WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2022-06-10T12:29:38Z

Viktor.kachur: Перевірка та актуалізація інформації

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН «Про права дитини»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''

* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''

* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)

'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування]] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
== Соціальні гарантії==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2022-06-10T12:19:02Z

Viktor.kachur: Перевірка та актуалізація інформації

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")]

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається '''на особу, яка надає фінансову послугу.'''

==Зміст істотних умов [[Кредитний договір: порядок укладення, йог|кредитного договору]]==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі.''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором.
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
'''Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.''' 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, '''судовий збір не сплачується.'''''

== Додатково дивись також: ==
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2022-05-05T08:51:52Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН «Про права дитини»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування зможуть виїхати закордон із супроводжуючими за '''спрощеною процедурою''' під час воєнного стану.

''Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають цілодобово в закладах різних типів, передбачена можливість виїзду за кордон під час надзвичайного або воєнного стану за наявності лише двох документів:''

1. Паспорт громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта) або документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою;

2. Наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи.

При цьому супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня поставити дітей на консульський облік у консульській установі України в країні перебування.

Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Нацсоцслужбу про постановку дітей на консульській облік.

Відповідні зміни Кабінет Міністрів України затвердив [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-pravil-peretinannya-derzhavnogo-kordonu-gromadyanami-ukrayini-166-280222 постановою від 28.02.2022 № 166 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України"].

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування]] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
== Соціальні гарантії==
* Соціальний супровід дитини;
* Щорічне безоплатне оздоровлення;
* За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
* Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
* Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2022-02-09T08:09:51Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")]

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору. Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається '''на особу, яка надає фінансову послугу.'''

==Зміст істотних умов [[Кредитний договір: порядок укладення, йог|кредитного договору]]==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі.''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором.
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
'''Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.''' 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, '''судовий збір не сплачується.'''''

== Додатково дивись також: ==
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Лісові сервітути

2021-12-14T09:19:35Z

Viktor.kachur:

== '''''Нормативна база'''''==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== '''''Загальні поняття''''' ==
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 ст. 401 Цивільного кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n149 ст. 23 Лісового кодексу України], '''лісовий сервітут''' - право на обмежене ''платне'' або ''безоплатне'' користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексів України] застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України]. 
Отже, оскільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовим кодексом України] детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексів України], куди відсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n149 ст. 23 Лісового кодексу України].

== '''''Встановлення лісового сервітуту'''''. ==
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі '''закону''', '''договорів''', '''заповіту''' або за '''рішенням суду'''.

Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

== '''''Види лісового сервітуту''''' ==
Лісові сервітути поділяються на:
* '''Безоплатні та платні'''. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
* '''Постійні і строкові'''. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
* '''За видом права сервітуту:'''
'''а)''' право проходу та проїзду на велосипеді;

'''б)''' право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

'''в)''' право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

'''в-1)''' право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

'''в-2)''' право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

'''в-3)''' право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;

'''г)''' право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

'''г-1)''' право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

'''ґ)''' право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

'''д)''' право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

'''е)''' право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

'''є)''' право прогону худоби по наявному шляху;

'''ж)''' право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

'''з)''' інші земельні сервітути.

Відповідно до ч.2 ст.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України] постійні лісокористувачі '''зобов'язані''':

1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

4) вести первинний облік лісів;

5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

== '''''Припинення лісового сервітуту''''' ==
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2152 ст. 404 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n866 ст. 102 ЗК України], лісовий сервітут припиняється у разі:
* поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
* відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
* спливу строку, на який було встановлено сервітут;
* припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
* смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

[[Категорія:Земельне право]]

Лісові сервітути

2021-12-14T09:13:11Z

Viktor.kachur:

== '''''Нормативна база'''''==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== '''''Загальні поняття''''' ==
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 ст. 401 Цивільного кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n149 ст. 23 Лісового кодексу України], '''лісовий сервітут''' - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексів України] застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України]. 
Отже, оскільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовим кодексом України] детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексів України], куди відсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n149 ст. 23 Лісового кодексу України].

== '''''Встановлення лісового сервітуту'''''. ==
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.

Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно згідно із Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

== '''''Види лісового сервітуту''''' ==
Лісові сервітути поділяються на:
* '''Безоплатні та платні'''. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
* '''Постійні і строкові'''. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
* '''За видом права сервітуту:'''
а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Відповідно до ч.2 ст.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісового кодексу України] постійні лісокористувачі '''зобов'язані''':

1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

4) вести первинний облік лісів;

5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

== '''''Припинення лісового сервітуту''''' ==
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2152 ст. 404 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n866 ст. 102 ЗК України], лісовий сервітут припиняється у разі:
* поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
* відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
* спливу строку, на який було встановлено сервітут;
* припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
* смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

[[Категорія:Земельне право]]

Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження

2021-10-21T11:52:06Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26 червня 1973 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17 червня 1999 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1993 року № 46 "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 22 березня 1996 року № 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08#Text Наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]

== Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх ==
Мінімальний вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж '''15 років''' (ч.3 ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці '''від 13 до 15 років''' для легкої роботи, яка: 
'''a)''' не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку; і 
'''b)''' не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням (ч.1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). 
Відповідно до ст.187 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''неповнолітніми''' визнаються особи, які не досягли вісімнадцяти років. 
За загальним правилом в Україні заборонено прийняття на роботу осіб молодше '''16 років'''. 

{| class="wikitable"
|-
! Вік !! У яких випадках, неповнолітній може працювати
|-
| '''до 14 років''' || заборонено
|-
| '''14 років'''|| Як виняток і лише:
* для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання; 
* у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів: 
# загальноосвітніх шкіл; 
# професійно-технічних навчальних закладів; 
# середніх спеціальних навчальних закладів; 
* є згода одного з батьків або особи, що його замінює 

|-
| '''15 років''' ||
* як виняток; 
* є згода одного із батьків або особи, що його замінює
|-
| '''16 років''' || допускається прийняття на загальних підставах
|}

'''НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ!''' 
При прийнятті на роботу неповнолітньої особи, якій не виповнилося '''16 років''', потрібно обґрунтувати необхідність її прийняття на роботу та до особової справи працівника долучити: 
1) копію [[Отримання свідоцтва про народження дитини|свідоцтва про народження]] або копію [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорта]]; 
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від '''14 до 16 років'''; 
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від '''14 до 15 років. '''

== Порядок прийняття неповнолітнього на роботу ==

'''КРОК І.''' 
Збір і подача неповнолітнім документів, необхідних при прийомі на роботу.
 

'''КРОК ІІ.''' 
Представник роботодавця інформує про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (ст. 191 КзПП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці")].
 

'''КРОК ІІІ.'''
Після проходження медогляду відбувається укладення '''трудового договору'''. Він має свої особливості: 
* обов'язкова письмова форма [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|'''трудового договору''']] (п.5 ст. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.
 
'''КРОК IV.'''
На підприємстві (установі, організації) видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника. Сам наказ (розпорядження) може бути складений: 
* у довільній формі;
* у вигляді [https://docs.google.com/document/d/1oNJvsMGRNxLr4FGnfuNzXlZ5OysU54kO4CGLfZi4Nr4/edit?usp=sharing типової форми № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»], затвердженої [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489].
 
'''КРОК V.'''
Повідомлення [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби]. Повідомлення подається одним із таких способів: 
* засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронного підпису;
* на паперових носіях (одночасно з копією в електронній формі), якщо трудові договори укладено із шістьма і більше особами;
* на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами (без копії в електронному вигляді). 
Направлення повідомлення поштою не передбачене. 
До юридичної особи, яка при прийнятті на роботу працівника не виконала вимогу щодо подання повідомлення, може бути застосована:
* '''''фінансова відповідальність''''' у вигляді штрафу в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (станом на 01.09.2020 р. – 5000 грн. та у погодинному розмірі – 29,2 грн. ), який накладається безпосередньо на юридичну особу або фізичну особу-підприємця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (ст. 265 КЗпП України)];
* '''''адміністративна відповідальність''''' у вигляді штрафу '''в розмірі від 30 до 100''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.), який накладається на посадових осіб підприємств-правопорушників. Штраф за повторне порушення протягом року становить '''від 100 до 300''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) (ч. 1, 2 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]). 
[[Файл:Повідомлення про прийняття працівника на роботу.doc|міні]]
 
'''КРОК VІ.'''
Працівником роботодавця, який відповідає за ведення кадрового обліку: 
* оформляється особова справа,
* заповнюється [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm особова картка форми № П-2],
* здійснюються записи до [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]],
* проводяться вступні інструктажі, ознайомлення з посадовими обов'язками та інформування про локальні нормативні акти (наприклад, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо).
 
'''КРОК VІІ.'''
Фактичний допуск до роботи. 
{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!''' '''[[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|Випробувальний термін]]''' при прийнятті на роботу не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років (ч. 3 ст. 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])
|}

== Звільнення неповнолітніх ==
Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства.
Так, неповнолітного працівника може бути звільнено: 
* з власної ініціативи (за власним бажанням) (ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* за [[Звільнення працівника за угодою сторін|угодою сторін]] (п.1 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п.5 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* у зв'язку з призовом або вступом працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 
Однак передбачено ряд гарантій: 
# Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
# Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.
# Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:
* у разі [[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи;
* у разі [[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
* за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]] або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності кадрів або штату працівників]], банкрутства.

== Обмеження при використанні праці неповнолітніх ==
В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років. 
'''Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:'''
* '''Нічні роботи''' - роботи, які виконуються з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54, ст. 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Надурочні роботи''' - роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"],). 
* '''Робота у вихідні дні''' - дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст.ст. 67–69, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Важкі роботи, роботи з шкідливими або небезпечними умовами праці, підземні роботи''' (ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46]. Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо. 
* '''Роботи, пов'язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми''' (ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Ці норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року №59]. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом). 

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків 
у розрахунку на 1 год. робочого часу
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Сумарна вага вантажу (в кг), 
що підіймається (переміщується) 
при виконанні робіт
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''З рівня робочої поверхні''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''З підлоги'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 10 || 5 || 7 || 3,5
|-
| 15 || 48 || 12 || 24 || 6
|-
| 16 || 160 || 40 || 80 || 20
|-
| 17 || 272 || 72 || 130 || 32
|-
|}

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Граничні норми ваги вантажу (кг)
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''Короткочасна робота''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''Тривала робота'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 5 || 2,5 || -|| -
|-
| 15 || 12 || 6 || 8,4 || 4,2
|-
| 16 || 14 || 7 || 11,2 || 5,6
|-
| 17 || 16 || 8 || 12,6 || 6,3
|-
|}

'''Сумарна вага вантажу''' - добуток ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). У вагу вантажу включається вага тари і упаковки. 

'''Рівень робочої поверхні''' - це рівень стола, конвейєра, верстата тощо. 

'''Висота підіймання''' не повинна перевищувати одного метра. 

'''Відстань переміщення вантажу''' вручну не повинна перевищувати 5 метрів. 

'''Докладене м'язове зусилля''' при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації: 
* не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу,
* його тривалість - не більше 3 хв.,
* подальший відпочинок - не менше 2 хв. 

'''Календарний вік''' - число повних років, які відраховуються від дати народження. 

