WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-13T07:07:49Z

Veremeichyk.Mark: /* Відновлення постачання електричної енергії */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%3A (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. 7.13 Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-13T07:05:57Z

Veremeichyk.Mark: /* Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%3A (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-13T06:59:52Z

Veremeichyk.Mark: /* Відповідно до пункту 7.5 Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-13T06:59:05Z

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:21:09Z

Veremeichyk.Mark: /* Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:19:29Z

Veremeichyk.Mark: /* Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. 8.1.2 Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:17:01Z

Veremeichyk.Mark: /* Відновлення постачання електричної енергії */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. 7.12 Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:12:47Z

Veremeichyk.Mark: /* Відповідно до пункту 7.6 Правил припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: */

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

'''4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:08:48Z

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2156:~:text=2.1.8.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%2C%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8 пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил] впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2589:~:text=4.27.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE. пунктом 4.27 розділу IV цих Правил].'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:04:28Z

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.6.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0 пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T13:03:02Z

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2026-04-06T12:38:44Z

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n6 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====
♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії);
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2022 р. № 1455].
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
*не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об’єктом, за яким виявлено порушення.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 п. 7.11 Правил]).

==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====
'''1) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі:'''

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''

'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.'''

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
== Відновлення постачання електричної енергії==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==

==== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ====
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.

==== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів

У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.

У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі

2026-03-04T13:37:31Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закон України «Про виконавче провадження»]
== Що таке мирова угода у цивільному процесі? ==
'''Мирова угода у цивільному процесі''' – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними. Укладання мирової угоди під час судового розгляду регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України . Так, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 статті 207 ЦПК України], мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Правом укладення мирової угоди користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.
== Форми укладення мирової угоди ==
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чітку форму укладення мирової угоди. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 частини другої статті 207 ЦПК України], сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 частина третя статті 207 ЦПК України]).

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Крім того, сторони не позбавлені права укласти мирову угоду на стадії оскарження в суді апеляційної або касаційної інстанцій, що здійснюється відповідно до загальних правил [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6#Text ЦПК України], які регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій, незалежно від того, хто подав апеляційну чи касаційну скаргу. У даному випадку, якщо мирова угода сторін відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 статті 207 ЦПК України], суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судові рішення попередніх інстанцій й закриває провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n8705 статті 373], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n8953 408 ЦПК України]).

Також, мирова угода може бути укладена в процесі її виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n9150 стаття 434 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження"]). Так, мирова угода, укладена між сторонами, в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження такої мирової угоди вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. В свою чергу, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 статтею 207 ЦПК України]. У разі затвердження мирової угоди відповідне відкрите виконавче провадження після затвердження судом такої мирової угоди підлягає закінченню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункт 2 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"]).
== Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 частина п'ята статті 207 ЦПК України], суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
* умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

* одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
== Виконання мирової угоди ==
Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562674 постановою від 18 січня 2022 року у справі № 127/9739/20] щодо неналежного способу захисту прав за позовом про спонукання до виконання мирової угоди).
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7013#n7036 стаття 142 ЦПК України]).
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Рішення суду !! Зміст рішення суду
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92566561 Постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 753/16296/14-ц] || Укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду. Після завершення судового процесу право на укладення мирової угоди може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження. При цьому суб’єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державні або приватні виконавці, на виконанні в яких перебуває відповідне виконавче провадження.
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74021913 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 363/1103/16-ц] || У разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні указаного позову
|}
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-13T12:05:29Z

Veremeichyk.Mark: /* Судова практика */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%0A%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D1%97%D0%BC%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%0A%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%0A%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 6 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=11.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85%201%2C%203%2C%20%0A4%20%D1%81%D1%82.3%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%3A пункт 11 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=12.%20%D0%A3%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%0A(%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83). пункт 12 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%0A%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 12 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=26.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8 пункт 26 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%0A%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82. пункт 26 Положення]).

== Судова практика ==

* [https://ips.ligazakon.net/document/C022658 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20] (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-13T12:04:02Z

Veremeichyk.Mark: /* Судова практика */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%0A%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D1%97%D0%BC%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%0A%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%0A%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 6 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=11.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85%201%2C%203%2C%20%0A4%20%D1%81%D1%82.3%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%3A пункт 11 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=12.%20%D0%A3%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%0A(%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83). пункт 12 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%0A%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 12 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=26.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8 пункт 26 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%0A%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82. пункт 26 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-13T11:45:13Z

Veremeichyk.Mark: /* Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (далі-Правила)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави.

Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text:~:text=%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%20%0A%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном], затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.]

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text:~:text=7.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20/%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83 пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил], документи, складені іноземною мовою, подаються / пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі.

У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні.

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни.

Варто акож звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:24:03Z

Veremeichyk.Mark: /* Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%0A%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D1%97%D0%BC%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%0A%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%0A%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 6 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=11.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85%201%2C%203%2C%20%0A4%20%D1%81%D1%82.3%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%3A пункт 11 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=12.%20%D0%A3%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%0A(%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83). пункт 12 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%0A%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 12 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=26.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8 пункт 26 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%0A%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82. пункт 26 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:12:48Z

Veremeichyk.Mark: /* Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%0A%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D1%97%D0%BC%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%0A%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%0A%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 6 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=11.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85%201%2C%203%2C%20%0A4%20%D1%81%D1%82.3%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%3A пункт 11 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:09:31Z

Veremeichyk.Mark: /* Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%0A%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%20%D1%97%D0%BC%20%20%D0%BD%D0%B5%20%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%0A%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%20%0A%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 6 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:08:16Z

Veremeichyk.Mark: /* Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text:~:text=________________________%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%9A%D1%83%D0%B4%D0%B8%20________________________-,%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%92%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7 Повідомлення] складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:06:06Z

Veremeichyk.Mark: /* Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Повідомлення складається за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96#Text Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення)]. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок відшкодування шкоди, завданої органами оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, прокуратурою і судом

2026-02-03T09:02:52Z

Veremeichyk.Mark: /* Підстави для відшкодування шкоди: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41]
== Протиправні діяння правоохоронних і судових органів, за вчинення яких передбачається відшкодування шкоди: ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n9 Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"] визначає, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
# засудження, незаконного [[повідомлення про підозру]] у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження [[Порядок проведення обшуку|обшуку]], виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного [[Відсторонення працівників від роботи|відсторонення від роботи (посади)]] та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
# незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
# незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Про оперативно-розшукову діяльність]", "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю]" та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина перша статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Підстави для відшкодування шкоди: ==
# Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.
# Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
# Закриття справи про адміністративне правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n16:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B0%D1%85%20%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%3A (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон)].
== Втрата права на відшкодування завданої шкоди ==
Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5500 частина четверта статті 1176 Цивільний кодексу України]).
== Відшкодуванню підлягає: ==
# Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив внаслідок незаконних дій.
# Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.
# Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.
# Суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги.
# [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n26 стаття 3 Закону]).
== Порядок повідомлення громадянину про право на відшкодування шкоди ==
У разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#n49 стаття 11 Закону]).

Громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє '''повідомлення''', в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Повідомлення складається за формою, встановленою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41] (далі - Положення). У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Органи які направляють повідомлення з роз'ясненням про відшкодування шкоди: ==
# При закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
# При винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
# При скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Заходи, яких потрібно вжити для відшкодування шкоди ==
У ''місячний термін'' з дня звернення громадянина один з органів, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить постанову (ухвалу).

В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зазначається зокрема:
* зміст вимог;
* докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку;
* розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені у зв’язку з незаконними діями;
* розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
* загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
* порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали) (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Порядок судового вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди ==
У разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

Прогаяний термін, для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).
== Вартість ==
Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (пункт 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96 Положення]).

== Судова практика ==

* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 201/10234/20 (Вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду, розмір якої перевищує мінімально встановлений законом, може бути подана в будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України] елементів у позовному провадженні. Позивачем у цих справах повинна бути потерпіла особа, а відповідачем – держава в особі відповідного органу).

[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-03T08:44:46Z

Veremeichyk.Mark: /* Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу */

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-03T08:43:21Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (далі-Правила)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави.

Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text:~:text=%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%20%0A%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном], затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.]

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text:~:text=7.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20/%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83 пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил], документи, складені іноземною мовою, подаються / пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-03T08:12:28Z

Veremeichyk.Mark: /* Поняття легалізації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (далі-Правила)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави.

Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text:~:text=%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%20%0A%20%20%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном], затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.]

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил, документи, складені іноземною мовою, подаються / пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-03T08:05:10Z

Veremeichyk.Mark: /* Поняття легалізації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (далі-Правила)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави.

Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.]

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил, документи, складені іноземною мовою, подаються / пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2026-02-03T07:53:58Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» (далі-Правила)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном. За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.]

