WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T13:25:19Z

Viktoriia.сhorba: /* Повернення виплачених сум допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===

* Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
* Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
* Допомога не призначається уповноваженій особі або отримувачу (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), '''які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування.'''

'''УВАГА!'''

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується продовжується автоматично на один шестимісячний період. Виплата допомоги не продовжується особам, які:

* перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

* відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
* були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
* повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n5 пункті 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 цього пункту не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
'''З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім’ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім’ї (далі - уповноважена особа)''' у такому розмірі:

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

* для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ допомога сім’ї, зазначеній у пункті 2 цього Порядку, призначається на другий шестимісячний період автоматично, якщо:

-середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

-у складі сім’ї є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

-у складі сім’ї є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа - підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

-уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

'''У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку'''.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів допомоги за формою, яка визначена Нацсоцслужбою.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T13:17:14Z

Viktoriia.сhorba: /* Розмір допомоги та особливості її виплати */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===

* Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
* Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
* Допомога не призначається уповноваженій особі або отримувачу (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), '''які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування.'''

'''УВАГА!'''

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується продовжується автоматично на один шестимісячний період. Виплата допомоги не продовжується особам, які:

* перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

* відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
* були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
* повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n5 пункті 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 цього пункту не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
'''З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім’ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім’ї (далі - уповноважена особа)''' у такому розмірі:

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

* для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ допомога сім’ї, зазначеній у пункті 2 цього Порядку, призначається на другий шестимісячний період автоматично, якщо:

-середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

-у складі сім’ї є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

-у складі сім’ї є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа - підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

-уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T13:07:52Z

Viktoriia.сhorba: /* Розмір допомоги та особливості її виплати */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===

* Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
* Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
* Допомога не призначається уповноваженій особі або отримувачу (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), '''які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування.'''

'''УВАГА!'''

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується продовжується автоматично на один шестимісячний період. Виплата допомоги не продовжується особам, які:

* перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

* відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
* були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
* повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n5 пункті 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 цього пункту не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім’ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім’ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

* для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T13:00:53Z

Viktoriia.сhorba: /* Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===

* Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
* Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
* Допомога не призначається уповноваженій особі або отримувачу (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), '''які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування.'''

'''УВАГА!'''

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується продовжується автоматично на один шестимісячний період. Виплата допомоги не продовжується особам, які:

* перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

* відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
* були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
* повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n5 пункті 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 цього пункту не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім’ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім’ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

* для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T11:57:48Z

Viktoriia.сhorba: /* Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T09:59:46Z

Viktoriia.сhorba: /* Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);;

'''3)''' внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, ''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога'' '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T09:31:07Z

Viktoriia.сhorba: /* Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
# відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
# відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
# серія та номер свідоцтва про народження дитини;
# статус особи з інвалідністю (за наявності);
# обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
# інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) (''крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету, та житла, розташованого на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових ді''й) або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло);

− або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг); Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення'');

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей” (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).]

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T09:23:48Z

Viktoriia.сhorba: /* Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу отримувача, якому вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) (''крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету, та житла, розташованого на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових ді''й) або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло);

− або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг); Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення'');

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей” (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).]

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T09:12:14Z

Viktoriia.сhorba: Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу отримувача, якому вже виплачується допомога.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] можна подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3. '''центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу отримувача, якому вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) (''крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету, та житла, розташованого на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових ді''й) або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло);

− або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг); Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення'');

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей” (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).]

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-01-22T09:05:38Z

Viktoriia.сhorba: Заміна посилання на додаток 1. Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Хто може отримати допомогу ==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа)

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

До складу сім’і уповноваженої особи не включаються:

* особи, які перебувають на повному державному утриманні;
* особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
* особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
* особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
* особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
* законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
== Куди звернутися ==
Заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] можна подати:

# '''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
# '''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3. '''центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

== Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО ==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# дата народження;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
# адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
# номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
# наявність статусу особи з інвалідністю;
# відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

== Порядок звернення за допомогою ==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім’ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

== Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] '''допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі''', яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням'':'''

'''1)''' внутрішньо переміщеною особою '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' внутрішньо переміщеною особою здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) (''крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету, та житла, розташованого на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових ді''й) або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло);

− або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг); Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' внутрішньо переміщена особа '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення'');

'''6)''' внутрішньо переміщена особа '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей” (крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій).]

'''7)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' внутрішньо переміщена особа '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' внутрішньо переміщена особа '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

=== Випадки коли допомога на проживання не призначається, або ж припиняється виплата : ===
♦перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально)

УВАГА!

Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n251 п.7, 7-1, 8 Порядку].

♦ внутрішньо переміщена особа (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які '''зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій,''' терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, '''після факту їх пошкодження''' чи руйнування;

♦ допомога не призначається, а її виплата припиняється у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що '''особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою — восьмою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук;

♦ виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем '''встановлення факту''' (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних чи міжнародних організацій) '''відновлення житлового приміщення''', забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, або коштів благодійних чи міжнародних організацій, або власних коштів особи (крім місць компактного поселення);

♦ у разі зазначення дати '''завершення бойових дій''' (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено (пункт 5 Порядку);

♦ якщо внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

'''Важливо!'''

'''З 1 вересня 2023 року''' виплата допомоги '''припиняється внутрішньо переміщеним особам''', якщо ''за результатами верифікації встановлено'', що після набрання чинності (15 липня 2023 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"] :

'''1)''' внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п'ять років (крім мопеда або причепа).

(''при цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім'ями та сім'ями з дітьми з інвалідністю, сім'ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку'');

'''2)''' внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''4)''' внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

'''5)''' внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 21 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

'''6)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''7)''' внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене до Національної соціальної сервісної служби або в судовому порядку.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку.'''

Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.

Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.

== Розмір допомоги та особливості її виплати ==
З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців на внутрішньо переміщену особу, яка вперше звернулася за призначенням допомоги.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень;

для інших осіб — 2000 гривень.

Допомога призначається за повний місяць, у якому особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

=== Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично: ===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій;

♦ на другий шестимісячний період допомога призначається автоматично (особі,яка вперше звернулася з 01 липня 2023 року), якщо:

− середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги на другий шестимісячний період;

− у складі отримувачів є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку (включно); громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними; особи з інвалідністю; громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли

80-річного віку; а також фізичні особи, які надають соціальні послуги та отримують компенсацію за надання соціальних послуг, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках;

− у складі отримувачів є непрацююча працездатна особа, яка протягом перших шести місяців, за які отримувала допомогу, сприяла своїй економічній самостійності (працевлаштувалася/зареєструвалася у центрі зайнятості як безробітна, зареєструвалася як фізична особа — підприємець/або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання) та середньомісячний дохід якої протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про надання допомоги на другий шестимісячний період;

− уповноважена особа/отримувач, які втратили працездатність, в тому числі досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують пенсію, розмір якої не перевищує трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому призначається допомога.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Повернення виплачених сум допомоги ==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів Допомоги (пункт 29 Порядку).