'''Короткочасна робота''' - 1-2 підняття та переміщення вантажу протягом однієї години роботи при дотриманні правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, які встановлені ст. 51, 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. 

'''Тривала робота''' - якщо на годину відбувається більше ніж 2 підняття та переміщення вантажів. 

'''ВАЖЛИВО!''' До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки '''до 15 років''' '''взагалі не допускаються'''. 
Сумарно за робочий день (зміну) робота неповнолітнього з важкими речами не повинна перевищувати однієї третини робочого часу. 

== Вирішення спорів ==

=== Позасудовий порядок ===
У разі, якщо роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до: 
- [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|первинної профспілкової організації]] (ст.ст. 246, 247 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- до [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудових спорах]], якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- [http://dsp.gov.ua/kontaktna-informatsiia-terytorialnykh/ територіального органу Держпраці]. 

=== Судовий порядок ===
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:
* особисто або через законного представника;
* шляхом подачі [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви]];
* у передбачені терміни, а саме: 
# в '''''тримісячний строк''''' з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
# в '''''місячний строк''''' (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

== Див. також ==
* [[Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії]]
* [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення]]

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2021-10-21T07:38:58Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва"]

== Загальні положення ==
Власник або уповноважений ним орган організовує '''індивідуальне, бригадне, курсове або інше виробниче навчання''' для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 201 КЗпП]). Таке навчання відбувається за рахунок підприємства, установи та організації. Працівникам за цей період виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 207 КЗпП]). 
У період виробничого навчання на працівника поширюються загальні норми трудового права та спеціальні норми з виробничого навчання. Так, порядок [[Оплата праці: поняття, види та форми|оплати прац]]<nowiki/>і учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF '''Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій''', затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700]. Його дія поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

== Порядок оплати праці під час виробничого навчання ==

'''Професійна підготовка (навчання)''' - оволодіння певними навиками і знаннями за певною професією або спеціальністю. 
'''Професія''' - рід трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і що є джерелом існування. 
'''Спеціальність''' - різновид професії. 
Наприклад, професія - учитель, спеціальність - учитель початкових класів, учитель історії, учитель математики. 

За час навчання учням не встановлюються норми праці, а здійснюють оплату:
* у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві;
* виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії - у разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення]). 

=== Оплата праці під час індивідуального навчання ===
При індивідуальному навчанні професії працівників ''' '''з відрядною оплатою праці''' ''' оплата роботи учнів провадиться:
* за 1-й місяць навчання - '''75%''' тарифної ставки І розряду відповідної професії,
* за 2-й місяць - '''60%''',
* за 3-й місяць - '''40%''',
* за 4-й і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою, - '''20%''' тарифної ставки І розряду відповідної професії.
Крім того, за виготовлену учнями придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві тарифами і розцінками. 

При індивідуальному навчанні професії працівників ''' '''з почасовою оплатою праці''' ''' оплата провадиться:
* за 1-й і 2-й місяці - '''75%''' тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві,
* за 3-й-4-й місяці - '''80%''',
* за всі наступні, що передбачені програмою навчання - '''90%''' тарифної ставки І розряду відповідної професії.
В тому ж порядку оплачується праця учнів на роботах з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на обладнанні, на якому працюють працівники, що навчають.

=== Оплата праці під час бригадного навчання ===
Оплата праці учнів у разі навчання їх у бригаді провадиться:
* за 1-й місяць - '''75%''',
* за 2-й місяць - '''60%''',
* за 3-й місяць - '''40%''',
* за 4-й та всі наступні місяці - '''20%''' тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві.
Крім того, починаючи з 2-го місяця навчання, учням провадиться доплата до '''100%''' ставки І розряду відповідної професії на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробнича бригада з відрядною оплатою праці, за згодою колективу бригади, може із загального заробітку бригади збільшувати доплату учням понад '''100%''' тарифної ставки І розряду. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади. Якщо учнів включено до складу бригади, яка працює на агрегаті, на якому випуск продукції у зв'язку зі збільшенням кількості працівників у бригаді не може бути збільшено, оплата праці учнів здійснюється в такому ж порядку, як і в разі навчання професій працівників з почасовою оплатою.

'''Оплата праці за час навчання професіям''', яким відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників І розряд не присвоюється, провадиться виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
'''Кваліфікація''' - це рівень підготовленості, міра готовності до будь-якого виду праці. Кваліфікована праця є складною працею, що вимагає спеціальної підготовки, наявності у працівника навиків, умінь та знань для виконання певних видів робіт. Значення і роль кваліфікованої праці велике. Вона створює за одиницю часу більшу вартість, ніж некваліфікована праця. 
'''Перекваліфікація''' – зміна професійної діяльності, що містить певні терміни навчання нової професії. 

'''Під підвищенням кваліфікаці'''ї розуміється професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, навиків і умінь з уже набутої професії. Періодичність навчання з метою підвищення кваліфікації встановлюється міністерствами, а її тривалість - відповідними навчальними програмами. 
Оплата праці працівників за час їх перекваліфікації або навчання іншим професіям, що зумовлені потребами виробництва, провадиться:
* за 1-й місяць - '''100%''',
* 2-й місяць - '''70%''',
* 3-й місяць - '''40%''' їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.
Крім того, вказаним працівникам з 2-го місяця навчання за виготовлену ними придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві нормами і розцінками. У разі навчання вказаних працівників на обладнанні, на якому працюють робітники, що навчають, оплата за весь час навчання провадиться, виходячи з середнього заробітку за попереднім місцем роботи. 
За жінками, які звільняються від виконання важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, зберігається попередня заробітна плата на час навчання або перекваліфікації.

== Оплата праці за час навчання техніки безпеки ==
Оплата праці учнів за час навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками провадиться почасово з '''розрахунку 50% тарифної ставки''', встановленої для робітників, які мають найнижчий розряд з професії, яку освоюють. Після закінчення навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться за відрядною формою згідно з діючими на підприємстві нормами та розцінками. Якщо ті, хто навчаються, заробляють '''менше 50% тарифної ставки''', за перші 2 місяці їм провадиться доплата до '''50% зазначеної тарифної ставки'''. Починаючи з 3-го місяця навчання, оплата праці тих, хто навчається, провадиться за діючими на підприємстві нормами та розцінками без будь-яких доплат. Оплата праці учнів, що навчаються професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час навчання інших професій зазначених робітників має й інші особливості. Зумовлено це передусім характером вказаних робіт.

== Мінімальні державні гарантії ==
Для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені такі '''мінімальні державні гарантії''':
* збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;
* оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
* виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для [[Порядок відрядження в межах України|службових відряджень]].
Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для [[Порядок відрядження в межах України|службових відряджень]], а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових.
На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для [[Порядок відрядження в межах України|службових відряджень]].
Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, cтипендії, відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадяться за місцем основної роботи.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до:
* [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудових спорах]]. Працівник може звернутися щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. [[Комісія по трудових спорах]] зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудових спорах]] працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
* районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Окрім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2021-08-10T12:11:04Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]

== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення є потерпілий (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

== Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

== До кого звертатись ==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про страхування»].

== Строки розгляду заяви ==
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування із відомостями та додатками, передбаченими статтею .35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»].

'''У цій заяві має міститися:'''
* найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
* прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
* зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
* інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
* підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''
* паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
* довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
* свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
* документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
* документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
* відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
У відповідності до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»] '''страховик протягом 15 днів''' з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, '''але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування''' зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що '''протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення''' страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

== Порядок оскарження ==
У відповідності до пункту 7 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»] рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі

2021-06-16T13:13:39Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]

== Підстави звільнення ==
Якщо працівник за станом здоров'я або внаслідок недостатньої кваліфікації не може виконувати доручену йому роботу, власник або уповноважений ним орган зобов'язані вжити заходів для переведення працівника з його згоди на іншу роботу з урахуванням його кваліфікації або відповідно до медичного висновку. Якщо працівник відмовляється від такого переведення, власник або уповноважений ним орган має право при одержанні згоди від профспілкового органу звільнити його у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі. 
На цих самих підставах може бути розірвано трудовий договір з керівництвом підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. 
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення.
Виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є підставою для розірвання [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] та звільнення працівника згідно п.2 ч.1 ст. 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України]. 
Згідно з п. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] за цією підставою можуть бути звільнені працівники тільки в тому випадку, якщо будуть встановлені фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або втрати здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на

нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. 
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено власником або уповноваженим ним органом працівникові.

 
'''''Фактами підтвердження невідповідності''''' можуть бути:
* ''Щодо робітників'': систематичне невиконання норм виробітку, порушення технологічної дисципліни та ін.
* ''Щодо керівних працівників, спеціалістів і службовців'': невчасне і неякісне виконання службових обов'язків, прийняття помилкових рішень, брак достатніх знань, наявність рішення атестаційної комісії тощо. 

=== Невідповідність за результатами атестації ===
Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення [[Порядок проведення атестації працівників|атестації]].

Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими фактами. 
Крім того, у деяких випадках працівник зобов'язаний пройти навчання, інструктаж або перевірку знань з техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці тощо. Ухилення працівника від цього обов'язку або отримання незадовільної оцінки також може бути підставою для звільнення у зв'язку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі. Таке ухилення документально підтверджується, якщо працівник не зазначений у списках осіб, що пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань, а отримання незадовільної оцінки — довідкою організації, яка їх проводила.

=== Невідповідність за станом здоров’я ===
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я '''''може бути підставою''''' для звільнення '''''якщо''''':
* про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладання трудового договору — протипоказання стану здоров’я виявлені після його укладення;
* відбулася повна або часткова втрата непрацездатності, а не тимчасова;
* стан здоров’я перешкоджає продовженню роботи:
# в результаті чого працездатність працівника знижується до рівня, що перешкоджає якісному виконанню роботи;
# створює загрозу для здоров'я або життя працівника;
# працівник не може належним чином виконувати трудові обов'язки і потребує надання більш легкої роботи відповідно до медичного висновку;
# виконання обов'язків працівником створює небезпеку для членів трудового колективу або громадян, яких він обслуговує, і він не згодний перейти на іншу роботу.
* отримана письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.

'''''Рішення про звільнення має ґрунтуватися''''':
* на висновку МСЕК, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і рекомендована робота інша, ніж виконувана;
* медичному висновку про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, якщо такий працівник зобов’язаний періодично проходити [[Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення|медичні огляди]].

Якщо [[Інвалідність та порядок її встановлення|групу інвалідності]] із зазначенням непрацездатності працівника встановлено до укладення [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]], однак працівник, оформляючись на роботу, приховав цей факт, його мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України]. 

'''Важливо!''' Ст. 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] забороняє розривати трудовий договір з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків.

=== Невідповідність, встановлена під час випробування ===
З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладанні трудового договору, може встановлюватися [[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|випробування.]] І звільнення за результатами випробування можливе за умови, якщо буде встановлена невідповідність. Проте у даному випадку, працівник звільнятиметься за ст. 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України], не за п.2 ст.40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України], оскільки у останньому випадку невідповідність працівника займаній посаді є виявленою. Це означає, що факт невідповідності не був відомий під час прийняття працівника на роботу, не був виявлений протягом випробувального терміну.

