WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму

2023-10-31T14:27:54Z

Viktoriia.burhuto: /* Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/documents/dde28fa877dbe8703abae40998771560.zip Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 грудня 2013 року № 630 "Про затвердження ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму"]
== Значення терміна "шум" ==
'''Шум''' як несприятливий фізичний фактор навколишнього середовища - це будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров'ю людини і знижує її працездатність.

'''Шкідливий шум''' - безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні негативно впливати на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"] відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.
== Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 т. 179 Житлового кодексу Української РСР] користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572] зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"].

З метою більш зручного ознайомлення з вищезазначеними вимогами законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму пропонуємо Вашій увазі відповідну таблицю
{| class="mw-datatable wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Зміст вимоги !! style="background:#8FBC8F;" | Період часу, на який поширюється вимога !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава
|-
| style="text-align:center;" | 1|| Заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів || з 22:00 до 08:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 2|| Заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом|| у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 3|| Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт|| у робочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 4|| Дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку та за умови, рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм|| у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 5|| При здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби|| постійно|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|}
Зазначені у таблиці вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на такі випадки:
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
* попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
* надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
* попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
* проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
* роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
* проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. 
Варто також зазначити, що сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) можуть установлюються додаткові заборони та більш жорсткі обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також може установлюватись порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
|}
Стаття в активній фазі редагування

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#n699 статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»], органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів '''зобов'язані''': 
* здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
* забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
* вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 
# жилих будинків і прибудинкових територіях;
# лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
# готелів і гуртожитків;
# розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
# інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
# парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
== Відповідальність за порушення додержання тиші ==
{| class="wikitable"
|'''Варто пам’ятати:''' при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
|}
У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 Стаття 182 КУпАП] передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 частиною першою цієї статті], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
== Куди звертатись у разі порушення режиму тиші? ==
Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи: за участю поліції і судовий.

'''За участю поліції.''' Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні порушення.]

Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

'''Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз.''' Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

'''Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші'''. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

'''Через суд.''' Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може '''<big>подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші</big>.'''

Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

'''Приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші:'''

* рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534
* рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.
* рішення суду, на підставі якого стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні нормального режиму відпочинку позивачів та їх малолітніх дітей у нічний час - https://reyestr.court.gov.ua/Review/97116272
== Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші? ==
'''Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:'''

- протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

- аудіозапис і відеозапис;

- екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

- протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - https://dpss.gov.ua/contacts).
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]

Адміністративна відповідальність за порушення карантину

2022-09-29T13:07:27Z

Viktoriia.burhuto: /* Загальні відомості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX]

== Загальні відомості ==
{| class="wikitable"
|''З 12 березня 2020 року до 31 грудня 2022 року'' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
|}
''Коронавіруси'' становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

''COVID-19 –'' інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.

== Адміністративне правопорушення (проступок) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Статтею 19 Конституції України] передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти в межах, порядку і спосіб визначений законами України.

Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України] діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення](далі - КУпАП) визначено, що ''Адміністративне правопорушення (проступк)'' - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Це означає, що ''особу можна притягти до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому випадку, якщо'' відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом, а не відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], не якимись правилами, нормами, порядками, інструкціями, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], ''до відповідальності громадяни можуть бути притягнуті за:''
* порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства,
* порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Передбачено ''покарання у вигляді штрафу''''':''' від 17 000 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 170 000 грн. для посадових осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX] статтю 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено частиною другою, відповідно до якої '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)'''.

Крім того, надано право розглядати справи про дотримання цих протиепідемічних заходів виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, а також Національній поліції, органам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Окрім цього, пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

встановлено заборони, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].
Зокрема,на території України на період дії карантину забороняється :
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції;
* та інше.

== Відповідальність неповнолітніх ==
Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] адміністративна відповідальність наступає з 16-ти років. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а саме:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Тобто, штраф, передбачений санкцією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 44-3 КУпАП], неповнолітнім не загрожує.

== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності, а також якщо в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, яку конкретну норму, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (див. '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95339062?fbclid=IwAR0MXpYKB3ZWtIRBow3gfWnbPfcQpQplo_VDI_Dpwnjp1mutXqBjj5JNRMg постанову Оболонського районного суду м.Києва від 02.03.2021 у справі № 756/1974/21]).'''

== Протокол про адміністративне правопорушення ==
''Протокол про адміністративне правопорушення'' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

''До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину відносяться уповноважені посадові особи:''
* органів внутрішніх справ (Національної поліції);
* органів охорони здоров’я;
* органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
''Особа, яка складає протокол, зобов’язана'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1 ст. 256 КУпАП] внести наступні відомості:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 268 КУпАП], про що робиться відмітка у протоколі.

