WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2026-01-16T09:06:19Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2019 року № 300 "Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України"]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (статті 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога;
* спеціалізована медична допомога,
* паліативна допомога.
Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами. Військовослужбовці під час лікування у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно пункту 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n324 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===
Особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після їх звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на безоплатну психологічну допомогу. Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Порядок та умови надання психологічної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації.

=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.
=== Безоплатне забезпечення ліками ===
Учасники бойових дій мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національного переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник бойових дій, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників бойових дій ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я. Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник бойових дій був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників бойових дій мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) (пункту 2 частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 статті 12 Закону України ''"''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'''"''']).

Відповідно до прийнятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/212-2024-%D0%BF#Text Кабміном постанови №212 від 27 лютого 2024 року] Національною службою здоров’я України реалізовано пілотний проєкт “Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”. Проєкт складається з двох груп послуг: зубопротезування (група послуг №1) та зуболікування (група послуг №2).

Послугами протезування та зуболікування можуть скористатися:

- учасники бойових дій

- ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни

- військовослужбовці, які поки не отримали статус учасника бойових дій, але продовжують виконувати бойові завдання

Щоб отримати послугу протезування та зуболікування треба:

- Отримати направлення від лікаря-стоматолога

- Звернутися до медзакладу, який уклав договір з Національною службою здоровя України

- Заповнити заяву та надати копії документів з пред’явленням оригіналів

Документи, що знадобляться: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; посвідчення (учасника бойових дій/особи з інвалідністю внаслідок війни/посвідчення учасника війни та/або військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу). Скористатися кожною послугою пілотного проєкту можна один раз протягом року.

Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===
За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”] (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (абзац 6 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n162 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок).

Для одержання путівки, пільгового санаторно-курортного лікування або компенсації особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, повинні перебувати на обліку для забезпечення путівкою та пільговим санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення (далі - облік) за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання, а внутрішньо переміщені особи з їх числа - за фактичним місцем проживання згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для взяття на облік особи, подають:

- заяву;

- медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о;

- копію відповідного посвідчення, а учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни - також копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосередню участь (забезпечення проведення) особи в антитерористичній операції чи заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у разі відсутності у посвідченні ветерана війни посилання на норму Закону, відповідно до якої установлено статус).

Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n106 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”], забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день позачергово щороку (із січня до грудня).

Учасники бойових дій та особи, зазначені у статті 6-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”], забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день не частіше ніж один раз на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n162 пункт 8 Порядку]).

Забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням або виплата компенсації особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету в державному та місцевих бюджетах на поточний рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text (Порядок видачі путівок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].

Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

У період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України. Порядок надання військовослужбовцям медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах за межами України і проведення оплати послуг з надання такої медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n258 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. Наприклад, у 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень.

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку кількістю 14 днів, яку вони відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про відпустки»] можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#n278 статті 22 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці"]).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

=== Оздоровлення дітей ===
Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17#Text «Про оздоровлення та відпочинок дітей»] до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:

- діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, - діти осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-24 частини 1 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]:

- діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині 1 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]".

Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:

- виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;

- оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.

Оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливих умов для оздоровлення, та дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується. Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Окрім цього, якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19#Text Наказу Міноборони від 07.06.2019 № 300 «Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України»]. Організація оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, здійснюється за рахунок бюджетних коштів Міністерства оборони України.

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==
=== Складання письмового звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n28 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n71 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n92 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n40 статті 7-8 Закону України “Про звернення громадян”])

== Судовий порядок ==
=== Підсудність ===
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України "Про судовий збір"] передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

== Див. також ==
* [[Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування|Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування.]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]
[[index.php?title=Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Стягнення матеріальної шкоди власниками транспортних засобів з балансоутримувача автошляхів, спричиненої в результаті ДТП

2025-12-01T09:58:05Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#Text Закон України "Про автомобільні дороги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони»]
== Підстави для стягнення матеріальної шкоди ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статті 1166 Цивільного кодексу України] '''майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.'''

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. '''Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.''' Наявність всіх зазначених умов є обов’язковою для прийняття рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При розгляді справи в суді саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відповідач по справі повинен буде довести, що в його діях або в діях його працівників немає вини у заподіянні шкоди.
== Неправомірність поведінки особи ==
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або неправомірній поведінці (діях чи бездіяльності). '''Протиправною вважається поведінка, яка порушує норми права, внаслідок чого порушуються права іншої особи.'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#Text Законом України «Про автомобільні дороги»] визначено:'''
* автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n10 ст. 1]);
* орган, що здійснюють управління відповідними автомобільними дорогами несе обов’язки щодо організації будівництва, реконструкції, ремонту та їх утримання відповідно до державних будівельних норм і стандартів, здійснення контролю за станом автомобільних доріг, виявлення аварійно-небезпечних місць, забезпечення проведення обов’язкових аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, що належать до сфери його управління та несуть відповідальність за відшкодування збитків користувачам доріг, що виникли через їх незадовільний стан ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n105 ст. 11], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n136 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n164 19], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n187 21], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n200 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#n210 26]).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n112 Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух»] передбачено, що '''до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху в тому числі належить:'''

* розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

* визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;

* участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;

* компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;

* забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
* організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
* забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
* вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
* передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;

* визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
* передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
* проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
* термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
* влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
* розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
* обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
* проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
* виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;
* впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
* забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
* своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n309 Стаття 24 вищезазначеного Закону] встановлює основні вимоги до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів, серед яких - '''відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні; здійснення заходів щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод'''.

Також, даним Законом передбачено право водіїв, як учасників дорожнього руху на безпечні умови дорожнього руху та на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n181 ст. 14],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n222 16]).

Обов’язки власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів щодо постійного контролю експлуатаційного стану автомобільних доріг та негайного усунення виявлених пошкоджень чи інших перешкод в дорожньому рухі, аналізу стану аварійності доріг, виявлення аварійно-небезпечних ділянок, здійснення заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов скоєння дорожньо-транспортних пригод та відшкодування матеріальної шкоди власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг також встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охороною, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 30.03.1994 року №198.]

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг встановлює ДСТУ 3587:2022 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану" і відповідно до якого автомобільні дороги повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Невиконання всіх вищезазначених обов’язків з боку власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів і свідчить про неправомірність їх поведінки.
== Матеріальна шкода та її розмір ==
При зверненні до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди з балансоутримувача автошляхів, спричиненої в результаті ДТП через неякісне дорожнє покриття необхідним є надання доказів факту заподіяння шкоди саме неналежним станом доріг, а також розміру завданої шкоди.

Тому важливо при оформленні ДТП зафіксувати всі механічні ушкодження, які були спричиненні автомобілю в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди.

Поліція повинна скласти протокол огляду технічного стану автотранспорту та відобразити в ньому всі механічні пошкодження автомобіля. Вимагайте в інспектора виклику на місце ДТП представника власника дороги. Він має виїхати на місце ДТП і поставити свій підпис на схемі. Та вимагайте складення та підпису з його боку акту огляду автомобіля. Якщо за штатним розкладом обов'язок стежити за дорогою лежить саме на ньому, бажано вимагати, щоб він тут же написав пояснення. Також можливо провести дане фіксування за допомогою фото або відео зйомки.

Розмір матеріальної шкоди визначається за результатами автотоварознавчої експертизи. Для участі у проведенні автотоварознавчої експертизи також можна запросити представника власника автомобільної дороги або уповноваженого ним органу. За результатами експертизи експерт робить висновок, щодо розміру матеріальної шкоди спричиненої в результаті механічного пошкодження автомобіля.

Всі документи, які підтверджують витрати особи у зв’язку зі скоєнним ДТП слід зберегти та надати в подальшому суду, як докази підтвердження матеріальної шкоди. Крім реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи в суді або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі до стягнення в суді також можливо пред’явити витрати за проведення оцінки вартості майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу та витрати на проведення автотоварозначнавчого дослідження, витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, витрати на виклик представників власника автомобільної дороги або уповноваженого ним органу для забезпечення їх участі у проведенні автотоварознавчоого дослідження (в платіжних документах повинно бути зазначене призначення платежу та дані в якості платника – особи, яка буде звертатися до суду з відповідним позовом).
== Вина заподіювача шкоди ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n17 п. 1.5. Правил дорожнього руху] дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку або перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров’ю, завдавати матеріальних збитків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 Статтею 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Притягнення посадових осіб підприємств відповідальних за утримання автомобільних доріг до адміністративної відповідальності за вищезазначеною статтею є підтвердженням вини в спричиненні матеріальної шкоди. Якщо ж відповідальний за ділянку дороги не приїхав на місце ДТП, а інспектор поліції відмовляється складати протокол проти організації, яка відповідає за стан дороги, потрібно дізнатися у нього ПІБ начальника підрозділу, в якому цей інспектор працює, і назву підрозділу. Після – скласти заяву на цей підрозділ з проханням ініціювати адміністративну справу проти посадових осіб організації, відповідальної за стан дороги. Крім самої постанови вина також може бути доведена іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення(у випадку закриття провадження по справі) або матеріалами ДТП. Слід також зазначити що відповідно до цивільного кодексу саме відповідач по справі повинен буде довести, що в його діях або в діях його працівників немає вини у заподіянні шкоди.
== Причинний зв’язок між неправомірною поведінкою і заподіяною шкодою ==
Власник пошкодженого транспортного засобу повинен довести, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямою причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль отримав перелічені механічні пошкодження.

Такими доказами перш за все є матеріали оформлення ДТП, матеріали справи про адміністративне правопорушення, в яких зафіксована причина ДТП – протиправність дій посадових осіб утримувача автомобільної дороги, самі механічні ушкодження, які отримав автомобіль в результаті ДТП. Також в якості доказів пред’являються висновок авто експертизи, фотодокази та письмові покази свідків.

Після позитивного (для власника транспортного засобу) рішення суду та набрання ним чинності в суді слід отримати виконавчий лист та разом з заявою про примусове виконання рішення суду пред’явити його до виконання до Державної виконавчої служби.

Рішення судів: по справам [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64839151 № 192/2529/16-ц]; [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64347288 137/1428/16-ц]; [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62898744 369/4095/16-ц].
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]

Нормативно-правове регулювання здійснення побічних лісових користувань в Україні

2025-11-25T14:02:24Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/449-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 483 "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі"]
== Побічні лісові користування ==
До побічних лісових користувань належать:
* заготівля сіна;
* випасання худоби;
* розміщення пасік;
* заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин;
* збирання лісової підстилки;
* заготівля очерету тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n529 стаття 73 Лісового кодексу України)].
=== Заготівля сіна і випасання худоби ===
Для сінокосіння можуть використовуватися не заліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text пункт 38 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"] (далі Постанова №449).

В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження. Початком заготівлі сіна на природних злакових травостоях є фаза колосіння, а бобових трав - фаза бутонізації - початок цвітіння. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, термін заготівлі сіна визначається за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища. Термін сінокосіння зазначається у лісовому квитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 39 Постанови №449]).

Випасання худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. Місця та терміни випасання худоби зазначаються у лісовому квитку.

На територіях об'єктів природно-заповідного фонду випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню.

Випасання худоби забороняється:
* у державних захисних і полезахисних лісових смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, лісах першого та другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій та інших категорій захищеності лісів, де це передбачено законодавчими актами;
* на площах лісових культур, природних молодняків і у насадженнях з наявністю життєздатного підросту - до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на лісонасіннєвих та інших плантаціях, а також ділянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лісів;
* на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісів;
* на площах з легко розмивними та легко розвіюваними ґрунтами та у місцях масового зростання ягідників і грибів;
* без пастуха, за винятком випасання на огороджених ділянках або на прив'язі;
* з використанням собак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 42 Постанови №449]).
За рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, можуть передбачатись також інші обмеження випасання худоби в лісах. Власники худоби зобов'язані за вказівкою постійних лісокористувачів зводити огорожі навколо прогонів для худоби та пасовищ, розташованих поблизу лісових культур, розсадників та інших ділянок лісу.
=== Збирання лісової підстилки ===
Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років. Термін збирання зазначається у лісовому квитку. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де ґрунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 45 Постанови №449]).

=== Заготівля очерету ===
Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища. Терміни заготівлі очерету зазначаються у лісовому квитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 46 Постанови №449]).

=== Розміщення пасік ===
Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо. Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 33 Постанови №449]).

Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 34 Постанови №449]).

З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасік виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях.

На ділянках для розміщення вуликів і пасік дозволяється спорудження тимчасових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 37 Постанови №449]).

=== Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин ===
Основу ресурсної бази для заготівлі в лісах дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин становлять:
* ягідники у разі проективного покриття ними понад 10 відсотків площі земель лісового фонду і лікарські рослини - 5 відсотків;
* насадження, у складі яких нараховується понад 50 плодових і горіхоплідних кущів і дерев на гектарі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 18 Постанови №449]).
Обсяги щорічних заготівель продукції встановлюються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування. Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини провадиться способами, що виключають виснаження їх ресурсів. ''Збір рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України'', '''забороняється.''' Заготівля лісових продуктів для одержання харчової та лікарської сировини в лісах, де здійснювалися заходи боротьби із шкідниками та хворобами з використанням хімічних засобів, і в лісонасадженнях, що знаходяться у смузі відводу автомобільних шляхів і зонах впливу хімічних та промислових виробництв, провадиться з дотриманням відповідних санітарних норм і правил. Оптимальні терміни заготівель дикорослих плодів і грибів визначаються постійними лісокористувачами, виходячи із календарних термінів їх достигання і зазначаються у лісовому квитку. Під час збирання лікарських рослин необхідно дотримуватись таких вимог:
* заготовляти підземні частини рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) тільки після достигання і осипання насіння, залишати частину рослин для відновлення заростей, а молоді рослини для подальшого росту;
* зрізати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з корінням, кореневищами, бульбами, цибулинами;
* заготовляти кору тільки на деревах, призначених для рубки у поточному році, бруньки - ранньою весною до їх набухання і розпускання;залишати кращі екземпляри квіток і суцвіть для запилення і наступного відновлення рослин, не допускати зрізування та обламування гілок дерев і чагарників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 24 Постанови №449]).
Збір лікарської сировини допускається в таких межах (від загального біологічного запасу на ділянці):
* підземних частин рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 відсотків;
* трави, листя, квіток, суцвіть трав'янистих рослин, дерев і чагарників - до 40 відсотків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 25 Постанови №449]).
Постійні лісокористувачі під час здійснення побічних користувань зобов'язані забезпечувати невиснажливість ресурсів харчових, лікарських і технічних рослин з урахуванням збереження цілісності екосистем:
* здійснювати агротехнічні заходи сприяння природному відтворенню рослин та підвищенню їх продуктивності;
* підтримувати лісові ділянки, де здійснюються побічні лісові користування, у належному санітарному стані;
* забезпечувати охорону ягідників, плодових, горіхоплідних та інших насаджень, заростей лікарських рослин тощо від хижацького використання і знищення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 26 Постанови №449]).
Заготівля рослинної сировини на одній і тій же території проводиться періодично, зокрема:
* суцвіть, плодів, інших надземних органів однорічних рослин - один раз на два роки;
* надземних частин багаторічних рослин (листя, стебла, бруньки) - один раз на п'ять років;
* підземних частин всіх рослин - один раз у десять років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 27 Постанови №449]).
=== Заготівля деревних соків ===
Ресурсною базою для заготівлі соків є:
* придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
* ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших видів рубок (у разі призначення насадження до рубки);
* пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 28 Постанови №449]).
До ресурсної бази не включають деревостани III і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 сантиметрів та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром понад 20 сантиметрів. Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті 30-50 сантиметрів від поверхні землі канали діаметром до 1,5 сантиметра, завглибшки до 5 сантиметрів (без урахування товщини кори). З метою полегшення свердління зачищають сокирою або стругом кору дерева, не допускаючи пошкодження луб'яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі.

Заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах забороняється.
На деревах діаметром 20-24 сантиметри робиться один канал, діаметром 28-32 сантиметри - два, діаметром 36 сантиметрів і більше - три канали. У разі коли на дереві роблять два і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-10 сантиметрів з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач. Після закінчення сезону канали замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. У наступний сезон канали закладають на рівні каналів першого року підсочки з додержанням установлених інтервалів. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопатолога.
== Здійснення побічних лісових користувань ==
{| class="wikitable"
|+
!До відома! На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” у частині положень щодо видачі лісорубних квитків, у інших положеннях постанова чинна. На цей час порядок видачі лісорубного квитка регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 Порядком]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 12 травня 2023 № 483]
|}

=== Видача спеціального дозволу на здійснення побічних лісових користувань ===
Для здійснення побічних лісових користувань видається власником лісів або постійним лісокористувачем '''лісовий квиток''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF#o205 пункт 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів "] (далі - Порядок видачі).

Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF#o205 пункт 9 Порядку видачі]).

Для видачі лісового квитка лісокористувачі подають заявку на використання лісових ресурсів.

=== Огляд місць використання лісових ресурсів ===
Огляд здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text від 23 травня 2007 р. N 761.] Огляд місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів здійснюється власником лісів або постійним лісокористувачем після закінчення робіт з метою виявлення повноти і правильності розробки лісосік, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також виявлення залишених недорубів, невивезеної деревини і другорядних лісових матеріалів. Огляд місць здійснення побічних лісових користувань проводиться протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку, встановленого для здійснення побічних лісових користувань. За результатами огляду складається акт, у якому зазначається кількість заготовленої деревини, другорядних лісових матеріалів та обсяг інших лісових користувань. Строк зберігання актів огляду місць використання лісових ресурсів - три роки.

=== Рентна плата за здійснення побічних лісових користувань ===
Відповідно до статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n543 Лісового кодексу України], спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Для лісокористувачів, відповідно до положень статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n11653 Податкового кодексу України], передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, зокрема, також є побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).
=== Відповідальність за порушення законодавства у сфері побічних лісових користувань ===
Відповідно до статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n723 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в тому числі, і у самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках, порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо, пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення тощо.
== Див. також ==
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Правила створення та порядок реєстрації пасік]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Нормативно-правове регулювання здійснення побічних лісових користувань в Україні

2025-11-25T13:52:34Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/449-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 483 "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі"]
== Побічні лісові користування ==
До побічних лісових користувань належать:
* заготівля сіна;
* випасання худоби;
* розміщення пасік;
* заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин;
* збирання лісової підстилки;
* заготівля очерету тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n529 стаття 73 Лісового кодексу України)].
=== Заготівля сіна і випасання худоби ===
Для сінокосіння можуть використовуватися не заліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text пункт 38 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"] (далі Постанова №449).

В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження. Початком заготівлі сіна на природних злакових травостоях є фаза колосіння, а бобових трав - фаза бутонізації - початок цвітіння. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, термін заготівлі сіна визначається за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища. Термін сінокосіння зазначається у лісовому квитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 39 Постанови №449]).

Випасання худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. Місця та терміни випасання худоби зазначаються у лісовому квитку.

На територіях об'єктів природно-заповідного фонду випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню.

Випасання худоби забороняється:
* у державних захисних і полезахисних лісових смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, лісах першого та другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій та інших категорій захищеності лісів, де це передбачено законодавчими актами;
* на площах лісових культур, природних молодняків і у насадженнях з наявністю життєздатного підросту - до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на лісонасіннєвих та інших плантаціях, а також ділянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лісів;
* на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісів;
* на площах з легко розмивними та легко розвіюваними ґрунтами та у місцях масового зростання ягідників і грибів;
* без пастуха, за винятком випасання на огороджених ділянках або на прив'язі;
* з використанням собак [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 42 Постанови №449]).
За рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, можуть передбачатись також інші обмеження випасання худоби в лісах. Власники худоби зобов'язані за вказівкою постійних лісокористувачів зводити огорожі навколо прогонів для худоби та пасовищ, розташованих поблизу лісових культур, розсадників та інших ділянок лісу.
=== Збирання лісової підстилки ===
Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років. Термін збирання зазначається у лісовому квитку. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де ґрунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 45 Постанови №449]).

=== Заготівля очерету ===
Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища. Терміни заготівлі очерету зазначаються у лісовому квитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 46 Постанови №449]).

=== Розміщення пасік ===
Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо. Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 33 Постанови №449]).

Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 34 Постанови №449]).

З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасік виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях.

На ділянках для розміщення вуликів і пасік дозволяється спорудження тимчасових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 37 Постанови №449]).

=== Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин ===
Основу ресурсної бази для заготівлі в лісах дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин становлять:
* ягідники у разі проективного покриття ними понад 10 відсотків площі земель лісового фонду і лікарські рослини - 5 відсотків;
* насадження, у складі яких нараховується понад 50 плодових і горіхоплідних кущів і дерев на гектарі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 18 Постанови №449]).
Обсяги щорічних заготівель продукції встановлюються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування. Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини провадиться способами, що виключають виснаження їх ресурсів. ''Збір рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України'', '''забороняється.''' Заготівля лісових продуктів для одержання харчової та лікарської сировини в лісах, де здійснювалися заходи боротьби із шкідниками та хворобами з використанням хімічних засобів, і в лісонасадженнях, що знаходяться у смузі відводу автомобільних шляхів і зонах впливу хімічних та промислових виробництв, провадиться з дотриманням відповідних санітарних норм і правил. Оптимальні терміни заготівель дикорослих плодів і грибів визначаються постійними лісокористувачами, виходячи із календарних термінів їх достигання і зазначаються у лісовому квитку. Під час збирання лікарських рослин необхідно дотримуватись таких вимог:
* заготовляти підземні частини рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) тільки після достигання і осипання насіння, залишати частину рослин для відновлення заростей, а молоді рослини для подальшого росту;
* зрізати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з корінням, кореневищами, бульбами, цибулинами;
* заготовляти кору тільки на деревах, призначених для рубки у поточному році, бруньки - ранньою весною до їх набухання і розпускання;залишати кращі екземпляри квіток і суцвіть для запилення і наступного відновлення рослин, не допускати зрізування та обламування гілок дерев і чагарників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 24 Постанови №449]).
Збір лікарської сировини допускається в таких межах (від загального біологічного запасу на ділянці):
* підземних частин рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 відсотків;
* трави, листя, квіток, суцвіть трав'янистих рослин, дерев і чагарників - до 40 відсотків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 25 Постанови №449]).
Постійні лісокористувачі під час здійснення побічних користувань зобов'язані забезпечувати невиснажливість ресурсів харчових, лікарських і технічних рослин з урахуванням збереження цілісності екосистем:
* здійснювати агротехнічні заходи сприяння природному відтворенню рослин та підвищенню їх продуктивності;
* підтримувати лісові ділянки, де здійснюються побічні лісові користування, у належному санітарному стані;
* забезпечувати охорону ягідників, плодових, горіхоплідних та інших насаджень, заростей лікарських рослин тощо від хижацького використання і знищення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 26 Постанови №449]).
Заготівля рослинної сировини на одній і тій же території проводиться періодично, зокрема:
* суцвіть, плодів, інших надземних органів однорічних рослин - один раз на два роки;
* надземних частин багаторічних рослин (листя, стебла, бруньки) - один раз на п'ять років;
* підземних частин всіх рослин - один раз у десять років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 27 Постанови №449]).
=== Заготівля деревних соків ===
Ресурсною базою для заготівлі соків є:
* придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
* ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших видів рубок (у разі призначення насадження до рубки);
* пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF#Text (пункт 28 Постанови №449]).
До ресурсної бази не включають деревостани III і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 сантиметрів та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром понад 20 сантиметрів. Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті 30-50 сантиметрів від поверхні землі канали діаметром до 1,5 сантиметра, завглибшки до 5 сантиметрів (без урахування товщини кори). З метою полегшення свердління зачищають сокирою або стругом кору дерева, не допускаючи пошкодження луб'яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі.

Заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах забороняється.
На деревах діаметром 20-24 сантиметри робиться один канал, діаметром 28-32 сантиметри - два, діаметром 36 сантиметрів і більше - три канали. У разі коли на дереві роблять два і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-10 сантиметрів з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач. Після закінчення сезону канали замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. У наступний сезон канали закладають на рівні каналів першого року підсочки з додержанням установлених інтервалів. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопатолога.
== Здійснення побічних лісових користувань ==
{| class="wikitable"
|+
!До відома! На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” у частині положень щодо видачі лісорубних квитків, у інших положеннях постанова чинна. На цей час порядок видачі лісорубного квитка регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 Порядком]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 12 травня 2023 № 483]
|}

=== Видача спеціального дозволу на здійснення побічних лісових користувань ===
Для здійснення побічних лісових користувань видається власником лісів або постійним лісокористувачем '''лісовий квиток.'''

Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за

погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).

Для видачі лісового квитка лісокористувачі подають заявку на використання лісових ресурсів.

=== Огляд місць використання лісових ресурсів ===
Огляд здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text від 23 травня 2007 р. N 761.] Огляд місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів здійснюється власником лісів або постійним лісокористувачем після закінчення робіт з метою виявлення повноти і правильності розробки лісосік, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також виявлення залишених недорубів, невивезеної деревини і другорядних лісових матеріалів. Огляд місць здійснення побічних лісових користувань проводиться протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку, встановленого для здійснення побічних лісових користувань. За результатами огляду складається акт, у якому зазначається кількість заготовленої деревини, другорядних лісових матеріалів та обсяг інших лісових користувань. Строк зберігання актів огляду місць використання лісових ресурсів - три роки.

=== Рентна плата за здійснення побічних лісових користувань ===
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України], спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Для лісокористувачів, відповідно до положень ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, зокрема, також є побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).
=== Відповідальність за порушення законодавства у сфері побічних лісових користувань ===
Відповідно до ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в тому числі, і у самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках, порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо, пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;
== Див. також ==
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Правила створення та порядок реєстрації пасік]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Безоплатна приватизація земельної частки (паю) працівниками соціальної сфери села

2025-11-11T09:01:20Z

Viktoriia.khalimon: змінено посилання на конкретні статті НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''

Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України'''] '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n328 статті 25 Земельного кодексу України] при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Працівники державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості) безоплатно.
Розміри земельних ділянок, що виділяються для зазначених осіб, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства, тобто не більше 2,0 га. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n328 абзац 2 частини 8 стаття 25 Земельного кодексу України]).

Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників зазначених, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"] створено резервний фонд, який використовується для передачі земель у приватну власність переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері в сільській місцевості.

Отже, відповідно до зазначеної норми, якщо працівник, який працює в соціальній сфері села, а також пенсіонер з їх числа бажає отримати земельну ділянку, то він має право на її отримання з резервного фонду сільськогосподарських угідь.
== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров'я, а також пенсіонерів з їх числа ==
Працівниками охорони здоров'я є медичні і фармацевтичні працівники ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n511 стаття 74 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я")].

Згідно із пунктом "м" частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n551 1 статті 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"] медичні і фармацевтичні працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Дія пункту "м" не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки, для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів освіти, а також пенсіонерів з їх числа ==
До працівників освіти належать особи, що займають посади, перелік яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"].

Відповідно до абзацу другого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 частини 3 статті 57 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Дія абзацу другого частини 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836 статті 57 Закону України "Про освіту"] не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.
== Отримання земельної частки (паю) працівниками державних та комунальних закладів культури, а також пенсіонерів з їх числа ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n8 Закону України "Про культуру"] до працівників культури (працівників у сфері культури) відносяться професійні творчі працівники або працівники закладу культури чи інша фізичні особи, які провадить діяльність у сфері культури.

Професійний творчий працівник – це особа, яка провадить творчу діяльність на професійній основі, результатом якої є створення, або інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо та/або є членом творчої спілки, та/або має державні нагороди за діяльність у сфері культури та мистецтва.
Відповідно до частини 4 статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n246 Закону України "Про культуру"] працівники державних і комунальних закладів культури, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у таких населених пунктах і проживають у них, мають право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки відповідно до законодавства.
== Див. також ==
*[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Оскарження бездіяльності слідчого у зв’язку із неповерненням тимчасово вилученого майна

2025-10-14T05:24:30Z

Viktoriia.khalimon: додано посилання на конкретні статті КПК

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003705-13#Text Узагальнення судової практики оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування у порядку Кримінального процесуального кодексу України]
== Тимчасове вилучення майна як вид заходу забезпечення кримінального провадження, підстави та порядок його застосування ==
Тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, може кореспондуватися з таким заходом забезпечення кримінального провадження як арешт майна. '''Тимчасовим вилученням майна''' є ''фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом'' (ч. 1 ст.167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 Кримінального процесуального кодексу України] далі- КПК України). 

'''Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:'''
# підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
# призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
# є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;
# одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ч. 2 ст. 167 КПК України]). Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно '''затримав''' особу в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1991 207,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1998 208 КПК України]. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна '''засвідчується протоколом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 1 ст. 168 КПК України]).
'''!Забороняється''' вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 167 КПК України]).

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час '''обшуку''', '''огляду'''. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 2 ст. 168 КПК України]).
 Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України)].

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп’ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп’ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп’ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп’ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста '''(окрім випадків, якщо обіг інформації заборонено законом'''). Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний '''протокол''', копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 3 ст. 168 КПК України)].

Якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я, уповноважена службова особа зобов’язана тимчасово вилучити таку тварину та забезпечити її утримання в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2023-%D0%BF#n47 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 року № 1010].
== Припинення тимчасового вилучення майна ==
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 160-166, 170-174 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 ч. 1 ст. 100 КПК України]).

Тимчасово вилучене майно '''повертається''' особі, у якої воно було вилучено:
# за постановою '''прокурора''', якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
# за ухвалою '''слідчого судді''' чи '''суду''', у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
# у випадках, передбачених ч. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 статті 171 КПК України] ('''клопотання''' слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше''' наступного робочого дня після вилучення майна, '''інакше''' майно має бути негайно '''повернуто''' особі, у якої його було вилучено), ч. 6 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685 173 КПК України] ('''ухвалу''' про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє '''не пізніше''' сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, '''інакше''' таке майно '''повертається''' особі, у якої його було вилучено);
# у разі '''скасування арешту;'''
# за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 ч. 1 ст. 169 КПК України]).
Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
 Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про '''арешт''' тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове '''скасування арешту''' тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо '''виконання''' судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
== Оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна ==
'''Неповернення тимчасово вилученого майна''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 статті 169 КПК України] може бути оскаржено на досудовому провадженні. Така скарга може бути подана володільцем тимчасово вилученого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України]).

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 303 КПК України], можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 1 ст. 304 КПК України)]. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються '''слідчим суддею місцевого суду''', а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - '''слідчим суддею Вищого антикорупційного суду''' згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 318-380 цього Кодексу,] з урахуванням положень цієї глави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2718 ч. 1 ст. 306 КПК України)]. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2718 ч. 3 ст. 306 КПК України]).

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється '''ухвала'''.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
# скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію;
# відмову у задоволенні скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2722 ч. 2 ст. 307 КПК України]).
== Висновки узагальненої судової практики ==
У січні 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснено узагальнення судової практики з питання «оскарження бездіяльності слідчого з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 КПК України]». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках:
# у затриманої особи;
# при проведенні огляду;
# при проведенні обшуку.
Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України] клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено. Саме невиконання процесуального обов’язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України]. При цьому, зі змісту узагальнення судової практики з цього питання вбачається, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив окремі '''акценти на нижчевикладених процесуальних питаннях''':
# суб'єкти оскарження,
# залежність повернення вилученого майна від процесуального порядку його одержання,
# перебіг строку на оскарження,
# недостатня коректність скарги,
# неналежність процесуальних рішень.
=== Щодо суб’єктів оскарження ===
У контексті питання про суб’єкта, який наділений повноваженням оскаржити бездіяльність з неповернення майна, необхідно враховувати, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України] передбачає процесуальну можливість оскарження видів бездіяльності, а перелік суб’єктів оскарження '''єдиний''' для всіх видів.
 Водночас одним із таких суб’єктів є '''володілець''' '''(власник)''' тимчасово вилученого майна, який, зокрема, і наділений правом оскарження бездіяльності, яка аналізується в межах цього підрозділу.

Результат аналізу судової практики свідчить про те, що неоднаково і не завжди обґрунтовано вирішується питання участі представника власника тимчасово вилученого майна у справах цієї категорії.

Так, в одних випадках слідчі судді повертають скарги на бездіяльність слідчого, подані захисником в інтересах скаржника, оскільки захисник не є володільцем тимчасово вилученого майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2015 скаргу адвоката К. в інтересах Ч. на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, разом з усіма доданими до неї документами повернуто скаржнику К., оскільки скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, подано не володільцем тимчасово вилученого майна, а його представником.''
В інших випадках слідчі судді обґрунтовано розглядають такі скарги на бездіяльність слідчого по суті, оскільки правовідносини, які виникають у зв’язку з такими скаргами, не виключають '''представництво'''.
* ''Так, ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.11.2015 скаргу адвоката Р., який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність начальника та слідчих щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження N****305067000**** задоволено, оскільки слідчим органом не були надані докази на підтвердження того, що вилучені під час обшуку грошові кошти визнані речовими доказами.''
=== Щодо процесуального порядку одержання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування ===
Слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ст. 167 КПК України], оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2204 п. 6 ч. 2 ст. 235] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ст. 236 КПК України], згідно з якими '''ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук'''. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ч. 7 ст. 236 КПК України]).

Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке '''не було включено до відповідного переліку''', передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор '''не внесли клопотання''' в порядку і строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України,] слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб’єктів з неповернення відповідного майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.02.2015 року задоволено скаргу К. на бездіяльність слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N ****412007000**** та зобов’язано слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N****412007000**** негайно передати К. на зберігання автомобіль.''
Задовольняючи цю скаргу, слідчий суддя виходив з того, що у володільця майна під час проведення обшуку вилучено майно, '''перелік якого не був прямо визначений в ухвалі''' слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, стосовно вилученого майна не вносилось клопотання про накладення арешту і на це майно не поширювався режим тимчасово вилученого майна. Водночас результати аналізу судової практики свідчать про те, що володільці вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках '''обґрунтовано відмовляють''' '''у задоволенні скарг''', оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ч. 2 ст. 167 КПК України] ознакам, у такий спосіб '''не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту''' на таке майно в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПКУкраїни].
* ''Так, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.07.2015 відмовлено у задоволенні скарги представника ПП "НВК "Х", адвоката Б., на бездіяльність слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області М. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яке належить ПП "НВК "Х", за кримінальним провадженням N ****50505000000**** за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1447 ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.]''

* ''Так, в ухвалі слідчого судді від 16.06.2015 було прямо надано дозвіл слідчому на відшукання та вилучення речей і документів, у тому числі належних ПП "НВК "Х", за визначеним переліком, тому вказані речі та документи не можуть вважатися тимчасово вилученим майном. Відповідно, посилання представника скаржника на відсутність надання слідчим суддею прямої вказівки на вилучення під час проведення обшуку документів та речей ПП "НВК "Х", які були вилучені 30.06.2015 слідчим М., слідчий суддя не приймає.''
Таким чином, правильність розгляду скарг на бездіяльність стосовно неповернення тимчасово вилученого майна значною мірою залежить від '''чіткості переліку''', сформованого в ухвалі слідчого судді про обшук. Отже, слідчим суддям, з огляду на непорушність права власності, слід ретельно оцінювати доводи скаржника стосовно того, що вилучення певного майна здійснене з виходом '''за межі''', регламентовані ухвалою про обшук.
* ''Так, слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ухвалою від 01.04.2015 визнав протиправною бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна у тому випадку, коли ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл для виявлення та, відповідно, вилучення "ігрових столів для гри в покер, ігрових фішок, які використовуються для гри в покер, інших предметів, які мають відношення до грального бізнесу", а в ході обшуку, крім зазначених предметів, було вилучено грошові кошти, а саме: 28436 гривень, 40000 угорських форинтів, 70 доларів США та 450 євро. З огляду на те що на вилучені кошти не було у встановленому законодавством порядку накладено арешт, слідчий суддя обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність з неповернення зазначених коштів та зобов'язав уповноважених суб’єктів відповідні кошти повернути.''
Результат аналізу ухвал слідчих суддів свідчить про те, що аргументом сторони обвинувачення, яким ця сторона послуговується для підтвердження законності залишення майна у володінні органів досудового розслідування та відсутності підстав для його повернення, є визнання такого майна '''речовими доказами'''. Однак слід враховувати, що якщо ці докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з '''клопотанням''' про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо '''зобов’язання повернення''' такого майна.
* ''Так, слідчим суддею Лубенського міськрайонного суду від 25.05.2015 постановлено ухвалу про повернення вилученого в ході обшуку майна. Постановляючи ухвалу, слідчий суддя зазначив: "вилучені комплектуючі до комп’ютерів, не дивлячись на те, що вони визнані речовими доказами, необхідно повернути на відповідальне зберігання ОСОБА_6, власнику майна".''
Наведене ґрунтується на тому, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 ч. 1 ст. 100 КПК] речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.] Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

Те саме стосується майна, яке вилучене не в ході проведення обшуку, а під час '''затримання''' особи в порядку, передбаченому ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК,] та при огляді місця події.

Якщо стосовно такого вилученого майна '''не накладено арешт''' і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, слідчі судді постановляють обґрунтовані ухвали про зобов’язання повернення такого майна.
* ''Так, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ухвалою від 27.10.2015 задовольнив скаргу на бездіяльність з неповернення грошових коштів, які були вилучені під час затримання особи та в арешті яких у встановленому порядку було відмовлено.''
=== Щодо перебігу строку на оскарження ===
На окрему увагу заслуговують питання, пов’язані з обчисленням строку на звернення зі скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна. У судовій практиці мають місце випадки застосування положень ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] щодо граничного строку аналізованого виду бездіяльності, починаючи з того моменту, коли особа дізналась про відповідне неповернення тимчасово вилученого майна, у зв’язку з чим слідчі судді ухвалюють рішення про повернення таких скарг на підставі п. 2 ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ст. 304 КПК України] з огляду на пропущений скаржником десятиденний строк.
* ''Залишаючи в силі відповідну ухвалу слідчого судді, колегія суддів апеляційного суду м. Києва в ухвалі від 16.03.2015 зазначила таке: на підставі ухвали суду 22.12.2014 за вказаною адресою був проведений обшук, під час якого і було вилучено відповідне майно та документи, про повернення яких і ставиться питання у скарзі. Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 24.12.2014, отже з того часу товариство мало право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчих органів, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна, не порушуючи при цьому питання про поновлення пропущених строків, у термін до 05.01.2015. З огляду на наведене, оскільки з відповідною скаргою директор товариства звернувся до слідчого судді лише 06.02.2015, надіславши її поштою, яка була отримана судом 09.02.2015, без заявлення клопотання про поновлення строку на таке звернення, слідчий суддя обґрунтовано повернув вказану скаргу особі, яка її подала.''
Цей підхід не можна визнати обґрунтованим, ураховуючи таке. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 1 ст. 304 КПК України] встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов’язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії '''триваючих'''.

Так, результати аналізу змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України] свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку у зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого '''не обмежується в часі''', а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак '''не має кінцевого строку'''.
=== Щодо недостатньої коректності скарги ===
Як випливає з аналізу судової практики, є поодинокі випадки необґрунтованої відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна, яка недостатньо коректно з цього приводу сформульована скаржником.
* ''Так, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 29.02.2016 відмовив у відкритті провадження за скаргою про зобов’язання процесуального прокурора у кримінальному провадженні N ****500000000**** винести постанову, якою визнати безпідставним вилучення майна в ході обшуку 16.01.2016 за місцем його володіння та проживання. Таким чином, з огляду на те, що скаргу було сформульовано не так, як цього вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,] і незважаючи на те, що по суті перед слідчим суддею порушувалось питання бездіяльності з неповернення тимчасово вилученого майна, відповідне питання з формальних міркувань по суті розглянуто не було.''
Слідчим суддям доцільно уникати таких порушень.
=== Щодо неналежних процесуальних рішень ===
Також у судовій практиці є випадки прийняття неналежних процесуальних рішень за результатами розгляду скарг на аналізований вид бездіяльності. Зокрема, замість рішення про відмову в задоволенні скарги слідчі судді приймають рішення про її повернення.
* ''Так, слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ухвалою від 30.11.2015 повернув скаргу на бездіяльність, встановивши, що стосовно майна, яке було предметом скарги, постановлено ухвалу про арешт.''
Враховуючи те, що така обставина не входить до переліку визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 2 ст. 304 КПК України] підстав, які зумовлюють повернення скарги, у цьому випадку слідчий суддя повинен був ухвалити рішення про '''відмову''' в задоволенні скарги.
[[index.php?title=Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності слідчого у зв’язку із неповерненням тимчасово вилученого майна

2025-09-19T10:21:15Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003705-13#Text Узагальнення судової практики оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування у порядку Кримінального процесуального кодексу України]
== Тимчасове вилучення майна як вид заходу забезпечення кримінального провадження, підстави та порядок його застосування ==
Тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, може кореспондуватися з таким заходом забезпечення кримінального провадження як арешт майна. '''Тимчасовим вилученням майна''' є ''фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом'' (ч. 1 ст.167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 Кримінального процесуального кодексу України] далі- КПК України). 

'''Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:'''
# підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
# призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
# є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;
# одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ч. 2 ст. 167 КПК України]). Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно '''затримав''' особу в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1991 207,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1998 208 КПК України]. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна '''засвідчується протоколом''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 1 ст. 168 КПК України]).
'''!Забороняється''' вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 167 КПК України]).

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час '''обшуку''', '''огляду'''. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 2 ст. 168 КПК України]).
 Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України)].

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп’ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп’ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп’ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп’ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста '''(окрім випадків, якщо обіг інформації заборонено законом'''). Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний '''протокол''', копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1651 ч. 3 ст. 168 КПК України)].

Якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я, уповноважена службова особа зобов’язана тимчасово вилучити таку тварину та забезпечити її утримання в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2023-%D0%BF#n47 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 року № 1010].
== Припинення тимчасового вилучення майна ==
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 160-166, 170-174 Кримінального процесуального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України]).

Тимчасово вилучене майно '''повертається''' особі, у якої воно було вилучено:
# за постановою '''прокурора''', якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
# за ухвалою '''слідчого судді''' чи '''суду''', у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
# у випадках, передбачених ч. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України] ('''клопотання''' слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше''' наступного робочого дня після вилучення майна, '''інакше''' майно має бути негайно '''повернуто''' особі, у якої його було вилучено), ч. 6 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685 173 Кримінального процесуального кодексу України] ('''ухвалу''' про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє '''не пізніше''' сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, '''інакше''' таке майно '''повертається''' особі, у якої його було вилучено);
# у разі '''скасування арешту;'''
# за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 ч. 1 ст. 169 КПК України]).
Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
 Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про '''арешт''' тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове '''скасування арешту''' тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо '''виконання''' судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
== Оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна ==
'''Неповернення тимчасово вилученого майна''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 статті 169 КПК України] може бути оскаржено на досудовому провадженні. Така скарга може бути подана володільцем тимчасово вилученого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України]).