== Гарантії працівникам ==
* Звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 КЗпП України] допускається, якщо неможливо [[Переведення працівника на іншу роботу|перевести працівника]], з його згоди, на іншу роботу.
* Звільнення може бути здійснене лише за попередньою згодою виборного органу первинної організації профспілки (ст. 43 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України]).
* Працівнику виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі не меншому середнього місячного заробітку (ст. 44 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України]). 

Не може бути визнано законним звільнення на викладених вище підставах тільки через те, що відсутня фахова освіта (диплом), якщо згідно з чинним законодавством її наявність не є обов'язковою умовою виконання роботи відповідно до трудового договору. 
Однак коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання у визначеному порядку спеціального права ([[Порядок отримання посвідчення водія|водії автомобільного й електротранспорту]] та ін.), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі. 

Забороняється звільняти на цій підставі (недосвідченість у роботі) молодь, уперше прийняту на виробництво, а також молодих спеціалістів, направлених на роботу після закінчення відповідних навчальних закладів.

== Покроковий алгоритм дій роботодавця ==
'''КРОК 1'''. Виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді:
* проведення атестацій та отримання висновку атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді;
* медичний огляд / довготривале лікування і отримання медичного висновку чи висновку МСЕК, про які говорилося вище. 

'''КРОК 2'''. Пропонування переведення на іншу роботу/посаду (якщо така є у наявності і відповідає кваліфікації працівника чи медичним рекомендаціям). 

'''КРОК 3'''. У випадку відсутності такої посади/роботи чи відмови працівника від переведення приймається рішення про звільнення. 

'''КРОК 4'''. Повідомлення листом первинної організації профспілки і запитується її дозвіл на таке звільнення. 

'''КРОК 5'''. Отримання відповіді профспілки і видача наказу/розпорядженння про звільнення. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.

 
[//wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6b/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%BF.2_%D1%81%D1%82.40_%D0%9A%D0%97%D0%BF%D0%9F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.pdf Медіа:Зразок наказу п.2 ст.40 КЗпП України.pdf].

'''КРОК 6'''. Проведення повного розрахунку, видача заповненої [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]]. 

== Порядок оскарження рішення про звільнення ==
Якщо звільнення відбулося з порушеннями, '''працівник має право оскаржити таке рішення''':
* безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду;
* шляхом подачі позовної заяви про [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|поновлення на роботі]];
* в місячний термін із дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]]'''. '''
При цьому [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|судовий збір]] не сплачується (ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Трудові спори]]
[[Категорія: Суди]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2021-05-24T09:12:42Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]

== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* обласної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена);
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}

== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).

== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==

Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

== Див. також ==
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання

2021-05-24T08:52:41Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 частина перша статті 12 Закон України "Про виконавче провадження"]).

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання '''протягом усього періоду''', на який присуджені платежі (частина третя статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Куди звертатися ==
Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

{| class="wikitable"
|-
| '''Поновлення пропущеного строку можливе лише щодо виконавчого документа, виданого судом. Щодо інших виконавчих документів, виданих іншими юрисдикційними органами, пропущені строки поновленню не підлягають.'''
|}
== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання є '''стягувач'''. Також, зазначене право належить і '''правонаступнику стягувача''', у випадках, якщо нормами матеріального права допускається правонаступництво.

== Підстава поновлення строку ==
Зазначений строк є процесуальним і може бути поновленим.
Підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суди дають оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

== Вартість ==
Чинне законодавство не передбачає стягнення судового збору як оплати заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Але в судовій практиці є думка про те, що за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2021 році - 68,1 грн. (0,03 * 2270 грн.) (див. [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79966754 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 813/1776/14 про залишення позовної заяви без руху]).

== Строки розгляду заяви ==
Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. '''Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.'''

== Порядок оскарження ==
За результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 24 частини першої статті 353 ЦПК України]).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2021-04-26T09:04:13Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]

== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування]] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}

'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}

== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 

== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 

'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.

== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 

'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох соціальних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

== Соціальні гарантії==
* Соціальний супровід дитини;
* Щорічне безоплатне оздоровлення;
* За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
* Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
* Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.

== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Укладення контракту на проходження військової служби

2021-03-31T06:37:26Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу »]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затверджена наказом Міністром оборони України від 10 квітня 2009 року № 170]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1375-14 Наказ Міністра оборони України від 13 жовтня 2014 року № 1067 «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18 Наказ Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 "'''Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги'''"]
== Прийняття на військову службу за контрактом ==
'''На військову службу за контрактом приймаються громадяни''', які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
* особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;
* військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
* особи, які мають повну загальну середню, професійно-технічну або вищу освіту віком від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, у тому числі тих, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;
* військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, віком від 20 до 30 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу або класні чини та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п’ятої статті 5 цього Закону (cтаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).

== Основні вимоги ==
Основними вимогами під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є:
# придатність до військової служби за медичними показниками та показниками профвідбору;
# фізична підготовленість та психологічна стійкість кандидата на військову службу;
# базова загальна освіта та вище.
Вимоги до прийняття на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу іноземців та осіб без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства раніше не судимі та які перебувають в Україні на законних підставах, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України на посади рядового, сержантського і старшинського складу, з випробувальним терміном два місяці.

Основними ( вимогами ) під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є:
* Вік 18 до 45 років ( в особливий період до 60 років )
* стан здоров'я та придатність до військової служби за медичними показниками;
* фізична підготовленість та професійно-психологічний відбір.
* Довідково. Стаття 211,212. Закону України " Про військовий обов'язок і військову службу".

== Строки ==
* Для громадян України, які вперше прийняті на військову службу за контрактом, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу — строком на 3 роки;
* з військовослужбовцями, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу—строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін;
* з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану—до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію;
* з військовослужбовцями строкової військової служби та військовослужбовцями військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію —строком на 6 місяців.
для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;
для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, - до 12 місяців;
чальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;
для осіб офіцерського складу з числа:
{Абзац п'ятий частини другої статті 23 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}
військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}
спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}
іншими спеціальностями - 5 років;
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}
громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;
{Абзац дев'ятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}
інших громадян - від 1 до 5 років.
(У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково, відповідно Стаття 231. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).
Порядок відбору кандидатів 1. Прибуває до військового комісаріату за місцем обліку (реєстрації) для співбесіди та підбору посади (в/ч), або до в/ч для отримання письмової згоди (у разі необхідності); Для жінок обов’язкова письмова згода командира військової частини.
2. Надає до військкомату першочергово такі документи: заява громадянина щодо вступу на в/службу за контрактом;
копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; довідку з МВС України про відсутність судимості або її погашення; військовий квиток (для військовозобов’язаних).
3. Проходить в ОВК (РВК) психологічне тестування.
4. Прибуває за направленням військового комісара для проходження військово- лікарської комісії (отримує довідку ВЛК, щодо придатності до проходження в/сл на відповідній посаді);
надає сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду; довідки про: відсутність перебування на обліку у психоневрологічному, шкірвенерологічному та тубдиспансері; про відсутність вагітності (для жінок); визначення групи крові та резус-фактора;
результати аналізів на ВІЛ, сифіліс, гепатитів «В» та «С»; картку медичного огляду.
5. Очікує виклик з військкомату для убуття до НЦ, готує решту документів, які можуть додаватись для оформлення особової справи після укладання контракту: автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках;
довідку про трудову діяльність;
копію документів про освіту;
довідку про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання: службову характеристику (з місця роботи або навчання); письмову згоду на проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності); дві фотокартки розміром 9×12 см.
Військовослужбовець строкової військової служби (мобілізований), який вияв бажання проходити військову службу за контрактом:
1. Подає рапорт (за підпорядкованістю), в якому зазначається серія та номер паспорта, ідентифікаційний номер.
2. Проходить професійно-психологічний відбір (психологічне тестування).
3. Направляється командиром для проходження військово-лікарської комісії (за потребою, у разі відсутності висновку ВЛК, при призові на військову службу та (або) за наявності ознак хвороб).
Решта документів можуть додаватись для оформлення особової справи у місячний термін після укладання контракту:
копія паспорта та довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера;
результати запитів щодо проведення спеціальної перевірки; автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках; копії документів про народження та сімейний стан; копії документів про освіту; дві фотокартки розміром 9×12 см.
Процедура відбору громадян для прийняття на військову службу '''за контрактом передбачає''': за нормативами''', визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-19 наказом Міністра оборони України «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України»].'''
('''Пункт 2.16 Розділу 2. «Військова служба за контрактом», [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»)]'''

== Пільги та гарантії ==
'''Під час проходження військової служби за контрактом військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського мають право на наступні пільги:'''

1. Отримання житла за рахунок держави.
Довідково. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні— у сімейних гуртожитках. Військовослужбовці, які мають вислугу військової служби 20 років і більше, мають право на отримання постійного житла.
2. Речове забезпечення у відповідності до визначених норм.

3. Використання щорічної основної відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

4. Отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби, при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини.

5. Забезпечення військовослужбовців за контрактом безкоштовними обідами у робочі дні (або за бажанням грошовою компенсацією у розмірі вартості набору продуктів на приготування обіду).

6. Безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я .

7. Право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України (один раз на рік).

8. Отримання освіти у вищих навчальних закладах (вищих військових навчальних закладах) без відриву від проходження військової служби (за заочною формою навчання).
'''Довідково''': Особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, — в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.
Після завершення першого контракту (у тому числі 6 — ти місячного контракту), військовослужбовці, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно отримати вищу освіту (спеціальність).

9. Право на пенсійне забезпечення незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 25 років і більше або за наявності трудового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.
Разом з тим відповідно до ст. 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 «Кодексу законів про працю України»]
(із змінами) внесено зміни щодо розширення прав громадян України, їх соціального захисту, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, а саме:
за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

== Грошове забезпечення ==
Грошове забезпечення військовослужбовця '''залежить від займаної посади, військового звання, кваліфікації, терміну проходження військової служби'''. Виплата грошового забезпечення проводиться на підставі Наказу МО України від 17.06.2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text].

'''Грошове забезпечення включає:''' щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

''До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:'' посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

''До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:'' підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

''До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:'' винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45], у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв’язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується:

підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім’ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби;

добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який переїхав разом з ним.
за укладання першого контракту встановлено одноразову грошову винагороду військовослужбовцям в таких розмірах: рядовим — 8, сержантам (старшинам) — 9 розмірів прожиткових мінімумів;

додаткові виплати за виконання завдань в ООС становить від 6,5 до 17 тис. грн. в залежності від відстані від лінії бойового зіткнення, запроваджено винагороду за знищення техніки;

грошове забезпечення військовослужбовців Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, підрозділів морської піхоти ВМС ЗС України та гірсько-штурмових військових частин збільшено в середньому на 2-3 тис. грн. (більше ніж в інших видах);

встановлено надбавку за особливості проходження служби для снайперів, номерів обслуг ПТРК (Корсар та Стугна-П), які мають сертифікати про закінчення відповідних шкіл підготовки, зовнішнім пілотам (операторам) безпілотних літальних апаратів (за час виконання бойових завдань за призначенням) (в середньому на 2-3 тис. грн );

виплачується компенсація за піднайом житла для сержантів та солдатів за контрактом;

впроваджується харчування військовослужбовців за новою системою, якою передбачено розширений раціон продуктів для харчування в їдальнях та осучаснені сухі пайки для харчування в польових умовах.

