https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Valeriia.tarasenko 2026-06-04T17:39:15Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=46565 2024-01-21T13:08:54Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний Кодекс України].<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 446 “Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості”].<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору”].<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;, в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> 09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]<br /> <br /> Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 Митного кодексу України, або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).<br /> <br /> Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.<br /> <br /> '''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 року № 426 &quot;Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації&quot;,] відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.<br /> |}<br /> ==Порядок визначення методів митної вартості товарів==<br /> Порядок визначення методів митної вартості товарів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text главою 9 Митного кодексу України].&lt;br&gt;<br /> '''''Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 57 Митного кодексу України] визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:'''''<br /> #за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);<br /> #за ціною договору щодо ідентичних товарів;<br /> #за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;<br /> #на основі віднімання вартості;<br /> # на основі додавання вартості (обчислена вартість);<br /> #резервного.<br /> Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозять на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). &lt;br&gt;<br /> Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.<br /> ==Застосування методу за ціною договору==<br /> '''Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.1 ст.58 Митного Кодексу України)]:<br /> # Немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:<br /> *встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;<br /> *обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);<br /> *не впливають значною мірою на вартість товару;<br /> #Щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;<br /> #Жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;<br /> #Покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.<br /> ==Випадки не застосування методу==<br /> '''Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту)''' щодо товарів, які імпортуються, '''не застосовується''', ''якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.2 ст.58 Митного Кодексу України]).<br /> ==Ціна, платежі та розрахунки митної вартості товарів==<br /> '''Митною вартістю товарів''', які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, '''є ціна''', що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу]. &lt;br&gt;<br /> ''&lt;big&gt;Такою ціною вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.&lt;/big&gt;''&lt;br&gt;<br /> Платежі необов’язково мають бути здійснені у вигляді переказу грошей. Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.7 ст.58 Митного Кодексу України)].&lt;br&gt;<br /> Розрахунки здійснюються лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.9 ст.58 Митного Кодексу України]).<br /> ==Документи, які підтверджують митну вартість товару==<br /> У випадках, передбачених Митним кодексом України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу фіскальної служби документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.&lt;br&gt;<br /> '''Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:'''<br /> #декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5 і ч. 6 ст. 52 Митного кодексу України], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;<br /> #зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;<br /> #рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);<br /> #якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;<br /> #за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;<br /> #транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;<br /> #копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;<br /> #якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.<br /> '''&lt;big&gt;Важливо!&lt;/big&gt;''' ''&lt;big&gt;Якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу фіскальної служби зобов’язані '''протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України].&lt;/big&gt;''<br /> ==Витрати митної вартості товару==<br /> '''При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.10 ст.58 Митного Кодексу України]):<br /> *витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням);<br /> *належним чином розподілена вартість сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами;<br /> *роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів затверджено постановою № 446]);<br /> *відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, їх використання або розпорядження, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;<br /> *витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення;<br /> *витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до місця ввезення;<br /> *витрати на страхування товарів.<br /> '''Важливо!''' Включати до ціни інші витрати не допускається.&lt;br&gt;<br /> При продажу товарів між пов’язаними особами основний метод може використовуватись, якщо декларант доведе, що така вартість є близькою до вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів або митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 або 63 Митного кодексу]).<br /> ==Коригування заявленої митної вартості товарів==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text п.1.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598] '''Рішення про коригування митної вартості товарів''' – це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 54 і 55 Митного кодексу України].&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, тобто – відмова у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, можлива виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:&lt;/big&gt;<br /> *неправильно проведено розрахунок митної вартості (наприклад, арифметичні помилки, помилки при переведенні курсу);<br /> *неподання основних або додаткових документів чи відсутність у цих документах всіх відомостей щодо складових митної вартості або ціни;<br /> *невідповідність обраного методу умовам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом] (наприклад, наявність однієї з чотирьох умов неможливості застосування основного методу);<br /> *надходження інформації від митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.&lt;br&gt;<br /> Орган доходів і зборів розглядає документи і протягом п’яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову декларанту.&lt;br&gt;<br /> '''Важливо!''' Якщо за результатами такого розгляду орган доходів і зборів скасовує прийняте рішення — гарантія вивільняється, якщо ні — гарантія погашається.&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:&lt;/big&gt;<br /> #обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;<br /> #наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;<br /> #вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;<br /> #обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;<br /> #інформацію про: <br /> *право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] в розмірі, визначеному органом доходів і зборів;<br /> *право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.<br /> ==Оскарження рішень про коригування митної вартості товарів==<br /> Станом на сьогодні в Україні існує два способи оскарження коригування митної вартості:<br /> <br /> * звернення декларанта до митного органу.<br /> * звернення декларанта до суду.<br /> <br /> # '''Звернення декларанта до митного органу.'''<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частини 8 статті 55 Митного кодексу України] протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Звернення до митного органу подається у письмовій формі одночасно з додатковими документами.<br /> <br /> Строк для розгляду митним органу додаткових документів становить 5 робочих днів. За результатами розгляду додаткових документів митний орган виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.<br /> <br /> Якщо відповіді не було надано у встановлені строки вважається, що митна вартість визначена правильно і митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені Митним кодексом України.<br /> <br /> Попри декларативність наявних законодавчих положень, митна вартість, як правило, не встановлюється на підставі поданих додаткових документів, і свої права декларанту (чи його законному представнику) доводиться захищати у суді. <br /> <br /> '''Оскарження рішень про коригування здійснюється у порядку, визначеному главою 4 Митного кодексу.'''<br /> *Скарга підприємства має містити всі необхідні реквізити цього підприємства та бути підписана керівником зазначеного підприємства або особою, яка виконує його обов’язки.<br /> *Скарга має містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою.<br /> *Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи чи іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.<br /> *Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.<br /> *Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.<br /> '''Важливо!''' Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів чи їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів<br /> <br /> '''2. Оскарження у судовому порядку.'''<br /> <br /> * '''''Юрисдикція.''''' Згідно статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли до розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.<br /> * '''''Підсудність.''''' Відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи за загальним правилом вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим місцем проживання цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків встановлених КАСУ.<br /> * '''''Строк для звернення до суду''''' становить шість місяців з моменту прийняття рішення про коригування відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.<br /> * '''''Вимоги.''''' При підготовці до звернення до суду слід мати на увазі, що для оскарження коригування митної вартості слід одночасно просити суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.<br /> * '''''Ціна позову''''' становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом.<br /> <br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2&diff=46564 2024-01-21T12:49:12Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України “Про автомобільний транспорт”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України “Про електронні довірчі послуги”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]<br /> <br /> == Обов’язковий технічний контроль ==<br /> '''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''' – це процедура під час якої транспортний засіб перевіряється на відповідність нормативним вимогам до безпеки руху або екологічності викидів.&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:'''''<br /> <br /> Перевірка системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> === '''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов’язковому технічному контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).<br /> === '''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> '''''Не підлягають:'''''<br /> * легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);<br /> * легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.2 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);;<br /> * технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»].<br /> === '''Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Періодичне проходження обов’язкового технічного контролю становить:'''''<br /> * для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років – кожні два роки;<br /> * для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку;<br /> * для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації – двічі на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF п.3 Постанови КМ № 137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”] ).<br /> *На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.<br /> '''Що передбачає обов’язковий технічний контроль?'''<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:<br /> <br /> * системи гальмового і рульового керування;<br /> * зовнішніх світлових приладів;<br /> * пневматичних шин та коліс;<br /> * світлопропускання скла;<br /> * газобалонного обладнання (за наявності);<br /> * інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> <br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> == Субєкти проведення обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''Суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' – юридичні або фізичні особи — підприємці, інформація про яких внесена до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]).<br /> <br /> '''Суб’єкт проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' - суб’єкт господарювання (його філії, представництва або відокремлені підрозділи), який надає послуги з обов’язкового технічного контролю транспортних засобів у пункті технічного контролю, інформація про якого внесена до '''реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю'''.&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''''', призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, '''''здійснюють суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю''''', які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”])<br /> == Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та фотофіксація ==<br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану  транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації і визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> <br /> &lt;br&gt;Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12#Text Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106], і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#n14 Вимогами до перевірки].<br /> <br /> Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника.<br /> <br /> Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:<br /> <br /> передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;<br /> <br /> перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);<br /> <br /> перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;<br /> <br /> показника одометра.<br /> <br /> Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану.”.<br /> <br /> Результат фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.<br /> <br /> <br /> '''У разі позитивного результату''' після проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.<br /> <br /> '''У разі негативного результату''' перевірки технічного стану транспортного засобу або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності технічного стану транспортного засобу під розписку (незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу, повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки).<br /> Також '''''інформація про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''''', яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю заноситься суб’єктом обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 31.05. 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).<br /> === '''Час проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:'''''<br /> * 30 (40) хвилин – для причепів (напівпричепів);<br /> * 40 хвилин – для легкових автомобілів;<br /> * 60 хвилин – для вантажних автомобілів;<br /> * 65 хвилин – для автобусів.<br /> Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткуванням, оперативний час може бути змінено([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.17 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Фотофіксація''' ===<br /> '''''Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється суб’єктом обов’язкового технічного контролю (виконавцем):'''''<br /> * під час зовнішнього огляду транспортного засобу;<br /> * перевірки фар;<br /> * перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF абзац 3п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”])<br /> &lt;big&gt;''При цьому на фотографіях обов’язково зазначаються час і дата фотофіксації''&lt;/big&gt;, які повинні відповідати часу і даті видачі протоколу перевірки технічного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.18 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;''Результат фотофіксації''&lt;/big&gt; процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> Зазначене нововведення запроваджено, щоб викорінити формальність при проведенні обов’язкового технічного контролю, забезпечити якість і об’єктивність перевірки технічного стану транспортних засобів та запобігти порушенням у сфері обов’язкового технічного контролю суб’єктами, що його здійснюють.<br /> === '''Зберігання документів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Виконавець зобов’язаний зберігати всі документи та матеріали фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу протягом трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 30.01.2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Контроль за проведенням обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 п.2 Наказу МВС від 06. 11.2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”)].<br /> === '''Недійсність результатів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі:'''''<br /> * видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710];<br /> * отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, внаслідок чого є непридатним до експлуатації).<br /> == Порушення при проведененні обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''''Найбільш поширені порушення:'''''<br /> * невірна класифікація транспортних засобів;<br /> * порушення термінів періодичності проходження обов’язкового технічного контролю;<br /> * відсутність дати та часу фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]).<br /> === '''Заходи при виявлені порушень здійснення обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Вживають наступні заходи при виявлені порушень:'' '''<br /> * Під час виявлення фактів порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу або без проведення такої перевірки працівники РСЦ МВС інформують територіальні органи Національної поліції України про такі порушення для вжиття заходів адміністративного впливу.<br /> * у разі видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю протягом року більше ніж трьох протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, визнаних недійсними здійснюється блокування доступу користувача загальнодержавної бази даних до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]);<br /> * у разі виявлення та фіксації 10 і більше фактів видачі однім суб’єктом ОТК протоколів, визнаних за результатами перевірки, недійсними, до Мінінфраструктури надсилається інформація для прийняття рішення про відкликання повідомлення виконавця. Після отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення протягом трьох робочих днів ГСЦ МВС виключає виконавця з реєстру суб’єктів обов’язкового технічного контролю, про що відразу інформує виконавця, Мініфраструктури та регіональний сервісний центр МВС за місцем реєстрації суб’єкта ОТК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]);<br /> * явні ознаки фотомонтажу матеріалів фото фіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2&diff=46563 2024-01-21T12:42:40Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України “Про автомобільний транспорт”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України “Про електронні довірчі послуги”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]<br /> <br /> <br /> Увага! Кабнет Міністрів України на підставі ПКМ України від 19 серпня 2022 р. № 944 &quot;Деякі питання проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів<br /> ----постановив:<br /> <br /> 1. Установити, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування:<br /> <br /> вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов’язковому технічному контролю, не застосовується;<br /> <br /> суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, які отримали бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу до набрання чинності цією постановою, використовують їх до повного витрачання.<br /> <br /> 2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 “Про Правила дорожнього руху” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852; 2019 р., № 12, ст. 416) і від 30 січня 2012 р. № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581; 2019 р., № 12, ст. 416) зміни, що додаються.<br /> <br /> == Обов’язковий технічний контроль ==<br /> '''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''' – це процедура під час якої транспортний засіб перевіряється на відповідність нормативним вимогам до безпеки руху або екологічності викидів.&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:'''''<br /> <br /> Перевірка системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> === '''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов’язковому технічному контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).<br /> === '''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> '''''Не підлягають:'''''<br /> * легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);<br /> * легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.2 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);;<br /> * технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»].<br /> === '''Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Періодичне проходження обов’язкового технічного контролю становить:'''''<br /> * для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років – кожні два роки;<br /> * для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку;<br /> * для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації – двічі на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF п.3 Постанови КМ № 137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”] ).<br /> *На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.<br /> '''Що передбачає обов’язковий технічний контроль?'''<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:<br /> <br /> * системи гальмового і рульового керування;<br /> * зовнішніх світлових приладів;<br /> * пневматичних шин та коліс;<br /> * світлопропускання скла;<br /> * газобалонного обладнання (за наявності);<br /> * інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> <br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> == Субєкти проведення обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''Суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' – юридичні або фізичні особи — підприємці, інформація про яких внесена до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]).<br /> <br /> '''Суб’єкт проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' - суб’єкт господарювання (його філії, представництва або відокремлені підрозділи), який надає послуги з обов’язкового технічного контролю транспортних засобів у пункті технічного контролю, інформація про якого внесена до '''реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю'''.&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''''', призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, '''''здійснюють суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю''''', які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”])<br /> == Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та фотофіксація ==<br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану  транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації і визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> <br /> &lt;br&gt;Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12#Text Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106], і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#n14 Вимогами до перевірки].<br /> <br /> Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника.<br /> <br /> Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:<br /> <br /> передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;<br /> <br /> перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);<br /> <br /> перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;<br /> <br /> показника одометра.<br /> <br /> Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану.”.<br /> <br /> Результат фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.<br /> <br /> <br /> '''У разі позитивного результату''' після проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.<br /> <br /> '''У разі негативного результату''' перевірки технічного стану транспортного засобу або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності технічного стану транспортного засобу під розписку (незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу, повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки).<br /> Також '''''інформація про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''''', яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю заноситься суб’єктом обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 31.05. 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).<br /> === '''Час проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:'''''<br /> * 30 (40) хвилин – для причепів (напівпричепів);<br /> * 40 хвилин – для легкових автомобілів;<br /> * 60 хвилин – для вантажних автомобілів;<br /> * 65 хвилин – для автобусів.<br /> Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткуванням, оперативний час може бути змінено([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.17 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Фотофіксація''' ===<br /> '''''Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється суб’єктом обов’язкового технічного контролю (виконавцем):'''''<br /> * під час зовнішнього огляду транспортного засобу;<br /> * перевірки фар;<br /> * перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF абзац 3п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”])<br /> &lt;big&gt;''При цьому на фотографіях обов’язково зазначаються час і дата фотофіксації''&lt;/big&gt;, які повинні відповідати часу і даті видачі протоколу перевірки технічного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.18 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;''Результат фотофіксації''&lt;/big&gt; процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> Зазначене нововведення запроваджено, щоб викорінити формальність при проведенні обов’язкового технічного контролю, забезпечити якість і об’єктивність перевірки технічного стану транспортних засобів та запобігти порушенням у сфері обов’язкового технічного контролю суб’єктами, що його здійснюють.<br /> === '''Зберігання документів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Виконавець зобов’язаний зберігати всі документи та матеріали фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу протягом трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 30.01.2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Контроль за проведенням обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 п.2 Наказу МВС від 06. 