WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї

2024-08-14T05:12:22Z

Viktoriia.lychkovska: Видалено не актуальну нормативну базу, оновлено посилання на статті та виправлено граматичні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4597 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України "Про валюту і валютні операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"]
== Поняття виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї ==
Суспільна небезпека фальшивомонетництва очевидна, причому як для окремої держави, так і для всього світового співтовариства. Немає жодної держави, яка не криміналізувала б підробку грошових знаків.

У світі швидкими темпами збільшується кількість фальшивих паперових грошей, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на веб-сайт Міжнародної академії біржової торгівлі. В Європі кількість фальшивих купюр євро збільшується в середньому на 8-10% на рік. Найчастіше фальшивомонетники підробляють банкноти достоїнством 20 (47%), 50 (39%) і 100 (11%) євро. Цікаво, до Великобританії за останні роки було завезено безліч фальшивих купюр номіналом 500 євро. Ситуація стала настільки загрозливою, що центральний банк країни змушений був заборонити обіг даної купюри на території Сполученого Королівства. У США обсяг фальшивих доларів збільшуються на 10-15% на рік. Причому безперечним лідером підробок залишається купюра 100 доларів. На її частку припадає понад 90% від усіх фальшивок.

Законодавством України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст.199 Кримінального кодексу України] караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
== Предмет злочину ==
Відповідно до пункту 2 ППВСУ “Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” від 12 квітня 1996 р. №6 до предметів злочину належать: '''підроблена національна валюта України у вигляді банкнот чи металевої монети; підроблена іноземна валюта; підроблені державні цінні папери; підроблені білети державних лотерей'''.
 
'''Підробленість''' – є соціальною ознакою предмета злочину, саме у ній полягає шкідлива для об’єкту злочину властивість цих предметів. Вона може утворювати як повну імітацію грошового знака чи цінного папера, так і істотну фальсифікацію справжніх грошових знаків чи цінних паперів. Якість відтворення грошей чи державних цінних паперів має передбачати такий ступінь графічної та кольорової точності зображання, який дає винній особі підстави вважати можливим їх перебування у обігу (п. 5 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Національною валютою України''' визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, монет (у тому числі пам’ятних і ювілейних), які випускаються Банкнотно-монетним двором Національного банку України, перебувають в обігу та виступають законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу чи вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу. Грошовою одиницею України, відповідно до статті 99 Конституції України, є гривня, що дорівнює 100 копійкам, яка визнається єдиним законним платіжним засобом на території України. Виключне право на введення в обіг гривні та розмінної монети (емісія), організацію їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку України.
 
Під терміном “'''іноземна валюта'''” розуміються іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території іноземної держави; а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Підроблені грошові знаки (валюта України та іноземна валюта) і державні цінні папери, що вилучені з обігу і не підлягають обміну на грошові знаки, які введено в обіг, а мають лише колекційну цінність, не є предметом злочину, передбаченого ст. 199 КК, тому їх підробка чи виготовлення з метою збуту, а також збут, за наявності необхідних підстав, повинні кваліфікуватись як шахрайство (п. 3 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Державні цінні папери''' – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між державою (емітентом цінних паперів) та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Такими є: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі Державного казначейства України; приватизаційні папери. В залежності від форми існування, відповідно до ст. 3 Закону України “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Про ринки капіталу та організовані товарні ринки]” від 23 лютого 2006 р., цінні папери можуть випускатися в документарній або бездокументарній формі.
 
'''Державними цінними паперами''' є цінні папери, які випускаються і забезпечуються державою (абз. 3 п. 2 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6). Не відносяться до державних цінних паперів облігації державних підприємств та цінні папери Національного банку України, зокрема його депозитний сертифікат, оскільки держава не є емітентом цих цінних паперів і не несе зобов’язань за ними.
 
Під '''білетами державних лотерей''' слід розуміти документи, які дають право особі, що їх придбала, на участь у господарській операції, яка передбачає розігрування призу за випадковою вірогідністю виграшу. Емітентом випуску таких білетів є держава в особі уповноваженого нею центрального органу державної влади та управління, що здійснює фінансово-кредитну діяльність. Порядок проведення державних грошових лотерей та реєстрації випуску білетів лотерей регламентується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей].
== Способи вчинення злочину ==
# виготовлення;
# зберігання;
# придбання;
# перевезення;
# пересилання;
# ввезенні в Україну або
# збут зазначених вище предметів.
Під '''виготовленням''' розуміються дії, внаслідок яких створюються підроблені валюта, державні цінні папери чи білети державних лотерей. Способи такого виготовлення можуть бути різними (друкування типографським способом, малювання, ксерокопіювання тощо) і значення для кваліфікації злочину за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст. 199 ККУ] не мають.

Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знаку Державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.
Як виготовлення вказаних предметів слід кваліфікувати і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їх наступного збуту і для надання їм більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові підробки, які створювали можливість перебування їх в обігу.
 
Виготовлення знарядь, за допомогою яких передбачається в майбутньому виготовляти фальшиві гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей, слід кваліфікувати як готування до вчинення даного злочину.
 
Під '''зберіганням''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід розуміти знаходження цих предметів безпосередньо у винного або в будь-якому іншому місці, де вони перебувають у розпорядженні та під контролем винного. Придбанням предметів цього злочину вважається їх сплатне або безоплатне отримання винним від іншої особи. Перевезенням цих предметів є переміщення їх винним із використанням будь-яких транспортних засобів. Пересиланням підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід вважати передачу чи спробу передачі їх іншій особі з використанням засобів поштового зв'язку (у листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях) . Ввезенням в Україну предметів розглядуваного злочину слід вважати їх переміщення винною особою із-за кордону на територію України.
 
'''Збутом''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є їх умисне відчуження як сплатне, так і безоплатне (використання як засобу платежу, продаж, розмін, обміні дарування, передача в борг або в рахунок покриття боргу, програні в азартних іграх тощо).
Дії особи, що збула іноземну валюту, в якій підроблено лише цифровий номінал купюри, слід кваліфікувати як шахрайство. У той же час виготовлення такої купюри, як зазначено вище, слід вважати злочином, передбаченим ст. 199.
 
== Кримінально-правова відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї ==
Злочин вважається закінченим з моменту виготовлення хоча б одного фальшивого примірника для подальшого збуту, незалежно від того, чи вдалося збути підроблені предмети.

Фактичне виготовлення підробленої національної валюти України, державних цінних паперів, іноземної валюти та білетів державної лотереї може бути вчинене лише шляхом їхнього створення будь-яким способом, тобто лише шляхом «повної» підробки, оскільки при будь-якій підробці справжніх згаданих предметів не буде істотності їхньої фальсифікації, тобто достатнього ступеня завершеності зображення та його узгодженості зі словами й цифрами, які визначають їх номінал. При підробці цифрового чи буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості між собою і узгодженості підробленого номіналу із зображенням; при підробці і цифрового, і буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості із зображенням; при підробці одночасно і зображення, і цифрового, і буквеного номіналів матиме місце виготовлення підробленого державного казначейського білета, білета НБУ (гривні), білета державної лотереї чи іноземної валюти.

Підробка лише цифрового номіналу купюри іноземної валюти у разі спроби її збуту має кваліфікуватися лише як підготовка шахрайства, а при фактичному збуті такої купюри — як шахрайство (п. 8 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6 від 12 квітня 1996 р. № 6), оскільки у такій купюрі будуть неузгоджені цифровий і буквений номінали, що виключає можливість перебування такої купюри в обігу. Підробляючи тільки цифровий номінал купюри іноземної валюти, винна особа розраховує лише на те, що певний потерпілий, якому збувається така купюра, у конкретних обставинах не виявить підробки. Пересічний же громадянин, який раніше «тримав у руках» іноземну валюту, таку її підробку у звичайних умовах здатний виявити.

Як виготовлення підроблених грошей, державних цінних паперів та білетів державних лотерей мають кваліфікуватися і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їхнього наступного збуту, для надання їм більшої подібності до справжніх і внесла до них додаткові підробки, що створили можливість перебування їх в обігу (п. 12 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]" від 12 квітня 1996 р. № 6).

Виготовлення знарядь, за допомогою яких у майбутньому передбачається виготовлення фальшивих грошей, державних цінних паперів, білетів державних лотерей, слід кваліфікувати як підготовку вчинення даного злочину.

Виготовлення підроблених грошових знаків, які на певний час не є засобом платежу (монети старого карбування, радянські гроші, відмінені грошовими реформами тощо) та тих, що мають лише колекційну цінність, не може розглядатись як злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ст. 199 Кримінального кодексу України]. Якщо ж за допомогою таких підроблених грошових знаків (підроблених срібних чи золотих монет, інших грошових знаків, що мають колекційну цінність) винний намагається шляхом обману заволодіти чужим майном, то такі дії слід визнавати шахрайством і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ст. 190 Кримінального кодексу України].

Таку саму правову оцінку мають отримувати випадки, коли підробки взагалі не мають подібності до справжніх (у тому числі таких, що не перебувають в обігу) грошових знаків, цінних паперів чи лотерейних білетів, а тому не можуть реально бути запущені в обіг, але за допомогою їх винний вводить в оману окремих громадян і в обмін на ці предмети заволодіває їхнім майном. У той же час виготовлення предметів, які зовнішньо не мають подібності до справжніх грошей, цінних паперів чи лотерейних білетів і які з цієї причини неможливо збути, не є злочинним діянням.

Для відповідальності за фальшування грошей чи цінних паперів не має юридичного значення спосіб їхнього виготовлення. Склад злочину утворює будь-який спосіб, якщо він дає змогу досягти злочинної мети — збувати фальшиві купюри чи папери. Грубе, невдале фальшування, розраховане на неосвічених осіб чи осіб з фізичними вадами, утворює склад іншого злочину — шахрайства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ст. 190 Кримінального кодексу України]).

Зберігання зазначених у диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України] предметів — це вчинення будь-яких умисних дій, пов'язаних з фактичним володінням такими предметами (пов’язані із знаходженням предмета цього злочину у володінні винного: при собі, у приміщенні, сховищах або в інших місцях незалежно від строку зберігання), а також незалежно від місця їхнього знаходження: утримування при собі (в одязі, валізі тощо), у сховищі, будь-якому приміщенні чи іншому вибраному і відомому особі місці.

Придбання зазначених предметів — це набуття (платне або безоплатне) права власності на них будь-яким способом: купівля, обмін, одержання в дарунок чи як оплати боргу, як оплати за надані послуги чи виконану роботу, виграш в азартні ігри, позичених, привласнення знайдених таких предметів тощо.

Перевезення підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей — це їхнє переміщення винним із використанням будь-яких транспортних засобів з одного місця в інше як на території України, так і за її межами. При цьому не має значення, чи є особа власником або користувачем транспортного засобу (наприклад, пасажиром), здійснюється таке перевезення безпосередньо особою або іншим способом. Не має значення спосіб транспортування зазначених предметів, відстань та на яку їх перевезено. Не вважається перевезенням зазначених предметів їхнє перенесення (переміщення) з одного місця в інше без використання транспортних засобів. Такі дії мають кваліфікуватися як зберігання зазначених предметів.

