категорії є:

* інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
* довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

* особи з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання «Мати-героїня» - 100%
* особи з інвалідністю II групи - 80%
* особи з інвалідністю III групи - 60%
* священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
* чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам — 58 років -30%

=== Ким призначається допомога ===

Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).

=== Необхідні документи ===

# заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред'явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
# декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 липня 2003 р. № 204;
# копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);
# копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;
# довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем постійного проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Органи праці та соціального захисту населення у разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності органи праці та соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначають пенсію, довідку - атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у цих випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду МСЕК).

=== Призначення допомоги ===

Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.
У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” або визнання МСЕК осіб інвалідами.
Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.
У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”, а інвалідам - на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи праці та соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі визнання особи інвалідом у період її одержання.

== ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА ==

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. (із змінами) пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи били вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:

були на повному утриманні померлого годувальника;
одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника .

Усиновлені діти мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення.

Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

=== Необхідні документи ===

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005г. за № 1566/ 11846.
Згідно з цим Порядком заяву про призначення пенсії по втраті годувальника подається особою, яка має на таку пенсію право, особисто (або через законного представника) у міське управління пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації).
У разі якщо особа, на яку призначається пенсія по втраті годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами за місцем їх проживання (реєстрації).
Щоб пенсія по втраті годувальника була призначена з дня смерті годувальника, заяву на призначення пенсії слід подати в міське управління ПФУ не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня смерті годувальника. У разі пропуску зазначеного терміну пенсія призначається з дня подання заяви.

=== Призначення пенсії ===

'''Необхідний страховий стаж:''' обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника за нормами згаданого Закону є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 Закону кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності.
Якщо годувальник помер :
до 23 років – 1 рік;
від 24 до 26 років – 2 роки;
від 27 до 28 років – 3 роки;
від 29 до 31 року – 4 роки;
від 32 до 33 років – 5 років;
від 34 до 35 років – 6 років;
від 36 до 37 років – 7 років;
від 38 до 39 років – 8 років;
від 40 до 42 років – 9 років;
від 43 до 45 років – 10 років;
від 46 до 48 років – 11 років;
від 49 до 51 року – 12 років;
від 52 до 55 років – 13 років;
від 56 до 59 років – 14 років.

У разі смерті пенсіонера або особи в період проходження строкової військової служби пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від тривалості страхового стажу на день смерті .

=== Розмір пенсій по втраті годувальника: ===

Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена – 50 % від пенсії за віком померлого годувальника,
* на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100 % від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.

=== Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника. ===

Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.

'''Непрацездатними членами сім'ї вважаються:'''

* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.

=== Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття ===

Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:

* якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
* діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.

=== Виділення частки пенсії ===

Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії .

Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.

== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ІНВАЛІДАМ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ ==

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

=== Розмір державної соціальної допомоги ===

Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
* інвалідам з дитинства I групи -100%
* інвалідам з дитинства II групи - 80%
* інвалідам з дитинства III групи - 60%
* на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70%
* чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам — 58 років - 30%

'''Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''

* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
* одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичногозакладу потребують постійного стороннього догляду - 15%

'''Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:'''

* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

'''Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:'''

* на дитину-інваліда віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років -в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

При визначенні розмірів надбавок на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

=== Порядок та умови призначення соціальної допомоги ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють,ненавчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина інвалід потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду інваліда з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною-інвалідом до місцевої державної адміністрації за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда.

Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання.

За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини-інваліда про причину припинення її виплати.

=== Необхідні документи ===

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи:
- про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда
- документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву
- довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування.
Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви.
Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.
Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

=== Здійснення виплат соціальної допомоги ===

Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей-інвалідів.
Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.
Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки.
Призначена державна соціальна допомога виплачується інваліду з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
Державна соціальна допомога, яка призначена на дитину-інваліда віком до 18 років, виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги.

=== Строк на який призначається соціальна допомога ===

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.

У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується інваліду з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, а в разі визнання знову інвалідом або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період його визнано інвалідом або дитиною-інвалідом. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.

У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною-інвалідом.

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Перерахунок пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]

Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам

2018-11-01T12:59:32Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" від 9 липня 2003 року № 1058-IV] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/365-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Куди звернутися? ==
Пенсія внутрішньо переміщеним особам (далі - ВПО) призначається та виплачується територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

== Порядок призначення пенсії ВПО вперше ==
→ Не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку ВПО (її законний представник) має право звернутися до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України надати наступні документи:
# заяву про призначення (відновлення) пенсії;
# копію [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи] (додатково пред'являється оригінал довідки); 
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 
# трудову книжку (за відсутності – інші документи, що підтверджують наявний трудовий стаж (наприклад, довідки, виписки з наказів, посвідчення, відомості про заробітну плату тощо); 
# індивідуальні відомості про застраховану особу (за період роботи чи довідка про заробітну плату); 
# документи, що засвідчують особливий статус особи (наприклад, посвідчення учасника бойових дій) – за необхідності; 
# документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (у випадку, якщо особа перемістилася з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим);
# дві фотокартки 2,5×3.

→ Територіальний орган Пенсійного фонду України направляє звернення до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування ВПО.

→ Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення ''протягом 15 робочих днів'' з дня надходження звернення проводить перевірку інформації про фактичне місце проживання/перебування ВПО та складає акт обстеження матеріально-побутових умов, який підписується всіма повнолітніми ВПО (їх законними представниками). 

→ Рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії приймає комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за результатами розгляду подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про призначення або про відмову у призначенні пенсії з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї протягом 5 робочих днів з дня отримання подання.

→ На підставі рішення комісії територіальний орган Пенсійного фонду України призначає пенсію.

→ Відкриття рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" та надання територіальному органу Пенсійного фонду України заяву про зарахування пенсії на цей рахунок.

== Відкриття рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" ==
Починаючи з 01 липня 2016 року виплати пенсій, що призначаються ВПО, здійснюються через рахунки та мережу ПАТ "Державного ощадного банку України". 
ВПО, якій призначено пенсію, для укладення договору про відкриття рахунку необхідно звернутися до відділення банку за місцем фактичного проживання та надати наступні документи: 
# документ, що посвідчує особу (паспорт); 
# довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; 
# довідку про отримання пенсії; 
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

За письмовими заявами осіб з інвалідністю I групи та осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги виплати можуть проводитись ПАТ "Державний ощадний банк України", безоплатно з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб з одночасною їх фізичною ідентифікацією для отримання соціальних виплат.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Платіжна картка, на яку зараховуються пенсія ВПО одночасно є '''пенсійним посвідченням'''.
Строк дії карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, встановлюється до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах ПАТ "Державний ощадний банк України" перші 2 рази кожні шість місяців, у подальшому – кожні 12 місяців. Після завершення строку дії картки вона перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". 
Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в ПАТ "Державний ощадний банк України" для отримання пенсії, до отримання ним платіжної картки здійснюється кожні три місяці з дня відкриття рахунка.
|}

За проведенням виплат пенсій ВПО здійснюється [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC '''контроль'''] шляхом перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО.

[[Категорія: Призначення пенсії]] [[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]] [[Категорія: Пенсіонери]] [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія: Органи місцевого самоврядування]] [[Категорія: Територіальні органи]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:33:38Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], <big>призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу собам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "].

''При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Особи з інвалідністю з дитинства ===

Особам з інвалідністю з дитинства з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* Особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* Особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти з інвалідністю ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:32:02Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], <big>призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу собам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "].

''При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Особи з інвалідністю з дитинства ===

Особам з інвалідністю з дитинства з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* Особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* Особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти з інвалідністю ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:26:54Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], <big>призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу собам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "].

''При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Особи з інвалідністю з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:17:32Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], <big>призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу собам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "].

''При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:11:05Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], <big>призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу собам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю "].

''При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:05:51Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"], <big>призначається за вибором інвалідів з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"].

''При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:02:52Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"], <big>призначається за вибором інвалідів з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"].

''При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T12:00:46Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та та особам з інвалідністю ";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"], <big>призначається за вибором інвалідів з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"].

''При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T11:57:08Z

Vira.serputko: Vira.serputko перейменував сторінку з Надбавка на догляд за особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на [[Надбавка на догляд...

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16.11.2000 № 2109-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років";]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України № 889 від 26.07.2001р. "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 454/471/516 від 08.11.2001 року "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"], <big>призначається за вибором інвалідів з дитинства</big> (законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів) <big>державна соціальна допомога</big> відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] <big>або пенсія чи державна соціальна допомога</big> згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"].

''При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"], '''ці виплати призначаються одночасно!'''''

== Надбавка на догляд ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ст. 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини-інваліда.

=== Інваліди з дитинства ===

Інвалідам з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* інвалідам з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

=== Діти-інваліди ===

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда підгрупи А віком від 6 до 18 років - прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною-інвалідом встановлюється в розмірі:
* на дитину-інваліда віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

== Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ==

Питання щодо надання зазначеної державної соціальної допомоги, переліку необхідних документів, строків призначення та виплати допомоги регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України № 226/293/169 від 30.04.2002 "Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".]

<big>Довідково дивитись</big> статтю [[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2018-11-01T11:56:35Z

Vira.serputko: Vira.serputko перейменував сторінку з Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами на [[Надбавка на догляд за особам з ін...

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2018-11-01T09:59:17Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним»;# Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги» від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 21.04.2015 № 441];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб» від 22.07.2003 № 204];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» від 31.07.2013 № 667]
== Кому надається допомога ==
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним затверджено Постановою Кабінету Міністрів України [1]. Згідно з ним, щомісячна грошова допомога '''надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу''', який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним. Відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» [2] така допомога надається у грошовій формі.
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд провадиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості заяви з документами, необхідними для призначення допомоги на догляд, приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних і сільських рад, і передаються відповідним органам соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.''

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, [3] затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I чи II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім'ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України [4];
* документ, що посвідчує особу;
* довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики [5];
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України [6];
* довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі;
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такої особи.
У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю.
== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.
Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у переліку вище.
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Органами праці та соціального захисту населення надсилаються щокварталу запити до психіатричних закладів органів охорони здоров’я для отримання інформації про осіб з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які перебувають на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні більш як календарний місяць.
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2018-11-01T09:55:14Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним»;# Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги» від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 21.04.2015 № 441];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб» від 22.07.2003 № 204];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» від 31.07.2013 № 667]
== Кому надається допомога ==
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним затверджено Постановою Кабінету Міністрів України [1]. Згідно з ним, щомісячна грошова допомога '''надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу''', який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним. Відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» [2] така допомога надається у грошовій формі.
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд провадиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості заяви з документами, необхідними для призначення допомоги на догляд, приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних і сільських рад, і передаються відповідним органам соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.''