11.2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”)].<br /> === '''Недійсність результатів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі:'''''<br /> * видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710];<br /> * отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, внаслідок чого є непридатним до експлуатації).<br /> == Порушення при проведененні обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''''Найбільш поширені порушення:'''''<br /> * невірна класифікація транспортних засобів;<br /> * порушення термінів періодичності проходження обов’язкового технічного контролю;<br /> * відсутність дати та часу фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]).<br /> === '''Заходи при виявлені порушень здійснення обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Вживають наступні заходи при виявлені порушень:'' '''<br /> * Під час виявлення фактів порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу або без проведення такої перевірки працівники РСЦ МВС інформують територіальні органи Національної поліції України про такі порушення для вжиття заходів адміністративного впливу.<br /> * у разі видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю протягом року більше ніж трьох протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, визнаних недійсними здійснюється блокування доступу користувача загальнодержавної бази даних до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]);<br /> * у разі виявлення та фіксації 10 і більше фактів видачі однім суб’єктом ОТК протоколів, визнаних за результатами перевірки, недійсними, до Мінінфраструктури надсилається інформація для прийняття рішення про відкликання повідомлення виконавця. Після отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення протягом трьох робочих днів ГСЦ МВС виключає виконавця з реєстру суб’єктів обов’язкового технічного контролю, про що відразу інформує виконавця, Мініфраструктури та регіональний сервісний центр МВС за місцем реєстрації суб’єкта ОТК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]);<br /> * явні ознаки фотомонтажу матеріалів фото фіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2&diff=46562 2024-01-21T12:38:22Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України “Про автомобільний транспорт”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України “Про електронні довірчі послуги”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]<br /> <br /> <br /> Увага! Кабнет Міністрів України на підставі ПКМ України від 19 серпня 2022 р. № 944 &quot;Деякі питання проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів<br /> ----постановив:<br /> <br /> 1. Установити, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування:<br /> <br /> вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов’язковому технічному контролю, не застосовується;<br /> <br /> суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, які отримали бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу до набрання чинності цією постановою, використовують їх до повного витрачання.<br /> <br /> 2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 “Про Правила дорожнього руху” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852; 2019 р., № 12, ст. 416) і від 30 січня 2012 р. № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581; 2019 р., № 12, ст. 416) зміни, що додаються.<br /> <br /> == Обов’язковий технічний контроль ==<br /> '''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''' – це процедура під час якої транспортний засіб перевіряється на відповідність нормативним вимогам до безпеки руху або екологічності викидів.&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:'''''<br /> <br /> Перевірка системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> === '''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов’язковому технічному контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).<br /> === '''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br /> '''''Не підлягають:'''''<br /> * легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);<br /> * легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.2 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);;<br /> * технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»].<br /> === '''Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Періодичне проходження обов’язкового технічного контролю становить:'''''<br /> * для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років – кожні два роки;<br /> * для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку;<br /> * для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації – двічі на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF п.3 Постанови КМ № 137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”] ).<br /> *На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.<br /> '''Що передбачає обов’язковий технічний контроль?'''<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:<br /> <br /> * системи гальмового і рульового керування;<br /> * зовнішніх світлових приладів;<br /> * пневматичних шин та коліс;<br /> * світлопропускання скла;<br /> * газобалонного обладнання (за наявності);<br /> * інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br /> <br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> == Субєкти проведення обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''Суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' – юридичні або фізичні особи — підприємці, інформація про яких внесена до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]).&lt;br&gt;<br /> '''''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''''', призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, '''''здійснюють суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю''''', які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”])<br /> == Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та фотофіксація ==<br /> Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану  транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації і визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> <br /> &lt;br&gt;Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.<br /> <br /> Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12#Text Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106], і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#n14 Вимогами до перевірки].<br /> <br /> Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника.<br /> <br /> Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:<br /> <br /> передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;<br /> <br /> перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);<br /> <br /> перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;<br /> <br /> показника одометра.<br /> <br /> Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану.”.<br /> <br /> Результат фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.<br /> <br /> <br /> '''У разі позитивного результату''' після проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.<br /> <br /> '''У разі негативного результату''' перевірки технічного стану транспортного засобу або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності технічного стану транспортного засобу під розписку (незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу, повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки).<br /> Також '''''інформація про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''''', яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю заноситься суб’єктом обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 31.05. 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).<br /> === '''Час проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:'''''<br /> * 30 (40) хвилин – для причепів (напівпричепів);<br /> * 40 хвилин – для легкових автомобілів;<br /> * 60 хвилин – для вантажних автомобілів;<br /> * 65 хвилин – для автобусів.<br /> Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткуванням, оперативний час може бути змінено([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.17 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Фотофіксація''' ===<br /> '''''Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється суб’єктом обов’язкового технічного контролю (виконавцем):'''''<br /> * під час зовнішнього огляду транспортного засобу;<br /> * перевірки фар;<br /> * перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF абзац 3п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”])<br /> &lt;big&gt;''При цьому на фотографіях обов’язково зазначаються час і дата фотофіксації''&lt;/big&gt;, які повинні відповідати часу і даті видачі протоколу перевірки технічного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.18 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;''Результат фотофіксації''&lt;/big&gt; процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).&lt;br&gt;<br /> Зазначене нововведення запроваджено, щоб викорінити формальність при проведенні обов’язкового технічного контролю, забезпечити якість і об’єктивність перевірки технічного стану транспортних засобів та запобігти порушенням у сфері обов’язкового технічного контролю суб’єктами, що його здійснюють.<br /> === '''Зберігання документів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Виконавець зобов’язаний зберігати всі документи та матеріали фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу протягом трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 30.01.2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> === '''Контроль за проведенням обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 п.2 Наказу МВС від 06. 11.2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”)].<br /> === '''Недійсність результатів обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі:'''''<br /> * видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710];<br /> * отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, внаслідок чого є непридатним до експлуатації).<br /> == Порушення при проведененні обов’язкового технічного контролю ==<br /> '''''Найбільш поширені порушення:'''''<br /> * невірна класифікація транспортних засобів;<br /> * порушення термінів періодичності проходження обов’язкового технічного контролю;<br /> * відсутність дати та часу фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]).<br /> === '''Заходи при виявлені порушень здійснення обов’язкового технічного контролю''' ===<br /> '''''Вживають наступні заходи при виявлені порушень:'' '''<br /> * Під час виявлення фактів порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу або без проведення такої перевірки працівники РСЦ МВС інформують територіальні органи Національної поліції України про такі порушення для вжиття заходів адміністративного впливу.<br /> * у разі видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю протягом року більше ніж трьох протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, визнаних недійсними здійснюється блокування доступу користувача загальнодержавної бази даних до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]);<br /> * у разі виявлення та фіксації 10 і більше фактів видачі однім суб’єктом ОТК протоколів, визнаних за результатами перевірки, недійсними, до Мінінфраструктури надсилається інформація для прийняття рішення про відкликання повідомлення виконавця. Після отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення протягом трьох робочих днів ГСЦ МВС виключає виконавця з реєстру суб’єктів обов’язкового технічного контролю, про що відразу інформує виконавця, Мініфраструктури та регіональний сервісний центр МВС за місцем реєстрації суб’єкта ОТК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]);<br /> * явні ознаки фотомонтажу матеріалів фото фіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=45258 2023-10-29T20:33:27Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>= Нормативна база =<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 24 Конституції України],не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.<br /> <br /> '''Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:''' наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. <br /> <br /> '''Рівні права жінок і чоловіків''' - відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі.<br /> <br /> '''Рівні можливості жінок і чоловіків '''- рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.<br /> <br /> '''Дискримінація за ознакою статі''' - ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Законом України &quot;Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні&quot;], крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.<br /> = Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації =<br /> <br /> <br /> Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»] визначено, що особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі чи вона стала об'єктом сексуальних домагань або постраждала від насильства за ознакою статі, має право звернутися зі '''скаргою''' до:<br /> * державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим,<br /> * органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, <br /> * Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ,<br /> * суду<br /> в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Особи або групи осіб мають право надсилати повідомлення про порушення прав, гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок], до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту або якщо застосування таких засобів захисту невиправдано затягується.<br /> <br /> '''Важливо!''' Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб.<br /> = Відповідальність за порушення принципу рівності =<br /> Відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків»] і ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»], винні особи в порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків і законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть '''цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність'''. <br /> == Відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації або цивільна відповідальність ==<br /> Право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань, насильства за ознакою статі передбачене ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»], а також ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»].<br /> <br /> Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] та іншими законами.<br /> === Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, згідно ст..22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]. ===<br /> Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.<br /> <br /> '''Збитками є:'''<br /> # втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);<br /> # доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).<br /> Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.<br /> <br /> Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.<br /> <br /> На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.<br /> === Відшкодування моральної шкоди, згідно ст.23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]. ===<br /> Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.<br /> <br /> '''Моральна шкода полягає:'''<br /> # у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;<br /> # у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;<br /> # у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;<br /> # у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.<br /> Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.<br /> <br /> Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.<br /> <br /> Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> <br /> '''Важливо!''' Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов'язана з їх розміром.<br /> == Адміністративна відповідальність ==<br /> Порушення принципу рівності тягне за собою настання адміністративної відповідальності. Однак в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексі України про адміністративні правопорушення] такі правопорушення не згадуються, як і не встановлено, до якої ж саме міри адміністративної відповідальності винні особи в таких випадках мають притягатися.<br /> <br /> Таким чином, на сьогоднішній день в Україні відсутній дієвий механізм притягнення до адміністративної відповідальності за порушення принципу рівності, оскільки щонайменше в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексі України про адміністративні правопорушення] воно відсутнє серед переліку адміністративних правопорушень, як і відсутності нормативно визначені адміністративні стягнення, які мають застосовуватися у випадках порушення принципу рівності. <br /> <br /> Крім того, не визначено на нормативному рівні ані порядку притягнення до адміністративної відповідальності в таких випадках, ані суб’єктів, уповноважених на притягнення до адміністративної відповідальності, оформлення справ про адміністративні правопорушення тощо.<br /> <br /> Як наслідок, гарантувати дотримання принципу рівності за допомогою механізму адміністративної відповідальності ймовірних порушників доволі складно. Тому допоки такий стан не буде виправлено за допомогою внесення змін і доповнень до відповідних нормативних актів, адміністративну відповідальність не варто розглядати як один із надійних засобів гарантування й забезпечення рівності громадян перед законом .<br /> <br /> '''Однак адміністративна відповідальність настає за певні види правопорушень, які пов'язані із дискримінацією прав, серед них такі:'''<br /> * Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису ( ст.173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]);<br /> <br /> * Булінг (цькування) учасника освітнього процессу ( ст..173-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).<br /> * Мобінг (цькування) працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст.174-5 КУпАП])<br /> == Кримінальна відповідальність ==<br /> Статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.<br /> <br /> 1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, '''статі''', інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками -<br /> караються '''штрафом''' від ''двохсот до п’ятисот'' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або '''обмеженням волі '''на строк ''до п’яти років'', або '''позбавленням волі''' на строк д''о трьох років'', '''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк ''до трьох років'' або без такого.<br /> <br /> 2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -<br /> караються '''штрафом''' від ''п'ятисот до тисячі'' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або '''позбавленням волі''' на строк ''від двох до п'яти років'', '''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк ''до трьох років'' або без такого.<br /> <br /> 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, -<br /> караються '''позбавленням волі '''на строк ''від п'яти до восьми'' років.<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=45257 2023-10-29T20:32:17Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>= Нормативна база =<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до ст. 24 Конституції України,не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.<br /> <br /> Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. <br /> <br /> '''Рівні права жінок і чоловіків''' - відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі.<br /> <br /> '''Рівні можливості жінок і чоловіків '''- рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.<br /> <br /> '''Дискримінація за ознакою статі''' - ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Законом України &quot;Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні&quot;], крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.<br /> = Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації =<br /> <br /> <br /> Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»] визначено, що особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі чи вона стала об'єктом сексуальних домагань або постраждала від насильства за ознакою статі, має право звернутися зі '''скаргою''' до:<br /> * державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим,<br /> * органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, <br /> * Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ,<br /> * суду<br /> в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Особи або групи осіб мають право надсилати повідомлення про порушення прав, гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок], до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту або якщо застосування таких засобів захисту невиправдано затягується.<br /> <br /> '''Важливо!''' Реалізація зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, яка скористалася таким правом, та інших осіб.<br /> = Відповідальність за порушення принципу рівності =<br /> Відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків»] і ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»], винні особи в порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків і законодавства про запобігання та протидію дискримінації, несуть '''цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність'''. <br /> == Відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації або цивільна відповідальність ==<br /> Право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань, насильства за ознакою статі передбачене ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»], а також ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»].<br /> <br /> Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] та іншими законами.<br /> === Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, згідно ст..22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]. ===<br /> Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.<br /> <br /> '''Збитками є:'''<br /> # втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);<br /> # доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).<br /> Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.<br /> <br /> Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.<br /> <br /> На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.<br /> === Відшкодування моральної шкоди, згідно ст.23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]. ===<br /> Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.<br /> <br /> '''Моральна шкода полягає:'''<br /> # у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;<br /> # у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;<br /> # у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;<br /> # у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.<br /> Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.<br /> <br /> Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.<br /> <br /> Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> <br /> '''Важливо!''' Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов'язана з їх розміром.<br /> == Адміністративна відповідальність ==<br /> Порушення принципу рівності тягне за собою настання адміністративної відповідальності. Однак в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексі України про адміністративні правопорушення] такі правопорушення не згадуються, як і не встановлено, до якої ж саме міри адміністративної відповідальності винні особи в таких випадках мають притягатися.<br /> <br /> Таким чином, на сьогоднішній день в Україні відсутній дієвий механізм притягнення до адміністративної відповідальності за порушення принципу рівності, оскільки щонайменше в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексі України про адміністративні правопорушення] воно відсутнє серед переліку адміністративних правопорушень, як і відсутності нормативно визначені адміністративні стягнення, які мають застосовуватися у випадках порушення принципу рівності. <br /> <br /> Крім того, не визначено на нормативному рівні ані порядку притягнення до адміністративної відповідальності в таких випадках, ані суб’єктів, уповноважених на притягнення до адміністративної відповідальності, оформлення справ про адміністративні правопорушення тощо.<br /> <br /> Як наслідок, гарантувати дотримання принципу рівності за допомогою механізму адміністративної відповідальності ймовірних порушників доволі складно. Тому допоки такий стан не буде виправлено за допомогою внесення змін і доповнень до відповідних нормативних актів, адміністративну відповідальність не варто розглядати як один із надійних засобів гарантування й забезпечення рівності громадян перед законом .<br /> <br /> '''Однак адміністративна відповідальність настає за певні види правопорушень, які пов'язані із дискримінацією прав, серед них такі:'''<br /> * Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису ( ст.173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]);<br /> <br /> * Булінг (цькування) учасника освітнього процессу ( ст..173-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]).<br /> * Мобінг (цькування) працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст.174-5 КУпАП])<br /> == Кримінальна відповідальність ==<br /> Статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] передбачено кримінальну відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.<br /> <br /> 1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, '''статі''', інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками -<br /> караються '''штрафом''' від ''двохсот до п’ятисот'' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або '''обмеженням волі '''на строк ''до п’яти років'', або '''позбавленням волі''' на строк д''о трьох років'', '''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк ''до трьох років'' або без такого.<br /> <br /> 2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, -<br /> караються '''штрафом''' від ''п'ятисот до тисячі'' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або '''позбавленням волі''' на строк ''від двох до п'яти років'', '''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю''' на строк ''до трьох років'' або без такого.<br /> <br /> 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, -<br /> караються '''позбавленням волі '''на строк ''від п'яти до восьми'' років.<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_(%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0)_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=45256 2023-10-29T20:11:31Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#Text Закон України «Про господарські товариства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України «Про акціонерні товариства»]<br /> * <br /> == Чим відрізняються засновник від учасника товариства? ==<br /> '''''Засновником господарського товариства''''' є особа, яка бере участь у створенні товариства.&lt;br&gt;<br /> '''''Учасник господарського товариства''''' – це особа, яка має частку у статутному капіталі вже створеного товариства.