''При складанні протоколу за порушення карантину, обов'язково вказується'' суть порушення (об‘єкт, суб‘єкт, об‘єктивна та суб‘єктивна сторона), тобто хто вчинив, які саме особа вчинила дії, їх кваліфікуючі ознаки, наявність умислу.

Обов’язок внести ці відомості посадовою особою корелюється із правом особи знати в чому її звинувачують як складовою частиною конституційного права особи, яка притягується до відповідальності на захист та юридичну допомогу.

''Якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, Ви вправі вимагати від особи, яка складає цей протокол відповіді на наступні запитання:''
# У чому полягає правопорушення ?
# Яке саме з порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч.1 ст. 44-3 КУпАП] Ви вчинили?
# Яким нормативно-правовим актом передбачено Ваш обов’язок чинити такі дії та відповідальність за невиконання цього обов’язку?
''Отже, якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, рекомендується:''
# Задати поліцейському три питання, що зазначено вище та по можливості зняти це на відео.
# В жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
# У разі незгоди з складанням протоколу про адміністративне правопорушення, перед його підписанням у протоколі можна написати: «з порушенням не згідний, письмові пояснення будуть надані до суду».
# Забрати копію протоколу.
Після цього упродовж 7 днів слід звернутися до адвоката або самому написати письмові пояснення до суду щодо незгоди складеного відносно Вас протоколу про адміністративне порушення за порушення правил щодо карантину.

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Адміністративна відповідальність за порушення карантину

2021-11-23T12:32:26Z

Viktoriia.burhuto: /* Загальні відомості */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX]

== Загальні відомості ==
{| class="wikitable"
|+
| '''З 12 березня 2020 року до 31 серпня 2021 року''' на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
|}
'''Коронавіруси''' становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

'''COVID-19 –''' інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.

== Адміністративне правопорушення (проступок) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Статтею 19 Конституції України] передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти в межах, порядку і спосіб визначений законами України.

Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України] діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення](далі - КУпАП) визначено, що ''Адміністративне правопорушення (проступк)'' - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Це означає, що ''особу можна притягти до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому випадку, якщо'' відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом, а не відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], не якимись правилами, нормами, порядками, інструкціями, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], ''до відповідальності громадяни можуть бути притягнуті за:''
* порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства,
* порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Передбачено ''покарання у вигляді штрафу''''':''' від 17 000 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 170 000 грн. для посадових осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX] статтю 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено частиною другою, відповідно до якої '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)'''.

Крім того, надано право розглядати справи про дотримання цих протиепідемічних заходів виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, а також Національній поліції, органам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Окрім цього, пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

встановлено заборони, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].
Зокрема,на території України на період дії карантину забороняється :
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
* та інше.

== Відповідальність неповнолітніх ==
Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] адміністративна відповідальність наступає з 16-ти років. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а саме:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Тобто, штраф, передбачений санкцією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 44-3 КУпАП], неповнолітнім не загрожує.

== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності, а також якщо в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, яку конкретну норму, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (див. '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95339062?fbclid=IwAR0MXpYKB3ZWtIRBow3gfWnbPfcQpQplo_VDI_Dpwnjp1mutXqBjj5JNRMg постанову Оболонського районного суду м.Києва від 02.03.2021 у справі № 756/1974/21]).'''

== Протокол про адміністративне правопорушення ==
''Протокол про адміністративне правопорушення'' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

''До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину відносяться уповноважені посадові особи:''
* органів внутрішніх справ (Національної поліції);
* органів охорони здоров’я;
* органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
''Особа, яка складає протокол, зобов’язана'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1 ст. 256 КУпАП] внести наступні відомості:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 268 КУпАП], про що робиться відмітка у протоколі.

''При складанні протоколу за порушення карантину, обов'язково вказується'' суть порушення (об‘єкт, суб‘єкт, об‘єктивна та суб‘єктивна сторона), тобто хто вчинив, які саме особа вчинила дії, їх кваліфікуючі ознаки, наявність умислу.

Обов’язок внести ці відомості посадовою особою корелюється із правом особи знати в чому її звинувачують як складовою частиною конституційного права особи, яка притягується до відповідальності на захист та юридичну допомогу.

''Якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, Ви вправі вимагати від особи, яка складає цей протокол відповіді на наступні запитання:''
# У чому полягає правопорушення ?
# Яке саме з порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч.1 ст. 44-3 КУпАП] Ви вчинили?
# Яким нормативно-правовим актом передбачено Ваш обов’язок чинити такі дії та відповідальність за невиконання цього обов’язку?
''Отже, якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, рекомендується:''
# Задати поліцейському три питання, що зазначено вище та по можливості зняти це на відео.
# В жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
# У разі незгоди з складанням протоколу про адміністративне правопорушення, перед його підписанням у протоколі можна написати: «з порушенням не згідний, письмові пояснення будуть надані до суду».
# Забрати копію протоколу.
Після цього упродовж 7 днів слід звернутися до адвоката або самому написати письмові пояснення до суду щодо незгоди складеного відносно Вас протоколу про адміністративне порушення за порушення правил щодо карантину.

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Плата за землю (земельний податок)

2021-01-19T12:52:00Z

Viktoriia.burhuto:

== Норматива база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66121.html Лист ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель"]

== Земельний податок та плата за землю ==
<big>'''Земельний податок'''</big> є однією із форм плати за землю ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.147 Податкового кодексу України]). В свою чергу, <big>'''плата за землю'''</big> — це одна із складових податку на майно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України]). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України]), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»]).

== Платники податку на землю ==
'''Платниками податку на землю є''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України]):

* власники земельних ділянок;
* власники земельних часток (паїв);
* землекористувачі.

Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 144 Земельного кодексу України].

== Об’єкти оподаткування ==
'''Об'єктами оподаткування є''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 270.1 Податкового кодексу України]):
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== База оподаткування та ставки земельного податку ==
'''Базою для розрахунку податку на землю є:'''
* нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
* площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
{| class="wikitable"
|-
! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.1 Податкового кодексу України]) !! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''НЕ ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.2 Податкового кодексу України])
|-
| '''НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА''' земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 XІІ Податкового кодексу України] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 274 Податкового кодексу України]) || '''ПЛОЩА''' земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.277 Податкового кодексу України])
|-
| 1. '''не більше 1 відсотка''' від нормативної грошової оцінки - для сільськогосподарських угідь та земель загального користування; 2. '''не більше 12 відсотків''' від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; 3. '''не більше 3 відсотків''' від їх нормативної грошової оцінки - для решти земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено || '''не більше 5 відсотків''' від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області

|}
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Податкового кодексу України]. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 289.2 Податкового кодексу України]).

Земельний податок обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки. Ціна придбання земельної ділянки, зазначена у цивільно-правовому договорі на її придбання, значення не має.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування '''до 15 липня року''', що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 271.2 Податкового кодексу України]). 
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.1 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню ==
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком. '''Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 283 Податкового кодексу України] встановлено перелік земельних ділянок, які не оподатковуються земельним податком.''' До таких земельних ділянок належать:
* сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
* землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
* земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
* землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
* земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
* земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
* земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
* земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

== Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 281 Податкового кодексу України]):
* особи з інвалідністю першої і другої груп;
* фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
* пенсіонери (за віком);
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 2 статті 281 Податкового кодексу України] звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
* для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
* для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
* для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Для отримання пільги фізична особа, яка має право на таку пільгу, має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу:
* для осіб з інвалідністю першої і другої груп - посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, довідка МСЕК;
* для фізичних осіб, яки виховують трьох і більше дітей віком до 18 років - посвідчення батьків багатодітної сім’ї;
* для пенсіонерів (за віком) - пенсійне посвідчення (за віком);
* для ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] - посвідчення «Учасник бойових дій», «Інвалід війни», «Учасник війни», "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" тощо;
* для фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).
Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.

'''Важливо!''' У разі подання такої заяви після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

== Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 282 Податкового кодексу України]):
* санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
* громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;
* бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
* дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів
* державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
* державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. 

'''Зверніть увагу!''' Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися '''місцевими органами влади'''. Причому якщо таку пільгу встановлено місцевими органами влади посеред року, то застосовувати її «пільговики» мають право не раніше місяця, наступного за місяцем відповідного рішення. Тобто за правилом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 284.2 Податкового кодексу України.] Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 281.2 Податкового кодексу України] фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.

== Податковий період для земельного податку ==
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є '''календарний рік''' — '''з 1 січня по 31 грудня включно'''.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути '''менше 12 місяців''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 285 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Річний» варіант'''.</big> Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не '''пізніше 20 лютого''' поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.2 Податкового кодексу України]). Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику '''до 1 липня поточного року''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.5 Податкового кодексу України]). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують '''протягом 60 днів''' із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.5 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big> У цьому випадку декларацію платники подають '''протягом 20 календарних днів місяця''', що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.3 Податкового кодексу України]).