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, [3] затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I чи II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім'ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України [4];
* документ, що посвідчує особу;
* довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики [5];
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України [6];
* довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі;
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такої особи.
У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю.
== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.
Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у переліку вище.
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Органами праці та соціального захисту населення надсилаються щокварталу запити до психіатричних закладів органів охорони здоров’я для отримання інформації про осіб з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які перебувають на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні більш як календарний місяць.
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2018-11-01T09:53:19Z

Vira.serputko:

== Нормативно-правова база ==

# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним»;# Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги» від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 21.04.2015 № 441];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб» від 22.07.2003 № 204];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» від 31.07.2013 № 667]
== Кому надається допомога ==
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним затверджено Постановою Кабінету Міністрів України [1]. Згідно з ним, щомісячна грошова допомога '''надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу''', який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним. Відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» [2] така допомога надається у грошовій формі.
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд провадиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості заяви з документами, необхідними для призначення допомоги на догляд, приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних і сільських рад, і передаються відповідним органам соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.''

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, [3] затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I чи II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім'ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України [4];
* документ, що посвідчує особу;
* довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики [5];
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України [6];
* довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі;
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такої особи.
У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю.
== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.
Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у переліку вище.
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Органами праці та соціального захисту населення надсилаються щокварталу запити до психіатричних закладів органів охорони здоров’я для отримання інформації про осіб з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які перебувають на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні більш як календарний місяць.
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2018-11-01T09:38:45Z

Vira.serputko: Vira.serputko перейменував сторінку з [[Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідо...

== Нормативно-правова база ==

# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним»;# Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги» від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» від 21.04.2015 № 441];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб» від 22.07.2003 № 204];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» від 31.07.2013 № 667]
== Кому надається допомога ==
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним затверджено Постановою Кабінету Міністрів України [1]. Згідно з ним, щомісячна грошова допомога '''надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу''', який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним. Відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» [2] така допомога надається у грошовій формі.
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд провадиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
У сільській місцевості заяви з документами, необхідними для призначення допомоги на догляд, приймаються уповноваженими особами, визначеними виконавчими комітетами селищних і сільських рад, і передаються відповідним органам соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.''

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, [3] затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I чи II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, визнані інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім'ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України [4];
* документ, що посвідчує особу;
* довідка про склад сім'ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв'язків членів сім'ї;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики [5];
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України [6];
* довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі;
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана інваліду I чи II групи внаслідок психічного розладу, за яким здійснюється догляд.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такої особи.
У разі коли інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає на одній житловій площі за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи праці та соціального захисту населення надсилають запит щодо неодержання допомоги на догляд до органів праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання інваліда.
== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи.
Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у переліку вище.
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (інвалідом), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.
Органами праці та соціального захисту населення надсилаються щокварталу запити до психіатричних закладів органів охорони здоров’я для отримання інформації про інвалідів I чи II групи внаслідок психічного розладу, які перебувають на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні більш як календарний місяць.
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

2018-10-16T12:49:29Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють самовільне спалювання листя.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Згідно з п.9.1.19 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]''' згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів.
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''

== Види відповідальності ==
=== Адміністративна ===
Відповідно до ст. 77-1 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]''' випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

=== Кримінальна ===

Відповідно до ст.245 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III] знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -'''караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.'''

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.'''
[[Категорія:«Екологічне право»]]

Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

2018-10-03T10:16:07Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють самовільне спалювання листя.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Згідно з п.9.1.19 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]''' згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів.
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''
Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на
підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
== Види відповідальності ==
=== Адміністративна ===
Відповідно до ст. 77-1 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]''' випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
=== Кримінальна ===

Відповідно до ст.245 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III] знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -'''караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.'''

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.'''
[[Категорія:«Екологічне право»]]

Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

2018-10-03T10:13:39Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють самовільне спалювання листя.
Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Згідно з п.9.1.19 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]''' згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів.
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''
Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на
підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
== Види відповідальності ==
=== Адміністративна ===
Відповідно до ст. 77-1 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]''' випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
=== Кримінальна ===

Відповідно до ст.245 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III] знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -'''караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.'''

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.'''
[[Категорія:«Екологічне право»]]

Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

2018-10-03T10:06:05Z

Vira.serputko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня...

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють самовільне спалювання листя.
Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Згідно з п.9.1.19 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів.
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''
Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на
підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
== Види відповідальності ==
=== Адміністративна ===
Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України Про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
=== Кримінальна ===

Відповідно до ст.245 Кримінального укодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -'''караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.'''

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.'''
[[Категорія:«Екологічне право»]]

Спрощене провадження в адміністративних справах

2018-10-02T14:52:36Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII]

== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються:
Справи незначної складності.
Може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком деяких справ.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

== Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
# Щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
# Щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# Про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
# Щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
 Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
# задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
# відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
# залишення заяви відповідача без задоволення;
# розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
 Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
 Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 КАС України.

== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
 Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

== Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
 Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
 Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до КАС України судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до КАС України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
 Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
 Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
# у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;
# якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
 При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

== Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==
Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
# оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
# оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
# припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
# стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
Справи, визначені частиною першою цього розділу, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 У справах, визначених частиною першою цього розділу, заявами по суті справи є позов та відзив.

[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Забезпечення позову в адміністративному процесі

2018-10-02T14:51:28Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.]; 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”].

== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==
Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page ст.117 КАСУ]).

Не допускається забезпечення позову шляхом:
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та встановлення для них заборони вчиняти певні дії;
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page ст.117 КАСУ]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page ст.118 КАСУ], клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

== Способи забезпечення адміністративного позову ==

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено два способи забезпечення адміністративного позову ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page стаття 117]):

* зупинення на час провадження дії всього рішення суб´єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
* заборона вчиняти певні дії.

[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок повернення депозиту по договору банківського вкладу

2018-10-02T14:50:09Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Правління НБУ Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами від 03.12.2003 № 516.]

== Загальні відомості ==

'''Вклад (депозит)''' – це грошові кошти в готівковій або
безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або
банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли
для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання
чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій
формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства
України та умов договору. 

'''Договір банківського вкладу (депозит)''' – це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]) ([[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]). 

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Суди‎]]

== Порядок дій, які необхідно вчинити для повернення депозиту ==

Повернення фізичною особою строкового банківського вкладу (депозиту), вимагає певних дій, які мають здійснюватися вчасно у письмовій формі та у відповідності до умов договору банківського вкладу. 

1. У строк передбачений договором банківського вкладу необхідно письмово звернутися до банку з вимогою повернути вклад та відсотки відповідно до умов договору у зв’язку із закінченням його строку. 

'''Примітка.''' ''Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.'' 

2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (п. 2 статті 1060 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 

3. Якщо на письмові звернення фізичної особи, банк не реагує та не повертає кошти, необхідно звернутися за захистом свого порушеного права до суду. 

== Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо повернення коштів ==

Якщо Національний банк України прийняв рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, то він не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорій неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів передбачених Законом України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»]. 

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. 

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб]», тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п’ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. 

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (п. 5 статті 34 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]). 

=== 1. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: ===

# задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
# примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
# нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку;
# зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
# нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами (п. 5 статті 36 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

=== 2. Гарантії за вкладом. ===
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. (п. 1 статті 26 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]). 

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. 

==== Фонд не відшкодовує кошти: ====
# передані банку в довірче управління;
# за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
# за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;
# розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], - протягом року до дня прийняття такого рішення);
# розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], - один рік до дня прийняття такого рішення);
# розміщені на вклад власником істотної участі банку;
# за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], або мають інші фінансові привілеї від банку;
# за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
# за вкладами у філіях іноземних банків;
# за вкладами у банківських металах;
# розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду ( п. 4 статті 26 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).
'''Примітка.''' ''Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (п. 5 статті 26 Закону України "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"])''. 

== Порядок розрахунку із вкладниками ==

Відповідно до статті 28 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. 

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). 

Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування. 

Фонд зобов’язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам. (п. 7 статті 49 Закон України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran591#n591 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]). 

'''Примітка.''' ''Отримати депозит в іноземній валюті можливо до введення Фондом тимчасової адміністрації банку, у разі якщо банк перебуває у стані тимчасової адміністрації, повернення коштів з депозитного рахунку здійснюється в національній валюті України з часу прийняття рішення Фондом про ліквідацію банку''. 

== Порядок повернення депозиту у судовому порядку ==

У випадку відмови банком у виплаті грошових коштів даний спір вирішується в судовому порядку. Існує два основних порядки, в яких може бути розглянуто справу про стягнення заборгованості: ''позовне провадження і наказне провадження''. 

=== 1. Наказне провадження. ===
'''Наказне провадження''' – це спрощений процес розгляду справи, по якому можуть стягуватися безперечні заборгованості. Наприклад, якщо фізична особа позичила якусь суму грошей, а йому у встановлений термін ці гроші не повернули, то така справа може бути вирішена саме у наказному порядку.
Але якщо необхідно стягнути відсотки, пеню, неустойку, тобто виникає предмет спору про суму боргу, у даному випадку не може розглядатися в наказовому провадженні. Отже, у наказному порядку можна стягнути тільки суму основного боргу. 

Основною перевагою наказного провадження є його швидкість, оскільки в ньому навіть судові засідання не проводяться: необхідно звернутися до суду видати наказ, і суд, самостійно вивчивши документи, його видає. Але для того, щоб скасувати такий наказ достатньо, щоб банк протягом 10 днів з дати отримання наказу написав формальний лист до суду про свою незгоду з наказом. 

=== 2. Позовне провадження. ===
При подачі до суду позовної заяви про стягнення коштів за договором банківського вкладу, призначається слухання з викликом сторін, які дають пояснення з приводу даного спору, суддя вивчає всі аспекти справи і виносить рішення. 