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 303 Кримінального процесуального кодексу України], можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 1 ст. 304 КПК України)]. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються '''слідчим суддею місцевого суду''', а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - '''слідчим суддею Вищого антикорупційного суду''' згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 318-380 цього Кодексу,] з урахуванням положень цієї глави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2718 ч. 1 ст. 306 КПК України]. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2718 ч. 3 ст. 306 КПК України]).

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється '''ухвала'''.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
# скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію;
# відмову у задоволенні скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2722 ч. 2 ст. 307 КПК України]).
== Висновки узагальненої судової практики ==
У січні 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснено узагальнення судової практики з питання «оскарження бездіяльності слідчого з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках:
# у затриманої особи;
# при проведенні огляду;
# при проведенні обшуку.
Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України] клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено. Саме невиконання процесуального обов’язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України]. При цьому, зі змісту узагальнення судової практики з цього питання вбачається, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив окремі '''акценти на нижчевикладених процесуальних питаннях''':
# суб'єкти оскарження,
# залежність повернення вилученого майна від процесуального порядку його одержання,
# перебіг строку на оскарження,
# недостатня коректність скарги,
# неналежність процесуальних рішень.
=== Щодо суб’єктів оскарження ===
У контексті питання про суб’єкта, який наділений повноваженням оскаржити бездіяльність з неповернення майна, необхідно враховувати, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України] передбачає процесуальну можливість оскарження видів бездіяльності, а перелік суб’єктів оскарження '''єдиний''' для всіх видів.
 Водночас одним із таких суб’єктів є '''володілець''' '''(власник)''' тимчасово вилученого майна, який, зокрема, і наділений правом оскарження бездіяльності, яка аналізується в межах цього підрозділу.

Результат аналізу судової практики свідчить про те, що неоднаково і не завжди обґрунтовано вирішується питання участі представника власника тимчасово вилученого майна у справах цієї категорії.

Так, в одних випадках слідчі судді повертають скарги на бездіяльність слідчого, подані захисником в інтересах скаржника, оскільки захисник не є володільцем тимчасово вилученого майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2015 скаргу адвоката К. в інтересах Ч. на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, разом з усіма доданими до неї документами повернуто скаржнику К., оскільки скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, подано не володільцем тимчасово вилученого майна, а його представником.''
В інших випадках слідчі судді обґрунтовано розглядають такі скарги на бездіяльність слідчого по суті, оскільки правовідносини, які виникають у зв’язку з такими скаргами, не виключають '''представництво'''.
* ''Так, ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.11.2015 скаргу адвоката Р., який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність начальника та слідчих щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження N****305067000**** задоволено, оскільки слідчим органом не були надані докази на підтвердження того, що вилучені під час обшуку грошові кошти визнані речовими доказами.''
=== Щодо процесуального порядку одержання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування ===
Слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ст. 167 КПК України], оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.

Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2204 п. 6 ч. 2 ст. 235] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ст. 236 КПК України], згідно з якими '''ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук'''. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2214 ч. 7 ст. 236 КПК України]).

Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке '''не було включено до відповідного переліку''', передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор '''не внесли клопотання''' в порядку і строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України,] слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб’єктів з неповернення відповідного майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.02.2015 року задоволено скаргу К. на бездіяльність слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N ****412007000**** та зобов’язано слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N****412007000**** негайно передати К. на зберігання автомобіль.''
Задовольняючи цю скаргу, слідчий суддя виходив з того, що у володільця майна під час проведення обшуку вилучено майно, '''перелік якого не був прямо визначений в ухвалі''' слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, стосовно вилученого майна не вносилось клопотання про накладення арешту і на це майно не поширювався режим тимчасово вилученого майна. Водночас результати аналізу судової практики свідчать про те, що володільці вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках '''обґрунтовано відмовляють''' '''у задоволенні скарг''', оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1644 ч. 2 ст. 167 КПК України] ознакам, у такий спосіб '''не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту''' на таке майно в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПКУкраїни].
* ''Так, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.07.2015 відмовлено у задоволенні скарги представника ПП "НВК "Х", адвоката Б., на бездіяльність слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області М. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яке належить ПП "НВК "Х", за кримінальним провадженням N ****50505000000**** за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1447 ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.]''

* ''Так, в ухвалі слідчого судді від 16.06.2015 було прямо надано дозвіл слідчому на відшукання та вилучення речей і документів, у тому числі належних ПП "НВК "Х", за визначеним переліком, тому вказані речі та документи не можуть вважатися тимчасово вилученим майном. Відповідно, посилання представника скаржника на відсутність надання слідчим суддею прямої вказівки на вилучення під час проведення обшуку документів та речей ПП "НВК "Х", які були вилучені 30.06.2015 слідчим М., слідчий суддя не приймає.''
Таким чином, правильність розгляду скарг на бездіяльність стосовно неповернення тимчасово вилученого майна значною мірою залежить від '''чіткості переліку''', сформованого в ухвалі слідчого судді про обшук. Отже, слідчим суддям, з огляду на непорушність права власності, слід ретельно оцінювати доводи скаржника стосовно того, що вилучення певного майна здійснене з виходом '''за межі''', регламентовані ухвалою про обшук.
* ''Так, слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ухвалою від 01.04.2015 визнав протиправною бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна у тому випадку, коли ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл для виявлення та, відповідно, вилучення "ігрових столів для гри в покер, ігрових фішок, які використовуються для гри в покер, інших предметів, які мають відношення до грального бізнесу", а в ході обшуку, крім зазначених предметів, було вилучено грошові кошти, а саме: 28436 гривень, 40000 угорських форинтів, 70 доларів США та 450 євро. З огляду на те що на вилучені кошти не було у встановленому законодавством порядку накладено арешт, слідчий суддя обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність з неповернення зазначених коштів та зобов'язав уповноважених суб’єктів відповідні кошти повернути.''
Результат аналізу ухвал слідчих суддів свідчить про те, що аргументом сторони обвинувачення, яким ця сторона послуговується для підтвердження законності залишення майна у володінні органів досудового розслідування та відсутності підстав для його повернення, є визнання такого майна '''речовими доказами'''. Однак слід враховувати, що якщо ці докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з '''клопотанням''' про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо '''зобов’язання повернення''' такого майна.
* ''Так, слідчим суддею Лубенського міськрайонного суду від 25.05.2015 постановлено ухвалу про повернення вилученого в ході обшуку майна. Постановляючи ухвалу, слідчий суддя зазначив: "вилучені комплектуючі до комп’ютерів, не дивлячись на те, що вони визнані речовими доказами, необхідно повернути на відповідальне зберігання ОСОБА_6, власнику майна".''
Наведене ґрунтується на тому, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 ч. 1 ст. 100 КПК] речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.] Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

Те саме стосується майна, яке вилучене не в ході проведення обшуку, а під час '''затримання''' особи в порядку, передбаченому ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК,] та при огляді місця події.

Якщо стосовно такого вилученого майна '''не накладено арешт''' і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, слідчі судді постановляють обґрунтовані ухвали про зобов’язання повернення такого майна.
* ''Так, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ухвалою від 27.10.2015 задовольнив скаргу на бездіяльність з неповернення грошових коштів, які були вилучені під час затримання особи та в арешті яких у встановленому порядку було відмовлено.''
=== Щодо перебігу строку на оскарження ===
На окрему увагу заслуговують питання, пов’язані з обчисленням строку на звернення зі скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна. У судовій практиці мають місце випадки застосування положень ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] щодо граничного строку аналізованого виду бездіяльності, починаючи з того моменту, коли особа дізналась про відповідне неповернення тимчасово вилученого майна, у зв’язку з чим слідчі судді ухвалюють рішення про повернення таких скарг на підставі п. 2 ч. 2 ст.304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] з огляду на пропущений скаржником десятиденний строк.
* ''Залишаючи в силі відповідну ухвалу слідчого судді, колегія суддів апеляційного суду м. Києва в ухвалі від 16.03.2015 зазначила таке: на підставі ухвали суду 22.12.2014 за вказаною адресою був проведений обшук, під час якого і було вилучено відповідне майно та документи, про повернення яких і ставиться питання у скарзі. Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 24.12.2014, отже з того часу товариство мало право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчих органів, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна, не порушуючи при цьому питання про поновлення пропущених строків, у термін до 05.01.2015. З огляду на наведене, оскільки з відповідною скаргою директор товариства звернувся до слідчого судді лише 06.02.2015, надіславши її поштою, яка була отримана судом 09.02.2015, без заявлення клопотання про поновлення строку на таке звернення, слідчий суддя обґрунтовано повернув вказану скаргу особі, яка її подала.''
Цей підхід не можна визнати обґрунтованим, ураховуючи таке. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 1 ст. 304 КПК України] встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов’язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії '''триваючих'''.

Так, результати аналізу змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 ч. 5 ст. 171 КПК України] свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку у зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого '''не обмежується в часі''', а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак '''не має кінцевого строку'''.
=== Щодо недостатньої коректності скарги ===
Як випливає з аналізу судової практики, є поодинокі випадки необґрунтованої відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна, яка недостатньо коректно з цього приводу сформульована скаржником.
* ''Так, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 29.02.2016 відмовив у відкритті провадження за скаргою про зобов’язання процесуального прокурора у кримінальному провадженні N ****500000000**** винести постанову, якою визнати безпідставним вилучення майна в ході обшуку 16.01.2016 за місцем його володіння та проживання. Таким чином, з огляду на те, що скаргу було сформульовано не так, як цього вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,] і незважаючи на те, що по суті перед слідчим суддею порушувалось питання бездіяльності з неповернення тимчасово вилученого майна, відповідне питання з формальних міркувань по суті розглянуто не було.''
Слідчим суддям доцільно уникати таких порушень.
=== Щодо неналежних процесуальних рішень ===
Також у судовій практиці є випадки прийняття неналежних процесуальних рішень за результатами розгляду скарг на аналізований вид бездіяльності. Зокрема, замість рішення про відмову в задоволенні скарги слідчі судді приймають рішення про її повернення.
* ''Так, слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ухвалою від 30.11.2015 повернув скаргу на бездіяльність, встановивши, що стосовно майна, яке було предметом скарги, постановлено ухвалу про арешт.''
Враховуючи те, що така обставина не входить до переліку визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2703 ч. 2 ст. 304 КПК України] підстав, які зумовлюють повернення скарги, у цьому випадку слідчий суддя повинен був ухвалити рішення про '''відмову''' в задоволенні скарги.
[[index.php?title=Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах

2025-09-18T13:45:05Z

Viktoriia.khalimon: /* Порядок плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закону України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/816-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 816 "Про деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений»]

== Порядок встановлення та внесення плати за харчування вихованців у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Відповідно до частини 7 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#n235 Закону України «Про дошкільну освіту»] харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти оплачується їхніми батьками, крім випадків, визначених законодавством, у розмірі, встановленому засновником відповідного закладу дошкільної освіти..

Розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім'ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ (пункт 2.2 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах] (далі - Порядок).

== Порядок плати за харчування вихованців у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.7 Порядку]).

Якщо представлені батьками документи викликають сумнів щодо їх достовірності, керівник дошкільного навчального закладу може зробити запит до підприємств, організацій, установ, які видали довідки, щодо необхідних уточнень. При виявленні факту недостовірності документів, що дали право батькам на звільнення або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, плата з них справляється за весь період, на який батьки були звільнені від плати, або зменшено її розмір, але не більше ніж за минулий рік та місяці поточного року.

Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.9 Порядку]).

З осіб, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в розмірі, визначеному місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.10 Порядку])..

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1131-2021-%D0%BF#n8 постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1131 "Про затвердження Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти"] щомісячний розмір плати батьків або інших законних представників учня за утримання в пансіоні становить не більше 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї за утримання одного учня..

У разі виселення учня з пансіону з будь-яких причин, зазначених у пункті 16 цього Порядку, внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця.

За час відсутності вихованця в інтернатному навчальному закладі більше трьох днів поспіль (у зв'язку з канікулами, хворобою тощо) плата не справляється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 3.12 Порядку]).

За час перебування вихованців у недільні та святкові дні у батьків або осіб, які їх заміняють, плата за їх утримання за ці дні не враховується в наступних платежах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 3.14 Порядку]).

Списання безнадійної до стягнення заборгованості з батьківської плати проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 3.15 Порядку]).

Рішення про звільнення від плати на поточний рік не може бути підставою для списання заборгованості, яка склалася раніше.

== Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати ==

Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати (довідки про доходи кожного члена сім'ї за минулі шість календарних місяців, видані за місцем отримання доходів, та довідки про склад сім'ї, видані житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами), подаються директору закладу разом із '''заявою'''.

З осіб, які не представили довідок про доходи сім'ї за минулі шість календарних місяців, плата справляється у максимальному розмірі. Максимальний розмір батьківської плати в інтернатних навчальних закладах визначається середньомісячними витратами в минулому році на поточне утримання одного вихованця у даному закладі без урахування витрат на заробітну плату нарахувань на неї та навчальних витрат.

== Зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Розмір плати зменшується на 50 для батьків, у сім'ях яких '''троє і більше дітей'''. При зменшенні на 50 % батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім'ї, якщо вони не були враховані в сім'ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв'язку зі смертю батьків позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

Плата з батьків не справляється за харчування дітей у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім'ях, діти з інвалідністю, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо).

Звільняються від сплати за харчування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#n235 частини 7 статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту»] у державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", дітей з числа осіб, визначених статтями 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дітей із сімей, сукупний дохід яких на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), і таке харчування здійснюється за кошти засновника відповідного закладу дошкільної освіти.

Плата за утримання вихованців в інтернатних навчальних закладах '''не справляється''' з одиноких матерів (батьків), які виховують дитину без батька (матері), у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціалізованих школах-інтернатах II-III ступенів (у загальноосвітніх закладах Міністерства культури і мистецтв - I-III ступенів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів для розвитку здібностей, обдарованості і таланту дітей, фізичної культури і спорту, військових та з посиленою військово-фізичною підготовкою, училищах олімпійського резерву та фізичної культури і спорту, в інших випадках, передбачених законодавством України (батьки і діти, потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо) (пункт 3.4 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

Розмір плати за перебування дітей в інтернатних навчальних закладах зменшується:
* на 50 % батькам, які працюють і проживають на лінійних станціях і перегонах;
* на 20 % батькам учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, які проживають у сім'ях, але харчуються та одягаються за рахунок держави.
Засновники (власники) інтернатних навчальних закладів можуть у виняткових випадках звільняти батьків від плати за утримання дітей у цих інтернатних навчальних закладах повністю або частково (до 50 %) у межах 25 % від загальної кількості вихованців, які мають батьків (пункт 3.13 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку])..

Звільнення батьків від плати за утримання дітей в інтернатних навчальних закладах проводиться щорічно, але не більше ніж на навчальний рік.

== Порядок зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися впродовж року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами) (пункт 2.5 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах

2025-09-18T13:26:28Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закону України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/816-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 816 "Про деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений»]

== Порядок встановлення та внесення плати за харчування вихованців у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Відповідно до частини 7 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#n235 Закону України «Про дошкільну освіту»] харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти оплачується їхніми батьками, крім випадків, визначених законодавством, у розмірі, встановленому засновником відповідного закладу дошкільної освіти..

Розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім'ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ (пункт 2.2 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах] (далі - Порядок).

== Порядок плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.7 Порядку]).

Якщо представлені батьками документи викликають сумнів щодо їх достовірності, керівник дошкільного навчального закладу може зробити запит до підприємств, організацій, установ, які видали довідки, щодо необхідних уточнень. При виявленні факту недостовірності документів, що дали право батькам на звільнення або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, плата з них справляється за весь період, на який батьки були звільнені від плати, або зменшено її розмір, але не більше ніж за минулий рік та місяці поточного року.

Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.

З осіб, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в розмірі, визначеному місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладах"] батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату в розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I-III ступенів (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації.

У разі відрахування вихованця з інтернатного навчального закладу (унаслідок зміни місця проживання або з інших причин) внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця. При переведенні вихованця з одного інтернатного закладу до іншого внесена плата враховується при пред'явленні документа про сплату.

За час відсутності вихованця в інтернатному навчальному закладі більше трьох днів поспіль (у зв'язку з канікулами, хворобою тощо) плата не справляється.

За час перебування вихованців у недільні та святкові дні у батьків або осіб, які їх заміняють, плата за їх утримання за ці дні не враховується в наступних платежах.

Списання безнадійної до стягнення заборгованості з батьківської плати проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством.

Рішення про звільнення від плати на поточний рік не може бути підставою для списання заборгованості, яка склалася раніше.

== Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати ==

Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати (довідки про доходи кожного члена сім'ї за минулі шість календарних місяців, видані за місцем отримання доходів, та довідки про склад сім'ї, видані житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами), подаються директору закладу разом із '''заявою'''.

З осіб, які не представили довідок про доходи сім'ї за минулі шість календарних місяців, плата справляється у максимальному розмірі. Максимальний розмір батьківської плати в інтернатних навчальних закладах визначається середньомісячними витратами в минулому році на поточне утримання одного вихованця у даному закладі без урахування витрат на заробітну плату нарахувань на неї та навчальних витрат.

== Зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім'ях яких '''троє і більше дітей'''. При зменшенні на 50 % батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім'ї, якщо вони не були враховані в сім'ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв'язку зі смертю батьків позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

Плата з батьків не справляється за харчування дітей у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім'ях, діти з інвалідністю, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо).

Від плати за харчування дітей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#n335 Закону України «Про дошкільну освіту»] звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, а також батьки дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]. Підставою для звільнення є '''довідка''' про призначення такої допомоги, видана органами соціального захисту населення.

Плата за утримання вихованців в інтернатних навчальних закладах '''не справляється''' з одиноких матерів (батьків), які виховують дитину без батька (матері), у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціалізованих школах-інтернатах II-III ступенів (у загальноосвітніх закладах Міністерства культури і мистецтв - I-III ступенів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів для розвитку здібностей, обдарованості і таланту дітей, фізичної культури і спорту, військових та з посиленою військово-фізичною підготовкою, училищах олімпійського резерву та фізичної культури і спорту, в інших випадках, передбачених законодавством України (батьки і діти, потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо) (пункт 3.4 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

Розмір плати за перебування дітей в інтернатних навчальних закладах зменшується:
* на 50 % батькам, які працюють і проживають на лінійних станціях і перегонах;
* на 20 % батькам учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, які проживають у сім'ях, але харчуються та одягаються за рахунок держави.
Засновники (власники) інтернатних навчальних закладів можуть у виняткових випадках звільняти батьків від плати за утримання дітей у цих інтернатних навчальних закладах повністю або частково (до 50 %) у межах 25 % від загальної кількості вихованців, які мають батьків (пункт 3.13 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку])..

Звільнення батьків від плати за утримання дітей в інтернатних навчальних закладах проводиться щорічно, але не більше ніж на навчальний рік.

== Порядок зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися впродовж року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами) (пункт 2.5 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах

2025-09-18T13:22:30Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закону України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/816-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 816 "Про деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений»]

== Порядок встановлення та внесення плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#n335 Закону України «Про дошкільну освіту»] батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірах, визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім'ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ (пункт 2.2 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах] (далі - Порядок).

== Порядок плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.7 Порядку]).

Якщо представлені батьками документи викликають сумнів щодо їх достовірності, керівник дошкільного навчального закладу може зробити запит до підприємств, організацій, установ, які видали довідки, щодо необхідних уточнень. При виявленні факту недостовірності документів, що дали право батькам на звільнення або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, плата з них справляється за весь період, на який батьки були звільнені від плати, або зменшено її розмір, але не більше ніж за минулий рік та місяці поточного року.

Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.

З осіб, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в розмірі, визначеному місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладах"] батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату в розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I-III ступенів (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації.

У разі відрахування вихованця з інтернатного навчального закладу (унаслідок зміни місця проживання або з інших причин) внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця. При переведенні вихованця з одного інтернатного закладу до іншого внесена плата враховується при пред'явленні документа про сплату.

За час відсутності вихованця в інтернатному навчальному закладі більше трьох днів поспіль (у зв'язку з канікулами, хворобою тощо) плата не справляється.

За час перебування вихованців у недільні та святкові дні у батьків або осіб, які їх заміняють, плата за їх утримання за ці дні не враховується в наступних платежах.

Списання безнадійної до стягнення заборгованості з батьківської плати проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством.

Рішення про звільнення від плати на поточний рік не може бути підставою для списання заборгованості, яка склалася раніше.

== Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати ==

Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати (довідки про доходи кожного члена сім'ї за минулі шість календарних місяців, видані за місцем отримання доходів, та довідки про склад сім'ї, видані житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами), подаються директору закладу разом із '''заявою'''.

З осіб, які не представили довідок про доходи сім'ї за минулі шість календарних місяців, плата справляється у максимальному розмірі. Максимальний розмір батьківської плати в інтернатних навчальних закладах визначається середньомісячними витратами в минулому році на поточне утримання одного вихованця у даному закладі без урахування витрат на заробітну плату нарахувань на неї та навчальних витрат.

== Зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім'ях яких '''троє і більше дітей'''. При зменшенні на 50 % батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім'ї, якщо вони не були враховані в сім'ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв'язку зі смертю батьків позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

Плата з батьків не справляється за харчування дітей у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім'ях, діти з інвалідністю, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо).

