WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї

2019-08-28T11:05:48Z

Viktoriia.sinkovska: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zako...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 * Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 * Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Загальні положення ==

Конституція України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
'''Статтями 21 та 22 Конституції України''' трактується, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
'''Стаття 23 Конституції України''' дає зрозуміти- Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
'''Стаття 24 Конституції України''' трактує, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
'''
Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає поняття «Адміністративне правопорушення».
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
== Визначення поняття «домашнє насильство» ==

'''Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»''', домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство це насильство, яке відбувається у сім‘ї по відношенню до дружини чи до чоловіка, до неповнолітніх дітей, до престарілих батьків, до немічних та інвалідів, між родичами, або усиновителями. Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено відповідальність кривдника. Так, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.

== Види домашнього насильства ==

'''Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»''', існують такі види домашнього насильства:
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру,
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

== Відповідальність за вчинення домашнього насильства ==
Вчинення домашнього насильства є адміністративним правопорушенням що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, яке передбачене '''ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.'''
Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України

2019-08-28T09:06:40Z

Viktoriia.sinkovska: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 ЗУ «Про громадянство України»] * [https://zakon.r...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 ЗУ «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]

== Набуття громадянства України ==

'''Громадянство України набувається:'''<br>

1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя;
{Пункт 6 статті 6 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005}
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
{Пункт 9 статті 6 в редакції Закону № 2663-IV від 16.06.2005}
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

'''Прийняття до громадянства України''':

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

'''Умовами прийняття до громадянства України є:'''

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов’язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов’язання припинити громадянство (підданство) цих держав.
Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

== Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України ==

'''Статею 4 п.1 п.2 п.20 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»''' передбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Дії особи у разі втрати багажу перевізником

2019-08-27T13:41:05Z

Viktoriia.sinkovska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/457-98-%D0%BF Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1996 року № 457]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Авіаційні правила України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу", затверджені наказом Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року № 1239]

== '''Права пасажирів в разі втрати багажу''' ==
Перевезення, які здійснюються будь-яким видом транспорту: повітряним, залізничним, автомобільним, включають в себе низку правил, зокрема і ті, які забезпечують дотримання прав пасажирів. Досить часто наші поїздки мають такі негативні моменти, як втрата багажу. Як захистити себе в такій ситуації обговоримо нижче.

За загальним правилом, передбаченим '''ст. 924 Цивільного кодексу України''' визначається: перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

=== '''Втрата багажу на залізничному транспорті''' ===
Вищезазначена загальна стаття дублюється у '''п. 113 Статуту залізниць України''', за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження), прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у '''розмірі фактично заподіяної шкоди''', якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

''Які дії необхідно вчинити при виявленні ознак недостачі, пошкодження чи втрати багажу:''

По-перше, працівник станції (вокзалу) зобов'язаний зробити перевірку багажу і про результати скласти комерційний акт. Комерційний акт підписують: представник станції, який брав участь при перевірці багажу; начальник станції або його заступник; пасажир, якщо він був присутній при складанні комерційного акта, або два свідки. Комерційний акт є підставою для подання пасажиром претензії до перевізника.

По-друге, у всіх випадках один примірник комерційного акта після підпису видається пасажиру при видачі багажу. Якщо пасажир не визнає фактів, установлених комерційним актом, то він має право вимагати від працівників станції та за її рахунок, щоб стан багажу, а також причини і обсяг збитків були встановлені експертизою.

По-третє, у разі ушкодження чи недостачі багажу перевізник на станції прибуття багажу сплачує пасажиру вартість втраченого чи пошкодженого багажу згідно з оголошеною цінністю.

Якщо місць багажу було декілька, а оголошена цінність була загальною для всіх місць, то розмір виплати розраховується пропорційно до ваги втраченої чи пошкодженої частини багажу.

Якщо стан багажу визначався експертизою, то пасажиру повертається вартість частини чи всього багажу згідно з оцінкою, зробленою експертизою, але не більше суми оголошеної цінності.

По-четверте, в разі відмови перевізника задовольнити претензію, пасажир має право звернутися до суду.

=== '''Вимоги до багажу пасажирів при повітряному перевезенні''' ===
Згідно '''п.1 та п.2 Розділу ХІ Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»''', багаж пасажира приймається до повітряного перевезення під час його оформлення в аеропорту відправлення, аеропорту трансферу, аеропорту зупинки або в іншому пункті реєстрації, визначеному авіаперевізником, речі пасажира залежно від їх розміру, ваги та особливостей можуть перевозитися як зареєстрований багаж або незареєстрований багаж (ручна поклажа).

=== '''Втрата багажу при перевезеннях автомобільним транспортом''' ===
Згідно '''п. 78 Розділу ІІІ Правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176''', пасажир під час здавання багажу для перевезення має право оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.

Багаж (його частина), не доставлений особі протягом 14 діб після надходження заяви про його видачу, вважається втраченим і пасажирові, що оголосив цінність багажу, повертається компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його перевезення.

У разі коли цінність не оголошувалася, пасажирові повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір компенсації визначається у судовому порядку.

Таким чином, запам’ятавши нескладний алгоритм дій можливо забезпечити повернення втраченого багажу або забезпечити відшкодування шкоди в разі неможливості такого повернення.
[[Категорія:Цивільне право]]