==== До позовної заяви необхідно додати: ====
# договір банківського вкладу (депозитний договір) – це документ, на підставі якого вносилися гроші на депозит. У ньому, як правило, зазначені: сума депозиту, відсоток, під який вносилися гроші, умови дострокового повернення депозиту та порядок вирішення спорів;
# квитанції про внесення грошей за договором банківського вкладу – підтвердженням того, що за договором банківського вкладу дійсно вносилися гроші, квитанції з відміткою банку про прийняття грошей. У квитанції у графі «призначення платежу» обов'язково має бути посилання на договір банківського вкладу;
# лист (заяву) про видачу депозиту з обов'язковим підтвердженням отримання листа банком (відправлення рекомендованим листом);
# відповідь банку на лист про дострокове повернення депозиту (якщо така була);
# квитанція про сплату судового збору;
# копія позовної заяви з додатками.
За загальним правилом, позови пред'являються за місцезнаходженням відповідача. Позовна заява про стягнення депозиту повинна подаватися в той районний суд, на території якого знаходиться головний офіс (юридична адреса) банку, в якому знаходиться депозит. Однак, відповідно до частини 7 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за місцем знаходження цієї філії або представництва. 

'''Примітка.''' ''Якщо договір банківського вкладу укладено з філією або регіональним представництвом банку (про це зазначається в самому договорі, а також у квитанції про прийняття грошей, на якій міститься найменування відділення), і саме ця філія або представництво відмовилися повернути вклад, то такий спір може бути розглянуто за місцезнаходженням філії. Адреса філії вказується в розділі підписів.'' 

=== 3. Сплата судового збору. ===
Для фізичної особи та фізичної особи-підприємця розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Для юридичної особи розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 «Про судовий збір»]).

Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб

2018-10-02T14:49:11Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.]

== Хто має право на податкову знижку ==
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у визначених законодавством випадках, тобто, громадяни можуть повернути собі частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого ними із заробітної плати. 

''Резиденти України, платники податку, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резидент — фізична особа'', яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
'''Резидент України''' — фізичні особи, які мають місце проживання в Україні, юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.

== Які витрати включаються до податкової знижки ==

* частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом, суми витрат на сплату видатків на придбання доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та проценти за ними;
* пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
* сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;
* страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
* суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
* суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
* суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу.

== Куди звертатися за знижкою ==

Для отримання податкової знижки необхідно звернутися до податкової інспекції за місцем обліку.
У всіх регіональних відділеннях Міністерства доходів і зборів є спеціальні відділи для надання на безкоштовній основі консультацій всіх бажаючих отримати податкову знижку.

== Які документи необхідно подати ==
* довідка від працедавця про суму нарахованої заробітної плати за попередній рік, суму утриманого ЄСВ, суму податкової соціальної пільги, утриману суму податку на доходи фізичних осіб;
* копії та оригінали документів, що підтверджують витрати за попередній рік, які включаються до податкової знижки;
* копія та оригінал угоди про платне навчання, копії та оригінали документів, які підтверджують споріднення у разі навчання члена сім'ї;
* заява про зарахування сум податку, що підлягає поверненню.

== Строк для звернення за податковою знижкою ==

Протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, що враховуються для розрахунку податкової знижки, тобто витрати за 2016 рік можна подати впродовж 2017 року.

'''ВАЖЛИВО''' 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

[[Категорія:Податкове право]]

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

2018-10-02T14:48:08Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»]

== Шляхи (способи) відшкодування шкоди ==
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, має важливе значення для усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду. Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.
 

'''Примітка!''' Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач , його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.

== Куди звернутися ==
Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди під час кримінального провадження, то він адресує його органу досудового розслідування або суду. 

За загальним правилом, позов про відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочинства до фізичної особи, яка заподіяла таку шкоду, пред'являється в суд першої інстанції (районний, районний в місті, міський чи міськрайонний суд) за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Проте, позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть також пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

== Хто має право на відшкодування шкоди ==
Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином має лише потерпілий від злочину або особа, яка має право діяти від його імені.
Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Пленум Верховного Суду України] звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. 

У разі, коли потерпілим визнано неповнолітню або недієздатну особу, суд забезпечує участь у справі законного представника цієї особи, який має захищати її права й охоронювані законом інтереси; при цьому згода такого потерпілого на участь у справі законного представника не потрібна. 

У разі, коли внаслідок злочину настала смерть потерпілого, право на відшкодування шкоди мають його родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими.

== Обов'язок з відшкодування шкоди ==

Компенсація шкоди, як правило, здійснюється особою, яка вчинила злочин. Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили. 

Проте, бувають випадки, коли особу, яка вчинила злочин не встановлено, або вона є неплатоспроможною. За таких обставин майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок злочину може відшкодовуватись державою у встановленому законом порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 ч.2 ст..1177 ЦК України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page5 ч. 3 ст. 127 КПК України]). Дана норма є відсильною, тобто компенсація за рахунок Державного бюджету України, мала б бути передбачена іншим нормативним актом, проте такий досі відсутній. 

Наслідком такої прогалини є відсутність можливостей для реалізації вказаних норм. Так переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області встановила, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином з тих підстав, що механізм відшкодування зазначеної шкоди за ст.1177 ЦК України законодавчо ще не врегульовано. Висновок судів щодо відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим оскільки державою не визначено умови та порядок відшкодування шкоди ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38544481 Ухвала апеляційного суду Чернівецької області від 30 квітня 2014 року у справі №726/2–2521/13]).

== Вимоги до позовної заяви ==
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page4 ст.175 ЦПК України]).

== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»] позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Суди]]

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

2018-10-02T14:46:13Z

Vira.serputko:

Договір будівельного підряду

2018-10-02T14:43:49Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 18 березня 2004 року № 1618-IV.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.]

== Що таке договір будівельного підряду? ==
З давніх часів і по наш час велике значення в нашому житті відіграють договори. Кожному з нас неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший. Він є однією із найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх). Відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі ЦК України), звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості договір також визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин. 

Розглянемо такий різновид договору підряду як '''''договір будівельного підряд''у'''. 

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд»]. 

У визначенні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.875 ЦК України] за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. 

'''''Договір підряду''''' - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладання, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство має і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцеві, якщо інше не буде встановлено договором або законом. 

''Предметом договору підряду'' є індивідуальний результат праці, який набуває тієї чи іншої індивідуальної форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 

''Договірними сторонами'' можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують спеціально створені для цього організації (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам. Несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. 

Актуальним для цього договору є те, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів своїми засобами, але можуть бути і інші умови передбачені договором. Він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу чи устаткування, обмеженого правами третіх осіб. 

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.838 ЦК]), ощадливості підрядника ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 845 ЦК]), зобов'язань сторін стосовно інформації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 862 ЦК]) тощо. 

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо. 

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатобічним. 

При укладені двосторонніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об'єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам. 

== Приклад ==
# За правовою допомогою до Чечельницького бюро правової допомоги звернувся громадянин Ф. з приводу вирішення питання щодо відшкодування коштів, сплачених підряднику ТОВ «Будмайстер» за договору будівельного підряду (виконання капітального ремонту приміщення).
# Надання консультації з приводу вирішення питання про врегулювання спору між сторонами, що виник в зв’язку з невиконанням однією із сторін умов договору підряду.
# Цивільний кодекс України, Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
# Надаючи консультацію з даного питання з’ясовуємо чи володіє громадянин Ф. документами, які підтверджують укладання договору будівельного підряду, а також інформацією, яка підтверджує порушення його прав, передбачених договором, крім того встановлюємо чи виконано замовником та підрядником умови договору будівельного підряду.

== Шляхи вирішення ==
=== Добровільний порядок ===
У даному випадку добровільним є порядок, коли гр. Ф. будучи замовником за договором підряду, керуючись умовами договору, звертається із письмовою вимогою до підрядника, в якій вказує про необхідність повернення коштів, отриманих останнім за вищевказаним договором, або ж із вимогою про невідкладне виконання умов договору (будівельних чи ремонтних робіт). За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки. 

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов. 

4.1.2. Враховуючи порядок розгляду даного питання, він потребує оплати лише за відправку поштової кореспонденції, яку бажано відправляти під грифом «рекомендована» для отримання доказів надсилання вимоги. 
4.1.3. При зверненні з вимогою про виконання умов договору є письмова вимога ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 1]). 
4.1.4. Строки добровільного надання матеріальної допомоги не визначені законом і залежать виключно від волевиявлення чи домовленості сторін. 
4.1.5. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.1.6. Оскаржити відмову у невиконанні вимоги та самого договору можна виключно у судовому порядку. 
4.1.7. Особливими випадками у даному випадку можуть бути ті, які прописані у самому договорі (форс – мажор). 

=== Досудовий порядок ===
Одним з досудових засобів врегулювання спору є претензія, яка являє собою своєрідний лист кредитора до боржника з вимогою погасити заборгованість (виконати роботи, надати послугу тощо). На сьогоднішній день, в цивільному судочинстві претензія втратила своє значення, яке мала за раніше чинними процесуальними нормами, однак, тим не менш, і зараз направлення претензій далеко не завжди позбавлене сенсу. Так, наприклад, саму претензію і відповідь на неї можна використовувати надалі у судовому процесі, як додатковий доказ. 

4.2.1. В даному випадку звертатись з претензією слід до підрядника, який не виконав умов договору. ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 2]) 
4.2.2. Строки звернення із даною заявою законодавством не обумовлено, так як досудовий порядок врегулювання спору не обумовлений ЦПК України. 
4.2.3. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.2.4. Відмова у задоволенні претензії може бути оскаржена в судовому порядку. 
4.2.5. Відмова боржника у поверненні виплаченого авансу є підставою для звернення до суду із позовом про стягнення перерахованої суми (авансу) за договором підряду. 

=== Судовий порядок ===
В разі відмови підрядника виконати умови договору будівельного підряду чи повернути отримані від замовника кошти, останній вправі звернутись до суду з позовом про відшкодування коштів. 

4.3.1. Відповідно до ст. 27 ЦПК України з даним позовом позивач(фізична особа) звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. 
4.3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від ціни позову (суми коштів, яка підлягає стягненню). При цьому, враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. 
4.3.3. Позовна заява про стягнення заборгованості ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E додаток 3]). 
4.3.4. Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи ''протягом розумного строку'', але ''не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі'', а справи про поновлення на роботі, ''про стягнення аліментів - одного місяця''. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але ''не більш як на п'ятнадцять днів''. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним''. 
4.3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт укладення договору, передачі коштів замовнику, фактичне виконання умов договору, наявність форс – мажору, обумовленого договором. 
4.3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається ''протягом тридцяти днів'' з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу ''протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення''. (ст. 354 ч. 1 ЦПК України). 

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір будівельного підряду

2018-10-02T14:43:30Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 18 березня 2004 року № 1618-IV.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.]

== Що таке договір будівельного підряду? ==
З давніх часів і по наш час велике значення в нашому житті відіграють договори. Кожному з нас неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший. Він є однією із найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх). Відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі ЦК України), звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості договір також визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин. 