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил, документи, складені іноземною мовою, подаються / пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T07:13:45Z

Veremeichyk.Mark: /* Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=10.%20%20%D0%9C%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%20%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%0A%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%20%20%D1%96%20%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D1%96%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%96)%3A%20%0A%7B%20%20%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2010%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%9C%20N%205%20(%205%2D2009%2D%D0%BF%20)%0A%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2009%20%7D Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%0A%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення], можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text пункту 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T07:09:19Z

Veremeichyk.Mark: /* Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=10.%20%20%D0%9C%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%20%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%0A%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%20%20%D1%96%20%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D1%96%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%96)%3A%20%0A%7B%20%20%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2010%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%9C%20N%205%20(%205%2D2009%2D%D0%BF%20)%0A%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2009%20%7D Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85-2022-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%0A%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення], можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T07:04:49Z

Veremeichyk.Mark: /* Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=10.%20%20%D0%9C%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%20%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%2C%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%20%0A%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%20%20%D1%96%20%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2C%20%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D1%96%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%96)%3A%20%0A%7B%20%20%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2010%20%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%9C%20N%205%20(%205%2D2009%2D%D0%BF%20)%0A%D0%B2%D1%96%D0%B4%2014.01.2009%20%7D Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T06:58:15Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T06:56:34Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T06:53:17Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F)%20%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2026-01-07T06:52:16Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%98%D0%9B%D0%90%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРГТУ від 31 січня 2020 року № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] та Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] '''заборонено''' припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/132/f543637n34.docx переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15#n15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285])'''.'''
|}

== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n64 Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До '''житлової послуги''' законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До '''комунальних послуг''' належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо), розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n733 статті 156 Житлового кодексу України], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до компанії, що надає послугу повинні бути надані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1949 частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2022 частини другої статті 373 Цивільного кодексу України] за правилами аналогії закону, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n53 частини першої статті 8 Цивільного кодексу України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-11T07:15:24Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. 181]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 додатком 42 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%3A пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2025 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2025-12-10T07:32:26Z

Veremeichyk.Mark: /* Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n86 стаття 13 Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Порядок укладання договору оренди землі визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n100 статтею 16 Закону України "Про оренду землі"]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
* Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)
'''ВАЖЛИВО''' Вимоги щодо мінімального строку оренди земельної ділянки , визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n111 статті 19 Закону України "Про оренду землі"] не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1163 стаття 204 Цивільного кодексу України]).''')'''

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного процесуального кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 Цивільного кодексу України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20170708#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%97%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD частини перша, третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України] '''у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).'''

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20170708#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%205%0A%D0%94%D0%9E%D0%9A%D0%90%D0%97%D0%98-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2057.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8,-1.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%94 57 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 Цивільного процесуального кодексу України] ('''у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах''') передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20170803#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 60 Цивільного процесуального кодексу України] '''(у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах''') кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20170803#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 61 цього Кодексу].

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20170803#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85. 60 Цивільного процесуального кодексу України] ('''у зазначеній редакції).'''

Крім того, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 Цивільного кодексу України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 Цивільного кодексу України] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 Цивільного кодексу України] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20(%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8)%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83)%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України] договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 статті 15 Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 стаття 14 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).]

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text#n43 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963905 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/77]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80681217 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:49:57Z

Veremeichyk.Mark: /* Див. також: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 додатком 42 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%3A пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2025 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:48:57Z

Veremeichyk.Mark: /* Платність отримання адміністративної послуги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 додатком 42 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%3A пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2025 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:47:06Z

Veremeichyk.Mark: /* Платність отримання адміністративної послуги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 додатком 42 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%3A пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:45:50Z

Veremeichyk.Mark: /* Документи, які необхідно надати */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 додатком 42 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:42:57Z

Veremeichyk.Mark: /* Форми викопіювання: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20118.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 118], абзацом другим частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20123.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 123,] пунктом “б” частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20151.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 151 Земельного кодексу України.]
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:39:33Z

Veremeichyk.Mark: /* Форми викопіювання: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%98%D0%9A%D0%9E%D0%9F%D0%86%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%B7%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%2C%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%20(%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83) додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:31:22Z

Veremeichyk.Mark: /* Складові викопіювання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=181.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83. пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:29:22Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2038.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83 статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=166.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A 166,][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=167.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83. 167],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=168.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 168], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=172.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,183%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. 172], 181-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=183.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7,%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BC. 183] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:23:27Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324:~:text=162.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%3A пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2025-12-01T14:21:43Z

Veremeichyk.Mark: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1226-2025-%D0%BF#n38 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2025 року № 1226 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text додатком 7 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2024 році адміністративний збір за вказану послугу становить 90 грн. 84 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2025-12-01T14:09:45Z

Veremeichyk.Mark: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n86 стаття 13 Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Порядок укладання договору оренди землі визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n100 статтею 16 Закону України "Про оренду землі"]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
* Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)
'''ВАЖЛИВО''' Вимоги щодо мінімального строку оренди земельної ділянки , визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n111 статті 19 Закону України "Про оренду землі"] не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1163 стаття 204 Цивільного кодексу України]).''')'''

