WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2023-11-12T15:34:51Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Загальна інформація ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1. розділу ІІ Інструкції]).

Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], та затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядоку], є можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
== Порядок участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Відповідно до статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20200813#Text Цивільного процесуального кодексу України] учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Учасник справи подає '''заяву''' про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного цифрового підпису]].

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.

В окремих випадках, та на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), за клопотанням сторони, суд застосовував [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статтю 212 ЦПК] за аналогією закону при розгляді цивільних позовів у кримінальному процесі. Враховуючи, що деякі норми Кримінально процесуального кодексу України, потребують вдосконалення, у Верховній Раді України зареєстровано [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40876 законопроект №8219] про зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), що дасть змогу безперешкодно брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису у кримінальних провадженнях, в тому числі на стадії досудового розслідування.

Передбачено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування модулів ЄСІТС.

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.

У випадку технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку в учасника, участь якого є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд.

Станом на 10 січня 2023 року, вказаний законопроект, Висновком Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України, рекомендовано Верховній Раді України [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40876 проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи» (реєстр. № 8219)] включити до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду прийняти його в першому читанні за основу.

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] або Державною судовою адміністрацією України.

У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядку]).
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 ухвала Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2020 року у справі № 305/277/20]).

Кабінет Міністрів України продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року. Відповідні зміни до Постанови №1236 ухвалили під час засідання Уряду 15 грудня 2021 року.
=== Корисні посилання: ===
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]
== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]
== Див. також ==
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2023-01-26T11:15:33Z

Vasyl.savulyak: /* Порядок участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції */ Додано інформацію про законопроект №8219 про зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Також оновлено деякі посилання.

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2022-01-25T16:03:59Z

Vasyl.savulyak: Оновлено посилання та інформацію щодо особливостей участі в умовах адаптивного карантину

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Загальна інформація ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1. розділу ІІ Інструкції]).

Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], та затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядоку], є можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

== Порядок участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Відповідно до статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20200813#Text Цивільного процесуального кодексу України] учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Учасник справи подає '''заяву''' про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного цифрового підпису]].

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] або Державною судовою адміністрацією України.

У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядку]).
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 ухвала Тячівського районного суду Закарпатської областікримінальна від 02 вересня 2020 року у справі № 305/277/20]).

Кабінет Міністрів України продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року. Відповідні зміни до Постанови №1236 ухвалили під час засідання Уряду 15 грудня 2021 року.

=== Корисні посилання: ===
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]

== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]

== Див. також ==
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відповідальність за порушення трудового законодавства

2021-08-04T14:16:40Z

Vasyl.savulyak: Додано судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]

== Види відповідальності за порушення трудового законодавства ==
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»)].

== Дисциплінарна відповідальність ==
'''[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]]''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства. 
Вона застосовується керівництвом підприємства, установи, організації по відношенню до своїх працівників. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)] передбачає такі види покарання:
* догана
* звільнення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 147 КЗпП України)]. 
'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення''': догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст. 149 КЗпП України)]. 
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

== Адміністративна відповідальність ==
'''Адміністративна відповідальність''' — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності , що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правоворушення (далі - КУпАП)]:
# Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.).
# Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.
# Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).
# Порушення чи невиконання [[Колективний договір|колективного договору, угоди]] (ст. 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.).
# Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням [[Колективний договір|колективних договорів, угод]] (ст. 41-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення-штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.)
# Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]). Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
# Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]).Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.).
# Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст 1884 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП]) Стягнення- штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
'''Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці''', з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Законом України «Про охорону праці»] встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:
* порушення порушення законодавства про охорону праці;
* невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. 
За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"], юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.

== Матеріальна відповідальність ==
Матеріальну відповідальність поділяється на : 
# Матеріальну відповідальність завдану працівникам або члена їх сімей внаслідок вини роботодавця або його посадових осіб. даний вид шкоди відшкодовується роботодавцем самостійно після проведення перевірки та /або підготовки потерпілою стороною претензії. В випадку наявності спору з підприємством з цього питання необхідно звернутись з позовом до суду. 
# [[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальну відповідальність робітників і службовців]] за шкоду, заподіяну майну підприємства внаслідок порушення цими особами вимог законодавства про охорону праці та наявності в їх діях вини. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству з вини працівника визначений ст. ст. 130-138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та деякими підзаконними актами.

== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним Кодексом України] та застосовується до винних посадових осіб, що допустили відповідні порушення.
# частина перша ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] [[Грубе порушення законодавства про працю|незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю]] караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
# частина друга ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - [[Грубе порушення законодавства про працю|ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю]] караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
# частина перша ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
# частина друга ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
# частина перша ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
# частина друга ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальна відповідальність застосовується після проведення перевірки по кримінальному провадженню. Рішення про наявність вини та її ступінь, застосування покарання приймає виключно суд.

== Судова практика ==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91104008 Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18]''' Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, '''що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу'''.

Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.

[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Відповідальність за несплату аліментів

2021-07-27T08:19:41Z

Vasyl.savulyak: Додано пояснення, що слід розуміти під "ухиленням від сплати аліментів"

== Нормативна база ==
* [http://Конституція%20України Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]

== Правові підстави відповідальності за несплату аліментів ==
Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року] та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]. Крім того, статтею 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»] визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів. Згідно положень частини 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%).

Зокрема в статті 183 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»], передбачає посилення відповідальності за несплату аліментів і збільшення терміну звернення та періоду, за який можуть бути стягнуті аліменти.

== Види відповідальності ==
* Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ)).
* Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF постанови 848.]
* Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ).

== Цивільна відповідальність ==
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення '''ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''.
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''.

'''Згідно ч. 1 ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''
=== Куди звернутися ===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з [https://docs.google.com/document/d/1hl83gZQoJSrDc8bEeY14ICYg8j8bzqt7U9zaetg5AvU/edit?usp=sharing позовною заявою].'''

=== Вартість ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"])

=== Перелік необхідних документів ===
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:'''
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
* копія рішення суду про стягнення аліментів;
* копія розрахунку заборгованості.
'''Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.'''
=== Строки розгляду питання ===
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить '''не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством'''.

=== Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71151047 Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 181/1104/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71189885 Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі № 754/7045/17]

== Адміністративна відповідальність ==
=== Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ===
6 лютого 2018 року набрав чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII].
=== Обмеження боржника ===
ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], якою передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''чотири місяці''''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, вищезазначені постанови, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці'''''.

Але є і певні винятки. Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:

# встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Також, згідно чинного законодавства, встановлюється можливість того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина з інвалідністю чи тяжко хвора дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою її лікування, навчання, а також відпочинку за наявності заборгованості другого з батьків зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці. При цьому згода другого з батьків не вимагатиметься, якщо дитина виїжджатиме на термін до одного місяця.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці''''', виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

''За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів:''
* за рік - 20% від суми несплачених аліментів,
* за два роки - 30% від суми несплачених аліментів,
* за три роки - 50% від суми несплачених аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у вищезазначених розмірах, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми вищезазначених штрафів стягуються з боржника і перераховуються стягувачу.
Закон передбачає автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносяться до [[Єдиний реєстр боржників|Єдиного реєстру боржників]] (відповідно до положень розділу Х [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5]).

Боржник, який потрапив до даного реєстру, не зможе укласти будь-який договір щодо майна. Так, відповідно до чинного законодавства, державні реєстратори, зокрема нотаріуси, перед здійсненням відповідних угод щодо майна зобов’язані спочатку перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до них, внесена реєстру, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочину.

=== Суспільно корисні роботи ===
За наявності ''заборгованості'' зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів '''за шість місяців, державний виконавець складає протокол''' про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''та надсилає його для розгляду до суду''' за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

З метою захисту хворих дітей відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»] зменшується сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до '''''трьох місяців''''' для призначення суспільно корисних робіт.

За аявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''шість місяців''''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом '''''десяти днів''''' видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Така довідка дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

У разі вчинення повторного протягом року '''''адміністративного правопорушення''''', пов'язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на термін від '''''240 до 360 годин'''''.
Щодо осіб, які ухиляються від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, встановлюється адміністративна відповідальність і передбачається покарання у вигляді адміністративного арешту строком '''''до 10 діб''''', що передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4127 '''''ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення'''''].

=== Куди звернутися ===
Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.

=== Позбавлення права на субсидію ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF п.7 ч.14 постанови Кабінету Міністрів 848] житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).

== Кримінальна відповідальність ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею '''''164 Кримінального кодексу України'''''] (далі – КК України) встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Статтею '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 165 Кримінального кодексу України]''''' передбачено, що з''лісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.''

Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за три місяці відповідних платежів).

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.» Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''''ч. 1 ст. 389-2 Кримінального кодексу України'''''] злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт карається позбавленням волі на строк до двох років. Також відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''ст. 382 Кримінального кодексу України'''] передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
{| class="wikitable"
|ВАЖЛИВО! відповідно до частини першої статті 477 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''здійснюється у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.'''
|}

=== Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ===
* наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
* наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).

=== Куди звернутися ===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* наявність доказів, свідків;
прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
* дата і підпис.
Частиною четвертою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, '''що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.'''

'''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''

[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності

2021-06-30T12:41:46Z

Vasyl.savulyak: /* Нормативна база */ оновлено посилання на нормативну базу та інформацію про центральний орган контролю у дані сфері

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244]

== Основні поняття ==
Відповідно до чч.1-3 ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]I державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Обов`язок допускати посадових осіб ДАБІ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.

Саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

== Суб'єкти містобудування ==
Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»]).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

== Державний архітектурно-будівельний контроль ==
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Згідно з абзацом 11 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553] під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.
Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553]).
Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб’єктів містобудування, які виконують роботи на об’єкті будівництва, про проведення перевірки.
Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред’явлення суб’єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу. Тому, особливою умовою перевірки є обов’язкове повідомлення суб’єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
Неповідомлення суб’єкта містобудування про проведення перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов’язку щодо необхідності пред’явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку.
Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

Постановою [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-funkcionuvannya-organiv-arhitekturno-budivelnogo-kontrolyu-ta-naglyadu-i231220-1340 Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340] на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 р. замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України, було утворено новий орган - '''Державна інспекція архітектури та містобудування України,''' діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

== '''Підставами для проведення позапланової перевірки є:''' ==
* подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
* необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
* виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
* перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
* вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
* звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
* вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF п.п. 11, 13, 14 Порядку] посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF (п.17 Порядку)].

== Штрафи за правопорушення ==
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»] визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244]

== Протокол про правопорушення ==
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути складений посадовою особою з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядку № 244.]
Зокрема, в протокол про правопорушення у сфері містобудівної зазначаються:
* дата і місце його складення;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
* місце вчинення і суть правопорушення;
* нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
* положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
* прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
* пояснення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
* інші відомості, що мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Житлова субсидія у грошовій готівковій формі

2021-05-31T08:33:05Z

Vasyl.savulyak: /* Порядок виплати житлової субсидії у грошовій готівковій формі */ додано оновлене роз'яснення про порядок користування зал. коштів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України" Про житлово-комунальні послуги]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1176-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1176 "Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі]

== Призначення житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
[[Файл:Житлова субсидія в грошовій готівковій формі (https---zhmerynka.city-read-misto-23972-subsidii-gotivkoyu-z-bereznya-2019-roku-zhmerinchanam-na-zamitku).png|міні|Житлова субсидія в грошовій готівковій формі]]
Громадянам, які одержували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні у грошовій безготівковій формі, а також громадянам, які одержували таку субсидію у грошовій готівковій формі і у них (за даними управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг) відсутня заборгованість, що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення] (крім одержувачів, які не змогли своєчасно отримати житлову субсидію через АТ “Ощадбанк” у грошовій готівковій формі у зв’язку з тим, що перебували у складних життєвих обставинах, спричинених інвалідністю, віком, станом здоров’я), житлова субсидія '''на наступний строк''' призначається у грошовій готівковій формі (пункт 101 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Якщо сума призначеної житлової субсидії '''перевищує 5 тис. гривень на місяць''', її виплата здійснюється у грошовій безготівковій формі.