== Строки сплати податку ==
<big>'''«Річний» варіант'''.</big> Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — '''30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.3 Подактового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big> Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно '''протягом 30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.4 Податкового кодексу України]).

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Зонування земель у межах населених пунктів

2021-01-19T12:21:25Z

Viktoriia.burhuto:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"]
== Поняття та об’єкт зонування ==
'''''Зонування земель''''' — поділ земель адміністративно-територіальних утворень відповідно до категорій земель, типів землекористування та встановлення для них цільового призначення та відповідних режимів землекористування.

'''''План зонування земель''''' - затверджені в установленому порядку графічні матеріали, якими визначаються межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування.

'''''Об’єктом зонування''''' виступають землі в межах населених пунктів - забудовані або призначені для здійснення забудови.

== Категорії земель ==
Землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
* землі сільськогосподарського призначення;
* землі житлової та громадської забудови;
* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
* землі оздоровчого призначення;
* землі рекреаційного призначення;
* землі історико-культурного призначення;
* землі лісогосподарського призначення;
* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 19 Земельного кодексу України]).
'''''Класифікація''''' – це поділ земель на окремі види цільового призначення в межах категорії земель, які характеризуються власним правовим режимом, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів тощо.

Тобто, наприклад, в межах категорії земель житлової та громадської забудови, земельна ділянка може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для колективного житлового будівництва, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку тощо.

'''''Функціональне призначення земельної ділянки''''' не зазначається в документах на земельну ділянку, а міститься в містобудівній документації (генеральному плані населеного пункту, плані зонування території тощо).

== Порядок проведення зонування земель ==
'''''Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 180 Земельного кодексу України]).

Зонування земель в межах населеного пункту '''''реалізується шляхом розроблення відповідного плану''''', який є нормативно- правовим актом, що встановлює порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Зонування земель у межах населених пунктів здійснюється шляхом '''''розподілення їх на окремі земельні ділянки''''' з врахуванням їх цільового призначення, від якого залежить і правовий режим цих ділянок.

'''До уваги!''' Зонування земель у межах населених пунктів пов'язане з віднесенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності.

Зонування земель в населених пунктах дозволяє здійснити розподіл території на зони при містобудівному плануванні їх розвитку. В свою чергу, при зонуванні земель встановлюється дозволене (допустиме) використання земельних ділянок, наприклад, під забудову у відповідності з містобудівною документацією.

== Склад земель населених пунктів. ==
До складу земель населених пунктів входять земельні ділянки, віднесені згідно містобудівної документації до наступних територіальних зон:
# Зона житлової забудови – складається із земельних ділянок для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.
# Суспільно-ділова зона - це земельні ділянки для розміщення адміністративних будівель органів управління, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ, громадських установ та інших багатофункціональних об'єктів;
# Зона інженерних і транспортних інфраструктур – виділяються земельні ділянки для розміщення транспортної інфраструктури (території смуг відводу залізниці, залізничних і автовокзалів, портів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів,транспортних вузлів, підприємств, установ і організацій залізничного транспортного господарства,призначених для експлуатації, утримання, будівництва, ремонту, розвитку наземних та підземних будівель та інших об'єктів транспорту та інші;
# Рекреаційна зона - виділяються окремо рекреаційні зони, що призначаються і використовуються для відпочинку населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і мати історико-культурний потенціал.
# Зона спеціального призначення;
# Зона військових об’єктів;
# Інші територіальні зони ([https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]).
Територія населеного пункту може бути також поділена на зони з обмеженим режимом користування:
* охоронні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.112 Земельного кодексу України])
* зони санітарної охорони([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.113 Земельного кодексу України])
* санітарно-захисні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.114 Земельного кодексу України])
* зони особливого режиму використання земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.115 Земельного кодексу України]).
'''''Такими зонами встановлюється обмеження на використання земельної ділянки або її частини.'''''

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 статті 20 Земельного кодексу України])

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) '''''визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.5 статті 20 Земельного кодексу України]).

== Порядок забудови земельних ділянок в межах населених пунктів. ==
До складу земель населеного пункту, зокрема, входять земельні ділянки призначені для розташування житлових будинків та споруд.

'''''Право на забудову таких земельних ділянок здійснюють власники або користувачі за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.'''''