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного процесуального кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 Цивільного кодексу України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції).

Крім того, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 Цивільного кодексу України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 Цивільного кодексу України] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 Цивільного кодексу України] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20(%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8)%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83)%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України] договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 статті 15 Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 стаття 14 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).]

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text#n43 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963905 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/77]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80681217 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2025-12-01T14:07:47Z

Veremeichyk.Mark: /* Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n86 стаття 13 Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Порядок укладання договору оренди землі визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n100 статтею 16 Закону України "Про оренду землі"]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
* Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)
'''ВАЖЛИВО''' Вимоги щодо мінімального строку оренди земельної ділянки , визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n111 статті 19 Закону України "Про оренду землі"] не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1163 стаття 204 Цивільного кодексу України]).''')'''

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного процесуального кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 Цивільного кодексу України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції).

Крім того, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 Цивільного кодексу України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 Цивільного кодексу України] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 Цивільного кодексу України] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20(%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8)%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83)%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України] договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 статті 15 Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 стаття 14 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).]

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text#n43 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963905 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/77]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80681217 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2025-12-01T14:03:37Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n86 стаття 13 Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Порядок укладання договору оренди землі визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n100 статтею 16 Закону України "Про оренду землі"]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
* Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)
'''ВАЖЛИВО''' Вимоги щодо мінімального строку оренди земельної ділянки , визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n111 статті 19 Закону України "Про оренду землі"] не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1163 стаття 204 Цивільного кодексу України]).''')'''

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного процесуального кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 Цивільного кодексу України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції).

Крім того, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 Цивільного кодексу України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 Цивільного кодексу України] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 Цивільного кодексу України] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20(%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8)%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83)%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E. частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України] договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 статті 15 Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 стаття 14 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).]

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text#n43 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963905 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/77]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80681217 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2025-12-01T14:02:04Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n3 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n86 стаття 13 Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Порядок укладання договору оренди землі визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n100 статтею 16 Закону України "Про оренду землі"]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
* Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні на праві емфітевзису одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)
'''ВАЖЛИВО''' Вимоги щодо мінімального строку оренди земельної ділянки , визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text#n111 статті 19 Закону України "Про оренду землі"] не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n78 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]

== Першочергові дії власника землі для визнання договору оренди недійсним ==
Перед тим як звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання договору оренди землі недійсним (нікчемним) обов'язково необхідно звернутися до відповідача (орендаря) з письмовою заявою з вказаним порушення, що свідчить про недійсність договору оренди землі та вимагати визнати такий факт і розірвати договір оренди землі в досудовому порядку. В разі відмови відповідача щодо Вашої вимоги, звернутися до землевпорядної юридичної особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Дана нормативна грошова оцінка знадобиться для розрахування судового збору при подачі позовної заяви, а відмові відповідача від визнання факту недійсності договору оренди та його розірвання буде підставою для звернення до суду.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1163 стаття 204 Цивільного кодексу України]).''')'''

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного процесуального кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 Цивільного кодексу України] свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 Цивільного кодексу України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Подібна позиція зазначена Верховним Судом, відсутність ''однієї із істотних умов у договорі оренди землі'' може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 №471/761/17-ц]). Зокрема, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

* пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
* наявність підстав для оспорювання правочину;
* встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті 76 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 Цивільного процесуального кодексу України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 Цивільного процесуального кодексу України] (у зазначеній редакції).

Крім того, Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 Цивільного кодексу України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 Цивільного кодексу України] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 Цивільного кодексу України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 Цивільного кодексу України] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною 2 договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 статті 15 Закону України «Про оренду землі»] істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n88 стаття 14 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункт «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).]

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text#n43 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90847472?fbclid=IwAR16Y_7FoTsOhfpgcfKJOkAp9cAMd9WDPjG905uxiBEoM2_Z6gIg0OIaRy4 Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №471/761/17-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963905 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/77]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80681217 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №394/559/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц]

== Див. також ==
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]