Пересилання згаданих предметів — це їхня передача чи спроба передати іншій особі, тобто переміщення у просторі без участі відправника, відправлення поштою, посильним з одного місця в інше (з використанням засобів поштового зв'язку (в листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях). При цьому злочин вважається закінченим з моменту відправлення посилки, вантажу, листа тощо із зазначеними предметами, незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.

Ввезення в Україну таких предметів — це їхнє переміщення через державний кордон України або митний кордон на її територію будь-якими транспортними засобами (переміщення винною особою з-за кордону на територію України). Якщо такі предмети переміщені особою на територію України без використання транспортних засобів, то її дії не можна кваліфікувати як ввезення предметів в Україну.

Під збутом підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей слід розуміти будь-яке їхнє умисне відчуження (платне чи безоплатне), випуск в обіг як особою, що їх виготовила, так і тією, яка їх не підробляла (незалежно від того, звідки вони до неї потрапили, але за умови, що ця особа усвідомлює факт випуску в обіг фальшивих грошей): використання як засобу платежу, продаж, розмін, обмін, дарування, передача в борг чи в рахунок боргу, програш в азартних іграх тощо.

Таким чином, як виготовлення зазначених предметів, так і інші форми здійснення цього злочину вважаються закінченими з моменту вчинення одиничних діянь.

Суб'єктивно злочин характеризується лише умисною виною, вид умислу — прямий. Інтелектуальний момент умислу — особа усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій. Вольовий момент умислу — особа бажає вчинити такі дії. Обов'язковою ознакою суб'єктивного боку виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну предметів злочину є мета їхнього збуту. Мотиви вчинення зазначених дій можуть бути різними і на їхню кваліфікацію не впливають.

Отже, для обвинувачення у фальшивомонетництві необхідно встановити, що підроблені грошові знаки, монети, цінні папери і білети державних лотерей фактично могли бути видані за дійсні у процесі обігу після їхнього збуту. Це підтверджується і судовою практикою. Тому у випадках, коли очевидна невідповідність цих документів справжнім виключає їхню участь в обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння "їхнім майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
 
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* у великому розмірі Злочин може кваліфікуватись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 ч. 2 ст. 199 Кримінального кодексу України] як вчинений у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо предметом злочину є підроблені іноземні грошові знаки або державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, для визначення розміру має бути здійснене їх перерахування у національну валюту України за курсом НБ, що діяв на момент вчинення злочину. 
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* організованою групою;
* в особливо великому розмірі. 
Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватися виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.

Суб'єкт даного злочину - загальний, тобто це особа, яка досягла 16-річного віку, є дієздатною та осудною.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 12 квітня 1996 року «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]» зазначено, що при відмежуванні виготовлення з метою збуту підроблених грошей чи державних цінних паперів або їх збуту від шахрайства належить виходити із того, що об’єктом злочину, передбаченого ст. 79 Кримінального кодексу України 1960 року, є кредитно-фінансова система, а об’єктом шахрайства – право власності на майно (кредитно-фінансовій системі шкода не заподіюється). Відповідно до положення вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 199 КК України, рекомендують враховувати такі об’єктивні і суб’єктивні критерії:
* художнє оформлення грошового знаку чи державного цінного паперу, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення, тобто відповідного орнаменту і наявності основних реквізитів (портрет, барельєф, пам’ятник), та їх узгодженість зі словами й цифрами, які визначають номінал грошового знака чи державного цінного папера;
* якість відтворення, що передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей чи державних цінних паперів у обігу.
На думку вищої судової інстанції України, саме наявність цих ознак здатна забезпечити підробленим грошам, державним цінним паперам та білетам державної лотереї здатність перебувати в обігу і тим самим завдавати шкоди кредитно-фінансовій системі. Підтвердженням цієї тези є те, що у п. 7 постанови вищезазначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Пленуму ВСУ] передбачено, що у тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знаку чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь у обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.

Те, що проблема підробки грошових знаків не може вирішуватися тільки на внутрішньодержавному рівні, а вимагає координації спільних зусиль держав, було визнано ще в 1927 р на першій Міжнародній конференції з уніфікації кримінального законодавства у Варшаві, де фальшивомонетництво було віднесено до числа міжнародних злочинів. Юридичною констатацією цього факту стало прийняття 20 квітня 1929 в Женеві [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародної конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків], яку слід розглядати в якості основного джерела міжнародного права, спрямованого на протидію фальшивомонетництво.

Учасники даної Конвенції зобов'язалися криміналізувати підробку не тільки національних, а й іноземних грошових знаків, при цьому міра покарання за підробку також не повинна бути диференційована залежно від того, підроблювалася чи національна або іноземна валюта.
[[Категорія:Кримінальне право]]

Договір перевезення вантажу

2024-08-06T10:58:56Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено всі посилання на номативну базу, виправлено всі граматичні помилки.Вилучено з переліку нормативну базу яка втратила чинність та додано актуальну.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1955-15 Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1825-23#Text Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644" №788 від 05.09.2023 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 року № 368 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»]
== Поняття та загальна характеристика договору перевезення вантажу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4331 У ст. 909 ЦК України] закріплено загальне визначення договору перевезення вантажу: '''за даним договором одна сторона (перевізник) зобов´язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов´язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату'''. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Договір перевезення вантажу є ''двостороннім'' (кожна зі сторін набуває за договором прав і обов´язків), ''реальним'' (вважається укладеним з моменту передачі вантажу транспортній організації) та ''відплатним'' (за перевезення вантажу його відправник або одержувач зобов´язаний сплатити перевізнику обумовлену договором провізну плату).

Суб´єктний склад договору перевезення характеризується тим, що окрім сторін, якими є перевізник і відправник вантажу, в договірних відносинах, зазвичай, бере участь ще й одержувач вантажу.

'''Відправником''' вантажу (вантажовідправником) є фізична чи юридична особа, яка подає вантаж для перевезення.

'''Одержувачем''' вантажу (вантажоодержувачем) є фізична або юридична особа, зазначена в документі на перевезення вантажу, яка за дорученням вантажовідправника приймає вантаж і заповнює перевізні документи в пункті призначення.

Закон не виключає, що одна і та ж особа може бути і відправником, і одержувачем вантажу.

''Предметом договору'' перевезення є транспортні послуги, що полягають у переміщенні певного вантажу. Однак слід розмежовувати поняття предмета договору і предмета перевезення, яким виступає конкретний вантаж.

Звертаємо увагу, що для перевезення небезпечних вантажів необхідно отримати ліцензію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-2015-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом»].
== Провізна плата ==
Плата за договором перевезення встановлюється відповідно до затверджених тарифів на перевезення вантажу, що застосовуються на певному виді транспорту згідно із законодавством про державне регулювання цін і тарифів, а в разі їх відсутності - за взаємною домовленістю сторін, якщо цим не порушуються вимоги антимонопольного законодавства.

При невизначенні сторонами в договорі розміру провізної плати стягується розумна плата ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. 1 ст. 916 ЦК України]). Встановити "розумність плати" можна виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 ч. 4 ст. 632 ЦК України]). Якщо перевізник на вимогу вантажовідправника чи вантажоодержувача, який є власником (володільцем) вантажу, виконує роботи чи надає послуги, не передбачені тарифами, це оплачується додатково за домовленістю сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. З ст. 916 ЦК України]).

Організації і підприємства транспорту загального користування за свій рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законодавством, можуть встановлювати пільгові умови перевезень вантажу.
== Строки доставки вантажу ==
Строки доставки вантажу встановлюються кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Якщо строк перевезення нормативно не визначений, він може встановлюватися договором.

У разі відсутності нормативних і договірних строків вважається, що перевізник повинен доставити вантаж у розумний строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4375 ч. 1 ст. 919 ЦК України]). ''Розумним слід вважати такий строк'', який необхідний транспортній організації для транспортування вантажу за наявних умов перевезення. кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
== Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з перевезення вантажу ==
Права та обов´язки суб´єктів зобов´язань з перевезення вантажу визначаються в актах транспортного законодавства та договорах. Кожний вид перевезення вантажу має певні особливості змісту відповідного договору. Однак можна виділити деякі права та обов´язки перевізника, відправника і одержувача, що є загальними для всіх договорів перевезення вантажу.
=== Права та обов'язки перевізника ===
'''За договором перевезення вантажу перевізник зобов´язаний:'''
* надати придатні для перевезення транспортні засоби у строк, встановлений договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. 1 ст. 917 ЦК України)].
Розрізняють технічну й комерційну придатність транспортних засобів для перевезень. Технічна придатність характеризує їх справність, а комерційна - інші властивості транспортних засобів. Надані транспортні засоби чи контейнери можуть бути технічно справними, однак забрудненими, зі стійким запахом, не продезінфікованими тощо, і це може негативно вплинути під час транспортування на якість вантажу. В такому разі їх слід розглядати як непридатні в комерційному відношенні для перевезення певного вантажу;
* своєчасно здійснити завантажувально-розвантажувальні роботи у випадках, передбачених транспортними кодексами (статутами) і (або) договорами;
* забезпечити під час транспортування цілісність і схоронність вантажу.
'''Перевізник має право:'''
* застави на переданий йому вантаж або ж притримати його для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов´язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ч. 4 ст. 916 ЦК України]);
* відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. З ст. 917 ЦК України]).
=== Права та обов'язки відправника ===
'''На відправника покладаються обов´язки:'''
* оплатити перевезення вантажу та додаткові послуги, надані перевізником, якщо це встановлено договором або транспортними кодексами (статутами);
* пред´явити комплект заповнених транспортних документів;
* пред´явити вантаж, який підлягає перевезенню, у належній тарі та (або) упаковці, замаркований відповідно до встановлених вимог.
Належність тари і упаковки означає, що при розміщенні в них товару (вантажу) вони забезпечують його захист від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, а в окремих випадках ще й захист довкілля від забруднення;
* у випадках, передбачених договором, своєчасно здійснити завантажувальні роботи із додержанням правил, встановлених актами транспортного законодавства.
''Відправник вантажу має право'' відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним (як у технічному, так і в комерційному аспектах) для перевезення цього вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4367 ч. 1 ст. 917 ЦК України]).
=== Права та обов'язки одержувача ===
''Одержувач набуває обов´язків переважно з моменту прибуття вантажу. '''Він зобов´язується''':''
* прийняти вантаж у перевізника;
* у випадках, передбачених договором, здійснити розвантажувальні роботи, а також повністю очистити рухомий склад всередині та зовні у строки, встановлені транспортними кодексами (статутами) або договором;
* своєчасно вивезти зі станції вантаж. У разі порушення строків вивезення вантажу стягується додаткова плата за його зберігання на залізниці;
* оплатити перевезення вантажу та додаткові послуги, надані перевізником, якщо це встановлено договором або транспортними кодексами (статутами).
'''Права одержувача:'''
* перевірити вагу, кількість місць і стан вантажу, залучивши до цього представника перевізника і оплативши його участь;
* відмовитися від прийняття вантажу в разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.
== Відповідальність сторін ==
У разі порушення зобов´язань, що випливають з договору перевезення вантажу, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю між ними, якщо інше не передбачено законом. ЦК України визначає лише загальні умови відповідальності перевізника, вантажовідправника і вантажоодержувача за порушення зобов´язань, що випливають з договору перевезення вантажу. Детальніше питання відповідальності регулюються транспортними кодексами (статутами).