Крім того передбачена виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту.

== Одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту ==

Одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується:
* особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;
* особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;
* особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;
* особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов’язків за цими посадами.
Для отримання коштів військовослужбовець пише рапорт на ім’я командира після набрання чинності першого контракту та вступу до виконання обов’язків за посадою на підставі наказу начальника. Особи, які уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

'''У 2021 році одноразова грошова допомога виплачується в таких розмірах:'''
* '''особам рядового складу – 18160 гривень;'''
* '''особам сержантського і старшинського складу – 20430 гривень;'''
* '''особам офіцерського складу – 22700 гривень.'''
Варто знати, що одноразова грошова допомога не виплачується:
* особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
* особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
* особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
* у разі продовження військової служби за новим контрактом;
* у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
* у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах (тобто особам, що проходили службу в органах внутрішніх справ (міліції, поліції), внутрішніх військах) '''така допомога не виплачується'''

== Корисні посилання ==
* [https://skadovsk-rda.gov.ua/vijskova-sluzhba-za-kontraktom-16-46-41-11-04-2019/ Військова служба за контрактом]
[[Категорія: Військова служба]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2021-03-29T12:17:09Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню. 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")] 
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.

==Зміст істотних умов [[Кредитний договір: порядок укладення, йог|кредитного договору]]==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі.''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''.
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
'''Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною.''' 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.''

== Додатково дивись також: ==
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Встановлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності і смерті, іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС

2021-02-23T14:34:02Z

Viktor.kachur:

== ''Нормативна база'' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] ;
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0491-97 Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997 року № 166/129 "Про удосконалення системи експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Наказ Міністерства охорони здоров'я від 17 травня 1997 року № 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"]

== ''Хвороби, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС'' ==
Уповноважені медичні комісії при експертизі медичних справ та під час стаціонарного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення причинного зв’язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, керуються:
* Переліком хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у '''дорослого населення''', яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Наказом Міністерства охорони здоров'я від 17 травня 1997 року № 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"] (далі - '''Перелік хвороб''').
* Переліком хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм '''дитини''' іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Наказом Міністерства охорони здоров'я від 17 травня 1997 року № 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"] (далі - '''Перелік хвороб і патологічних станів'''). 
До '''Переліку хвороб''' і '''Переліку хвороб і патологічних станів''' віднесено нозологічні форми захворювань, що безпосередньо пов’язані з дією іонізуючого випромінювання, а також ряд захворювань, у розвитку яких встановлено комплексний вплив іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників, пов’язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

== ''Критерії підтвердження діагнозів'' ==
Причинний зв'язок між захворюваннями, пов’язаними з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають відповідну ліцензію Міністерства охорони здоров’я України.

Питання про причинний зв’язок хвороб:
# '''1 групи''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] - вирішується Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ України по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті (далі - '''Центральна МЕК''') ''за умови підтвердження діагнозу''.
# '''2 та 3 груп''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] - вирішуються на '''''підставі консультативного висновку або виписки із історії хвороби''''', які видають заклади охорони здоров’я (не нижче обласного рівня або спеціалізовані медичні установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають відповідну ліцензію Міністерства охорони здоров’я України) при підтвердженні діагнозів клінічними, інструментальними та лабораторними (цитологічними, морфологічними, біохімічними) дослідженнями.
#'''4 групи''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] - вирішується Центральною МЕК та регіональними міжвідомчими експертними комісіями (далі - '''РМЕК''') для всіх категорій постраждалих '''''за наявності витягу з акта огляду медико-соціальної експертної комісії щодо стійкої втрати працездатності''''' за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліком хвороб]. Вегето-судинна дистонія, що протягом перших років після аварії на Чорнобильській АЕС впливала на розвиток судинних, неврологічних та соматичних захворювань, враховується в період до 1991 року включно. 
# '''У дітей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС''' - вирішується Центральною дитячою спеціалізованою лікарсько-консультативною комісією (далі - дитяча спецЛКК) та обласною дитячою спецЛКК '''''на підставі консультативних висновків або виписки із історії хвороби''''' дитячих спеціалізованих закладів охорони здоров’я при підтвердженні діагнозів інструментальними та лабораторними дослідженнями, а за потреби - генетичними дослідженнями дітей та їх батьків. 
Встановлення '''причинного зв’язку захворювання, що призвело до смерті''', з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:
* у випадку смерті особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, причинний зв’язок встановлюється, якщо діагноз входить до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб та Переліку хвороб і патологічних станів], підтверджений результатами патолого-анатомічного чи судово-медичного дослідження або клінічно доведений при стаціонарному обстеженні за життя цієї особи.
* причина смерті може бути пов’язана з дією шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС без патолого-анатомічного або судово-медичного дослідження, якщо вона є наслідком хвороби, що входить до Переліку хвороб та Переліку хвороб і патологічних станів, за якою був встановлений причинний зв’язок за життя цієї особи.
* у '''випадку смерті за наявності в крові померлої особи 3,0 проміле''' і більше алкоголю безпосередньою причиною смерті вважається гостра алкогольна інтоксикація незалежно від ступеня інших змін в організмі. За наявності в крові померлих осіб менше 3,0 проміле алкоголю '''рішення щодо встановлення причинного зв’язку приймається з урахуванням усіх патологічних змін в організмі і ступеня їх важкості індивідуально в кожному окремому випадку.'''
 

== ''Критерії віднесення хвороб до таких, що пов’язані з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС'' ==
'''''Встановлення причинного зв’язку за 1 групою''''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] проводиться Центральною МЕК в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, або з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, або у 1987 році не менше 14 календарних днів, а також у потерпілих від Чорнобильської катастрофи, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (у тому числі осіб, які на момент аварії перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття). 

'''''Причинний зв’язок за 2 групою''''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] встановлюється незалежно від часу їх розвитку і дози опромінення в:
* учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження (категорії 2 та 3), визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктами 2 та 3 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], а також потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктом 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (категорія 2);
* евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (у тому числі осіб, які на момент аварії перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) (категорія 2);
* осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (категорія 2);
* потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорії 3 та 4), визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 абзацами шостим - восьмим пункту 3 та пунктом 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які народились від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1 - 3). 

'''''Причинний зв’язок за 3 групою''''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] встановлюється у осіб, які мають статус постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС незалежно від часу розвитку хвороб, але не більше, ніж через 40 років після опромінення. 
Обов’язково враховуються наявність і термін дії радіоактивного йоду при хворобах щитоподібної залози:
* Причинний зв’язок щодо захворювань щитоподібної залози серед '''учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС''' (категорія 2) встановлюється, якщо роботи з ліквідації проводилися в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.
* Причинний зв’язок щодо захворювань щитоподібної залози серед '''евакуйованих осіб та осіб, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення (категорія 2), та дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення''', встановлюється без обмежень.
* '''Особам, яким після досягнення повноліття не було надано статусу''' потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], які зазнали опромінення щитоподібної залози і їм встановлено дозу опромінення на щитоподібну залозу, причинний зв'язок встановлюється тільки щодо раку щитоподібної залози.
* У '''потерпілих від Чорнобильської катастрофи''' ('''категорії 3 та 4)''', визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 абзацами шостим - восьмим пункту 3 та пунктом 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], причинний зв’язок встановлюється тільки за наявності дози опромінення на щитоподібну залозу відповідно до даних тиреодозиметричної паспортизації (для дорослого населення - 25 сГрей; для осіб, які на час йодного періоду аварії на Чорнобильській АЕС були дітьми, - 10 сГрей). Для цих категорій потерпілих причинний зв’язок встановлюється без урахування зазначеної дози опромінення на щитоподібну залозу щодо раку щитоподібної залози. 
В осіб, які працювали з моменту аварії до 01 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, причинний зв’язок встановлюється за 2-4 групами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб], якщо захворювання виникли через три - п’ять років після виконання зазначених робіт. 

''При встановленні '''причинного зв’язку за 4 групою''''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] для всіх категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС обов’язково береться до уваги час виникнення хвороб та наявність витягу з акта огляду медико-соціальної експертної комісії щодо стійкої втрати працездатності за Переліком хвороб. 
'''За 4 групою''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] розглядаються медичні справи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ('''категорії 2 та 3)''', а також потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктом 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (категорія 2), евакуйованих осіб та осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення '''(категорія 2)''', гарантованого добровільного відселення '''(категорія 3)''', посиленого радіоекологічного контролю '''(категорія 4)'''. 
В учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС '''(категорія 2)''' причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період аварійних робіт у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та/або протягом п’яти - семи років після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії. 
Для прирівняних до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС '''(категорія 2)''' громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період аварійних робіт/участі у випробуваннях та/або протягом п’яти - семи років після зазначених подій.
В учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС '''(категорія 3)''' причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період роботи в зоні відчуження і протягом трьох років після закінчення участі в роботах з ліквідації. 
У потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктом 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]('''категорія 2'''), осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення '''(категорія 2)''', евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (у тому числі осіб, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) '''(категорія 2)''', причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням протягом п’яти - семи років після евакуації. 
У потерпілих '''(категорія 3)''', визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 абзацами шостим - восьмим пункту 3 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період проживання в зоні безумовного (обов’язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення і протягом п’яти-семи років після відселення, але не пізніше 1995 року (для відселених). 
У потерпілих '''(категорія 4)''', визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктом 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], причинний зв’язок встановлюється, якщо хвороба виникла і це підтверджено стаціонарним лікуванням, у період проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом п’яти років.
При встановленні причинного зв’язку за 4 групою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб] у разі захворювань на цукровий діабет та хвороб органів дихання:
* причинний зв’язок щодо цукрового діабету можливий, коли хвороба виникла в період роботи учасників з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3) або протягом одного року після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а для потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] '''(категорія 2)''', осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (категорія 2), евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (у тому числі осіб, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) '''(категорія 2)''', потерпілих, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 абзацами шостим - восьмим пункту 3 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (категорія 3), - у перший рік після аварії;
* причинний зв’язок щодо хвороб органів дихання встановлюється в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ('''категорії 2 та 3'''), '''потерпілих''' від Чорнобильської катастрофи, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 пунктом 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] '''(категорія 2)''', осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (категорія 2), евакуйованих в 1986 році із зони відчуження (у тому числі осіб, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) '''(категорія 2)''', потерпілих, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 абзацами шостим - восьмим пункту 3 та пунктом 4 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] '''(категорії 3 та 4)''', які за видом своєї діяльності могли отримати інгаляційний вплив радіонуклідів у 1986-1987 роках. 