Виплачена до 1 серпня 2023 р. допомога у разі виявлення відповідності відомостей щодо внутрішньо переміщеної особи критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанові Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], не підлягає відшкодуванню, крім внутрішньо переміщених осіб, яким допомога виплачена неправомірно.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

2024-01-16T08:53:34Z

Viktoriia.сhorba: /* Предмет кримінального правопорушення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України (далі – ПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 2628-VIII)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-14#Text Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0670-02#Text Наказ Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру»]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України] кримінальним правопорушенням визнається незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
Безпосередній об’єкт кримінального правопорушення - суспільні відносини у сфері державного регулювання оподатковування і формування дохідної частини державного бюджету.

Додатковим безпосереднім об’єктом може виступати здоров’я людей.
=== Предмет кримінального правопорушення ===
Предмет кримінального правопорушення - незаконно виготовлені підакцизні товари: алкогольні напої, тютюнові вироби та інше.

Підакцизні товари - це товари, до ціни яких включається акцизний збір - непрямий податок.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5483 ПК України] до підакцизних товарів належать:
* спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);
* тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи;
* рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
* пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584%D0%B0-18#n3 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності] (УКТ ЗЕД) не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
* автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
* електрична енергія.
'''Алкогольні напої''' - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з [https://buhgalter911.com/uk/spravochniki/ved/ukzed/ Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності] (УКТ ЗЕД), а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (наприклад, вина виноградні натуральні, ігристі, газовані, вермути, коньяк, бренді, лікери, спиртні напої, одержані шляхом перегону) (п. 14.1.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України]).

Міцність алкогольного напою, тобто процентний вміст у ньому етилового спирту у даному разі вирішального кримінально-правового значення не має. Для з'ясування того, чи є вилучена у особи рідина алкогольним напоєм, призначається судово-хімічна експертиза.

Крім власне алкогольних напоїв, до підакцизних товарів належать спирт етиловий неденатурований з концентрацією алкоголю не менш як 80 відсотків об'єму, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти.

Самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення у законодавчому акті, присвяченому оподаткуванню алкогольних напоїв акцизним збором, не фігурують і, в принципі, не можуть і не повинні згадуватись; щодо них не встановлені ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару. Акцизним збором як загальнодержавним непрямим податком обкладаються предмети, які можуть виготовлятись, бути об'єктом правочинів і знаходитись у власності суб'єктів лише на легальних підставах та у передбаченому законодавством порядку.

'''Спирт етиловий''' - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

'''Пиво''' - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

'''Тютюновими виробами''' визнаються сигарети (з фільтром або без фільтру), цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. При цьому слід враховувати, що до підакцизної групи товарів не входять лікарські цигарки.

У разі необхідності вирішення питання про віднесення того чи іншого товару до категорії підакцизних предметів слід вирішувати шляхом проведення [[Товарознавча експертиза: види та порядок проведення|товарознавчої експертизи]].
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою 1 статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України], може виражатися в:

♦ придбанні - одержання незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів будь-яким способом (купівля, одержання в обмін на інші товари, у рахунок сплати боргу тощо);

♦ зберіганні - утримання предмета злочину у володінні винного: при собі, у помешканні, у тайниках чи інших визначених ним місця, а також у місцях, які не внесені до [https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/82860.html Єдиного державного реєстру місць зберігання];

♦ транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів - переміщення зазначених предметів будь-яким видом транспорту з одного місця в інше в межах України. Незаконне переміщення зазначених товарів через митний кордон України за наявності до цього підстав може розглядатись як контрабанда. Поняттям транспортування охоплюється також пересилання, тобто переміщення відповідних предметів у просторі шляхом відправлення їх поштою, багажем, посильним або іншим способом;

♦ збуті - будь-яка реалізація підакцизних товарів: продаж, дарування, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій.
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Прямий умисел, поєднаний з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів (формальний склад).
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
Особа, яка досягла 16-річного віку.
== Кваліфікуючі ознаки ==
→ Незаконне виготовлення спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів або вчинене особою, яка раніше була засуджена за статтею 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України].

'''Виготовлення підакцизних товарів''' - це діяльність, яка пов'язана з випуском готових для споживання або використання товарів і яка включає всі стадії технологічного процесу. Характер і механізм злочинних дій, спрямованих на отримання готової до відчуження підакцизної продукції, визначається її видом. Так, виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв може здійснюватися шляхом розведення харчових або технічних спиртів водою та добавлення різних компонентів для поліпшення смакових властивостей продукту.

Злочин, передбачений частиною другою статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України], є закінченим з моменту незаконного виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів.

'''Незаконно виготовленими''' підакцизними товарами є товари, виготовлені особою, яка не зареєстрована як суб’єкт підприємництва або без отримання ліцензії, якщо відповідна діяльність підлягає ліцензуванню.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!'''
# [https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/151988.html Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів]
# [https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним]
|}
→ Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України], що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи.

Створення загрози для життя та здоров'я людей означає, що внаслідок використання в процесі виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини чи матеріалів виникає загроза серйозного розладу здоров'я або смерті хоча б однієї людини у разі споживання або іншого використання вказаної продукції. Дана загроза має бути реальною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам (наприклад, правоохоронцям вдалося попередити спробу реалізації споживачам партії недоброякісної продукції) або в силу інших обставин, які не залежать від волі винної особи.

Або під час виготовлення товарів використовують недоброякісну сировину (матеріалами), тобто предмети праці та природні компоненти, що підлягають переробці при виготовленні (виробництві) підакцизних товарів, але не відповідають установленим для них стандартам, нормам і технічним умовам.

Отруєння людей як один із видів тяжких наслідків може бути пов’язане із заподіянням смерті хоча б одній людині або значної шкоди здоров’ю людей.

Злочин є закінченим з моменту незаконного виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів, а у випадках їх збуту - з моменту настання наслідків.