'''Відповідальність перевізника настає у разі:'''
# ненадання транспортного засобу;
# втрати, нестачі, пошкодження, псування вантажу;
# прострочення доставки вантажу;
# подачі під навантаження непридатного транспортного засобу тощо.
Відповідальність перевізника завжди є обмеженою, оскільки відшкодуванню підлягають лише фактично заподіяні збитки. Так, на залізничному транспорті перевізник несе відповідальність за втрату чи недостачу вантажу лише в розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, — у розмірі оголошеної вартості, а якщо перевізник доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість. У будь-якому випадку сума збитків не може перевищувати вартості втраченого вантажу.

У разі втрати вантажу перевізник відшкодовує не лише збитки, а й стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення, транспортними кодексами (статутами), не підлягають відшкодуванню.

'''Відправник несе відповідальність за:'''
# незабезпечення завантаження маршруту;
# невикористання наданого транспортного засобу;
# несвоєчасне пред´явлення вантажу;
# затримку завантажувальних робіт, що проводяться засобами відправника;
# пред´явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, з неправильним зазначенням його найменування або властивостей;
# неправильне зазначення в масі, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача тощо.
'''На одержувача покладається відповідальність за:'''
# здавання після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів;
# пошкодження і втрату вагонів, контейнерів, перевізних пристосувань (піддонів, строп тощо), що належать перевізнику;
# затримку в прийманні вантажу, здійсненні розвантажувальних робіт тощо.
Строк позовної давності за договором перевезення вантажу становить 1 рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 ч.3 ст.925 ЦК України]).
== Зразок договору ==
[//wiki.legalaid.gov.ua/images/4/44/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BC_.doc Медіа:Договір_перевезення_транспортом_.doc].
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Проведення фото-, кіно-, теле-, відеозйомок фізичної особи

2024-07-12T07:37:30Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено посилання на нормативну базу, виправлено граматичні помилки

=== Нормативна база ===
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
== Загальні поняття ==
"Фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" - процес фіксації фактів на відповідний фото-, кіно-, теле-, чи відеоносій.

Законодавець визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку у випадку її згоди. Ця гарантія створена з тією метою, що процес відповідної зйомки може певним чином суттєво порушувати особисті немайнові права фізичної особи.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода. При цьому така згода повинна бути отримана до моменту початку зйомки:

♦ ясно виражена згода - згода, надана в письмовому вигляді;

♦ усна згода - особа в усній формі перед камерою висловлює свою згоду на зйомки та транслювання зйомок у засобах масової інформації;

♦ мовчазна згода - особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок.

Конкретна ж форма повинна бути обумовлена обставинами, при яких провадиться відповідна зйомка. Але в будь-якому випадку, така згода на проведення фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомки фізичної особи повинна бути отримана до моменту початку зйомки. Проте, в окремих випадках згода особи на зйомку презюмується, тобто фізична особа вважається такою, що погодилась на зйомку, аж поки вона не виразить своє заперечення щодо цього. До таких випадків презумпції згоди на знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку законодавець відносить зйомки, які проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. У випадку, коли фізична особа заперечила щодо її фіксації на відповідну плівку, то зйомка повинна бути припинена, а моменти з її участю вилучені.
== Використання фотографій, на яких зображена особа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n84 статті 11 Закону України "Про інформацію"] збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1687 статті 308 Цивільного кодексу України] фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно '''показані, відтворені, розповсюджені''' лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер.

Поширення (розповсюдження) фотографій - люди мають необмежений доступ до фотографій в будь-який час і в будь-якому місці.

Публічний показ - демонстрація оригінального або розмноженого запису за допомогою плівки, телекадру або будь-якого іншого пристрою в тих місцях, де знаходяться особи, що не належать до кругу сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1687 статті 308 Цивільного кодексу України)].
== Відмова особи у проведенні зйомки ==
Якщо особа заперечила щодо своєї фіксації, то зйомку потрібно припинити, а фрагменти з її участю вилучити.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1683 статті 307 Цивільного кодексу України]).
[[Файл:Проведення фото-, кіно-, теле чи відеозйомки.jpg|міні]]
== Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи у публічних місцях та на робочому місці ==
'''"Публічні місця"''' - це:
* місця, де можуть бути присутні особи, які не є членами чи близькими знайомими;
* де людина не може усамітниться або якимось чином розкривати своє приватне життя з упевненістю, що його ніхто не побачить.
До таких місць можна віднести: вулиці, прощі, робочі кабінети, ринки, вокзали тощо.

Публічні особи – це особи, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, кажучи в ширшому сенсі, особи, які відіграють певну роль у громадському житті – в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері.

Відкрите проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок у громадських місцях абсолютно законні і для них не потрібна письмова згода громадян. Однак, є певні нюанси, а саме:
* Не можна відкрито проводити фото- кіно- теле- відеозйомок у місцях приватного користування таких як туалет, ванна кімната, роздягальня.
* Не можна знімати без дозволу в транзитних будівлях, будівлях суду (частина четверта та п'ята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 статті 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] в частині трансляції судового засідання та розгляду справи у закритому судовому засіданні), урядових будівлях.
* Не можна знімати в громадських місцях, які є приватною власністю, за умови, якщо є попередження про заборону зйомок.
Проведення фото- кіно- теле- відеозйомок у громадських місцях має проводитись відкрито, камери спостереження у громадських місцях має бути видно.
== Особливості проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок дитини ==
Відповідно до статті 32 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] ніхто не може зазнавати втручань в особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України]. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 статтею 6 Сімейного кодексу України] правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Статті 30-32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] які регламентують питання цивільної дієздатності, містять вичерпний перелік правочинів, які можуть вчиняти діти. При цьому визначено, що інші правочинни неповнолітня особа може вчиняти лише за згодою її законних представників.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1332 статтею 242 Цивільного кодексу України] батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Саме законні представники відповідальні за реалізацію права на безпеку, обігу персональних даних про дітей, в тому числі давати згоду на проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок дитини та розповсюдження їх результатів.
== Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи в місцях особистого користування ==
«Місця особистого користування» - приміщення або окремі кімнати в приміщенні.

До них відносяться туалети, роздягальні, ванні кімнати, або інша приватна власність, що займає певну площу. В вище перерахованих місцях проведення фото- кіно- теле- відеозйомок без дозволу взагалі заборонено.

Проте, існують деякі винятки: наприклад, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність"], підрозділи, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність мають право негласно знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби лише з рішенням суду.
== Проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок фізичної особи поліцією ==
Поліція може застосовувати як один із превентивних заходів застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n244 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію"]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n318 статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію"] поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, '''з метою''':
* попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
* забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

'''Яка відповідальність фотографа за використання зображень людей без їхньої згоди?'''

Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер. Публікувати матеріали зйомки з фізичною особою можливо за умови, якщо ця особа не забороняла зйомку з її участю, хоча могла це зробити. Згоду особи може бути відкликано (нею або її близькими родичами) з вимогою подальшого відшкодування збитків. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті − її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Якщо фото-, відеознімання особи, публічний показ, відтворення, розповсюдження зображень з нею здійснювалися без її дозволу і вона вважає, що такими діями їй завдано матеріальної та/або моральної шкоди, вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою.

== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/980_324 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2004 року у справі "Ганновер проти Німеччини"]

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/3138312 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2007 року у справі № 2-973/07] (на зображенні позивач дивиться прямо в об'єктив, не подає жодних ознак протесту, своєю поведінкою демонструє цілковиту згоду на здійснення фотознімків. В такий спосіб, погоджуючись на фотозйомку, вважається, що позивач розумів наслідки та призначення фотографії на опублікування її в пресі, проте до виходу публікації в газеті не направив будь яких заперечень щодо недопущення такого публікування фото і доказів цьому не надав).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/8413187 Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2009 року у справі № 2-537/2009] (проведення фотозйомки у аптеці як господарській структурі є публічним і згоди продавців та покупців не потребується).
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]

Захист прав в Інтернеті

2024-07-03T07:24:02Z

Viktoriia.lychkovska: Виправлено граматичні помилки, оновлено посилання на закони

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція про кіберзлочинність]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України “Про захист прав споживачів”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Закон України “Про захист прав споживачів”] (''новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану'')
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
*[http://www.refworld.org.ru/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=55cb538a4 Рекомендації CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам]
==Право на доступ до Інтернету та заборона дискримінації==
'''''Доступ до Інтернету''''' – це важливий засіб для реалізації вами своїх прав та свобод, а також для участі у демократичних процесах. Саме тому позбавити вас доступу до Інтернету проти вашої волі можуть лише за рішенням суду. В окремих випадках надання послуг може припинятися за умовами договору, але це має відбуватися лише після того, як були вичерпані всі інші засоби. Наприклад, споживачів Інтернету дозволяється відключати від Інтернету у разі несплати за послуги, що їм надаються, але це повинно бути крайньою мірою. Крім того, діти можуть підпадати під обмеження доступу до Інтернету в межах здійснення батьківського контролю за використанням Інтернету залежно від віку та зрілості дитини.

Ваш доступ має надаватися за розумну ціну і бути недискримінаційним.

При взаємодії з органами державної влади, провайдерами мережі Інтернет та провайдерами Інтернет-контенту чи послуг, а також з іншими користувачами або групами користувачів, '''ви не можете бути об’єктом дискримінації за будь-якими ознаками''', такими як стать, раса, колір шкіри, мова, релігія або віра, політичні чи інші переконання, національність або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, походження чи будь-який інший статус, зокрема, за етнічною приналежністю, віком або сексуальною орієнтацією.
== Право на свободу вираження поглядів та інформації==
'''''Особа має право шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї на ваш вибір без будь-якого втручання і незалежно від державних кордонів.'''''

Це означає, що:
*право вільно висловлюватися в інтернеті та мати доступ до інформації, поглядів, висловлювань інших осіб. До них належать як політичні заяви, релігійні переконання, погляди і висловлювання, що сприймаються прихильно або вважаються необразливими, так і такі, що можуть завдавати образу, шокувати або виводити інших осіб зі стану рівноваги.
*обмеження можуть накладатися на такі висловлювання, в яких містяться заклики до дискримінації, ненависті або насильства. Такі обмеження мають бути правомірними, цілеспрямованими і запроваджуватися під контролем суду.
*право вільно створювати, повторно використовувати і поширювати Інтернет-контент із повагою до права на захист інтелектуальної власності, в тому числі авторського права.
*вибирати псевдонім, використання псевдоніма замість справжнього імені. Органи державної влади можуть вдатися до заходів, завдяки яким вашу особу буде відкрито.
*органи державної влади зобов’язані поважати і захищати свободу особи на вираження поглядів та свободу інформації. Будь-які обмеження цієї свободи не повинні бути свавільними та мають переслідувати законну мету згідно з вимогами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Європейської конвенції про захист прав людини], таку як, зокрема, захист національної безпеки або громадського порядку, охорона здоров’я населення чи моралі, а також відповідати законодавству у сфері прав людини;
*Інтернет-провайдер та провайдер Інтернет-контенту і послуг мають корпоративні зобов’язання поважати права особи та забезпечувати механізми розгляду скарг. Водночас, провайдери Інтернет-послуг, такі як соціальні мережі, можуть обмежувати окремі види контенту і поведінку у зв’язку з їхньою політикою щодо контенту. Користувача повинні повідомляти про можливі обмеження для того, щоб особа могла прийняти свідоме рішення щодо користування послугою.
==Право на мирні зібрання, об’єднання та участь==
'''''Особа має право на мирні зібрання та об’єднання з іншими особами в Інтернеті.'''''

