WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок державної реєстрації юридичної особи

2018-07-19T12:24:50Z

Viktoriia.obushko:

== Нормативна база: ==

# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]

== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»], '''державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій. 

Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи передбачений статтями 24, 25 – 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

== Подання документів для державної реєстрації ==
Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи. Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи. Направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ==
'''Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:'''
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
# рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
# рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
# установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
# установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
# установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
# внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
# передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом.
# документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
# документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
# зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
# у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благодійної організації.

== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==
'''Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:'''
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту;
# заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
# список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки;
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".]

== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
'''Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:'''
# щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо постійно діючого третейського суду - не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо структурного утворення політичної партії - не пізніше 10 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо первинного осередку політичної партії - протягом одного робочого дня з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;
# щодо акредитації в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, філії та представництва іноземної благодійної організації, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законом, - не пізніше 20 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

== Відмова у державній реєстрації ==
Підстави для відмови у державній реєстрації:
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
* документи суперечать статуту громадського формування;
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:
* раніше строку, встановленого законом;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;
* в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;
* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство;
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації. У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

== Органи, які здійснюють державну реєстрацію ==
Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи. Перелік органів державної реєстрації можна знайти на сайті [https://minjust.gov.ua/ddr Департаменту державної реєстрації та нотаріату]

== Плата у сфері державної реєстрації ==
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця;
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.
Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання.
Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами.
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.
 
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.

[[Категорія: Інші питання цивільного права]] [[Категорія: Суб'єкти звернень]] [[Категорія: Міністерства]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2018-07-19T07:17:05Z

Viktoriia.obushko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/118-2017-п Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію] 

== Поняття ==
'''Запрошення''' - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. 
Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''.

== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).

== Куди звернутися ==
Для оформлення такого запрошення особі необхідно звернутися до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (фізична особа) або за місцем своєї реєстрації (юридична особа).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''': 
1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну; 
2) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними; 
3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства); 
4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку; 
5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Вартість послуги ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить '''56,52 гривень''' та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства '''169,70 гривень'''. 
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи Державної міграційної служби України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення. 
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби України та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 

[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2018-04-23T09:55:19Z

Viktoriia.obushko: Видалення законодавчого акта, що втратив чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]

== Поняття ==
'''Запрошення''' - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. 
Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''.

== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).

== Куди звернутися ==
Для оформлення такого запрошення особі необхідно звернутися до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (фізична особа) або за місцем своєї реєстрації (юридична особа).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''': 
1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну; 
2) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними; 
3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства); 
4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку; 
5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Вартість послуги ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить '''56,52 гривень''' та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства '''169,70 гривень'''. 
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи Державної міграційної служби України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення. 
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби України та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 

[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту

2018-04-23T09:46:53Z

Viktoriia.obushko: Видалення законодавчого акта, що втратив чинність

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року;]
 

== Загальні положення ==
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» -договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» -споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. 
Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. 
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. 

== Умови договору про споживчий кредит ==
'''Відповідно до статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
# загальний розмір наданого кредиту;
# порядок та умови надання кредиту;
# строк, на який надається кредит;
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
# види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
# процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
# реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# відповідальність сторін за порушення умов договору.
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемною.
Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. 
'''При цьому кредитодавцю забороняється:'''
# надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
# вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
# зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
# вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
# звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
# вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
# вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. 

== Реструктуризація заборгованості за договором про надання споживчого кредиту ==
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. 
'''Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:'''
# надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
# продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
# зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;
# поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:
# зобов'язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;
# зобов'язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов'язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку. 

== Форма договору про споживчий кредит ==
У відповідності до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. 

== Укладення договору про споживчий кредит ==
Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит. У разі відмови кредитодавця від укладення договору про споживчий кредит на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел, визначених законодавством, зокрема з бюро кредитних історій, споживачу безоплатно надається відповідна інформація із зазначенням таких джерел, за його бажанням - у письмовій формі. Не вважається пропозицією укласти договір про споживчий кредит застереження про можливість надання кредиту під час придбання товару (послуги). Забороняється вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов’язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов’язаної особи. 

== Право споживача на відмову від договору про споживчий кредит ==
Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення встановленого строку.
Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.
Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством. 
'''Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:'''
# договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);
# споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит. 

== Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит ==
Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. 

== Куди звернутися ==
'''Відповідно до чинного законодавства України за захистом порушених прав можна звернутися до:'''
# Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ;
# суду;
# місцевих державних адміністрацій;
# органів місцевого самоврядування;
# органів виконавчої влади. 