За бажанням одержувача субсидії, якому вона надається у грошовій готівковій формі, виплата субсидії з наступного місяця може здійснюватися у грошовій безготівковій формі на підставі відповідної '''[https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18 заяви]''', поданої структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, в якій обов’язково зазначається номер мобільного телефону заявника.

Про порядок призначення житлової субсидії див. додатково консультацію "[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]".

== Порядок виплати житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься:

1) особам, які одержують пенсії, – [https://www.msp.gov.ua/ Міністерство соціальної політики України] через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] шляхом перерахування органами Пенсійного фонду України коштів на пенсійні рахунки в уповноважених банках або через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", де особа одержує пенсію. Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься '''одночасно з виплатою пенсій''';

2) особам, які не одержують пенсії, – Міністерство соціальної політики України через АТ "Ощадбанк" шляхом перерахування коштів для здійснення грошових переказів через [https://www.oschadbank.ua/ua/private/remittances/speedCoin платіжну систему "Система термінових переказів "Швидка копійка"] або шляхом зарахування на поточні рахунки, відкриті в АТ "Ощадбанк" (пункт 115 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

з набуттям чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-2021-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. №420] вступають в дію наступні зміни:

- скасовується безготівкова форма надання житлових субсидій;

- АТ "Ощадбанк" залишається одним з уповноважених банків, який забезпечує банківське обслуговування реалізації механізму надання житлових субсидій/пільг у грошовій готівковій формі;

- АТ "Ощадбанк" є єдиним уповноваженим банком, який забезпечує банківське обслуговування реалізації механізму надання пільг у грошовій безготівковій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''''Увага!''''' Громадяни, яким житлова субсидія надається у грошовій формі, зобов’язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми житлової субсидії, перерахованої управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг (пункт 108 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}

== Залишки коштів ==
Після закінчення опалювального сезону залишки коштів на рахунку для виплати житлової субсидії, відображені на облікових записах одержувачів житлової субсидії, які утворилися станом на 1 червня, виплачуються одержувачам житлових субсидій АТ “Ощадбанк” шляхом перерахування таких коштів на поточні рахунки зазначених осіб, відкриті в АТ "Ощадбанк", про що АТ "Ощадбанк" інформує одержувачів субсидії шляхом надсилання смс-повідомлень (пункт 114 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Всі громадяни, які користувалися безготівковою субсидією минулого опалювального періоду до грудня поточного року (до кінця 2021 р), зможуть отримати відповідні кошти.

Тим громадянам, які мають відкриті рахунки в АТ "Ощадбанк", вже в червні буде проведено перерахування цих коштів. Ті, хто не має відкритих рахунків в АТ "Ощадбанк", мають відкрити рахунок, після чого вони матимуть змогу отримати зекономлені розміри субсидій протягом минулого опалювального періоду для їх використання на власні потреби».

== Див. також ==
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [https://www.msp.gov.ua/news/17651.html Все про зміни у виплаті субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, які починають діяти з 1 жовтня]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Житлова субсидія у грошовій готівковій формі

2021-05-31T08:25:06Z

Vasyl.savulyak: /* Нормативна база */ оновлено посилання та список нормативної бази

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України" Про житлово-комунальні послуги]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1176-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1176 "Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі]

== Призначення житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
[[Файл:Житлова субсидія в грошовій готівковій формі (https---zhmerynka.city-read-misto-23972-subsidii-gotivkoyu-z-bereznya-2019-roku-zhmerinchanam-na-zamitku).png|міні|Житлова субсидія в грошовій готівковій формі]]
Громадянам, які одержували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні у грошовій безготівковій формі, а також громадянам, які одержували таку субсидію у грошовій готівковій формі і у них (за даними управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг) відсутня заборгованість, що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення] (крім одержувачів, які не змогли своєчасно отримати житлову субсидію через АТ “Ощадбанк” у грошовій готівковій формі у зв’язку з тим, що перебували у складних життєвих обставинах, спричинених інвалідністю, віком, станом здоров’я), житлова субсидія '''на наступний строк''' призначається у грошовій готівковій формі (пункт 101 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Якщо сума призначеної житлової субсидії '''перевищує 5 тис. гривень на місяць''', її виплата здійснюється у грошовій безготівковій формі.

За бажанням одержувача субсидії, якому вона надається у грошовій готівковій формі, виплата субсидії з наступного місяця може здійснюватися у грошовій безготівковій формі на підставі відповідної '''[https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0548-18 заяви]''', поданої структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, в якій обов’язково зазначається номер мобільного телефону заявника.

Про порядок призначення житлової субсидії див. додатково консультацію "[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]".

== Порядок виплати житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься:

1) особам, які одержують пенсії, – [https://www.msp.gov.ua/ Міністерство соціальної політики України] через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] шляхом перерахування органами Пенсійного фонду України коштів на пенсійні рахунки в уповноважених банках або через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", де особа одержує пенсію. Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься '''одночасно з виплатою пенсій''';

2) особам, які не одержують пенсії, – Міністерство соціальної політики України через АТ "Ощадбанк" шляхом перерахування коштів для здійснення грошових переказів через [https://www.oschadbank.ua/ua/private/remittances/speedCoin платіжну систему "Система термінових переказів "Швидка копійка"] або шляхом зарахування на поточні рахунки, відкриті в АТ "Ощадбанк" (пункт 115 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
{| class="wikitable"
|+
|'''''Увага!''''' Громадяни, яким житлова субсидія надається у грошовій формі, зобов’язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми житлової субсидії, перерахованої управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг (пункт 108 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}

== Залишки коштів ==
Після закінчення опалювального сезону залишки коштів на рахунку для виплати житлової субсидії, відображені на облікових записах одержувачів житлової субсидії, які утворилися станом на 1 червня, виплачуються одержувачам житлових субсидій АТ “Ощадбанк” шляхом перерахування таких коштів на поточні рахунки зазначених осіб, відкриті в АТ "Ощадбанк", про що АТ "Ощадбанк" інформує одержувачів субсидії шляхом надсилання смс-повідомлень (пункт 114 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