Кожною частиною статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1374 КК України] передбачено самостійний склад кримінального правопорушення, тому за наявності підстав дії винної особи мають кваліфікуватися за сукупністю цих кримінальних правопорушень.
== Санкція (покарання) ==
# Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів - караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів (кримінальний проступок).
# Незаконне виготовлення спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення (злочин).
# Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи, - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна, з вилученням та знищенням незаконно виробленої або придбаної продукції, обладнання для її виготовлення
Якщо в незаконному виготовленні підакцизних товарів відсутні кваліфікуючі ознаки, а також у разі, коли у вчиненому немає ознак того чи іншого складу кримінального правопорушення, особа, яка займається незаконним виготовленням підакцизної продукції, повинна притягуватись до адміністративної відповідальності (наприклад, за статтею 164 або 177-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1898 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0091700-03#Text Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 6 травня 2003 року] (кримінальна відповідальність за статтею 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1527 КК України] настає за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту лише таких товарів, до ціни яких згідно з чинним законодавством включено акцизний збір).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78297703 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 750/3335/16-к] (щодо предмета та об’єкта злочину, передбаченого статті 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1527 КК України]).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505923 Постанова Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 336/93/18] (щодо обставин, які свідчать про відсутність ознак вчинення злочину організованою групою).
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/111406597?linked=zo&did=253776___548561___204 Вирок Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області від 08 червня 2023 року у справі № 233/1956/23] (вирішуючи питання про міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення).
== Корисні посилання ==
* [http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI-2010/UgolovPravoOsob.pdf Кримінальне право України. Особлива частина]
* [https://legalexpert.in.ua/komkodeks/uk/81-uky/1894-204.html Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Підготовче провадження у цивільному процесі

2023-11-10T10:17:49Z

Viktoriia.сhorba: Завдання підготовчого провадження, добавила ст.189 ЦПК

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]

== Загальні положення ==
[[Файл:Правовий статус сторін в підготовчому провадженні.png|міні|https://yur-gazeta.com/golovna/pidgotovche-provadzhennya-u-civilnih-spravah-infografika.html]]
'''Підготовче судове провадження''' - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті.

Підготoвче прoвадження пoчинається відкриттям прoвадження у справі та закінчується закриттям підготoвчого засідання. Підготoвче прoвадження має бути прoведене '''прoтягом шістдесяти днів''' з дня відкриття прoвадження у справі. Прoте в деяких випадках, для належної підготoвки справи пo суті, це стрoк може бути прoдовжений '''не більше ніж на тридцять днів''' за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Відповідно до змін, які відбулися у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], після відкриття справи та отримання уxвали про вiдкриття провадження, слiд подати [[Відзив, відповідь на відзив та заперечення в цивільному процесі|відзив на позовну заяву]], або зустрічний позов, всі докази по справі, висновки, заяви, що є невiд’ємною частиною відзиву на позов/зустрічного позову, у строк встановлений судом. Вiдзив – це те саме заперечення на позов, проте, він подається до початку розгляду справи.

Якщо у справі, особа залучена, як [[Статус третіх осіб у цивільному процесі|третя осoби]], вона також має право подати письмовi пояснення щодо позову aбо відзиву. Прoте, важливо знати, що учасники мають правo подати всі необхідні документи у строк встановлений судом та до закiнчення підготовчого прoвадження, iнакше суд має правo розглядати спiр за наявними матерiалами справи, звичайно, якщо немає пoважної на це причини.
== Підготовче судове засідання ==
Отримавши всі необхідні документи та докази по справі, проводиться підготовче засідання, в якому з викликом сторін, уточнюють всі деталі справи, порядок з’ясування обставин, визначається дата, час та місце судового засідання розгляду справи по суті. Розглядаються всі заяви та клoпотання, що були подані до суду. За пoтреби призначаються відповідні експертизи, встановлюється строк та порядок врегулювання спoру за участю судді за наявності згоди на його проведення, здійснюються інші дії, необхідні для правильного і своєчасного розгляду справи по сутi. Також детальний перелiк питань, що вирішуються під час підготовчого засідання, наведено у статті 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7531 ЦПК України].

При проведенні підготовчого засідання, суд керується загальними правилами проведення розгляду справи по сутi.

== Завдання підготовчого провадження ==
'''Завданнями підготовчого провадження''' відповідно до статті 189 ЦПК України є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з’ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

== Закінчення підготовчого судового провадження ==
У підготовчому засіданні суд постановляє '''ухвалу''' (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

* залишення позовної заяви без розгляду;
* закриття провадження у справі;
* закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
*у випадку визнання позову вiдповідачем - [[Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі|укладення мирової угоди]].

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2023-11-10T08:59:04Z

Viktoriia.сhorba: /* Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 Постанова Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Виходячи з аналізу пункту 50 Постанови КМУ «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», підставами для зняття з із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

- заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з [[:Файл:Про зняття із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 5]];

- рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

-свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

-повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

-заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з [[:Файл:Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc|додатком 6]].

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг.
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Файл:Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc

2023-11-10T08:57:33Z

Viktoriia.сhorba: Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування)

== Опис файлу ==
Заява власника житла про зняття особи із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування)

Файл:Про зняття із задекларованого-зареєстрованого місця проживання (перебування).doc

2023-11-10T08:48:08Z

Viktoriia.сhorba:

Втрата права користування житловим приміщенням

2023-11-10T08:24:44Z

Viktoriia.сhorba: Внесення Постанови КМУ Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n252 Постанова Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Виходячи з аналізу статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підставами для зняття з реєстрації місця проживання особи є:

- заява такої особи (добровільне виселення);

- судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтво про смерть, паспорт, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку.

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2023-11-10T08:17:53Z

Viktoriia.сhorba: Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»-добавила активне посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Виходячи з аналізу статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підставами для зняття з реєстрації місця проживання особи є:

- заява такої особи (добровільне виселення);

- судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтво про смерть, паспорт, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку.

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Втрата права користування житловим приміщенням

2023-11-09T13:37:03Z

Viktoriia.сhorba: Наймодавець-уточнення, наймач-уточнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]
* Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах.

В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''.

Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''. Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї. Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Виходячи з аналізу статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підставами для зняття з реєстрації місця проживання особи є:

- заява такої особи (добровільне виселення);

- судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтво про смерть, паспорт, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку.

== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
=== Хто може бути позивачем у суді? ===
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''

Позивачем може бути також наймодавець (фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель), житлово-експлуатаційна організація тощо.
=== Вимоги до позовної заяви ===
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]
=== Докази по справі ===
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. '''До поважної причини відносяться:'''
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).
== Див. також ==
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-09T08:53:42Z

Viktoriia.сhorba: Статтю 69 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 1487-VIII від 06.09.2016}

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я. Засудженим до обмеження волі, які перебувають у лікувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобільним зв'язком відповідно до положень нормативно-правових актів цього Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням (ст.64 КВК України).
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засуджені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення:

# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.

Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення:

# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців;
# заборона виходу за межі виправного центру у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.

Стосовно особи, яка самовільно залишила місце обмеження волі або злісно ухиляється від робіт, або систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page 390 КК України]

Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 67 і 68 КВК України], користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Заступник начальника виправного центру має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі і вихідні дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.

Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 70 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього, то з дня її закінчення, але '''не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.''' Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для:

# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні або перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ і організацій, навчальних закладів (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 69 КВК України]).

Стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор застосовується в порядку, визначеному статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 134, 135 КВК України] .
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-09T08:50:19Z

Viktoriia.сhorba: /* Заходи заохочення та стягнення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я. Засудженим до обмеження волі, які перебувають у лікувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобільним зв'язком відповідно до положень нормативно-правових актів цього Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням (ст.64 КВК України).
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засуджені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення:

# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.

Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення:

# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців;
# заборона виходу за межі виправного центру у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.

Стосовно особи, яка самовільно залишила місце обмеження волі або злісно ухиляється від робіт, або систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page 390 КК України]

Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 67 і 68 КВК України], користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Заступник начальника виправного центру має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі і вихідні дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.

Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 70 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього, то з дня її закінчення, але '''не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.''' Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для:

# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні або перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ і організацій, навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

Стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор застосовується в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 статтями 134, 135] цього Кодексу.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-09T08:24:40Z

Viktoriia.сhorba: Статтю 69 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 1487-VIII від 06.09.2016

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я. Засудженим до обмеження волі, які перебувають у лікувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобільним зв'язком відповідно до положень нормативно-правових актів цього Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням (ст.64 КВК України).
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засуджені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього, то з дня її закінчення, але '''не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.''' Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для:

# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні або перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ і організацій, навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

Стягнення у виді поміщення в дисциплінарний ізолятор застосовується в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 статтями 134, 135] цього Кодексу.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-09T08:10:01Z

Viktoriia.сhorba: Доповнення до XX Розділу пункту 1 Правил

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я. Засудженим до обмеження волі, які перебувають у лікувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобільним зв'язком відповідно до положень нормативно-правових актів цього Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням (ст.64 КВК України).
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T11:08:04Z

Viktoriia.сhorba: Ст.64 КВК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров'я. Засудженим до обмеження волі, які перебувають у лікувальних закладах, гарантується правова допомога та користування мобільним зв'язком відповідно до положень нормативно-правових актів цього Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням (ст.64 КВК України).
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T11:00:07Z

Viktoriia.сhorba: Ст. 59 КВК

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення (ст.59 КВК України).

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* оодержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, уповноважений орган з питань пробації чи адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T10:41:12Z

Viktoriia.сhorba: /* Відбування покарання у виді обмеження волі */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T10:33:15Z

Viktoriia.сhorba: Пункт 5 розділу IV Порядку

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються:

1) заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин,

2) документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 3, 13 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T10:31:55Z

Viktoriia.сhorba: Частина 5 Пункт 5 розділу IV Порядку

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) (додаток 5), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) до подання додаються заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (начальник виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність поважних причин, документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів, що визначені абзацами третім, четвертим пункту 2 цього розділу.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) наявність поважних причин має бути документально підтверджена.(пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 3, 13 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T09:59:34Z

Viktoriia.сhorba: Поправка відповідно до ст.72 ККУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

=== '''Обчислення строку покарання''' ===
Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

У строк покарання за правилами, передбаченими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 72 КК України], зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого здійснюється на підставі '''рішення''' центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру, погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого до подання додаються:
# '''заява''' засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру;
# документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів (довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта засудженого та близьких родичів (іншого документа, що посвідчує особу), а також оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича, який звернувся із заявою, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого наявність поважних причин має бути документально підтверджена (пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).
== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 3, 13 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T09:28:01Z

Viktoriia.сhorba: Поправка до ч.5 ст. 57 КВК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
==== '''Обчислення строку покарання''' ====
Термін покарання обчислюється з дня прибуття особи до місця відбування покарання і постановки на облік у виправному центрі.

У строк покарання зараховується час перебування під вартою відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page до статті 72 КК України] (тобто один день в слідчому ізоляторі дорівнює двом дням обмеження волі) та час слідування під вартою до виправного центру (стаття 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого здійснюється на підставі '''рішення''' центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру, погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого до подання додаються:
# '''заява''' засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру;
# документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів (довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта засудженого та близьких родичів (іншого документа, що посвідчує особу), а також оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича, який звернувся із заявою, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого наявність поважних причин має бути документально підтверджена (пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).
== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 3, 13 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Обмеження волі, як вид кримінального покарання

2023-10-06T09:22:03Z

Viktoriia.сhorba: Пункт 1 розділу III Порядку-внесено зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] (КВК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Наказ Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5 "Про затвердження Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5 "Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Загальні вимоги щодо тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 320 "Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України"]
|}
== Загальні положення ==
'''Обмеження волі''' - це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page#n288 КК України]).

Обмеження волі встановлюється на строк '''від одного до п'яти років''' і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, '''які досягли 18 років'''. Застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої груп заборонено.

'''Обмеження волі''' належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк. При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства і забезпечення ізоляції є однією із вимог режиму у колоніях. При обмеженні волі засуджений хоч теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як особиста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця проживання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створюють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціальним середовищем, в тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення кримінального правопорушення.
== Виконання покарання у виді обмеження волі ==
=== Направлення на відбування покарання ===
Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у '''кримінально-виконавчих установах відкритого типу''' (далі - виправні центри) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#top Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5] (далі - Порядок).

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (пункт 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому '''припис про виїзд до місця відбування покарання'''. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому '''виклик''', за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання (частина перша статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання (частина друга статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.

Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в '''розшук''' та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі (частина п'ята статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
==== '''Обчислення строку покарання''' ====
Термін покарання обчислюється з дня прибуття особи до місця відбування покарання і постановки на облік у виправному центрі.

У строк покарання зараховується час перебування під вартою відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page до статті 72 КК України] (тобто один день в слідчому ізоляторі дорівнює двом дням обмеження волі) та час слідування під вартою до виправного центру (стаття 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== Переведення з одного виправного центру до іншого ===
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого здійснюється на підставі '''рішення''' центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру, погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого до подання додаються:
# '''заява''' засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру;
# документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів (довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта засудженого та близьких родичів (іншого документа, що посвідчує особу), а також оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича, який звернувся із заявою, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру до іншого наявність поважних причин має бути документально підтверджена (пункт 5 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0265-17#Text Порядку]).
== Відбування покарання у виді обмеження волі ==
Порядок і умови виконання й відбування покарання у виді обмеження волі регулюється главами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 3, 13 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5] (далі - Правила).

Усі новоприбулі до виправного центру засуджені тримаються в окремих приміщеннях, де протягом чотирнадцяти діб проходять медичне обстеження для виявлення інфекційних та інших захворювань, а також первинне психолого-педагогічне та інше вивчення.

Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n665 посвідчення]''' особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду (пункт 1 розділу XXIX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.

Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи. Водночас такі засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до чергового помічника начальника установи виконання покарань або до начальника відділення для реєстрації у відповідному журналі реєстрації.
=== Права осіб, засуджених до обмеження волі ===
* носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші, мобільні телефони та аксесуари до них, цінні речі, користуватися грішми без обмежень;
* відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць;
* користуватися засобами мобільного зв'язку;
* одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з захисником, адвокатом або законним представником, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години (частина друга статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засудженим до обмеження волі може бути дозволено '''короткочасні виїзди за межі виправного центру''' за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:
* за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
* для складання іспитів у навчальному закладі;
* за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;

* для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
*у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
*у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.
Такий виїзд надається засудженому тривалістю не більше семи діб без урахування дороги, на яку дається час не більше трьох діб.

За сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5]).
=== Обов'язки осіб, засуджених до обмеження волі ===
* виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, що стосуються порядку відбування покарання;
* сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;
* постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;
*проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках;
*з'являтися за викликом адміністрації виправного центру;
*виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру.
'''Засудженним до обмеження волі забороняється:'''
* придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#n791 перелік яких визначений Міністерством юстиції України];
* вживати спиртні напої і пиво, наркотики, психотропні речовини, їх аналоги чи інші одурманюючі засоби (частина п'ята статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, адміністрація виправного центру вносить до суду '''подання про звільнення такої особи від відбування покарання'''.
== Медичне та матеріально-технічне забезпечення ==
'''Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота''' у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно (одяг, взуття та ін.) придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів.

'''Комунально-побутові та інші послуги''' (пошта, телефон тощо) оплачуються засудженими на загальних підставах.

Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, що від них не залежать, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.
== Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі ==
Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законодавства та прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів (пункт 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text Правил]).

Адміністрацією виправних центрів організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених; створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівня, їх заочного навчання у різних навчальних закладах, які знаходяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де розташований виправний центр тощо. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їх виправлення.

'''Обов'язок проведення соціально-виховної роботи''' із засудженими до обмеження волі покладений не тільки на адміністрацію виправного центру, а й на власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, де працюють засудежені. У соціально-виховній роботі із засудженими повинні брати участь громадські організації, за винятком політичних партій і профспілок діяльність яких у виправних центрах забороняється.
== Заходи заохочення та стягнення ==
До осіб, засуджених до обмеження волі, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання чи за сумлінну поведінку і ставлення до праці можуть застосовуватися певні заходи стягнення та заохочення.

Заходи заохочення:
# подяка;
# нагородження похвальною грамотою;
# грошова премія;
# нагородження подарунком;
# дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
# дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.
Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статі 81, 82 КК України]).

Заходи стягнення:
# попередження;
# догана;
# сувора догана;
# заборона проживати поза гуртожитком протягом строку до трьох місяців;
# заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців;
# поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб.
Особа, яка самовільно залишила місце обмеження волі, злісно ухиляється від робіт, систематично порушує громадський порядок чи встановлені правила проживання, може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 390 КК України].

Застосовувати заходи заохочення та стягнення має право в повному обсязі начальник виправного центру та його прямі начальники. Заступник начальника має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру у неробочі дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани (стаття 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
=== '''Порядок застосування''' ===
Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого.

При заохоченні до засудженого застосовується лише один захід заохочення.

При призначенні заходів стягнення враховуються всі обставини вчинення правопорушення, мотиви, пояснення засудженого по суті проступку. Стягнення мають відповідати тяжкості та характеру проступку.

Стягнення може бути накладене на особу '''не пізніше десяти діб з дня''' виявлення, а якщо проводилася перевірка щодо нього - '''не пізніше шести місяців'''. Накладене стягнення виконується, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня накладення.

Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення на засудженого не буде накладено нове стягнення, він визнається таким, що не має стягнення. В разі вчинення нового проступку перебіг переривається, і обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

Засудженим, на яких накладено стягнення у виді заборони виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії стягнення може бути дозволено вихід у таких випадках:
# одержання медичної допомоги;
# придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
# відвідання лазні, пральні чи перукарні;
# одержання поштових відправлень;
# відвідання установ, організацій і навчальних закладів (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n360 КВК України]).
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Процес доказування та збирання доказів у кримінальному провадженні

2023-09-07T13:55:03Z

Viktoriia.сhorba: Ст. 223 КПК зміни внесено

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативну-розшукову діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України"]
== Сутність доказування у кримінальному провадженні ==
'''Доказування''' полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Кримінальному провадженні підлягають доказуванню:'''
# подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
# винуватість обвинуваченого у вчиненні цього правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
# вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
# обставини, що вливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
# обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
# обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
# обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (частина перша статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Процес доказування, під час якого відбувається відтворення реальної картини події правопорушення, з'ясування її суті (опанування достовірними знаннями про юридично значимі факти), супроводжується прийняттям відповідних процесуальних рішень. Крім цього, він складається з комплексу процесуальних дій і відносин, які можна згрупувати в окремі відносно самостійні елементи:

♦ '''висунення версії''' (обґрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, які мають або можуть мати значення для кримінального провадження і пояснення про походження цих фактів, їх зв'язок між собою та зміст, що слугує цілям встановлення об'єктивної істини). У системі доказування висунення версій найбільш характерне для початкової стадії провадження, пов'язаної з розкриттям правопорушення та викриттям осіб, винних у його вчиненні (у кожному провадженні є щонайменше дві версії);

♦ '''збирання доказів''' (діяльність сторін із пошуку та виявлення носіїв доказової інформації стосовно події правопорушення, пов'язаних з нею обставин, вилучення та фіксації (закріплення) цієї інформації, а також вжиття заходів до її збереження відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Докази можуть бути:
* залежно від відношення до предмета доказування:
# прямі (безпосередньо вказують на саму кримінально-правову дію, час, місце, спосіб її вчинення, на того, хто її вчинив, і на особу потерпілого);
# побічні (непрямі) (вказують на обставини, із яких можна зробити висновок про інші факти, що встановлюються у кримінальному провадженні);
* за джерелом формування:
# первинні (наприклад, показання свідка, який був очевидцем вчинення кримінального правопорушення, оригінал документа);
# похідні (наприклад, копії документів, виготовлені на місці події, відбитки слідів тощо);
* стосовно предмета обвинувачення:
# обвинувальні (докази, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення певною особою або обтяжують її покарання);
# виправдувальні (докази, що спростовують вчинення кримінального правопорушення певною особою або пом’якшують її покарання);
* за процесуальною формою:
# показання;
# речові докази;
# документи;
# висновки експертів.
♦ '''перевірка доказів''' (проводиться шляхом їх аналізу, зіставлення з іншими доказами, проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій з метою пошуку нових доказів, підтвердження або спростування раніше зібраних доказів);

♦ '''оцінка доказів''' (здійснювана в логічних формах розумова діяльність суб'єктів кримінального процесу, які за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення) (стаття 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні ==
Суб'єктів доказування умовно можна поділити на дві групи:
* службові особи правоохоронних органів, які зобов'язані висувати версії, збирати, перевіряти, оцінювати й використовувати докази: слідчий, керівник органу досудового розслідування, оперативні й інші підрозділи правоохоронних органів, прокурор - відповідно до наданої компетенції;
* зацікавлені особи - учасники кримінального провадження, які мають право брати участь у доказуванні: підозрюваний, обвинувачений, захисник, їх законний представник, потерпілий та інші суб'єкти, заінтересовані у результатах вирішення кримінального провадження.
== Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження ==
Слідчий, прокурор, працівник оперативного підрозділу, виявляючи у процесі слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій належну до провадження інформацію (ідеальні чи матеріальні сліди правопорушення) та фіксуючи її у процесуальних актах, - формують процесуальні джерела доказів (частина друга статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Водночас сторона захисту та потерпілий нарівні зі стороною обвинувачення наділені правом на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів (відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок), отриманих шляхом витребування їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб (сторона захисту може витребувати лише копії документів), а також здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
=== [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування|Ініціювання збирання доказів стороною захисту]] ===
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути оскаржені особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником (пункт 7 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України])

(''Положення частини третьої статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020'') Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.(''Положення частини третьої статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] щодо заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р/2020 від 17.03.2020).''