Розглянемо такий різновид договору підряду як '''''договір будівельного підряд''у'''. 

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд»]. 

У визначенні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.875 ЦК України] за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. 

'''''Договір підряду''''' - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладання, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство має і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцеві, якщо інше не буде встановлено договором або законом. 

''Предметом договору підряду'' є індивідуальний результат праці, який набуває тієї чи іншої індивідуальної форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 

''Договірними сторонами'' можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують спеціально створені для цього організації (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам. Несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. 

Актуальним для цього договору є те, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів своїми засобами, але можуть бути і інші умови передбачені договором. Він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу чи устаткування, обмеженого правами третіх осіб. 

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.838 ЦК]), ощадливості підрядника ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 845 ЦК]), зобов'язань сторін стосовно інформації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 862 ЦК]) тощо. 

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо. 

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатобічним. 

При укладені двосторонніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об'єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам. 

== Приклад ==
# За правовою допомогою до Чечельницького бюро правової допомоги звернувся громадянин Ф. з приводу вирішення питання щодо відшкодування коштів, сплачених підряднику ТОВ «Будмайстер» за договору будівельного підряду (виконання капітального ремонту приміщення).
# Надання консультації з приводу вирішення питання про врегулювання спору між сторонами, що виник в зв’язку з невиконанням однією із сторін умов договору підряду.
# Цивільний кодекс України, Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
# Надаючи консультацію з даного питання з’ясовуємо чи володіє громадянин Ф. документами, які підтверджують укладання договору будівельного підряду, а також інформацією, яка підтверджує порушення його прав, передбачених договором, крім того встановлюємо чи виконано замовником та підрядником умови договору будівельного підряду.

== Шляхи вирішення ==
=== Добровільний порядок ===
У даному випадку добровільним є порядок, коли гр. Ф. будучи замовником за договором підряду, керуючись умовами договору, звертається із письмовою вимогою до підрядника, в якій вказує про необхідність повернення коштів, отриманих останнім за вищевказаним договором, або ж із вимогою про невідкладне виконання умов договору (будівельних чи ремонтних робіт). За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки. 

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов. 

4.1.2. Враховуючи порядок розгляду даного питання, він потребує оплати лише за відправку поштової кореспонденції, яку бажано відправляти під грифом «рекомендована» для отримання доказів надсилання вимоги. 
4.1.3. При зверненні з вимогою про виконання умов договору є письмова вимога ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 1]). 
4.1.4. Строки добровільного надання матеріальної допомоги не визначені законом і залежать виключно від волевиявлення чи домовленості сторін. 
4.1.5. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.1.6. Оскаржити відмову у невиконанні вимоги та самого договору можна виключно у судовому порядку. 
4.1.7. Особливими випадками у даному випадку можуть бути ті, які прописані у самому договорі (форс – мажор). 

=== Досудовий порядок ===
Одним з досудових засобів врегулювання спору є претензія, яка являє собою своєрідний лист кредитора до боржника з вимогою погасити заборгованість (виконати роботи, надати послугу тощо). На сьогоднішній день, в цивільному судочинстві претензія втратила своє значення, яке мала за раніше чинними процесуальними нормами, однак, тим не менш, і зараз направлення претензій далеко не завжди позбавлене сенсу. Так, наприклад, саму претензію і відповідь на неї можна використовувати надалі у судовому процесі, як додатковий доказ. 

4.2.1. В даному випадку звертатись з претензією слід до підрядника, який не виконав умов договору. ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 2]) 
4.2.2. Строки звернення із даною заявою законодавством не обумовлено, так як досудовий порядок врегулювання спору не обумовлений ЦПК України. 
4.2.3. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.2.4. Відмова у задоволенні претензії може бути оскаржена в судовому порядку. 
4.2.5. Відмова боржника у поверненні виплаченого авансу є підставою для звернення до суду із позовом про стягнення перерахованої суми (авансу) за договором підряду. 

=== Судовий порядок ===
В разі відмови підрядника виконати умови договору будівельного підряду чи повернути отримані від замовника кошти, останній вправі звернутись до суду з позовом про відшкодування коштів. 

4.3.1. Відповідно до ст. 27 ЦПК України з даним позовом позивач(фізична особа) звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. 
4.3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від ціни позову (суми коштів, яка підлягає стягненню). При цьому, враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. 
4.3.3. Позовна заява про стягнення заборгованості ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E додаток 3]). 
4.3.4. Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи ''протягом розумного строку'', але ''не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі'', а справи про поновлення на роботі, ''про стягнення аліментів - одного місяця''. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але ''не більш як на п'ятнадцять днів''. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним''. 
4.3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт укладення договору, передачі коштів замовнику, фактичне виконання умов договору, наявність форс – мажору, обумовленого договором. 
4.3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається ''протягом тридцяти днів'' з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу ''протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення''. (ст. 354 ч. 1 ЦПК України). 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір будівельного підряду

2018-10-02T14:41:16Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України 18 березня 2004 року № 1618-IV.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.]

== Що таке договір будівельного підряду? ==
З давніх часів і по наш час велике значення в нашому житті відіграють договори. Кожному з нас неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший. Він є однією із найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх). Відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі ЦК України), звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості договір також визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин. 

Розглянемо такий різновид договору підряду як '''''договір будівельного підряд''у'''. 

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд»]. 

У визначенні [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.875 ЦК України] за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. 

'''''Договір підряду''''' - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладання, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство має і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцеві, якщо інше не буде встановлено договором або законом. 

''Предметом договору підряду'' є індивідуальний результат праці, який набуває тієї чи іншої індивідуальної форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. 

''Договірними сторонами'' можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують спеціально створені для цього організації (будівельні, будівельно-монтажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам. Несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. 

Актуальним для цього договору є те, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів своїми засобами, але можуть бути і інші умови передбачені договором. Він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу чи устаткування, обмеженого правами третіх осіб. 

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.838 ЦК]), ощадливості підрядника ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 845 ЦК]), зобов'язань сторін стосовно інформації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 862 ЦК]) тощо. 

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо. 

Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останній має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо), контракт є багатобічним. 

При укладені двосторонніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об'єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам. 

== Приклад ==
# За правовою допомогою до Чечельницького бюро правової допомоги звернувся громадянин Ф. з приводу вирішення питання щодо відшкодування коштів, сплачених підряднику ТОВ «Будмайстер» за договору будівельного підряду (виконання капітального ремонту приміщення).
# Надання консультації з приводу вирішення питання про врегулювання спору між сторонами, що виник в зв’язку з невиконанням однією із сторін умов договору підряду.
# Цивільний кодекс України, Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
# Надаючи консультацію з даного питання з’ясовуємо чи володіє громадянин Ф. документами, які підтверджують укладання договору будівельного підряду, а також інформацією, яка підтверджує порушення його прав, передбачених договором, крім того встановлюємо чи виконано замовником та підрядником умови договору будівельного підряду.

== Шляхи вирішення ==
=== Добровільний порядок ===
У даному випадку добровільним є порядок, коли гр. Ф. будучи замовником за договором підряду, керуючись умовами договору, звертається із письмовою вимогою до підрядника, в якій вказує про необхідність повернення коштів, отриманих останнім за вищевказаним договором, або ж із вимогою про невідкладне виконання умов договору (будівельних чи ремонтних робіт). За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки. 

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов. 

4.1.2. Враховуючи порядок розгляду даного питання, він потребує оплати лише за відправку поштової кореспонденції, яку бажано відправляти під грифом «рекомендована» для отримання доказів надсилання вимоги. 
4.1.3. При зверненні з вимогою про виконання умов договору є письмова вимога ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 1]). 
4.1.4. Строки добровільного надання матеріальної допомоги не визначені законом і залежать виключно від волевиявлення чи домовленості сторін. 
4.1.5. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.1.6. Оскаржити відмову у невиконанні вимоги та самого договору можна виключно у судовому порядку. 
4.1.7. Особливими випадками у даному випадку можуть бути ті, які прописані у самому договорі (форс – мажор). 

=== Досудовий порядок ===
Одним з досудових засобів врегулювання спору є претензія, яка являє собою своєрідний лист кредитора до боржника з вимогою погасити заборгованість (виконати роботи, надати послугу тощо). На сьогоднішній день, в цивільному судочинстві претензія втратила своє значення, яке мала за раніше чинними процесуальними нормами, однак, тим не менш, і зараз направлення претензій далеко не завжди позбавлене сенсу. Так, наприклад, саму претензію і відповідь на неї можна використовувати надалі у судовому процесі, як додатковий доказ. 

4.2.1. В даному випадку звертатись з претензією слід до підрядника, який не виконав умов договору. ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObiluWFEzQ09CYzJqejA додаток 2]) 
4.2.2. Строки звернення із даною заявою законодавством не обумовлено, так як досудовий порядок врегулювання спору не обумовлений ЦПК України. 
4.2.3. Підставами для відмови у задоволенні вимог, вказаних у претензії є наявність форс – мажорних обставин, викладених у договорі. 
4.2.4. Відмова у задоволенні претензії може бути оскаржена в судовому порядку. 
4.2.5. Відмова боржника у поверненні виплаченого авансу є підставою для звернення до суду із позовом про стягнення перерахованої суми (авансу) за договором підряду. 

=== Судовий порядок ===
В разі відмови підрядника виконати умови договору будівельного підряду чи повернути отримані від замовника кошти, останній вправі звернутись до суду з позовом про відшкодування коштів. 

4.3.1. Відповідно до ст. 27 ЦПК України з даним позовом позивач(фізична особа) звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. 
4.3.2. При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від ціни позову (суми коштів, яка підлягає стягненню). При цьому, враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. 
4.3.3. Позовна заява про стягнення заборгованості ([https://drive.google.com/drive/u/1/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E додаток 3]). 
4.3.4. Згідно вимог ст. 210 ЦПК України, суд розглядає справи ''протягом розумного строку'', але ''не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі'', а справи про поновлення на роботі, ''про стягнення аліментів - одного місяця''. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але ''не більш як на п'ятнадцять днів''. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним''. 
4.3.5. Підставою для відмови у даному позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт укладення договору, передачі коштів замовнику, фактичне виконання умов договору, наявність форс – мажору, обумовленого договором. 
4.3.6. Апеляційна скарга на рішення суду подається ''протягом десяти днів'' з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу ''протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення''. (ст. 354 ч. 1 ЦПК України). 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Участь батьків у додаткових витратах на дитину

2018-10-02T14:25:42Z

Vira.serputko:

== Нормативні документи ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI]

== Обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину ==
Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована статтею 185 Сімейного кодексу України (неадалі, - СК, СК України), відповідно до якої: 

''“Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).'' 

''Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.'' 

''Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.”'' 

'''Дитина''' - правовий статус дитини має '''особа до досягнення нею повноліття''' (ст. 6 СК України). 

'''Додаткові витрати на дитину не є аліментами''' (коштами на утримання дитини). 

'''Додаткові витрати на дитину, - це витрати, що викликані особливими обставинами''' (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Вказаний перелік особливих обставин не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конктретному випадку. 

Додаткові витрати на дитину підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів, припинення права на аліменти (в порядку визначеному ст. 190 СК України). 

Додаткові витрати повинні сплачувати виключно батьки дитини. 

В разі відсутності домовленості батьків або у разі спору між ними щодо розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину - розмір участі визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. 

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. 

Розмір додаткових витрат на дитину повинен визначатись у твердій грошовій сумі, залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. 
== Укладення (форма) угоди між батьками про оплату додаткових витрат на дитину ==
На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений (ст. 189 СК України), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається. 
Однак, для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менше ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн.=340 грн.) бажано укладати договір письмово. 
В разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн.) угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України). 
== Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину ==
Частиною 4 ст. 196 СК України визначено: 
"''у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.'' 

''Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.''" 

'''Підставою відповідальності''', передбаченої ч. 4 ст. 196 СК України, '''є наявність винних дій особи, яка зобов'язана провести оплату додаткових витрат.''' 

'''Момент прострочення оплати додаткових витрат на дитину:''' 

* строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю (письмовою угодою) між батьками;
* в разі відсутності домовленості між батьками, відсутності встановлення строку судом - сплив семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, '''який фактично їх оплатив'''. 

''“Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.”'' 

== Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку ==

Згідно вимог установлених ч. 1 ст. 27 ЦПК України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. 

Частиною 1 ст. 28 ЦПК України передбачено, що '''позови про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, '''можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача'''. 

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 08.07.2011 р. № 3674-VI '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, '''оплату додаткових витрат на дитину''', стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. 

У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат. 
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Праця засуджених до позбавлення волі

2018-10-02T14:23:01Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року № 1129-IV] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV ] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 80 "Про затвердження Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 Наказ Міністерства юстиції про затвердження інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі від 07.03.2013 № 396/5]
== Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці ==

Засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції. 

Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею. 

Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України].

Засудженим, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії. 

Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. 

Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються '''в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день'''.

== Умови праці засуджених до позбавлення волі ==

Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю. 

З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. 

Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

== Оплата праці засуджених до позбавлення волі ==

Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. 

У виправних колоніях '''на особовий рахунок засуджених''', які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, '''зараховується''' незалежно від усіх відрахувань '''не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку'''.

== Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі ==

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. 

Утримання засуджених в установах виконання покарань полягає у створенні належних матеріально-побутових умов під час відбування покарання, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчим кодексом України] та іншими нормативно-правовими актами. 

Відшкодування засудженими витрат на утримання, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом. Відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання за звітний місяць здійснюється із заробітку, пенсій та іншого доходу, що нараховані засудженим у місяці, що настає за звітним. 

Утримання засуджених в установах виконання покарань включає в себе надання житлово-комунальних та побутових послуг. 
До житлово-комунальних послуг, що надаються засудженим, належать:
* комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
*послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). 
До побутових послуг, що можуть надаватися засудженим, належать послуги:
* з ремонту взуття;
* з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
* з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
* з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури;
* з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
* з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
* лазень;
* з дрібного ремонту, прасування білизни та одягу;
* перукарень. 

Побутові послуги, що можуть надаватися засудженим, визначаються галузевим класифікатором “Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування” (ГК 201-01-2001). 

Вартість витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, яка відшкодовується із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу, розраховується за видами наданих послуг, які безпосередньо пов’язані із забезпеченням створення належних матеріально-побутових умов під час відбування покарання. 

Кошти, які установа виконання покарань отримує від відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та використовуються в порядку, встановленому законодавством.

== Загальнообов’язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі ==

Засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. 

Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення. 

Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. Особа, яка під час відбування покарання набула право на пенсію, надає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 

Адміністрація виправного закладу '''не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання''' забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання. 

Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання. 

Із пенсій засуджених до позбавлення волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому '''не менш як п’ятдесят відсотків пенсії зараховується''' установою за місцем відбування покарання '''на особовий рахунок засудженого'''.

[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання

2018-10-02T14:16:39Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12; Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року N 3857-XII.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1098-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 "Деякі питання надання підрозділами міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2016 року № 816 "Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду за громадян України кордон на постійне місце проживання"]

== Підстави для отримання послуги ==
Виїзд громадянина України на постійне проживання до іншої держави.

== Як отримати послугу ==
• подати до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання в Україні заяву на ім'я керівника територіального органу ДМС та необхідні документи; 
• перевірити правильність внесення персональних даних до заяви, та засвідчити власним підписом у заяві правильність даних; 
• у разі прийняття позитивного рішення - звернутись до відповідного органу реєстрації для здійснення зняття з реєстрації місця проживання; 
• звернутися до територіального органу ДМС, надати паспорт громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідку про зняття з реєстрації місця проживання, видану органом реєстрації (до паспорту громадянина України у формі книжечки), а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання.

== Вартість послуги та пільги ==
Вартість послуг - 195,31 грн;
Пільги відсутні.

== Подача заяви ==
• особисто; 
• законним представником. 

Заява заповнюється заявником в паперовій формі або працівником територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов’язками покладено функції з прийому заяв, в електронній формі.
Стосовно осіб, які не досягли 16-річного віку, заповнюється два примірники заяви.
У разі звернення заявника щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання разом з дітьми, які не досягли 16-річного віку, заповнюються окремі заяви для кожної особи.
Особі, яка досягла 16-річного віку, оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання здійснюється на підставі її особистої заяви.
Особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання здійснюється на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, ріклувальників або інших законних представників (далі – законні представники).

== Необхідні документи ==
• заява; 
• три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; 
• оригінал та копія паспорта громадянина України (для осіб, які досягли 14-річного віку та постійно проживають в Україні); 
• оригінал та копія свідоцтва про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку); 
• оригінал та копія довідки про реєстрацію місця проживання; 
• оригінал та копія документу, що посвідчує особу законного представника; 
• оригінал та копія документа, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законним представником є один із батьків (усиновлювачів); 
• нотаріально засвідчена згода законних представників, які залишаються в Україні, на виїзд за кордон на постійне місце проживання особи, законними представниками якої вони є (або копія свідоцтва про смерть чи рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання особи обмежено дієздатною, або недієздатною, або безвісно відсутньою, або оголошення її померлою). Письмова згода законних представників, які залишаються в Україні, може бути надана ними особисто під час подання заявником заяви щодо особи, законними представниками якої вони є; 
• нотаріально засвідчена згода дитини віком від 14 до 18 років на виїзд за кордон на постійне місце проживання; 
• копія рішення суду, завірена у встановленому порядку, - за відсутності згоди одного із законних представників на виїзд за кордон на постійне проживання особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; 
• документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати. 
Заява приймається за умови подання заявником всіх необхідних документів, оформлених відповідно до вимог законодавства.

== Термін розгляду заяви ==
Розгляд заяви здійснюється у срок до трьох місяців з дня її подання.

== Результат надання адміністративної послуги ==
• Прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання.
Проставлення в паспорті громадянина України у формі книжечки та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон штампів про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання та скріплення печаткою.
У разі наявності у особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм – внесення територіальним органом ДМС інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання до безконтактного електронного носія.

• Прийняття рішення про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання.
У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше 5 робочих днів письмово інформує заявника про прийняте рішення із зазначенням підстав відмови і порядку оскарження рішення та повідомляє територіальний підрозділ ДМС про прийняте рішення. 

Строк дії документу, що є результатом отримання послуги 6 місяців.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==
Заявник не подав передбачені нормативно-правовими актами документи. Подані заявником документи не відповідають вимогам законодавства України, містять недостовірні відомості або подані документи є недійсними.
Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: 
• він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого ст.12 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»; 
• стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїзджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 
• він засуджений за вчинення кримінального правопорушення – до відбуття покарання або звільнення від покарання; 
• він ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього судовим рішенням – до виконання зобов’язань; 
• він перебуває під адміністративним наглядом національної поліції – до припинення нагляду.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Встановлення факту родинних відносин

2018-10-02T14:11:07Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV ]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluT2FGSnpjUHNEa3c лист Верховного суду України від 01.01.2012 "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин ==
'''Родинні відносини (споріднення)''' (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]].

'''Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника''': право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

(''пункт 1 частини першої статті 315 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], пункт 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]'').

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (''стаття 316 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

== Хто може звернутись до суду ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
* спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
* особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
* інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
* прокурор у порядку статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page2 56, 57 ЦПК України] відповідно до статті 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page2 Закону України «Про прокуратуру»] також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до статті 1224 Цивільного кодексу України усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

== Вартість ==

За подання заяви особа [http://court.gov.ua/sudytax/ сплачує судовий збір у розмірі], передбаченому [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»].

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

Згідно з статтею 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluZW1rU0pGT3J0UVU зразок заяви]).

До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

== Підстави для відмови у відкритті провадження у справі ==
'''Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі''', якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, '''вбачається спір про право''', а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Наприклад, для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.
|}

[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Відкриття виконавчого провадження

2018-10-02T13:59:01Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства Юстиції про затвердження інструкції з примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" 15 квітня 2014 року № 1207-VII.]

== Поняття виконавчого провадження ==
'''Виконавче провадження''' - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень, що спрямовані на примусове виконання рішень. Функція примусового виконання рішень покладена на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка створюється в районах, містах, районах міст, або на приватних виконавців. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем (приватним виконавцем) за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

== Куди звертатись? ==
Якщо боржник проживає, працює або належне йому майно знаходиться у м.Києві, то необхідно звернутися до одного з районних відділів державної виконавчої служби м. Києва. Вся інформація про місцезнаходження відділів державної виконавчої служби знаходиться на сайті [http://justicekyiv.gov.ua/index.html Головного територіального управління юстиції м. Києва] або тієї області, до якої Вам необхідно звернутися. 
У тому випадку, коли боржник знаходиться на тимчасово окупованій території, то виконавче провадження здійснюється '''відділом примусового виконання рішень''' управління державної виконавчої служби [http://justks.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області]. Також відділом примусового виконання рішень [http://justks.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області] вирішується питання про поновлення втрачених виконавчих проваджень, що знаходились на [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 тимчасово окупованій території].