== Судовий захист прав споживачів ==
Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]] [[Категорія: Банківське право]]

Оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності

2018-04-19T13:31:11Z

Viktoriia.obushko:

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 року]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя]

== Загальні поняття приватизації ==
Відповідно до ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] '''приватизація''' - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
 
Відповідно до ст. 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
 
Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди. В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.
== Загальні питання спадкування приватизованої квартири ==
 
'''Заповіт''' – це воля спадкодавця, складається за життя і є прямим доказом бажання людини заповісти своє майно кому-небудь. У заповіті може бути вказана кожна особа, на розсуд спадкодавця. Наприклад, чоловік може розраховувати на спадщину частки в приватизованій квартирі після смерті дружини. 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 29, частини другої статті 1221 ЦК]. 
Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
 
У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 370, 372 Цивільного кодексу України]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а також для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1261 Цивільного кодексу України] проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу.
== Право на приватизовану квартиру у разі смерті власника ==
Питання про спадкування не постає, якщо особа залишила заповіт або якщо є лише один спадкоємець. Інший спосіб набути спадщину – за законом. Наприклад, у разі смерті батьків їх приватизована квартира повинна перейти в спадщину до дітей.
 
'''Також на майно можуть претендувати:'''
* батьки померлого, які знаходяться в пенсійному віці або мають ступінь інвалідності;
* колишній чоловік або дружина, що перебувають на утриманні померлого.
 
Майно розподіляється між законними спадкоємцями в порядку їх спорідненості в рівних частинах. Якщо є спадкоємці першої черги, всі решта право на майно спадкодавця не мають. У разі якщо договір про приватизацію був складений не на одну особу, а на групу людей, тоді спадкоємцю дістанеться тільки частка в приватизованій квартирі після смерті родича.
 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України] при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 370, 372 Цивільного кодексу України]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
 
Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У випадку коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду.
== Оформлення свідоцтва про право на спадщину ==
При оформленні свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати заяву від усіх членів сім’ї з указівкою – у яких частках ця квартира була приватизована.
'''Наприклад:''' сім’я з чотирьох чоловік приватизувала квартиру. Отже, якщо квартира приватизована в рівних частках, то кожному члену сім’ї належить і частина цієї квартири. Якщо відкрилася спадщина після смерті одного з членів цієї сім’ї, то успадковуватися буде частина, що належала йому і частина цієї квартири. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус, у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, необхідно з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив, і який може мати право на ½ частку в спільному майні подружжя.
 
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим. Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні той із подружжя, який пережив, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна.
 
Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1296 ЦК України], якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. У разі відсутності спору між спадкоємцями і за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, звернення до суду може завершитися лише підтвердженням рівності часток усіх співвласників, у тому числі померлого. В разі, коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду. Нотаріус примушувати до цього не вправі.

[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Спадкове право]] [[Категорія: Житлове право]]

Оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності

2018-04-19T13:27:50Z

Viktoriia.obushko: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == # [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закон України «Про приватизацію...

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2017-12-20T13:40:31Z

Viktoriia.obushko: Видалення законодавчого акту, що втратив чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0983-11/paran17#n17 Наказ Міністерства закордонних справ України від 26 липня 2011 року № 196 "Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]

== Поняття ==
'''Запрошення''' - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. 
Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''.

== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).

== Куди звернутися ==
Для оформлення такого запрошення особі необхідно звернутися до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (фізична особа) або за місцем своєї реєстрації (юридична особа).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''': 
1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну; 
2) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними; 
3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства); 
4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку; 
5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Вартість послуги ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить '''56,52 гривень''' та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства '''169,70 гривень'''. 
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи Державної міграційної служби України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення. 
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби України та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 

[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2017-10-19T13:30:23Z

Viktoriia.obushko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0983-11/paran17#n17 Наказ Міністерства закордонних справ України від 26 липня 2011 року № 196 "Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z2060-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2013 року № 1104 "Про затвердження Порядку оформлення запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]

== Поняття ==
'''Запрошення''' - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. 
Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''.

== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).

== Куди звернутися ==
Для оформлення такого запрошення особі необхідно звернутися до територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (фізична особа) або за місцем своєї реєстрації (юридична особа).

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''': 
1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну; 
2) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними; 
3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства); 
4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку; 
5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Вартість послуги ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить '''56,52 гривень''' та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства '''169,70 гривень'''. 
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи Державної міграційної служби України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення. 
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби України та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 

[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку

2017-10-19T13:25:41Z

Viktoriia.obushko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат" від 02.09.1993 рок...