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом. (частина восьма статті 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Ці пояснення можуть використовуватися стороною захисту (потерпілим) в обґрунтування своїх доводів при заявленні клопотань, впливаючи на результати вирішення цих клопотань слідчим та прокурором.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (частина перша статті 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Слідчі (розшукові) дії''' мають детально регламентовану законом процесуальну форму, дотримання якої надає певні гарантії одержання достовірних доказів у кримінальному провадженні.

[[Негласні слідчі (розшукові) дії|'''Негласні слідчі (розшукові) дії''']] - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи яких не підлягають розголошенню (за винятком випадків, передбачених КПК (частина перша статті 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (частина перша статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до '''Єдиного реєстру досудових розслідувань''' (за винятком огляду місця події у невідкладних випадках чи здійснення розслідування на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України) та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].Будь-які слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина восьма статті 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Зберігання речових доказів слідчим''', прокурором здійснюється у встановленому [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів|порядку]].
== Див. також ==
* [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів]]
* [[Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні]]
* [[Негласні слідчі (розшукові) дії]]
* [[Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій]]
* [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Процес доказування та збирання доказів у кримінальному провадженні

2023-09-07T13:07:16Z

Viktoriia.сhorba: Стаття 307, 309 КПК (із змінами)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативну-розшукову діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України"]
== Сутність доказування у кримінальному провадженні ==
'''Доказування''' полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Кримінальному провадженні підлягають доказуванню:'''
# подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
# винуватість обвинуваченого у вчиненні цього правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
# вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
# обставини, що вливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
# обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
# обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
# обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (частина перша статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Процес доказування, під час якого відбувається відтворення реальної картини події правопорушення, з'ясування її суті (опанування достовірними знаннями про юридично значимі факти), супроводжується прийняттям відповідних процесуальних рішень. Крім цього, він складається з комплексу процесуальних дій і відносин, які можна згрупувати в окремі відносно самостійні елементи:

♦ '''висунення версії''' (обґрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, які мають або можуть мати значення для кримінального провадження і пояснення про походження цих фактів, їх зв'язок між собою та зміст, що слугує цілям встановлення об'єктивної істини). У системі доказування висунення версій найбільш характерне для початкової стадії провадження, пов'язаної з розкриттям правопорушення та викриттям осіб, винних у його вчиненні (у кожному провадженні є щонайменше дві версії);

♦ '''збирання доказів''' (діяльність сторін із пошуку та виявлення носіїв доказової інформації стосовно події правопорушення, пов'язаних з нею обставин, вилучення та фіксації (закріплення) цієї інформації, а також вжиття заходів до її збереження відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Докази можуть бути:
* залежно від відношення до предмета доказування:
# прямі (безпосередньо вказують на саму кримінально-правову дію, час, місце, спосіб її вчинення, на того, хто її вчинив, і на особу потерпілого);
# побічні (непрямі) (вказують на обставини, із яких можна зробити висновок про інші факти, що встановлюються у кримінальному провадженні);
* за джерелом формування:
# первинні (наприклад, показання свідка, який був очевидцем вчинення кримінального правопорушення, оригінал документа);
# похідні (наприклад, копії документів, виготовлені на місці події, відбитки слідів тощо);
* стосовно предмета обвинувачення:
# обвинувальні (докази, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення певною особою або обтяжують її покарання);
# виправдувальні (докази, що спростовують вчинення кримінального правопорушення певною особою або пом’якшують її покарання);
* за процесуальною формою:
# показання;
# речові докази;
# документи;
# висновки експертів.
♦ '''перевірка доказів''' (проводиться шляхом їх аналізу, зіставлення з іншими доказами, проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій з метою пошуку нових доказів, підтвердження або спростування раніше зібраних доказів);

♦ '''оцінка доказів''' (здійснювана в логічних формах розумова діяльність суб'єктів кримінального процесу, які за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення) (стаття 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні ==
Суб'єктів доказування умовно можна поділити на дві групи:
* службові особи правоохоронних органів, які зобов'язані висувати версії, збирати, перевіряти, оцінювати й використовувати докази: слідчий, керівник органу досудового розслідування, оперативні й інші підрозділи правоохоронних органів, прокурор - відповідно до наданої компетенції;
* зацікавлені особи - учасники кримінального провадження, які мають право брати участь у доказуванні: підозрюваний, обвинувачений, захисник, їх законний представник, потерпілий та інші суб'єкти, заінтересовані у результатах вирішення кримінального провадження.
== Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження ==
Слідчий, прокурор, працівник оперативного підрозділу, виявляючи у процесі слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій належну до провадження інформацію (ідеальні чи матеріальні сліди правопорушення) та фіксуючи її у процесуальних актах, - формують процесуальні джерела доказів (частина друга статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Водночас сторона захисту та потерпілий нарівні зі стороною обвинувачення наділені правом на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів (відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок), отриманих шляхом витребування їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб (сторона захисту може витребувати лише копії документів), а також здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
=== [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування|Ініціювання збирання доказів стороною захисту]] ===
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути оскаржені особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником (пункт 7 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України])

(''Положення частини третьої статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020'') Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.(''Положення частини третьої статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] щодо заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р/2020 від 17.03.2020).''

Крім цього, сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб, за їхньою згодою, '''пояснення, які не є джерелом доказів''' (частина восьма статті 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Ці пояснення можуть використовуватися стороною захисту (потерпілим) в обґрунтування своїх доводів при заявленні клопотань, впливаючи на результати вирішення цих клопотань слідчим та прокурором.

Основним засобом збирання доказів є слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання нових або перевірку вже отриманих доказів (частина перша статті 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Слідчі (розшукові) дії''' мають детально регламентовану законом процесуальну форму, дотримання якої надає певні гарантії одержання достовірних доказів у кримінальному провадженні.