== Див. також ==
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [https://www.msp.gov.ua/news/17651.html Все про зміни у виплаті субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, які починають діяти з 1 жовтня]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2021-05-27T10:25:25Z

Vasyl.savulyak: /* Загальна інформація */ додано загальну інформацію про поняття "викуп" та "примусове відчуження"

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки"]

== Загальна інформація ==
'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду (частина перша статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
Законом регламентуються питання як власне викупу земельної ділянки за згодою власника, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

При цьому фактично відбувається ототожнення понять "викуп" та "примусове відчуження земельної ділянки права приватної власності", оскільки в обох випадках розглядаються питання вилучення певної земельної ділянки за рішенням відповідного органу без згоди власника (на відміну від Земельного кодексу України (статті 146, 147), який чітко розмежовує викуп земельної ділянки за згодою власника та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), з тією лише різницею, що викуп земельної ділянки застосовується для суспільних потреб, а примусове відчуження - з мотивів суспільної необхідності.

== Об’єкти, які підлягають викупу ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві приватної власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|судовому порядку]].

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

'''Детальніше див.:''' "[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]".

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки.

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) (частина сьома статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення [[Розроблення документації землеустрою|документації із землеустрою]], розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією прав на неї]].

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' ♦ органам виконавчої влади; ♦ органам місцевого самоврядування; ♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; ♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; ♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів (частина перша статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://kmr.gov.ua/sites/default/files/1333_3.pdf приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу.

== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
Стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачає '''порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім зазначених вище, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок.

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться.

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text '''клопотанням про погодження місця розташування об'єкта'''] до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання додаються:
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів.

Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''тижневий строк''' з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]), за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Після отримання висновків про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''двотижневий строк''' розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

=== Дії, у випадку, якщо необхідність у викупу нерухомого майна відпала ===
У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, '''протягом місяця''' з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.

Викуплена земельна ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом '''шести місяців''' з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 Земельним кодексом України].

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).

== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}

У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (частина п'ята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]]У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.

== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої).

Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2021-02-26T10:08:53Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Визначення поняття ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1.Інструкції]).

== Загальні поняття ==
Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], та затвердженого [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядоку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду], є можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному часу з урахуванням керуючих даних" (Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затверджена наказом ДСА від 15.11.12 № 155).

Відповідно до статті 158-1. Цивільного процесуального кодексу України

1. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

3. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

4. Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

5. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти.

6. Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

7. Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

8. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

9. У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

10. Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами цієї статті може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України".

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf (пункт 2 Порядку)] 
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 кримінальна справа №305/277/20]). 
Докладніше про <big>'''порядок [[проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]'''</big>
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]

== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2021-02-26T10:01:42Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Визначення поняття ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1.Інструкції]).

== Загальні поняття ==
Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів", та затвердженого Порядоку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному часу з урахуванням керуючих даних" (Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затверджена наказом ДСА від 15.11.12 № 155).

Відповідно до статті 158-1. Цивільного процесуального кодексу України

1. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

3. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

4. Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

5. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти.

6. Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

7. Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

8. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

9. У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

10. Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами цієї статті може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України".

Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON

Інструкціі використання сервісу EASYCON

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf (пункт 2 Порядку)] 
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 кримінальна справа №305/277/20]). 
Докладніше про <big>'''порядок [[проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]'''</big>
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]

== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2021-02-26T09:59:51Z

Vasyl.savulyak: /* Зразки документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Визначення поняття ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1.Інструкції]).

== Загальні поняття ==
Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів", та затвердженого Порядоку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному часу з урахуванням керуючих даних" (Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затверджена наказом ДСА від 15.11.12 № 155).

Відповідно до статті 158-1. Цивільного процесуального кодексу України

1. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

3. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

4. Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

5. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти.

6. Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

7. Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

8. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

9. У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

10. Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами цієї статті може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України".

Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON

Інструкціі використання сервісу EASYCON

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf (пункт 2 Порядку)] 
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 кримінальна справа №305/277/20]). 
Докладніше про <big>'''порядок [[проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]'''</big>

== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]

[https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]

[https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2021-02-26T09:54:55Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Визначення поняття ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1.Інструкції]).

== Загальні поняття ==
Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів", та затвердженого Порядоку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному часу з урахуванням керуючих даних" (Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу й результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затверджена наказом ДСА від 15.11.12 № 155).

Відповідно до статті 158-1. Цивільного процесуального кодексу України

1. Суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

3. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

4. Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

5. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти.

6. Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.

7. Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

8. У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

9. У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з’явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

10. Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами цієї статті може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України".

Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON

Інструкціі використання сервісу EASYCON

== Особливості проведення провадження у режимі відеоконференції в умовах карантину ==
У зв’язку з введенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, судам дозволили використовувати під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf (пункт 2 Порядку)] 
Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди '''''за аналогією закону,''''' користуючись [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf Порядком], та зважаючи на дію карантинних обмежень, '''''за заявою потерпілого''''' виносять протокольні ухвали, якими '''''дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів''''' ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 кримінальна справа №305/277/20]). 
Докладніше про <big>'''порядок [[проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]'''</big>

== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]

Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON

Інструкціі використання сервісу EASYCON
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2021-02-26T09:51:59Z

Vasyl.savulyak: Vasyl.savulyak перейменував сторінку з Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції на [[Участь потерпілого у судовому...

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2021-01-31T12:40:08Z

Vasyl.savulyak: /* Повідомлення власника про викуп його майна */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]

== Що означає «суспільна потреба»? ==
'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна. 
Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Які об’єкти підлягають викупу? ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві ''приватної'' власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки. 

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в судовому порядку. 

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. 

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. 

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення). 

Викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду. 

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. 

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна. 

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб: 
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' 
♦ органам виконавчої влади; 
♦ органам місцевого самоврядування; 
♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; 
♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; 
♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів. 

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/5a277d86ef7db723c22580df002d3648?OpenDocument приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу. 

== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
'''Стаття 151. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. 

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України. 

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок. 

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться. 

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 

''До клопотання додаються:''
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів. 

''Типова форма клопотання про погодження місця розташування об'єкта затверджується Кабінетом Міністрів України''. 

Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. 

Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. 

Після отримання висновків, зазначених у частині восьмій цієї статті, про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. 

''Спори, пов'язані з погодженням місць розташування об'єктів, вирішуються в судовому порядку.'' 

У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, протягом місяця з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення. 

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала. 

''Викуплена або примусово відчужена земельна ділянка'' (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом ''шести місяців'' з дня отримання такими особами повідомлення, передбаченого у частині другій цієї статті, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації. 

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, зазначеного у частині другій цієї статті, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому Земельним кодексом України. 

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально. 

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником). 

== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}

У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп.
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]]У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом. 

== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої). 

Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

== Судова практика ==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/25470535 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''

Суд, виходячи з того факту, що Кабінетом Міністрів України 17 березня 2011 р. прийняте розпорядження № 195-р «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності», тобто прийняте рішення про викуп, дійшов висновку, що саме Кабінет Міністрів України має виключне право на звернення із адміністративним позовом про примусове відчуження таких земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на частину четверту ст. 8 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», згідно з якою зверненню із адміністративним позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності має передувати прийняття органом, що прийняв рішення про викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності.

Отже у разі відмови власника об’єкта права приватної власності від укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо відчуження такого об’єкта орган, що прийняв рішення про його викуп, зобов’язаний прийняти рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності. Однак, як видно із матеріалів справи, таке рішення органом, що прийняв рішення про викуп у відповідачів спірних земельних ділянок, не приймалось, а тому суд дійшов висновку, що звернення до суду Львівської обласної державної адміністрації із даним позов здійснено з порушенням встановленої Законом процедури та є передчасним.

Також суд звернув увагу на недотримання обов’язкової умови для звернення до суду з таким позовом – відсутність згоди власника земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, на викуп цих об’єктів для суспільних потреб.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2020-11-30T10:51:59Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]

== Що означає «суспільна потреба»? ==
'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна. 
Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Які об’єкти підлягають викупу? ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві ''приватної'' власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки. 

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в судовому порядку. 

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. 

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. 

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення). 

Викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду. 

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. 

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна. 

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб: 
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' 
♦ органам виконавчої влади; 
♦ органам місцевого самоврядування; 
♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; 
♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; 
♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів. 

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/5a277d86ef7db723c22580df002d3648?OpenDocument приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу. 

== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
'''Стаття 151. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. 

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України. 

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок. 

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться. 

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 

''До клопотання додаються:''
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів. 

''Типова форма клопотання про погодження місця розташування об'єкта затверджується Кабінетом Міністрів України''. 

Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. 

Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. 

Після отримання висновків, зазначених у частині восьмій цієї статті, про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. 

''Спори, пов'язані з погодженням місць розташування об'єктів, вирішуються в судовому порядку.'' 

У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, протягом місяця з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення. 

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала. 

''Викуплена або примусово відчужена земельна ділянка'' (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом ''шести місяців'' з дня отримання такими особами повідомлення, передбаченого у частині другій цієї статті, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації. 

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, зазначеного у частині другій цієї статті, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому Земельним кодексом України. 

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально. 

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником). 

== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}

У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп.
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]] 

== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої). 

Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

== Судова практика ==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/25470535 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''

Суд, виходячи з того факту, що Кабінетом Міністрів України 17 березня 2011 р. прийняте розпорядження № 195-р «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності», тобто прийняте рішення про викуп, дійшов висновку, що саме Кабінет Міністрів України має виключне право на звернення із адміністративним позовом про примусове відчуження таких земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на частину четверту ст. 8 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», згідно з якою зверненню із адміністративним позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності має передувати прийняття органом, що прийняв рішення про викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності.

Отже у разі відмови власника об’єкта права приватної власності від укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо відчуження такого об’єкта орган, що прийняв рішення про його викуп, зобов’язаний прийняти рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності. Однак, як видно із матеріалів справи, таке рішення органом, що прийняв рішення про викуп у відповідачів спірних земельних ділянок, не приймалось, а тому суд дійшов висновку, що звернення до суду Львівської обласної державної адміністрації із даним позов здійснено з порушенням встановленої Законом процедури та є передчасним.

Також суд звернув увагу на недотримання обов’язкової умови для звернення до суду з таким позовом – відсутність згоди власника земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, на викуп цих об’єктів для суспільних потреб.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2020-11-30T10:32:22Z

Vasyl.savulyak: Додана судова практика

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]

== Що означає «суспільна потреба»? ==
'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна. 
Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Які об’єкти підлягають викупу? ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві ''приватної'' власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки. 

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в судовому порядку. 

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. 

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. 

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення). 

Викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду. 

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. 

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна. 

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб: 
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' 
♦ органам виконавчої влади; 
♦ органам місцевого самоврядування; 
♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; 
♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; 
♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів. 

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/9315c344519dd559c2256bb50042bc5c/5a277d86ef7db723c22580df002d3648?OpenDocument приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу. 

== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
'''Стаття 151. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] передбачає порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. 

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України. 

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім тих, що передбачені частиною другою цієї статті, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок. 

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться. 

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 

''До клопотання додаються:''
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів. 

''Типова форма клопотання про погодження місця розташування об'єкта затверджується Кабінетом Міністрів України''. 

Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. 

Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення. 

Після отримання висновків, зазначених у частині восьмій цієї статті, про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову. 

''Спори, пов'язані з погодженням місць розташування об'єктів, вирішуються в судовому порядку.'' 

У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, протягом місяця з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення. 

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала. 

''Викуплена або примусово відчужена земельна ділянка'' (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом ''шести місяців'' з дня отримання такими особами повідомлення, передбаченого у частині другій цієї статті, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації. 

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, зазначеного у частині другій цієї статті, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому Земельним кодексом України. 

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально. 

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником). 

== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}

У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп.
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]] 

== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.

== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої). 

Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

=== Судова практика ===
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Page/2 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''

Суд, виходячи з того факту, що Кабінетом Міністрів України 17 березня 2011 р. прийняте розпорядження № 195-р «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності», тобто прийняте рішення про викуп, дійшов висновку, що саме Кабінет Міністрів України має виключне право на звернення із адміністративним позовом про примусове відчуження таких земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на частину четверту ст. 8 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», згідно з якою зверненню із адміністративним позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності має передувати прийняття органом, що прийняв рішення про викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності.

Отже у разі відмови власника об’єкта права приватної власності від укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо відчуження такого об’єкта орган, що прийняв рішення про його викуп, зобов’язаний прийняти рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності. Однак, як видно із матеріалів справи, таке рішення органом, що прийняв рішення про викуп у відповідачів спірних земельних ділянок, не приймалось, а тому суд дійшов висновку, що звернення до суду Львівської обласної державної адміністрації із даним позов здійснено з порушенням встановленої Законом процедури та є передчасним.

Також суд звернув увагу на недотримання обов’язкової умови для звернення до суду з таким позовом – відсутність згоди власника земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, на викуп цих об’єктів для суспільних потреб.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Захист прав споживачів електроенергії

2020-09-30T14:45:09Z

Vasyl.savulyak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист економічної конкуренції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про енергозбереження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.06.2018 № 375 "Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання"]

== Права споживачів електричної енергії ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 25 Закону України «Про ринок електричної енергії»]
споживачі електричної енергії мають право на:

* приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
* вибір постачальника електричної енергії;
* отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання;
* отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами;
* відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законами України "Про захист прав споживачів[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ",] "Про захист економічної конкуренції[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 "], "Про енергозбереження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80 "], іншими нормативно-правовими актами.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками (операторами) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ)].

== Захист прав споживачів електричної енергії ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії»] захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Законом], законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правил роздрібного ринку електричної енергії], затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про розподіл електричної енергії з оператором системи розподілу (далі – ОСР) та постачання електричної енергії з відповідним постачальником.

Разом із тим зазначаємо, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ] оператор системи зобов'язаний, зокрема, дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Регулятором; здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи передачі та користувачу системи розподілу та/або споживачу у разі недотримання оператором системи показників якості послуг, визначених Регулятором та відповідним договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ).]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 пункту 5.1.6 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ] ОСР не несе відповідальності перед споживачем за розподіл електричної енергії, яка не відповідає показникам якості електричної енергії, за той час, протягом якого споживач не дотримувався встановленого договором режиму електроспоживання, допускав перевищення дозволеної (договірної) величини електричної потужності та не виконував інші умови договору, що підтверджено відповідними документами.

''При цьому, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ] встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ОСР розглядає її протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом 30 днів.''

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 вимог Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310] (далі – КСР).

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 пунктів 11.4.6 – 11.4.7 глави 11.4 розділу XI КСР] параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Зміна напруги не повинна перевищувати '''± 10 %''' від величини номінальної напруги.

== Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії ==
Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії визначений у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 13.2.2 – 13.2.12 глави 13.2 розділу XІІI КСР.]

За результатами розгляду скарги (претензії) споживача щодо якості електричної енергії ОСР надає відповідь споживачу у письмовій формі, яка повинна містити інформацію щодо:

1) у разі визнання скарги/звернення/претензії обґрунтованою:
* причин недотримання показників якості електричної енергії;
* заходів та строків стосовно усунення ОСР причин недотримання показників якості електричної енергії з урахуванням вимог пункту 13.2.11 цієї глави або проведених робіт, якщо причини недотримання показників якості електричної енергії було усунуто під час розгляду скарги;
* результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії у разі його проведення;
2) у разі визнання скарги/звернення/претензії такою, що не підлягає задоволенню:
* документів, що підтверджують порушення споживачем вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексу] або нормативно-технічних документів, внаслідок чого параметри якості електричної енергії в точці розподілу споживача не відповідають показникам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 цим Кодексом];
* результатів вимірювання параметрів якості електричної енергії, що підтверджують дотримання ОСР нормативних показників якості електричної енергії.
ОСР може направити свого представника в узгоджений зі споживачем час для аналізу можливих причин недотримання показників якості електричної енергії та/або проведення необхідного вимірювання й подальшого надання відповіді споживачу з урахуванням строків, указаних вище.

Представник ОСР у разі необхідності проводить вимірювання параметрів якості електричної енергії в точці розподілу протягом не менше 7 календарних днів за виключенням часу тривалості перерв в електропостачанні.

ОСР може зменшити тривалість вимірювання або не проводити вимірювання у разі визнання факту недотримання показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії споживача.

Перелік параметрів якості електричної енергії, що вимірюються за скаргою/зверненням/претензією споживача, визначає ОСР відповідно до змісту скарги/звернення/претензії.

У разі неможливості встановлення вимірювального засобу в точці розподілу вимірювання проводиться якнайближче до точки розподілу. У разі проведення вимірювання на території споживача він має забезпечити відповідні умови для місця встановлення вимірювального засобу, які забезпечать захист цього засобу вимірювання від несанкціонованого втручання в його роботу протягом проведення вимірювання параметрів якості електричної енергії, а ОСР встановлює засіб вимірювання параметрів якості електричної енергії після забезпечення відповідних умов для встановлення даного засобу.

Усі витрати, пов’язані із вимірюванням параметрів якості електричної енергії, покриває ОСР.

Споживач за письмовою згодою ОСР має право сам організувати проведення таких вимірювань, при цьому проводити вимірювання може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. Дані, отримані за допомогою таких засобів, є доказом при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. ОСР повинен відшкодувати витрати споживача на організацію проведення вимірювань у разі підтвердження факту недотримання показників якості електричної енергії.

У разі встановлення споживачу електронного лічильника з функцією вимірювання параметрів відхилення напруги, що здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 пункту 6.5.1 глави 6.5 розділу VI цього Кодексу], ОСР '''за згодою споживача''' використовує результати таких вимірювань при розгляді скарги/звернення/претензії щодо показників якості електричної енергії. При цьому вимірювання параметрів якості електричної енергії іншими засобами не проводиться.