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України від 30.06.1983 року]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 №296/5]

== Право власності: загальні поняття, зміст та межі здійснення ==
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Зміст права власності виявляється у праві володіння, користування та розпорядження. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. 
Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені Цивільним кодексом України. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. 
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України здійснення права власності полягає у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. 
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

== Визнання права власності ==
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

== Визнання права власності в судовому порядку ==
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Позивачем у спорах про визнання права власності у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину. 

'''Для набуття права власності на житло необхідні необхідна наявність правовстановлюючих документів:'''
* договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання квартири або її частки посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами;
* свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що їх видають державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси;
* свідоцтва про право на спадщину як за законом так і заповітом, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами;
* свідоцтва про придбання житлових будинків з прилюдних торгів, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами;
* свідоцтва про придбання об’єктів нерухомого майна (квартири) на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами;
* свідоцтва про право власності на квартиру, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування;
* свідоцтва про право власності на квартиру, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді;
* свідоцтва про право власності на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України. Дані свідоцтва можуть бути видані як спадкоємцю по закону так і спадкоємцю по заповіту.
* договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею;
* договори відчуження квартири між юридичними особами недержавної форми власності;
* рішення судів про визнання права власності на квартиру чи її частину;
* витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним колективом або членом цього колективу і виконкомом міської (районної) ради депутатів трудящих, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію;
* накази органів Фонду державного майна з додатком — переліком об’єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об’єктів акціонерним товариствам;
* копія виконавчого листа щодо конфіскації об’єкта нерухомого майна та копія опису нерухомого майна, затверджена суддею;
* дублікати правовстановлюючих документів, видані нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами приватизації, державними архівами.
 
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов’язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов’язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв’язку з їх втратою та відсутності реєстрації об’єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім’я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв’язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

=== Визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування ===
Спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Відповідно до ч. 3,5 с. 376 Цивільного кодексу України право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно переходить у порядку спадкування.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування у разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна. При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва. У разі визнання судом права власності на самочинно зведену будівлю за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво. Також до спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов’язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану, відповідно до норм ч. 6 ст. 376 Цивільного кодексу України та ч. 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України. Якщо відсутні документи про відведення земельних ділянок під забудову, таке будівництво визнається самочинним та суди відмовляють у визнання права власності на нього в порядку спадкування.
 
Відповідно до ч. 3,5 ст. 376 Цивільного кодексу України задоволення судом позову про визнання за спадкоємцем права власності на самочинне будівництво зумовлює виникнення цього права у позивача, а не констатує його перехід у порядку спадкування, тому є неналежним способом захисту прав спадкоємців, якщо право звернутися до суду з вимогою про визнання права власності не належало спадкодавцеві.
Право власності на об’єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім’я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва. Належним відповідачем у справах про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво є відповідна місцева рада, до компетенції якої належить вирішення питання щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад. Органи місцевого самоврядування, БТІ (бюро технічної інвентаризації), інспекції архітектурно-будівельного контролю можуть бути залучені в якості відповідачів, якщо спадкодавець за життя або спадкоємці звертались до зазначених органів в межах їх компетенції та отримали відмову у вчиненні певних дій або мала місце бездіяльність цих органів.
 
'''Необхідні документи та докази для визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди в суді в порядку спадкування:'''
* рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови;
* ступінь готовності самочинного будівництва;
* чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб;
* рік, коли було зведено самочинні будівлі;
* відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам;
* наявність акта приймання в експлуатацію або сертифікату відповідності;
* якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.
 
Відповідно до положень судової практики розгляду цивільних справ про спадкування помилковим при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є визнання будівництва самочинним, за умови якщо наявні акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстроване в органах технічної інвентаризації.

=== Визнання права власності на недобудований будинок ===
Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе.

=== Визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування ===
'''Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:'''
* цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
* свідоцтвом про право на спадщину.
'''Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:'''
* ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;
* виготовлення технічної документації на земельні ділянки;
* визначення меж земельної ділянки в натурі;
* погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;
* одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;
* реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.
У разі втрати або пошкодження державного акта про право власності на земельну ділянку необхідно отримати новий державний акт (на ім’я спадкодавця). Видача акта здійснюється протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідних матеріалів. Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель. Відмова територіальних органів Державного комітету земельних ресурсів у видачі дублікату державного акта про право власності на земельну ділянку підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства. Належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