== Що необхідно для відкриття виконавчого провадження==
Для того, що б звернути виконавчий документ до виконання, Вам необхідно скласти заяву про відкриття виконавчого провадження. Має бути два примірники. Особливих вимог до заяви про відкриття виконавчого провадження законодавством не передбачено. Зразок заяви містить в кожному відділі державної виконавчої служби, а також розміщений на сайті [http://kyivobljust.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Київській області]. 
Також Вам необхіно сплатити [[Вартість примусового виконання рішень|авансовий внесок]], а '''оригінал''' квитанції підкласти до заяви про відкриття виконавчого провадження.
Обов'язково звертайте увагу на правильність оформлення виконавчого документа тому, що суди, доволі часто, допускають помилки при їх оформленні. 
Виконавчий документ, заява та оригінал квитанції про сплату авансового внеску подаються до канцелярії обраного Вами відділу державної виконавчої служби. На Вашому екземплярі заяви має бути проставлений штамп про отримання. <big>'''Обов'язково залиште собі копію квитанції про сплату авансового внеску та виконавчого документа. У випадку, якщо виконавчий документ буде втрачено, копії знадобляться для подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа.'''</big> 
Також Ви можете направити заяву про відкриття виконавчого провадження, оригінали виконавчого документа та квитанції про сплату авансового внеску поштою, але в цьому випадку, бажано, направляти всі ці документи '''цінним листом з описом вкладення''' - це дасть змогу [http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ відстежити], коли саме лист надійшов до відділу державної виконавчої служби.

== Відкриття виконавчого провадження ==
Після отримання канцелярією відділу державної виконавчої служби Вашої заяви з доданими до неї документа, вона вноситься до бази, яка автоматично визначає державного виконавця, який буде здійснювати виконавче провадження за Вашим виконавчим документом. 
Виконавець '''не пізніше наступного робочого''' дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. 
Постанова про відкриття виконавчого провадження вноситься до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизовної системи виконавчих проваджень], в якій їй присвоюється номер та код доступу. Відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників України] одночасно з винесенням постанови пор відкриття виконавчого провадження. 
Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається '''рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення''' не пізніше наступного робочого дня з моменту її винесення. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відкриття виконавчого провадження

2018-10-02T13:58:39Z

Vira.serputko:

== Нормативна база: ==
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства Юстиції про затвердження інструкції з примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" 15 квітня 2014 року № 1207-VII.]

== Поняття виконавчого провадження ==
'''Виконавче провадження''' - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень, що спрямовані на примусове виконання рішень. Функція примусового виконання рішень покладена на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка створюється в районах, містах, районах міст, або на приватних виконавців. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем (приватним виконавцем) за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

== Куди звертатись? ==
Якщо боржник проживає, працює або належне йому майно знаходиться у м.Києві, то необхідно звернутися до одного з районних відділів державної виконавчої служби м. Києва. Вся інформація про місцезнаходження відділів державної виконавчої служби знаходиться на сайті [http://justicekyiv.gov.ua/index.html Головного територіального управління юстиції м. Києва] або тієї області, до якої Вам необхідно звернутися. 
У тому випадку, коли боржник знаходиться на тимчасово окупованій території, то виконавче провадження здійснюється '''відділом примусового виконання рішень''' управління державної виконавчої служби [http://justks.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області]. Також відділом примусового виконання рішень [http://justks.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Херсонській області] вирішується питання про поновлення втрачених виконавчих проваджень, що знаходились на [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 тимчасово окупованій території].

== Що необхідно для відкриття виконавчого провадження==
Для того, що б звернути виконавчий документ до виконання, Вам необхідно скласти заяву про відкриття виконавчого провадження. Має бути два примірники. Особливих вимог до заяви про відкриття виконавчого провадження законодавством не передбачено. Зразок заяви містить в кожному відділі державної виконавчої служби, а також розміщений на сайті [http://kyivobljust.gov.ua/ Головного територіального управління юстиції у Київській області]. 
Також Вам необхіно сплатити [[Вартість примусового виконання рішень|авансовий внесок]], а '''оригінал''' квитанції підкласти до заяви про відкриття виконавчого провадження.
Обов'язково звертайте увагу на правильність оформлення виконавчого документа тому, що суди, доволі часто, допускають помилки при їх оформленні. 
Виконавчий документ, заява та оригінал квитанції про сплату авансового внеску подаються до канцелярії обраного Вами відділу державної виконавчої служби. На Вашому екземплярі заяви має бути проставлений штамп про отримання. <big>'''Обов'язково залиште собі копію квитанції про сплату авансового внеску та виконавчого документа. У випадку, якщо виконавчий документ буде втрачено, копії знадобляться для подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа.'''</big> 
Також Ви можете направити заяву про відкриття виконавчого провадження, оригінали виконавчого документа та квитанції про сплату авансового внеску поштою, але в цьому випадку, бажано, направляти всі ці документи '''цінним листом з описом вкладення''' - це дасть змогу [http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ відстежити], коли саме лист надійшов до відділу державної виконавчої служби.

== Відкриття виконавчого провадження ==
Після отримання канцелярією відділу державної виконавчої служби Вашої заяви з доданими до неї документа, вона вноситься до бази, яка автоматично визначає державного виконавця, який буде здійснювати виконавче провадження за Вашим виконавчим документом. 
Виконавець '''не пізніше наступного робочого''' дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. 
Постанова про відкриття виконавчого провадження вноситься до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизовної системи виконавчих проваджень], в якій їй присвоюється номер та код доступу. Відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників України] одночасно з винесенням постанови пор відкриття виконавчого провадження. 
Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається '''рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення''' не пізніше наступного робочого дня з моменту її винесення. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Договір факторингу

2018-10-02T13:54:18Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III.]
== Основіні поняття ==
<big>Факторинг</big> – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.
 
<big>Договір факторинг</big>у є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора (здійснюватися заміна кредитора у зобов’язанні).
 
<big>За договором факторингу</big> (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника).
== Основні елементи договору факторингу ==
* предмет договору;
* суб’єкти договору;
* зміст договору;
* основні права та обов’язки сторін;
* відповідальність за порушення договору.
== Предмет договору факторингу (ст. 1078 ЦК України) ==
<big>Матеріальний предмет</big> – грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають із надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому, грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу (наявна вимога), так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше (майбутня вимога).

<big>Юридичний предмет</big> – дії сторін – надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
== Суб’єкти договору (ст. 1079 ЦК України) ==
<big>Сторони у договорі факторингу:</big>
* фактор – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;
* клієнт – фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (фізичні особи найчастіше передають свої вимоги в межах договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто загального відступлення вимог).
== Зміст договору (ст.ст. 1080, 1083 ЦК України) ==
Клієнта наділено правом відступити вимогу й у тих випадках, коли це заборонено чи обмежено умовами договору між клієнтом і третіми особами (ст. 1080 ЦК України). Однак, з метою захисту інтересів третіх осіб, що порушуються таким відступленням, клієнт несе відповідальність перед боржником за порушення договірної умови та має відшкодувати пов’язані з цим збитки.

Законодавством встановлено неприпустимість подальшого відступлення фактором права грошової вимоги третій особі. Однак, вказане правило носить диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити можливість відступлення такої вимоги в договорі факторингу (ст. 1083 ЦК України).

== Основні права та обов’язки сторін (ст. 1084 ЦК України) ==
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.
Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу, у випадку, коли відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

Клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором.
== Відповідальність за порушення договору (ст. 1081 ЦК України) ==
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
== Щодо захисту прав боржника (ст.ст. 1082, 1085, 1086 ЦК України) ==
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до ст. 1082 ЦК України, звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
== Важливо ==
За своєю природою договір факторингу є своєрідним поєднанням кредитного договору (надання фінансування) і договору про надання послуг.

До договору факторингу можуть субсидіарно застосовуватися норми ЦК України про відступлення вимоги, якщо в цьому виникає потреба (прогалини в регулюванні факторингових відносин) і якщо норми про відступлення не суперечать суті правовідносин, що склалися між сторонами в рамках договору факторингу. Таким чином, факторинг є найзручнішим способом усунення дефіциту оборотних коштів для учасників підприємницького обороту. Крім того, є універсальною системою фінансового обслуговування клієнтів, оскільки, за договором факторингу фактор не тільки надає фінансування, але й пов’язані з цим фінансові послуги, наприклад, із ведення бухгалтерського обліку і пред’явленя до оплати рахунків за грошовими вимогами, що надходять. Найчастіше договір факторингу є договором, що триває, факторинговим обслуговуванням. На формування інституту факторингу в національній правовій системі значно вплинула сучасна міжнародна практика і, як результат її узагальнення, Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 р.

Проте, необхідно зазначити, що сучасне регулювання факторингових відносин не дає змоги провести чіткого розмежування цесії та відступлення вимог у межах факторингових відносин, оскільки фактично положення ЦК України про факторинг не закріплюють будь-яких специфічних ознак такого договору.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір факторингу

2018-10-02T13:52:37Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III.]
 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III.]
== Основіні поняття ==
<big>Факторинг</big> – це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.
 
<big>Договір факторинг</big>у є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора (здійснюватися заміна кредитора у зобов’язанні).
 
<big>За договором факторингу</big> (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грощової вимоги до третьої особи (боржника).
== Основні елементи договору факторингу ==
* предмет договору;
* суб’єкти договору;
* зміст договору;
* основні права та обов’язки сторін;
* відповідальність за порушення договору.
== Предмет договору факторингу (ст. 1078 ЦК України) ==
<big>Матеріальний предмет</big> – грошові вимоги клієнта до третьої особи, що випливають із надання товарів, виконання ним робіт чи надання послуг третій особі. При цьому, грошові вимоги можуть бути як такими, за якими вже настав термін платежу (наявна вимога), так і майбутніми, термін платежу за якими настане пізніше (майбутня вимога).

<big>Юридичний предмет</big> – дії сторін – надання фінансування під відступлення грошової вимоги.
== Суб’єкти договору (ст. 1079 ЦК України) ==
<big>Сторони у договорі факторингу:</big>
* фактор – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;
* клієнт – фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності (фізичні особи найчастіше передають свої вимоги в межах договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто загального відступлення вимог).
== Зміст договору (ст.ст. 1080, 1083 ЦК України) ==
Клієнта наділено правом відступити вимогу й у тих випадках, коли це заборонено чи обмежено умовами договору між клієнтом і третіми особами (ст. 1080 ЦК України). Однак, з метою захисту інтересів третіх осіб, що порушуються таким відступленням, клієнт несе відповідальність перед боржником за порушення договірної умови та має відшкодувати пов’язані з цим збитки.