ОСР зобов’язаний усунути причини недотримання показників якості електричної енергії протягом '''30''' днів у разі можливості їх усунення оперативними діями персоналу ОСР або '''180''' днів у разі необхідності проведення будівельних робіт або заміни елементів мережі.

Перебіг строку усунення причин недотримання показників якості електричної енергії розпочинається з дня, наступного за днем, коли ОСР став відомий факт недотримання показників якості електричної енергії за результатами проведення вимірювання або з дня, наступного за днем отримання скарги/звернення/претензії споживача, якщо ОСР уже були відомі причини недотримання показників якості електричної енергії.

Додатково зазначаємо, що постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 НКРЕКП від від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі – Порядок № 375),] який визначає загальні та гарантовані стандарти якості електропостачання, встановлює порядок компенсації споживачам за недотримання компанією гарантованих стандартів якості.

Крім того, споживач зобов’язаний, зокрема, узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Разом з тим, оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами, протиправними діями третіх осіб чи з вини споживача.

'''Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.'''

{| class="wikitable"
|Звертаємо увагу, що з метою спрощення доступу до інформації та підвищення рівня прозорості в енергетичному секторі України, та для сприяння швидкому і легкому зворотному зв’язку між споживачами та учасниками роздрібного ринку, НКРЕКП запустила мобільний додаток «Енергетика Онлайн» в якому споживач може оперативно надіслати скаргу до відповідної компанії та подати заяву на компенсацію за неякісно надані послуги у сфері електропостачання.
|}
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Цивільне право]]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f0/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97.docx Зразок позовної заяви про захист прав споживачів електроенергії, щодо відновлення електропостачання до будинку]

Файл:Зразок позовної заяви про захист прав споживачів електроенергії.docx

2020-09-30T14:42:37Z

Vasyl.savulyak: Зразок позовної заяви про захист прав споживачів електроенергії, щодо відновлення електропостачання до будинку та визнання дій посадов...

== Опис файлу ==
Зразок позовної заяви про захист прав споживачів електроенергії, щодо відновлення електропостачання до будинку та визнання дій посадових осіб енергетичної компанії протиправними.

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2020-09-30T07:46:08Z

Vasyl.savulyak:

== Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==

Наказом ДСА України від 23.04.2020 року №196 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду у новій редакції, водночас, наказ ДСА України від 08.04.2020 № 169 визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до оновленого Порядку суди можуть використовувати не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідаютьвимогам законодавства.

Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди за аналогією закону, користуючись Порядоком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, та зважаючи на дію карантинних обмежень, за заявою потерпілого виносять протокольні ухвали, якими дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693 кримінальна справа №305/277/20]).

Ознайомитися з Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду можна за посиланням:

https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf

<https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf>

Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду:

http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ <http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/>

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2020-09-30T07:43:15Z

Vasyl.savulyak: /* Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції */

== Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==

Наказом ДСА України від 23.04.2020 року №196 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду у новій редакції, водночас, наказ ДСА України від 08.04.2020 № 169 визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до оновленого Порядку суди можуть використовувати не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідаютьвимогам законодавства.

Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди за аналогією закону, користуючись Порядоком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, та зважаючи на дію карантинних обмежень, за заявою потерпілого виносять протокольні ухвали, якими дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів ([http://кримінальна%20справа%20№305/277/20 http://reyestr.court.gov.ua/Review/91273693]).

Ознайомитися з Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду можна за посиланням:

https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf

<https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf>

Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду:

http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ <http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/>

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2020-09-30T07:39:39Z

Vasyl.savulyak: /* Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції */

== Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==

Наказом ДСА України від 23.04.2020 року №196 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду у новій редакції, водночас, наказ ДСА України від 08.04.2020 № 169 визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до оновленого Порядку суди можуть використовувати не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідаютьвимогам законодавства.

Як показує судова практика, хоч у вище згаданому наказі відсутня згадка про кримінальний процес, деякі суди за аналогією закону, користуючись Порядоком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, та зважаючи на дію карантинних обмежень, виносять ухвали, якими дозволяють потерпілому у кримінальному провадженні, брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в тому числі з використанням власних технічних засобів (кримінальна справа №305/277/20).

Ознайомитися з Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду можна за посиланням:

https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf

<https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_196_20.pdf>

Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду:

http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ <http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/>

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2020-09-30T07:36:45Z

Vasyl.savulyak:

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2020-09-30T07:09:41Z

Vasyl.savulyak: Створена сторінка: == Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції == Наказом ДСА Укр...

Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності

2019-12-27T14:45:52Z

Vasyl.savulyak: Доповнено, додано додатковий матеріал.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановоб Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244]

== Основні поняття ==
Відповідно до чч.1-3 ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]I державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники.

Обов`язок допускати посадових осіб ДАБІ України для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладається саме на суб`єктів містобудівної діяльності.

Саме суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

== Суб'єкти містобудування ==
Суб’єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»]).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

== Державний архітектурно-будівельний контроль ==
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Згідно з абзацом 11 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553] під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва.
Наведена норма кореспондує з правом суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF Порядку №553]).
Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб’єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є повідомлення всіх суб’єктів містобудування, які виконують роботи на об’єкті будівництва, про проведення перевірки.
Перед початком проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу здійснюється пред’явлення суб’єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу. Тому, особливою умовою перевірки є обов’язкове повідомлення суб’єкта містобудування про проведення державного архітектурно-будівельного контролю.
Неповідомлення суб’єкта містобудування про проведення перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов’язку щодо необхідності пред’явлення під час перевірки службового посвідчення та направлення на перевірку.
Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

== '''Підставами для проведення позапланової перевірки є:''' ==
* подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
* необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
* виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
* перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
* вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
* звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
* вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF п.п. 11, 13, 14 Порядку] посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-%D0%BF (п.17 Порядку)].