На практиці це означає, що:
#право вільно обирати будь-який сайт, додаток чи будь-яку іншу послугу з метою створення груп, приєднання, мобілізації та участі в будь-якій соціальній групі та об’єднанні незалежно від їхнього офіційного визнання з боку органів державної влади. Право передбачає можливість використовувати Інтернет для реалізації свого права на створення профспілок та приєднання до них;
#право на мирний протест в Інтернеті. Однак дії не повинні призводити до блокування, перебоїв у надання послуг та (або) завдавати шкоду майну інших осіб;
#право вільно користуватися доступними онлайн можливостями для участі в місцевих, національних і глобальних публічних політичних дебатах, законодавчих ініціативах, контролі за прийняттям рішення, зокрема, право підписувати петиції та брати участь у розробці політики, пов’язаної з управлінням Інтернетом.
==Право на приватне життя і захист даних==
'''''Особа має право на приватне та сімейне життя в інтернеті, куди входить захист персональних даних і повага до конфіденційності кореспонденції і спілкування.'''''

Це означає, що:
#персональні дані повинні оброблятися лише у передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Законом України "Про захист персональних даних"] випадках або за умови надання згоди. Особі повинні повідомляти про те, які саме персональні дані обробляються та (або) передаються третім сторонам, а також про те, коли, ким та з якою метою здійснюється така обробка.
#на особу не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації. Втручання у приватне життя щодо персональних даних дозволяється лише за виняткових обставин, передбачених законом, наприклад, у разі здійснення кримінального провадження.
#право на конфіденційність електронної кореспонденції та спілкування, заборона спостереження та(або) моніторингу.
Користувач повинен бути поінформований про те, що дані можуть оброблятися лише у передбачених законом випадках і за його згоди, яку користувач може надати, наприклад, погодившись з умовами користування Інтернет-послугою.

==Право на освіту та право на доступ до знань ==
'''''Особа має право на освіту, зокрема й право на доступ до знань.'''''

Це означає, що:
#право онлайн-доступу до освітнього, культурного, наукового, навчального та іншого контенту державною мовою. Умови такого доступу можуть передбачати винагороду правовласників за їхню роботу;
#у частині Інтернет- і медіа грамотності право мати доступ до інтерактивної освіти і знань для того, щоб користуватися своїми правами та свободами в Інтернеті.
==Ефективні засоби правового захисту==
'''''Особа має право на ефективний засіб правового захисту у разі обмеження або порушення ваших прав і основоположних свобод.'''''

Для отримання правового захисту не обов’язково одразу вдаватися до судових засобів. Ефективні засоби правового захисту можна отримати безпосередньо від Інтернет-провайдерів, органів державної влади та(або) національних правозахисних органів. Залежно від порушення ефективним засобом правового захисту може бути розслідування, роз’яснення, відповідь, виправлення, вибачення, поновлення контенту, відновлення доступу та компенсація.

'''В Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є:'''
#звернення до [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини];
#звернення до [https://mvs.gov.ua/uk Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України];
#лінії довіри або гарячі лінії, які створюють провайдери Інтернет-послуг чи асоціації захисту споживачів;
#звернення до суду;
#звернення до міжнародних судів чи організацій.

==Див. також==
* [[Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет]]
* [[Кібербулінг в освітньому середовищі]]
* [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Обчислення пенсій

2024-06-11T11:25:11Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено інформацію на актуальну за 2024 рік, оновлено посилання, та граматичне редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#top Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України від 16 березня 2017 року № 7918/02-12 "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.

Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

== Облік страхового стажу та розрахунок пенсії ==

Після набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»] найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2021 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік.

Порядок визначення страхового стажу наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. Як до ухвалення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону.

В 2024 році для виходу на пенсію після досягнення чоловіками та жінками віку 60 років у 2024 році потрібно мати страховий стаж не менше 31 років.

Якщо немає необхідного страхового стажу, громадянин зможе вийти на пенсію за віком пізніше. У 2023 році:

* при наявності страхового стажу від 21 до 31 років громадянин набуває право на пенсію за віком після досягнення 63-річного віку;
* при наявності стажу від 15 до 21 років – лише після досягнення 65-річного віку (частини перша-третя статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Щоб вийти на пенсію за віком при досягненні 60 років, або раніше 63-х чи 65 років, потрібно допрацювати необхідний період або докупити необхідний страховий стаж.

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо).

При визначенні розміру пенсії застосовується величина оцінки вартості одного року страхового стажу на рівні 1%. Тобто, при наявності страхового стажу 35 років пенсія встановлюється у розмірі 35% заробітку, визначеного для обчислення пенсії.

Зарахування місяця роботи до страхового стажу як повного місяця здійснюється за умови сплати за відповідний місяць страхових внесків у сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати (з січня 2024 р. – 7 100 грн, з квітня - 8 000 грн.) і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22%), встановленого законодавством, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). У 2024 році мінімальний страховий внесок становить з 1 січня 2024 року - 1562 грн, з 1 квітня 2024 року - 1760 грн. (ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464 (далі – Закон №2464), ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710 (далі – Закон №2710).

У разі, якщо в особи недостатньо страхового стажу для призначення пенсії, за її бажанням страховий стаж можна докупити. Для цього, на підставі договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який укладається шляхом звернення до податкової служби за місцем проживання, одноразово сплачується сума єдиного внеску за певний період (починаючи з 1 січня 2004 року), коли особа не працювала та за який не сплачено єдиний внесок. При цьому, сума внеску за кожен місяць страхового стажу не може бути меншою ніж мінімальний внесок на момент укладення зазначеного договору, помножений на коефіцієнт 2 (частина п'ята статті 10 Закону №2464). Виходячи із розміру єдиного внеску у 2023 році, мінімальний розмір внеску за 1 місяць страхового стажу за договором про добровільну участь (при купівлі страхового стажу) становитиме з січня 2024 року - 3 124 грн. , а з квітня 2024 року - 3 520 грн.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за період роботи з 1 липня 2000 року по місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії (за даними реєстру застрахованих осіб). За бажанням особи та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (особові рахунки тощо), при обчисленні пенсії додатково може враховуватися заробітна плата за будь-які 60 місяців роботи підряд (відповідно до записів у трудовій книжці) до 1 липня 2000 року.

Шляхом співвідношення заробітку особи із середньою заробітною платою в країні, з якої сплачено єдиний внесок, у розрізі кожного календарного місяця роботи, визначається індивідуальний коефіцієнт заробітної плати конкретної особи.

Для отримання заробітку, з якого обчислюватиметься розмір пенсії, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати особи множиться на усереднений показник середньої заробітної плати в країні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n571 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
'''ТП = Св : В''', де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n213 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»].

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року).
'''ВАЖЛИВО! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.'''

== Індексація пенсії з 1 березня 2024 року ==
На виконання постанови Уряду від 23 лютого 2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” проведено індексацію пенсій на 7,96%, підвищено розміри мінімальних пенсій та пенсійних виплат окремим категоріям пенсіонерів.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” з 1 березня 2024 року разом із щорічною індексацією пенсій здійснюється перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року.

Розміри збільшення пенсії – не менше 100 гривень, не більше 1500 гривень.

Перерахунок з 1 березня проведено автоматично.

Розмір підвищення пенсії кожного конкретного пенсіонера відповідно до цієї постанови визначено індивідуально з урахуванням його особистих показників, зокрема закону, згідно з яким пенсію призначено, часу призначення пенсії, тривалості страхового стажу, величини заробітної плати, належності до непрацюючих пенсіонерів та до певної вікової категорії.

Виплата перерахованих пенсій проводиться починаючи з 4 березня у встановлені пенсіонерам дати.

== Пенсія за віком ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтей 24,27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років
починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.

Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати.

Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]).

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], на такий відсоток:

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n513 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Яка пенсія в осіб з інвалідності цього року:

* І група інвалідності — страховий стаж повинен становити від 1 до 10 років, залежно від віку визначення інвалідності, які мають 100% розміру пенсії за віком;
* ІІ група інвалідності — стаж від 1 до 14 років, 90% від пенсії за віком;
* ІІ група інвалідності — страховий стаж від 1 до 14 років, а розмір — 50% пенсії за віком. Мінімальні розміри пенсійних виплат з інвалідності у 2023 році:
** Для осіб, які мають І групу інвалідності — 2 760 грн;
** для осіб, які не працюють та мають ІІ-ІІІ групи — 2 520 грн;
** для осіб, які працюють та мають ІІ-ІІІ групи — 2 093 грн.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особа визнана особою з інвалідністю нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особу з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

== Документи, які потрібні для призначення виплати ==
Для початку потрібно звернутися до Пенсійного фонду та надати всі потрібно документи. Це можна зробити офлайн або онлайн.

Вам потрібно ( примірний список документів):

* Написати заяву на призначення пенсії;
* при собі мати паспорт, а якщо пенсія призначається на дитину — свідоцтво про народження;
* власникам ID-паспорта потрібно принести довідку про реєстрацію з місця проживання;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* відомість про заробітну плату;
* довідка з МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або інший документ, який підтверджує статус;
* фото розміром 3х4.

== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n595 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n595 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

== Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам ==
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, які після призначення (перерахунку) пенсій продовжували працювати та набули не менше 24 місяців страхового стажу, проводиться ''на підставі поданої заяви'' безпосередньо до органів Пенсійного фонду чи через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України (<nowiki>https://portal.pfu.gov.ua/</nowiki>), залежно від того, коли набуто 24 місяці страхового стажу після призначення(перерахунку) пенсії.

Перерахунок провадиться з 1 числа місяця, у якому надійшло звернення, якщо заяву із необхідними документами подано до 15 числа включно, і з 1 числа наступного місяця, якщо їх подано після 15 числа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n697 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n671 Частиною четвертою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] також передбачено перерахунок працюючим пенсіонерам ''автоматичним'' (без звернення пенсіонера) способом. Зазначений перерахунок провадиться щороку з 1 квітня особам, які набули 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку пенсії) станом на лютий місяць року, у якому провадиться перерахунок. Такий перерахунок провадиться на найбільш вигідних умовах, тобто або лише з урахуванням стажу після призначення (перерахунку) пенсії, або з урахуванням стажу та заробітної плати після призначення (перерахунку) пенсії (а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n671 бзац п’ятий частини четвертої статті 42 Закону країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]). З урахуванням термінів надходження даних про страховий стаж та заробітну плату до реєстру застрахованих осіб, автоматичний перерахунок зазвичай провадиться у травні, із проведенням відповідної доплати з 1 квітня.