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Важливо!''' Товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації. Таким чином, до моменту державної реєстрація товариства, особа є засновником, а після створення товариства вже набуває статус учасника. Відповідно усі особи, які набули право участі у товаристві після його державної реєстрації є учасниками. Особливість відповідальності засновників та учасників залежать від їхнього статусу.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Важливо!''' Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства при будь-яких обставинах. Якщо їхні дії будуть схвалені іншими засновниками, що буде оформлено відповідним рішенням, такі засновники звільняються від відповідальності, а зобов’язання переходять до господарського товариства.<br /> == Чи залежить відповідальність учасників від організаційно-правової форми господарського товариства? ==<br /> '''''Обсяг матеріальної відповідальності учасників на пряму залежить від організаційно-правової форми господарського товариства. Цивільним кодексом України передбачено наступні організаційно-правові форми:''''' <br /> * акціонерне товариство, <br /> * товариство з обмеженою відповідальністю, <br /> * товариство з додатковою відповідальністю, <br /> * повне товариство, <br /> * командитне товариство. <br /> '''Усі ці товариства умовно можна поділити на дві групи:''' <br /> * товариства без відповідальності учасників (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство), <br /> * товариства з відповідальністю учасників (товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство і командитне товариство).<br /> '''За загальним правилом''', встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 96 Цивільного кодексу України], '''учасник (засновник) юридичної особи''' не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.&lt;br&gt;<br /> <br /> Тобто, для покриття боргів юридична особа спочатку відповідає за зобов’язаннями усім належним їй майном. Якщо казати про долю майнової відповідальності учасників (засновників), то вона обмежується розміром статутного внеску, а навіть якщо існує частина невнесених коштів, то вони несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах вартості невнесеної частки вкладу кожного з них.<br /> <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»] товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Також товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх учасників.<br /> <br /> АЛЕ при цьому ''є окремі випадки, коли засновник несе відповідальність:''<br /> <br /> 1) якщо засновник не вніс повністю внесок до статутного капіталу (настає цивільна відповідальність), – зокрема, відповідно до статті 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу, можуть нести спільну відповідальність з товариством за зобов’язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;<br /> <br /> 2) якщо засновник умисними діями довів підприємство до банкрутства, та під час процедури банкрутства у підприємства немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (настає цивільна відповідальність), – відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі банкрутства підприємства з вини його засновників або з вини керівника підприємства, чи інших посадових осіб підприємства, які мають право давати обов’язкові для підприємства вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, – на засновників підприємства або керівника чи інших посадових осіб може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями підприємства;<br /> <br /> 3) якщо засновник вчиняє разом з директором товариства кримінальні злочини (настає кримінальна відповідальність), – наприклад, якщо товариство здійснює відмивання «брудних» грошей, здійснює фінансування тероризму, шахрайство, здійснює торгівлю людьми чи зброєю, несплата підприємством податків у великих розмірах (орієнтовно у розмірі від 20 тис.дол.США), інші злочини, – але у даному разі повинні бути наявними докази про те, що засновник діє спільно з директором по вчиненню злочинів.<br /> <br /> == Відповідальність засновників (учасників) за зобов’язаннями юридичної особи ==<br /> '''''Законом встановлені наступні випадки коли засновник юридичної особи може нести відповідальність своїм майном за зобов'язаннями юридичної особи:'''''<br /> * якщо підприємство-боржник створене у формі повного товариства, учасники такого товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями повного товариства усім майном, що їм належить. Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства. Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства. При цьому учасник, який вийшов з повного товариства відповідає за зобов’язаннями товариства протягом 3 років з моменту його вибуття. <br /> * якщо підприємство-боржник створене у формі командитного товариства, в якому є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів, та є учасники, які солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, що їм належить. Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами в тому ж порядку, як і інші вкладники;<br /> * якщо підприємство-боржник створене у формі товариства з додатковою відповідальністю, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства. Розмір додаткової відповідальності кожного з учасників є пропорційним до вартості їх вкладів в статутний капітал товариства;<br /> * засновники акціонерного товариства можуть нести солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства.<br /> '''''Солідарна відповідальність''''' – це відповідальність боржників перед кредитором, при якій кредитору надається право за своїм вибором вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними до того моменту, поки їх обов’язок перед кредитором не буде виконано повністю.<br /> == Банкрутство як один із способів погашення заборгованості за зобов’язаннями ==<br /> '''''Якщо позасудова, судова процедури та процедура виконавчого провадження, як завершальна стадія судового провадження, не дали бажаного результату, та борги юридичної особи залишаються не погашеними, можна застосувати до боржника процедуру банкрутства.'''''&lt;br&gt;<br /> <br /> Деякі випадки відповідальності засновників передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text абз.2 ч.2 ст.61 зазначеного Кодексу], у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Важливо!''' Оскільки у більшості випадків засновники господарських товариств не несуть відповідальності за зобов'язаннями юридичної особи, слід наголосити, що необхідно приділяти увагу перевірці платоспроможності своїх контрагентів, та укладати з контрагентами договори забезпечення виконання зобов’язань: договір застави, договір поруки, який також можна укладати із самими засновниками та ін.<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Господарське право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=45255 2023-10-29T19:58:15Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України &quot;Про військовий обов'язок і військову службу&quot;]<br /> * [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 &quot;Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 &quot;Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 &quot;Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313&quot;]<br /> == Загальні положення ==<br /> Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]<br /> <br /> Відповідно до пункту 21 Порядку взяттю на військовий облік підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.<br /> == Хто підлягає військовому обліку ==<br /> Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України &quot;Про військовий обов'язок і військову службу&quot;] передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.<br /> <br /> А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''<br /> == Перелік спеціальностей та професій ==<br /> Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]<br /> <br /> Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 &quot;Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313&quot;] <br /> <br /> * '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''<br /> * щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.<br /> <br /> == Постановка на військовий облік ==<br /> ◆ &lt;u&gt;Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти&lt;/u&gt;, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані. <br /> <br /> Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.<br /> <br /> Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.<br /> <br /> Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.<br /> <br /> Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.<br /> <br /> ◆ &lt;u&gt;Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій&lt;/u&gt; повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.<br /> <br /> ◆ &lt;u&gt;Непрацевлаштовані жінки&lt;/u&gt; '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.<br /> <br /> Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:<br /> # заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);<br /> # паспорт або ID-картка;<br /> # ідентифікаційний номер;<br /> # документ про здобуття спеціальності/професії;<br /> # довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;<br /> # свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);<br /> # свідоцтво про шлюб;<br /> # фотокартки 3х4.<br /> '''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.<br /> <br /> Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.<br /> == Військова служба жінок ==<br /> Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України &quot;Про військовий обов'язок і військову службу&quot;] '''жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.'''<br /> <br /> '''У мирний час''' жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві '''тільки в добровільному порядку (за контрактом)'''.<br /> <br /> Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.<br /> <br /> == Винятки щодо постановки на військовий облік жінок ==<br /> Винятком із загального правила є вагітні жінки та ті, які перебувають у декретній відпустці.<br /> <br /> За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.<br /> <br /> Вже призвані під час мобілізації жінки-військовослужбовиці мають право на звільнення зі служби у зв'язку з вагітністю (незалежно від перебігу й терміну) та у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку.<br /> <br /> Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.<br /> <br /> Для цього необхідно відвідати свій ТЦК та СП та надати усі підтверджуючі документи.<br /> <br /> == Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==<br /> Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Адміністративна відповідальність&lt;/big&gt;'''<br /> <br /> За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено &lt;u&gt;штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн).&lt;/u&gt; ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення &lt;u&gt;штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн)&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Кримінальна відповідальність &lt;/big&gt;'''<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - &lt;u&gt;карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.&lt;/u&gt;<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Воєнний стан]]<br /> [[Категорія:Військова служба]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82&diff=44815 2023-10-01T22:20:05Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закон України «Про електронну комерцію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3390-17 Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»]<br /> <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Придбання товарів через інтернет''' - це '''договір, укладений на відстані''' продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 8 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів»]), до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема інтернет. <br /> <br /> '''Основні ознаки договору'''<br /> <br /> Положеннями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 698 Цивільного кодексу України] визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.<br /> Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів]».<br /> <br /> == Сторони договору ==<br /> <br /> '''''Продавець''''' - це сторона договору купівлі-продажу, яка передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві).<br /> <br /> '''''Покупець''''' - це сторона договору купівлі-продажу, яка приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Покупцем може бути як фізична особа (людина) так і юридична (підприємство, установа, організація), держава.<br /> <br /> == Порядок оформлення договору ==<br /> Правочини між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, що перевищує 340 грн., треба вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України]). <br /> Виняток встановлено ч. 1 ст. 206 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] — усно можуть вчиняти правочини, які сторони повністю виконують у момент вчинення.<br /> ''Тож, договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:''<br /> * товар через інтернет продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн.;<br /> * момент оплати й отримання товару збігаються незалежно від вартості покупки і продавця, тобто замовлення доставляє кур´єр магазину і він же приймає готівку в оплату.<br /> <br /> Правочин вважають вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або в кількох документах: у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Правочин буде укладеним письмово тоді, коли інтернет -магазин письмово підтвердить інформацію відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 13 Закону України про захист прав споживачів]. <br /> Про те, що покупець визнає правочин, свідчитиме надходження від нього оплати або листа (телеграми), у якому він погоджується придбати товар, також сторони можуть виражати свою волю за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. <br /> Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 10 ст. 1 Закону про захист прав споживачів]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.<br /> == Вимоги до інтернет — продавця == <br /> '''Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 2 ст. 13 Закону про захист споживачів]) надати споживачеві інформацію про:'''<br /> # найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;<br /> # порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;<br /> # основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;<br /> # ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті.<br /> # умови оплати;<br /> # гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;<br /> # інші умови поставки;<br /> # мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;<br /> # вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу. Найвірогідніше, що до інтернет-торгівлі подібна вимога не має ніякого стосунку. Адже за те, що покупець відвідує сайт і-магазину, останньому він нічого не платить;<br /> # період прийняття пропозицій. У випадку і-магазину такі дані можуть знадобитись, якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення;<br /> # порядок розірвання договору. У більшості інтернет — магазинів така інформація на сайті – відсутня.<br /> <br /> Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або в електронному листі.<br /> <br /> Якщо інше не передбачено договором, продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів із моменту одержання згоди споживача на укладення договору (ч. 6 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Коли продавець не має замовленого товару і тому він не може виконати договір, йому необхідно повідомити споживача якнайшвидше, але не пізніше 30 днів з моменту одержання його згоди на укладення договору.<br /> <br /> Після замовлення та доставки товару продавець повинен надати покупцю певні документи. Це залежить від того, хто продавець (юридична особа чи приватний підприємець) і які способи оплати та доставки обрав покупець.<br /> <br /> == Обов'язки та права сторін ==<br /> <br /> === Обов'язки продавця ===<br /> '''Обов'язком продавця є обов'язок передати товар (з його приналежностями та документами) покупцеві:'''<br /> * у встановленій договором кількості;<br /> * у погодженому асортименті;<br /> * у відповідній комплектності та в комплекті товару, якщо це передбачено договором;<br /> * встановленої якості товару;<br /> * вільний від прав третіх осіб (якщо продавець не попередив про права третіх осіб на річ, то покупець має право вимагати: <br /> # зниження ціни; <br /> # розірвання договору купівлі-продажу, але за умови, що продавець не доведе, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб на товар);<br /> * в тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.<br /> Якість товару не може залишатися незмінною постійно, тому важливо визначити період часу, протягом якого вона буде достатньою для нормального використання речі. Ці проблеми вирішують шляхом встановлення гарантійного строку, строку придатності та строку служби. Гарантійним вважається строк, встановлений договором або законом, протягом якого продавець гарантує якість товару і зазначається у паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару.<br /> <br /> === Обов'язки покупця ===<br /> * прийняти товар;<br /> * сплатити за нього певну грошову суму.<br /> <br /> '''Покупець в інтернет-магазині має наступні основні права:'''<br /> * на належну якість продукції та її безпеку;<br /> * отримувати доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар і його виробника (виконавця або продавця). Тобто в інтернет-магазині повинні бути всі необхідні документи на товар та інформація про виробника. Інтернет-магазинам бажано в описі кожної позиції товару  надати вичерпну інформацію: щодо розміру, кольору товару, рекомендації щодо догляду за ними, використання та зберігання, склад, термін придатності, дані про виробника тощо.<br /> * на відшкодування морального і матеріального збитку від купівлі неякісного чи бракованого товару.<br /> <br /> == Обмін товару ==<br /> Якщо покупцю товар не підійшов через якість, колір, розмір, фасон, габарити і форму або будь-які інші причини, він має право обміняти непродовольчий товар на такий самий за якістю і вартістю (ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]).<br /> <br /> Споживач має право на обмін товару належної якості '''протягом 14 днів''', не рахуючи дня купівлі, якщо продавець не оголосив довший термін.<br /> <br /> '''Обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можна, якщо:'''<br /> # товар не використовувався;<br /> # збережені товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;<br /> # зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;<br /> <br /> '''Зверніть увагу:''' покупець має право повернути товар, навіть якщо його упаковка була розкрита, коли він оглядав його при отриманні, або пошкоджена не з його вини.<br /> <br /> '''Якщо в наявності немає аналогічного товару на заміну, покупцеві може бути запропоновано такі варіанти:'''<br /> # почекати, доки потрібний товар буде в наявності;<br /> # вибрати будь-який інший товар за такою ж ціною або з перерахунком вартості.<br /> # повернути назад гроші, сплачені за товар. Розрахунок проводиться виходячи з вартості товару на момент придбання<br /> <br /> == Заміна товару ==<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Частина 6 ст. 13 Закону про захист прав споживачів] дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. '''Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:'''<br /> # інший товар відповідає меті використання замовленого;<br /> # має таку ж або кращу якість;<br /> # його ціна не перевищує ціни замовленого товару.<br /> <br /> == Повернення товару ==<br /> Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати '''протягом 14 днів''' із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір '''протягом 90 днів''' від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору '''протягом 14 днів''' з моменту одержання уточненого повідомлення.<br /> <br /> Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).<br /> <br /> Для того, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу, споживач повинен зберігати товар у незмінному стані (ч. 7 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]).<br /> <br /> '''Разом з тим повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів] перелічено обставини, за яких це неможливо:'''<br /> # за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);<br /> # ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;<br /> # договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);<br /> # споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;<br /> # договір стосується доставки періодичних видань;<br /> # договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.<br /> <br /> У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.<br /> <br /> Покупцеві необхідно скласти претензію на ім’я продавця — власника інтернет-магазину з проханням повернути товар та відповідною аргументацією. До претензії треба прикласти документ, що підтверджує придбання, це може бути чек, накладна, квитанція про проведення оплати. Надіслати претензію в інтернет-магазин можна листом із повідомленням про вручення або передати особисто.<br /> <br /> Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.<br /> <br /> У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.<br /> <br /> Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.<br /> <br /> Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.<br /> <br /> У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.<br /> <br /> Якщо всупереч вимогам закону протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.<br /> <br /> '''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ч. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,] виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»], вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, а щодо технічно складних побутових товарів – після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Тобто, при купівлі товару, чи наданні послуги споживачеві, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми.<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Якщо все ж таки сторонам порозумітись не вдасться, єдиний дієвий спосіб для споживача захистити свої права є звернення до суду. Слід зазначити, що судовий збір за подання позовної заяви про захист прав споживачів не сплачується. &lt;/u&gt;<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br /> [[Категорія: Договір купівлі- продажу‎]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82&diff=44814 2023-10-01T22:18:50Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закон України «Про електронну комерцію»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3390-17 Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції»]<br /> <br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Придбання товарів через інтернет''' - це '''договір, укладений на відстані''' продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 8 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів»]), до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема інтернет. <br /> <br /> '''Основні ознаки договору'''<br /> <br /> Положеннями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 698 Цивільного кодексу України] визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.<br /> Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів]».<br /> <br /> == Сторони договору ==<br /> <br /> '''''Продавець''''' - це сторона договору купівлі-продажу, яка передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві).<br /> <br /> '''''Покупець''''' - це сторона договору купівлі-продажу, яка приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Покупцем може бути як фізична особа (людина) так і юридична (підприємство, установа, організація), держава.<br /> <br /> == Порядок оформлення договору ==<br /> Правочини між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, що перевищує 340 грн., треба вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України]). <br /> Виняток встановлено ч. 1 ст. 206 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] — усно можуть вчиняти правочини, які сторони повністю виконують у момент вчинення.<br /> ''Тож, договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:''<br /> * товар через інтернет продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн.;<br /> * момент оплати й отримання товару збігаються незалежно від вартості покупки і продавця, тобто замовлення доставляє кур´єр магазину і він же приймає готівку в оплату.<br /> <br /> Правочин вважають вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або в кількох документах: у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Правочин буде укладеним письмово тоді, коли інтернет -магазин письмово підтвердить інформацію відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 13 Закону України про захист прав споживачів]. <br /> Про те, що покупець визнає правочин, свідчитиме надходження від нього оплати або листа (телеграми), у якому він погоджується придбати товар, також сторони можуть виражати свою волю за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. <br /> Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 10 ст. 1 Закону про захист прав споживачів]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.<br /> == Вимоги до інтернет — продавця == <br /> '''Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 2 ст. 13 Закону про захист споживачів]) надати споживачеві інформацію про:'''<br /> # найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;<br /> # порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;<br /> # основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;<br /> # ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті.<br /> # умови оплати;<br /> # гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;<br /> # інші умови поставки;<br /> # мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;<br /> # вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу. Найвірогідніше, що до інтернет-торгівлі подібна вимога не має ніякого стосунку. Адже за те, що покупець відвідує сайт і-магазину, останньому він нічого не платить;<br /> # період прийняття пропозицій. У випадку і-магазину такі дані можуть знадобитись, якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення;<br /> # порядок розірвання договору. У більшості інтернет — магазинів така інформація на сайті – відсутня.<br /> <br /> Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або в електронному листі.<br /> <br /> Якщо інше не передбачено договором, продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів із моменту одержання згоди споживача на укладення договору (ч. 6 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Коли продавець не має замовленого товару і тому він не може виконати договір, йому необхідно повідомити споживача якнайшвидше, але не пізніше 30 днів з моменту одержання його згоди на укладення договору.<br /> <br /> Після замовлення та доставки товару продавець повинен надати покупцю певні документи. Це залежить від того, хто продавець (юридична особа чи приватний підприємець) і які способи оплати та доставки обрав покупець.