'''Встановлення причинного зв’язку хвороб у дітей''', які:
* народжені від батьків, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорій 1 - 3, встановлюється у випадках онкологічних, онкогематологічних хвороб та при вроджених вадах розвитку будь-якої локалізації, які впливають на якість життя дитини та не піддаються корекції або потребують тривалого лікування після корекції (вади розвитку, що не впливають на функціональний стан дитини, та можуть бути вилікувані (відкориговані) терапевтичним або оперативним шляхом, не можуть бути пов’язані з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС);
* проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення (категорія 2) за пунктами 1 та 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб і патологічних станів], встановлюється без обмежень, за пунктами 2, 3, 5, 6 та 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб і патологічних станів] встановлюється, якщо хвороба виникла протягом трьох років проживання або трьох років з дати відселення;
* постійно проживали або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3), за пунктом 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб і патологічних станів] встановлюється без обмежень, за пунктами 2-7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб і патологічних станів], якщо хвороба виникла у період проживання протягом п’яти років або одного року після відселення, встановлюється без обмежень;
* постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (категорія 4), причинний зв'язок за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб і патологічних станів] встановлюється тільки у випадках онкологічних та онкогематологічних хвороб. 
У потерпілих дітей, яким було встановлено '''причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи''', після досягнення ними 18 років проводиться повторна експертиза уповноваженими медичними комісіями відповідно до затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0448-97 Переліку хвороб]. 
Особам, які мали статус дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, до 18 років, та особам, що народилися від батьків, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (категорії 1-3), і не отримали статусу дитини з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення 18 років, при виявленні захворювань онкологічної та онкогематологічної патології після досягнення 18 років причинний зв’язок встановлюється за наявності '''посвідчення серії «Д»''' відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 статті 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"].

== ''Порядок оскарження рішень експертних комісій'' ==
Рішення експертних комісій можуть бути оскаржені до Центральної МЕК, Центральної дитячої спецЛКК, Міністерства охорони здоров’я України та суду.

== ''Вартість'' ==
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. 

== Див.також ==
[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]] 

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Лісові сервітути

2020-11-19T10:56:36Z

Viktor.kachur: /* 'Нормативна база' */

== '''''Нормативна база'''''==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== '''''Загальні поняття''''' ==
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 23 Лісового кодексу України, '''лісовий сервітут''' - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Положення Цивільного та Земельного кодексів України застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам цього Кодексу. Отже, оскільки Лісовим кодексом України детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями Цивільного та Земельного кодексів України, куди відсилає ст. 23 Лісового кодексу України.

== '''''Встановлення лісового сервітуту'''''. ==
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.

Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

== '''''Види лісового сервітуту''''' ==
Лісові сервітути поділяються на:
* '''Безоплатні та платні'''. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
* '''Постійні і строкові'''. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
* '''За видом права сервітуту:'''
а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

== '''''Припинення лісового сервітуту''''' ==
На підставі ст. 404 ЦК України та ст. 102 ЗК України, лісовий сервітут припиняється у разі:
* поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
* відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
* спливу строку, на який було встановлено сервітут;
* припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
* смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

Лісові сервітути

2020-11-17T12:37:37Z

Viktor.kachur:

== '<nowiki/>'''''Нормативна база''''''==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== '''''Загальні поняття''''' ==
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 23 Лісового кодексу України, '''лісовий сервітут''' - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Положення Цивільного та Земельного кодексів України застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам цього Кодексу. Отже, оскільки Лісовим кодексом України детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями Цивільного та Земельного кодексів України, куди відсилає ст. 23 Лісового кодексу України.

== '''''Встановлення лісового сервітуту'''''. ==
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.

Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

== '''''Види лісового сервітуту''''' ==
Лісові сервітути поділяються на:
* '''Безоплатні та платні'''. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
* '''Постійні і строкові'''. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
* '''За видом права сервітуту:'''
а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

== '''''Припинення лісового сервітуту''''' ==
На підставі ст. 404 ЦК України та ст. 102 ЗК України, лісовий сервітут припиняється у разі:
* поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
* відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
* спливу строку, на який було встановлено сервітут;
* припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
* смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

Лісові сервітути

2020-11-17T12:36:41Z

Viktor.kachur:

== '<nowiki/>'''''Нормативна база'''''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== '''''1. Загальні поняття''''' ==
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 23 Лісового кодексу України, '''лісовий сервітут''' - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Положення Цивільного та Земельного кодексів України застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам цього Кодексу. Отже, оскільки Лісовим кодексом України детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями Цивільного та Земельного кодексів України, куди відсилає ст. 23 Лісового кодексу України.

== '''''2. Встановлення лісового сервітуту'''''. ==
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.

Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування. Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.

Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

== '''''3. Види лісового сервітуту''''' ==
Лісові сервітути поділяються на:
* '''Безоплатні та платні'''. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
* '''Постійні і строкові'''. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
* '''За видом права сервітуту:'''
а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

== '''''4. Припинення лісового сервітуту''''' ==
На підставі ст. 404 ЦК України та ст. 102 ЗК України, лісовий сервітут припиняється у разі:
* поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
* відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
* спливу строку, на який було встановлено сервітут;
* припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
* невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
* смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

Лісові сервітути

2020-11-17T12:19:31Z

Viktor.kachur: Створена сторінка: ''''''Нормативна база'''''' Лісовий кодекс України Цивільний кодекс України Земельний коде...

''''''Нормативна база''''''
Лісовий кодекс України
Цивільний кодекс України
Земельний кодекс України
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

1. Загальні поняття
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ст. 401 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 23 Лісового кодексу України, лісовий сервітут - право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.
Положення Цивільного та Земельного кодексів України застосовуються до лісових сервітутів у частині, що не суперечить вимогам цього Кодексу.
Отже, оскільки Лісовим кодексом України детально не врегульовані питання пов’язані із лісовим сервітутом, при застосуванні лісового сервітуту необхідно керуватися положеннями Цивільного та Земельного кодексів України, куди відсилає ст. 23 Лісового кодексу України.
2. Встановлення лісового сервітуту.
Права власників лісів або лісокористувачів можуть бути обмежені на користь інших заінтересованих осіб на підставі закону, договорів, заповіту або за рішенням суду.
Установлення лісового сервітуту не веде до позбавлення власника земельної лісової ділянки, щодо якої встановлений лісовий сервітут, права володіння, користування та розпоряджання нею, а користувача - володіння, користування.
Лісовий сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника лісів або користувача земельної лісової ділянки, щодо якої він установлений.
Лісовий сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном, не підлягає відчуженню, зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної лісовоїділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

3. Види лісового сервітуту
Лісові сервітути поділяються на:
- Безоплатні та платні. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
- Постійні і строкові. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
- За видом права сервітуту:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;
в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;
в-3) право на користування земельною лісовою ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника;
г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
з) інші земельні сервітути.

4. Припинення лісового сервітуту
На підставі ст. 404 ЦК України та ст. 102 ЗК України, лісовий сервітут припиняється у разі:
- поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут, і власника (користувача) земельної лісової ділянки;
- відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений лісовий сервітут;
- спливу строку, на який було встановлено сервітут;
- припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
- невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
- смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;
- порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної лісової ділянки за наявності обставин, які мають істотне значення. Крім того, власник (користувач) земельної лісової ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної лісової ділянки за її цільовим призначенням.

Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання

2020-11-05T13:55:19Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч. 1 ст. 12 Закон України "Про виконавче провадження"]). Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч.3 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"]).

== Куди звертатися? ==
Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

{| class="wikitable"
|-
| '''Поновлення пропущеного строку можливе лише щодо виконавчого документа, виданого судом. Щодо інших виконавчих документів, виданих іншими юрисдикційними органами, пропущені строки поновленню не підлягають.'''
|}
== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання є стягувач. Також, зазначене право належить і правонаступнику стягувача, у випадках, якщо нормами матеріального права допускається правонаступництво.

== Підстава поновлення строку ==
Зазначений строк є процесуальним і може бути поновленим.
Підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суди дають оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

== Вартість ==
Чинне законодавство не передбачає стягнення судового збору як оплати заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Але в судовій практиці ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/79966754 Ухвала Львівський окружний адміністративний суд про залишення позовної заяви без руху у справа №813/1776/14]) є думка про ставку судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа становить 63,06 грн. (0,03 * 2102 грн.)

== Строки розгляду заяви ==
Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. '''Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.'''

== Порядок оскарження ==
За результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, на яку може бути апеляційну скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 24 ч. 1 ст. 353 ЦПК]). 

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження

2020-11-05T13:52:46Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26 червня 1973 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17 червня 1999 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1993 року № 46 "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 22 березня 1996 року № 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми"] 
* [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm Наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]

== Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх ==
Мінімальний вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж '''15 років''' (ч.3 ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці '''від 13 до 15 років''' для легкої роботи, яка: 
'''a)''' не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку; і 
'''b)''' не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням (ч.1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). 
Відповідно до ст.187 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''неповнолітніми''' визнаються особи, які не досягли вісімнадцяти років. 
За загальним правилом в Україні заборонено прийняття на роботу осіб молодше '''16 років'''. 

{| class="wikitable"
|-
! Вік !! У яких випадках, неповнолітній може працювати
|-
| '''до 14 років''' || заборонено
|-
| '''14 років'''|| Як виняток і лише:
* для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання; 
* у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів: 
# загальноосвітніх шкіл; 
# професійно-технічних навчальних закладів; 
# середніх спеціальних навчальних закладів; 
* є згода одного з батьків або особи, що його замінює 

|-
| '''15 років''' ||
* як виняток; 
* є згода одного із батьків або особи, що його замінює
|-
| '''16 років''' || допускається прийняття на загальних підставах
|}

'''НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ!''' 
При прийнятті на роботу неповнолітньої особи, якій не виповнилося '''16 років''', потрібно обґрунтувати необхідність її прийняття на роботу та до особової справи працівника долучити: 
1) копію [[Отримання свідоцтва про народження дитини|свідоцтва про народження]] або копію [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорта]]; 
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від '''14 до 16 років'''; 
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від '''14 до 15 років. '''

== Порядок прийняття неповнолітнього на роботу ==

'''КРОК І.''' 
Збір і подача неповнолітнім документів, необхідних при прийомі на роботу.
 

'''КРОК ІІ.''' 
Представник роботодавця інформує про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність '''обов'язкового проходження [[Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення|медичного огляду]]''' (ст. 191 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]).
 

'''КРОК ІІІ.'''
Після проходження медогляду відбувається укладення '''трудового договору'''. Він має свої особливості: 
* обов'язкова письмова форма [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|'''трудового договору''']] (п.5 ст. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.
 
'''КРОК IV.'''
На підприємстві (установі, організації) видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника. Сам наказ (розпорядження) може бути складений: 
* у довільній формі;
* у вигляді [https://docs.google.com/document/d/1oNJvsMGRNxLr4FGnfuNzXlZ5OysU54kO4CGLfZi4Nr4/edit?usp=sharing типової форми № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»], затвердженої [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489].
 
'''КРОК V.'''
Повідомлення [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної фіскальної служби]. Повідомлення подається одним із таких способів: 
* засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронного підпису;
* на паперових носіях (одночасно з копією в електронній формі), якщо трудові договори укладено із шістьма і більше особами;
* на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами (без копії в електронному вигляді). 
Направлення повідомлення поштою не передбачене. 
До юридичної особи, яка при прийнятті на роботу працівника не виконала вимогу щодо подання повідомлення, може бути застосована:
* '''''фінансова відповідальність''''' у вигляді штрафу в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2019 р. – 4 173 грн.), який накладається безпосередньо на юридичну особу або фізичну особу-підприємця (ст. 265 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* '''''адміністративна відповідальність''''' у вигляді штрафу '''в розмірі від 30 до 100''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.), який накладається на посадових осіб підприємств-правопорушників. Штраф за повторне порушення протягом року становить '''від 100 до 300''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) (ч. 1, 2 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]). 
[[Файл:Повідомлення про прийняття працівника на роботу.doc|міні]]
 
'''КРОК VІ.'''
Працівником роботодавця, який відповідає за ведення кадрового обліку: 
* оформляється особова справа,
* заповнюється [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm особова картка форми № П-2],
* здійснюються записи до [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]],
* проводяться вступні інструктажі, ознайомлення з посадовими обов'язками та інформування про локальні нормативні акти (наприклад, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо).
 