Проектування та будівництво таких об'єктів здійснюється у такому порядку:
* отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
* розроблення проектної документації та проведення її експертизи;
* затвердження проектної документації;
* виконання підготовчих та будівельних робіт;
* прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
* реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури '''''на''''' '''''безоплатній основ'''''і.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до '''''заяви''''' замовником додаються:
* засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
* ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
* черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
* фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
* містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
'''''Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.'''''

'''''Підставою відмови''''' в наданні містобудівних умов та обмежень '''''є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні''''', тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на '''''підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.'''''

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

'''''Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.''''' Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури '''''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.'''''

== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Зонування земель в межах населеного пункту встановлюють вимоги щодо площі земельної ділянки, її розміру (протяжності вздовж вулиці), відступів забудови (від меж земельної ділянки або червоних ліній), обмежувати висоту забудови, кількість поверхів, розміри будинків, відсоток забудови ділянки, розміри дворів та інших відкритих просторів, регламентувати розміщення і використання споруд і землі для різноманітних цілей (житла, виробництва, торгівлі та ін.).

Правила повинні перешкоджати утворенню земельних ділянок, які не можна було б використовувати відповідно до їх вимог (насамперед щодо планувальних параметрів – розмірів, відступів, конфігурації тощо).

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, '''''крім випадків:'''''
* розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
* приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
* надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв’язку);
* буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
* будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''''забороняється.'''''

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності]).

== Порядок вирішення земельних спорів ==
Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527124 Постанова Верховного суду України від 11.02.2020 у справі №803/1596/17]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Дії у випадку виявлення ймовірно незаконного будівництва

2020-12-28T09:10:06Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні"]

== Вимоги до законного будівництва ==
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 Цивільного кодексу України]).

Недотримання будь-якої з цих вимог може призвести до визнання будівництва самочинним та його знесення за рахунок забудовника.

== Алгоритм дій для з'ясування чи будівництво проводиться на законних підставах: ==
ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

ᗌ Отримати [https://kap.minjust.gov.ua/services?keywords= інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Державного земельного кадастру] з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом на інформацію]]). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій"]).

ᗌ Звернутися з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] для отримання інформації наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в [https://dabi.gov.ua/declarate/list.php Реєстрі дозвільних документів].

ᗌ Звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

== Вчинення додаткових дій у випадку виявлення незаконного будівництва ==
♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до [http://mincult.kmu.gov.ua/control Міністерства культури України] або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]).

♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045]. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до [https://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України], її [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу], а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу Державної екологічної інспекції], [https://www.davr.gov.ua/basejnovi-upravlinnya-vodnih-resursiv Басейнового управління водних ресурсів] та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n729 Водного кодексу України]).

== Оскарження незаконного будівництва ==
У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звернутися із заявою до органів Національної поліції]], а також [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.]]

== Див. також ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Легалізація самочинного будівництва]]

{| class="wikitable"
|-
|Правова консультація розроблена громадськими радницями Василенко Н., Мікулою Н., Заливною Л.
|}
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Суди]]

Дії у випадку виявлення ймовірно незаконного будівництва

2020-12-24T12:39:06Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні"]

== Вимоги до законного будівництва ==
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 Цивільного кодексу України]).

Недотримання будь-якої з цих вимог може призвести до визнання будівництва самочинним та його знесення за рахунок забудовника.

== Алгоритм дій для з'ясування чи будівництво проводиться на законних підставах: ==
ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

ᗌ Отримати [https://kap.minjust.gov.ua/services?keywords= інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Державного земельного кадастру] з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом на інформацію]]). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

ᗌ Звернутися з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] для отримання інформації наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в [https://dabi.gov.ua/declarate/list.php Реєстрі дозвільних документів].

ᗌ Звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

== Вчинення додаткових дій у випадку виявлення незаконного будівництва ==
♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до [http://mincult.kmu.gov.ua/control Міністерства культури України] або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]).

♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045]. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до [https://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України], її [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу], а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу Державної екологічної інспекції], [https://www.davr.gov.ua/basejnovi-upravlinnya-vodnih-resursiv Басейнового управління водних ресурсів] та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n729 Водного кодексу України]).

== Оскарження незаконного будівництва ==
У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звернутися із заявою до органів Національної поліції]], а також [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.]]

== Див. також ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Легалізація самочинного будівництва]]

{| class="wikitable"
|-
|Правова консультація розроблена громадськими радницями Василенко Н., Мікулою Н., Заливною Л.
|}
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Суди]]

Дії у випадку виявлення ймовірно незаконного будівництва

2020-12-24T09:39:11Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні"]

== Вимоги до законного будівництва ==
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша статті 376 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Недотримання будь-якої з цих вимог може призвести до визнання будівництва самочинним та його знесення за рахунок забудовника.