<br /> <br /> == Обов'язки та права сторін ==<br /> <br /> === Обов'язки продавця ===<br /> '''Обов'язком продавця є обов'язок передати товар (з його приналежностями та документами) покупцеві:'''<br /> * у встановленій договором кількості;<br /> * у погодженому асортименті;<br /> * у відповідній комплектності та в комплекті товару, якщо це передбачено договором;<br /> * встановленої якості товару;<br /> * вільний від прав третіх осіб (якщо продавець не попередив про права третіх осіб на річ, то покупець має право вимагати: <br /> # зниження ціни; <br /> # розірвання договору купівлі-продажу, але за умови, що продавець не доведе, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб на товар);<br /> * в тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.<br /> Якість товару не може залишатися незмінною постійно, тому важливо визначити період часу, протягом якого вона буде достатньою для нормального використання речі. Ці проблеми вирішують шляхом встановлення гарантійного строку, строку придатності та строку служби. Гарантійним вважається строк, встановлений договором або законом, протягом якого продавець гарантує якість товару і зазначається у паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару.<br /> <br /> === Обов'язки покупця ===<br /> * прийняти товар;<br /> * сплатити за нього певну грошову суму.<br /> <br /> '''Покупець в інтернет-магазині має наступні основні права:'''<br /> * на належну якість продукції та її безпеку;<br /> * отримувати доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар і його виробника (виконавця або продавця). Тобто в інтернет-магазині повинні бути всі необхідні документи на товар та інформація про виробника. Інтернет-магазинам бажано в описі кожної позиції товару  надати вичерпну інформацію: щодо розміру, кольору товару, рекомендації щодо догляду за ними, використання та зберігання, склад, термін придатності, дані про виробника тощо.<br /> * на відшкодування морального і матеріального збитку від купівлі неякісного чи бракованого товару.<br /> <br /> == Обмін товару ==<br /> Якщо покупцю товар не підійшов через якість, колір, розмір, фасон, габарити і форму або будь-які інші причини, він має право обміняти непродовольчий товар на такий самий за якістю і вартістю (ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]).<br /> <br /> Споживач має право на обмін товару належної якості '''протягом 14 днів''', не рахуючи дня купівлі, якщо продавець не оголосив довший термін.<br /> <br /> '''Обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можна, якщо:'''<br /> # товар не використовувався;<br /> # збережені товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;<br /> # зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;<br /> <br /> '''Зверніть увагу:''' покупець має право повернути товар, навіть якщо його упаковка була розкрита, коли він оглядав його при отриманні, або пошкоджена не з його вини.<br /> <br /> '''Якщо в наявності немає аналогічного товару на заміну, покупцеві може бути запропоновано такі варіанти:'''<br /> # почекати, доки потрібний товар буде в наявності;<br /> # вибрати будь-який інший товар за такою ж ціною або з перерахунком вартості.<br /> # повернути назад гроші, сплачені за товар. Розрахунок проводиться виходячи з вартості товару на момент придбання<br /> <br /> == Заміна товару ==<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Частина 6 ст. 13 Закону про захист прав споживачів] дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. '''Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:'''<br /> # інший товар відповідає меті використання замовленого;<br /> # має таку ж або кращу якість;<br /> # його ціна не перевищує ціни замовленого товару.<br /> <br /> == Повернення товару ==<br /> Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати '''протягом 14 днів''' із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір '''протягом 90 днів''' від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору '''протягом 14 днів''' з моменту одержання уточненого повідомлення.<br /> <br /> Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).<br /> <br /> Для того, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу, споживач повинен зберігати товар у незмінному стані (ч. 7 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]).<br /> <br /> '''Разом з тим повернути товар, що не сподобався, вдасться не завжди. У ч. 5 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів] перелічено обставини, за яких це неможливо:'''<br /> # за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);<br /> # ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;<br /> # договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);<br /> # споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;<br /> # договір стосується доставки періодичних видань;<br /> # договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.<br /> <br /> У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.<br /> <br /> Покупцеві необхідно скласти претензію на ім’я продавця — власника інтернет-магазину з проханням повернути товар та відповідною аргументацією. До претензії треба прикласти документ, що підтверджує придбання, це може бути чек, накладна, квитанція про проведення оплати. Надіслати претензію в інтернет-магазин можна листом із повідомленням про вручення або передати особисто.<br /> <br /> Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.<br /> <br /> У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.<br /> <br /> Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.<br /> <br /> Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.<br /> <br /> У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору.<br /> <br /> Якщо всупереч вимогам закону протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.<br /> <br /> '''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до [[ч. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,]] виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Відповідно д[[о ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»]], вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, а щодо технічно складних побутових товарів – після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Тобто, при купівлі товару, чи наданні послуги споживачеві, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми.<br /> <br /> <br /> &lt;u&gt;Якщо все ж таки сторонам порозумітись не вдасться, єдиний дієвий спосіб для споживача захистити свої права є звернення до суду. Слід зазначити, що судовий збір за подання позовної заяви про захист прав споживачів не сплачується. &lt;/u&gt;<br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br /> [[Категорія: Договір купівлі- продажу‎]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%B8%D0%BB_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=44813 2023-10-01T22:05:50Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n885 Закон України &quot;Про військовий обов'язок і військову службу&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення)]<br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Військово-лікарська експертиза''' визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]).&lt;br&gt;<br /> '''Військово-лікарська експертиза - це:'''<br /> * медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строковоївійськової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;<br /> * визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;<br /> * установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.<br /> Для проведення військово-лікарської експертизи створюються &lt;u&gt;військово-лікарські комісії&lt;/u&gt; (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).&lt;br&gt;<br /> Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають '''постанови'''.&lt;br&gt;<br /> Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються &lt;u&gt;свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії&lt;/u&gt; з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]).&lt;br&gt;<br /> Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання (п.2.1 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]).&lt;br&gt;<br /> &lt;u&gt;Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК)&lt;/u&gt; є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.&lt;br&gt;<br /> ЦВЛК Міністерства оборони України розташована у ''м Київ, вул. Госпітальна, 16''.&lt;br&gt;<br /> Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються голові ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]).<br /> == Порядок оскарження постанов (висновку) ВЛК ==<br /> Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у '''ЦВЛК''' або у '''судовому порядку''' (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]).&lt;br&gt;<br /> Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.п. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]).<br /> === Досудовий порядок оскарження ===<br /> Відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 наказу Міноборони № 402 визначено, що у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад. Для перегляду рішення особі необхідно подати у ВЛК вищого рівня ,а саме:<br /> <br /> * постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можна оскаржити до ВЛК області або м. Києва;<br /> * перегляд постанов, підпорядкованих ВЛК (ВЛК областей), мають право здійснювати ВЛК регіонів;<br /> * постанови будь-яких ВЛК має право переглядати Центральна ВЛК.<br /> <br /> ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.<br /> <br /> За наслідками розгляду заяви може бути прийняте рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.<br /> <br /> У випадку позасудового порядку оскарження постанови ВЛК необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови. До такої заяви потрібно додати всі необхідні документи видані військово-лікарською комісією. Для оскарження рішення ВЛК мають бути чіткі підстави, наприклад, непомічена хвороба, помилка ВЛК.<br /> <br /> === Судовий порядок оскарження ===<br /> Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]. <br /> <br /> '''''Строки для оскарження (122 КАС)''''' <br /> <br /> * '''3 місяці''' у разі попереднього застосування досудового порядку, який починає свій перебіг із дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови;<br /> * '''6 місяців''' із дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.<br /> <br /> '''''Судовий збір'''''<br /> <br />  Судовий збір за подання заяви до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2023 році це 1073,6 грн.<br /> <br /> '''''Вимоги до заяви'''''<br /> <br /> Вимоги до заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статті 160 і 161 КАС.  <br /> <br /> '''''Важливо! Звернення з позовною заявою до суду щодо оскарження постанови ВЛК, не зупиняє її виконання'''''<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> * [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89793141 Постанова Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18]<br /> <br /> == Корисні посилання ==<br /> <br /> * [https://www.youtube.com/watch?v=Z_UPY7ppL7s Відеоролик системи надання безоплатної правничої допомоги: Оскарження рішення ВЛК: алгоритм дій військовослужбовців]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]<br /> [[Категорія: Адміністративне право]]<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Територіальні органи]]<br /> [[Категорія: Суди]]<br /> [[Категорія: Міністерства]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%B2_%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=44389 2023-08-30T20:45:20Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база == <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 Цивільний процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br /> <br /> == Загальні підстави відповідальності ==<br /> Унаслідок проведення процесуальної реформи було встановлено відповідальність сторін за зловживання своїми правами та обов’язками.<br /> <br /> Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України, а також Кодекс адміністративного судочинства України в редакціях, які діяли до 15 грудня 2017 року, передбачали обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм правами і виконувати процесуальні обов’язки. На підставі цього можна зробити висновок, що невиконання особою, яка бере участь у справі, такого обов’язку має кваліфікуватись як ''зловживання правами''.&lt;br&gt;<br /> Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII], запроваджено механізми запобігання зловживанню процесуальними правами.&lt;br&gt;<br /> Цей закон прийнято з метою подолання процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні. Серед яких низький рівень правової культури учасників процесу, зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов’язків, поєднані з неефективними заходами відповідальності за порушення правил судового процесу.&lt;br&gt;<br /> <br /> Однією з основних засад цивільного, господарського та адміністративного судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text п.11 ч.3 ст.2 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п.9 ч.3 ст.2 КАС України]). &lt;br&gt;<br /> Законодавчого визначення поняття '''«зловживання процесуальними правами»''' немає. Процесуальні кодекси передбачають лише невиключний перелік дій, які можуть бути визнані як зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.2 ст.44 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.43 ГПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.45 КАС України]).&lt;br&gt;<br /> Виходячи зі змісту завдання судочинства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.1 ст.2 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]), а також норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.2 ст.44 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.43 ГПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.45 КАС України], залежно від конкретних обставин зловживанням є дії, які суперечать завданню судочинства, зокрема:<br /> <br /> 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;<br /> <br /> 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;<br /> <br /> 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;<br /> <br /> 4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;<br /> <br /> 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.<br /> <br /> Тобто такі дії, що йдуть урозріз із справедливим, неупередженим та своєчасним розглядом і вирішенням спорів (справ) задля ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників справ.&lt;br&gt;<br /> <br /> Отже, вказані положення визначають лише загальні підстави застосування до учасників процесу заходів процесуальної відповідальності.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Під зловживання слід розглядати використання учасниками процесу своїх суб’єктивних процесуальних прав з метою, яка суперечить завданням судочинства.''' Попри те, що не всі положення нових процесуальних кодексів є однозначними та чіткими, запровадження такого інституту є однією з потреб судочинства.&lt;br&gt;<br /> ''Регламентування таких питань на законодавчому рівні дозволяє:''<br /> * підвищити рівень дисципліни учасників судового процесу і забезпечити добросовісне користування ними процесуальними правами;<br /> * мінімізувати можливість затягування розгляду справи у суді, обмежуючи учасників процесу у зловживаннях;<br /> * закріпити процесуальний механізм притягнення до відповідальності в таких випадках.&lt;br&gt;<br /> Разом з тим добросовісне виконання сторонами процесуальних прав і обов’язків кореспондується з обов’язком дотримання процесуальних норм і суддями. Більше того, вбачається необхідність у глибокому і системному розумінні останніми цих норм, аби застосування заходів процесуального примусу не перетворювалося на обмеження прав учасників процесу.&lt;br&gt;<br /> <br /> Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; '''зловживання процесуальними правами не допускається''' (ч.1 ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] ; ч.1 ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.1 ст.43 ГПК України]).<br /> <br /> '''Важливо!''' За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. (ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України])&lt;br&gt;<br /> <br /> == Залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань ==<br /> ''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:'' <br /> * подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана);<br /> * подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;<br /> * заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.&lt;br&gt;<br /> Заходи відповідальності можуть застосовуватися лише у наведених вище випадках. Йдеться про оскарження рішень (ухвал) судів, які не можуть бути оскаржені окремо від рішення по суті, подання інших скарг (заяв). Адже подання подібних заяв не матиме наслідків для розгляду чи вирішення справи, крім його затягування.&lt;br&gt; <br /> '''До них можуть належати:'''<br /> * заяви про відвід, подані із порушенням процесуальних строків і без обґрунтування винятковості випадку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.3 ст.39 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.3 ст.38 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.3 ст.39 КАС України]); <br /> * клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів із порушенням процесуальних строків і без надання заяви про їх поновлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ст.83 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ст.80 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст.79 КАС України]); <br /> * заява про привід свідка щодо особи, яка не підлягає приводу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.4 ст.147 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.148 КАС України]), інші заяви, що прямо порушують вимоги процесуального закону.<br /> <br /> Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання ( ч.3 ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]; ч.3 ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.3 ст.43 ГПК України]).<br /> <br /> == Подання позову, що має ознаки завідомо безпідставного ==<br /> У випадку подання позову, що має ознаки завідомо безпідставного, або такого, в якому предмет спору відсутній чи є штучним, може бути застосоване забезпечення та попередня оплата судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.4 ст.135 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.4 ст.125 ГПК України]).&lt;br&gt;<br /> За клопотанням відповідача, який вважає, що позов містить ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов, суд має зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок кошти для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших видатків, які йому доведеться понести.&lt;br&gt;<br /> З огляду на оціночний характер такого поняття, як «завідомо безпідставний позов», надання суду права застосовувати такі заходи забезпечення може призвести до зловживань.<br /> <br /> Подання завідомо безпідставного позову означає, що позивач заздалегідь усвідомлював безпідставність свого позову та всупереч інтересам правосуддя, а також засадам судочинства, звернувся з таким позовом. Про це можуть свідчити дії позивача, які за своєю суттю та наслідками суперечать один одному. Штучність позову, серед іншого, може бути у разі подачі позову з метою перешкоджання іншому провадженню в іншій справі. Однак такий висновок не повинен ґрунтуватися лише на припущеннях. В іншому випадку висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим, а отже, залишення позовної заяви без розгляду може розцінюватися як порушення права позивача на судовий захист. Окрім того, питання штучності позову не може вирішуватися на стадії подачі позову без встановлення обставин справи.&lt;br&gt;<br /> '''Слід зауважити, що при розгляді справ в адміністративному судочинстві такого заходу відповідальності за зловживання процесуальними правами не передбачено з огляду на суб’єктний склад учасників справи.'''<br /> <br /> == Розподіл судових витрат ==<br /> Судові витрати можуть повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору, покладатися на сторону, яка зловживала процесуальними правами (або це мало місце з боку її представника), або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.9 ст.141 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.9 ст.129 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.9 ст.139 КАС України]).&lt;br&gt;<br /> Ця норма спрямована не тільки на забезпечення дисципліни під час розгляду справи, попередження зловживання процесуальними правами, а й на дотримання дисципліни сторонами та їхнє відповідальне ставлення під час виконання зобов’язань, невиконання яких і стало передумовою для розгляду відповідного спору.<br /> <br /> == Попередження і видалення із зали засідання ==<br /> '''Попередження''' — це роз'яснення порушнику проте, що його поведінка не відповідає встановленим у суді правилам і що йому слід припинити вчинення подібних дій, інакше він буде підданий більш суворому примусовому заходу. Тож, змістом попередження є як інформування особи про здійснення нею протиправної поведінки, так і вимога до особи про те, від яких дій вона має утриматися, або які дії вона повинна виконати для припинення правопорушення.<br /> <br /> Про застосування попередження суд постановляє ухвалу (зазвичай в усній формі), у якій зазначає порушення, що стало підставою для попередження, і повідомляє про те, що у разі повторного вчинення такого порушення або його продовження особу буде видалено із залу судового засідання.<br /> <br /> '''Видалення із залу судового засідання''' є крайнім заходом процесуального примусу за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого. Воно застосовується до особи, яка повторно допускає порушення або продовжує його чинити після застосування до неї попередження, тобто воно спрямоване на припинення протиправної поведінки особи.<br /> <br /> Про видалення особи із залу судового засідання суд постановляє ухвалу (зазвичай в усній формі); її не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи. Особа зобов'язана негайно виконати ухвалу і залишити залу судового засідання. Якщо вона не виконує добровільно ухвалу, тоді її виводить із залу судовий розпорядник.<br /> <br /> Такі заходи, як попередження і видалення із зали засідання, передусім спрямовані на дотримання порядку. Так, процесуальні кодекси передбачають, що за порушення порядку або невиконання розпоряджень судді (головуючого) до учасників процесу та інших присутніх застосовується попередження. У разі ж повторного вчинення зазначених дій – видалення із зали засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.1 ст.145 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.1 ст.133 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст.146 КАС України]).<br /> <br /> == Штраф і окрема ухвала ==<br /> Ще одним видом заходів процесуального примусу є '''штраф''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ст.148 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ст.135 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст.149 КАС України]). Про застосування такого заходу суд виносить ухвалу, що оформлюється окремим документом. Вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.&lt;br&gt;<br /> З огляду на те що, за загальним правилом, ''ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення'', складним видається питання наслідків апеляційного оскарження. Зокрема, у випадку скасування судом вищої інстанції такої ухвали, якщо штраф уже був стягнутий.&lt;br&gt;<br /> Останнім заходом процесуального примусу є '''винесення окремої ухвали'''. Це не є новелою, проте процесуальні кодекси містять додаткові підстави для цього.&lt;br&gt;<br /> Постановити окрему ухвалу суд може у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (зокрема, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#n6376 ч.2 ст.262 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.246 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.249 КАС України]). Така ухвала надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, із зазначенням строків для надання відповіді та її виконання.<br /> <br /> == Відповідальність за введення суду в оману ==<br /> Статтею 384 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] '''(Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) передбачено''':<br /> # Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - ''караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.''<br /> # Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - ''караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.''<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право‏]]<br /> [[Категорія: Господарський процес]]<br /> [[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди‏]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%9E%D0%9E%D0%A1_(%D0%90%D0%A2%D0%9E),_%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=44388 2023-08-30T20:21:17Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].<br /> Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14?find=1&amp;text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8#n1343 пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»], '''допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.'''&lt;br /&gt;Право на такі виплати має кожна застрахована особа (така, що сплачує, або за яку сплачує роботодавець єдиний соціальний внесок — тобто кожна офіційно працевлаштована в установі, організації, на підприємстві будь-якої форми власності чи у фізичної особи-підприємця особа), а також добровільно застраховані особи – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20230101#n1285 частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]<br /> == Випадки, під час яких виплачуються страхові виплати по тимчасовій непрацездатності ==<br /> '''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:<br /> <br /> # '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;<br /> # '''догляд за хворою дитиною''' - дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;<br /> # '''догляд за хворим членом сім’ї''' - (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;<br /> # '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;<br /> # '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);<br /> # '''карантин, встановлений уповноваженими відповідно до закону органами''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;<br /> # '''перебування в закладі охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;'''<br /> # '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;<br /> # '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку).<br /> <br /> == Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20230101#n1333 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] '''допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:'''<br /> # у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;<br /> # у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;<br /> # за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;<br /> # за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;<br /> # у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;<br /> # за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;<br /> #за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.<br /> '''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), '''втрачають право на цю допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.