'''КРОК VІІ.'''
Фактичний допуск до роботи. 
{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!''' '''[[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|Випробувальний термін]]''' при прийнятті на роботу не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років (ч. 3 ст. 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])
|}

== Звільнення неповнолітніх ==
Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства.
Так, неповнолітного працівника може бути звільнено: 
* з власної ініціативи (за власним бажанням) (ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* за [[Звільнення працівника за угодою сторін|угодою сторін]] (п.1 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п.5 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* у зв'язку з призовом або вступом працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 
Однак передбачено ряд гарантій: 
# Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
# Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.
# Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:
* у разі [[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи;
* у разі [[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
* за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]] або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності кадрів або штату працівників]], банкрутства.

== Обмеження при використанні праці неповнолітніх ==

В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років. 
'''Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:'''
* '''Нічні роботи''' - роботи, які виконуються з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54, ст. 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Надурочні роботи''' - роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"],). 
* '''Робота у вихідні дні''' - дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст.ст. 67–69, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Важкі роботи, роботи з шкідливими або небезпечними умовами праці, підземні роботи''' (ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46]. Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо. 
* '''Роботи, пов'язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми''' (ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Ці норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року №59]. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом). 

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків 
у розрахунку на 1 год. робочого часу
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Сумарна вага вантажу (в кг), 
що підіймається (переміщується) 
при виконанні робіт
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''З рівня робочої поверхні''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''З підлоги'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 10 || 5 || 7 || 3,5
|-
| 15 || 48 || 12 || 24 || 6
|-
| 16 || 160 || 40 || 80 || 20
|-
| 17 || 272 || 72 || 130 || 32
|-
|}

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Граничні норми ваги вантажу (кг)
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''Короткочасна робота''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''Тривала робота'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 5 || 2,5 || -|| -
|-
| 15 || 12 || 6 || 8,4 || 4,2
|-
| 16 || 14 || 7 || 11,2 || 5,6
|-
| 17 || 16 || 8 || 12,6 || 6,3
|-
|}

'''Сумарна вага вантажу''' - добуток ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). У вагу вантажу включається вага тари і упаковки. 

'''Рівень робочої поверхні''' - це рівень стола, конвейєра, верстата тощо. 

'''Висота підіймання''' не повинна перевищувати одного метра. 

'''Відстань переміщення вантажу''' вручну не повинна перевищувати 5 метрів. 

'''Докладене м'язове зусилля''' при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації: 
* не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу,
* його тривалість - не більше 3 хв.,
* подальший відпочинок - не менше 2 хв. 

'''Календарний вік''' - число повних років, які відраховуються від дати народження. 

'''Короткочасна робота''' - 1-2 підняття та переміщення вантажу протягом однієї години роботи при дотриманні правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, які встановлені ст. 51, 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. 

'''Тривала робота''' - якщо на годину відбувається більше ніж 2 підняття та переміщення вантажів. 

'''ВАЖЛИВО!''' До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки '''до 15 років''' '''взагалі не допускаються'''. 
Сумарно за робочий день (зміну) робота неповнолітнього з важкими речами не повинна перевищувати однієї третини робочого часу. 

== Вирішення спорів ==

=== Позасудовий порядок ===
У разі, якщо роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до: 
- [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|первинної профспілкової організації]] (ст.ст. 246, 247 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- до [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]], якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- [http://dsp.gov.ua/kontaktna-informatsiia-terytorialnykh/ територіального органу Держпраці]. 

=== Судовий порядок ===
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:
* особисто або через законного представника;
* шляхом подачі [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви]];
* у передбачені терміни, а саме: 
# в ''тримісячний строк'' з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
# в ''місячний строк'' (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85:_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0,_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97 Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80,_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення]

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-11-05T13:46:58Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва"]

== Загальні положення ==
За час проходження [[Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям|виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам]] виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 207 КЗпПУ).]

Порядок [[Оплата праці: поняття, види та форми|оплати прац]]<nowiki/>і учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення] про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове або інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи та організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 201 КЗпП])

== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ==
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
'''Кваліфікація''' - це рівень підготовленості, міра готовності до будь-якого виду праці. Кваліфікована праця є складною працею, що вимагає спеціальної підготовки, наявності у працівника навиків, умінь та знань для виконання певних видів робіт. Значення і роль кваліфікованої праці велике. Вона створює за одиницю часу більшу вартість, ніж некваліфікована праця.

'''Під підвищенням кваліфікаці'''ї розуміється професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, навиків і умінь з уже набутої професії. Періодичність навчання з метою підвищення кваліфікації встановлюється міністерствами, а її тривалість - відповідними навчальними програмами.

Підвищення кваліфікації може здійснюватися і з відривом від виробництва, при цьому встановлені такі мінімальні державні гарантії:
* збереження середньої мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
* оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
* виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Ці та інші гарантії і компенсації передбачені постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".]
При індивідуальному навчанні професії працівників з відрядною оплатою праці оплата роботи учнів провадиться:

'''за 1-й місяць навчання - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою, - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії.''' Крім того, за виготовлену учнями придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві тарифами і розцінками.

Оплата праці учнів при індивідуальному навчанні професії працівників з почасовою оплатою праці провадиться: '''за 1-й і 2-й місяці - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві, за 3-й-4-й місяці - 80%, за всі наступні, що передбачені програмою навчання - 90% тарифної ставки І розряду відповідної професії'''. В тому ж порядку оплачується праця учнів на роботах з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на обладнанні, на якому працюють працівники, що навчають.

Оплата праці учнів у разі навчання їх у бригаді провадиться: '''за 1-й місяць - 75%, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й та всі наступні місяці - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві'''. Крім того, починаючи з 2-го місяця навчання, учням провадиться Доплата до 100% ставки І розряду відповідної професії на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробнича бригада з відрядною оплатою праці, за згодою колективу бригади, може із загального заробітку бригади збільшувати доплату учням понад 100% тарифної ставки І розряду. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади. Якщо учнів включено до складу бригади, яка працює на агрегаті, на якому випуск продукції у зв'язку зі збільшенням кількості працівників у бригаді не може бути збільшено, оплата праці учнів здійснюється в такому ж порядку, як і в разі навчання професій працівників з почасовою оплатою.

Оплата праці за час навчання професіям, яким відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників І розряд не присвоюється, провадиться виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

За жінками, які звільняються від виконання важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, зберігається попередня заробітна плата на час навчання або перекваліфікації.

Оплата праці працівників за час їх перекваліфікації або навчання іншим професіям, що зумовлені потребами виробництва, провадиться: '''за 1-й місяць - 100%, 2-й місяць - 70%, 3-й місяць - 40%''' їх середнього заробітку на попередньому місці роботи. Крім того, вказаним працівникам з 2-го місяця навчання за виготовлену ними придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві нормами і розцінками. У разі навчання вказаних працівників на обладнанні, на якому працюють робітники, що навчають, оплата за весь час навчання провадиться, виходячи з середнього заробітку за попереднім місцем роботи.

Оплата праці учнів за час навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками провадиться почасово з '''розрахунку 50% тарифної ставки''', встановленої для робітників, які мають найнижчий розряд з професії, яку освоюють. Після закінчення навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться за відрядною формою згідно з діючими на підприємстві нормами та розцінками. Якщо ті, хто навчаються, заробляють '''менше 50% тарифної ставки''', за перші 2 місяці їм провадиться доплата до '''50% зазначеної тарифної ставки'''. Починаючи з 3-го місяця навчання, оплата праці тих, хто навчається, провадиться за діючими на підприємстві нормами та розцінками без будь-яких доплат. Оплата праці учнів, що навчаються професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час навчання інших професій зазначених робітників має й інші особливості. Зумовлено це передусім характером вказаних робіт.

У період виробничого навчання на працівника поширюються загальні норми трудового права та спеціальні норми з виробничого навчання.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. [[Комісія по трудовим спорам|Комісія по трудових спорах]] зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-11-05T13:42:14Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва"]

== Загальні положення ==
За час проходження [[Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям|виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам]] виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 207 КЗпПУ).]

Порядок [[Оплата праці: поняття, види та форми|оплати прац]]<nowiki/>і учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення] про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове або інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи та організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 201 КЗпП])

== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ==
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
'''Кваліфікація''' - це рівень підготовленості, міра готовності до будь-якого виду праці. Кваліфікована праця є складною працею, що вимагає спеціальної підготовки, наявності у працівника навиків, умінь та знань для виконання певних видів робіт. Значення і роль кваліфікованої праці велике. Вона створює за одиницю часу більшу вартість, ніж некваліфікована праця.

'''Під підвищенням кваліфікаці'''ї розуміється професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, навиків і умінь з уже набутої професії. Періодичність навчання з метою підвищення кваліфікації встановлюється міністерствами, а її тривалість - відповідними навчальними програмами.

Підвищення кваліфікації може здійснюватися і з відривом від виробництва, при цьому встановлені такі мінімальні державні гарантії:
* збереження середньої мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
* оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
* виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Ці та інші гарантії і компенсації передбачені постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".]
При індивідуальному навчанні професії працівників з відрядною оплатою праці оплата роботи учнів провадиться:

'''за 1-й місяць навчання - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою, - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії.''' Крім того, за виготовлену учнями придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві тарифами і розцінками.

Оплата праці учнів при індивідуальному навчанні професії працівників з почасовою оплатою праці провадиться: '''за 1-й і 2-й місяці - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві, за 3-й-4-й місяці - 80%, за всі наступні, що передбачені програмою навчання - 90% тарифної ставки І розряду відповідної професії'''. В тому ж порядку оплачується праця учнів на роботах з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на обладнанні, на якому працюють працівники, що навчають.

Оплата праці учнів у разі навчання їх у бригаді провадиться: '''за 1-й місяць - 75%, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й та всі наступні місяці - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві'''. Крім того, починаючи з 2-го місяця навчання, учням провадиться Доплата до 100% ставки І розряду відповідної професії на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробнича бригада з відрядною оплатою праці, за згодою колективу бригади, може із загального заробітку бригади збільшувати доплату учням понад 100% тарифної ставки І розряду. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади. Якщо учнів включено до складу бригади, яка працює на агрегаті, на якому випуск продукції у зв'язку зі збільшенням кількості працівників у бригаді не може бути збільшено, оплата праці учнів здійснюється в такому ж порядку, як і в разі навчання професій працівників з почасовою оплатою.

Оплата праці за час навчання професіям, яким відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників І розряд не присвоюється, провадиться виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

За жінками, які звільняються від виконання важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, зберігається попередня заробітна плата на час навчання або перекваліфікації.