== Алгоритм дій для з'ясування чи будівництво проводиться на законних підставах: ==
ᗌ Звернутися до забудовника з проханням надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку, будівельний паспорт тощо.

ᗌ Отримати [https://kap.minjust.gov.ua/services?keywords= інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], в якій зазначається власник земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність / відсутність обтяження.

ᗌ Замовити Витяг про земельну ділянку або отримати інформацію про право власності або речові права з [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Державного земельного кадастру] з метою з'ясування цільового призначення земельної ділянки.

ᗌ Перевірити чи цільове призначення земельної ділянки відповідає Генеральному плану міста та плану зонування території (з даними документами можна ознайомитися на офіційному сайті міської/районної ради або звернутися до зазначених органів з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом на інформацію]]). Якщо земельна ділянка знаходиться поруч з територією історичних забудов, пам'яток чи об'єктів культурної спадщини необхідно додатково перевірити наявність у Генеральному плану міста історико-архітектурного опорного плану, де зазначені планувально-просторові обмеження для забудови (пункт 13.1 розділу 13 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf Державних будівельних норм України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

ᗌ Звернутися з [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] для отримання інформації наявність повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівельного паспорта. Відповідну інформацію можна також переглянути в [https://dabi.gov.ua/declarate/list.php Реєстрі дозвільних документів].

ᗌ Звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до [https://dabi.gov.ua/contacts/ Державної архітектурно-будівельної інспекції України] або її [https://dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ територіальних органів] з проханням провести перевірку щодо дотримання забудовником будівельних норм та виконання умов будівельного папорту.

ᗌ З'ясувати в органі місцевого самоврядування чи проводилися громадські обговорення щодо будівництва на відповідній земельній ділянці. У випадку, якщо громадські обговорення не проводилися, вимагати врахування інтересів громадськості шляхом написання протестів.

== Вчинення додаткових дій у випадку виявлення незаконного будівництва ==
♦ Об'єкт будівництва знаходиться в зоні охорони пам'яток та може загрожувати їх цілісності: звернутися до [http://mincult.kmu.gov.ua/control Міністерства культури України] або до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування для отримання копій охоронного договору та дозволу на виконання будівельних робіт на території пам'ятки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]).

♦ Будівництво супроводжується виробкою дерев, кущів та інших зелених насаджень: з метою перевірки законності вирубки необхідно ознайомитися в організації, що здійснює безпосередньо такі дії, з рішення про видалення зелених насаджень, що має відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045]. Додатково особа може здійснити фотофіксацію вирубки. Якщо рішення про видалення зелених насаджень відсутнє, особа має право звернутися з заявою про виявлене порушення до [https://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України], її [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу], а також до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

♦ Будівництво знаходиться у прибережній захисній смузі або порушує окремий порядок надання та використання таких земель: необхідно звернутися із [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|заявою]] до місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування, [https://www.dei.gov.ua/posts/85 територіального органу Державної екологічної інспекції], [https://www.davr.gov.ua/basejnovi-upravlinnya-vodnih-resursiv Басейнового управління водних ресурсів] та землевпорядної організації з проханням провести перевірку законності вчинення таких дій (статті 88-90 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України]).

== Оскарження незаконного будівництва ==
У випадку, якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звернутися із заявою до органів Національної поліції]], а також [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.]]

== Див. також ==
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Легалізація самочинного будівництва]]

{| class="wikitable"
|-
|Правова консультація розроблена громадськими радницями Василенко Н., Мікулою Н., Заливною Л.
|}
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2020-12-21T14:08:44Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України “Про охорону земель”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
== Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. 
Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text статтею 122 Земельного кодексу України].

== Класифікація видів цільового призначення земель ==

Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text ст. 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія– це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 13 Земельного кодексу України]).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 розділ 2 Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"])

== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
[[Файл:Устинівське БПД - Зміна цільового призначення земельної ділянки 18.06.2018-1.jpg|міні]]

=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогодні дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці.