&lt;br /&gt;'''Допомога''' у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, ''що сталася внаслідок алкогольного сп’яніння'', фондом '''не надається'''. У випадку, коли травма не пов’язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.<br /> == Підстави для призначення допомоги з тимчасовій непрацездатності ==<br /> Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання страхових випадків:<br /> <br /> 1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;<br /> <br /> 2) необхідність догляду за хворою дитиною;<br /> <br /> 3) необхідність догляду за хворим членом сім'ї;<br /> <br /> 4) догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;<br /> <br /> 5) карантин, введений органами санітарно-епідеміологічної служби;<br /> <br /> 6) тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;<br /> <br /> 7) протезування у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;<br /> <br /> 8) реабілітаційне лікування (реабілітаційне лікування для застрахованих осіб і членів їхніх сімей оплачується повністю за рахунок коштів фонду).<br /> <br /> Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.<br /> <br /> Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :<br /> <br /> * страхового стажу застрахованої особи;<br /> * розміру середньоденної заробітної плати;<br /> * наявності пільг.<br /> <br /> Відповідно до п. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи.'''<br /> <br /> Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин.&lt;br /&gt;'''Для призначення допомоги''' у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу застраховані особи '''додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу'''.<br /> == Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==<br /> Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.<br /> <br /> Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.<br /> <br /> Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.<br /> [[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]<br /> [[Категорія:Військова служба]]<br /> [[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br /> [[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC&diff=43920 2023-07-22T20:45:40Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України «Про виконавче провадження»]<br /> *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2014 року №1970/5№ 246/7]<br /> *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#n2 Законом України &quot;Про внесення змін до розділу XIII &quot;Прикінцеві та перехідні положення&quot; Закону України &quot;Про виконавче провадження&quot; від 15 березня 2022 року № 2129-IX] забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.<br /> <br /> Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:<br /> *фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;<br /> *юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;<br /> *припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);<br /> *визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України &quot;Про виконавче провадження&quot;] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.<br /> Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX &quot;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України &quot;Про судоустрій і статус суддів&quot; щодо визначення територіальної підсудності судових справ&quot;] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.<br /> <br /> Додатково див.:<br /> <br /> [https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 &quot;Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану&quot;];<br /> <br /> [https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 &quot;Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану&quot;] та ін.<br /> <br /> [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]<br /> |}<br /> ==Загальна інформація==<br /> На сьогоднішній день більшість документів, які знаходяться на тимчасово окупованій території втрачені у зв’язку з бойовими діями, і тому у багатьох громадян постає питання щодо відновлення виконавчого провадження.&lt;br&gt;<br /> Законодавством України встановлено відповідний порядок для поновлення втрачених документів. Судові рішення про майнові та немайнові стягнення не є винятком. Для стягнення боргу з відповідача, необхідно відновити виконавче провадження. Так само і боржнику для зняття обмежень, встановлених під час виконавчого провадження, після виконання судового рішення необхідно пройти цю процедуру.&lt;br&gt;<br /> '''Відновлення виконавчого провадження''' – це продовження виконання вимог виконавчого документа державним виконавцем на забезпечення процесуальних гарантій стягувача, спрямованих на повне та фактичне виконання рішення.&lt;br&gt;<br /> Виконавче провадження можливо відновити за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця. <br /> <br /> За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:<br /> <br /> * втрачене виконавче провадження або його матеріали;<br /> * знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;<br /> * '''виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.'''&lt;br&gt;<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12/page#n2861 розділу XV Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 &quot;Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень&quot;,] виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.<br /> <br /> Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.<br /> <br /> Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.<br /> <br /> У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.<br /> <br /> Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.<br /> <br /> ==Відновлення виконавчого провадження без звернення до суду==<br /> Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа. '''Таким чином, звернення до суду в процесі відновлення втраченого виконавчого провадження у такому випадку не є необхідним.'''<br /> <br /> Для відновлення виконавчого провадження необхідно подати до органу державної виконавчої служби заяву про відновлення втраченого виконавчого провадження. Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на сайті [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України].<br /> <br /> У заяві зазначається:<br /> <br /> - яке виконавче провадження необхідно відновити (номер провадження);<br /> <br /> - реквізити виконавчого документа;<br /> <br /> - сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);<br /> <br /> - обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (наприклад, перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території);<br /> <br /> - які саме документи по справі необхідно поновити;<br /> <br /> - для якої мети необхідне їх поновлення.<br /> <br /> До заяви про відновлення втраченого провадження бажано додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.<br /> <br /> У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).<br /> <br /> У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою державного або приватного виконавця у постанові про відновлення виконавчого провадження роз'яснюється сторонам право надати документи виконавчого провадження або їх копії та інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.<br /> ==Відновлення виконавчого провадження зі зверненням до суду==<br /> У випадку, якщо для відновлення втраченого виконавчого провадження необхідно подати дублікат виконавчого документа (тобто у всіх випадках, крім зазначеного у попередньому розділі), необхідно: <br /> <br /> '''1.''' Звернутися до відділу державної виконавчої служби, в якому знаходилось на виконанні виконавче провадження, із '''''запитом щодо стану провадження'''''.<br /> <br /> ''Відділи державної виконавчої служби, які здійснюють діяльність, зазначені на [https://minjust.gov.ua/ сайті Міністерства юстиції України].''<br /> <br /> Відділ ДВС повідомить, що виконавче провадження було втрачено внаслідок бойових дій або тимчасової окупації. Ця відповідь буде підставою для звернення до суду з заявою про відновлення судового провадження.<br /> <br /> '''2.''' Звернутися до відділу ДВС із '''''заявою про відновлення втраченого виконавчого провадження'''''. <br /> <br /> В заяві зазначається:<br /> <br /> - яке виконавче провадження необхідно відновити (номер провадження);<br /> <br /> - реквізити виконавчого документа;<br /> <br /> - сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);<br /> <br /> - обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (зокрема, перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території);<br /> <br /> - які саме документи по справі необхідно поновити;<br /> <br /> - для якої мети необхідне їх поновлення.<br /> <br /> До заяви про відновлення втраченого провадження бажано додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи, '''навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку'''.<br /> <br /> '''3.''' Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.<br /> <br /> Якщо суд, який видавав виконавчий документ, не здійснює діяльності, '''необхідно пройти процедуру відновлення втраченого судового провадження''', звернувшись до суду, відповідно до зміненої підсудності. Інформацію про зміну територіальної підсудності після початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році можна знайти у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 розпорядженні Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14]. Інформацію про актуальну підсудність після 24.02.2022 року можна знайти на сайті Верховного Суду у [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Розпорядженнях Голови Верховного Суду].<br /> <br /> Адресу суду можна знайти на офіційному [http://court.gov.ua/ веб-порталі «Судова влада»].<br /> <br /> Вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження встановлені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Розділі X Цивільного процесуального кодексу України] (для цивільних справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Розділі VIII Господарського процесуального кодексу України] (для господарських справ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Розділі V Кодексу адміністративного судочинства України] (для адміністративних справ).<br /> <br /> Відповідно до ст. 495 ЦПК України, ст. 364 ГПК України, ст. 391 КАС України,  судовий збір за подачу заяви про відновлення втраченого судового провадження '''не сплачується'''!<br /> <br /> За результатами розгляду зібраних і перевірених матеріалів '''суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині,''' яку, на його думку, необхідно відновити.<br /> <br /> '''4.''' Звернутися до суду із '''''заявою про видачу дубліката виконавчого документа'''''. <br /> <br /> Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. '''За видачу дубліката справляється судовий збір''' у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»].<br /> <br /> Вичерпний перелік категорій громадян, які не сплачують судовий збір визначені ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»].<br /> <br /> '''5.''' Отриманий дублікат виконавчого листа направляється поштою на адресу чи надається особисто до відділу державної виконавчої служби.<br /> <br /> У випадку, якщо до отримання дубліката виконавчого документа Ви не зверталися до відділу ДВС із заявою про відновлення виконавчого провадження, необхідно це зробити разом із поданням дубліката (вимоги до заяви див. вище).<br /> <br /> Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження до нього дубліката виконавчого документа виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження, копія даної постанови не пізніше наступного дня надсилається до органу який видав виконавчий документ та сторонам виконавчого провадження. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.<br /> <br /> Відновлене виконавче провадження здійснюється надалі в загальному відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закону України «Про виконавче провадження»].<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]&lt;center&gt;'''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи&lt;/span&gt;''''' '''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;&quot;Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ&quot;'''''&lt;/center&gt;<br /> |}<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Виконавче провадження]]<br /> [[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Виконання судових рішень]]<br /> [[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]<br /> [[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=43919 2023-07-22T20:15:10Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-00 Наказ Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 року № 46 «Про затвердження Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку»]<br /> <br /> == Поняття договору прокату ==<br /> '''Договір прокату є різновидом договору найму (оренди).''' Питання дооговору прокату регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text ст. 787-791 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)]. <br /> <br /> '''Правова характеристика -''' двосторонній, оплатний, може бути як реальний так і консенсуальний, приєднання (оскільки наймодавець встановлює типові умови договору прокату), публічний.<br /> <br /> '''Прокат''' – &lt;big&gt;це різновид майнового найму,&lt;/big&gt; тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.<br /> <br /> За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк.<br /> <br /> Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.<br /> <br /> Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором (ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).<br /> <br /> == Характеристика договору прокату ==<br /> <br /> === '''Істотні умови -''' предмет, плата за користування, строк. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. ===<br /> <br /> === Предмет договору прокату ===<br /> Предметом договору прокату '''є рухома річ''', яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.<br /> <br /> Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.<br /> <br /> Отже, ''в прокат може передаватися тільки рухома річ''. Передача в користування об'єктів нерухомості регулюються іншими спеціальними правилами або загальними положеннями про найм. Майнові права також не можуть бути предметом прокату.<br /> <br /> ''Кваліфікуючою ознакою прокату є мета використання речі. За загальним правилом, така річ має використовуватися для задоволення побутових, невиробничих потреб (власного використання).'' Це стосується і випадків, коли наймачем за договором прокату виступає юридична особа.<br /> <br /> ''Використання предмета прокату для виробничих потреб допускається тільки, якщо така можливість прямо передбачена договором прокату.''<br /> <br /> Наймодавець зобов'язаний видавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Перевірка справності предметів, що видаються, здійснюється у присутності наймача ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-00 п. 2.7 Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затвердженого наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 року № 46)].<br /> <br /> '''При видаванні предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Надаючи в тимчасове користування предмети прокату, наймодавець ознайомлює наймача з цим Порядком, попереджує його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.''' &lt;br&gt;<br /> Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються напрокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач.<br /> <br /> Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються напрокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу.<br /> <br /> М'який інвентар, одяг видаються напрокат тільки після дезінфекційної обробки, хімічного чищення або прання, що повинно бути підтверджено відповідними документами при видачі предмета прокату наймачу.<br /> <br /> Постільна і столова білизна видається наймачу чистою і без дефектів. У разі тривалого користування білизна підлягає заміні ''через кожні 10 днів протягом усього терміну прокату'' без додаткової оплати.<br /> <br /> Предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.<br /> <br /> '''''Предметом договору прокату не можуть бути хоч і рухомі речі, але ті, щодо яких ЦК України містить окремі правила передачі їх у користування, наприклад, транспортні засоби (статті 798-805).'''''<br /> <br /> Крім того, предметом договору прокату можуть бути тільки ''індивідуально визначені, неспоживні речі,'' оскільки отримане наймачем у прокат майно підлягає поверненню. За цією ознакою такий договір ''відрізняється від договору позики,'' за яким позичальник набуває майно у власність і зобов'язаний повернути позичкодавцю таку ж кількість речей того ж роду.<br /> <br /> === Сторони договору прокату ===<br /> Сторонами договору прокату є '''''наймодавець і наймач.''''' Як наймодавцем так і наймачем можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Для наймодавця, діяльність із передачі речей у найм є підприємницькою. Тобто, наймодавець, незалежно віл того, є він юридичною чи фізичною особою, повинен мати статус суб'єкта підприємницької діяльності для укладення договорів прокату.<br /> <br /> '''''Наймач''''', на відміну від наймодавця, може укладати договори прокату незалежно від наявності чи відсутності у нього статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, договір прокату для наймача може бути як підприємницьким, якщо укладається у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності, так і не бути таким.<br /> <br /> '''''Наймодавець''''' у договорі прокату несе обов'язки і має права такі, як і наймодавець у договорі найму (оренди), але, що стосується капітального і поточного ремонту речі, то він їх здійснює за свій рахунок, якщо не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (ч. З ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]). Наймодавець встановлює тарифи на оплату за прокат речі (ст. 789 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).<br /> <br /> Що стосується прав та обов'язків наймача, то вони в цілому тотожні правам та обов'язкам наймача у договорі найму (оренди). Але, виходячи з того, що за загальним правилом предмет прокату може використовуватися для задоволення побутових потреб, наймач не має права на укладення договору піднайму (ч. 1 ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]), не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем (ч. 2 ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]). Між тим наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. При цьому, плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного володіння та/або користування річчю. (ст. 790 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).<br /> <br /> Отже, '''специфіка договору прокату полягає в тому, що:'''<br /> <br /> По-перше, ''наймач не має права на укладення договору піднайму.'' Метою договору прокату є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймача. Будь-яка передача предмета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату щодо цього предмета з цим наймачем і укладення нового договору прокату з іншою особою.<br /> <br /> По-друге, ''наймач не має переважного права на купівлю речі у разі ії продажу наймодавцем.'' Останній не зобов'язаний враховувати факт користування річчю конкретним наймачем і вправі продати її будь-кому на загальних підставах, тобто на такий вид правовідносин не поширюється норма ч. 2 ст. 777 ЦК України. Водночас наймодавець має право за заявою наймача передати Йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку - згідно з чинним законодавством (п. 4.3 Порядку).<br /> <br /> По-третє, за загальним правилом, поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. У правовідносинах прокату ''як капітальний, так і поточний ремонт речі здійснюється наймодавцем за його рахунок,'' якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.<br /> <br /> У разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний усунути недоліки на місці протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні термін ремонту продовжується до десяти днів. '''договору прокату полягає в тому, що:''' <br /> * наймач не має права на укладення договору піднайму; <br /> * наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем; <br /> * капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.<br /> &lt;br /&gt;<br /> '''''Форма договору'' — усна. Організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.'''<br /> <br /> == Особливості договору прокату ==<br /> '''Прокат є різновидом договору найму і за своєю правовою природою - договором приєднання.''' <br /> <br /> Договором приєднання відповідно до ст. 634 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України] є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише приєднанням другої сторони до запропонованого договору в цілому. Тому наймач не має права запропонувати свої умови до договору.<br /> <br /> Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату, але вони не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''Договір прокату також визначається як публічний договір''' (ч. З ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]), що створює наймачам додаткові гарантії захисту їх інтересів. Це означає, що наймодавець взяв на себе обов'язок здійснювати підприємницьку діяльність з передання речей у найм кожному, хто до нього звертається. Тобто відповідно до закону (ст. 633 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]) він не має права надавати переваги одному наймачеві перед іншим щодо укладення цього договору, не має права відмовитися від укладення договору прокату за наявності у нього можливостей надання наймачеві відповідних речей у найм. У разі необґрунтованої відмови наймодавець має відшкодувати збитки, завдані наймачу такою відмовою. Умови договору прокату як публічного договору встановлюються однаковими для всіх наймачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Якщо актами цивільного законодавства встановлені певні правила, то вони обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні договору прокату. Якщо договір міститиме умови, які ущемляють права наймача, вони є нікчемними.<br /> <br /> '''Договір прокату є двостороннім''', оскільки кожна із його сторін має права і несе обов'язки щодо одна однієї. <br /> <br /> '''Цей договір є оплатним''', бо наймач користується переданою у найм річчю за плату, яка встановлюється за тарифами наймодавця. <br /> <br /> '''Договір прокату може бути як реальним, так і консенсуальним'''. Якщо наймодавець передає наймачеві річ у момент укладення договору - ''це реальний договір''. Якщо ж сторони досягли узгодження за всіма істотними умовами договору, передбачивши передачу речі у майбутньому, то ''це - консенсуальний договір'', у якому момент вступу договору в силу не пов'язується з переданням речі наймачу. Ця передача повинна розглядатися як виконання укладеного договору прокату з боку наймодавця. <br /> <br /> ЦК не висуває окремих вимог до форми договору прокату. Тому, виходячи із загальних правил, що містяться у ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], слід дійти висновку, що він може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не буде передбачено у типових умовах договору прокату.<br /> <br /> Характеризуючи договір прокату, слід зазначити, що для нього недостатньо однієї передачі речі у найм, тобто у користування за плату на певний строк. Особливість цього договору полягає у тому, що річ передається за правилом для використання з метою задоволення побутових потреб, хоча, як вже вказувалося, сторони можуть обумовити у договорі її використання для виробничих потреб.<br /> <br /> ''Договір прокату може укладатися тільки на визначений строк'' (ч. 1 ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).<br /> <br /> == Порядок розірвання договору прокату ==<br /> До договору прокату застосовуються загальні положення про найм. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю ''протягом трьох місяців підряд''. <br /> <br /> У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ст. 782 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).<br /> <br /> Отже, наймодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, за умови, що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.<br /> <br /> Судова практика на сьогодні виходить з того, що право на відмову від договору виникає у наймодавця після настання строку внесення плати за користування майном за третій місяць. Наймодавець має право відмовитись від договору в такому випадку, незалежно від того, внесе наймач у подальшому плату за користування чи ні. Тому навіть у разі внесення наймачем плати за користування після настання строку оплати за третій місяць наймач вправі відмовитися від договору найму.<br /> <br /> '''Важливо!''' Відмова від договору є правом, а не обов'язком наймодавця. Про реалізацію цього права наймодавець повинен повідомити наймача. Закон не встановлює строку, протягом якого має бути зроблене таке повідомлення, тому логічним буде в даному випадку реалізація права наймодавця в розумний строк.<br /> <br /> З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним. Наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві предмет оренди в строки, передбачені договором найму (оренди), а якщо такі строки не визначені - в розумний строк (тобто строк, необхідний для підготовки предмету оренди для передачі наймачеві). Строк для повернення орендованого майна може бути встановлений наймачем у повідомленні про відмову від договору найму.<br /> <br /> В разі здійснення права, передбаченого коментованою статтею, наймодавець не має потреби додатково звертатися до суду з вимогою про розірвання договору найму. Судовий позов наймодавця до наймача можливий лише у випадку, якщо наймач не виконує вимогу наймодавця про повернення речі із користування.<br /> <br /> '''Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:'''<br /> # наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;<br /> # наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;<br /> # наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;<br /> # наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.<br /> Відповідно до загального правила, визначеного ст. 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.<br /> <br /> Тобто, наймодавець має право вимагати за певних умов дострокового розірвання договору найму. Право наймодавця на дострокове розірвання договору може бути здійснене шляхом пред'явлення такої вимоги до наймача, а в разі якщо наймач заперечує проти дострокового розірвання договору, наймодавець вправі звернутися з відповідним позовом до суду.<br /> <br /> Крім підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця, договір найму може бути ''достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав'', передбачених ст. 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], а саме в разі істотного порушення договору наймачем.<br /> <br /> == Зразок договору прокату ==<br /> [[Файл:Договір прокату (типовий).docx|міні|Договір прокату (типовий)]]<br /> <br /> [[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=43597 2023-06-25T10:59:05Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_f48#Text Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /> <br /> Уповноважений Верховної Ради України з прав людини регулює відносини, що ''виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України'', незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, т''а органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.''