Оплата праці працівників за час їх перекваліфікації або навчання іншим професіям, що зумовлені потребами виробництва, провадиться: '''за 1-й місяць - 100%, 2-й місяць - 70%, 3-й місяць - 40%''' їх середнього заробітку на попередньому місці роботи. Крім того, вказаним працівникам з 2-го місяця навчання за виготовлену ними придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві нормами і розцінками. У разі навчання вказаних працівників на обладнанні, на якому працюють робітники, що навчають, оплата за весь час навчання провадиться, виходячи з середнього заробітку за попереднім місцем роботи.

Оплата праці учнів за час навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками провадиться почасово з '''розрахунку 50% тарифної ставки''', встановленої для робітників, які мають найнижчий розряд з професії, яку освоюють. Після закінчення навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться за відрядною формою згідно з діючими на підприємстві нормами та розцінками. Якщо ті, хто навчаються, заробляють '''менше 50% тарифної ставки''', за перші 2 місяці їм провадиться доплата до '''50% зазначеної тарифної ставки'''. Починаючи з 3-го місяця навчання, оплата праці тих, хто навчається, провадиться за діючими на підприємстві нормами та розцінками без будь-яких доплат. Оплата праці учнів, що навчаються професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час навчання інших професій зазначених робітників має й інші особливості. Зумовлено це передусім характером вказаних робіт.

У період виробничого навчання на працівника поширюються загальні норми трудового права та спеціальні норми з виробничого навчання.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження

2020-06-22T09:03:34Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26.06.1973 р., № 138]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17.06.1999р. № 182]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1993 року № 46 "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 22 березня 1996 року № 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми"] 
* [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm Наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]

== Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх ==
Мінімальний вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж '''15 років''' (ч.3 ст. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці '''від 13 до 15 років''' для легкої роботи, яка: 
'''a)''' не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку; і 
'''b)''' не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням (ч.1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_054 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу]). 
Відповідно до ст.187 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''неповнолітніми''' визнаються особи, які не досягли вісімнадцяти років. 
За загальним правилом в Україні заборонено прийняття на роботу осіб молодше '''16 років'''. 

{| class="wikitable"
|-
! Вік !! У яких випадках, неповнолітній може працювати
|-
| '''до 14 років''' || заборонено
|-
| '''14 років'''|| Як виняток і лише:
* для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання; 
* у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу учнів: 
# загальноосвітніх шкіл; 
# професійно-технічних навчальних закладів; 
# середніх спеціальних навчальних закладів; 
* є згода одного з батьків або особи, що його замінює 

|-
| '''15 років''' ||
* як виняток; 
* є згода одного із батьків або особи, що його замінює
|-
| '''16 років''' || допускається прийняття на загальних підставах
|}

'''НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ!''' 
При прийнятті на роботу неповнолітньої особи, якій не виповнилося 16 років, потрібно обґрунтувати необхідність її прийняття на роботу та до особової справи працівника долучити: 
1) копію [[Отримання свідоцтва про народження дитини|свідоцтва про народження]] або копію [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорта]]; 
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років; 
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років. 

== Порядок прийняття неповнолітнього на роботу ==

'''КРОК І.''' 
Збір і подача неповнолітнім документів, необхідних при прийомі на роботу.
 

'''КРОК ІІ.''' 
Представник роботодавця інформує про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність '''обов'язкового проходження [[Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення|медичного огляду]]''' (ст. 191 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]).
 

'''КРОК ІІІ.'''
Після проходження медогляду відбувається укладення '''трудового договору'''. Він має свої особливості: 
* обов'язкова письмова форма [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|'''трудового договору''']] (п.5 ст. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.
 
'''КРОК IV.'''
На підприємстві (установі, організації) видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника. Сам наказ (розпорядження) може бути складений: 
* у довільній формі;
* у вигляді [https://docs.google.com/document/d/1oNJvsMGRNxLr4FGnfuNzXlZ5OysU54kO4CGLfZi4Nr4/edit?usp=sharing типової форми № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»], затвердженої [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489].
 
'''КРОК V.'''
Повідомлення [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної фіскальної служби]. Повідомлення подається одним із таких способів: 
* засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронного підпису;
* на паперових носіях (одночасно з копією в електронній формі), якщо трудові договори укладено із шістьма і більше особами;
* на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами (без копії в електронному вигляді). 
Направлення повідомлення поштою не передбачене. 
До юридичної особи, яка при прийнятті на роботу працівника не виконала вимогу щодо подання повідомлення, може бути застосована:
* '''''фінансова відповідальність''''' у вигляді штрафу в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2019 р. – 4 173 грн.), який накладається безпосередньо на юридичну особу або фізичну особу-підприємця (ст. 265 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* '''''адміністративна відповідальність''''' у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.), який накладається на посадових осіб підприємств-правопорушників. Штраф за повторне порушення протягом року становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) (ч. 1, 2 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]). 
[[Файл:Повідомлення про прийняття працівника на роботу.doc|міні]]
 
'''КРОК VІ.'''
Працівником роботодавця, який відповідає за ведення кадрового обліку: 
* оформляється особова справа,
* заповнюється [http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2008/489/489_2008.htm особова картка форми № П-2],
* здійснюються записи до [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]],
* проводяться вступні інструктажі, ознайомлення з посадовими обов'язками та інформування про локальні нормативні акти (наприклад, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо).
 
'''КРОК VІІ.'''
Фактичний допуск до роботи. 
{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО!''' '''[[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|Випробувальний термін]]''' при прийнятті на роботу не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років (ч. 3 ст. 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])
|}

== Звільнення неповнолітніх ==
Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства.
Так, неповнолітного працівника може бути звільнено: 
* з власної ініціативи (за власним бажанням) (ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* за [[Звільнення працівника за угодою сторін|угодою сторін]] (п.1 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
* у зв'язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п.5 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* у зв'язку з призовом або вступом працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]);
* з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 
Однак передбачено ряд гарантій: 
# Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
# Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.
# Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:
* у разі [[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи;
* у разі [[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
* за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]] або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності кадрів або штату працівників]], банкрутства.

== Обмеження при використанні праці неповнолітніх ==

В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років. 
'''Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:'''
* '''Нічні роботи''' - роботи, які виконуються з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54, ст. 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Надурочні роботи''' - роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"],). 
* '''Робота у вихідні дні''' - дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст.ст. 67–69, 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). 
* '''Важкі роботи, роботи з шкідливими або небезпечними умовами праці, підземні роботи''' (ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46]. Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо. 
* '''Роботи, пов'язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми''' (ст. 11 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"]). Ці норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0183-96 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року №59]. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом). 

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків 
у розрахунку на 1 год. робочого часу
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Сумарна вага вантажу (в кг), 
що підіймається (переміщується) 
при виконанні робіт
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''З рівня робочої поверхні''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''З підлоги'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 10 || 5 || 7 || 3,5
|-
| 15 || 48 || 12 || 24 || 6
|-
| 16 || 160 || 40 || 80 || 20
|-
| 17 || 272 || 72 || 130 || 32
|-
|}

{| class="wikitable" style="float:left; margin-right:1.4em; clear:left;"
|+ Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
|-
! rowspan="3" | Календарний вік, 
років
! colspan="4" | Граничні норми ваги вантажу (кг)
|-
| colspan="2" style="text-align:center;" | '''Короткочасна робота''' || colspan="2" style="text-align:center;" | '''Тривала робота'''
|-
| '''юнаки''' || '''дівчата''' || '''юнаки''' || '''дівчата'''
|-
| 14 || 5 || 2,5 || -|| -
|-
| 15 || 12 || 6 || 8,4 || 4,2
|-
| 16 || 14 || 7 || 11,2 || 5,6
|-
| 17 || 16 || 8 || 12,6 || 6,3
|-
|}

'''Сумарна вага вантажу''' - добуток ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). У вагу вантажу включається вага тари і упаковки. 

'''Рівень робочої поверхні''' - це рівень стола, конвейєра, верстата тощо. 

'''Висота підіймання''' не повинна перевищувати одного метра. 

'''Відстань переміщення вантажу''' вручну не повинна перевищувати 5 метрів. 

'''Докладене м'язове зусилля''' при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації: 
* не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу,
* його тривалість - не більше 3 хв.,
* подальший відпочинок - не менше 2 хв. 

'''Календарний вік''' - число повних років, які відраховуються від дати народження. 

'''Короткочасна робота''' - 1-2 підняття та переміщення вантажу протягом однієї години роботи при дотриманні правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, які встановлені ст. 51, 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. 

'''Тривала робота''' - якщо на годину відбувається більше ніж 2 підняття та переміщення вантажів. 

'''ВАЖЛИВО!''' До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки '''до 15 років''' '''взагалі не допускаються'''. 
Сумарно за робочий день (зміну) робота неповнолітнього з важкими речами не повинна перевищувати однієї третини робочого часу. 

== Вирішення спорів ==

=== Позасудовий порядок ===
У разі, якщо роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до: 
- [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|первинної профспілкової організації]] (ст.ст. 246, 247 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- до [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]], якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]); 
- [http://dsp.gov.ua/kontaktna-informatsiia-terytorialnykh/ територіального органу Держпраці]. 

=== Судовий порядок ===
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:
* особисто або через законного представника;
* шляхом подачі [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви]];
* у передбачені терміни, а саме: 
# в ''тримісячний строк'' з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
# в ''місячний строк'' (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

== Див. також ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85:_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0,_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97 Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80,_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення]

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2020-06-22T08:58:03Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню. 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")] 
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.

==Зміст істотних умов кредитного договору==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|Кредитний договір]] укладається у ''письмовій формі. ''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''. 
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною. 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.''

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2020-06-22T08:52:30Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню. 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")] 
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.

==Зміст істотних умов кредитного договору==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* Кредитний договір укладається у ''письмовій формі. ''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''. 
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною. 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|'''Досудове врегулювання''']] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* '''Судове врегулювання спору''' – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.''

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2020-06-22T08:51:50Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України "Про споживче кредитування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню. 
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування")] 
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закону], у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"], а також з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом України "Про електронну комерцію"]) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

'''Дана форма має містити:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
# суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
# тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
# види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
# орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг.
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]").
Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.

==Зміст істотних умов кредитного договору==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно з статтею 1055 ЦК України] '''
* Кредитний договір укладається у ''письмовій формі. ''
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, '''є нікчемним'''. 
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно з Законом України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною. 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* [[Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі|Досудове врегулювання]] – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно ст.22 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується.''

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2020-06-22T08:16:44Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]

== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування]] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. 
Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}

'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}

== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 

== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 

'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування; — мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.

== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох соціальних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

== Соціальні гарантії==
* Соціальний супровід дитини;
* Щорічне безоплатне оздоровлення;
* За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
* Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
* Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.

== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-06-22T08:13:24Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва"]

== Загальні положення ==
За час проходження [[Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям|виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам]] виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 207 КЗпПУ).]