Законодавством встановлено неприпустимість подальшого відступлення фактором права грошової вимоги третій особі. Однак, вказане правило носить диспозитивний характер, оскільки сторони можуть передбачити можливість відступлення такої вимоги в договорі факторингу (ст. 1083 ЦК України).

== Основні права та обов’язки сторін (ст. 1084 ЦК України) ==
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги.
Клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу, у випадку, коли відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

Клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу, якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором.
== Відповідальність за порушення договору (ст. 1081 ЦК України) ==
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред’явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
== Щодо захисту прав боржника (ст.ст. 1082, 1085, 1086 ЦК України) ==
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до ст. 1082 ЦК України, звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.
Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
== Важливо ==
За своєю природою договір факторингу є своєрідним поєднанням кредитного договору (надання фінансування) і договору про надання послуг.

До договору факторингу можуть субсидіарно застосовуватися норми ЦК України про відступлення вимоги, якщо в цьому виникає потреба (прогалини в регулюванні факторингових відносин) і якщо норми про відступлення не суперечать суті правовідносин, що склалися між сторонами в рамках договору факторингу. Таким чином, факторинг є найзручнішим способом усунення дефіциту оборотних коштів для учасників підприємницького обороту. Крім того, є універсальною системою фінансового обслуговування клієнтів, оскільки, за договором факторингу фактор не тільки надає фінансування, але й пов’язані з цим фінансові послуги, наприклад, із ведення бухгалтерського обліку і пред’явленя до оплати рахунків за грошовими вимогами, що надходять. Найчастіше договір факторингу є договором, що триває, факторинговим обслуговуванням. На формування інституту факторингу в національній правовій системі значно вплинула сучасна міжнародна практика і, як результат її узагальнення, Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 р.

Проте, необхідно зазначити, що сучасне регулювання факторингових відносин не дає змоги провести чіткого розмежування цесії та відступлення вимог у межах факторингових відносин, оскільки фактично положення ЦК України про факторинг не закріплюють будь-яких специфічних ознак такого договору.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір про нерозголошення

2018-10-02T13:51:00Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр від 28 червня 1996 року.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII. ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_184600-07 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію від 28.03.2007 N 01-8/184.]

== Поняття ==
'''Угода про нерозголошення''' (Non-disclosure Agreement (NDA), confidentiality agreement (CA), confidential disclosure agreement (CDA), proprietary information agreement (PIA) or secrecy agreement (SA)) є юридичним договором, укладеним між двома або більше сторонами з метою нерозголошення (зберігання), взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ до якої обмежено третім особам, та(або) з метою зберегання (нерозголошення) конфіденційної інформації відносно третіх осіб. Цей тип угод служить для запобігання витоку будь-якої конфіденційної інформації: від виробничих секретів до персональних даних. Така угода забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони.
== Види ==
Перше, що необхідно перед складанням угоди про нерозголошення — це визначити вид необхідної угоди.
Можна виділити два основних види: 
* '''Односторонню угоду:''' одна сторона виявляє бажання довірити певну інформацію іншій стороні, але таким чином, щоб вона залишилася закритою для третіх осіб, виходячи з міркувань секретності або патентного права. Найчастіший випадок вживання таких угод — у трудових відносинах. Деякі трудові договори, укладені між співробітником і роботодавцем, включають положення, що обмежують можливість використовувати і поширювати «конфіденційну інформацію» компанії.
* '''Взаємна угода про нерозголошення:''' Його принципова відмінність від першого виду полягає в тому, що обидві сторони діляться інформацією, яка повинна залишатися закритою для доступу третім особам. Такого роду угоди найбільш часто зустрічаються при спільних підприємствах компаній або при їх злитті.
Угода про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів [[Авторське право|авторського права]] на замовлення, при укладенні [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Така угода може бути одно- або двосторонньозобов’язуючою, тобто обов’язок по нерозголошенню інформації може покладатися на одну або обидві сторони угоди, залежно від вищенаведених обставин у кожній конкретній ситуації. NDA може виступати як складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), так і являти собою окремий договір. Можливим також є варіант включення певних загальних положень до основного договору та укладення окремої, деталізованої угоди про нерозголошення.

== Загальні положення угоди про нерозголошення ==
Зазвичай, угода про нерозголошення містить наступні положення:
* сторони договору;
* тлумачення понять договору;
* визначення предмету договору, тобто що відноситься до конфіденційної інформації (зазвичай, конфіденційна інформація міститься у Положенні про конфіденційну інформацію);
* термін, та умови, відповідно з якими дана інформація не вважається конфіденційною;
* норми права та юрисдикція, згідно з якими регулюються відносини цього договору;
* відповідальність сторін, за порушення умов договору.
== Принципи укладення угоди ==
Укладаючи договір про нерозголошення необхідно встановити: предмет договора - що відноситься до конфіденційної інформації; суб`єкти договора - особи які володіють та надають доступ до конфіденційної інформацієї, особі якій надано доступ до відповідної інформації, а також треті особи відносно яких зберігається конфіденційна інформація.

'''Конфіденційна інформація''' - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно допередбачених ними умов. Визначення поняття Конфіденційна інформація викладено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст.21 ЗУ " Про інформацію"]

Особи, які володіють конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї методи захисту.
Одним із основних елементів угоди про нерозголошення є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, '''кому''' вона належить і '''з якого моменту''', '''яким способом''' особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення. Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).

Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним Договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента). Слід передбачити в угоді про нерозголошення '''санкції''' у разі використання конфіденційної інформації іншим чином. Вони можуть диференціюватись залежно від важливості неправомірно розголошеної інформації, а також доходу особи. Проте такі санкції обов’язково повинні бути конкретизованими.
Не менш важливим є '''визначення строку''', протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває ще на протязі певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони. Окрім цього, рекомендується розмежовувати такі поняття, як [[конфіденційна інформація]] та [[комерційна таємниця]] у певних випадках, оскільки комерційна таємниця може потребувати значно тривалішої правової охорони.

'''Важливим положенням''' в угоді про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення основоного договору.

Також угода про нерозголошення може передбачати так звані “шаблонні” положення, які стосуються вирішення спорів, і передбачають, наприклад, що всі суперечки між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди сторони зберігають за собою право звернутись для вирішення спору до відповідного суду, або ж встановлюють, що у разі виникнення спору останній передається на розгляд до третейського суду.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір про нерозголошення

2018-10-02T13:50:14Z

Vira.serputko:

Договір про нерозголошення

2018-10-02T13:48:46Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII. ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_184600-07 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію від 28.03.2007 N 01-8/184.]

== Поняття ==
'''Угода про нерозголошення''' (Non-disclosure Agreement (NDA), confidentiality agreement (CA), confidential disclosure agreement (CDA), proprietary information agreement (PIA) or secrecy agreement (SA)) є юридичним договором, укладеним між двома або більше сторонами з метою нерозголошення (зберігання), взаємного обміну знаннями, матеріалами, або іншою інформацією доступ до якої обмежено третім особам, та(або) з метою зберегання (нерозголошення) конфіденційної інформації відносно третіх осіб. Цей тип угод служить для запобігання витоку будь-якої конфіденційної інформації: від виробничих секретів до персональних даних. Така угода забороняє одній із сторін протиправно використовувати чи розповсюджувати певну інформацію, отриману від іншої сторони, тобто сторона, яка отримує доступ до конфіденційної інформації, зобов’язується охороняти її як свою власну, або ж, щонайменше, здійснювати всі необхідні заходи для її збереження та охорони.
== Види ==
Перше, що необхідно перед складанням угоди про нерозголошення — це визначити вид необхідної угоди.
Можна виділити два основних види: 
* '''Односторонню угоду:''' одна сторона виявляє бажання довірити певну інформацію іншій стороні, але таким чином, щоб вона залишилася закритою для третіх осіб, виходячи з міркувань секретності або патентного права. Найчастіший випадок вживання таких угод — у трудових відносинах. Деякі трудові договори, укладені між співробітником і роботодавцем, включають положення, що обмежують можливість використовувати і поширювати «конфіденційну інформацію» компанії.
* '''Взаємна угода про нерозголошення:''' Його принципова відмінність від першого виду полягає в тому, що обидві сторони діляться інформацією, яка повинна залишатися закритою для доступу третім особам. Такого роду угоди найбільш часто зустрічаються при спільних підприємствах компаній або при їх злитті.
Угода про нерозголошення може укладатися в будь-якій сфері (наприклад, при наданні послуг у сфері інформатизації, при створенні об’єктів [[Авторське право|авторського права]] на замовлення, при укладенні [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] тощо), з різними категоріями осіб – контрагентами, працівниками, клієнтами та ін. Така угода може бути одно- або двосторонньозобов’язуючою, тобто обов’язок по нерозголошенню інформації може покладатися на одну або обидві сторони угоди, залежно від вищенаведених обставин у кожній конкретній ситуації. NDA може виступати як складовою частиною основного договору (наприклад, договору про надання послуг), так і являти собою окремий договір. Можливим також є варіант включення певних загальних положень до основного договору та укладення окремої, деталізованої угоди про нерозголошення.

== Загальні положення угоди про нерозголошення ==
Зазвичай, угода про нерозголошення містить наступні положення:
* сторони договору;
* тлумачення понять договору;
* визначення предмету договору, тобто що відноситься до конфіденційної інформації (зазвичай, конфіденційна інформація міститься у Положенні про конфіденційну інформацію);
* термін, та умови, відповідно з якими дана інформація не вважається конфіденційною;
* норми права та юрисдикція, згідно з якими регулюються відносини цього договору;
* відповідальність сторін, за порушення умов договору.
== Принципи укладення угоди ==
Укладаючи договір про нерозголошення необхідно встановити: предмет договора - що відноситься до конфіденційної інформації; суб`єкти договора - особи які володіють та надають доступ до конфіденційної інформацієї, особі якій надано доступ до відповідної інформації, а також треті особи відносно яких зберігається конфіденційна інформація.