Від плати за харчування дітей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#n335 Закону України «Про дошкільну освіту»] звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, а також батьки дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]. Підставою для звільнення є '''довідка''' про призначення такої допомоги, видана органами соціального захисту населення.

Плата за утримання вихованців в інтернатних навчальних закладах '''не справляється''' з одиноких матерів (батьків), які виховують дитину без батька (матері), у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціалізованих школах-інтернатах II-III ступенів (у загальноосвітніх закладах Міністерства культури і мистецтв - I-III ступенів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів для розвитку здібностей, обдарованості і таланту дітей, фізичної культури і спорту, військових та з посиленою військово-фізичною підготовкою, училищах олімпійського резерву та фізичної культури і спорту, в інших випадках, передбачених законодавством України (батьки і діти, потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо) (пункт 3.4 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

Розмір плати за перебування дітей в інтернатних навчальних закладах зменшується:
* на 50 % батькам, які працюють і проживають на лінійних станціях і перегонах;
* на 20 % батькам учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, які проживають у сім'ях, але харчуються та одягаються за рахунок держави.
Засновники (власники) інтернатних навчальних закладів можуть у виняткових випадках звільняти батьків від плати за утримання дітей у цих інтернатних навчальних закладах повністю або частково (до 50 %) у межах 25 % від загальної кількості вихованців, які мають батьків (пункт 3.13 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку])..

Звільнення батьків від плати за утримання дітей в інтернатних навчальних закладах проводиться щорічно, але не більше ніж на навчальний рік.

== Порядок зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися впродовж року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами) (пункт 2.5 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]

Виборчі права внутрішньо переміщених осіб

2025-09-18T13:13:58Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закон України «Про Державний реєстр виборців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4454 статті 83 Конституції України] у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
В умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).
|}
==Поняття внутрішньо переміщеної особи==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
==Виборчі права внутрішньо переміщеної особи==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. 38 Конституції України] передбачено, що всі громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проте, на практиці внутрішньо переміщені особи, хоча і мають право на участь у виборах, але не можуть належно його реалізувати.

Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів:

1) вибори Президента України;

2) вибори народних депутатів України;

3) місцеві вибори:<blockquote>а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради;

в) вибори сільського, селищного, міського голови;

г) вибори депутатів районної ради;

ґ) вибори депутатів обласної ради;

д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).</blockquote>Право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.
Під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n45:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).

У разі дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, утвореному на тимчасово окупованій території, проміжні вибори народного депутата України в цьому окрузі не проводяться.

На тимчасово окупованій території вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, будь-які інші вибори і референдуми не проводяться.

Внутрішньо переміщена особа реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах у порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n100:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»])

'''Єдиною підставою для прийняття участі у голосуванні у всіх типах виборів в Україні є наявність особи у списках виборців, які формуються на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі виборців.'''

Виборча адреса виборця є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

Виборчою адресою виборця є адреса, за якою задекларовано або зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", якщо інше не передбачене цією статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#n76:~:text=2.%20%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%8E%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F%20%D1%94%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20(%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85)%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%22%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E. ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про Державний реєстр виборців»]).

Але за зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця. Отримання довідки внутрішньо переміщеної особи є підставою для зміни виборчої адреси виборця. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає до органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця – тобто довідку про взяття на облік внутріньо переміщеної особи.
==Право внутрішньо переміщених осіб голосувати на президентських та парламентських виборах==
З огляду на те, що вибори Президента України та вибори народних депутатів України є загальнодержавними виборами, внутрішньо переміщена особа не має потреби змінювати свою виборчу адресу на ту, що вказана у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Будь-яка адреса реєстрації на території України вже є підставою для голосування.

Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, створюються умови для вільного волевиявлення під час виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму на іншій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n45:~:text=2.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).

Таке право забезпечується шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

За зверненням такого виборця орган ведення Реєстру може тимчасово (на період відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму) '''змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю, дільницю референдуму) без зміни його виборчої адреси'''. Порядок подання та розгляду заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця встановлюється Центральною виборчою комісією. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#n68:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C. ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців»]).
===Способи зміни адреси голосування===
Є три варіанти вирішення даного питання:

1. Звернутися особисто до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем фактичного проживання.

2. Подати заяву може уповноважений представник виборця – для цього потрібно подати нотаріально посвідчену довіреність, де прописані конкретні повноваження від виборця такому представнику.

3. Оформити зміну адреси голосування в режимі онлайн.
===Документи, які потрібні для зміни виборчої адреси===
Потрібно мати паспорт громадянина України, а в разі нещодавнього набуття громадянства України – посвідчення громадянина України.

Також потрібно подати заяву про зміну виборчої адреси і додати до неї документи, які обґрунтовують, чому виборець має голосувати за вказаною в заяві адресою. Такими документами можуть бути, наприклад:
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
*документ, який підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
*документ, що засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстровано за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
*договір оренди житла і т.д.
===Строк розгляду заяви про зміну виборчої адреси===
Заява виборця розглядається органом ведення Реєстру не пізніше '''п’ятнадцяти днів''' від дня її отримання.

Якщо заява не містить даних, які повинні в ній зазначатися, чи містить помилки та неточності, які потребують виправлення або уточнення виборцем, орган ведення Реєстру невідкладно інформує виборця про наявність у заяві недоліків, що перешкоджають її розгляду, та можливість їх усунення у визначений строк. Усунення виборцем таких недоліків у межах визначеного строку не є поданням нової заяви.
===Підстави для відмови у зміні адреси для голосування===
Підставами для відмови у зміні виборчої адреси можуть бути:
*виборцем подані недостовірні дані;
*відсутні підтверджувальні документи або порушені терміни подання заяви;
'''! Відмова у зміні адреси для голосування може бути оскаржена в суді!'''
== Право внутрішньо переміщених осіб голосувати на місцевих виборах==
Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території Автономної Республіки Крим.

Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради територіальної громади та сільського, селищного, міського голови мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади.

Право голосу на виборах депутатів районної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідного району.

Право голосу на виборах депутатів обласної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідної області.

Право голосу на виборах депутатів районної у місті ради (у місті з районним поділом, де утворені районні у місті ради) мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідного району в місті.

Право голосу на додаткових виборах депутатів сільської, селищної ради мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади в порядку, визначеному Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад".

Отже, за для того, щоб внутрішньо переміщена особа мала можливість проголосувати у місцевих виборах, вона має належати до відповідної територіальної громади.

Отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є підставою для зміни виборчої адреси виборця. Для цього потрібно звернутись до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців, який обслуговує територію, до якої перемістилась внутрішньо переміщена особа.

Таке звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем до органу ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, до якої віднесено виборчу адресу, на яку змінюватиметься поточна виборча адреса виборця, '''не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого''' процесу виборів або процесу референдуму, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу. У разі якщо на відповідній території одночасно проводяться декілька виборів (референдум), таке звернення може бути подане не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу тих виборів (референдуму), голосування на яких проводиться раніше, ніж голосування на інших виборах, які відбуваються одночасно.

У разі надходження звернення виборця щодо зміни виборчої адреси пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу відповідних виборів або процесу референдуму (з урахуванням особливостей щодо виборів та референдуму, передбачених абзацом першим цієї частини, які проводяться одночасно) орган ведення Реєстру приймає мотивоване рішення про відмову у внесенні зміни до його виборчої адреси, копія якого не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення надсилається виборцю з одночасним повідомленням про можливість подання звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу відповідних виборів.

У зверненні вказується адреса житла, за якої виборець фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою.

Таке звернення можна подати через веб-портал Державного реєстру виборців. '''! Повторно змінити виборчу адресу можна буде не раніше, ніж через один рік ! (([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#n218 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про Державний реєстр виборців»]).'''

На місцевих виборах тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни виборчої адреси не застосовується.

На час дії воєнного стану доступ до порталу закрито. Також у період діє воєнного стану вибори не можуть призначатися та проводитись.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Виборче право]]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2025-09-16T12:49:29Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 № 848]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
== Поняття ==
'''Житлова субсидія''' є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
== Порядок подання документів ==
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає:

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії,]

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1452 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії].

Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України - незалежно від місця проживання.

За потреби можуть бути також додані:
# договір найму (оренди) житла (за наявності);
# довідки про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, ПФУ, фондах соціального страхування тощо);
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
#рішення суду (в разі наявності);
# інші документи, які необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби), наприклад, документами, що підтверджують непроживання особи за місцем реєстрації. Такими документами можуть бути:
#* довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, у тому числі легалізовані в Україні документи про набуття страхового стажу в іншій країні;
#* довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні;
#* акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;
#* договори оренди житла в іншому місці тощо.
Заява та декларація можуть бути надіслані поштою або в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Портал Дія, офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також інформаційні системи Мінсоцполітики (з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису). У разі подання заяви та декларації через Портал Дія особа громадянина посвідчується паспортом громадянина України.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.
== Порядок прийняття та дія рішення комісії ==
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF 10 Положення] житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві.

Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків.

Відповідно до чинного законодавства установлена соціальна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text норма житла], в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання та розподілу природного газу для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.

'''До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:'''
* особи, які не досягли повноліття;
* громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв’язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також ті, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], і отримують пенсію за вислугою років;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов’язаний повідомити протягом 30 календарних днів уповноваженому органу про виникнення таких обставин.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.
== Строки прийняття рішення ==
Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:
* призначення житлової субсидії;
* непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення);
* відмову в призначенні житлової субсидії.
У разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2025-09-16T12:26:48Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1969 Земельний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n2 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]
== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n9 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).
Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [https://land.gov.ua/index.php/open-data/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].
{| class="wikitable"
|+
!Під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. № 1378-ІV діє з урахуванням пунктів 27, 28 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 "Перехідні положення" Земельного кодексу України] та регламентує, що розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
|}

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] такими особами є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:
* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.
== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:
* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n98 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n143 стаття 18 Закону України "Про оцінку земель"]).
'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає (пункт 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n10 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок]"):
* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).
Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n153 додатку 16] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок"], як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/services через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]
== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2025-09-16T12:21:06Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1969 Земельний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n2 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]
== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n9 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).
Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [https://land.gov.ua/index.php/open-data/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].
{| class="wikitable"
|+
!Під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. № 1378-ІV діє з урахуванням пунктів 27, 28 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 "Перехідні положення" Земельного кодексу України] та регламентує, що розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
|}

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] такими особами є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:
* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.
== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:
* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n98 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n143 стаття 18 Закону України "Про оцінку земель"]).
'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:
* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).
Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n153 додатку 16] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок"], як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/services через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]
== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[Категорія:Земельне право]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2025-09-16T12:18:24Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1969 Земельний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n2 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]
== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n9 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).
Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [https://land.gov.ua/index.php/open-data/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].
{| class="wikitable"
|+
!Під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. № 1378-ІV діє з урахуванням пунктів 27, 28 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 "Перехідні положення" Земельного кодексу України] та регламентує, що розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
|}

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] такими особами є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:
* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.
== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:
* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n98 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n143 стаття 18 Закону України "Про оцінку земель"]).
'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:
* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).
Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n153 додатку 16] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок"], як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/services через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]
== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2025-09-16T12:16:30Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1969 Земельний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n2 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]
== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n9 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).
Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [https://land.gov.ua/tag/nho/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].
{| class="wikitable"
|+
!Під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. № 1378-ІV діє з урахуванням пунктів 27, 28 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 "Перехідні положення" Земельного кодексу України] та регламентує, що розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
|}

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] такими особами є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:
* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.
== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:
* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n98 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#n143 стаття 18 Закону України "Про оцінку земель"]).
'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:
* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).
Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n153 додатку 16] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок"], як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/services через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]
== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Зупинення виконавчих дій

2025-07-21T08:39:14Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закон України " Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" Закон України від 11.04.2023 № 3048-IX]
== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Статтею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|8) застосування господарським судом у межах процедури превентивної реструктуризації заходів захисту боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача розповсюджується дія таких заходів;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (часток) боржника
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|до того моменту, поки не буде прийнято рішення про встановлення обґрунтованого тарифу
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n387 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n357 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n357 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом України "'''Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"'''№ 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 (пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"'').'']

'''Дія заборони не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX]:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений '''лише один''' '''поточний рахунок''' фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (особисто або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України] "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

''Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.''

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні".
== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Зупинення виконавчих дій

2025-07-21T08:21:41Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закон України " Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" Закон України від 11.04.2023 № 3048-IX]
== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Статтею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|8) застосування господарським судом у межах процедури превентивної реструктуризації заходів захисту боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача розповсюджується дія таких заходів;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (часток) боржника
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|до того моменту, поки не буде прийнято рішення про встановлення обґрунтованого тарифу
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n387 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n357 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n357 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 (пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"'').'']

'''Дія заборони не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX]:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений '''лише один''' '''поточний рахунок''' фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (особисто або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України] "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

''Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.''

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 № 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 № 2102-IX], приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні".
== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2025-07-14T12:09:55Z

Viktoriia.khalimon:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text Закон України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =
Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами)].
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»].
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
* з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
* з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963].
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку № 963], а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
* час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n68 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]);
* військова служба в Службі безпеки (абз. 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#n246 Закону України «Про Службу безпеки України»]);
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF#Text Порядку № 78] до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2008-%D0%BF#Text постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78], до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (п. 5, ч. 1, ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n525 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2004-%D0%BF#Text Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494]). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n482 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»], у т. ч. докторантів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF#Text Порядок № 78] не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text Переліку № 963], і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

Час роботи на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України зараховується до стажу педагогічної роботи, якщо міжнародними угодами (договорами) передбачено зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій.

До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”) на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України (п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF#n18 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково‑педагогічним працівникам, затвердженого постановою КМУ від 31 січня 2001 р. № 78]).

== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
# які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
# 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
== Позасудовий порядок призначення пенсії ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заяву про призначення пенсії та необхідні документи можна подати за допомогою [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України] або особисто до будь-якого сервісного центру органів ПФУ незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок призначення та виплати пенсії]].
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення], затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6;
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Оплата праці‎]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Розбещення неповнолітніх

2025-06-05T11:30:17Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації "[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]]"
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 Кримінального кодексу України] '''розбещенням неповнолітніх''' є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).
=== Об'єктивна сторона злочину ===
З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

'''Види розпусних дій:'''
* фізичні: оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо;
* інтелектуальні: цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:
# щодо малолітньої особи;
# членами сім’ї чи близькими родичами*, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього (частина друга статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 Кримінального кодексу України]). 
----
*''близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n391 Кримінально процесуального кодексу України]).''
== Санкція (покарання) ==
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку за наявності кваліфікуючої ознаки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок реєстрації смерті

2025-05-08T07:59:45Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0691-08 Наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 "Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Звертаємо вашу увагу, що навіть за таких умов відділи державної реєстрації актів цивільного стану '''ПРАЦЮЮТЬ''' у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.

Державна реєстрація актів цивільного стану, а саме реєстрація смерті проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи.
|}
== Хто може бути заявником?==
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]).

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть (абзац другий пункту 7 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила)].

Після державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану видається '''свідоцтво про смерть''' відповідного зразка, який затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"] .
== Куди звернутися? ==
Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України], виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять [https://mfa.gov.ua/ дипломатичні представництва та консульські установи України].
=== Місце проведення державної реєстрації смерті===
==== За місцем проживання чи смерті померлого====
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться '''за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання''' (пункт 3 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 4 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть (пункт 5 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
==== За місцем проживання заявника====
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
# якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
# [[Встановлення факту смерті особи|встановлення у судовому порядку факту смерті]];
# звернення для реєстрації смерті [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|особи, оголошеної судом померлою]].
== Підстави для державної реєстрації смерті==
'''Підставою для державної реєстрації смерті є:'''
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о),] форма якого затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06 фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о)], форма якої затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - фельдшерська довідка про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06 лікарське свідоцтво про перинатальну смерть];
# рішення суду про оголошення особи померлою;
# рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
# повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
# повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Для розгляду справи про [[Звернення до суду: окреме провадження|встановлення факту смерті у суді]] відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/paran871#n871 відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 20)], у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Однак, отримання такої відмови не є обов'язковою вимогою перед зверненням до суду.
== Перелік необхідних документів ==
Для державної реєстрації актів цивільного стану подаються:
* заява (додаток 17-1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n428 Правил]);
* документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації;
* паспорт громадянина України;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.
== Строк державної реєстрації смерті==
Заява про державну реєстрацію смерті подається '''не пізніше трьох днів''' з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - '''не пізніше п'яти днів''' (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]).

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла '''після закінчення одного року з дня настання смерті''', то державна реєстрація проводиться за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми на загальних підставах за заявою будь-якої особи, яка має право бути заявником, без складання висновку, але після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Складений актовий запис включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік (абзац 2 пункту 8 глави 8 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

== Вартість==
Згідно з пунктом 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] від сплати державного мита звільняються громадяни за реєстрацію смерті. Інших обов’язкових платежів у цьому випадку законом не передбачено.
== Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою==
Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду (пункт 9 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду (абзац 2 пункту 9 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

У разі направлення судом рішення про [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях|встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України]] до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення, без звернення будь-якої особи. Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.

Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошення особи померлою]] або [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях|встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України]], надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 15 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Про особливості проведення такої державної реєстрації смерті проставляється відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про смерть.
== Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів==
Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть, який включається до книги поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено" (пункт 10 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час==
Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть (пункт 11 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація загибелі військовослужбовців в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції==
Реєстрація загибелі військовослужбовців, які загинули в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, а також військовослужбовців які загинули при проходженні військової служби в зоні проведення антитерористичної операції більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану.

При цьому слід врахувати, що при насильницькій смерті реєстрація смерті провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем загибелі військовослужбовця; за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням судів про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим – за місцем проживання заявника.

Документи необхідні для підтвердження факту загибелі військовослужбовців в зоні проведення АТО:
*документи, що підтверджували б перебування в зоні проведення та безпосередню участь загиблого (померлого) в антитерористичній операції;
*документи, що підтверджують факт загибелі або смерті військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України;
*документи, що встановлюють причинний зв’язок смерті (загибелі) військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), участю в антитерористичній операції.
== Державна реєстрація смерті невпізнаних осіб==
При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть вносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть вносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа (пункт 12 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства==
Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України (абзац 6 пункту 14 глави 5 розділу [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі "Для відміток" актового запису про смерть робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України. У вказаному повідомленні зазначаються прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) померлого, громадянство, дата складання, номер актового запису про смерть, найменування відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким складено цей актовий запис, дата смерті.
== Державна реєстрація смерті особи, що сталася на непідконтрольній Україні території==
Для отримання свідоцтва про смерть, яка сталося на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей), необхідно:
*отримати на непідконтрольній Уряду Україні території документи що підтверджують факт смерті особи (у тому числі медичні), попри те, що вони не відповідають установленій законодавством України формі та вимогам та не визнаються Україною;
*звернутися за місцем проживання (перебування) заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній Уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації смерті особи, яка має бути використана при підготовці заяви до суду про встановлення факту смерті особи. Зверніть увагу, що отримання письмової відмови не є обов'язковою вимогою перед зверненням до суду;
*подати до суду за місцем проживання (перебування) заявника на підконтрольній Уряду України території заяву про встановлення факту смерті особи, а разом з нею подати раніше отримані документи (свідоцтво про смерть, яке видане на непідконтрольній Уряду Україні території, медичні документи, відмову у державній реєстрації смерті особи).
Заява подається родичами померлого або їхніми представниками і в ній повинно бути зазначено:
#який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#виклад доказів, що підтверджують факт смерті особи, місце і дату смерті (доказами у справі будуть: свідоцтво про смерть, яке видане на непідконтрольній Уряду Україні території, оригінали чи копії медичних документів, пояснення представників, свідчення свідків).
Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи з зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (у разі недостатніх доказів) про відмову у задоволені заяви про встановлення факту смерті особи.

Суд зазначає у рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті).
Для отримання свідоцтва про смерть заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану який відмовив у державній реєстрації смерті).

[[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]
== Отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть==
Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання [[Допомога на поховання|допомоги на поховання]].

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання [[Допомога на поховання|допомоги на поховання]], у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.
== Повідомлення органи державної влади про померлих осіб==
Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, відділи державної реєстрації актів цивільного стану направляють органам праці та соціального захисту населення - повідомлення про громадян, які померли, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (додаток 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У разі смерті дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після державної реєстрації смерті дитини направляє органу праці та соціального захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей (додаток 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Якщо при державній реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/poryadok-derjavnoi-reestratsii-smerti Порядок державної реєстрації смерті]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2025-04-16T12:54:06Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-IX#Text Закон України № 3453-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" від 09.11.2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3603-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства"від 23.02.2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану, у період до 1 серпня 2023 року дозволялося проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснювалися щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
|}

'''Камеральна перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#* отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
#* платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
#* виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1931 статті 86 Податкового кодексу України], або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
# Про проведення документальної позапланової перевірки наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
Контролюючий орган має право '''протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації''', '''а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання''', провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (пункт 200.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України]). Окрім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20056 підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України], до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України] було зупинено. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20043 підпунктом 69.2] цього пункту.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише '''протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21384 підпункт 39-3.7.1. статті 39 Податкового кодексу України]).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться '''протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року] строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, становить '''5 та 10 робочих днів''' відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, '''поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.'''

== Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: ==
* доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
* доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

* проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1590 підпункт 69.2'''-2''' статті 69 Податкового кодексу України]''')''' .