=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників. Також це може бути і фізична особа-підприємець. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті Держгеокадастру. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* ''завдання на розроблення проекту землеустрою'';
* ''пояснювальну записку'';
* ''копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення земельної ділянки земель державної чи комунальної власності)'';
* ''рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для державних чи комунальних земель);''
* ''копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);''
* ''розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);''
* ''розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);''
* ''перелік обмежень у використанні земельних ділянок;''
* ''кадастровий план земельної ділянки;''
* ''матеріали погодження проекту землеустрою.''
Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:
* якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;
* за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;
* за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.
Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: 
* законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* документації із землеустрою або містобудівної документації. 
З 1 січня 2013 року набрала чинності частина четверта статті 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

У деяких випадках, передбачених статтею 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»], проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення має бути поданий на обов'язкову державну експертизу. У цьому випадку погоджений проект подається замовником або розробником до Держземагентства України, чи його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
Другий етап порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає: 
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади; 
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні. 
У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України]):
* щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;
* щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. 
Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
Третій етап законодавство передбачає лише для випадків, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Верховна Рада України погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):
* чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;
* лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;
* темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;
* бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;
* коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі;
* ґрунти Закарпаття. 
Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

Дана послуга надається безкоштовно!

Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі: 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил
# використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу:
# нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств;
# зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб. 

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.

== Судова практика ==

[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24 березня 2020 року №640/13670/19]

== Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 року зміниться порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 "Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''

1. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

2. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

3. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:

передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

4. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

5. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

6. Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

7. Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);

якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;

зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

8. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

9. Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:

розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;

розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу;

відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

10. Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони";
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Державний контроль за використанням та охороною земель

2020-11-30T13:57:03Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/view/SDD00067?an=2 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних зі здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель"]
== Поняття охорона земель ==
Охорона земель- це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, направлених на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого виключення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]). Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
== Завдання державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;
* забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
* запобігання порушень законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів по їх усуненню;
* забезпечення дотримання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів в області охорони та використання земель, запобігання забруднення земель і зниження родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного та тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
== Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: 
-забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; 
-пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 
-повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 
-поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.
== Контроль за використанням та охороною земель, уповноважені органи ==
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Земля – основне національне багатство. Це положення зафіксоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.ст.14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 41 Конституції України].
== Державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель ==
'''Державний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. 
'''Самоврядний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. 
'''Громадський контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1775 ст. 189, 190 Земельного кодексу України].
== Шляхи здійснення державного контролю за використанням земель та повноваження при здійсненні такого контролю ==
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення. 
До суду уповноваженими особами можуть подані позови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Позови у сфері контролю та охорони земель можуть розглядатись в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. 
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Державний контроль за використанням та охороною земель

2020-11-30T13:52:40Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/view/SDD00067?an=2 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних зі здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель"]
== Поняття охорона земель ==
Охорона земель- це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, направлених на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого виключення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]). Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
== Завдання державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n28 ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;
* забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
* запобігання порушень законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів по їх усуненню;
* забезпечення дотримання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів в області охорони та використання земель, запобігання забруднення земель і зниження родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного та тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
== Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: 
-забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; 
-пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 
-повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 
-поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.
== Контроль за використанням та охороною земель, уповноважені органи ==
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Земля – основне національне багатство. Це положення зафіксоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.ст.14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 41 Конституції України].
== Державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель ==
'''Державний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. 
'''Самоврядний контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. 
'''Громадський контроль''' за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1775 ст. 189, 190 Земельного кодексу України].
== Шляхи здійснення державного контролю за використанням земель та повноваження при здійсненні такого контролю ==
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення. 
До суду уповноваженими особами можуть подані позови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Позови у сфері контролю та охорони земель можуть розглядатись в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. 
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення

2020-11-30T12:35:11Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-п/ed20200917#Text Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963]

== Поняття та види земельних правопорушень ==
'''Земельне правопорушення''' - це суспільно шкідлива винна дія або бездіяльність, що протирічить нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель. Причинами правопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки правового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридична грамотність населення в земельному законодавстві.

Види земельних правопорушень визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.. 211 Земельного кодексу України] і до них відносяться:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

е) знищення межових знаків;

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;

к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Громадяни та юридичні особи за вказані правопорушення несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та за зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

== Відповідальність та визначення розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки ==
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. За самовільне зайняття земельної ділянки, залежно від розміру вчиненої шкоди, передбачено:

1.Адміністративну відповідальність – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 533 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.)