<br /> <br /> Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (стаття 55 Конституції України)]. Відповідно до закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» особа може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якщо її права та свободи порушено органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text ст. 4 Закону України &quot;Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини&quot;] Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим та іншими законами України.<br /> <br /> Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.<br /> <br /> Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.<br /> <br /> Уповноважений має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням.<br /> <br /> Місцезнаходженням Уповноваженого є столиця України - місто Київ.<br /> <br /> == Права Уповноваженого ==<br /> '''''Уповноважений має право:'''''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''1) невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''2) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''3) звертатися до Конституційного Суду України з поданням:''<br /> * про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина;<br /> * про офіційне тлумачення Конституції України;<br /> ''3-1) вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''4) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''5) на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах.''&lt;br&gt;<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |'''Важливо!''' Доступ до інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, встановленому законом<br /> |}<br /> <br /> ''6) вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''7) запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''8) відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування такі місця:''<br /> * місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів Національної поліції, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів Національної поліції, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування;<br /> * психіатричні заклади;<br /> * пункти тимчасового розміщення біженців;<br /> * приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон;<br /> * будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі будинки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, центри соціально-психологічної реабілітації дітей;<br /> * психоневрологічні інтернати;<br /> * геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю;<br /> * пансіонати для ветеранів війни і праці;<br /> * соціально-реабілітаційні центри.<br /> '''Зверніть Увагу!''' Наведений перелік не є вичерпним;&lt;br&gt;<br /> <br /> ''8-1) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 8 статті Закону, та отримувати інформацію стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''9) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку:''<br /> * звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);<br /> * вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;<br /> * ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень;<br /> 11) направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;&lt;br&gt;<br /> <br /> ''12) перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''13) здійснювати контроль за забезпеченням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;''&lt;br&gt;<br /> <br /> ''14) здійснювати інші повноваження, визначені законом.''<br /> <br /> == Обов'язки Уповноваженого ==<br /> # Уповноважений зобов'язаний додержуватися Конституції України і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права.<br /> # Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційну інформацію. Це зобов'язання діє і після припинення його повноважень.<br /> # У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку.<br /> # Уповноважений не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди.<br /> # Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації.<br /> '''Зверніть увагу!''' Секретаріат Уповноваженого з прав людини за дорученням Уповноваженого забезпечує оприлюднення та надання інформації за запитами, адресованими Уповноваженому з прав людини, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot;].<br /> <br /> == Акти реагування Уповноваженого ==<br /> '''Актами реагування Уповноваженого''' щодо порушень положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Конституційне подання Уповноваженого''' - акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Подання Уповноваженого''' - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.<br /> <br /> == Підстави для провадження справ та призначення перевірок ==<br /> '''''Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує:'''''<br /> # за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників;<br /> # за зверненнями народних депутатів України;<br /> # за власною ініціативою.<br /> <br /> == Розгляд звернень до Уповноваженого ==<br /> Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України &quot;Про звернення громадян&quot;].&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Звернення подаються''' Уповноваженому в письмовій формі '''протягом року''' '''після виявлення порушення''' прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей '''строк може бути подовжений''' Уповноваженим, але '''не більше ніж до двох років.'''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''''При розгляді звернення Уповноважений:'''''<br /> # відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;<br /> # роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;<br /> # направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;<br /> # відмовляє в розгляді звернення.<br /> '''Зверніть увагу!''' Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.&lt;br&gt;<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |'''Важливо!''' Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.<br /> |}<br /> == Щорічні та спеціальні доповіді Уповноваженого ==<br /> '''Щороку Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь''' про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. '''Щорічна доповідь подається Уповноваженим до Верховної Ради України до 20 березня поточного року.'''&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Щорічна доповідь повинна містити''' посилання на випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких Уповноважений уживав необхідних заходів, на результати перевірок, що здійснювалися протягом року, висновки та рекомендації, спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також інформацію про стан виконання рекомендацій, викладених у щорічній доповіді за попередній рік.&lt;br&gt;<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |'''Важливо!''' У випадках, передбачених законом, за власною ініціативою або на виконання рішення Верховної Ради України Уповноважений представляє Верховній Раді України спеціальну доповідь (доповіді) з окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина.<br /> |}<br /> <br /> За результатами розгляду щорічної та спеціальної (спеціальних) доповідей Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Зверніть увагу!''' Щорічні та спеціальні доповіді разом з прийнятою постановою Верховної Ради України публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України та на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Уповноваженого.<br /> <br /> == Участь Уповноваженого у міжнародному співробітництві ==<br /> Уповноважений бере участь у підготовці доповідей з прав людини, які подаються Україною в міжнародні організації згідно з чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /> <br /> == Виконання Уповноваженим функцій національного превентивного механізму ==<br /> На Уповноваженого покладаються функції національного превентивного механізму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_f48#Text Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.]<br /> <br /> '''Для виконання функцій національного превентивного механізму Уповноважений:'''<br /> # здійснює регулярні відвідування місць, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], без попереднього повідомлення про час і мету відвідувань та без обмеження їх кількості;<br /> # проводить опитування осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], з метою отримання інформації стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання, а також опитування інших осіб, які можуть надати таку інформацію;<br /> # вносить органам державної влади, державним органам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, у тому числі зазначеним у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], пропозиції щодо попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання;<br /> # залучає на договірних засадах (на платній або безоплатній основі) до регулярних відвідувань місць, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], представників громадських організацій, експертів, учених та фахівців, у тому числі іноземних;<br /> # реалізує інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом].<br /> '''Опитування осіб''', зазначене у пункті 2 частини другої статті 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], '''здійснюється''' Уповноваженим за відсутності третіх осіб та за умов, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування. На вимогу Уповноваженого в разі потреби таке опитування може здійснюватися у присутності перекладача, лікаря, працівників установ, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], а у разі опитування неповнолітньої особи - її законного представника, педагога або психолога.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Представники громадських організацій, експерти, учені та фахівці''', залучені Уповноваженим на договірних засадах до виконання функцій національного превентивного механізму, '''відвідують''' на підставі окремого письмового доручення Уповноваженого місця, зазначені у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], та з додержанням вимог частини третьої статті ст. 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону] можуть опитувати осіб, які перебувають у таких місцях, з метою отримання інформації стосовно поводження з цими особами та щодо умов їх тримання.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Інформація з обмеженим доступом''', у тому числі конфіденційна, '''одержана Уповноваженим, представниками громадських організацій, експертами, ученими та фахівцями''', залученими Уповноваженим до виконання функцій національного превентивного механізму, під час опитування осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], використовується з додержанням законодавства України про інформацію.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''За запитом Уповноваженого''' органи державної влади, державні органи, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності повинні надавати інформацію про чисельність осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 8 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону], про кількість таких місць та їх місцезнаходження, а також будь-яку іншу інформацію стосовно поводження з особами та умов їх тримання.&lt;br&gt;<br /> <br /> У секретаріаті Уповноваженого утворюється окремий структурний підрозділ з питань недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. До роботи в цьому структурному підрозділі з додержанням рівного представництва чоловіків і жінок та представництва національних меншин залучаються фахівці різних спеціальностей, які мають належну професійну підготовку.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Уповноважений щороку готує спеціальну доповідь''' про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Така доповідь оприлюднюється в засобах масової інформації та надсилається Президентові України, Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України з додержанням законодавства України про інформацію.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Під час виконання функцій національного превентивного механізму''' Уповноважений взаємодіє з Підкомітетом з недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання Комітету проти катувань, утвореним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_f48#Text Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання], а також з міжнародними організаціями і відповідними органами іноземних держав, діяльність яких пов'язана з цією сферою.<br /> <br /> Видатки на фінансування національного превентивного механізму передбачаються в Державному бюджеті України.<br /> <br /> '''Важливо!''' ''Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється.''<br /> <br /> ''Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні.''<br /> <br /> ''Уповноважений користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому лише Генеральним прокурором. За порушення законодавства щодо гарантій діяльності Уповноваженого, його представників та працівників секретаріату винні особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.''<br /> [[Категорія:Конституційне право]]<br /> [[Категорія:Міжнародне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=43596 2023-06-25T09:44:02Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України &quot;Про виконавче провадження&quot;]<br /> <br /> == Покарання та його мета ==<br /> ''Покарання'' є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.&lt;br&gt;<br /> <br /> Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.&lt;br&gt;<br /> <br /> Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''За своєю юридичною значущістю покарання діляться на:'''<br /> # покарання, які можуть застосовуватися лише як основні (основні покарання);<br /> # покарання, які можуть застосовуватися лише як додаткові (додаткові покарання);<br /> # покарання, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові<br /> '''Мета покарання (ч. 2 ст. 50)''' - кінцевий результат, якого прагне досягнути держава засобами кримінальне правового впливу. Вона проявляється у чотирьох площинах:<br /> <br /> * кара щодо засудженого;<br /> * виправлення засудженого;<br /> * запобігання вчиненню засудженим нового злочину;<br /> * запобігання вчиненню злочинів іншими особами.<br /> <br /> ''Кара щодо засудженого здійснюється завжди, коли застосовується покарання. Важливо, щоб вона відповідала принципові справедливості. Три інші прояви мети покарання с бажаними, але досягаються не завжди. Доказом цього є численні випадки вчинення злочину повторно особами, що вже відбули покарання за вчинений злочин, а також зростання злочинності''.<br /> <br /> == Поняття та види основного покарання ==<br /> '''Основне покарання''' – це покарання, яке не може додаватися до інших покарань і застосовується лише як самостійне покарання за той чи інший злочин. Основні покарання є найбільш суворими позбавленнями і обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до одного або поєднуватися.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Покараннями, які можуть застосовуватися лише як основні, є:'''<br /> # громадські роботи;<br /> # виправні роботи;<br /> # службові обмеження для військовослужбовців;<br /> # арешт;<br /> # обмеження волі;<br /> # тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;<br /> # позбавлення волі на певний строк;<br /> # довічне позбавлення волі.<br /> <br /> === Громадські роботи ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 56 Кримінального кодексу України,] громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.&lt;br&gt;<br /> <br /> Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.&lt;br&gt;<br /> <br /> Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.<br /> <br /> === Виправні роботи ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 57 Кримінального кодексу України,] покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.&lt;br&gt;<br /> <br /> Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.&lt;br&gt;<br /> <br /> Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.<br /> <br /> === Службові обмеження для військовослужбовців ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 58 Кримінального кодексу України,] покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом Ураїни], а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.&lt;br&gt;<br /> <br /> Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.<br /> <br /> === Арешт ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 60 Кримінального кодексу України,] покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.&lt;br&gt;<br /> <br /> Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.&lt;br&gt;<br /> <br /> Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.<br /> <br /> === Обмеження волі ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 61 Кримінального кодексу України,] покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.&lt;br&gt;<br /> <br /> Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.&lt;br&gt;<br /> <br /> Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.<br /> <br /> === Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 62 Кримінального кодексу України,] покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), ''на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексом], а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.''<br /> <br /> Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.<br /> <br /> === Позбавлення волі на певний строк ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 63 Кримінального кодексу України,] покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.&lt;br&gt;<br /> <br /> Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].<br /> <br /> === Довічне позбавлення волі ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 64 Кримінального кодексу України,] довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.&lt;br&gt;<br /> <br /> Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452753140015137#n3360 частиною четвертою статті 68 Кримінального кодексу України].<br /> <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 ч.4 ст. 52 Кримінального кодексу України], за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.<br /> <br /> == Поняття та види додаткового покарання ==<br /> '''Додаткове покарання''' – це покарання, яке у випадках та порядку, передбачених Кримінальним кодексом України, додається до основного покарання за той чи інший злочин і самостійно застосовуватися не може. Відповідно до ч. 4 ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] до основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань. Функція додаткових покарань полягає в обтяженні основного покарання з урахуванням характеру суспільної небезпеки злочину, а також особи, яка його вчинила. <br /> '''До покарань, які можуть застосовуватися лише як додаткові, належать:'''<br /> # позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;<br /> # конфіскація майна.<br /> <br /> === Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 54 Кримінального кодексу України] засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.<br /> <br /> === Конфіскація майна ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 Відповідно до ст. 59 Кримінального кодексу України] покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.&lt;br&gt;<br /> <br /> Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].&lt;br&gt;<br /> <br /> Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page5 законом України]. <br /> <br /> == Поняття та види покарання, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові ==<br /> '''Покарання, яке може застосовуватися як основне і як додаткове''' – це покарання, яке, залежно від обставин справи, може бути застосоване або як самостійне покарання за той чи інший злочин, або у випадках та порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], додається до іншого, основного покарання як додаткове.&lt;br&gt;<br /> <br /> Відповідно до ч. 3 ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] покараннями, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові, є:<br /> # штраф;<br /> # позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.<br /> <br /> === Штраф ===<br /> '''Штраф''' - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], з урахуванням положень частини другої статті 53.&lt;br&gt;<br /> <br /> Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу] не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу]. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу], без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.&lt;br&gt;<br /> <br /> Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].&lt;br&gt;<br /> <br /> З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.&lt;br&gt;<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:'''<br /> * від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину;<br /> * від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину;<br /> * від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.&lt;br&gt;<br /> <br /> Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.<br /> <br /> === Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю ===<br /> Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання '''на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України &quot;Про очищення влади&quot;], призначається '''на строк п’ять років'''.&lt;br&gt;<br /> <br /> Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання за вчинення кримінального правопорушення проти виборчих прав і свобод громадянина, передбачених статтями 157-160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''призначається на строк п’ять років'''.<br /> <br /> Позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання '''призначається на строк до десяти років'''.<br /> <br /> Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''призначається на строк від десяти до п’ятнадцяти років'''.<br /> <br /> Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.&lt;br&gt;<br /> <br /> При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452753140015137#n415 статті 77 Кримінального кодексу України] - з моменту набрання законної сили вироком.<br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне право‏‎]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=43026 2023-05-19T10:29:02Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про туризм&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”]<br /> == Види туристичного страхування ==<br /> '''На сьогодні в туристичному страхуванні розрізняють:'''<br /> * страхування зарубіжного туризму (страхування громадян, які виїжджають за кордон, та осіб, що відряджені за кордон);<br /> * страхування внутрішнього туризму (різноманітні програми страхування подорожуючих по Україні);<br /> * страхування іноземного туризму (більшість іноземців, що прибувають до України, вже забезпечені страховим захистом (мають страховий поліс, придбаний на батьківщині), водночас у разі його відсутності іноземець має придбати страховий поліс при перетині державного кордону України).<br /> == Загальні положення про страхування туристів ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 1 Закону України &quot;Про страхування&quot;], страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.<br /> <br /> '''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.<br /> <br /> Страхування туристів — це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків.<br /> <br /> Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном — траспортування тіла на батьківщину. Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування; інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час дії договору страхування.<br /> <br /> Стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про туризм»] передбачає, що «Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності»[3].<br /> <br /> Суб'єкт туристської діяльності повинен забезпечувати страхування (медичне та від нещасного випадку) туристів, яким надаються туристичні послуги.  Страхування туристів може здійснюватися шляхом складання договору страхування безпосередньо між туристом та страховою організацією або за участю суб'єкта туристичної діяльності, що забезпечує страхування туристів на основі відповідної угоди зі страховою організацією. Угода має бути складено зі страховою організацією, що має відповідні ліцензії на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування та страхування від нещасного випадку.Туристична страховка<br /> <br /> '''Туристична страховка''' – це, насамперед, реальний захист від незапланованих витрат під час перебування за кордоном. Оформлюючи поліс туристичного страхування, ви забезпечуєте себе необхідною технічною, медичною, юридичною та адміністративно допомогою в будь-якій країні.<br /> <br /> '''Туристична страховка для виїзду за кордон потрібна для:'''<br /> # '''Отримання візи.''' В багато країн (Канада, США, країни Шенгенського союзу) неможливо отримати візу без медичного полісу. Лікування за кордоном коштує занадто дорого, у зв’язку з чим консульства країн хочуть мати гарантії оплати рахунків за врятування туриста. Тому перед оформленням полісу необхідно дізнатись вимоги конкретної країни до страховки (це можна зробити на сайті того чи іншого посольства).<br /> # '''Оплати лікування.''' Туристична страховка покриває витрати на ліки та лікування, транспортування в медичний заклад, консультації з лікарем. Крім того, в екстрених випадках страхова компанія може організувати переліт близького родича для догляду за «відпочиваючим», повернути додому дорослого чи дитину з лікарні. Лікування в таких країнах, як США, Канада, Ізраїль чи ЄС обходиться дорого, тому відправлятись у мандрівку без полісу занадто ризиковано в фінансовому плані.&lt;br&gt;<br /> '''Важливо!''' Наявність поліса – обов’язкова умова для подорожі за межі України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про туризм”]), а також для отримання візи в багато країн світу.<br />   Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування [2,ч.3 ст. 16].<br /> [[Файл:Договір туристичного страхування.png|міні|Договір туристичного страхування]]<br /> <br /> == ''' ''' Укладення договору страхування ==<br /> У випадку організації поїздки через туристичну компанію, забезпечення страховим полісом здійснюється даною компанією. Якщо ж поїздка ви організовується самостійно особою, то необхідно особисто подбати про придбання страхового поліса.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про туризм»] договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.<br /> <br /> Інформація про умови обов’язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.<br /> <br /> Обов’язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі. За вимогою туриста, туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі.<br /> <br /> За бажанням туриста, з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з передчасним поверненням до місця проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.