[[Негласні слідчі (розшукові) дії|'''Негласні слідчі (розшукові) дії''']] - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи яких не підлягають розголошенню (за винятком випадків, передбачених статтею 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). І хоча порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій не має чітко визначеної процесуальної форми, їх результати, отримані з дотриманням прав людини, можуть використовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що й результати інших слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні (частина перша статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до '''Єдиного реєстру досудових розслідувань''' (за винятком огляду місця події у невідкладних випадках чи здійснення розслідування на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України) та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування (за винятком доручення суду згідно з частиною третьою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Будь-які слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина третя статті 214, частина восьма статті 223, стаття 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Зберігання речових доказів слідчим''', прокурором здійснюється у встановленому [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів|порядку]].
== Див. також ==
* [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів]]
* [[Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні]]
* [[Негласні слідчі (розшукові) дії]]
* [[Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій]]
* [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Процес доказування та збирання доказів у кримінальному провадженні

2023-09-07T12:17:25Z

Viktoriia.сhorba: Частину першу ст.91 доповнено пунктами 6 та 7

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативну-розшукову діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-17 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України"]
== Сутність доказування у кримінальному провадженні ==
'''Доказування''' полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Кримінальному провадженні підлягають доказуванню:'''
# подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
# винуватість обвинуваченого у вчиненні цього правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
# вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
# обставини, що вливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
# обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
# обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
# обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (частина перша статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Процес доказування, під час якого відбувається відтворення реальної картини події правопорушення, з'ясування її суті (опанування достовірними знаннями про юридично значимі факти), супроводжується прийняттям відповідних процесуальних рішень. Крім цього, він складається з комплексу процесуальних дій і відносин, які можна згрупувати в окремі відносно самостійні елементи:

♦ '''висунення версії''' (обґрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, які мають або можуть мати значення для кримінального провадження і пояснення про походження цих фактів, їх зв'язок між собою та зміст, що слугує цілям встановлення об'єктивної істини). У системі доказування висунення версій найбільш характерне для початкової стадії провадження, пов'язаної з розкриттям правопорушення та викриттям осіб, винних у його вчиненні (у кожному провадженні є щонайменше дві версії);

♦ '''збирання доказів''' (діяльність сторін із пошуку та виявлення носіїв доказової інформації стосовно події правопорушення, пов'язаних з нею обставин, вилучення та фіксації (закріплення) цієї інформації, а також вжиття заходів до її збереження відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Докази можуть бути:
* залежно від відношення до предмета доказування:
# прямі (безпосередньо вказують на саму кримінально-правову дію, час, місце, спосіб її вчинення, на того, хто її вчинив, і на особу потерпілого);
# побічні (непрямі) (вказують на обставини, із яких можна зробити висновок про інші факти, що встановлюються у кримінальному провадженні);
* за джерелом формування:
# первинні (наприклад, показання свідка, який був очевидцем вчинення кримінального правопорушення, оригінал документа);
# похідні (наприклад, копії документів, виготовлені на місці події, відбитки слідів тощо);
* стосовно предмета обвинувачення:
# обвинувальні (докази, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення певною особою або обтяжують її покарання);
# виправдувальні (докази, що спростовують вчинення кримінального правопорушення певною особою або пом’якшують її покарання);
* за процесуальною формою:
# показання;
# речові докази;
# документи;
# висновки експертів.
♦ '''перевірка доказів''' (проводиться шляхом їх аналізу, зіставлення з іншими доказами, проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій з метою пошуку нових доказів, підтвердження або спростування раніше зібраних доказів);

♦ '''оцінка доказів''' (здійснювана в логічних формах розумова діяльність суб'єктів кримінального процесу, які за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення) (стаття 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні ==
Суб'єктів доказування умовно можна поділити на дві групи:
* службові особи правоохоронних органів, які зобов'язані висувати версії, збирати, перевіряти, оцінювати й використовувати докази: слідчий, керівник органу досудового розслідування, оперативні й інші підрозділи правоохоронних органів, прокурор - відповідно до наданої компетенції;
* зацікавлені особи - учасники кримінального провадження, які мають право брати участь у доказуванні: підозрюваний, обвинувачений, захисник, їх законний представник, потерпілий та інші суб'єкти, заінтересовані у результатах вирішення кримінального провадження.
== Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження ==
Слідчий, прокурор, працівник оперативного підрозділу, виявляючи у процесі слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій належну до провадження інформацію (ідеальні чи матеріальні сліди правопорушення) та фіксуючи її у процесуальних актах, - формують процесуальні джерела доказів (частина друга статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Водночас сторона захисту та потерпілий нарівні зі стороною обвинувачення наділені правом на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів (відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок), отриманих шляхом витребування їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб (сторона захисту може витребувати лише копії документів), а також здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (стаття 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
=== [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування|Ініціювання збирання доказів стороною захисту]] ===
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, виконання інших процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних '''клопотань''', які розглядаються згідно зі статтею 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Зазначене клопотання слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк '''не більше''' '''трьох днів''' з моменту подання та задовольнити за наявності на те підстав. '''Постанова слідчого (прокурора)''' про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання може бути оскаржена слідчому судді особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги подальшому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу може бути подано під час підготовчого судового засідання (пункт 7 частини першої статті 303, частина третя статті 307, частина третя статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Крім цього, сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб, за їхньою згодою, '''пояснення, які не є джерелом доказів''' (частина восьма статті 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). Ці пояснення можуть використовуватися стороною захисту (потерпілим) в обґрунтування своїх доводів при заявленні клопотань, впливаючи на результати вирішення цих клопотань слідчим та прокурором.

Основним засобом збирання доказів є слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання нових або перевірку вже отриманих доказів (частина перша статті 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). '''Слідчі (розшукові) дії''' мають детально регламентовану законом процесуальну форму, дотримання якої надає певні гарантії одержання достовірних доказів у кримінальному провадженні.

[[Негласні слідчі (розшукові) дії|'''Негласні слідчі (розшукові) дії''']] - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи яких не підлягають розголошенню (за винятком випадків, передбачених статтею 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). І хоча порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій не має чітко визначеної процесуальної форми, їх результати, отримані з дотриманням прав людини, можуть використовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що й результати інших слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні (частина перша статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до '''Єдиного реєстру досудових розслідувань''' (за винятком огляду місця події у невідкладних випадках чи здійснення розслідування на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України) та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування (за винятком доручення суду згідно з частиною третьою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Будь-які слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина третя статті 214, частина восьма статті 223, стаття 219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Зберігання речових доказів слідчим''', прокурором здійснюється у встановленому [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів|порядку]].
== Див. також ==
* [[Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів]]
* [[Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні]]
* [[Негласні слідчі (розшукові) дії]]
* [[Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій]]
* [[Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Судова експертиза у кримінальному процесі

2023-07-31T12:29:00Z

Viktoriia.сhorba: Статтю 10 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1992-IV від 09.09.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

==Нормативна база==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/710-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1431-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 "Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах"]
==Поняття та види судової експертизи==
'''Судова експертиза''' – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»]) .