== Підвищення пенсій у зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму ==
У 2024 році відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#n27 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік"] прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність зросте від 2093 грн до 2 361 грн. Як наслідок, з березня 2024 року буде збільшено мінімальний розмір пенсії та інших складових пенсійних виплат, розмір яких обчислюється із застосуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] для призначення пенсії.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n766 Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі.

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Повне товариство

2024-06-05T11:47:27Z

Viktoriia.lychkovska: Незначні редагування по тексту

=Нормативна база=
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]
=Поняття та правовий статус повного товариства=
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Найменування повного товариства має крім слів “повне товариство”:
* містити імена (найменування) всіх його учасників або
* містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з додаванням слів “і компанія”.
=Установчий документ повного товариства=
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі його учасники.
Крім загальних вимог до змісту установчих документів товариства, в засновницькому договорі повного товариства повинні міститися відомості про:
* розмір та склад складеного капіталу товариства;
* розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
* розмір, склад та строки внесення ними вкладів;
* форму участі учасників у справах товариства.

=Управління та ведення справ повного товариства=
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Управління товариством здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Кожен учасник має один голос, якщо інше не визначено в засновницькому договорі. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками разом, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Учасники, яким було доручено ведення справ товариства зобов'язані надавати решті учасникам на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувані дії від імені та в інтересах товариства.

Якщо учасник здійснив правочин в інтересах товариства, але не мав повноважень на ведення справ і не отримав схвалення від решти учасників, тоді він має право вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.
=Відповідальність учасників повного товариства=
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо.

Учасник товариства відповідає за борги незалежно від того, коли ці борги виникли, до чи після його вступу до товариства.

Учасник товариства, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердженого звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.

Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам стає кредитором за солідарним зобов'язанням стосовно інших учасників повного товариства і має право пред'являти до них регресні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі товариства.
=Зміни у складі учасників повного товариства=
Підстави, за якими може бути припинена участь особи в повному товаристві:
* вихід учасника з власної ініціативи — такий учасник повинен повідомити інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до фактичного виходу з товариства;
* виключення із складу учасників — при невиконанні чи неналежному виконанні учасником своїх зобов'язань або перешкоджанні своїми діями (бездіяльністю) досягненню мети, для якої було створено товариство;
* вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника - смерті учасника або оголошення його померлим, ліквідації юридичної особи, визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи, звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Учасник повного товариства, яке створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Вихід із членства особистого селянського господарства

2024-05-10T07:23:29Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено посилання на статті, а також є незначні граматичні зміни по тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постава Кабінетів Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0340832-15/paran7#n7 Наказ Державної служби статистики України від 24 листопада 2015 року № 340 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n7 Закону України “Про особисте селянське господарство”] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуватись вимог цього закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність , пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності
== Облік особистих селянських господарств ==
Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] Особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572].

Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.

У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у даних формах зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.

При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання письмової заяви уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми № 1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 11 Закону], проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства. 
[[Файл:Форма №1.doc|міні|Форма №1]] 
[[Файл:Форма №3.doc|міні|Форма №3]] 
[[Файл:Заява.jpg|міні]]
== Вихід із членства в особистому селянському господарстві ==
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання '''заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві''' до відповідної ради.

У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 Закону]. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм законодавства, таким особам може бути видана '''довідка''', що вони не являються членами особистого селянського господарства. Таку довідку видає сільська, селищна або міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки.

Виключення становлять лише особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнились із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулись для реєстрації до центру зайнятості протягом 6 місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення зі служби. 
Також, колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства.

До зазначених підстав належать наступні:
*[[Файл:Рішення проект.png|міні]]рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
* при відсутності членів господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
* припинення прав на земельну ділянку згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
Якщо ОМС не видасть таку довідку, колишні члени ОСГ не зможуть зареєструватись як ті, що шукають роботу, та набути статусу безробітних у центрі зайнятості. 
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Варто зазначити, що згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] повноваження виконавчих комітетів сільських, селщних, міських рад які увійшли до об’єднаної територіальної громади передаються виконавчому комітету який розміщено в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади.
== Див. також ==
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
* [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]
* [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]
* [[Спадкування у селянських господарствах]]
[[категорія:Земельне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції

2024-05-03T07:19:05Z

Viktoriia.lychkovska: Додано посилання на законодавчу базу, а також незначні граматичні зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1682-14 Закон України "Про природні монополії"]
== Конкуренція у сфері господарювання ==
Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання. Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання. Конкуренція виступає фундаментальним елементом ринку, завдяки якому досягається збалансованість між попитом і пропозицією.
== Природні монополії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-14#n13 статті 1 Закону України "Про природні монополії"] природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
== Зловживання монопольним становищем на ринку ==
* обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
* нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
* інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;
* встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;
* встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.
* обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям
* часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання
== Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання ==
Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:
* встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
* розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;
* усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
== Недобросовісна конкуренція ==
Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

До недобросовісної конкуренції відносять:
* неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;
* створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;
* неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.
== Відповідальність за недобросовісну конкуренцію ==
Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність:
* накладення штрафу;
* відшкодування шкоди;
* вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця.

== Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#n117 статті 28-1 Закону України "Про захист від економічної конкуренції"] суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить '''три роки з дня вчинення порушення,''' а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.

== Механізм захисту від недобросовісної конкуренції ==
* ''адміністративний шлях.'' Він полягає в тому, що суб’єкт господарювання впродовж 6 місяців з моменту отримання інформації про факт порушення своїх прав може звернутися до органів Антимонопольного комітету із позовною заявою про захист особистих немайнових прав. Якщо ж строк звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції сплив, то це є підставою для відмови у реєстрації такого документу. Але в тому випадку, коли заявником доведено, що строк звернення із заявою був пропущений ним з поважних причин, порушене право підлягає захисту. Термін розгляду позовної заяви становить 30 календарних днів, але у разі потреби він може бути продовжений до 60 календарних днів, про що заявник повідомляється письмово;
* ''судовий порядок.'' Справи, які базуються на порушенні прав господарюючого суб’єкта, що пов’язані з обмеженням монополізму знаходяться в юрисдикції господарського суду. Крім того, рішення органів Антимонопольного комітету також оскаржуються (повністю або частково) в господарському суді.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Вибір прізвища при розірванні шлюбу

2024-04-10T12:57:46Z

Viktoriia.lychkovska: 1. Додано в перелік нормативної бази ще одне джерело; 2. Оновлено всі посилання на конкретні статті; 3. Незначні редагування по тексу, виправлення помилок

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19#Text Постанова Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]
== Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n170 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України], фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до чинного законодавства особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище, шляхом подання відповідної заяви до органів ДРАЦС .

Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його [[Порядок розірвання шлюбу|розірвання]] органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.

У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n517 статей 106- 107 Сімейного кодексу України] шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке немає дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним. В інших випадках шлюб розривається в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n551 Статтею 113 Сімейного кодексу України] передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові. З метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.
== Порядок зміни прізвища органом державної реєстрації актів цивільного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб — громадян України визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF#Text Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №915 (далі - Порядок)]. 
Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n517 статей 106- 107 Сімейного кодексу України] зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.
=== Які документи необхідні для зміни прізвища ===
* письмова заява про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
* фотокартка;
* квитанція про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито".]
Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у '''тримісячний строк''' з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.

Наступний крок - обміняти паспорт при зміні прізвища. 
Після державної реєстрації зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
== Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2362 до ст.197 Кодексу України про адміністративні правопорушення] проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження. 
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
== Документи, які необхідні для зміни паспорта у зв'язку зі зміною прізвища ==
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись з заявою до будь-якого [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіального підрозділу Державної міграційної служби] або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової картки типу ID, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.

'''Для обміну паспорта заявник подає:'''
* заяву-анкету (заповнюється працівником територіального підрозділу Державної міграційної служби або адміністратором центру надання адміністративних послуг);
* паспорт, що підлягає обміну;
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
* документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну (свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт);
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати.
== Підстави для відмови ==
# якщо заявник знаходиться під судом, слідством;
# якщо є непогашену або не зняту судимість;
# офіційне знаходження особи у розшуку Україною або іншими державами;
# подання недостовірних даних;
# подання неповного переліку необхідних документів;
# особа не є громадянином України.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
* [[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
* [[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]

Вихід із членства особистого селянського господарства

2023-05-04T08:52:07Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено посилання на нормативну базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постава Кабінетів Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0340832-15/paran7#n7 Наказ Державної служби статистики України від 24 листопада 2015 року № 340 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України “Про особисте селянське господарство”] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуватись вимог цього закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність , пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності
== Облік особистих селянських господарств ==
Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n62 Закону України "Про особисте селянське господарство"] встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] Особисті селянські господарства підлягають обліку.Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572]. Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.

У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у даних формах зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.

При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання письмової заяви уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми № 1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n83 Закону], проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства. 
[[Файл:Форма №1.doc|міні|Форма №1]] 
[[Файл:Форма №3.doc|міні|Форма №3]] 
[[Файл:Заява.jpg|міні]]
== Вихід із членства в особистому селянському господарстві ==
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання '''заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві''' до відповідної ради.

У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону]. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм законодавства, таким особам може бути видана '''довідка''', що вони не являються членами особистого селянського господарства. Таку довідку видає сільська, селищна або міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки. Виключення становлять лише особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнились із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулись для реєстрації до центру зайнятості протягом 6 місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення зі служби. 
Також, колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. До зазначених підстав належать наступні:
*[[Файл:Рішення проект.png|міні]]рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
* при відсутності членів господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
* припинення прав на земельну ділянку згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
Якщо ОМС не видасть таку довідку, колишні члени ОСГ не зможуть зареєструватись як ті, що шукають роботу, та набути статусу безробітних у центрі зайнятості. 
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Варто зазначити, що згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] повноваження виконавчих комітетів сільських, селщних, міських рад які увійшли до об’єднаної територіальної громади передаються виконавчому комітету який розміщено в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади.
== Див. також ==
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Права та обов'язки членів особистого селянського господарства]]
* [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]
* [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]
* [[Спадкування у селянських господарствах]]
[[категорія:Земельне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї

2023-02-22T07:54:49Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено всі посилання на нормативну базу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4597 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України "Про валюту і валютні операції"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародна конвенція щодо боротьби з підробкою грошових знаків]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Постанова Пленуму Верховного Суду від 12 квітня 1996 р. №6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"]
== Поняття виготовлення, придбання, збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держаної лотереї ==
Суспільна небезпека фальшивомонетництва очевидна, причому як для окремої держави, так і для всього світового співтовариства. Немає жодної держави, яка не криміналізувала б підробку грошових знаків.
У світі швидкими темпами збільшується кількість фальшивих паперових грошей, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на веб-сайт Міжнародної академії біржової торгівлі. В Європі кількість фальшивих купюр євро збільшується в середньому на 8-10% на рік. Найчастіше фальшивомонетники підробляють банкноти достоїнством 20 (47%), 50 (39%) і 100 (11%) євро. Цікаво, до Великобританії за останні роки було завезено безліч фальшивих купюр номіналом 500 євро. Ситуація стала настільки загрозливою, що центральний банк країни змушений був заборонити обіг даної купюри на території Сполученого Королівства. У США обсяг фальшивих доларів збільшуються на 10-15% на рік. Причому безперечним лідером підробок залишається купюра 100 доларів. На її частку припадає понад 90% від усіх фальшивок.