2.Кримінальну відповідальність – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1321 ст.. 1971 Кримінального кодексу України]:

2.1. Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику - карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2.3. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

2.4. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті - карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2.5. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою цієї статті - карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

3. Цивільну відповідальність.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:

''для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:''

'''Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1),'''

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу України;

''для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:''

'''Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі (2),'''

де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

== Відповідальність та визначення шкоди за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням ==
Відповідальність за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідно до ст.. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за нецільове використання землі настає у разі:

1. негосподарського використання землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ст. 254 Кримінального кодексу України])

2. забруднення чи псування земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 ст. 239 Кримінального кодексу України])

3. іншого злочину проти навколишнього середовища.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається:

''для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:''
'''Шц = Пн x 0,33 x (Нп + Нф x Кр) x Ко x Кі (3),'''

де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, гривень;

Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів;

0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;

Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;

Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

''для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:''
'''Шц = Пн x 0,33 x (Нпз x Кн x Кк + Нф x Кр) x Ко x Кі (4),'''

де Шц, Пн, Нф, Кр, Ко та коефіцієнт 0,33 - мають таке саме значення, як у формулі 3, Кі - як у формулі 1, Нпз, Кн, Кк - як у формулі 2.

== Відповідальність та визначення шкоди за зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу ==
Адміністративна відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, передбачена ст.. 533 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається за такою формулою:

'''Шг = Пг x Нг x Кі (5)''',

де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гривень;

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів;

Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), визначені у додатку 11;

Кі - має таке саме значення, як у формулі 1.

'''''Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру.'''''

[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд

2020-11-30T11:22:45Z

Viktoriia.burhuto:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закон України "Про будівельні норми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постанова Кабiнету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 "Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені Наказом Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року]
* [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf Державні будівельні норми Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]

== Визначення поняття ==
'''Державні будівельні норми (далі ДБН)''' - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закону України "Про будівельні норми"]).

'''Будівельні норми''' - нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов’язкові вимоги до об’єкта нормування у будівництві.

'''Об’єктами нормування у будівництві є:'''
# планування та забудова території;
# об’єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини;
# склад і зміст документації об’єктів будівництва, містобудування та архітектури (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).

Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закону України "Про будівельні норми"]).

Державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).

== Відстані до меж та сусідніх будівель ==
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

'''Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:'''
# отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
# розроблення проектної документації та проведення її експертизи;
# затвердження проектної документації;
# виконання підготовчих та будівельних робіт;
# прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
# реєстрація права власності на об’єкт містобудування (стаття 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати '''не менше ніж 1,0 м.''' При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати '''не менше 3 м.'''

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від '''4 м до 6 м''' в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – '''1,0 м.''' (пункт 6.1.41 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

'''Що стосується розміщення житлових будинків,то законом передбачено наступне:'''
* житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.
* житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних — '''не менше 6 м''', житлових — '''не менше 3 м.'''

'''Червоні лінії''' — визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).

'''Відстань від будинків та споруд до дерев і чагарників повинна бути:''' від зовнішньої стінки будинку і споруди до стовбурів дерев — '''5,0 м'''; від зовнішньої стінки будинку і споруди до чагарників — '''1,5 м.'''

== Порядок розміщення господарських будівель та споруд ==
У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.

'''''Господарські (присадибні) будівлі''''' — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці '''допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва''', де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання.

'''Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається'''.

Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки. '''Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування''' (пункт 6.1.39 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

'''Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.'''

Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.

'''Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.'''

'''''Суміжні земельні ділянки''''' – це земельні ділянки, які безпосередньо примикають до загальної межі.

'''Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.'''

Допускається розміщення об’єктів обслуговування на присадибній ділянці згідно з нормами законодавства України. Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

'''Особливості розміщення господарських споруд:'''
# Господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 м2 допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що знаходяться в ІV кліматичному районі) за умов ізоляції від житлових кімнат та кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями та за умови забезпечення санітарних відстаней до житлових будинків на суміжних земельних ділянках.
# При продуктивності локальних каналізаційних очисних споруд до 3 м3 на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м, на майданчиках розміром 2,5 м - 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 40-50 ‰.
# Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт.
# Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 м2) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів) (пункт 6.1.41 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).

== Вимоги до розміщення парканів ==
=== Обмеження щодо висоти паркану (огорожі) ===
Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати (пункт 6.1.34 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]). Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"] та правилами благоустрою населеного пункту.

Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.

'''Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки!'''

Громадянам дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови (пункт 6.7 [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]).

При цьому, висота огороджень має бути '''не більше ніж 2,0 м''' на межі сусідніх земельних ділянок та '''не більше ніж 2,5 м''' на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

''Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]).

=== Чи потрібен дозвіл на будівництво паркану? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постановою Кабiнету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію].

Так, згідно з пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію], зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

Таким чином, чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.

== Порядок вирішення земельних спорів ==
Детально в статті: [[Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Добросусідство]]