'''Основні види (підвиди) експертизи:'''
* Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна;

* Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза.. Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту;

* Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій;
* Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння;
* Експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності;
* Психологічна;
* Мистецтвознавча;
* Екологічна;
* Військова;
* Судово-ветеринарна;
* Гемологічна;
*Історико-археологічна.
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше. 
'''Додатковою є експертиза''', якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. 
'''Повторною є експертиза''', під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). 
'''Комісійною є експертиза''', яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. 
'''Комплексною є експертиза''', що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
==Підстави проведення судової експертизи==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з'ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text ст. 7-1 Закону України "Про судову експертизу"]).

Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2256 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Експертні установи==
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12/ed20210101#Text Законом України "Про судову експертизу"] .

До державних спеціалізованих установ належать:
* науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
* науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
* експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
{| class="wikitable"
!'''Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 стаття 7 Закону України "Про судову експертизу"]).
|}
== Строк проведення експертизи ==
'''Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи''' (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і '''не повинен перевищувати 90 календарних днів.'''

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12/ed20210101#Text Закону України «Про судову експертизу»].

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
== Оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень)==
Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98/paran25#n25 Інструкції].

'''До експертної установи (експерту) надаються:'''
# документ про призначення експертизи (залучення експерта),
# об'єкти,
# зразки для порівняльного дослідження
# за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
'''У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані:'''
* місце й дата винесення постанови чи ухвали;
* посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта);
* назва суду;
* назва справи та її номер;
* обставини справи, які мають значення для проведення експертизи;
* підстави для призначення експертизи;
* прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові;
* перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи);
* інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об’єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки. 
Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може(уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.
== Якщо об'єкт дослідження не може бути представлений експертові==
Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об’єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). 
У разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених вище, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
== Фінансування судово-експертної діяльності==
Проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. 
Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється '''за рахунок замовника.''' 
Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами '''здійснюється за рахунок замовника.'''

Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, виконують інші роботи '''на договірних засадах.'''
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]
[[Категорія: Слідчі дії]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Перегляд судових рішень Верховним Судом у кримінальних справах

2023-07-18T12:53:06Z

Viktoriia.сhorba: Внесення статті 428 до тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4976 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n250 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]

== Загальна інформація ==
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

'''До повноважень Верховного Суду належать:'''
# здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом;
# здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
# надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;
# надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
# звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4976 Конституції України];
# забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
# забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування;
# здійснює інші повноваження, визначені законом (стаття 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n250 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"]).

== Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку ==

У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] чи [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3486 КПК України]. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені '''в касаційному порядку:'''

*засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 сьомою статті 474 КПК України], у тому числі нероз’яснення засудженому наслідків укладення угоди;
*потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України]; нероз’яснення потерпілому наслідків укладення угоди;
*прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 статті 469 КПК України] угода не може бути укладена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 424 КПК України]).

Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

== Право на касаційне оскарження ==
'''Касаційну скаргу мають право подати''':

*засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;
*виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
*підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
*законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
*законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;
*прокурор;
*потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
*цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
*цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
*представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - у частині, що стосується інтересів юридичної особи.
Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.

=== Порядок і строки касаційного оскарження ===
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана '''протягом трьох місяців''' з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
[[Файл:32215363 427027834409318 4185298926754070528 n.jpg|міні| Порядок і строки касаційного оскарження]]

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 426 КПК України]).

=== Вимоги до касаційної скарги ===

Касаційна скарга подається в письмовій формі.

'''У касаційній скарзі зазначаються''':

*найменування суду касаційної інстанції;
*прізвище, ім’я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
*судове рішення, що оскаржується;
*обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
*вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
*перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 вимог КПК України].

До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
=== Відмова у відкритті касаційного провадження ===

Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження:

1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК України, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 статті 427 КПК України].

Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 428 КПК України, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 статті 437 КПК України] судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє '''ухвалу'''. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 428 КПК України]).
== Касаційний розгляд ==
Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3486 КПК України].

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3486 КПК України] або рішенням суду касаційної інстанції є обов’язковою, касаційний розгляд відкладається.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги по суті ухвалює судові рішення у формі '''постанов, які оскарженню не підлягають''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 442 КПК України]).
== Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ==
Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

→ залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;

→ скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;

→ скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;

→ змінити судове рішення ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 436 КПК України]).
=== Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції: ===
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

=== Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції ===

Після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], в іншому складі суду.

Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

При новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.

=== Повернення матеріалів кримінального провадження ===

Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у '''семиденний строк''' направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає з судового рішення суду касаційної інстанції.

== Передача кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного Суду ==
'''Підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного Суду''':

'''Суд''', який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає таке кримінальне провадження на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати.

'''Суд''', який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об’єднаної палати.

'''Суд''', який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду.

'''Суд''', який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія суддів (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

'''Суд''', який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 стаття 4341 КПК України]).

Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом більшістю від складу, що його розглядає, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про постановляється ухвала з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 частинами першою - четвертою статті 4341 КПК України], або із обґрунтуванням підстав, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 частиною п’ятою статті 4341 КПК України].

Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.

== Див. також ==
* [[Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції]]
* [[Порядок виконання вироку]]
* [[Підготовче засідання у кримінальному процесі]]

[[Категорія: Оскарження рішення суду]]
[[Категорія: Суди]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2022-06-21T07:28:07Z

Viktoriia.сhorba: ст.1272 ЦК України (із змінами)

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] (із змінами, внесеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]) на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини '''зупиняється'''.

[https://ips.ligazakon.net/document/RE37661?an=1 Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, відповідно до яких:
* в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.".
|}
== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна.

Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого.

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.
=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:'''
# За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
# За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:'''
* тривала хвороба спадкоємця;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України
'''Важливо!''' Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588?fbclid=IwAR1Ygh2FyBqkAD2qjxOWhQ1i7beAEH0sXJlT6CBXUe4182X7iooThR3oRR8 № 589/1863/13-ц];
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17]);
* тощо. При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови;
* перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7
"Про судову практику у справах про спадкування"] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 рік становить 992 грн. 40 коп).

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362760?fbclid=IwAR0IavCG--Kv9wi_0T3OnwmQ12jSPSMzwjtw1LhQ9BLFRvEJdISTE29_vgY Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц] (перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95681982 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17] (інформація з кримінального провадження та висновок судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221522?fbclid=IwAR30kJpTYrDoWNI6bC_J07_ITNVJj1z7FNOp3xOcuIsuKePsSaX7cxDCMtM Постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19] (неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт є поважною причиною строку для прийняття спадщини).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88232349 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17] (народження дитини спадкоємцем незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100352205 Постанова Верховного Суду 12.10.2021 у справі № 953/8112/20] (необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини).
== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]