Законодавством України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї відповідно до ст.199 Кримінального кодексу України караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
== Предмет злочину ==
Відповідно до пункту 2 ППВСУ “Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” від 12 квітня 1996 р. №6 до предметів злочину належать: '''підроблена національна валюта України у вигляді банкнот чи металевої монети; підроблена іноземна валюта; підроблені державні цінні папери; підроблені білети державних лотерей'''.
 
'''Підробленість''' – є соціальною ознакою предмета злочину, саме у ній полягає шкідлива для об’єкту злочину властивість цих предметів. Вона може утворювати як повну імітацію грошового знака чи цінного папера, так і істотну фальсифікацію справжніх грошових знаків чи цінних паперів. Якість відтворення грошей чи державних цінних паперів має передбачати такий ступінь графічної та кольорової точності зображання, який дає винній особі підстави вважати можливим їх перебування у обігу (п. 5 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Національною валютою України''' визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, монет (у тому числі пам’ятних і ювілейних), які випускаються Банкнотно-монетним двором Національного банку України, перебувають в обігу та виступають законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу чи вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу. Грошовою одиницею України, відповідно до статті 99 Конституції України, є гривня, що дорівнює 100 копійкам, яка визнається єдиним законним платіжним засобом на території України. Виключне право на введення в обіг гривні та розмінної монети (емісія), організацію їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку України.
 
Під терміном “'''іноземна валюта'''” розуміються іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території іноземної держави; а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.
Підроблені грошові знаки (валюта України та іноземна валюта) і державні цінні папери, що вилучені з обігу і не підлягають обміну на грошові знаки, які введено в обіг, а мають лише колекційну цінність, не є предметом злочину, передбаченого ст. 199 КК, тому їх підробка чи виготовлення з метою збуту, а також збут, за наявності необхідних підстав, повинні кваліфікуватись як шахрайство (п. 3 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6).
 
'''Державні цінні папери''' – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між державою (емітентом цінних паперів) та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Такими є: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі Державного казначейства України; приватизаційні папери. В залежності від форми існування, відповідно до ст. 3 Закону України “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Про ринки капіталу та організовані товарні ринки]” від 23 лютого 2006 р., цінні папери можуть випускатися в документарній або бездокументарній формі.
 
'''Державними цінними паперами''' є цінні папери, які випускаються і забезпечуються державою (абз. 3 п. 2 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6). Не відносяться до державних цінних паперів облігації державних підприємств та цінні папери Національного банку України, зокрема його депозитний сертифікат, оскільки держава не є емітентом цих цінних паперів і не несе зобов’язань за ними.
 
Під '''білетами державних лотерей''' слід розуміти документи, які дають право особі, що їх придбала, на участь у господарській операції, яка передбачає розігрування призу за випадковою вірогідністю виграшу. Емітентом випуску таких білетів є держава в особі уповноваженого нею центрального органу державної влади та управління, що здійснює фінансово-кредитну діяльність. Порядок проведення державних грошових лотерей та реєстрації випуску білетів лотерей регламентується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1005-02 Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей].
== Способи вчинення злочину ==
# виготовлення;
# зберігання;
# придбання;
# перевезення;
# пересилання;
# ввезенні в Україну або
# збут зазначених вище предметів.
Під '''виготовленням''' розуміються дії, внаслідок яких створюються підроблені валюта, державні цінні папери чи білети державних лотерей. Способи такого виготовлення можуть бути різними (друкування типографським способом, малювання, ксерокопіювання тощо) і значення для кваліфікації злочину за ст. 199 не мають.
Виготовленням вважатиметься як повна імітація грошового знаку Державного цінного папера чи білета державної лотереї, так і істотна фальсифікація тим чи іншим способом відповідних справжніх предметів (наприклад, "переробка" грошових знаків для надання їм вигляду таких, що мають більшу вартість; зміна зовнішнього вигляду вилучених з обігу грошей з метою надати їм подібність до тих, які знаходяться в обігу), яка робить можливим досягнення мети їх збуту і, на думку винного, у звичайних умовах ускладнює або зовсім виключає виявлення підробки.
Як виготовлення вказаних предметів слід кваліфікувати і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їх наступного збуту і для надання їм більшої подібності до справжніх внесла до них додаткові підробки, які створювали можливість перебування їх в обігу.
 
Виготовлення знарядь, за допомогою яких передбачається в майбутньому виготовляти фальшиві гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей, слід кваліфікувати як готування до вчинення даного злочину.
 
Під '''зберіганням''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід розуміти знаходження цих предметів безпосередньо у винного або в будь-якому іншому місці, де вони перебувають у розпорядженні та під контролем винного. Придбанням предметів цього злочину вважається їх сплатне або безоплатне отримання винним від іншої особи. Перевезенням цих предметів є переміщення їх винним із використанням будь-яких транспортних засобів. Пересиланням підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід вважати передачу чи спробу передачі їх іншій особі з використанням засобів поштового зв'язку (у листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях) . Ввезенням в Україну предметів розглядуваного злочину слід вважати їх переміщення винною особою із-за кордону на територію України.
 
'''Збутом''' підробленої валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є їх умисне відчуження як сплатне, так і безоплатне (використання як засобу платежу, продаж, розмін, обміні дарування, передача в борг або в рахунок покриття боргу, програні в азартних іграх тощо).
Дії особи, що збула іноземну валюту, в якій підроблено лише цифровий номінал купюри, слід кваліфікувати як шахрайство. У той же час виготовлення такої купюри, як зазначено вище, слід вважати злочином, передбаченим ст. 199.
 
== Кримінально-правова відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї ==
Злочин вважається закінченим з моменту виготовлення хоча б одного фальшивого примірника для подальшого збуту, незалежно від того, чи вдалося збути підроблені предмети.

Фактичне виготовлення підробленої національної валюти України, державних цінних паперів, іноземної валюти та білетів державної лотереї може бути вчинене лише шляхом їхнього створення будь-яким способом, тобто лише шляхом «повної» підробки, оскільки при будь-якій підробці справжніх згаданих предметів не буде істотності їхньої фальсифікації, тобто достатнього ступеня завершеності зображення та його узгодженості зі словами й цифрами, які визначають їх номінал. При підробці цифрового чи буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості між собою і узгодженості підробленого номіналу із зображенням; при підробці і цифрового, і буквеного номіналу не буде їхньої узгодженості із зображенням; при підробці одночасно і зображення, і цифрового, і буквеного номіналів матиме місце виготовлення підробленого державного казначейського білета, білета НБУ (гривні), білета державної лотереї чи іноземної валюти.

Підробка лише цифрового номіналу купюри іноземної валюти у разі спроби її збуту має кваліфікуватися лише як підготовка шахрайства, а при фактичному збуті такої купюри — як шахрайство (п. 8 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]” від 12 квітня 1996 р. №6 від 12 квітня 1996 р. № 6), оскільки у такій купюрі будуть неузгоджені цифровий і буквений номінали, що виключає можливість перебування такої купюри в обігу. Підробляючи тільки цифровий номінал купюри іноземної валюти, винна особа розраховує лише на те, що певний потерпілий, якому збувається така купюра, у конкретних обставинах не виявить підробки. Пересічний же громадянин, який раніше «тримав у руках» іноземну валюту, таку її підробку у звичайних умовах здатний виявити.

Як виготовлення підроблених грошей, державних цінних паперів та білетів державних лотерей мають кваліфікуватися і дії особи, яка свідомо придбала підроблені гроші, державні цінні папери чи білети державних лотерей з метою їхнього наступного збуту, для надання їм більшої подібності до справжніх і внесла до них додаткові підробки, що створили можливість перебування їх в обігу (п. 12 Постанови ПВСУ "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]" від 12 квітня 1996 р. № 6).

Виготовлення знарядь, за допомогою яких у майбутньому передбачається виготовлення фальшивих грошей, державних цінних паперів, білетів державних лотерей, слід кваліфікувати як підготовку вчинення даного злочину.

Виготовлення підроблених грошових знаків, які на певний час не є засобом платежу (монети старого карбування, радянські гроші, відмінені грошовими реформами тощо) та тих, що мають лише колекційну цінність, не може розглядатись як злочин, передбачений ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 Кримінального кодексу України]. Якщо ж за допомогою таких підроблених грошових знаків (підроблених срібних чи золотих монет, інших грошових знаків, що мають колекційну цінність) винний намагається шляхом обману заволодіти чужим майном, то такі дії слід визнавати шахрайством і кваліфікувати за ст. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 Кримінального кодексу України].

Таку саму правову оцінку мають отримувати випадки, коли підробки взагалі не мають подібності до справжніх (у тому числі таких, що не перебувають в обігу) грошових знаків, цінних паперів чи лотерейних білетів, а тому не можуть реально бути запущені в обіг, але за допомогою їх винний вводить в оману окремих громадян і в обмін на ці предмети заволодіває їхнім майном. У той же час виготовлення предметів, які зовнішньо не мають подібності до справжніх грошей, цінних паперів чи лотерейних білетів і які з цієї причини неможливо збути, не є злочинним діянням.

Для відповідальності за фальшування грошей чи цінних паперів не має юридичного значення спосіб їхнього виготовлення. Склад злочину утворює будь-який спосіб, якщо він дає змогу досягти злочинної мети — збувати фальшиві купюри чи папери. Грубе, невдале фальшування, розраховане на неосвічених осіб чи осіб з фізичними вадами, утворює склад іншого злочину — шахрайства (ст. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 Кримінального кодексу України]).

Зберігання зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 Кримінального кодексу України] предметів — це вчинення будь-яких умисних дій, пов'язаних з фактичним володінням такими предметами (пов’язані із знаходженням предмета цього злочину у володінні винного: при собі, у приміщенні, сховищах або в інших місцях незалежно від строку зберігання), а також незалежно від місця їхнього знаходження: утримування при собі (в одязі, валізі тощо), у сховищі, будь-якому приміщенні чи іншому вибраному і відомому особі місці.

Придбання зазначених предметів — це набуття (платне або безоплатне) права власності на них будь-яким способом: купівля, обмін, одержання в дарунок чи як оплати боргу, як оплати за надані послуги чи виконану роботу, виграш в азартні ігри, позичених, привласнення знайдених таких предметів тощо.

Перевезення підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей — це їхнє переміщення винним із використанням будь-яких транспортних засобів з одного місця в інше як на території України, так і за її межами. При цьому не має значення, чи є особа власником або користувачем транспортного засобу (наприклад, пасажиром), здійснюється таке перевезення безпосередньо особою або іншим способом. Не має значення спосіб транспортування зазначених предметів, відстань та на яку їх перевезено. Не вважається перевезенням зазначених предметів їхнє перенесення (переміщення) з одного місця в інше без використання транспортних засобів. Такі дії мають кваліфікуватися як зберігання зазначених предметів.