=== Окремі випадки звернення до суду про визнання права власності на спадкове майно ===
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Внаслідок того, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку. Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування можна вказати на те, що суди обгрунтовано задовольняють позовні вимоги спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.
Також судами розглядались спори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у тому разі, коли є документ про право спадкодавця на нерухоме майно (договір міни, купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право на житловий будинок, видане сільською радою), але документи не були зареєстровані в БТІ. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку в такому випадку позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

== Необхідні документи ==
Для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку необхідно подавати позовну заяву до суду. 
До позовної заяви додаються:
# копія позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування ;
# копія свідоцтва про смерть;
# копія свідоцтва про право на спадщину;
# копія заповіту;
# копія заяви про прийняття спадщини;
# копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі;
# копія технічного паспорта на житловий будинок;
# копія паспорту громадянина України;
# копія ідентифікаційного номеру;
# квитанція про сплату судового збору.

== Ціна позову та розмір судового збору ==
Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв’язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.
Відповідно до п.2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але не зазначено вартості майна, щодо якого заявлено вимоги про визнання права власності, та/або не додано доказів в обгрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Також, якщо в позовній заяві відсутнє посилання на будь-які докази, які б давали змогу визначити вартість нерухомого майна, про визнання права власності на які подано позов – у відкритті провадженні має бути відмовлено.
За відсутності даних щодо вартості спірного майна, неможливо встановити правильність визначення позивачем ціни позову. Також не є обґрунтованими доводи позивача про те, що спірне майно не має оціночної вартості (те, що залишкова балансова вартість майна складає 0 грн. не означає, що це майно взагалі не має ніякої вартості, тобто не становить собою ніякої цінності), оскільки, будь-яке майно має дійсну вартість. У випадку відсутності дійсної вартості, майно втрачає свою цінність і спір про право на це майно є безпідставним.
Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.
Згідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
'''Наприклад''', якщо ціна позову становить 229115,00 грн., то вартість судового збору становить 2291 грн. 15 коп.

[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Спадкове право]] [[Категорія: Право власності на майно]] [[Категорія: Цивільне процесуальне право]] [[Категорія: Суди]]

Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту

2017-06-30T09:57:15Z

Viktoriia.obushko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів...

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0049500-17 Постанова Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»] 

== Загальні положення ==
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» -договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» -споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. 
Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. 
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. 

== Умови договору про споживчий кредит ==
'''Відповідно до статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
# загальний розмір наданого кредиту;
# порядок та умови надання кредиту;
# строк, на який надається кредит;
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
# види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
# процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
# реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# відповідальність сторін за порушення умов договору.
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемною.
Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. 
'''При цьому кредитодавцю забороняється:'''
# надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
# вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
# зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
# вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
# звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
# вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
# вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. 

== Реструктуризація заборгованості за договором про надання споживчого кредиту ==
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. 
'''Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:'''
# надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
# продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
# зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;
# поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:
# зобов'язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;
# зобов'язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов'язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку. 

== Форма договору про споживчий кредит ==
У відповідності до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. 

== Укладення договору про споживчий кредит ==
Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит. У разі відмови кредитодавця від укладення договору про споживчий кредит на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел, визначених законодавством, зокрема з бюро кредитних історій, споживачу безоплатно надається відповідна інформація із зазначенням таких джерел, за його бажанням - у письмовій формі. Не вважається пропозицією укласти договір про споживчий кредит застереження про можливість надання кредиту під час придбання товару (послуги). Забороняється вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов’язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов’язаної особи. 

== Право споживача на відмову від договору про споживчий кредит ==
Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення встановленого строку.
Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.
Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством. 
'''Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:'''
# договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);
# споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит. 

== Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит ==
Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. 

== Куди звернутися ==
'''Відповідно до чинного законодавства України за захистом порушених прав можна звернутися до:'''
# Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ;
# суду;
# місцевих державних адміністрацій;
# органів місцевого самоврядування;
# органів виконавчої влади. 

== Судовий захист прав споживачів ==
Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]] [[Категорія: Банківське право]]

Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок

2017-03-27T10:51:39Z

Viktoriia.obushko: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28 червня 1996 ро...

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28 червня 1996 року];
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14/ed20120515 Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page7 Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства від 06 липня 2005 року];
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року];
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/445/2011 Указ Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» від 08 квітня 2011 року];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7];
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6].

== Загальні положення ==
Земельні спори — це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.

== Позасудовий порядок вирішення земельних спорів ==
=== Ким вирішуються земельні спори ===
Відповідно до ч.1 ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

=== Які земельні спори підлягають вирішенню органами місцевого самоврядування ===
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо:
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
* додержання громадянами правил добросусідства;
* розмежування меж районів у містах.