'''Конфіденційна інформація''' - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно допередбачених ними умов. Визначення поняття Конфіденційна інформація викладено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 ст.21 ЗУ " Про інформацію"]

Особи, які володіють конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї методи захисту.
Одним із основних елементів угоди про нерозголошення є визначення, що охоплює собою конфіденційна інформація, яка не підлягає розголошенню, '''кому''' вона належить і '''з якого моменту''', '''яким способом''' особа могла отримати до неї доступ, а також надання декількох конкретних прикладів такої інформації для більшої деталізації. При визначенні необхідно також враховувати і ретроспективний аспект, оскільки певна інформація, що являється конфіденційною, могла бути передана контрагентові ще до укладення угоди про нерозголошення. Допустимим є зазначення певних винятків, коли інформація не вважається конфіденційною відповідно до договору (наприклад, якщо така інформація вже знаходиться у відкритому доступі, або ж була правомірно та незалежно отримана іншою стороною до укладення зазначеного договору).

Угода також повинна містити положення, які визначають, яке використання конфіденційної інформації є дозволеним (наприклад, виключно в цілях надання послуг, передбачених відповідним Договором між сторонами), а також за яких умов використання конфіденційної інформації може бути дозволеним (наприклад, на вимогу органів державної влади або за попередньою письмовою згодою контрагента). Слід передбачити в угоді про нерозголошення '''санкції''' у разі використання конфіденційної інформації іншим чином. Вони можуть диференціюватись залежно від важливості неправомірно розголошеної інформації, а також доходу особи. Проте такі санкції обов’язково повинні бути конкретизованими.
Не менш важливим є '''визначення строку''', протягом якого на сторін (або одну із сторін) покладається обов’язок по нерозголошенню конфіденційної інформації. Зазвичай він не обмежується часом дії основного договору, а триває ще на протязі певного періоду після його припинення. Цей період визначається з огляду на очікуваний строк, для якого така конфіденційність є дійсно необхідною, оскільки суспільство, технології, наука постійно розвиваються і конфіденційна інформація згодом може втратити свою актуальність і не потребуватиме подальшої правової охорони. Окрім цього, рекомендується розмежовувати такі поняття, як [[конфіденційна інформація]] та [[комерційна таємниця]] у певних випадках, оскільки комерційна таємниця може потребувати значно тривалішої правової охорони.

'''Важливим положенням''' в угоді про нерозголошення є вимога про повернення конфіденційної інформації, тобто повернення усіх носіїв, на яких міститься така інформація, та/або знищення конфіденційної інформації, яка знаходиться на особистих електронних ресурсах або носіях іншої сторони. Такі дії можуть бути передбачені після припинення основоного договору.

Також угода про нерозголошення може передбачати так звані “шаблонні” положення, які стосуються вирішення спорів, і передбачають, наприклад, що всі суперечки між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди сторони зберігають за собою право звернутись для вирішення спору до відповідного суду, або ж встановлюють, що у разі виникнення спору останній передається на розгляд до третейського суду.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей

2018-10-02T13:45:53Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Законом України від 02.06.2005р. «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Законом України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року № 966-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3160-17 Законом України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17 березня 2011 року № 3160-VI.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV.]

== Правовий статус бездомних осіб ==

Згідно зі ст.2 ''Закону України«Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»'' бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання; бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок; безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах, об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані; безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання. Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення. Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" ( 20/95-ВР ) і "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" .

== Куди звернутися та як отримати статус бездомного ==
Законом України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, визначені загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, що спрямовані на реалізацію їх прав і свобод. Цим Законом передбачено утворення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування закладів соціального захисту для бездомних громадян, зокрема центрів обліку бездомних громадян, будинків нічного перебування, центрів реінтеграції та соціальних готелів, де цим громадянам надають необхідні соціальні послуги. Облік бездомних громадян здійснюється у центрах обліку. Він надасть можливість бездомному громадянинові звернутися до органів реєстрації для поновлення документів, реєстрації переважного місцезнаходження і на отримання соціальних послуг, передбачених законодавством. Треба зазначити, що цей Закон поширюється лише на громадян України та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати права на житлові приміщення проживають на території України. '''Отже, для вирішення питання щодо отримання статусу бездомного необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення або безпосередньо до відповідного закладу соціального захисту для бездомних тієї місцевості, де перебуваєте бездомна особа.'''

== Центри обліку бездомних громадян їх діяльність ==
Центр обліку бездомних громадян є спеціалізованим закладом соціального захисту, утвореним для ведення обліку громадян, що не мають житлового приміщення (будинку, квартири, кімнати тощо), яке вони можуть використовувати для проживання, перебування і в якому можуть бути зареєстровані. Завданнями Центру є: виявлення та ведення обліку бездомних осіб; забезпечення реалізації бездомними особами прав та свобод, визначених законодавством України; видача посвідчення про взяття на облік установленого зразка; вивчення наявності у регіоні закладів соціального захисту для бездомних осіб та вільних ліжко-місць у цих закладах для вирішення питання організації тимчасового притулку бездомних осіб; наданні соціальної послуги "представництво інтересів" (наприклад: допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо). ''Наказом Міністерства соціальної політики України 13.08.2013 № 495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 р. за № 1447/23979, затверджено Державний стандарт надання притулку бездомним особам.'' Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги надання притулку бездомним особам, показники її якості для суб’єктів усіх форм власності, які надають цю послугу. Даний Державний стандарт застосовується для: організації надання соціальної послуги надання притулку повнолітнім особам, які перебувають у соціальному становищі бездомності; здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги надання притулку бездомним особам; визначення тарифу платної соціальної послуги за надання притулку бездомним особам.
== Перелік необхідних документів для отримання статусу безпритульної або бездомної особи ==
Центр надає послуги на підставі письмової заяви бездомним особам, які досягли 18-річного віку, у тому числі бездомним особам з дітьми, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України.
== Надання або підстави відмови у наданні статусу бездомної особи ==
Підставою для отримання соціальної послуги є звернення (заява) отримувача соціальної послуги до суб’єкта, що надає соціальну послугу. Рішення про надання соціальної послуги чи відмову у її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу, під час звернення (подачі заяви отримувача соціальної послуги та документів, що посвідчують особу (за наявності)) з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги у її наданні, якщо він не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги (відсутність кваліфікованих спеціалістів, матеріальної бази, вільних місць у суб’єкта, що надає соціальну послугу, наявність у отримувача соціальної послуги розладу психіки та/або поведінки, стану гострого алкогольного та/або наркотичного сп'яніння, ознак гострого захворювання). Відмова повинна супроводжуватися письмовим поясненням причин та довідковою інформацією про можливість отримати таку соціальну послугу в іншого суб’єкта, що надає соціальну послугу.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оформлення спадщини на земельний пай

2018-10-02T13:42:25Z

Vira.serputko:

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ]

== Загальні положення ==

'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства. 

''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. 

Спадкування здійснюється ''за заповітом або за законом.'' 

Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. 

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

== Черги спадкування ==
Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг, і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] встановлені наступні черги: 

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. 

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. 

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця. 

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. 

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого степеня споріднення. 

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим не заявив про відмову від неї. 

'''Обов'язкова частка''' 

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. 

== Порядок оформлення земельного паю ==

Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю необхідно здійснити наступні дії: 

Подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Дана заява є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець постійно не проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. 

Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання померлого. Якщо таке місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. 

Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливе лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами, - є документ, який підтверджує зазначене право власності. 

Часто трапляється, що рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято, але спадкодавець оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг. У такому випадку спадкоємцеві необхідно звернутись до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування. 

Цивільний кодекс України встановлює ''6-місячний строк'' для подання заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим. 

На практиці часто трапляються випадки, коли спадкоємці пропускають зазначений 6-місячний строк. У таких випадках для поновлення даного строку необхідно звернутись з позовною заявою до суду за місцем відкриття спадщини, в якій навести причини пропущення строку. 

Після спливу 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину. 

''До даної заяви необхідно додати наступні документи:'' 

- свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом РАЦСу на підставі лікарської довідки про смерть); 

- документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження); 

- оригінал документів, які підтверджують факт володіння спадкодавцем паєм (державний акт право власності на земельну ділянку, що спадкується, або сертифікат); 

- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається підрозділами Держгеокадастру або експертно-ринкову оцінку, яка виготовляється сертифікованими суб'єктами оціночної діяльності; 

- витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень. 

Нотаріус зобов'язаний зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки. 

== Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації ==

Частим випадком є коли державний акт на ім'я померлого виданий, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний. На жаль, буває й таке, що кадастровий номер в наявності є, але відомості про земельну ділянку в електронній системі Державного земельного кадастру відсутні. Якщо все у порядку, дії, передбачені нижче, слід пропустити. Якщо ж ні, необхідно: 

Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 

Щоб знайти таку організацію необхідно звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, та запитати їх, яка організація виконувала роботу для них; звернутися до місцевої ради — як правило, на території сільської чи міської ради працюють декілька землевпорядних організацій; звернутися до районного (міського) відділу (управління) Держгеокадастру України та дізнатися, які організації працюють на території району або населеного пункту; здійснити пошук в мережі Інтернет. 

Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. 

Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (“Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників”). Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде. 

Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Це необхідно для того щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У подальшому це дозволить державним органам, за необхідності, відновлювати межі ділянки. Технічна документація буде виконана у паперовій формі та у формі електронного файлу. 

Домовтесь з землевпорядною організацією про вартість, строки виконання робіт та укладіть відповідний договір. 

''Будьте уважні при укладенні договору!'' 
Обов'язково повністю прочитайте проект договору, а якщо якісь із його умов є незрозумілими — зверніться по допомогу до юристів (або інших фахівців). Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт відповідно до законодавства не може перевищувати 6 місяців. 

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу. 

Вимагайте від землевпорядної організації надання примірника виготовленої землевпорядної документації у паперовій формі. У разі виникнення спору щодо меж земельної ділянки у суді, вона буде слугувати доказом. 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] встановлює обов'язковість погодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проте це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому погодженні, вимагаючи перенесення межі на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити документально. 
Доказами знаходження межі земельної ділянки у певному місці можуть слугувати державний акт на право власності на земельну ділянку сусіда, матеріали інвентаризації земель, дані БТІ тощо. А не підкріплену доказами відмову можна скаржити у судовому порядку. 

Ініціювати процедуру державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та у результаті — отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті). 

== Спадкування паю, що знаходиться в оренді ==

Згідно із законодавством, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі. 
Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір. Якщо, звичайно, в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору. 

'''Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди'''
Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати виписку з Державного земельного кадастру. 

Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку. 
Якщо новий власник хоче внести зміни до пунктів про умови оренди (наприклад, орендної плати) до закінчення терміну дії старого договору, укладеного орендарем з попереднім власником, то це робиться в судовому порядку. 

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Земельне право]]