Пересилання згаданих предметів — це їхня передача чи спроба передати іншій особі, тобто переміщення у просторі без участі відправника, відправлення поштою, посильним з одного місця в інше (з використанням засобів поштового зв'язку (в листах, посилках, бандеролях, інших поштових відправленнях). При цьому злочин вважається закінченим з моменту відправлення посилки, вантажу, листа тощо із зазначеними предметами, незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.

Ввезення в Україну таких предметів — це їхнє переміщення через державний кордон України або митний кордон на її територію будь-якими транспортними засобами (переміщення винною особою з-за кордону на територію України). Якщо такі предмети переміщені особою на територію України без використання транспортних засобів, то її дії не можна кваліфікувати як ввезення предметів в Україну.

Під збутом підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей слід розуміти будь-яке їхнє умисне відчуження (платне чи безоплатне), випуск в обіг як особою, що їх виготовила, так і тією, яка їх не підробляла (незалежно від того, звідки вони до неї потрапили, але за умови, що ця особа усвідомлює факт випуску в обіг фальшивих грошей): використання як засобу платежу, продаж, розмін, обмін, дарування, передача в борг чи в рахунок боргу, програш в азартних іграх тощо.

Таким чином, як виготовлення зазначених предметів, так і інші форми здійснення цього злочину вважаються закінченими з моменту вчинення одиничних діянь.

Суб'єктивно злочин характеризується лише умисною виною, вид умислу — прямий. Інтелектуальний момент умислу — особа усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій. Вольовий момент умислу — особа бажає вчинити такі дії. Обов'язковою ознакою суб'єктивного боку виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну предметів злочину є мета їхнього збуту. Мотиви вчинення зазначених дій можуть бути різними і на їхню кваліфікацію не впливають.

Отже, для обвинувачення у фальшивомонетництві необхідно встановити, що підроблені грошові знаки, монети, цінні папери і білети державних лотерей фактично могли бути видані за дійсні у процесі обігу після їхнього збуту. Це підтверджується і судовою практикою. Тому у випадках, коли очевидна невідповідність цих документів справжнім виключає їхню участь в обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння "їхнім майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.
 
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* у великому розмірі Злочин може кваліфікуватись за ч. 2 ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1337 Кримінального кодексу України] як вчинений у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо предметом злочину є підроблені іноземні грошові знаки або державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, для визначення розміру має бути здійснене їх перерахування у національну валюту України за курсом НБ, що діяв на момент вчинення злочину. 
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
* організованою групою;
* в особливо великому розмірі. 
Вчинення цього злочину в особливо великому розмірі має місце тоді, коли сума підробки який становить чотириста і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення наявності великого чи особливо великого розміру як кваліфікуючих ознак даного злочину має здійснюватися виходячи із розміру (грошового значення) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який відповідно до законодавства діяв на момент вчинення злочину. Зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян після вчинення відповідного злочину не є підставою для перегляду питання про наявність у діях винного відповідної кваліфікуючої ознаки.

Суб'єкт даного злочину - загальний, тобто це особа, яка досягла 16-річного віку, є дієздатною та осудною.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 12 квітня 1996 року «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів]» зазначено, що при відмежуванні виготовлення з метою збуту підроблених грошей чи державних цінних паперів або їх збуту від шахрайства належить виходити із того, що об’єктом злочину, передбаченого ст. 79 Кримінального кодексу України 1960 року, є кредитно-фінансова система, а об’єктом шахрайства – право власності на майно (кредитно-фінансовій системі шкода не заподіюється). Відповідно до положення вищезгаданої постанови Пленуму ВСУ при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 199 КК України, рекомендують враховувати такі об’єктивні і суб’єктивні критерії:
* художнє оформлення грошового знаку чи державного цінного паперу, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення, тобто відповідного орнаменту і наявності основних реквізитів (портрет, барельєф, пам’ятник), та їх узгодженість зі словами й цифрами, які визначають номінал грошового знака чи державного цінного папера;
* якість відтворення, що передбачає такий ступінь графічної та кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей чи державних цінних паперів у обігу.
На думку вищої судової інстанції України, саме наявність цих ознак здатна забезпечити підробленим грошам, державним цінним паперам та білетам державної лотереї здатність перебувати в обігу і тим самим завдавати шкоди кредитно-фінансовій системі. Підтвердженням цієї тези є те, що у п. 7 постанови вищезазначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-96 Пленуму ВСУ] передбачено, що у тих випадках, коли очевидна невідповідність грошового знаку чи державного цінного папера справжнім виключає їх участь у обігу, а інші обставини справи також свідчать про те, що умисел винної особи був спрямований лише на обман окремих громадян з метою заволодіння їх майном, такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство.

Те, що проблема підробки грошових знаків не може вирішуватися тільки на внутрішньодержавному рівні, а вимагає координації спільних зусиль держав, було визнано ще в 1927 р на першій Міжнародній конференції з уніфікації кримінального законодавства у Варшаві, де фальшивомонетництво було віднесено до числа міжнародних злочинів. Юридичною констатацією цього факту стало прийняття 20 квітня 1929 в Женеві [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_589 Міжнародної конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків], яку слід розглядати в якості основного джерела міжнародного права, спрямованого на протидію фальшивомонетництво.

Учасники даної Конвенції зобов'язалися криміналізувати підробку не тільки національних, а й іноземних грошових знаків, при цьому міра покарання за підробку також не повинна бути диференційована залежно від того, підроблювалася чи національна або іноземна валюта.
[[Категорія:Кримінальне право]]

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2022-11-29T10:44:32Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено всі посилання на номативну базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20120412 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]
== Загальні положення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 до статті 120 Земельного кодексу України] у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування
земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. '''До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення'''.

'''Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою''', на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно права оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ст. 6 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text "Про іпотеку"], якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.
==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є '''кадастровий номер земельної ділянки,''' право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).
== Реєстрація прав власності==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статей 3 та 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така нотаріальна дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362778 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18''']
(При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику).
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Обчислення пенсій

2022-06-28T08:00:09Z

Viktoriia.lychkovska: Доповнено назви статтей

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#top Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України від 16 березня 2017 року № 7918/02-12 "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

== Облік страхового стажу та розрахунок пенсії з 1 січня 2021 року ==

Після набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»] найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2021 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік.

Порядок визначення страхового стажу наведено у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. Як до ухвалення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону.

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо).

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частиною першою статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
'''ТП = Св : В''', де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005.

Нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»].

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 819,06 грн, якщо договір укладено на поточний рік.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Із 01.01.2018 р. сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, починаючи з 01.01.2018 місячна сума одноразової сплати складає 1638,12 грн.
'''ВАЖЛИВО! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.'''

== Індексація пенсії з 1 березня 2021 року ==
'''Увага!''' Відповідно до Закону України від 15.02.2022 №2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства” визначено 1 березня датою щорічної індексації пенсій для всіх категорій пенсіонерів, в тому числі військовим, державним службовцям, науковцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Індексація всіх пенсій буде проводитись з 1 березня на загальних умовах із урахуванням одного показника коефіцієнта збільшення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 22 лютого 2021 прийнято постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» яка передбачає проведення індексацій пенсій з 1 березня 2021 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 незалежно від факту роботи особи. Мінімальний розмір підвищення 100,00 грн.

Також з 1 березня в осіб, які одержують пенсію відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та які мають страховий стаж 35 роки чоловіки та 30 років для жінок розмір пенсійної виплати не може бути нижчим за 2200 грн.

Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до спеціальних Законів проводиться автоматичне переведення на пенсію на умовах, передбачених Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв’язку України.

Перерахунок пенсій проводиться автоматично без необхідності звернення пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України.

Виплату перерахованих пенсій буде забезпечено у березні 2021 року у визначену дату виплати для кожної особи.

== Пенсія за віком ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтей 24,27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років
починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.

Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати.

Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]).

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], на такий відсоток:

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 % пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 % пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 % пенсії за віком.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

* У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
* Якщо особа визнана особою з інвалідністю нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
* У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
* У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
* У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особу з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст.37 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою статті 37 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] для призначення пенсії.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі.

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2022-05-27T12:00:47Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлення нормативної бази

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133/2022#n2 Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"]
*Указ Президента України від 22 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/341/2022#n2
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0012525-18 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0013525-18 "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]

== Процедура введення воєнного стану ==
В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України].

Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану.

Його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права].

'''Вперше рішення щодо запровадження воєнного стану''' у 10 областях України з 26 листопада 2018 року на 30 днів було прийнято 26 листопада 2018 року у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.
{| class="wikitable"
!<big>24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

[https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022] строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022] строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.</big>

|}
==Військові адміністрації==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (далі - Закон), на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.
==Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 8 Закону], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:
#встановлювати (посилювати) охорону об’єктів державного значення, об’єктів державного значення національної транспортної системи України та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
#запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт] та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
#використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
#[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану|примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності]], вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
#запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантську годину]] (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
#встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
#перевіряти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України];
#забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
#порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
#встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#n10 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
#регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
#у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
#забороняти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1457-2021-%D0%BF#n9 порядку,] визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
#встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-2016-%D0%BF#Text перелік] яких визначається Кабінетом Міністрів України;
#вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
#забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;
#встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
#встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
#проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
#запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;
#вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;
#інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;
#здійснювати у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.
'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені.''''' У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контррозвідників і слідчих.
===Обмеження, які вводяться з 24.02.2022===
Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України], а саме:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 статтею 30] ("Кожному гарантується недоторканність житла");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 статтею 31] ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статтею 32] ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267 статтею 33] ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 статтею 34] ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 статтею 38] ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39] ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41] ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4299 статтею 42] ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43] ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 статтею 44] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статтею 53] ("Кожен має право на освіту").
Також '''можуть''' вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 частиною першою статті 8 Закон].
==Гарантії законності в умовах воєнного стану==
В умовах воєнного стану забороняються:
*зміна Конституції України;
*зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
*проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
*проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
*проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2022-05-24T11:03:24Z

Viktoriia.lychkovska: Оновлено законодавчу базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133/2022#n2 Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"]
*Указ Президента України від 22 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0012525-18 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0013525-18 "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"]

== Процедура введення воєнного стану ==
В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України].

Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану.

Його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права].