== Категорії осіб які можуть бути включеними до плану-графіку проведення документальних планових перевірок з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно: ==
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
# платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
# нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; - декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
# інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; - рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; - нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

== Обставини зупинення перебігу строків проведення перевірки ==
Документальні перевірки, '''які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин''', зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 69.28 Податкового кодексу України], та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
'''Не підлягають зупиненню документальні перевірки''' з підстав, визначених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.1] (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.8] (в частині декларування бюджетного відшкодування), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.21] пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1 статті 78 цього Кодексу.]

'''Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України] діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.'''

== Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: ==
1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, - до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку].

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 ереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2025-04-16T12:46:00Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-IX#Text Закон України № 3453-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" від 09.11.2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3603-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства"від 23.02.2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану, у період до 1 серпня 2023 року дозволялося проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснюються щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
|}

'''Камеральна перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#* отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
#* платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
#* виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1931 статті 86 Податкового кодексу України], або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
# Про проведення документальної позапланової перевірки наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
Контролюючий орган має право '''протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації''', '''а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання''', провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (пункт 200.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України]). Окрім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20056 підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України], до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України] було зупинено. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20043 підпунктом 69.2] цього пункту.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише '''протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21384 підпункт 39-3.7.1. статті 39 Податкового кодексу України]).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться '''протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року] строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, становить '''5 та 10 робочих днів''' відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, '''поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.'''

== Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: ==
* доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
* доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

* проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1590 підпункт 69.2'''-2''' статті 69 Податкового кодексу України]''')''' .

== Категорії осіб які можуть бути включеними до плану-графіку проведення документальних планових перевірок з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно: ==
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
# платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
# нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; - декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
# інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; - рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; - нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

== Обставини зупинення перебігу строків проведення перевірки ==
Документальні перевірки, '''які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин''', зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 69.28 Податкового кодексу України], та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
'''Не підлягають зупиненню документальні перевірки''' з підстав, визначених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.1] (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.8] (в частині декларування бюджетного відшкодування), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.21] пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1 статті 78 цього Кодексу.]

'''Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України] діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.'''

== Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: ==
1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, - до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку].

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 ереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2025-04-16T12:13:10Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-IX#Text Закон України № 3453-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" від 09.11.2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3603-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства"від 23.02.2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану дозволяється проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснюються щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
|}

'''Камеральна податкова перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#* отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
#* платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
#* виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
#* платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1931 статті 86 Податкового кодексу України], або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
# Про проведення документальної позапланової перевірки наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
Контролюючий орган має право '''протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації''', '''а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання''', провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (пункт 200.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України]).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише '''протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21384 підпункт 39-3.7.1. статті 39 Податкового кодексу України]).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться '''протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року] строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, становить '''5 та 10 робочих днів''' відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, '''поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.'''

== Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: ==
* доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
* доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

* проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1590 підпункт 69.2'''-2''' статті 69 Податкового кодексу України]''')''' .

== Категорії осіб які можуть бути включеними до плану-графіку проведення документальних планових перевірок з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно: ==
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
# платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
# нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; - декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
# інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; - рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; - нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

== Обставини зупинення перебігу строків проведення перевірки ==
Документальні перевірки, '''які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин''', зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 69.28 Податкового кодексу України], та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
'''Не підлягають зупиненню документальні перевірки''' з підстав, визначених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.1] (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.8] (в частині декларування бюджетного відшкодування), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.21] пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1 статті 78 цього Кодексу.]

'''Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України] діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.'''

== Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: ==
1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, - до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку].

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 ереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2025-04-16T12:04:43Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-IX#Text Закон України № 3453-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" від 09.11.2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3603-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства"від 23.02.2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану дозволяється проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснюються щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
|}

'''Камеральна податкова перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#* отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;
#* платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
#* платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
#* виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.
# Про проведення документальної позапланової перевірки наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
Контролюючий орган має право '''протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації''', '''а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання''', провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] (пункт 200.11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4987 статті 200 Податкового кодексу України]).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише '''протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21384 підпункт 39-3.7.1. статті 39 Податкового кодексу України]).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться '''протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року] строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, становить '''5 та 10 робочих днів''' відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, '''поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.'''

== Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: ==
* доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
* доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

* проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1590 підпункт 69.2'''-2''' статті 69 Податкового кодексу України]''')''' .

== Категорії осіб які можуть бути включеними до плану-графіку проведення документальних планових перевірок з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно: ==
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
# платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
# нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; - декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
# інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; - рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; - нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

== Обставини зупинення перебігу строків проведення перевірки ==
Документальні перевірки, '''які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин''', зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 69.28 Податкового кодексу України], та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
'''Не підлягають зупиненню документальні перевірки''' з підстав, визначених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.1] (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.8] (в частині декларування бюджетного відшкодування), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.21] пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1 статті 78 цього Кодексу.]

'''Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України] діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.'''

== Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: ==
1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, - до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку].

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 ереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]
[[Категорія:Податкове право]]

Відсторонення від посади

2025-04-03T12:14:12Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1545 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-вр Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон Україні «Про охорону праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2000-п Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-14 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 № 4 «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження»]
== [[Відсторонення працівників від роботи]]==
'''Відсторонення від посади має відмінності від відсторонення від роботи.''' 
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст.46 КЗпПУ)]:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
*відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю, та інших уповноважених органів) та оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю. Як правило, термін відсторонення є невеликим - на час усунення виявлених порушень. Відсторонення може бути як зі збереженням заробітної плати, так і без такого. Про відсторонення від роботи видається відповідний ''наказ (розпорядження)'', до якого прикладаються документи щодо підтвердження обставин відсторонення. У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1375 статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. Відповідно до умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n527 статті 82 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується. Правомірність рішення про відсторонення можна оскаржити до суду. У разі якщо судом буде встановлено, що на порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 ст. 46КЗпП] роботодавець із власної ініціативи без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відсторонення від виконання службових обов’язків оформлюється розпорядженням (наказом) керівника. У наказі (розпорядженні), окрім підстав відсторонення з посиланням на нормативні акти, рішення суду, доповідні, акти перевірок тощо, слід зазначити й період, на який працівник відсторонюється від роботи. Для допуску до роботи окремого наказу (розпорядження) видавати не потрібно. Запис про відсторонення від виконання службових (посадових) обов’язків до трудової книжки не заноситься. '''''Відсторонення працівника від посади застосовується по відношенню до посадових осіб державних органів, підприємств, установ, органів місцевого самоврядування, правовохоронних органів тощо. Відсторонення від посади застосовується до осіб, що підозрюються у скоєні кримінального чи адміністративного правопорушення на час проведення перевірки або розсліджування, якщо таке правопорушення скоєно внаслідок зайняття особою певної посади і її подальша діяльність може негативно вплинути на наслідки проведення пеервірки (розслідування)'''''.
==Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n802 Частиною 6 статті 72 Закону України "Про державну службу"] встановлено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] , '''як один із наслідків вчинення корупційного правопорушення'''.

Так, ч. 5 ст. 65-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1769 Закону України «Про запобігання корупції»] встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Крім того, абз. 2 ч. 5 ст. 65-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1769 Закону України «Про запобігання корупції»] визначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. При цьому нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] встановлено, що '''у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням'''.

Задля виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2000-п Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950] службові розслідування проводяться навіть за анонімними повідомленнями, заявами та скаргами, що стосуються порушення вимог антикорупційного Закону, якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. '''Отже, антикорупційне відсторонення від виконання повноважень на посаді за рішенням керівника держоргану передбачено у разі:'''
*повідомлення держслужбовця про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності;
*складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене держслужбовцем;
*вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України «Про запобігання корупції»] (проведення службового розслідування). 
==Відсторонення підозрюваного чи обвинуваченого від посади відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України==
===Загальні положення відсторонення від посади ===
Загальні положення щодо відсторонення підозрюваного чи обвинуваченого від посади, викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1544 главі 14 КПК України]. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1578 статті 158 КПК України]. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
===Клопотання про відсторонення від посади===
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1545 статті 154 КПК України], має право звернутися прокурор ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1549 стаття 155 КПК України]).
===Розгляд клопотання про відсторонення від посади===
Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1562 стаття 156 КПК України]).
===Вирішення питання про відсторонення від посади та його скасування===
Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1566 частина 1 статті 157 КПК України]). За результатами розгляду клопотання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд може винести ухвалу про відсторонення від посади або ухвалу про відмову в задоволенні клопотання. Слідчий суддя, суд задовольняє клопотання лише за наявності достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1545 ч. 4 ст. 157 КПК]). Отже, державний службовець, який підозрюється або обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, відстороняється від посади на підставі ухвали суду (де зазначається порядок її виконання та строк відсторонення від посади), копія якої надсилається для виконання в орган державної влади за місцем роботи підозрюваного або обвинуваченого, та яка підлягає негайному виконанню. Відсторонення від посади може бути скасовано, коли в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Таке може мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з роботи, прийняття у встановленому законом порядку рішення стосовно його переведення на іншу роботу, застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відсторонення від посади скасовується при закритті кримінального провадження, постановленій виправдувального вироку. Клопотання про скасування відсторонення від посади може бути подано прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим, якого було відсторонено від посади. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1562 ст. 156 КПК України]). Відсторонення від посади скасовується ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження. Ухвала слідчого судді про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскаржена в апеляційному порядку у стадії досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2735 п. 11 ч. 1 ст. 309 КПК України]). 
===Оплата праці при відстороненні від посади===
Відсторонення від посади здійснюється без збереження заробітної плати.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#Text статтей 1 та 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду'''"''' № 266/94] державному службовцю відшкодовуються збитки, завдані у зв’язку з незаконним відстороненням, у випадку:
*постановлення виправдувального вироку суду;
*встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежу¬ють чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
*закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
*закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного держслужбовцем за час відсторонення від роботи (посади). Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Час, протягом якого службовець не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

=== '''Відсторонення від займаної посади посадової особи Президентом України в умовах воєнного стану''' ===
Відповідно до ч. 2 ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n80 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.

[[Категорія:кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:трудове право]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2025-04-03T11:46:21Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3453-IX#Text Закон України № 3453-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок" від 09.11.2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3603-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства"від 23.02.2024 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану дозволяється проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснюються щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
|}

'''Камеральна податкова перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 підпункт 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України]).

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#* отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;
#* платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
#* платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
#* виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.
# Про проведення документальної позапланової перевірки наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
Контролюючий орган має право '''протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації''', '''а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання''', провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише '''протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n21384 підпункт 39-3.7.1. статті 39 Податкового кодексу України]).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться '''протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" від 18.06.2024 року] строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, становить '''5 та 10 робочих днів''' відповідно. Дане положення застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, '''поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.'''

== Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: ==
* доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
* доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

* проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1590 підпункт 69.2'''-2''' статті 69 Податкового кодексу України]''')''' .

== Категорії осіб які можуть бути включеними до плану-графіку проведення документальних планових перевірок з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно: ==
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
# платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
# платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
# нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; - декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
# інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: - рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; - рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; - дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази; - загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; - нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

== Обставини зупинення перебігу строків проведення перевірки ==
Документальні перевірки, '''які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин''', зазначених у цьому підпункті, або у зв'язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 69.28 Податкового кодексу України], та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
'''Не підлягають зупиненню документальні перевірки''' з підстав, визначених підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.1] (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.8] (в частині декларування бюджетного відшкодування), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1.21] пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 78.1 статті 78 цього Кодексу.]

'''Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України] діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.'''

== Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: ==
1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) - до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

* що проводяться виключно на звернення платника податків;
* що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
* платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, - до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку].

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-%D0%BF#n25 ереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]
[[Категорія:Податкове право]]

Оренда нежитлового приміщення

2025-03-17T06:51:06Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n10 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n458 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна"] під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди; необхідності здійснення оцінки об’єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди; незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев’ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці; можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати; повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

'''За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.''' Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3704 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 стаття 769 Цивільного кодексу України]).

 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3849 статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є '''акт приймання-передачі майна''', який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю.

Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина 3 статті 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

 Відповідно до статті 766 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він не втрачає чинності. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3841 параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3842 частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3170 частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України.]

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3238 Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3238 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1376 частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1884 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки.
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3728 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3795 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3798 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3762 стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда нежитлового приміщення

2025-03-17T06:27:38Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n10 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n458 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про оренду державного та комунального майна"] під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;припинення орендарем договору оренди.
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

'''За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.''' Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3704 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 стаття 769 Цивільного кодексу України]).

 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3849 статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є '''акт приймання-передачі майна''', який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю.

Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина 3 статті 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

 Відповідно до статті 766 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він не втрачає чинності. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3841 параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3842 частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3170 частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України.]

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3238 Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3238 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1376 частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1884 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки.
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3728 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3795 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3798 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3762 стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда нежитлового приміщення

2025-03-17T06:13:21Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n10 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n458 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про оренду державного та комунального майна"] під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;припинення орендарем договору оренди.
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

'''За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.''' Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20760.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 769 Цивільного кодексу України]).

 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20795.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є '''акт приймання-передачі майна''', який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю.

Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20767.%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B частина 3 статті 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

 Відповідно до статті 766 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він не втрачає чинності. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%C2%A7%204.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.]

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20654.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20193.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1884 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки.
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20764.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20781.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20782.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20774.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC,-1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда нежитлового приміщення

2025-03-17T06:10:19Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n10 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n458 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про оренду державного та комунального майна"] під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;припинення орендарем договору оренди.
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

'''За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.''' Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20760.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 769 Цивільного кодексу України]).

 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20795.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є '''акт приймання-передачі майна''', який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю.

Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20767.%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B частина 3 статті 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

 Відповідно до статті 766 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він не втрачає чинності. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%C2%A7%204.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.]

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20654.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20193.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1884 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки.
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20764.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20781.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20782.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20774.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC,-1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-03-03T13:18:25Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

* малозначні справи;
* що виникають з трудових відносин;
* про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

* що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
* щодо спадкування;
* щодо приватизації державного житлового фонду;
* щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;
* в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6169 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8148 ст. 275 ЦПК України]).
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8150 ст. 276 ЦПК України]).
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ч. 2 ст. 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ч. 8 ст. 279 ЦПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-03-03T11:18:43Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

* малозначні справи;
* що виникають з трудових відносин;
* про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

* що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
* щодо спадкування;
* щодо приватизації державного житлового фонду;
* щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;
* в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6169 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8148 ст. 275 ЦПК України]).
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8150 ст. 276 ЦПК України]).
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8126 ч. 2 ст. 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ч. 8 ст. 279 ЦПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Оренда нежитлового приміщення

2025-02-26T06:31:27Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n10 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n458 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про оренду державного та комунального майна"] під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків; стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди; строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону; необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС; можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів; продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;припинення орендарем договору оренди.
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

'''За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.''' Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20760.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення.

Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 769 Цивільного кодексу України]).

 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20795.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є '''акт приймання-передачі майна''', який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю.

Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20767.%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B частина 3 статті 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі.

 Відповідно до статті 766 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він не втрачає чинності. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%C2%A7%204.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.]

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20654.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20193.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки.
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20764.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20781.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20782.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць. Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20774.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC,-1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-02-19T07:45:03Z

Viktoriia.khalimon: відредаговано ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України (в 2024 році було внесено відповідні зміни в ЦПК)+додано посилання на ЗУ "ПРо держбюджет на 2025 рік

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частині 3 статті 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 275 ЦПК України])
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 276 ЦПК України])
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ст. 279 КПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-02-19T07:36:43Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6181 пункт 1] частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-23#n200 № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023]''');
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9882 пункт 5] частини шостої статті 19 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-23#n200 № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023]''').
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частині 3 статті 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 275 ЦПК України])
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 276 ЦПК України])
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ст. 279 КПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спрощене провадження в цивільних справах

2025-02-19T07:35:46Z

Viktoriia.khalimon: відредаговано ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України (в 2024 році було внесено відповідні зміни в ЦПК)

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік»]
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 274 ЦПК України], розглядаються справи:

1) малозначцпк ні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8232 глави 12] розділу ІІІ "Позовне провадження" Цивільного процесуального кодексу України;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України] - '''малозначними справами''' є:
* справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
* справи про розірвання шлюбу;
* справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==
В [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частині 3 статті 274 ЦПК України] зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
# ціну позову;
# значення справи для сторін;
# обраний позивачем спосіб захисту;
# категорію та складність справи;
# обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
# кількість сторін та інших учасників справи;
# чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
# думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 274 ЦПК України]).
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 275 ЦПК України])
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 276 ЦПК України])
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 274 ЦПК України], за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 277 ЦПК України]).
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8165 ст. 278 ЦПК України])
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими КПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8125 главі 10 ЦПК України].

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''
# предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
# характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8169 ст. 279 КПК України]). 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення

2025-01-27T08:58:38Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-19#Text Закон України "Про вищий антикорупційний суд"]

== Загальні положення ==

'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Корупція]''' (від лат. corrumpere — псувати) — це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

'''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

'''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

'''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

'''Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції''' - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

== Причини виникнення корупції в державі та її наслідки. Складові корупційного правопорушення та їх види ==

'''До причин виникнення корупції в державі відносять:'''

* Недосконалість політичних інститутів та судової системи;
* Недостатня законодавча база;
* Незнання або нерозуміння законів населенням (це дозволяє посадовим особам зловживати);
* Кумівство та політичне заступництво, внаслідок чого формуються особисті стосунки (таємні домовленості);
* Нерозвинене (слабке) громадянське суспільство. Громадяни не мають можливостей ефективного контролю за діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади;
* Погіршення криміногенної ситуації;
* Нерівність розподілу прибутків;
* Низький рівень життя населення;

* Надмірне державне втручання в економіки;
* Монополізація окремих секторів економіки.

'''Наслідки корупції:'''

* Порушення прав людини;
* Криза моралі та культури серед населення;
* Тінізація економіки;
* Уповільнення економічного розвитку;
* Зниження рівня життя - Бідні бідніють - багаті багатіють;
* Недоступність належного медичного обслуговування;
* Недостатній рівень знань нових спеціалістів;
* Ріст безробіття;
* Підвищення цін;
* Знецінення грошей;
* Погроза державної безпеки;
* Виникнення конфліктів.

'''Діяння визнається корупційним правопорушенням, якщо воно:'''

* Є умисним, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків
* Вчинене певним суб’єктом – особою, зазначеною у Законі
* Містить ознаки корупції (безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним законом інтересам держави, використання особою свого становища всупереч інтересам держави, корислива мета або інша зацікавленість особи, незаконне одержання особою благ)
* За таке діяння законом установлена юридична відповідальність певного виду – кримінальна, адміністративна,
* цивільно-правова та дисциплінарна

{| class="wikitable"
|-
! Вид правопорушення !! Ознаки
|-
| '''Використання наданих службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди''' || діяння - використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей

суб’єкт – особа, зазначена у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”

мета - одержання неправомірної вигоди
|-
| '''Прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди''' || діяння у виді прийняття обіцянки/пропозиції (одержання) неправомірної вигоди

суб’єкт – особа, зазначена у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”
|-
| '''Обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди''' || дія у виді обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”

мета - схилити її до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей
|}

'''Типи корупції:'''

* '''Побутова''' — породжується взаємодією громадян і чиновників, якщо останні змушують платити хабарі за здійснення дій, передбачених їх посадовими обов’язками. Поширенню побутової корупції сприяє традиція дякувати чиновникам і працівникам бюджетної сфери. Вона зумовлює зростання кількості громадян, згодних пристосовуватися до корупційних відносин.

* '''Економічна''' — виникає за взаємодії влади та бізнесу. Найчастіше дають хабар за для отримання інформації й надання послуг.
* '''Політична''' - корупція органів влади, посадовці яких зловживають службовим становищем.

'''Всіх суб'єктів корупції можна поділити на такі групи:'''

# Фізичні особи.
# Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
# Посадові особи та працівники юридичних осіб, фізичні особи – у разі одержання від них неправомірної вигоди.
# Особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права.

== Суб'єкти запобігання та протидії корупції. Антикорупційні заходи та порядок звернення до антикорупційних органів ==

'''Суб'єктами запобігання та протидії корупції є:'''

* Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України
* Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (Спеціалізована антикорупційна прокуратура України, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Національне агентство з питань запобігання корупції)
* Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори
* Уповноважені підрозділи органів державної влади
* Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
* Підприємства, установи, організації, їх посадові та службові особи, а також громадяни
* Об’єднання громадян

{| class="wikitable"
|-
! Суб'єкт !! Компетенція !! Підслідність

|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
* веде реєстр електронних декларації про майно посадовців
* перевіряє відповідність цих декларацій стилю життя
* контролює кошти, що виділяються політичним партіям
* слідкує за недопущенням конфлікту інтересів у чиновників
* приймає повідомлення про можливі випадки корупції
* розробляє антикорупційну стратегію, програми, правила, проекти нормативно-правових актів з цих питань
* видає обов’язкові для виконання приписи
* здійснює співпрацю з викривачами корупції, вживає заходи щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав
|| [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 188-46 КУпАПСтаття 172-4 КУпАПСтаття 172-5 КУпАПСтаття 172-6 КУпАПСтаття 172-7 КУпАПСтаття 172-8 КУпАПСтаття 172-9 КУпАПСтаття 212-15 КУпАПСтаття 212-21 КУпАП]
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)'''
'''Спеціалізована антикорупційна прокуратура України (САП)'''
|| - вживає заходів щодо розшуку та арешту коштів та майна, які можуть бути предметом конфіскації
- здійснює оперативно-розшукові заходи і досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу), якщо наявна хоча б одна з таких умов:

◆ злочини вчинено певною вищою посадовою особою, в тому числі урядовцем, нардепом, посадовою особою місцевого самоврядування першої та другої категорій, суддею, прокурором, керівником суб’єкта великого підприємництва (працює > 250 осіб, дохід > 50 млн. євро), у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків

◆ або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір мінімальної зарплати

◆ або злочин щодо пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди, та зловживання впливом, вчинено щодо вищої службової особи
|| [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 191 ККУ Стаття 206-2 ККУСтаття 209 ККУ Стаття 210 ККУСтаття 211 ККУСтаття 354 ККУ Стаття 364 ККУСтаття 366-1 ККУСтаття 368ККУ Стаття 368-2 ККУСтаття 369 ККУСтаття 369-2 ККУ Стаття 410 ККУ]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 185-13 КУпАП]
|}

{| class="wikitable"
|-
! Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції
|-
| - Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади;
- Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств;

- Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.
|}

'''Законодавством передбачені такі антикорупційні заходи:'''

# Недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів (невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів).
# Виявлення та розслідування корупційних правопорушень.
# Інформування населення.
# Повернення коштів та іншого майна.