=== Які питання вирішуються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів ===
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо:
* меж земельних ділянок за межами населених пунктів;
* встановлення обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

=== Куди звернутися ===
Відповідно до чинного Земельного кодексу України уповноваженими органами місцевого самоврядування вирішувати земельні спори є обласні ради (п. «з» ст. 8); Київська та Севастопольська міська ради (п. «л» ст. 9), районні ради (п. «е» ст. 10); сільські, селищні, міські ради (п. «й» ст. 12), а також районні ради у містах у разі надання їм таких повноважень відповідними міськими радами (ст. 11). Відповідно до пп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення земельних спорів віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відповідно до Указу Президента України «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів» від 06 січня 1996 року цю систему складають Державний комітет України по земельних ресурсах, Центр Державного земельного кадастру, обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління, районні відділи, міські (міст обласного та районного підпорядкування) управління (відділи) земельних ресурсів та інженери-землевпорядники сіл і селищ. Чинне законодавство не визначає переліку органів земельних ресурсів, уповноважених вирішувати земельні спори.

=== Документи на підставі яких розпочинається розгляд земельних спорів у позасудовому порядку ===
Відповідно до ч.1 ст. 159 Земельного кодексу України земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін. Заява зацікавленої особи є підставою для порушення провадження щодо вирішення земельного спору. Заява про вирішення земельного спору подається в письмовій формі особисто заявником або його представником.

=== Причини подання заяви для вирішення земельного спору ===
Причинами подання заяви про вирішення земельного спору можуть бути:
* порушення прав та законних інтересів власників землі або землекористувачів;
* територіальний земельний спір;
* уявлення, що невірно склалось у заявника щодо належного йому права або про порушення його права (у цьому випадку подання зазначеної заяви може бути результатом перебування заявника у добросовісній омані стосовно належних йому прав або факту їх порушення).

=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===

'''Заява про вирішення земельного спору повинна містити:'''
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім’я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів;
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''
* не додержано вимог, викладених у пунктах 2, 3 цього Розділу;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий Комісії та органу місцевого самоврядування.

=== Порядок розгляду земельних спорів ===
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''
* рік, місяць, число і місце засідання;
* найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;
* справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;
* відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;
* відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;
* опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;
* відомості про докази, які надаються сторонами;
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;
* інші відомості.
Протокол веде секретар комісії.
Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.
Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру.
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов’язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.
При вирішенні земельного спору по суті, приймається рішення.
Рішення викладається в письмовій формі та підписується головою комісії:

'''у вступній частині вказуються:'''
* відомості про час та місце прийняття рішення;
* найменування органу, що прийняв рішення;
* прізвище та ініціали голови комісії;
* імена сторін, які брали участь у земельному спорі;
* зміст вимог заявника.
'''в описовій частині зазначаються:'''
* узагальнений виклад позиції іншої сторони;
* пояснення сторін, які брали участь у земельному спорі;
* інші докази, досліджені комісією.
* в мотивувальній частині зазначаються:
* встановлені Комісією обставини;
* чи були порушені, не визнані або оскаржені права чи інтереси, за захистом яких звернувся заявник, а якщо були, то ким; назва, стаття (її частина) закону, на підставі якого вирішено спір.
'''в резолютивній частині зазначаються:'''
* висновок по суті вимог заявника;
* порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
У разі, якщо рішення не співпадає з рекомендаціями комісії, то це повинно бути додатково обґрунтовано в мотивувальній частині рішення. Рішення щодо земельного спору передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття. Комісією не розглядаються земельні спори між співвласниками будинку. Матеріали щодо вирішення земельного спору зберігаються в органі місцевого самоврядування протягом трьох років.

== Судовий порядок вирішення земельних спорів ==
=== Куди звернутися ===
У разі виникнення земельного спору громадянину належить звертатися до місцевого суду. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах) (ст. 21). Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

=== Необхідні документи для звернення до суду ===
Позовна заява складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається в письмовій формі.
'''Позовна заява повинна містити:'''
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
# зміст позовних вимог;
# ціну позову щодо вимог майнового характеру;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
# перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Також, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

=== Вартість позовної заяви ===
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичні особи сплачують 1,5% ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фізичні особи, фізичні особи-підприємці сплачують 1% ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви немайнового характеру юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та фізичні особи сплачують 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу:
* З 1 січня 2017 року – 1600 гривень;
* 3 1 травня 2017 року – 1684 гривні;
* З 1 грудня 2017 року – 1762 гривні.