Порядок [[Оплата праці: поняття, види та форми|оплати прац]]<nowiki/>і учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положення] про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове або інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи та організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 201 КЗпП])

== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ==
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/700-97-%D0%BF Положенням] нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
'''Кваліфікація''' - це рівень підготовленості, міра готовності до будь-якого виду праці. Кваліфікована праця є складною працею, що вимагає спеціальної підготовки, наявності у працівника навиків, умінь та знань для виконання певних видів робіт. Значення і роль кваліфікованої праці велике. Вона створює за одиницю часу більшу вартість, ніж некваліфікована праця.

'''Під підвищенням кваліфікаці'''ї розуміється професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, навиків і умінь з уже набутої професії. Періодичність навчання з метою підвищення кваліфікації встановлюється міністерствами, а її тривалість - відповідними навчальними програмами.

Підвищення кваліфікації може здійснюватися і з відривом від виробництва, при цьому встановлені такі мінімальні державні гарантії:
* збереження середньої мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання;
* оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
* виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень. Ці та інші гарантії і компенсації передбачені постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".]
При індивідуальному навчанні професії працівників з відрядною оплатою праці оплата роботи учнів провадиться:

'''за 1-й місяць навчання - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й і всі наступні місяці до закінчення терміну навчання, передбаченого програмою, - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії.''' Крім того, за виготовлену учнями придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві тарифами і розцінками.

Оплата праці учнів при індивідуальному навчанні професії працівників з почасовою оплатою праці провадиться: '''за 1-й і 2-й місяці - 75% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві, за 3-й-4-й місяці - 80%, за всі наступні, що передбачені програмою навчання - 90% тарифної ставки І розряду відповідної професії'''. В тому ж порядку оплачується праця учнів на роботах з відрядною оплатою праці, якщо виробниче навчання здійснюється на обладнанні, на якому працюють працівники, що навчають.

Оплата праці учнів у разі навчання їх у бригаді провадиться: '''за 1-й місяць - 75%, за 2-й місяць - 60%, за 3-й місяць - 40%, за 4-й та всі наступні місяці - 20% тарифної ставки І розряду відповідної професії на підприємстві'''. Крім того, починаючи з 2-го місяця навчання, учням провадиться Доплата до 100% ставки І розряду відповідної професії на підприємстві з відрядного заробітку бригади. Виробнича бригада з відрядною оплатою праці, за згодою колективу бригади, може із загального заробітку бригади збільшувати доплату учням понад 100% тарифної ставки І розряду. Порядок і розміри доплати учням визначаються колективом бригади залежно від їх трудового внеску в результати роботи бригади. Якщо учнів включено до складу бригади, яка працює на агрегаті, на якому випуск продукції у зв'язку зі збільшенням кількості працівників у бригаді не може бути збільшено, оплата праці учнів здійснюється в такому ж порядку, як і в разі навчання професій працівників з почасовою оплатою.

Оплата праці за час навчання професіям, яким відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників І розряд не присвоюється, провадиться виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

За жінками, які звільняються від виконання важких робіт та робіт зі шкідливими умовами праці, зберігається попередня заробітна плата на час навчання або перекваліфікації.

Оплата праці працівників за час їх перекваліфікації або навчання іншим професіям, що зумовлені потребами виробництва, провадиться: '''за 1-й місяць - 100%, 2-й місяць - 70%, 3-й місяць - 40%''' їх середнього заробітку на попередньому місці роботи. Крім того, вказаним працівникам з 2-го місяця навчання за виготовлену ними придатну продукцію нараховується заробітна плата за діючими на підприємстві нормами і розцінками. У разі навчання вказаних працівників на обладнанні, на якому працюють робітники, що навчають, оплата за весь час навчання провадиться, виходячи з середнього заробітку за попереднім місцем роботи.

Оплата праці учнів за час навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками провадиться почасово з розрахунку 50% тарифної ставки, встановленої для робітників, які мають найнижчий розряд з професії, яку освоюють. Після закінчення навчання техніки безпеки і ознайомлення з гірничими виробками оплата праці тих, хто навчається, провадиться за відрядною формою згідно з діючими на підприємстві нормами та розцінками. Якщо ті, хто навчаються, заробляють менше 50% тарифної ставки, за перші 2 місяці їм провадиться доплата до 50% зазначеної тарифної ставки. Починаючи з 3-го місяця навчання, оплата праці тих, хто навчається, провадиться за діючими на підприємстві нормами та розцінками без будь-яких доплат. Оплата праці учнів, що навчаються професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час навчання інших професій зазначених робітників має й інші особливості. Зумовлено це передусім характером вказаних робіт.

У період виробничого навчання на працівника поширюються загальні норми трудового права та спеціальні норми з виробничого навчання.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2020-02-28T07:10:25Z

Viktor.kachur: /* 1.➞Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (надалі ЦК України)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (надалі ЦПК України)].

== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення є потерпілий, або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

== Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Крім того водій транспортного засобу, причетний до ДТП повинен дотримуватися і інших вимог, передбачених правилами дорожнього руху, та ст.33 Закону.

== До кого звертатись ==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом та Законом України «Про страхування».

== Строки розгляду заяви ==
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування із відомостями та додатками, передбаченими ст.35 Закону.
У відповідності до ст.36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату.

== Порядок оскарження ==
У відповідності до п.7 ст.36 Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
[[Категорія:Доробити]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2020-02-28T07:09:41Z

Viktor.kachur: /* 1.➞Нормативна база */

== '''''1.''''' Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (надалі ЦК України)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (надалі ЦПК України)].

== 2. Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення є потерпілий, або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

== 3. Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Крім того водій транспортного засобу, причетний до ДТП повинен дотримуватися і інших вимог, передбачених правилами дорожнього руху, та ст.33 Закону.

== 4. До кого звертатись ==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом та Законом України «Про страхування».

== 5. Строки розгляду заяви ==
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування із відомостями та додатками, передбаченими ст.35 Закону.
У відповідності до ст.36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату.

== 6. Порядок оскарження ==
У відповідності до п.7 ст.36 Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
[[Категорія:Доробити]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-02-06T09:58:11Z

Viktor.kachur: /* Нормативна база */

== '''''Нормативна база''''' ==
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]'''''

'''''Кодекс Законів про працю України'''''

'''''Цивільний процесуальний кодекс України'''''

'''''Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700'''''

== Загальні положення ==
За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ==
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Доробити]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-01-27T14:46:39Z

Viktor.kachur:

== '''''Нормативна база''''' ==
'''''Конституція України'''''

'''''Кодекс Законів про працю України'''''

'''''Цивільний процесуальний кодекс України'''''

'''''Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700'''''

== Загальні положення ==
За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ==
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ==
Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

== Порядок вирішення спору ==
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Доробити]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-01-27T14:35:34Z

Viktor.kachur:

# '''''Нормативна база'''''
'''''Конституція України'''''

'''''Кодекс Законів про працю України'''''

'''''Цивільний процесуальний кодекс України'''''

'''''Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700'''''

За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

====== 2. Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ======
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

====== 3. Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ======
Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

====== 4. Порядок вирішення спору ======
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Доробити]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2020-01-27T14:34:10Z

Viktor.kachur:

== '''''1.''''' Нормативна база ==

=== 1. Конституція України; ===

=== 2. Закон України «Про страхування»; ===

=== 3. Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон); ===

=== 4. Цивільний кодекс України (надалі ЦК України); ===

=== 5. Цивільний процесуальний кодекс України (надалі ЦПК України); ===

== 2. Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення є потерпілий, або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

== 3. Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Крім того водій транспортного засобу, причетний до ДТП повинен дотримуватися і інших вимог, передбачених правилами дорожнього руху, та ст.33 Закону.

== 4. До кого звертатись ==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом та Законом України «Про страхування».

== 5. Строки розгляду заяви ==
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування із відомостями та додатками, передбаченими ст.35 Закону.
У відповідності до ст.36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату.

== 6. Порядок оскарження ==
У відповідності до п.7 ст.36 Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2020-01-27T14:27:08Z

Viktor.kachur:

'''''Нормативна база'''''

'''''Конституція України'''''

'''''Кодекс Законів про працю України'''''

'''''Цивільний процесуальний кодекс України'''''

'''''Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700'''''

За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

====== Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання ======
За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

====== Порядок оплати праці робітників за час перекваліфікації чи навчання іншим спеціальностям ======
Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

====== Порядок вирішення спору ======
У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
[[Категорія:Доробити]]

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2019-12-20T09:01:18Z

Viktor.kachur:

'''Нормативна база'''

Конституція України

Кодекс Законів про працю України

Цивільний процесуальний кодекс України

Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700

За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оплата праці під час перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям

2019-12-20T08:59:52Z

Viktor.kachur: Створена сторінка: '''Нормативна база''' Конституція України Кодекс Законів про працю України Цивільний про...

'''Нормативна база'''
Конституція України
Кодекс Законів про працю України
Цивільний процесуальний кодекс України
Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700

За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством (ст. 207 КЗпПУ).

Порядок оплати праці учнів за час їхнього навчання та робітників за час їхньої перекваліфікації або навчання інших професій, що провадиться підприємством, установою та організацією безпосередньо на виробництві, визначає Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших професій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 700 (далі — Положення).

За час навчання учням не встановлюються норми праці, тому Положенням передбачено, що оплачують їхню працю у певних відсотках від тарифної ставки першого розряду відповідної професії на підприємстві, а в разі навчання учнів професій, для яких відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників перший розряд не присвоюється, працю учнів оплачують виходячи з тарифної ставки найнижчого розряду відповідної професії.

Якщо учень виготовив придатну продукцію, то йому згідно з Положенням нараховується заробітна плата за чинними на підприємстві нормами та розцінками.

Оплата праці робітників за час перекваліфікації або навчання їх виходячи з потреб виробництва інших професій провадиться у певних відсотках від їх середнього заробітку на попередньому місці роботи.

Окремо Положення виділяє оплату праці учнів за час їх навчання професій робітників, зайнятих на підземних роботах, а також праці робітників за час їх навчання інших професій зазначених робітників.

У разі навчання робітників других професій вони можуть
бути звільнені від основної роботи на весь термін виробничого навчання і оплата їх праці в цьому разі провадиться за діючими нормами та розцінками з доплатою протягом не більш як двох місяців різниці між їх середнім заробітком за основним місцем роботи і заробітком за новим місцем роботи.

У випадку виникнення спору працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах щодо спору про виплату належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
Крім того, працівник може звернутися у загальному порядку безпосередньо до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання

2019-12-16T11:56:31Z

Viktor.kachur:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ч. 1 ст. 12 Закон України "Про виконавче провадження"]). Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (ч.3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

== Куди звертатися? ==
Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

{| class="wikitable"
|-
| '''Поновлення пропущеного строку можливе лише щодо виконавчого документа, виданого судом. Щодо інших виконавчих документів, виданих іншими юрисдикційними органами, пропущені строки поновленню не підлягають.'''
|}
== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання є стягувач. Також, зазначене право належить і правонаступнику стягувача, у випадках, якщо нормами матеріального права допускається правонаступництво.

== Підстава поновлення строку ==
Зазначений строк є процесуальним і може бути поновленим.
Підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суди дають оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

== Вартість ==
Чинне законодавство не передбачає стягнення судового збору як оплати заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

== Строки розгляду заяви ==
Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. '''Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.'''

== Порядок оскарження ==
За результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, на яку може бути апеляційну скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 24 ч. 1 ст. 353 ЦПК]). 

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]