'''Забороняється:'''

# Використовувати службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям її обіцянки чи пропозиції, у т.ч. неправомірно.
# Сприяти у здійсненні господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та ін.).
# Сприяти призначенню особи на посаду.
# Втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб.
# Надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

'''Забороняється (якщо інше не передбачено законом):'''

# Займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
# Входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

'''Закон передбачає (це не стосується посадових осіб юридичних осіб приватного права):'''

* абсолютну заборону одержувати дарунки (пожертви):
- за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами

- якщо особа, яка дарує дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи

* обмеження - можна приймати лише:
- дарунки і пожертви від близьких осіб, крім випадків абсолютної заборони

- дарунки і пожертви як загальнодоступні знижки на товари тощо

- інші дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, вартістю не більше 50% мінімальної заробітної плати одноразово (4000 грн. станом на 01.01.2025) або сукупною вартістю з одного джерела протягом року,– однієї мінімальної заробітної плати (8000 грн. станом на 01.01.2025)

- інші пожертви, крім випадків абсолютної заборони, вартістю не більше 50% мінімальної заробітної плати одноразово (4000 грн. станом на 01.01.2025) або сукупною вартістю з одного джерела протягом року,– однієї мінімальної заробітної плати (8000 грн. станом на 01.01.2025).

'''Забороняється:'''

* укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями або фізичними особами — підприємцями, якщо протягом року до дня припинення виконання функцій;
* держави або місцевого самоврядування особа здійснювала повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ, організацій або підприємців;
* використовувати у своїх інтересах інформацію, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень;
* представляти інтереси будь-якої особи у справах (у т.ч. в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вона працювала.

'''Обмеження щодо роботи близьких осіб:'''

'''Близькі особи''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, у т.ч. особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

'''Обмеження не поширюються''' на народних засідателів і присяжних осіб, які перебувають на виборній посаді осіб, які працюють у сільських (крім райцентрів) і гірських населених пунктах осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів та органів місцевого самоврядування.

{| class="wikitable"
|-
! '''Фінансовий контроль'''
|-
| Суб'єкти декларування, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text цього Закону], зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті [https://public.nazk.gov.ua/ Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування], за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента така особа зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
|}

'''Заява про вчинення корупційного правопорушення (може бути анонімною) направляється особою до:'''

# Керівника підприємства, установи, організації
# Органу місцевого самоврядування
# Громадського об'єднання
# Національного агентства з питань запобігання корупції
# Національного антикорупційного бюро України
# Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України
# Служби безпеки України
# Національної поліції України

{| class="wikitable"
|-
! '''Особа, яка повідомляє про корупційне порушення іншою особою (викривач) перебуває під захистом держави. '''
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції,
або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення, правоохоронними органами до них
можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань
заходи, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"].
Така особа не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця
іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду,
скорочення заробітної плати тощо)
|}

== Вищий антикорупційний суд України ==
7 червня 2018 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-19#Text Закон «Про Вищий антикорупційний суд»]. 11 квітня 2019 року Президент України підписав Указ про призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду (далі – Суд, ВАС). Це відкрило шлях до початку функціонування цього спеціалізованого суду.

Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України та виконує наступні повноваження:
* здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства;
* аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті.
Судді цього суду призначаються виключно на підставі результатів відкритого конкурсу.

До Вищого антикорупційного суду будуть спрямовуватися справи за встановленою КПК України підсудністю, яка залежить від суті злочинів, у яких обвинувачується особа.
{| class="wikitable"
|-
! '''Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять ОРД або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність вносяться до [https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]'''
|}

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Кримінальна та адміністративна відповідальність особи за незаконну порубку дерев (лісу)

2025-01-27T08:49:26Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджений наказом Державного комітету лісового господарства України від 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 "Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля"]

== Відповідальність за порушення лісового законодавства ==
Відповідно до ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n723 Лісового кодексу України] порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

== Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу ==
Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 статтею 246 Кримінального кодексу України]''', а саме '''''незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду''''', - карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

''Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.''

При цьому, '''істотною шкодою вважається така шкода''', яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

'''''Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб''''', - карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

''Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.''

'''''Вищевказані дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах''''', - караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

''Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.''

'''Якщо діями, зазначеними вище, було спричинено тяжкі наслідки''', такий злочин він карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

''Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.''

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Суб'єктами кримінальних правопорушень проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умислом.

=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Об'єктом цього кримінального правопорушення є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

При цьому предметом кримінального правопорушення є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Слід звернути увагу, що предметом кримінального правопорушення за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 246 Кримінального кодексу України] є сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска. Не визнаються предметом злочину трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які лежать на поверхні ґрунту.

=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.

При цьому, відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року № 17], визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена:
# без відповідного дозволу;
# за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства;
# до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків;
# не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;
# не тих порід дерев, які визначені в дозволі;
# порід, вирубку яких заборонено.
Також слід зазначити, що кваліфікація дій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України] залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України] - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України], шкода визнається істотною, коли:
# були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості;
# погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу;
# виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості;
# знизилась якість атмосферного повітря;
# змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.
Також, для обчислення розміру заподіяної шкоди використовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу”] .

=== Порядок притягнення до кримінальної відповідальності ===
Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:
# [[Повідомлення про підозру]].
# [[Досудове розслідування: загальні положення|Досудове розслідування.]]
# [[Форми закінчення досудового розслідування|Закінчення досудового розслідування.]]
# Судовий розгляд.

=== Строк притягнення до кримінальної відповідальності ===
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 49 Кримінального кодексу України] за вчинення незаконної порубки лісу особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років (закінчення строку давності для злочину середньої тяжкості).

== Адміністративна відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників ==
Адміністративна відповідальність регламентується '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення]''', а саме: '''''незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

'''''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищезазначених порушень''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

=== Суб'єкт адміністративного правопорушення ===
Особи, які досягли 16 років та посадові особи.

=== Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===
Суб'єктивна сторона характеризується умислом щодо незаконної порубки дерев і чагарників; як умислом, так і необережністю — щодо інших дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кодексу України про адміністртивні правопорушення.]

=== Об'єкт адміністративного правопорушення ===
Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорони.
Предметом цього адміністративного правопорушення є дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу.

=== Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення] загалом співпадає з об'єктивною стороною злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України], за винятком розміру шкоди, що спричиняється діями винної особи (тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо самого факту вчинення порушення, при цьому розмір завданої шкоди значення не має).

=== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ===
Протоколи за правопорушення передбачені статтею 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення.

Справи про адміністративне правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення] розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (станом на 2024 рік таким органом є [https://forest.gov.ua/ Державне агенство лісових ресурсів України]).

Також, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 65 Кодекс України про адміністративні правопорушення] мають право складати:

1) громадський лісовий інспектор;

2) громадський інспектор з охорони довкілля.

=== Строк притягнення до адміністративної відповідальності ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення] адміністративне стягнення за ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 Кодексу України про адміністративні правопорушення] може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Адміністративне правопорушення]]

Державна підтримка енергозбереження: програма "теплих кредитів"

2025-01-20T07:50:58Z

Viktoriia.khalimon: додано інформацію, що наразі дана урядова програма не діє.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20#Text Закон України "Про енергетичну ефективність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/243-2010-%D0%BF#n14 Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2021 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243], '''наразі ця урядова програма "Теплі кредити" не діє'''.
|}
== Поняття урядової програми "Теплі кредити" ==
Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.
Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:
* 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;
* 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів. 
'''Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію''' на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень. 
'''Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії''', таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів. 

{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Відповідальним виконавцем бюджетної програми є [https://saee.gov.ua/uk Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України]. 
Додаткові роз’яснення щодо участі в Урядовій програмі з енергоефективності можна отримати в за телефонами Держенергоефективності +38 (044) 590-59-74, +38 (044) 590-59-75
|}
== Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту ==
Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:
* фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;
* юридичні особи;
* представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
== Умови та порядок отримання кредиту ==
Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:
* Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).
* Отримує кредитні кошти.
* Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів. 
'''Позичальники зобов’язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір.''' 

Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 

Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.
Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.
Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців. 

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''': 

* вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;
* громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;
* наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;
* рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''
* термін існування – не менш ніж півроку;
* величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;
* відсутність позовів до ОСББ або голові правління. 

Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.
== Корисна інформація ==
'''Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:'''
* [https://www.oschadbank.ua/credit/tepli-krediti АТ "Ощадбанк" (Теплі кредити)]
* [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ АБ "Укргазбанк"]
* АТ КБ [https://privatbank.ua/business/teplyje-kredity-dl-a-osmd-i-zhsk "ПриватБанк"]
<center>[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]</center>
Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056. 

 
== Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави ==
'' Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''
* придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних), та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* рекуператорів теплоти вентиляційного повітря та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до неї;
* системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до неї;
* вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них ;
* багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
* світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей, та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.
'' Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає): ''
* придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);
* радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);
* вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);
* багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії)та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них, інтелектуальних лічильників електричної енергії;
* світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.
* електроакумулюючих систем (систем накопичення енергії);
* обладнання для заряджання електричних транспортних засобів.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[https://saee.gov.ua/sites/default/files/EE_materials_26_02_19.pdf Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів]
|}
== Підстави для відмови ==
Відсоток відмов невеликий і пов'язаний найчастіше з неправильним вибором устаткування: необхідно звернути увагу, що в каталозі деякі товари (зокрема, вікна) необхідно вибирати, враховуючи температурну зону. Згідно з чинними будівельними нормами України, опір теплопередачі вікон для другої температурної зони (АР Крим, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області) має бути не менше 0,6 м² - K / Вт і не менше 0,75 м² - K / Вт - для іншої території України (перша температурна зона). Але з 1 лютого 2018 року в програмі IQ energy змінені вимоги до вікон - тепер це 0,75 м² - K / Вт для усієї території країни. У IQ energy пояснили, що дістають відмову 3-5% заявок, і назвали наступні причини відмов:
* Вибране устаткування не відповідає критеріям енергоефективності.
* Модернізується не житло, а бізнес. IQ energy видає компенсації для утеплення виключно житлових будинків.
* Проект не відповідає будівельним нормам (наприклад, утеплення квартири у багатоквартирному будинку).
* Підробка документів
== Див. також ==
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]
[[ Категорія: Житлове право]] , [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Державна підтримка енергозбереження: програма "теплих кредитів"

2025-01-10T12:53:26Z

Viktoriia.khalimon:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20#Text Закон України "Про енергетичну ефективність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056 про «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF#Text Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056]
== Поняття урядової програми "Теплі кредити" ==
Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.
Програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:
* 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;
* 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів. 
'''Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію''' на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень. 
'''Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії''', таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів. 

{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Відповідальним виконавцем бюджетної програми є [https://saee.gov.ua/uk Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України]. 
Додаткові роз’яснення щодо участі в Урядовій програмі з енергоефективності можна отримати в за телефонами Держенергоефективності +38 (044) 590-59-74, +38 (044) 590-59-75
|}
== Суб'єкти, що мають право на звернення для отримання кредиту ==
Звернутися за отриманням відшкодування від держави можуть такі суб’єкти:
* фізичні особи, тобто мешканці квартир або одноквартирних будинків;
* юридичні особи;
* представники ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
== Умови та порядок отримання кредиту ==
Для участі у програмі та отримання відшкодування необхідно здійснити наступні кроки:
* Особа або ОСББ приймає рішення про впровадження енергоефективних заходів, звертається до уповноваженого банку та надає необхідний пакет документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком).
* Отримує кредитні кошти.
* Надає банку рахунки фактури, акти виконаних робіт, тощо. Таким чином, позичальник має підтвердити цільове використання кредитних коштів. 
'''Позичальники зобов’язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір.''' 

Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення фізичній особі субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 

Банк щомісячно формує та подає до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України перелік позичальників, які мають право на отримання відшкодування.
Протягом 5 днів Держенергоефективності України перераховує відповідні кошти на банківські рахунки для їх подальшого перерахування позичальникам.
Загалом процес відшкодування займає до 2 місяців. 

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для позичальника''': 

* вік – кошти можуть бути видані громадянам у віці від 21 до 60 років;
* громадянство – програма поширюється тільки на жителів України;
* наявність нерухомості у позичальника або членів його сім’ї – зокрема, цю вимогу висуває Ощадбанк;
* рівень доходів – цю величину банк визначає самостійно, але її розмір повинен в кілька разів перевищувати щомісячний платіж по кредиту.

'''Вимоги для успішного оформлення кредиту для ОСББ:'''
* термін існування – не менш ніж півроку;
* величина надходження платежів – не менше 85% від загальної кількості;
* відсутність позовів до ОСББ або голові правління. 

Більш детально перелік усіх вимог потрібно уточнювати у конкретного кредитора, оскільки кожен банк може висунути свої умови.
== Корисна інформація ==
'''Умови надання «теплих» кредитів банками-партнерами:'''
* [https://www.oschadbank.ua/credit/tepli-krediti АТ "Ощадбанк" (Теплі кредити)]
* [http://www.ukrgasbank.com/small_bussiness/credit/osbb/ АБ "Укргазбанк"]
* АТ КБ [https://privatbank.ua/business/teplyje-kredity-dl-a-osmd-i-zhsk "ПриватБанк"]
<center>[[Файл:Теплые-кредиты-сравнение-условий-15-08-2015.png|міні]]</center>
Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів, що визначені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1056-2011-%D0%BF/paran17#n17 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року № 1056. 

 
== Перелік обладнання та матеріалів на які надається компенсація від держави ==
'' Для приватних будинків (у т.ч. поділених на 2 квартири):''
* придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних), та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* рекуператорів теплоти вентиляційного повітря та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* теплонасосної системи для водяної системи опалення та/або гарячого водопостачання та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до неї;
* системи сонячного теплопостачання та/або гарячого водопостачання та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до неї;
* вузлів обліку води (гарячої, холодної), зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них ;
* багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них;
* обладнання і матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
* світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей, та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.
'' Для квартир у багатоквартирних житлових будинках (Укргазбанк позики для квартир не видає): ''
* придбання котлів з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії);
* радіаторів водяної системи опалення, регуляторів температури повітря (в тому числі автоматичних);
* вузлів обліку води (гарячої, холодної) та теплової енергії, зокрема засобів вимірювальної техніки (приладів обліку, лічильників);
* багатозонних (багатотарифних) приладів обліку електричної енергії (лічильників активної електричної енергії)та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них, інтелектуальних лічильників електричної енергії;
* світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей.
* електроакумулюючих систем (систем накопичення енергії);
* обладнання для заряджання електричних транспортних засобів.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[https://saee.gov.ua/sites/default/files/EE_materials_26_02_19.pdf Орієнтовний перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, які є складовими (комплектуючими) устаткування та матеріалів]
|}
== Підстави для відмови ==
Відсоток відмов невеликий і пов'язаний найчастіше з неправильним вибором устаткування: необхідно звернути увагу, що в каталозі деякі товари (зокрема, вікна) необхідно вибирати, враховуючи температурну зону. Згідно з чинними будівельними нормами України, опір теплопередачі вікон для другої температурної зони (АР Крим, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області) має бути не менше 0,6 м² - K / Вт і не менше 0,75 м² - K / Вт - для іншої території України (перша температурна зона). Але з 1 лютого 2018 року в програмі IQ energy змінені вимоги до вікон - тепер це 0,75 м² - K / Вт для усієї території країни. У IQ energy пояснили, що дістають відмову 3-5% заявок, і назвали наступні причини відмов:
* Вибране устаткування не відповідає критеріям енергоефективності.
* Модернізується не житло, а бізнес. IQ energy видає компенсації для утеплення виключно житлових будинків.
* Проект не відповідає будівельним нормам (наприклад, утеплення квартири у багатоквартирному будинку).
* Підробка документів
== Див. також ==
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]
[[ Категорія: Житлове право]] , [[ Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Нормативно-правове регулювання здійснення побічних лісових користувань в Україні

2024-12-04T06:38:15Z

Viktoriia.khalimon: видалено НПА, який втратив чинність

== Нормативна база ==
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/449-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/761-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 483 "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі"]
== Побічні лісові користування ==
До побічних лісових користувань належать:
* заготівля сіна;
* випасання худоби;
* розміщення пасік;
* заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин;
* збирання лісової підстилки;
* заготівля очерету тощо.
=== Заготівля сіна і випасання худоби ===
Для сінокосіння можуть використовуватися не заліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення.

В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження. Початком заготівлі сіна на природних злакових травостоях є фаза колосіння, а бобових трав - фаза бутонізації - початок цвітіння. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, термін заготівлі сіна визначається за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища. Термін сінокосіння зазначається у лісовому квитку.

Випасання худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. Місця та терміни випасання худоби зазначаються у лісовому квитку.

На територіях об'єктів природно-заповідного фонду випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню.

Випасання худоби забороняється:
* у державних захисних і полезахисних лісових смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, лісах першого та другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій та інших категорій захищеності лісів, де це передбачено законодавчими актами;
* на площах лісових культур, природних молодняків і у насадженнях з наявністю життєздатного підросту - до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на лісонасіннєвих та інших плантаціях, а також ділянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лісів;
* на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісів;
* на площах з легко розмивними та легко розвіюваними ґрунтами та у місцях масового зростання ягідників і грибів;
* без пастуха, за винятком випасання на огороджених ділянках або на прив'язі;
* з використанням собак.
За рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, можуть передбачатись також інші обмеження випасання худоби в лісах. Власники худоби зобов'язані за вказівкою постійних лісокористувачів зводити огорожі навколо прогонів для худоби та пасовищ, розташованих поблизу лісових культур, розсадників та інших ділянок лісу.
=== Збирання лісової підстилки ===
Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років. Термін збирання зазначається у лісовому квитку. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де ґрунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів.
=== Заготівля очерету ===
Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища. Терміни заготівлі очерету зазначаються у лісовому квитку.
=== Розміщення пасік ===
Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо. Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.

Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.

З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасік виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях.

На ділянках для розміщення вуликів і пасік дозволяється спорудження тимчасових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.
=== Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин ===
Основу ресурсної бази для заготівлі в лісах дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин становлять:
* ягідники у разі проективного покриття ними понад 10 відсотків площі земель лісового фонду і лікарські рослини - 5 відсотків;
* насадження, у складі яких нараховується понад 50 плодових і горіхоплідних кущів і дерев на гектарі.
Обсяги щорічних заготівель продукції встановлюються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування. Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини провадиться способами, що виключають виснаження їх ресурсів. ''Збір рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України'', '''забороняється.''' Заготівля лісових продуктів для одержання харчової та лікарської сировини в лісах, де здійснювалися заходи боротьби із шкідниками та хворобами з використанням хімічних засобів, і в лісонасадженнях, що знаходяться у смузі відводу автомобільних шляхів і зонах впливу хімічних та промислових виробництв, провадиться з дотриманням відповідних санітарних норм і правил. Оптимальні терміни заготівель дикорослих плодів і грибів визначаються постійними лісокористувачами, виходячи із календарних термінів їх достигання і зазначаються у лісовому квитку. Під час збирання лікарських рослин необхідно дотримуватись таких вимог:
* заготовляти підземні частини рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) тільки після достигання і осипання насіння, залишати частину рослин для відновлення заростей, а молоді рослини для подальшого росту;
* зрізати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з корінням, кореневищами, бульбами, цибулинами;
* заготовляти кору тільки на деревах, призначених для рубки у поточному році, бруньки - ранньою весною до їх набухання і розпускання;залишати кращі екземпляри квіток і суцвіть для запилення і наступного відновлення рослин, не допускати зрізування та обламування гілок дерев і чагарників.
Збір лікарської сировини допускається в таких межах (від загального біологічного запасу на ділянці):
* підземних частин рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 відсотків;
* трави, листя, квіток, суцвіть трав'янистих рослин, дерев і чагарників - до 40 відсотків.
Постійні лісокористувачі під час здійснення побічних користувань зобов'язані забезпечувати невиснажливість ресурсів харчових, лікарських і технічних рослин з урахуванням збереження цілісності екосистем:
* здійснювати агротехнічні заходи сприяння природному відтворенню рослин та підвищенню їх продуктивності;
* підтримувати лісові ділянки, де здійснюються побічні лісові користування, у належному санітарному стані;
* забезпечувати охорону ягідників, плодових, горіхоплідних та інших насаджень, заростей лікарських рослин тощо від хижацького використання і знищення.
Заготівля рослинної сировини на одній і тій же території проводиться періодично, зокрема:
* суцвіть, плодів, інших надземних органів однорічних рослин - один раз на два роки;
* надземних частин багаторічних рослин (листя, стебла, бруньки) - один раз на п'ять років;
* підземних частин всіх рослин - один раз у десять років.
=== Заготівля деревних соків ===
Ресурсною базою для заготівлі соків є:
* придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
* ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших видів рубок (у разі призначення насадження до рубки);
* пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення.
До ресурсної бази не включають деревостани III і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 сантиметрів та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром понад 20 сантиметрів. Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті 30-50 сантиметрів від поверхні землі канали діаметром до 1,5 сантиметра, завглибшки до 5 сантиметрів (без урахування товщини кори). З метою полегшення свердління зачищають сокирою або стругом кору дерева, не допускаючи пошкодження луб'яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі.

Заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах забороняється.
На деревах діаметром 20-24 сантиметри робиться один канал, діаметром 28-32 сантиметри - два, діаметром 36 сантиметрів і більше - три канали. У разі коли на дереві роблять два і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-10 сантиметрів з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач. Після закінчення сезону канали замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. У наступний сезон канали закладають на рівні каналів першого року підсочки з додержанням установлених інтервалів. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопатолога.
== Здійснення побічних лісових користувань ==
{| class="wikitable"
|+
!До відома! На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” у частині положень щодо видачі лісорубних квитків, у інших положеннях постанова чинна. На цей час порядок видачі лісорубного квитка регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 Порядком]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 12 травня 2023 № 483]
|}

=== Видача спеціального дозволу на здійснення побічних лісових користувань ===
Для здійснення побічних лісових користувань видається власником лісів або постійним лісокористувачем '''лісовий квиток.'''

Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за

погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).

Для видачі лісового квитка лісокористувачі подають заявку на використання лісових ресурсів.

=== Огляд місць використання лісових ресурсів ===
Огляд здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text від 23 травня 2007 р. N 761.] Огляд місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів здійснюється власником лісів або постійним лісокористувачем після закінчення робіт з метою виявлення повноти і правильності розробки лісосік, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також виявлення залишених недорубів, невивезеної деревини і другорядних лісових матеріалів. Огляд місць здійснення побічних лісових користувань проводиться протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку, встановленого для здійснення побічних лісових користувань. За результатами огляду складається акт, у якому зазначається кількість заготовленої деревини, другорядних лісових матеріалів та обсяг інших лісових користувань. Строк зберігання актів огляду місць використання лісових ресурсів - три роки.

=== Рентна плата за здійснення побічних лісових користувань ===
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України], спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Для лісокористувачів, відповідно до положень ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, зокрема, також є побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).
=== Відповідальність за порушення законодавства у сфері побічних лісових користувань ===
Відповідно до ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в тому числі, і у самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках, порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо, пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;
== Див. також ==
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Правила створення та порядок реєстрації пасік]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок заготівлі другорядних лісових ресурсів

2024-12-04T06:32:37Z

Viktoriia.khalimon: незначні орфографічні зміни за текстом+додано посилання на НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 483 "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі"]
== Загальні положення ==
Порядок встановлюється з метою раціонального використання другорядних лісових матеріалів, невиснажливого здійснення побічних лісових користувань для задоволення потреб населення і виробництва в лісових ресурсах і є обов'язковим для виконання всіма постійними й тимчасовими лісокористувачами.

Заготівля другорядних лісових матеріалів і побічні лісові користування повинні здійснюватися способами та у терміни, що виключають можливість заподіяння шкоди лісу.
{| class="wikitable"
|+
!
До відома! На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” у частині положень щодо видачі лісорубних квитків, у інших положеннях постанова чинна.
На цей час порядок видачі лісорубного квитка регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 Порядком][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D0%B2%20(%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B0)%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96 реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 12 травня 2023 № 483]
|}

== Види заготівлі другорядних лісових ресурсів ==
=== Заготівля пнів ===
Деревні пні заготовляються для одержання осмолу (сировина для смолоскипидарного виробництва) та дров. До початку робіт, пов'язаних із заготівлею пнів, лісокористувачі складають технологічні карти. Тимчасові лісокористувачі повинні погоджувати технологічні карти з постійними лісокористувачами.

Терміни проведення робіт визначаються постійними лісокористувачами і зазначаються у лісовому квитку. Викорчувані пні очищають від залишків грунту, розробляють на частини і складають у штабелі біля доріг; їх облік здійснюють у складових кубічних метрах. Після завершення робіт територія, де заготовлялися пні, повинна бути приведена до стану, придатного для лісогосподарського використання.

Забороняється заготівля пнів у п'ятдесятиметровій смузі постійних водотоків.
=== Заготівля лубу ===
Луб заготовляється шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році. Робота проводиться в період інтенсивного руху соків (квітень-травень). Луб обраховується у вагових одиницях.
=== Заготівля кори ===
Кора деревних порід заготовляється з метою одержання лікарської та технічної сировини (кора дуба, крушини, калини, ялини тощо), а також - сировини для виробництва дьогтю. Кору для медичних цілей дозволяється заготовляти у весняний період із дерев та чагарників, призначених для рубки в поточному році. Заготівля кори для технічних потреб допускається в терміни і в обсягах, що забезпечують своєчасне відновлення і відтворення її запасів.

Кора для виробництва дьогтю (берест) заготовляється з дерев берези діаметром понад 12 сантиметрів, призначених до рубки в найближчі два роки. Знімання бересту з дерев здійснюється у весняно-літній та осінній періоди без пошкодження лубу і камбію. Висота знімання бересту на дереві не повинна перевищувати половини загальної його висоти. Заготівля бересту із зрубаних і вітровальних дерев провадиться протягом року.
=== Заготівля деревної зелені ===
До деревної зелені належать дрібні пагони та гілки з дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються для приготування корму тваринам, а також для технічних, ритуальних та інших потреб.

Сировинну базу деревної зелені визначають постійні лісокористувачі на пробних ділянках. Облік деревної зелені здійснюють у вагових одиницях, цілих дерев - у штуках.

Заготівлю деревної зелені провадять на спеціально визначених ділянках або суміщають з проведенням інших видів рубок. Із дерев, що ростуть, зелень заготовляють тільки під час обрізування гілок при формуванні крони.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці]]
* [[Право власності на ліси]]
* [[Використання лісових ресурсів]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок заготівлі другорядних лісових ресурсів

2024-12-04T06:22:25Z

Viktoriia.khalimon: незначні орфографічні зміни за текстом.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449 "Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 483 "Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі"]
== Загальні положення ==
Порядок встановлюється з метою раціонального використання другорядних лісових матеріалів, невиснажливого здійснення побічних лісових користувань для задоволення потреб населення і виробництва в лісових ресурсах і є обов'язковим для виконання всіма постійними й тимчасовими лісокористувачами.

Заготівля другорядних лісових матеріалів і побічні лісові користування повинні здійснюватися способами та у терміни, що виключають можливість заподіяння шкоди лісу.
{| class="wikitable"
|+
!
До відома! На період реалізації експериментального проекту видача лісорубних квитків та сертифікатів для здійснення експортних операцій зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” у частині положень щодо видачі лісорубних квитків, у інших положеннях постанова чинна
|}

== Види заготівлі другорядних лісових ресурсів ==
=== Заготівля пнів ===
Деревні пні заготовляються для одержання осмолу (сировина для смолоскипидарного виробництва) та дров. До початку робіт, пов'язаних із заготівлею пнів, лісокористувачі складають технологічні карти. Тимчасові лісокористувачі повинні погоджувати технологічні карти з постійними лісокористувачами.

Терміни проведення робіт визначаються постійними лісокористувачами і зазначаються у лісовому квитку. Викорчувані пні очищають від залишків грунту, розробляють на частини і складають у штабелі біля доріг; їх облік здійснюють у складових кубічних метрах. Після завершення робіт територія, де заготовлялися пні, повинна бути приведена до стану, придатного для лісогосподарського використання.

Забороняється заготівля пнів у п'ятдесятиметровій смузі постійних водотоків.
=== Заготівля лубу ===
Луб заготовляється шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році. Робота проводиться в період інтенсивного руху соків (квітень-травень). Луб обраховується у вагових одиницях.
=== Заготівля кори ===
Кора деревних порід заготовляється з метою одержання лікарської та технічної сировини (кора дуба, крушини, калини, ялини тощо), а також - сировини для виробництва дьогтю. Кору для медичних цілей дозволяється заготовляти у весняний період із дерев та чагарників, призначених для рубки в поточному році. Заготівля кори для технічних потреб допускається в терміни і в обсягах, що забезпечують своєчасне відновлення і відтворення її запасів.

Кора для виробництва дьогтю (берест) заготовляється з дерев берези діаметром понад 12 сантиметрів, призначених до рубки в найближчі два роки. Знімання бересту з дерев здійснюється у весняно-літній та осінній періоди без пошкодження лубу і камбію. Висота знімання бересту на дереві не повинна перевищувати половини загальної його висоти. Заготівля бересту із зрубаних і вітровальних дерев провадиться протягом року.
=== Заготівля деревної зелені ===
До деревної зелені належать дрібні пагони та гілки з дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються для приготування корму тваринам, а також для технічних, ритуальних та інших потреб.

Сировинну базу деревної зелені визначають постійні лісокористувачі на пробних ділянках. Облік деревної зелені здійснюють у вагових одиницях, цілих дерев - у штуках.

Заготівлю деревної зелені провадять на спеціально визначених ділянках або суміщають з проведенням інших видів рубок. Із дерев, що ростуть, зелень заготовляють тільки під час обрізування гілок при формуванні крони.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці]]
* [[Право власності на ліси]]
* [[Використання лісових ресурсів]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)

2024-11-05T14:35:50Z

Viktoriia.khalimon: внесено незначні зміни без зміни суті тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13/print1443166621041046 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-poryadku-provedennya-mediko-socialnoyi-ekspertizi-na-period-diyi-voyennogo-stanu-na-teritoriyi-ukrayini-225 Постанова Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Медико-соціальна експертиза''' - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 стаття 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]). Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які відповідно до законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

МСЕК перебувають у віданні [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров’я України] і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у м. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі – Положення)], медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення [[Інвалідність та порядок її встановлення|інвалідності]], за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один—три роки. Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, '''довідку та індивідуальну програму реабілітації.'''
== Повноваження медико-соціальної експертної комісії при повторному огляді особи щодо встановлення групи інвалідності. ==
Комісії проводять своєчасно повторний огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. При повторному огляді особи медико-соціальна експертна комісія наділена правами та обов’язками щодо вивчення попередніх результатів, які будуть обґрунтовувати фактор продовження строку тимчасової непрацездатності на період відновного лікування.Результати проведення повторного огляду осіб з інвалідністю здійснюється з метою:

Þ виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;

Þ динаміки інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками у розрізі окремих підприємств;
разом з лікувально-профілактичними закладами охорони здоров'я результати диспансеризації переважно осіб, які часто та тривалий час хворіють, та осіб з інвалідністю.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]"
== Порядок оскарження рішення МСЕК ==
Законодавством України передбачено два порядки оскарження рішення МСЕК: досудовий та судовий.
=== Досудове оскарження ===
→ У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати '''протягом місяця''' після одержання висновку МСЕК письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. МСЕК, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України:

* проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, в разі необхідності скасовує їх;
* повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

→ Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров’я України].

Міністерство охорони здоров’я України за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК Міністерства охорони здоров’я України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній МСЕК іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я України, Кримська республіканська, обласна, центральна міська МСЕК та Міністерство охорони здоров’я України можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки [https://ndimspi.com/ Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності] (м. Дніпро) та [http://www.ndiroi.vn.ua/?fbclid=IwAR1esvRgDnQ7HfIMK_lTpJkK7TScdFoRxsAXlcGLdea6Am3mRomMiI7OASI Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю] (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для МСЕК мають рекомендаційний характер.

Датою, від якої встановлено інвалідність, вважається та, якою надійшли документи до МСЕК.
=== Судове оскарження ===
==== Підсудність ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК.

Рішення МСЕК спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13/print1443166621041046 абзац восьмий пункту 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів"]).

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ)].
==== Строки подання позовної заяви та її розгляду ====
Особа може оскаржити рішення МСЕК шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк '''не пізніше 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Однак, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''тримісячний''' строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина четверта статті 122 КАСУ]).

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 193 КАСУ]).
==== Судовий збір ====
За подання до адміністративного суду адміністартивного позову фізичними особами справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадку коли особи звільнення від його сплати (наприклад, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).
{| class="wikitable"
|-
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]
|}
==== Порядок складення позову ====
Позовна заява оформлюється відповідно до вимог статті 160 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього [[Поняття, види доказів у адміністративному процесі, обов'язок доказування|докази]], що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

'''Детальніше див.:''' "[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]"
==== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ====
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|апеляційній інстанції]] протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977522 Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц] (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)
== Див. також ==
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Встановлення факту каліцтва]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Стягнення аліментів: виконання рішень суду України за кордоном та виконання рішень іноземних судів в Україні

2024-11-05T14:08:54Z

Viktoriia.khalimon: внесено незначні зміни без зміни суті тексту (орфографічні описки)

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року (набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973_001 Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02 жовтня 1973 року (набрала чинності для України 01 серпня 2008 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року (набрала чинності для України 01 листопада 2013 року)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/26-18 Закон України "Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання" від 11 січня 2013 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Інструкція про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-754/0/4-13 "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом"]
== Загальна інформація ==
Особливістю вирішення питання, пов'язаних з виконанням рішень України про стягнення аліментів, якщо боржник постійно проживає за межами України є те, що у даному випадку важливе значення мають міжнародні конвенції та договори, ратифіковані Україною у встановленому порядку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n76 статті 13 Сімейного кодексу України] частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Базовим міжнародним договором, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 '''Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року'''] (далі - Конвенція 1956 року).

Однак, 23 листопада 2007 року ООН була прийнята '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання]''' (далі - Конвенція 2007 року)'','' згідно зі статтею 49 якої у відносинах між Договірними державами Конвенція 2007 року замінює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію 1956 року] настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування Конвенції 2007 року. Конвенція 2007 року ратифікована Верховною Радою України від 11 січня 2013 року.

Також, відповідно до пункту розділу І [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5] (далі - Інструкція), у разі якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text '''Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання'''], вчинена 02 жовтня 1973 року у м. Гаазі, що набрала чинності для України 01 серпня 2008 року (далі - Конвенція 1973 року), або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція 1956 року] у м. Нью-Йорку, що набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року, застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року]. У разі якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенцією 2007 року], на підставі її положень неможливо, але можливо на підставі положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенції 1973 року] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенції 1956 року], застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.

У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://www.sumyjust.gov.ua/novini/pro-vyhid-z-konvencziyi/ Інформація про вихід України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.]
|}
== Стягнення аліментів відповідно до Конвенції 2007 року ==
Відповідно до інформації, зазначеної на [https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/authorities1/?cid=131 офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n22 Конвенції 2007 року] приєдналися такі країни: ''Албанія, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Естонія, Фінландія, Франція, Німеччина, Греція, Гаяна, Гондурас, Угорщина, Ірландія, Італія, Казакстан, Латвія, Литва, Люксенбург, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Нікарагуа, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Щвеція, Туреччина, Україна, Велика Британія, Сполучені Штати Америки'' (далі - Договірна держава)''.''

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n146 Конвенції 2007 року] застосовуються в Україні до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років.

До зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років; з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків; з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття; з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда; з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер; з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття; з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише визнання та виконання рішення, які стосуються зобов'язань про утримання.
=== Порядок звернення ===
'''Кредитор''' (особа, якій заборговували утримання (аліменти) або передбачається така заборгованість) або '''боржник''' (особа, яка утримання заборгувала або передбачається, що заборгувала) щодо зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років можуть звернутися до центрального органу через центральний орган тієї Договірної держави, де постійно проживає заявник. Тобто якщо аліменти необхідно стягнути з батька (матері) який проживає, наприклад, в Албаній, громадянин України звертається до [https://minjust.gov.ua/ '''Міністерства юстиції України'''] або його [https://minjust.gov.ua/str_ter '''міжрегіональні управління'''], яке передає відповідне звернення до Міністерства юстиції Албанії.

Заяви щодо зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років та інших зазначених вище осіб, кредитор або боржник подають безпосередньо до компетентного органу запитуваної Договірної держави (наприклад, до Міністерства юстиції Болгарії).
{| class="wikitable"
|+
!Види заяв, які може подавати кредитор
!Види заяв, які може подавати боржник
|-
|1) заява про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів;
2) заява про виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній Договірній державі;

3) заява про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі, у тому числі (у разі потреби)

з вимогою про встановлення батьківства;

4) заява про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі у випадках, коли визнання

та виконання іноземного рішення є неможливим або у визнанні та виконанні відмовлено у зв'язку з недостатністю

підстав для визнання та виконання згідно зі статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n155 Конвенції 2007 року] або з підстав, зазначених у підпунктах "b" або "e" статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n155 Конвенції 2007 року];

5) заява про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;

6) заява про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.
|1) заява про визнання рішення щодо утримання, у тому числі рішення, яке змінює попереднє;
2) заява про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;

3) заява про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.
|}
'''Заява має містити таку інформацію:'''
# суть прохання;
# повне ім'я та дату народження заявника, контактну інформацію, у тому числі адресу для листування, електронну адресу та номер телефону ''(за наявності)'';
# повне ім'я та, якщо відомо, контактні дані (адресу, електронну адресу, номер телефону), дату і місце народження боржника (у заяві боржника - кредитора), за наявності також адресу проживання, місце роботи, іншу інформацію, яка може допомогти в ідентифікації особи;
# повне ім'я та дату народження кожної дитини, на утримання якої вимагаються аліменти;
# обставини, на яких ґрунтуються вимоги;
# реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати аліментні платежі ''(у заяві кредитора)'';
# майновий стан кредитора ''(за наявності)'';
# майновий стан боржника, ім'я та місцезнаходження роботодавця боржника, вид і місцезнаходження майна боржника ''(за наявності)'';
# будь-яку іншу інформацію, що може допомогти в ідентифікації і встановленні місця перебування відповідача (кредитора або боржника) або місцезнаходження його майна ''(за наявності)'';
# будь-яку необхідну підтвердну інформацію або підтвердні документи, у тому числі про право заявника на [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]].
У разі звернення із заявою про вирішення питання про стягнення аліментів в Україні у такій заяві може бути зазначено прохання про стягнення судових та інших витрат, що виникли у зв’язку із застосуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n406 Конвенції 2007 року] в Україні, зі сторони, проти якої винесено рішення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Заява та документи, що направляються з України до запитуваної Договірної держави, складені українською мовою, мають супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної Договірної держави або іншою мовою, яку запитувана Договірна держава визначила у своїй заяві як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник (наприклад, англійська чи французька). Переклад здійснюється за рахунок кредитора/боржника.

До заяви про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів та до заяви про визнання рішення щодо утримання, у тому числі рішення, яке змінює попереднє додаються такі документи:
* копія рішення, засвідчена компетентним органом у державі його винесення;
* документ, у якому зазначається, що рішення є таким, що підлягає виконанню в державі його винесення, та (якщо це рішення адміністративного органу) документ, у якому зазначається, що рішення може бути переглянуто в адміністративному чи судовому порядку і що воно має таку саму силу, як і рішення суду з такого самого питання відповідно до законодавства держави його винесення, за винятком випадків, коли така держава визначила у заяві відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#n406 Конвенції 2007 року], що рішення її адміністративних органів завжди відповідають цим вимогам;
* якщо відповідач не з'явився та не був представлений у судовому процесі в державі винесення рішення, документ або документи, які засвідчують залежно від обставин, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим або був належним чином повідомлений про винесене рішення та мав можливість його оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону;
* за наявності заборгованості з аліментів - документ з розрахунком такої заборгованості і датою, на яку сума заборгованості з аліментів нарахована;
* стосовно рішення, яке передбачає автоматичне коригування розміру аліментів шляхом індексації, - документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків;
* документи, які містять інформацію про обсяг [[Правнича допомога|безоплатної правничої допомоги]] в державі винесення рішення, якщо заявник її отримував;
*довіреність, що уповноважує Міністерство юстиції України діяти від його імені в суді чи інших органах або призначити представника для таких дій (у випадку стягнення аліментів в Україні).
'''Зразки заяв'''
[[Файл:Зразки заяв щодо стягнення аліментів на утримання дітей.docx|міні]]
== Стягнення аліментів відповідно до Конвенції 1956 року ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5] (далі - Інструкція № 121/5), визначено спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї у відносинах з такими державами, які є її сторонами: ''Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка'' (далі - Договірна Сторона)''.''
=== Порядок звернення ===
Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї та інші документи на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенції 1956 року] в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через [https://minjust.gov.ua/ '''Міністерство юстиції України''']. Якщо позивач проживає на території України, його звернення можуть направлятися до Міністерства юстиції через його [https://minjust.gov.ua/str_ter міжрегіональні управління] (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
==== Стягнення аліментів з боржника за кордоном ====
♦ '''Звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном'''

У разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).

Заява про стягнення аліментів встановленої форми (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]) повинні містити таку інформацію та документи:
# повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
# відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
# відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
# засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
# фотокартку позивача;
# будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
# нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача;
# засвідчену копію судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів ''(якщо заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів)''.
♦ '''Клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на території іншої держави'''

Клопотання встановленої форми (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]) повинні містити таку інформацію та документи:
# повне ім'я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
# наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
# будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
# копію судового рішення;
# довідку про те, що рішення набрало законної сили;
# довідку про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
# довідку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
# копію протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
# фотокартку стягувача (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
Заява або клопотання і документи, що до них додаються, надаються українською мовою разом з перекладом на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.

Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви або клопотання.
==== Стягнення аліментів з боржника, який проживає в Україні, щодо особи, яка проживає за її межами ====
♦ '''Звернення іноземного позивача з позовною заявою про стягнення аліментів (про зміну розміру аліментів) з відповідача, що проживає в Україні'''

Позовна заява про стягнення аліментів в Україні оформлюється позивачем письмово з урахуванням статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 Цивільного процесуального кодексу України] і у ній зазначаються:
# повне ім'я позивача, дата народження, громадянство, місце проживання, поштовий індекс, номер телефону, ім'я й адреса будь-якого законного представника позивача, надається фотокартка позивача, а у відповідних випадках - повне ім'я і дата народження особи, на утримання якої вимагаються аліменти;
# повне ім'я відповідача та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років, дата народження, громадянство й рід занять та місце роботи, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, у разі наявності, також додається його фотокартка;
# зміст позовних вимог;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також будь-яка інша інформація, наприклад про фінансові та сімейні обставини позивача й відповідача;
# перелік документів, що додаються;
# довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси позивача у справі про стягнення аліментів (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
♦ '''Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає в Україні'''

Відповідне клопотання оформлюється позивачем (стягувачем) або уповноваженою ним особою у письмовій формі та з урахуванням статті 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9346 Цивільного процесуального кодексу України] і повинно містити інформацію та документи:
# повне ім'я позивача, дату народження, громадянство, місце проживання (перебування) або місцезнаходження, місце роботи, а також ім'я й адресу законного представника позивача, а у відповідних випадках - повне ім'я і дату народження особи, на утримання якої стягуються аліменти;
# повне ім'я відповідача, дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачеві, його адреси протягом останніх п'яти років, і рід занять, його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання, а також будь-яку іншу інформацію, зокрема про фінансовий та сімейний стан позивача й відповідача;
# засвідчену в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається заява;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, у якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника позивача (якщо заява подається представником);
# фотокартка позивача та, по можливості, фотокартка відповідача;
# довіреність на уповноваження Міністерства юстиції України представляти інтереси стягувача у справі про стягнення аліментів (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06#Text Інструкції № 121/5]).
Разом із заявою надсилається засвідчений переклад усіх матеріалів на українську мову.

Виконавчий лист за рішенням про стягнення аліментів видається за заявою позивача або уповноваженого ним представника і передається для [[Відкриття виконавчого провадження|виконання]] в органи державної виконавчої служби.
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/4907 Багатосторонні міжнародні договори з питань цивільного судочинства та правовідносин між батьками та дітьми]
== Див. також ==
* [[Провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб]]
* [[Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства]]
* [[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]]
* [[Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню]]
* [[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]
[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]

Процедура відновлення платоспроможності боржника у випадку банкрутства (санація)

2024-11-05T07:02:20Z

Viktoriia.khalimon: Незначна зміна: замінено посилання на Кодекс України з процедури банкрутства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
== Загальна інформація ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] санація боржника може мати місце як до відкриття провадження у справі про банкрутство, так і після відкриття такого провадження.

Відповідно до наведеного вище розрізняють:
# санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство;
# санацію - систему заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
== Особливості санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство ==
Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
=== План санації ===
Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

У плані санації визначаються:
* розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації;
* заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;
* обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
Планом санації може бути передбачено:
* поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
* різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
* заходи з отримання позик чи кредитів;
* заходи, передбачені частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства].
До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.
== Особливості санації після відкриття провадження у справі про банкрутство ==
Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації.

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексом України з процедур банкрутства], з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Органи управління боржника протягом '''15 днів''' з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей. Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

Не допускається накладення арешту на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов’язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі [https://court.gov.ua/ судової влади України].
=== Права та обов'язки керуючого санацією ===
Керуючий санацією має право:
# звертатися до господарського суду в передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексом України з процедур банкрутства] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарським процесуальним кодексом України] випадках;
# розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, встановлених законодавством;
# укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);
# подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
Керуючий санацією зобов’язаний:
# прийняти в господарське відання майно боржника;
# відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
# забезпечити ведення боржником бухгалтерського обліку і статистичного звіту та фінансової звітності;
# здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які відповідно до закону або договору несуть з боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність;
# розглядати вимоги конкурсних кредиторів;
# заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог конкурсних кредиторів;
# повідомляти у десятиденний строк з дня постановлення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов’язків;
# повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
# надавати господарському суду на його вимогу інформацію про виконання плану санації;
# на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі;
# щокварталу звітувати перед комітетом кредиторів та судом про виконання плану санації;
# здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах

2024-10-03T13:17:51Z

Viktoriia.khalimon: внесено незначні зміни без зміни суті тексту

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закону України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладах"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02 Наказ Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2002 року № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений»]

== Порядок встановлення та внесення плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#n335 Закону України «Про дошкільну освіту»] батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірах, визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Розмір плати за поданням дошкільного навчального закладу встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім'ї та режиму роботи закладу. Вони можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій, установ (пункт 2.2 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах] (далі - Порядок).

== Порядок плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#o16 пункт 2.7 Порядку]).

Якщо представлені батьками документи викликають сумнів щодо їх достовірності, керівник дошкільного навчального закладу може зробити запит до підприємств, організацій, установ, які видали довідки, щодо необхідних уточнень. При виявленні факту недостовірності документів, що дали право батькам на звільнення або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, плата з них справляється за весь період, на який батьки були звільнені від плати, або зменшено її розмір, але не більше ніж за минулий рік та місяці поточного року.

Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною дошкільного навчального закладу. За дні, у які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.

З осіб, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати, плата справляється в розмірі, визначеному місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або підприємствами, організаціями та установами, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні дошкільні навчальні заклади.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладах"] батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату в розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I-III ступенів (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації.

У разі відрахування вихованця з інтернатного навчального закладу (унаслідок зміни місця проживання або з інших причин) внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця. При переведенні вихованця з одного інтернатного закладу до іншого внесена плата враховується при пред'явленні документа про сплату.

За час відсутності вихованця в інтернатному навчальному закладі більше трьох днів поспіль (у зв'язку з канікулами, хворобою тощо) плата не справляється.

За час перебування вихованців у недільні та святкові дні у батьків або осіб, які їх заміняють, плата за їх утримання за ці дні не враховується в наступних платежах.

Списання безнадійної до стягнення заборгованості з батьківської плати проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством.

Рішення про звільнення від плати на поточний рік не може бути підставою для списання заборгованості, яка склалася раніше.

== Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати ==

Документи, необхідні для визначення розміру батьківської плати (довідки про доходи кожного члена сім'ї за минулі шість календарних місяців, видані за місцем отримання доходів, та довідки про склад сім'ї, видані житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами), подаються директору закладу разом із '''заявою'''.

З осіб, які не представили довідок про доходи сім'ї за минулі шість календарних місяців, плата справляється у максимальному розмірі. Максимальний розмір батьківської плати в інтернатних навчальних закладах визначається середньомісячними витратами в минулому році на поточне утримання одного вихованця у даному закладі без урахування витрат на заробітну плату нарахувань на неї та навчальних витрат.

== Зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім'ях яких '''троє і більше дітей'''. При зменшенні на 50 % батьківської плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім'ї, якщо вони не були враховані в сім'ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв'язку зі смертю батьків позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

Плата з батьків не справляється за харчування дітей у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в інших випадках передбачених законодавством України (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають під опікою і виховуються в сім'ях, діти з інвалідністю, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо).

Від плати за харчування дітей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#n335 Закону України «Про дошкільну освіту»] звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, а також батьки дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»]. Підставою для звільнення є '''довідка''' про призначення такої допомоги, видана органами соціального захисту населення.

Плата за утримання вихованців в інтернатних навчальних закладах '''не справляється''' з одиноких матерів (батьків), які виховують дитину без батька (матері), у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціалізованих школах-інтернатах II-III ступенів (у загальноосвітніх закладах Міністерства культури і мистецтв - I-III ступенів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів для розвитку здібностей, обдарованості і таланту дітей, фізичної культури і спорту, військових та з посиленою військово-фізичною підготовкою, училищах олімпійського резерву та фізичної культури і спорту, в інших випадках, передбачених законодавством України (батьки і діти, потерпілі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, тощо) (пункт 3.4 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

Розмір плати за перебування дітей в інтернатних навчальних закладах зменшується:
* на 50 % батькам, які працюють і проживають на лінійних станціях і перегонах;
* на 20 % батькам учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, які проживають у сім'ях, але харчуються та одягаються за рахунок держави.
Засновники (власники) інтернатних навчальних закладів можуть у виняткових випадках звільняти батьків від плати за утримання дітей у цих інтернатних навчальних закладах повністю або частково (до 50 %) у межах 25 % від загальної кількості вихованців, які мають батьків (пункт 3.13 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку])..

Звільнення батьків від плати за утримання дітей в інтернатних навчальних закладах проводиться щорічно, але не більше ніж на навчальний рік.

== Порядок зменшення розміру, або звільнення від плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі ==

Звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах проводиться щорічно і може переглядатися впродовж року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім'ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім'ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами) (пункт 2.5 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0953-02#Text Порядку]).

[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним та залізничним транспортом

2024-10-03T11:33:25Z

Viktoriia.khalimon: внесено незначні зміни без зміни суті тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"];
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд у залізничному транспорті ==
=== З чого складається повна вартість проїзного документу ===
[[Файл:Повна вартість квитка на залізничному транспорті.png|міні]]
Повну вартість проїзду в спальних вагонах та вагонах із сидячими нумерованими місцями поїздів прямого і місцевого сполучення складають:
* квиток – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона та поїзда, що компенсує витрати на переміщення вагона;
* плацкарта – частина вартості проїзду, змінювана залежно від категорії вагона, поїзда, що компенсує витрати на підготовку в рейс та обслуговування вагона;
* ПДВ нараховується на тарифну вартість, вартість послуг, крім суми страхового збору;
* комісійний збір – плата за продаж проїзного документа.
За бажанням пасажира повна вартість проїзного документа маже також включати плату за користування комплектом постільних речей та інші послуги.
=== Повернення проїзних документів ===
Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»] (далі – Правила)
==== Повернення індивідуальних невикористаних проїзних документів ====
Повернення платежів за невикористані проїзні документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника з пред'явленням у касу повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу. Перелік таких документів визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пунктом 7.2 Правил]:
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
* проїзний документ для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту;
* довідка про звернення за захистом в Україні;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документа біженця;
* паспортний документ іноземця та особи без громадянства
Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватися як особисто, так й іншими особами. А вже після відправлення – лише тією особою, ім’я якої зазначено в ньому.

Розгляд питання про повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред'явлення до каси їх оригіналів не здійснюється.

У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в нашій країні.

Якщо проїзний документ, придбаний на поїзд, який відходить зі станції залізниці України, але оформлений в іншій країні, станція повернення платежів зобов'язана зробити відмітку на проїзному документі про припинення його дійсності та повернути місця, зазначені в ньому, для продажу.

На проїзному документі зазначається також інформація про повернення місць для загальної реалізації. Проїзний документ з відміткою чи окремим допоміжним бланком повернення місць, оформленим електронним способом, видається пасажиру для отримання платежів у країні, де його було оформлено.

Повернення коштів за повністю невикористані проїзні документи, оформлені в Україні, але погашені в інших країнах, проводиться з урахуванням часу їх пред'явлення для погашення, за умови пред'явлення в касу повернення проїзного документа та допоміжного бланка або проїзного документа з відміткою про погашення протягом 6 місяців з дня пред'явлення проїзного документа для погашення.

'''Повну або часткову вартість проїзного документу можна повернути, якщо :'''
* він не використаний повністю або частково;
* з вини перевізника він використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
* за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
* він має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред'явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції.
==== Відмова пасажира від поїздки ====
Якщо пасажир відмовився від поїздки з особистих причин у термін:
* не менше ніж за 24 години до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і плацкарти;
* від 24 до 6 годин до відправлення поїзда, то йому виплачується повна вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 6 годин до відправлення поїзда, але не більше 1 години після його відправлення, то йому виплачується тільки вартість квитка, а вартість плацкарти не виплачується.

Один пасажир може отримати кошти за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
==== Виняток ====
Якщо пасажир був видалений з поїзда через те, що перебував у явно вираженому нетверезому стані та порушував при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважав спокою інших пасажирів, на його проїзному документі проставляється відмітка «Відмовлено в перевезенні на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07#Text пункту 8.38 Правил]». В такому випадку '''повернення платежів не здійснюється.'''
=== Повернення платежів для організованих груп ===
Повернення платежів за повністю або частково не використані групові проїзні документи, що були оформлені за готівку чи в безготівковому порядку, проводиться перевізником на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала.

Для повернення коштів представник юридичної (фізичної) особи повинен пред'явити проїзні документи, в залізничну касу для їх погашення та повернення місць у продаж. Після цього він має направити заяву і проїзні документи перевізнику.

Перевізник в 30-денний строк повинен розглянути заяву і перерахувати заявнику кошти на рахунок юридичної чи фізичної особи, що їх придбала, якщо проїзні документи були оформлені в безготівковому порядку. Якщо проїзні документи були оформлені за готівку, кошти повертаються керівнику групи (уповноваженій особі) поштовим переказом на адресу, зазначену в заяві, або через каси пункту повернення.
==== Яка сума підлягає поверненню ====
У разі здійснення відмітки на проїзних документах про повернення не пізніше ніж:
* за 5 діб до відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і плацкарти;
* менше ніж за 5 діб, але не пізніше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, указаного в проїзному документі, повертається повністю вартість квитка і 50 відсотків вартості плацкарти;
* менше ніж за 3 доби до відправлення поїзда, але не пізніше 1 години після відправлення поїзда, вказаного в проїзному документі, повертається лише вартість квитка, вартість плацкарти не повертається.

'''''Пізніше 1 години після відправлення поїзда, на який оформлено проїзний документ, повернення платежів не проводиться.'''''
== Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом ==
Порядок повернення невикористаних квитків на проїзд автомобільним транспортом встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176] (далі – Правила).

Відповідно до пункту 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text Правил] особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:
* відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;
* ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);
* надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.
=== Розмір коштів, що підлягають поверненню ===
# У разі повернення в касу автостанції квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк понад одну добу до його відправлення, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків та збору за попередній продаж квитків.
# У разі повернення квитка на автобус міжміського або міжнародного сполучення у строк за дві години або менш як за одну добу до його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 10 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка на зазначений автобус пізніше ніж за дві години, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху, пасажирові повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 20 відсотків вартості проїзду.
# У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а також протягом трьох годин з моменту його відправлення особі повертається сплачена сума, крім плати за продаж квитків, збору за попередній продаж квитків та 30 відсотків вартості проїзду.

Пасажир має право на повернення квитка протягом '''''трьох діб '''''з моменту відправлення автобуса у разі хвороби або нещасного випадку, що підтверджується відповідними документами. У такому разі йому відшкодовується сплачена сума, крім плати за продаж квитків, або безоплатно переоформляється квиток на інший автобус.

Квитки на автобуси '''приміського сполучення''' не переоформляються, а у разі запізнення пасажира - не підлягають поверненню, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF/page#Text пунктом 135 Правил.]
== Див. також ==
* [[Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок реєстрації смерті

2024-09-11T08:49:13Z

Viktoriia.khalimon: внесено незначні зміни за текстом

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0691-08 Наказ Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 "Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Звертаємо вашу увагу, що навіть за таких умов відділи державної реєстрації актів цивільного стану '''ПРАЦЮЮТЬ''' у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника: смерті – незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи.
|}
== Хто може бути заявником?==
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17/paran152#n152 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]).

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть (абзац другий пункту 7 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила)].

Після державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану видається '''свідоцтво про смерть''' відповідного зразка, який затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"] .
== Куди звернутися? ==
Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України], виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять [https://mfa.gov.ua/ дипломатичні представництва та консульські установи України].
=== Місце проведення державної реєстрації смерті===
==== За місцем проживання чи смерті померлого====
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться '''за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання''' (пункт 3 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 4 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть (пункт 5 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
==== За місцем проживання заявника====
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
# якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
# [[Встановлення факту смерті особи|встановлення у судовому порядку факту смерті]];
# звернення для реєстрації смерті [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|особи, оголошеної судом померлою]].
== Підстави для державної реєстрації смерті==
'''Підставою для державної реєстрації смерті є:'''
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о),] форма якого затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06 фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о)], форма якої затверджена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024] (далі - фельдшерська довідка про смерть);
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06 лікарське свідоцтво про перинатальну смерть];
# рішення суду про оголошення особи померлою;
# рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
# повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
# повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Для розгляду справи про [[Звернення до суду: окреме провадження|встановлення факту смерті у суді]] відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/paran871#n871 відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 20)], у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Однак, отримання такої відмови не є обов'язковою вимогою перед зверненням до суду.
== Перелік необхідних документів ==
Для державної реєстрації актів цивільного стану подаються:
* заява (додаток 17-1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n428 Правил]);
* документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації;
* паспорт громадянина України;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.
== Строк державної реєстрації смерті==
Заява про державну реєстрацію смерті подається '''не пізніше трьох днів''' з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть - '''не пізніше п'яти днів'''.

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла '''після закінчення одного року з дня настання смерті''', то державна реєстрація проводиться за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми на загальних підставах за заявою будь-якої особи, яка має право бути заявником, без складання висновку, але після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Складений актовий запис включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.
== Вартість==
Згідно з пунктом 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»] від сплати державного мита звільняються громадяни за реєстрацію смерті. Інших обов’язкових платежів у цьому випадку законом не передбачено.
== Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою==
Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду (пункт 9 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

У разі направлення судом рішення про [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях|встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України]] до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення, без звернення будь-якої особи. Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.

Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошення особи померлою]] або [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях|встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України]], надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану (пункт 15 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Про особливості проведення такої державної реєстрації смерті проставляється відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про смерть.
== Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів==
Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть, який включається до книги поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено" (пункт 10 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час==
Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть (пункт 11 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація загибелі військовослужбовців в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції==
Реєстрація загибелі військовослужбовців, які загинули в період проходження військової служби в зоні проведення антитерористичної операції, а також військовослужбовців які загинули при проходженні військової служби в зоні проведення антитерористичної операції більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану.

При цьому слід врахувати, що при насильницькій смерті реєстрація смерті провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем загибелі військовослужбовця; за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням судів про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим – за місцем проживання заявника.

Документи необхідні для підтвердження факту загибелі військовослужбовців в зоні проведення АТО:
*документи, що підтверджували б перебування в зоні проведення та безпосередню участь загиблого (померлого) в антитерористичній операції;
*документи, що підтверджують факт загибелі або смерті військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України;
*документи, що встановлюють причинний зв’язок смерті (загибелі) військовослужбовця, особи рядового та начальницького складу органів МВС України з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), участю в антитерористичній операції.
== Державна реєстрація смерті невпізнаних осіб==
При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа (пункт 12 глави 5 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).
== Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства==
Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України (абзац 6 пункту 14 глави 5 розділу [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі "Для відміток" актового запису про смерть робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.

Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України. У вказаному повідомленні зазначаються прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) померлого, громадянство, дата складання, номер актового запису про смерть, найменування відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким складено цей актовий запис, дата смерті.
== Державна реєстрація смерті особи, що сталася на непідконтрольній Україні території==
Для отримання свідоцтва про смерть, яка сталося на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей), необхідно:
*отримати на непідконтрольній Уряду Україні території документи що підтверджують факт смерті особи (у тому числі медичні), попри те, що вони не відповідають установленій законодавством України формі та вимогам та не визнаються Україною;
*звернутися за місцем проживання (перебування) заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній Уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації смерті особи, яка має бути використана при підготовці заяви до суду про встановлення факту смерті особи. Зверніть увагу, що отримання письмової відмови не є обов'язковою вимогою перед зверненням до суду;
*подати до суду за місцем проживання (перебування) заявника на підконтрольній Уряду України території заяву про встановлення факту смерті особи, а разом з нею подати раніше отримані документи (свідоцтво про смерть, яке видане на непідконтрольній Уряду Україні території, медичні документи, відмову у державній реєстрації смерті особи).
Заява подається родичами померлого або їхніми представниками і в ній повинно бути зазначено:
#який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#виклад доказів, що підтверджують факт смерті особи, місце і дату смерті (доказами у справі будуть: свідоцтво про смерть, яке видане на непідконтрольній Уряду Україні території, оригінали чи копії медичних документів, пояснення представників, свідчення свідків).
Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи з зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (у разі недостатніх доказів) про відмову у задоволені заяви про встановлення факту смерті особи.

Суд зазначає у рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті).
Для отримання свідоцтва про смерть заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану який відмовив у державній реєстрації смерті).

[[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]
== Отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть==
Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання [[Допомога на поховання|допомоги на поховання]].

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання [[Допомога на поховання|допомоги на поховання]], у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.
== Повідомлення органи державної влади про померлих осіб==
Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, відділи державної реєстрації актів цивільного стану направляють органам праці та соціального захисту населення - повідомлення про громадян, які померли, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (додаток 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

У разі смерті дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після державної реєстрації смерті дитини направляє органу праці та соціального захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей (додаток 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил]).

Якщо при державній реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/poryadok-derjavnoi-reestratsii-smerti Порядок державної реєстрації смерті]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]