=== Випадки відмови у прийнятті позовної заяви ===
'''Суддя відмовляє в прийнятті заяви за умови:'''
# якщо заява не підлягає розглядові в судах;
# якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між ти¬ми ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухва¬ла суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін;
# якщо в провадженні суду є справи по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
# якщо справа не підсудна даному судові;
# якщо заява подана недієздатною особою;
# якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про це мотивовану ухвалу. Відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

=== Строки розгляду питання ===
Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більше як у семиденний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днів з дня прийняття заяви. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. Максимальний строк з моменту прийняття позовної заяви до її розгляду не може перевищувати тридцяти п’яти днів. У цей строк не входять проміжки (періоди) часу, коли провадження у справі зупинено, оскільки із зупиненням провадження зупиняються і всі поточні, але ще не закінчені по ньому строки. Зупинення строків починається з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2017-02-02T12:11:51Z

Viktoriia.obushko: /* Строк дії запрошення */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/567-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0983-11/paran17#n17 Наказ Міністерства закордонних справ України «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z2060-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку оформлення запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"] 

== Загальні положення ==
Запрошення - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. За оформленням запрошення може звернутися приймаюча сторона - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв’язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (фізичні особи).

== Куди звернутися ==
До територіального органу або підрозділу Державної Міграційної Служби України за місцем проживання фізичної чи місцем реєстрації юридичної особи.

== Вартість послуги ==
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить 56,52 грн. та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства 169,70 грн.
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''':
* 1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними;
* 3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред’явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства);
* 4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи ДМС України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є відсутність одного з документів, необхідних для оформлення запрошення.
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ ДМС України, який прийняв таке рішення, протягом п’яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

== Корисні посилання ==

* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України];
* [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань];
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 

[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2017-02-02T12:01:28Z

Viktoriia.obushko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/567-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0983-11/paran17#n17 Наказ Міністерства закордонних справ України «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z2060-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку оформлення запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"] 

== Загальні положення ==
Запрошення - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. За оформленням запрошення може звернутися приймаюча сторона - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв’язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (фізичні особи).

== Куди звернутися ==
До територіального органу або підрозділу Державної Міграційної Служби України за місцем проживання фізичної чи місцем реєстрації юридичної особи.

== Вартість послуги ==
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить 56,52 грн. та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства 169,70 грн.
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''':
* 1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними;
* 3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред’явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства);
* 4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи ДМС України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є відсутність одного з документів, необхідних для оформлення запрошення.
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ ДМС України, який прийняв таке рішення, протягом п’яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2016-12-16T08:06:01Z

Viktoriia.obushko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]; * [http://zakon2.rada.gov.ua/l...

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/567-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0983-11/paran17#n17 Наказ Міністерства закордонних справ України «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z2060-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку оформлення запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну»]. 

== Загальні положення ==
Запрошення - це документ, який є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи. За оформленням запрошення може звернутися приймаюча сторона - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв’язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (фізичні особи).

== Куди звернутися ==
До територіального органу або підрозділу Державної Міграційної Служби України за місцем проживання фізичної чи місцем реєстрації юридичної особи.

== Вартість послуги ==
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» вартість запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства становить 56,52 грн. та запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в’їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства 169,70 грн.
Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем свого проживання фізичні особи подають такі документи''':
* 1) заяву фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними;
* 3) посвідку на постійне чи тимчасове проживання (після пред’явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними (якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства);
* 4) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 5) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

'''Для оформлення запрошення до територіального органу чи підрозділу ДМС України за місцем своєї реєстрації юридичні особи подають такі документи:'''
* 1) клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
* 2) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
* 3) копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
* 4) паспортний документ (після пред’явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
* 5) копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
* 6) інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов’язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України.

== Строки розгляду питання ==
Територіальні органи та підрозділи ДМС України оформляють запрошення в строк, що не перевищує двадцять робочих днів з дня звернення.
У разі звернення приймаючої сторони щодо дострокового оформлення запрошення воно оформляється в строк, що не перевищує десяти робочих днів.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є відсутність одного з документів, необхідних для оформлення запрошення.
У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ ДМС України, який прийняв таке рішення, протягом п’яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.

== Строк дії запрошення ==
Запрошення видається строком дії на шість місяців від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи), яке підписується начальником або заступником територіальних органів Державної міграційної служби та скріплюється гербовою печаткою. Копія оформленого запрошення долучається до матеріалів справи.

[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]