== Штрафи за правопорушення ==
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»] визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244]

== Протокол про правопорушення ==
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути складений посадовою особою з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-95-%D0%BF Порядку № 244.]
Зокрема, в протокол про правопорушення у сфері містобудівної зазначаються:
* дата і місце його складення;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
* місце вчинення і суть правопорушення;
* нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;
* положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;
* прізвища, адреси свідків (у разі наявності);
* пояснення суб’єкта містобудування, який притягається до відповідальності;
* інші відомості, що мають значення для вирішення справи.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб’єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Захист прав споживачів електроенергії

2019-12-27T14:24:32Z

Vasyl.savulyak:

=== '''Нормативнo-правова база''' ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 25 Закону України «Про електроенергетику»]
Споживачі електричної енергії мають право на:

приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
вибір постачальника електричної енергії;
отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання;
отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами;
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками (операторами) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ)].

Захист прав споживачів електричної енергії

Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Згідно з вимогами Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про розподіл електричної енергії з оператором системи розподілу (далі – ОСР) та постачання електричної енергії з відповідним постачальником.

Разом із тим зазначаємо, що відповідно до пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний, зокрема, дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Регулятором; здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи передачі та користувачу системи розподілу та/або споживачу у разі недотримання оператором системи показників якості послуг, визначених Регулятором та відповідним договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.1.6 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ ОСР не несе відповідальності перед споживачем за розподіл електричної енергії, яка не відповідає показникам якості електричної енергії, за той час, протягом якого споживач не дотримувався встановленого договором режиму електроспоживання, допускав перевищення дозволеної (договірної) величини електричної потужності та не виконував інші умови договору, що підтверджено відповідними документами.

При цьому, положеннями пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ОСР розглядає її протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом 30 днів.

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі – КСР).

Згідно з положеннями пунктів 11.4.6 – 11.4.7 глави 11.4 розділу XI КСР параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.

Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії визначений у пунктах 13.2.2 – 13.2.12 глави 13.2 розділу XІІI КСР.

Додатково зазначаємо, що постановою НКРЕКП від від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі – Порядок № 375), який визначає загальні та гарантовані стандарти якості електропостачання, встановлює порядок компенсації споживачам за недотримання компанією гарантованих стандартів якості. Перелік гарантованих стандартів якості електропостачання та розмірів компенсації за їх недотримання наведений у Додатку 1 до Порядку № 375.

Крім того, відповідно до пункту 5.5.5 глави 5.1. розділу V ПРРЕЕ споживач зобов’язаний, зокрема, узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Разом з тим, згідно з пунктом 5.1.9 оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами, протиправними діями третіх осіб чи з вини споживача.

При цьому, спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку (пункт 8.2.1 розділу VIII ПРРЕЕ).

Відповідно до пунктів 8.1.2 та 8.1.4 розділу VIII ПРРЕЕ споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного цими Правилами.

Звертаємо увагу, що з метою спрощення доступу до інформації та підвищення рівня прозорості в енергетичному секторі України, та для сприяння швидкому і легкому зворотному зв’язку між споживачами та учасниками роздрібного ринку, НКРЕКП запустила мобільний додаток «Енергетика Онлайн» в якому споживач може оперативно надіслати скаргу до відповідної компанії та подати заяву на компенсацію за неякісно надані послуги у сфері електропостачання.
[[Категорія:Доробити]]

Захист прав споживачів електроенергії

2019-10-01T06:45:21Z

Vasyl.savulyak: Створена сторінка: Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 25 Закону України «Про електроен...

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 25 Закону України «Про електроенергетику»]
Споживачі електричної енергії мають право на:

приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
вибір постачальника електричної енергії;
отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання;
отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами;
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками (операторами) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ)].

Захист прав споживачів електричної енергії

Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Згідно з вимогами Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про розподіл електричної енергії з оператором системи розподілу (далі – ОСР) та постачання електричної енергії з відповідним постачальником.

Разом із тим зазначаємо, що відповідно до пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний, зокрема, дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Регулятором; здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи передачі та користувачу системи розподілу та/або споживачу у разі недотримання оператором системи показників якості послуг, визначених Регулятором та відповідним договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.1.6 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ ОСР не несе відповідальності перед споживачем за розподіл електричної енергії, яка не відповідає показникам якості електричної енергії, за той час, протягом якого споживач не дотримувався встановленого договором режиму електроспоживання, допускав перевищення дозволеної (договірної) величини електричної потужності та не виконував інші умови договору, що підтверджено відповідними документами.

При цьому, положеннями пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ОСР розглядає її протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом 30 днів.

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі – КСР).

Згідно з положеннями пунктів 11.4.6 – 11.4.7 глави 11.4 розділу XI КСР параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.

Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії визначений у пунктах 13.2.2 – 13.2.12 глави 13.2 розділу XІІI КСР.

Додатково зазначаємо, що постановою НКРЕКП від від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі – Порядок № 375), який визначає загальні та гарантовані стандарти якості електропостачання, встановлює порядок компенсації споживачам за недотримання компанією гарантованих стандартів якості. Перелік гарантованих стандартів якості електропостачання та розмірів компенсації за їх недотримання наведений у Додатку 1 до Порядку № 375.

Крім того, відповідно до пункту 5.5.5 глави 5.1. розділу V ПРРЕЕ споживач зобов’язаний, зокрема, узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Разом з тим, згідно з пунктом 5.1.9 оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами, протиправними діями третіх осіб чи з вини споживача.

При цьому, спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку (пункт 8.2.1 розділу VIII ПРРЕЕ).

Відповідно до пунктів 8.1.2 та 8.1.4 розділу VIII ПРРЕЕ споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного цими Правилами.

Звертаємо увагу, що з метою спрощення доступу до інформації та підвищення рівня прозорості в енергетичному секторі України, та для сприяння швидкому і легкому зворотному зв’язку між споживачами та учасниками роздрібного ринку, НКРЕКП запустила мобільний додаток «Енергетика Онлайн» в якому споживач може оперативно надіслати скаргу до відповідної компанії та подати заяву на компенсацію за неякісно надані послуги у сфері електропостачання.