'''Вперше рішення щодо запровадження воєнного стану''' у 10 областях України з 26 листопада 2018 року на 30 днів було прийнято 26 листопада 2018 року у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.
{| class="wikitable"
!<big>24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

[https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022] строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022] строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.</big>

|}
==Військові адміністрації==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] (далі - Закон), на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.
==Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 8 Закону], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:
#встановлювати (посилювати) охорону об’єктів державного значення, об’єктів державного значення національної транспортної системи України та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об’єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
#запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт] та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
#використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
#[[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану|примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності]], вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
#запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються|комендантську годину]] (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
#встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
#перевіряти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#n8 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України];
#забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
#порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
#встановлювати у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#n10 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
#регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
#у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
#забороняти у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1457-2021-%D0%BF#n9 порядку,] визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
#встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-2016-%D0%BF#Text перелік] яких визначається Кабінетом Міністрів України;
#вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
#забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;
#встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
#встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
#проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
#запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;
#вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;
#інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;
#здійснювати у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України], обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.
'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені.''''' У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контррозвідників і слідчих.
===Обмеження, які вводяться з 24.02.2022===
Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в [https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 указі Президента України про введення воєнного стану].

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, '''з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,''' можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 Конституцією України], а саме:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 статтею 30] ("Кожному гарантується недоторканність житла");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 статтею 31] ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статтею 32] ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267 статтею 33] ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4269 статтею 34] ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 статтею 38] ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39] ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41] ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4299 статтею 42] ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43] ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4310 статтею 44] ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів");
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 статтею 53] ("Кожен має право на освіту").
Також '''можуть''' вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 частиною першою статті 8 Закон].
==Гарантії законності в умовах воєнного стану==
В умовах воєнного стану забороняються:
*зміна Конституції України;
*зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
*проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
*проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
*проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
==Корисні посилання==
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]
==Див. також==
*[[Правовий режим воєнного стану]]
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2022-02-23T15:14:46Z

Viktoriia.lychkovska: Постанова КМУ від 22 липня 2015 р. №544 "Про затвердження типового плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях" втратила чинність

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2630-19#n5 Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://www.president.gov.ua/documents/3902018-25574 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №390 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [https://www.president.gov.ua/documents/3922018-25578 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №392 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/2018 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №393 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0012525-18 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0013525-18 "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №753]
== Процедура введення воєнного стану ==
В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України].

Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану.

Його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права].
{| class="wikitable"
|-
| 26 листопада 2018 року у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації прийнято рішення щодо запровадження воєнного стану '''у 10 областях України з 26 листопада 2018 року на 30 днів.'''
|}
== Військові адміністрації ==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.
== Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:
# встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Перелік об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
# примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
# запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
# встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
# перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України];
# забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
# порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
# встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
# регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення;
# забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
# у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
# забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
# встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
# забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у [http://www.mil.gov.ua/ Міністерстві оборони України], [https://ssu.gov.ua/ Службі безпеки України] чи [http://szru.gov.ua/ Службі зовнішньої розвідки України], змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу [https://ssu.gov.ua/ Служби безпеки України] чи [http://szru.gov.ua/ Служби зовнішньої розвідки України];
# обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;
# встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
# встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
# проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного призначення;
# усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Законом України "Про правовий режим воєнного стану"] обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій;
# вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;
# інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;
# здійснювати обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені. У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контррозвідників і слідчих.'''''

'''''Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в указі Президента України про введення воєнного стану.'''''
== Гарантії законності в умовах воєнного стану ==
В умовах воєнного стану забороняються:
* зміна Конституції України;
* зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
* проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
* проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
* проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
== Див.також ==
* [[Правовий режим воєнного стану]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2021-11-26T08:42:29Z

Viktoriia.lychkovska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20120412 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]

== Загальні положення ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 до статті 120 Земельного кодексу України] у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування
земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. '''До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення'''.

'''Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою''', на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно права оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ст. 6 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text "Про іпотеку"], якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є '''кадастровий номер земельної ділянки,''' право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

== Реєстрація прав власності==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статей 3 та 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така нотаріальна дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У зазначених випадках державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, не якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362778 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18''']
(При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику).
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Обчислення пенсій

2021-05-28T11:11:42Z

Viktoriia.lychkovska: У деяких пунктах змінено вказані статті, оскільки вони не відповідали чинному законодавству

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* Постанова КМУ № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovi-zahodi-socialnogo-zahistu-pensioneriv-u-2021-roci-127-220221]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v7918572-17 Лист Пенсійного Фонду України від 16 березня 2017 року № 7918/02-12 "Щодо обчислення страхового стажу"]

== Загальна інформація ==
Нарахування пенсій, обчислення розміру пенсії та перерахунок відбувається згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]. Вказаний Закон розповсюджується тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески в Пенсійний фонд України самостійно, або за яких внески сплачують їх роботодавці та організації.
Відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
* пенсія за віком;
* пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата. 

== Облік страхового стажу та розрахунок пенсії з 1 січня 2021 року ==

Після набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»] найактуальнішими є питання щодо змін в порядку обчислення страхового стажу. З 1 січня 2021 року мінімальний страховий стаж для призначення пенсій за віком становить 25 років і поступово збільшується щороку до 2028 року на 1 рік. 

Порядок визначення страхового стажу наведено у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. Як до ухвалення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"], так і після страховий стаж із січня 2004 року обчислюють за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до зазначеної дати - на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цього Закону. 

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним раніше (на підставі документів: трудової книжки, диплома про освіту, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо). 

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах, відповідно, період із дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], і період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частиною першою статті 26 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]. 

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу. 

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах. 

Якщо за період із 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування немає відомостей, необхідних для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок. 

Якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:
'''ТП = Св : В''', де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених, виходячи з мінімальної заробітної плати, за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].
Зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
# з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
# з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005. 

Нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]. 

Законом передбачено два види договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати ЄСВ і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2018 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 3723 грн). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 819,06 грн, якщо договір укладено на поточний рік. 

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/go/2464-17 частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір nа облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Із 01.01.2018 р. сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, починаючи з 01.01.2018 місячна сума одноразової сплати складає 1638,12 грн.
'''ВАЖЛИВО! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.'''

== Індексація пенсії з 1 березня 2021 року ==
Кабінетом Міністрів України 22 лютого 2021 прийнято постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» яка передбачає проведення індексацій пенсій з 1 березня 2021 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 незалежно від факту роботи особи. Мінімальний розмір підвищення 100,00 грн.

Також з 1 березня в осіб, які одержують пенсію відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та які мають страховий стаж 35 роки чоловіки та 30 років для жінок розмір пенсійної виплати не може бути нижчим за 2200 грн.

Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до спеціальних Законів проводиться автоматичне переведення на пенсію на умовах, передбачених Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв’язку України.

Перерахунок пенсій проводиться автоматично без необхідності звернення пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України.

Виплату перерахованих пенсій буде забезпечено у березні 2021 року у визначену дату виплати для кожної особи.

== Пенсія за віком ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], право на пенсію у зв’язку з досягненням певного віку мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року – не менше 25 років
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років
починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років. 
Розмір пенсії залежить від тривалості стажу та розміру заробітної плати. 
Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. 

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (відповідно до ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]). 

До страхового стажу за період до 01.01.2004 р. зараховуються всі періоди роботи, що зазначені у трудовій книжці. Також до страхового стажу зараховується, зокрема, час декретної відпустки, військова служба, навчання у вищих і середніх спеціальних закладах тощо, тобто види трудової діяльності, що зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]. 

Після 01.01.2004 р. застрахованими особами, окрім працюючих, є зокрема особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особи, які проходять строкову військову службу, тощо. До страхового стажу зараховується також період коли особи отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. 

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. 

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. 

Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], на такий відсоток: 

* на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
* на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців. 
== Пенсії по інвалідності ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії з інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. 

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]. 

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. 

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. 

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 % пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 % пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 % пенсії за віком. 

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. 

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, за наявності такого страхового стажу. 

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою. 

* У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
* Якщо особа визнана особою з інвалідністю нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
* У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
* У разі якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.
* У разі якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особу з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах. 

== Пенсія у зв'язку з втратою годувальника ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], констатує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. 

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. 

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
* Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], якщо вони:
* були на повному утриманні померлого годувальника;
* одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. 

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. 

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення. 

Положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. 

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". 

Відповідно до ст.37 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. 

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою статті 37 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків. 

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. 

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Кілька пенсій одночасно ==
Якщо робітник має право на декілька видів пенсій одночасно, йому нараховується одна пенсія на його вибір. 

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]. 

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. 

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. 

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] для призначення пенсії. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Статтею 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] передбачено види пенсійних виплат за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування згідно яких застрахована особа, яка відповідно до закону є учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за умови досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а в разі відстрочення часу призначення пенсії за віком відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] у період після досягнення такого віку - з дня закінчення строку відстрочення дати призначення пенсії за віком у солідарній системі. 

Довічна пенсія за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування враховується під час визначення мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»].

[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Введення воєнного стану: заборони та обмеження

2021-05-19T07:56:45Z

Viktoriia.lychkovska: Застаріла інформація щодо дії воєнного стану на території 10 областей України в 2018 році

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2630-19#n5 Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://www.president.gov.ua/documents/3902018-25574 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №390 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"] 
* [https://www.president.gov.ua/documents/3922018-25578 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №392 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні»] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/2018 Указ Президента України від 26 листопада 2018 року №393 "Про введення воєнного стану в Україні"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/544-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 544 "Про затвердження типового плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0012525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0012525-18 "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0013525-18 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року №n0013525-18 "Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року "Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №753]

== Процедура введення воєнного стану ==
В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці.''''' '''''

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає [http://www.rnbo.gov.ua/ Рада національної безпеки і оборони України]. 
Розглянувши ці пропозиції, [https://www.president.gov.ua/ Президент України] видає указ про введення воєнного стану. 
Його протягом двох днів розглядає та приймає рішення [http://rada.gov.ua/ Верховна Рада України], яка з цією метою збирається без скликання. 
Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації. 
Крім того, Україна негайно через [http://www.un.org/ Генерального секретаря ООН] повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права]. 

== Військові адміністрації ==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. 
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. 
Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади [https://www.president.gov.ua/ Президентом України] за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. 
Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації. 
== Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану: 
# встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Перелік об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
# примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
# запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
# встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
# перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України];
# забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
# порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
# встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
# регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення;
# забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
# у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
# забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
# встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
# забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у [http://www.mil.gov.ua/ Міністерстві оборони України], [https://ssu.gov.ua/ Службі безпеки України] чи [http://szru.gov.ua/ Службі зовнішньої розвідки України], змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу [https://ssu.gov.ua/ Служби безпеки України] чи [http://szru.gov.ua/ Служби зовнішньої розвідки України];
# обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;
# встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
# встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
# проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України];
# запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного призначення;
# усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Законом України "Про правовий режим воєнного стану"] обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій;
# вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;
# інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;
# здійснювати обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості. 
 
У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення). 
 
Запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану провадиться відповідно до затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/ua Кабінетом Міністрів України] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/544-2015-%D0%BF Типового плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях]. 
 
'''''В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені. У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контрозвідників і слідчих.''''' 
 
'''''Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в указі Президента України про введення воєнного стану.''''' 
== Гарантії законності в умовах воєнного стану ==
В умовах воєнного стану забороняються:
* зміна Конституції України;
* зміна Конституції Автономної Республіки Крим;
* проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;
* проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
* проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
== Див.також ==
* [[Правовий режим воєнного стану]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]