<br /> <br /> Існує думка, що компанія з хорошою репутацією вирішить всі питання у разі виникнення страхового випадку. Однак, кожна компанія взаємодіє з іншою компанією-асистентом в країні перебування туриста. Тому, у випадку укладення договору страхування необхідно уточнити контактні дані компанії-асистента, яка буде посередником між клієнтом та медичною установою. Ця інформація, як правило, вказується в страховому полісі.<br /> <br /> '''Договір страхування повинен містити:'''<br /> # назву документа;<br /> # назву та адресу страховика;<br /> # прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;<br /> # прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;<br /> # зазначення предмета договору страхування;<br /> # розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;<br /> # розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;<br /> # перелік страхових випадків;<br /> # розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;<br /> # страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);<br /> # строк дії договору;<br /> # порядок зміни і припинення дії договору;<br /> # умови здійснення страхової виплати;<br /> # причини відмови у страховій виплаті;<br /> # права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;<br /> # нші умови за згодою сторін;<br /> # підписи сторін.<br /> <br /> == Види туристичного страхового полісу: ==<br /> Страховка для виїзду за кордон може включати в себе різні види страхування:<br /> <br /> - медичне страхування;<br /> <br /> - страхування від нещасних випадків;<br /> <br /> - страхування життя;<br /> <br /> - додаткові опції (наприклад, витрати в разі депортації, втрати багажу, стихійного лиха, транспортування тіла в разі смерті тощо).<br /> <br /> Отже, при виборі найбільш вигідного страхування необхідно детально вивчити існуючі пропозиції та врахувати:<br /> <br /> * вік туриста (стандартний тариф розрахований для людей працездатного віку, для дітей і старшого покоління страховий поліс вартуватиме дорожче),<br /> * наявність або відсутність франшизи (поліс без франшизи дорожче);<br /> * умови договору (більше опції – дорожча ціна);<br /> * країну поїздки (наприклад, поїздки в екзотичні країни потребують більше опцій для страхового поліса),<br /> * тривалість (тобто термін дії поліса);<br /> * мету поїздки.<br /> <br /> Від обраних варіантів залежить не тільки сам розмір страхового внеску, але і розмір виплат по страхуванні. <br /> <br /> '''Комплексне страхування''' – пакет «all inclusive», що пропонує відшкодування за скасування чи затримку вильоту, затримку чи спізнення на пересадочний рейс, викрадення, втрату або пошкодження багажу та медичну допомогу в екстрених випадках у визначених межах. Це – чудовий варіант для мандрівників, яким залежить на можливості зміни маршруту у будь-який час або яким потрібне додаткове покриття, наприклад, для екстремальних видів спорту, витрат на перевезення чи проживання домашніх улюбленців і навіть оренди автомобіля.<br /> <br /> '''Медичне страхування''' – для тих, хто хоче одержати покриття лише медичних витрат. Сюди входить відшкодування рахунків медичних закладів і припинення подорожі, якщо ви опинитеся у лікарні чи потребуватимете повернення додому через нещасний випадок. Цей вид страхування також пропонує 24-годинну службу підтримки на випадок, якщо вам знадобиться допомога у пошуку лікаря, покритті витрат екстреної евакуації, якщо вас будуть транспортувати, а у деяких випадках і покритті стоматологічних витрат, якщо ви раптом зламаєте чи розколете зуб.<br /> '''Медична евакуація''' – цей поліс хоча й не передбачає повного медичного покриття, однак відшкодовує вартість карети швидкої допомоги або іншого способу транспортування у надзвичайних обставинах, коли виникне потреба у зміні лікарні чи місця знаходження. Якщо страховки немає, то всі медичні витрати оплачує клієнт.<br /> <br /> '''Раптова смерть''' – це не зовсім страхування життя, однак такий поліс передбачає страхові виплати у разі втрати кінцівок чи життя під час подорожі. Зазвичай він купується на додаток до комплексного страхування.<br /> <br /> '''Групове страхування''' – якщо ви подорожуєте з друзями або сім’єю у групі з 10 або більше осіб, вам у нагоді стане страховий поліс для туристичної групи, що забезпечить покриття від нещасних випадків для всіх учасників групи.<br /> <br /> '''Туристична віза''' – страхування необхідне для одержання шенгенської візи для громадян країн, що не входять до складу ЄС, з метою в’їзду до шенгенської зони менш ніж на 3 місяці. Цей поліс передбачає покриття таких витрат, як невідкладна медична допомога, евакуація та репатріація.<br /> == Перелік необхідних документів ==<br /> '''До відповідної угоди між страховою організацією і суб'єктом туристської діяльності додаються копії таких документів:'''<br /> # Правила медичного страхування та страхування від нещасного випадку;<br /> # Страхові тарифи (завірені печаткою та підписом керівника страхової організації);<br /> # Договір страхування туриста (страховий поліс);<br /> # Роз'яснення про порядок складання та заповнення страхового полісу;<br /> # Форми звітності суб'єкта туристської діяльності перед страховою організацією;<br /> # Ліцензія на право здійснення страхової організацією діяльності з медичного страхування та страхування від нещасних випадків.<br /> Суб'єкт туристської діяльності повинен вести облік виданих туристам страхових полісів. При складанні туристом договору страхування самостійно, безпосередньо зі страховою організацією, суб'єкт туристської діяльності, організуючий туристичну поїздку, повинен перевірити наявність страхового полісу туриста та додати його копію до договору, який укладається між туристом і суб'єктом туристичної діяльності.&lt;br&gt;<br /> Страхуванню повинні підлягати як туристи, так і особи, що їх супроводжують. Компенсація шкоди, заподіяної життю або здоров'ю туриста або його майну проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.<br /> <br /> == Сторони страхового договору ==<br /> '''Учасниками (сторонами) укладеного страхового договору є такі юридичні та фізичні особи, як:'''<br /> * страховик,<br /> * страхувальник,<br /> * застрахована особа,<br /> * асистуюча компанія.<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до п.1 ч.1 ст 2 Закону України &quot;Про страхування&quot;]''', страховик''' – це фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України &quot;Про господарські товариства&quot;, з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти).&lt;br&gt;<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 3 Закону України &quot;Про страхування&quot;], '''страхувальниками''' визнаються юридичні особи, фізичні особи - підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.<br /> <br /> Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов’язків страхувальника згідно з договором страхування.<br /> <br /> Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.<br /> <br /> Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.<br /> <br /> '''Застрахованою особою''' вважається людина, ім'я якої внесене в страховий поліс і яка має право в разі виникнення страхового випадку звернутися за допомогою, що може призвести до виплат з боку страховика.<br /> <br /> У чому різниця між страхувальником і застрахованою особою? Наприклад, у випадку, якщо страховий поліс купується для сім'ї з 4 осіб, то один з них (той, хто платить), є страхувальником, а всі четверо, чиї імена вказані в полісі – застрахованими особами.При цьому страхувальник може купити поліс, але не бути застрахованою особою.<br /> <br /> '''Асистуюча компанія''' – це представник страховика за кордоном, завдання якого оперативно і якісно допомогти застрахованій людині в іншій країні в разі потреби.<br /> == Вартість полісу ==<br /> ''' Вартість полісу для подорожуючих залежить від наступних факторів:'''<br /> # Терміну перебування в іншій країні;<br /> # Програми страхування;<br /> # Розміру страхової суми;<br /> # Наявності/відсутності франшизи;<br /> # Країни;<br /> # Мети поїздки (заняття спортом, навчання, робота, відпочинок).<br /> '''Важливо!''' ''Вартість поліса в гривні може змінюватися залежно від курсу євро, встановленого НБУ на дату оформлення з таких причин:''<br /> * Необхідне збереження лімітів відповідальності страхової компанії, зазначеної в полісі. Для поїздок у країни Євросоюзу рекомендована сума зі страхування медичних витрат – не менше 30 000 EUR. Для подорожей в екзотичні країни (Таїланд, Індія) та в країни значно віддалені від України, острівні держави (наприклад Мальдіви, Карибські острови), а також в ОАЕ, Японію, Австралію, країни Північної та Південної Америки рекомендуємо використовувати страхову суму не менше 50 000 EUR;<br /> * Поліс Туристине страхування діє за кордоном, і в разі настання страхової події страхова компанія оплачує рахунки в іноземній валюті за курсом НБУ на момент здійснення страхової виплати.<br /> == Страхові виплати ==<br /> Для того, щоб зрозуміти, в яких випадках турист має отримати виплати, необхідно уважно вивчити спектр надаваних полісом послуг, а також ознайомитися з відповідними термінами. Це:<br /> * страховий ризик,<br /> * страхова сума,<br /> * страхова виплата,<br /> * страхова премія,<br /> * страховий тариф<br />   Найголовнішими поняттями тут вочевидь є страхові ризик і виплата. Від ризиків, або, іншими словами, можливих неприємностей, якраз і страхується мандрівник. Імовірність настання таких випадків визначається місцем і метою його поїздки, а страхова компанія, в свою чергу, оцінює їх у грошовому еквіваленті. Виплати при настанні страхового випадку за кордоном здійснює асистуюча компанія за рахунок страхової.&lt;br&gt;<br /> == Страховий ризик і страховий випадок ==<br /> '''Страховий ризик''' - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.<br /> <br /> '''Страховий випадок''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.<br /> <br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 9 Закону України &quot;Про страхування&quot;], страхова сума''' - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.<br /> <br /> '''Срахова виплата''' - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.<br /> <br /> Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).<br /> <br /> Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.<br /> <br /> Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.<br /> <br /> Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету.<br /> <br /> Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних.<br /> <br /> Договором страхування життя обов’язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.<br /> <br /> Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).<br /> <br /> Прийняті страховиком додаткові страхові зобов’язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку.<br /> <br /> У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат.<br /> <br /> Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.<br /> <br /> Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.<br /> <br /> Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.<br /> <br /> При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до статті 10 Закону України &quot;Про страхування&quot;]''', страховий платіж (страховий внесок, страхова премія)''' - плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.<br /> <br /> '''Страховий тариф''' - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.<br /> <br /> Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.<br /> <br /> Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до ч. 16 статті 9 Закону України &quot;Про страхування&quot;,]с'''трахове відшкодування''' - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.<br /> <br /> Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”] встановлює, що з метою створення умов, які гарантують відшкодування громадянину України витрат, пов’язаних із надзвичайними обставинами під час його перебування за кордоном, він має бути застрахований.<br /> <br /> '''Слід зауважити, що страхова компанія відмовить у наданні допомоги і виплаті страхового відшкодування, якщо:'''<br /> * подорож було здійснено лише з метою отримання лікування, тобто страховими подіями при особистому страхуванні туристів не можуть вважатися хронічні інфекційні та рецидивні захворювання (серцево-судинні, онкологічні, туберкульозні й інші хвороби);<br /> * витрати, пов’язані з будь-яким протезуванням, включаючи стоматологічне й офтальмологічне, з косметичною або пластичною хірургією;<br /> * страховий випадок стався внаслідок самогубства чи спроби самогубства.<br /> === Які ризики покриває договір (поліс) “Туристичне страхування”? ===<br /> '''Поліс “Туристичне страхування” включає в себе: '''<br /> * Страхування медичних витрат на транспортування до лікувального закладу, амбулаторне лікування або госпіталізація ( у т.ч. хірургічне лікування), екстерну стоматологічну допомогу, медичне транспортування додому, телефонні переговори, тощо;<br /> * Страхування від нещасних випадків;<br /> * Підтримка служби EURO – CENTER HOLDING українською, російською, англійською та ін. мовами.<br /> '''Зверніть увагу!''' Договір (поліс) &quot;Туристичне страхування&quot; покриває оплату вартості експрес-тестування та лабораторних досліджень на COVID-19, призначених лікарем у разі наявності ознак захворювання, що підтверджується відповідним медичним звітом, а також амбулаторного та стаціонарного лікування застрахованої особи.<br /> == Розмір франшизи ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Відповідно до ч. 18 статті 9 Закону України &quot;Про страхування&quot;]'''Франшиза''' - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.<br /> <br /> Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.<br /> <br /> '''Наприклад''', у клієнта поліс з франшизою 30 євро, а медичний заклад виставив рахунок за лікування на 50 євро. СК оплатить 50-30=20 євро, решту витрат оплатить сам клієнт.<br /> == Припинення дії договору страхування ==<br /> '''Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:'''<br /> # закінчення строку дії (Строк дії страхового поліса – 1 рік з моменту його оформлення);<br /> # виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;<br /> # несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;<br /> # ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];<br /> # ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;<br /> # прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;<br /> # в інших випадках, передбачених законодавством України.<br /> == Недійсність договору страхування ==<br /> Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону] '''договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:'''<br /> # якщо його укладено після страхового випадку;<br /> # якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.<br /> '''Важливо!''' Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.<br /> == Практика ==<br /> '''На практиці така страховка працює наступним чином:'''<br /> <br /> Клієнт оформлює страховий поліс, який покриває необхідні йому страхові ризики. Наприклад, отримання травм під час спортивних занять за кордоном або технічні проблеми з автомобілем.<br /> <br /> У разі виникнення страхового випадку, клієнт зв’язується зі службою підтримки страхової компанії і описує проблему.<br /> <br /> Спеціаліст страхової компанії формує запит і розроблює план дій для оперативного вирішення конкретної проблеми (організація транспортування, пошук лікарні, лікаря тощо).<br /> <br /> Як правило, страхова компанія покриває всі витрати клієнта. Але задля уникнення непорозумінь слідує зберігати всі чеки здійснених оплат (придбання ліків, оплата послуг таксі і т.д.).<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br /> [[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96&diff=43010 2023-05-18T10:57:16Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закон України &quot;Про політичні партії в Україні&quot; від 5 квітня 2001 року № 2365-III]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot; від 03.05.2022 № 2243-IX]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Закон України &quot;Про Регламент Верховної Ради України&quot; від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом  України від 03.05.2022 № 2243-IX &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot;]  розділ VII &quot;Перехідні положення&quot;  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] доповнено пунктом 4 такого змісту:<br /> <br /> &quot;4. В умовах воєнного стану адміністративні справи про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''&lt;sup&gt;-3&lt;/sup&gt;''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу] як суду першої інстанції підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів. Припинення чи скасування воєнного стану не є підставою для передачі адміністративних справ про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''&lt;sup&gt;-3&lt;/sup&gt;''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу], розгляд яких розпочато в умовах воєнного стану та не завершено, до суду, зазначеного у частині другій статті 22 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу].<br /> <br /> Розгляд апеляційних і касаційних скарг в адміністративних справах про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot;] і розгляд яких у суді першої інстанції завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, продовжується і завершується за правилами, що діяли до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot;].<br /> <br /> Адміністративні справи про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text аконом України від 03.05.2022 № 2243-IX &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot;] і розгляд яких у суді першої інстанції не завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, протягом трьох днів з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України від 03.05.2022 № 2243-IX &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій&quot;] передаються за підсудністю для продовження і завершення розгляду до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів&quot;.<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України &quot;Про політичні партії в Україні&quot;], право громадян на свободу об’єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.<br /> <br /> '''Політична партія''' - це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text ст. 3 Закону України &quot;Про політичні партії в Україні&quot;], політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.<br /> <br /> Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.<br /> <br /> '''Важливо!''' Політичні партії не можуть укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії. Укладені політичною партією угоди або вчинені будь-які інші правочини, які ставлять її у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії, '''є нікчемними.'''<br /> <br /> Співпраця політичної партії, спрямована проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті, '''забороняється''' (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні&quot;]).<br /> == Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій ==<br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text ст.5 Закону України &quot;Про політичні партії в Україні&quot;], утворення і діяльність політичних партій забороняється''', якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:<br /> # ліквідацію незалежності України;<br /> # зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;<br /> # порушення суверенітету і територіальної цілісності України;<br /> # підрив безпеки держави;<br /> # незаконне захоплення державної влади;<br /> # пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;<br /> # посягання на права і свободи людини;<br /> # посягання на здоров’я населення;<br /> # пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки;<br /> # пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;<br /> # виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;<br /> # глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як &quot;повстанці&quot;, &quot;ополченці&quot;, &quot;ввічливі люди&quot; тощо&quot;.<br /> '''Важливо!''' Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.<br /> <br /> '''Зверніть увагу! Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.'''<br /> == Заборона політичної партії ==<br /> Заборона політичної партії є одним із заходів, які можуть вживатися до політичних партій, передбачених статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні&quot;.]<br /> <br /> У разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Законом] та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно '''звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії,''' у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:<br /> * ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;<br /> * пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;<br /> * порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;<br /> * поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.<br /> Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.<br /> <br /> У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.<br /> <br /> У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br /> == Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про заборону політичної партії ==<br /> Особливості розгляду адміністративних справ про заборону політичної партії регулюється статтею 289'''&lt;sup&gt;-3&lt;/sup&gt;''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].<br /> <br /> Право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань .<br /> <br /> '''Зверніть увагу'''! Адміністративні справи про заборону політичної партії підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції .<br /> <br /> У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання відповідний суд ''протягом трьох днів'' повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].<br /> <br /> Після відкриття провадження позовна заява і додатки до неї направляються судом відповідачу та іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а в разі її відсутності - на адресу електронної пошти, яка відома суду (зокрема, на ту, яка міститься на офіційному веб-сайті політичної партії), або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.<br /> <br /> У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного тексту відповідного судового рішення невідкладно:<br /> # надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на такі судові рішення у разі їх подання;<br /> # повідомляє про це позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].<br /> Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.<br /> <br /> Через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, призначення, дату, час і місце судового засідання, ухвалення і зміст оприлюдненого судового рішення у ній.<br /> <br /> '''Зверніть увагу!''' Неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, '''не перешкоджає розгляду справи'''.<br /> <br /> Апеляційна скарга на рішення суду в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, подається ''протягом двадцяти днів'', а на ухвалу суду - ''протягом десяти днів'' з дня його (її) оприлюднення відповідно до частини п’ятої цієї статті.<br /> <br /> Судом апеляційної інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], є Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів. Судове рішення Верховного Суду у таких справах є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.<br /> <br /> Адміністративна справа за позовною заявою про заборону політичної партії вирішується судом першої інстанції ''протягом одного місяця'' після відкриття провадження у справі.<br /> <br /> Суд апеляційної інстанції розглядає справу ''протягом одного місяця'' після відкриття апеляційного провадження.<br /> <br /> За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, '''судовий збір не сплачується''' (пункт 19  частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України &quot;Про судовий збір&quot;)].<br /> == Наслідки заборони судом політичної партії ==<br /> У разі заборони судом політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, така депутатська фракція після набрання судовим рішенням про заборону політичної партії законної сили оголошується Головою Верховної Ради України '''розпущеною''' (частина п’ята статті 60  Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України &quot;Про Регламент Верховної Ради України&quot;]).<br /> <br /> У разі затвердження Президентом України рішення Ради національної безпеки і оборони України про зупинення діяльності політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, діяльність такої депутатської фракції зупиняється з моменту оголошення про це Головою Верховної Ради України, а народні депутати, які входять до складу такої депутатської фракції, є позафракційними. '''Зупинення діяльності депутатської фракції має наслідком зупинення її прав '''(частина шоста статті 60  Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України &quot;Про Регламент Верховної Ради України&quot;]).<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Конституційне право]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83&diff=41390 2023-02-09T16:52:17Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України &quot;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України &quot;Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років&quot;]<br /> == Право на житло ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 47 Конституції України] '''''кожен має право на житло'''''. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.<br /> <br /> Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.<br /> <br /> Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.<br /> <br /> Порядок надання житла для постійного проживання з державого або комунального фонду, які інші питання житлового права регламентуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловим кодексом України] <br /> == Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення ==<br /> Відповідно да статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text 32 Житлового кодексу України,] громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто &lt;u&gt;після досягнення вісімнадцятирічного віку&lt;/u&gt;, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.<br /> == Черговість надання жилих приміщень ==<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 42 Житлового кодексу України], жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтями 42-1, 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу], а також інших випадків, передбачених законодавством України.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статті 42-1 Житлового кодексу України], &lt;u&gt;у разі невідповідності житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю&lt;/u&gt;, вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою або заявою їх законних представників проводиться заміна такого житла (жилих приміщень).<br /> <br /> Заміна житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, здійснюється відповідно до положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування шляхом:<br /> <br /> обміну житла (жилого приміщення), займаного на умовах найму (крім приватного житлового фонду);<br /> <br /> надання житла (жилого приміщення), за умови передачі займаного житла, що перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади.<br /> <br /> Порядок заміни житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, у разі його невідповідності вимогам щодо безперешкодного доступу та неможливості пристосування до потреб осіб з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> Житло (жиле приміщення), що надається особі з інвалідністю внаслідок заміни, має відповідати вимогам щодо безперешкодного доступу та бути пристосованим до потреб такої особи.<br /> <br /> <br /> '''''Черговість надання громадянам жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 43 Житлового кодексу України]).<br /> <br /> Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.<br /> <br /> Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.<br /> <br /> З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.<br /> <br /> Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).<br /> <br /> Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.<br /> <br /> === Перенесення черговості на одержання жилих приміщень ===<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 44 Житлового кодексу України] передбачає, що громадянинові, який перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержання жилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text пунктом 4 статті 40 цього Кодексу].<br /> <br /> Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством України.<br /> <br /> Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов.<br /> <br /> === Першочергове надання жилих приміщень ===<br /> '''''У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 45 Житлового кодексу України] ):''<br /> <br /> * сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;<br /> * Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, &quot;За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР&quot; усіх трьох ступенів;<br /> * особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України &quot;Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років&quot;,] із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;<br /> * особам, яким надано статус постраждалого учасника Революції Гідності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України &quot;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту&quot;];<br /> * особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством України порядку;<br /> * особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;<br /> * медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;<br /> * особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту, партизанам громадянської і Другої світової воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту;<br /> * особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп та особам з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;<br /> * сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;<br /> * робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;<br /> * матерям, яким присвоєно звання &quot;Мати-героїня&quot;, багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей з інвалідністю, і одиноким матерям (батькам);<br /> * сім'ям при народженні близнят;<br /> * вчителям та іншим педагогічним працівникам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти.<br /> <br /> Законодавством України право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.<br /> <br /> === Позачергове надання жилих приміщень ===<br /> '''''Поза чергою жиле приміщення надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 46 Житлового кодексу України] ):''<br /> <br /> * особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;<br /> * особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України &quot;Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років&quot;], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність;<br /> * громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;<br /> * особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;<br /> * дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;<br /> * громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;<br /> * дітям з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;<br /> * сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;<br /> * особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;<br /> * членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;<br /> * працівникам протитуберкульозних закладів у разі виникнення професійного захворювання на туберкульоз.<br /> <br /> Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України.<br /> <br /> &lt;blockquote&gt;'''&lt;big&gt;''Важливо!''&lt;/big&gt;''' &lt;big&gt;''Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.''&lt;/big&gt;&lt;/blockquote&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Стаття 46-1. Житлового кодексу України] п&lt;u&gt;ередбачає забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків сімейного типу.&lt;/u&gt;<br /> <br /> При винесенні в установленому порядку рішення про організацію дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми, переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими жилими приміщеннями<br /> <br /> == Норма, розмір та додаткова жила площа ==<br /> '''''Норма жилої площі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 47 Житлового кодексу України] ).<br /> <br /> Норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі '''&lt;big&gt;13,65 квадратного метра на одну особу&lt;/big&gt;.'''<br /> <br /> '''''Розмір жилого приміщення, що надається громадянам''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 48 Житлового кодексу України] ). <br /> <br /> Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.<br /> <br /> При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.<br /> <br /> Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.<br /> <br /> Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (частина друга статті 50).]<br /> <br /> '''''Додаткова жила площа''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 49 Житлового кодексу України] )<br /> <br /> Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у ''вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Г''ромадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.<br /> <br /> Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством України.<br /> <br /> == Вимоги до жилих приміщень ==<br /> '''''Вимоги, що ставляться до жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 50 Житлового кодексу України] ).<br /> <br /> Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.<br /> <br /> '''Важливо!''' '''''При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.'''''<br /> <br /> Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 частиною п'ятою статті 54 Кодексу].<br /> <br /> '''''Особам похилого віку''''', а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.<br /> == Порядок надання жилих приміщень ==<br /> === Порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих рад ===<br /> Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об’єднань, трудових колективів.<br /> === Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду ===<br /> Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення.<br /> === Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду ===<br /> Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради про надання жилих приміщень для заселення.<br /> === Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі ===<br /> Якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.<br /> <br /> Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 34)], надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтею 47 цього Кодексу], крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.<br /> <br /> Правила, передбачені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text першою і другою цієї статті,] застосовуються незалежно від належності жилого будинку.<br /> <br /> У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в судовому порядку.<br /> <br /> Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.<br /> <br /> === Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих рад, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 55 Житлового кодексу України,] жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих рад, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.<br /> <br /> === Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 56 Житлового кодексу України,] жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 26)], у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих рад та організаціями.<br /> <br /> == Ордер на жиле приміщення ==<br /> На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.<br /> <br /> &lt;u&gt;Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України.<br /> <br /> === Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 59 Житлового кодексу України,] ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.<br /> <br /> Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.<br /> [[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>

Valeriia.tarasenko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=41388 2023-02-09T15:33:56Z

<p>Valeriia.tarasenko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про страхування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про музеї та музейну справу»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам'яток Музейного фонду України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text Наказ Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 &quot;Про затвердження Положення про видачу сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності&quot;]<br /> == Загальна інформація ==<br /> Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»] &lt;big&gt;'''страхування'''&lt;/big&gt; - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.<br /> <br /> <br /> '''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.<br /> ==== Предмет договору страхування: ====<br /> Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:<br /> <br /> з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);<br /> <br /> з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);<br /> <br /> з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).&lt;br&gt;<br /> '''Див. додатково''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F '''Договір страхування''']<br /> == Предмет страхування творів мистецтва ==<br /> Відповідно до ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про музеї та музейну справу»] та п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325], музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання Музейного фонду України та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування, реставрації або проведення наукової експертизи, підлягають обов'язковому страхуванню.<br /> <br /> Порядок встановлення їх оціночної та страхової вартості визначають центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю.<br /> <br /> ''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:''<br /> <br /> * ''постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;''<br /> * ''внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.''<br /> <br /> У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування: творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги); антикварної зброї; колекційних вин; ювелірних прикрас; колекційних автомобілів; рідкісних марок і монет; інших об’єктів колекцій.<br /> <br /> '''До предметів страхування творів мистецтва належать:''' картини, малюнки, скульптури, рідкісні книги, гравюри, рукописи та інші твори, які мають історичну та культурну цінність.<br /> <br /> == Форми страхування ==<br /> '''''Страхування творів мистецтва може бути:'''''<br /> # добровільним (наприклад, приватні колекції картин, малюнків, скульптур, вин, рукописи та ін.); <br /> # обов’язковим. &lt;br&gt;<br /> '''Обов'язкове страхування'''<br /> <br /> В Україні передбачено обов’язкове страхування творів мистецтва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text ст. 23 Закону України «Про музеї та музейну справу»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text п. 1.2. Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і  мистецтв  України  від  13.07.98 р.   № 325,] пам’ятки Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, підлягають обов’язковому страхуванню. Тож, обов’язковому страхуванню підлягають лише предмети на період їх вивезення поза межі України.<br /> <br /> == Експертиза творів мистецтва ==<br /> Специфіка арт-ринку полягає в тому, що твір мистецтва немає вартості, а інвестиційна привабливість дорівнює нулю, до проведення експертизи.&lt;br&gt;<br /> Тому, '''головна умова страховика для укладення договору є проведення експертизи, встановлення справжності, отримання документів підтверджуючих цінність та вартість твору.'''&lt;br&gt;<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325], експертизи, що проводяться з метою визначення оціночної та страхової вартості музейних предметів, здійснюються фондово-закупівельними комісіями музеїв із залученням профільних експертів-фахівців. Визначенню оціночної вартості музейних предметів передує їх наукова атрибуція (п.п. 1.3., 1.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]). <br /> <br /> Запис про оціночну  вартість  музейних предметів зафіксовується в актах приймання на постійне збереження, книгах надходжень, уніфікованих  паспортах, інвентарних  та спеціальних інвентарних книгах. <br /> <br /> Запис  про страхову  вартість  музейних предметів здійснюється  в  актах видачі музейних предметів на  тимчасове збереження та списках, що до них додаються. <br /> <br /> За максимальною шкалою  цінності  визначається вартість предметів, занесених  до  Державного реєстру   національного культурного  надбання.<br /> <br /> <br /> '''Комплекс оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату складається з трьох послідовних етапів.'''<br /> <br /> '''''І - Першим етапом є технологічна експертиза твору мистецтва, під час якої визначається час створення твору за датуючими ознаками.'''''&lt;br&gt;<br /> Комплекс досліджень з використанням неруйнівних та лабораторних методів дослідження основи, ґрунту, барвистого шару, що пов’язує. Технологи надають мистецтвознавцю інформацію про те, які речовини входять до складу досліджуваного предмета мистецтва, у який період часу дані речовини були отримані.&lt;br&gt;<br /> '''''ІІ - Наступним етапом є мистецтвознавча експертиза та атрибуція (встановлення авторства) твору мистецтва та антикваріату''''' &lt;br&gt;<br /> Експерти мистецтвознавці багато в чому спираються на результати технологічного дослідження. Але тільки під час мистецтвознавчої експертизи, запрошений фахівець оцінює наскільки характерним є твір для даного художника, чи є його аналоги в музеях. Тільки мистецтвознавці мають право назвати ім’я автора.&lt;br&gt;<br /> До мистецтвознавчої експертизи конкретного твору залучаються лише найбільш авторитетні мистецтвознавці з тих, до чиєї вузької професійної спеціалізації відноситься передбачуваний автор твору. При проведенні експертизи творів класичного мистецтва, коли передбачувана оцінка перевищує $ 100 000 страховиком може бути запропоновано досягнення консенсусу декількох незалежних експертів. Можна припустити, що у подальшому на цю суму збільшиться вартість твору, що буде посвідчуватися актом експертизи, який має бути передано новому власнику твору мистецтва.&lt;br&gt;<br /> У випадках, коли норми і звичаї міжнародного ринку вимагають включення твору художника в систематичний каталог, страхова компанія бере на себе організацію експертизи у фахівців фонду художника (товариства, що випускає систематичний каталог автора).&lt;br&gt;<br /> '''Так можна визначити найважливіші принципи у безкомпромісному підході у проведенні мистецтвознавчої експертизи твору:'''<br /> * залучення найбільш авторитетних мистецтвознавців, вузької професійної спеціалізації;<br /> * підставою мистецтвознавчої експертизи є результати технологічного дослідження твору.&lt;br&gt;<br /> '''''ІІІ - Завершальним етапом є проведення комплексу робіт спрямованих на виявлення ринкової вартості твору мистецтва або антикваріату.''''' &lt;br&gt;<br /> Оцінка творів мистецтва не має сенсу без встановлення автентичності оцінюваного твору, тому перш ніж приступити до оцінки, проводиться комплексна експертиза творів мистецтва. Оцінка – це не тільки експертне встановлення об’єктивної ціни, але і процес створення оціночного висновку, відповідно до вимог закону та міжнародних стандартах.&lt;br&gt;<br /> &lt;big&gt;Оцінка майна, майнових прав здійснюється&lt;/big&gt; відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.&lt;br&gt;<br /> Оцінка спирається на об’єктивно підтверджену інформацію. Крім досвіду, оцінка вимагає наявності спеціальної освіти та ліцензії у експерта. Результати оцінки антикваріату та творів мистецтва приймаються міжнародним ринком страхування, тільки при наявності у фахівця багаторічного досвіду роботи в даній сфері. Здебільше законодавством передбачена необхідність отримання ліцензії для здійснення оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.&lt;br&gt;<br /> Експертна оцінка залежить від позиції, кваліфікації та доброчесності експерта, несправедливість та недобросовісність якого складно довести, через вплив суб’єктивних факторів на вартість творів мистецтва.<br /> Кваліфіковану експертизу творів проводять співробітники державних установ та реставраційних центрів. &lt;br&gt;<br /> Переважна більшість предметів, що знаходяться в приватних колекціях, не мають письмово оформленого висновку експертів. Передусім це стосується предметів, що були отримані в порядку спадкування. Найчастіше достовірність предмета встановлюється на основі провенанса або походження. Престижне походження збільшує вартість твору. Проте, не може слугувати прямим доказом достовірності, оскільки існують випадки, коли в зібраннях престижних музеїв та колекціонерів траплялися підробки. Відомий випадок, коли колекціонер дізнавшись, що в його колекції імпресіоністів немає жодної справжньої картини наклав на себе руки.&lt;br&gt;<br /> Походження може приймати різні форми: сертифіката або заяви про справжність від повноваженого органу або мистецтвознавця; клейма (напису) про перебування твору на виставці або галереї; оригіналу квитанції про продаж; фільму або запису про автора твору; імена попередніх власників предмета мистецтва; документа від визнаного експерта або уповноваженого органу влади у сфері мистецтва; статті з газеті, журналі, що містять згадування або ілюстрацію предмета; згадки або ілюстрації твору в книгах чи каталогах виставок; усна інформація від особи, яка знайома з автором.&lt;br&gt;<br /> Престижне походження також надає важливу інформацію і уявлення про значення твору в історії мистецтва. Недобросовісні продавці, знаючи значення походження, воліють до його фабрикування. Проте, фальшиве походження в більшості випадків легко виявити.&lt;br&gt;<br /> &lt;br&gt;<br /> В Україні кваліфіковані оцінювачі працюють на замовлення Міністерства культури і туризму, як правило, займаються встановленням вартості музейних експонатів і внесенням даних про них до Державного реєстру національної культурної спадщини або самостійно. Сертифікацію музейних оцінювачів здійснює Фонд державного майна України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text «Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479].&lt;br&gt;<br /> '''Важливо!''' Експертиза проведена спеціалістом галереї, що не має ліцензій, за договірною ціною, як і усна консультація, без належного підтвердження, залишиться приватною думкою фахівця, може бути не прийнята страховиком або кредитором. Адже висновок експертизи набуває юридичної сили лише при наявності ліцензії у експерта на проведення робіт. За звичай, офійцне дослідження та отримання висновку експерта, складає певний відсоток від оціночної вартості предмета, і як атрибуція та провенанс, можуть вплинути на вартість твору.&lt;br&gt;<br /> У разі страхування колекції кожен предмет оцінюється окремо, складається детальний опис всіх предметів, що знаходяться у складі колекції, кількість яких може сягати сотні. Здійснюється фотозйомка наявних творів колекції зібрання: фотографії зображень картин, аверсів та реверсів монет, знімки різних ракурсів скульптур.<br /> == Що покриває договір страхування творів мистецтва? ==<br /> '''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:'''<br /> * постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;<br /> * внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.<br /> '''У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування:'''<br /> * творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги); <br /> * антикварної зброї; <br /> * колекційних вин; <br /> * ювелірних прикрас; <br /> * колекційних автомобілів; <br /> * рідкісних марок і монет; <br /> * інших об’єктів колекцій.<br /> По відношенню до «виїзних» виставок застосовуються умови страхування «wall to wall» – «від стінки до стінки» або інакше «від цвяха до цвяха», які були розроблені великим британським страховиком Lloyd’s Syndicate. За таким договором страхування моментом виникнення страхового захисту є зняття картини з цвяха, на якому вона висіла – тобто з моменту вилучення експоната з місця його постійного зберігання і закінчується тоді, коли твір мистецтва знову повертається на своє місце. Тому він залишається застрахованим на час упакування, виносу з музею і монтування на експозиції – страховим захистом забезпечуються абсолютно всі пересування експонатів, попереднє і проміжне складування і складування після закінчення виставки.&lt;br&gt;<br /> '''Важливо!''' Власники творів мистецтва та страхові компанії будь-якими шляхами намагаються мінімізувати свої ризики.<br /> == Що відноситься до ризиків, які покриваються? ==<br /> * У практиці вітчизняних страховиків страхування творів мистецтва, здійснюється переважно від звичайних майнових ризиків за стандартними правилами майнового страхування, від традиційного набору ризиків: пожежі, затоплення, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб (крадіжка, пограбування) пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння, стихійні лиха, падіння дерев або повітряних апаратів, бій віконних шибок та вітрин, вандалізм, тощо.<br /> &lt;blockquote&gt;'''''Важливо!''' Покриття творів мистецтва на звичайних умовах страхування майна надають власнику недостатній захист від ймовірних ризиків, не враховуючи специфіку об’єкта, покладають додаткові обов’язки із забезпечення збереження майна та впливають на підвищення страхового платежу.''&lt;/blockquote&gt;'''За стандартними умовами майнового страхування не покриваються збитки, які заподіяні творам мистецтва внаслідок:'''<br /> * природних змін (зношення), занепаду, наявності прихованих внутрішніх дефектів;<br /> * впливу комах, радіації, зношення. Поступове погіршення стану твору внаслідок впливу комах, паразитів, або виявлення дефекту (який відноситься до фізичних характеристик речі або прогресування раніше наявних дефектів, що спричинили погіршення речі без стороннього втручання);<br /> * конфіскації, експропріації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого об’єкта за розпорядженням державних органів, затримання та вилучення речі, пред’явлення претензій з боку третіх осіб, які оспорюють право власності на твір (титульне страхування). Прикладом такого випадку може бути пред’явлення вимоги про повернення речей, вилучених після революції або в ході Другої Світової війни, дійсному або уявному власникові, його спадкоємцеві;<br /> * ремонту, відновлення, реставрації, процесу ретушування, внесення будь-яких інших змін. Наприклад, якщо особою укладено договір, відповідно до переліку, що додається до договору майнового страхування, яким охоплюється декілька творів. Так звернувшись з метою оцінки одного із предметів, особі рекомендується, не зважаючи на вже існуючу цінність картин, здійснити відновлення для того щоб її вартість зросла більше. В результаті некоректно змішаної пропорції матеріалів майстер наносить пошкодження та мастить портрет;<br /> * впливу шкідливого світла, вологості або зміни температури. Виняток становить, коли шкода спричинена пожежею або бурями;<br /> * впливу електронної або механічної несправності або поломки. Прикладом є випадок, коли внаслідок сплесків напруги металеві грати, за якими зберігаються предмети, пошкоджують статуетки, вироблені з крихких та делікатних матеріалів;<br /> * розламування вітражів, виробів зі скла, скульптур із мармуру, фарфору та аналогічних крихких предметів. Окрім пошкоджень покритих договором страхування завданих внаслідок: вогню, удару блискавки, бурі, вибуху, землетрусу, повені або зіткнення, сходження залізничного транспорту.&lt;br&gt;<br /> &lt;blockquote&gt;'''''Важливо!''' Покриття вищезазначених збитків може здійснюватися за домовленістю із страховиком за договором страхування творів мистецтва. До того ж крім зазначених ризиків за домовленістю із страховиком договір може покривати інші специфічні ризики властиві творам та покривати збитки внаслідок терористичних та воєнних дій.''&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> ==== Страхування на випадок крадіжки ====<br /> Динамічне зростання страхування творів мистецтва пов’язано з ймовірністю викрадення цінностей. Передбачення у договорі ризику викрадення творів підвищує розмір страхового платежу. Вартість страхування всієї колекції музею на випадок крадіжки є досить дорогою, але, зазвичай, викрадається не вся колекція, а лише її частина.У зв’язку з цим слід зазначити, що у законодавстві відсутні спеціальні норми щодо кримінальної відповідальності за крадіжку творів мистецтва. Натомість, такі злочини підпадають під [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтю 185 Кримінального кодексу України].<br /> <br /> ==== Титульне страхування творів мистецтва ====<br /> Специфічним ризиком притаманним творам мистецтва є сумнівне походження твору або «дефектний титул», коли проданий твір не має документації, яка підтверджує, що твір беззастережно належить особі. Сумнівне походження може мати місце щодо предметів, які були втрачені в періоди війн та на територіях надзвичайних ситуацій та лиха. Стосовно творів мистецтва не існує такого поняття, як «ідеальний провенанс». Тому страховики можуть не прийняти на страхування предмети сумнівного походження та походження яких з 1933 по 1945 роки невідомо. Незалежно від того є володільцем твору сумнівного погодження, музей або колекціонер, справжній власник може використати правові та дипломатичні засоби для забезпечення своїх прав на твір мистецтва, який був викрадений або переміщений без належного правового титулу. Тому страхування титулу твору мистецтва може надати відшкодування вартість твору або судові витрати.<br /> <br /> == Настання страхового випадку ==<br /> У разі пошкодження твору мистецтва, ставиться питання про обмеження його використання, можливості експонування, транспортування, та доцільність проведення його реставрації. Рішення щодо проведення реставрації приймається страховиком залежно від її вартості. <br /> <br /> Відносно творів які вийшли з арт обігу внаслідок випадкового пошкодження застосовується поняття врятованого мистецтво. Врятовані твори мають своєрідну логіку розрахунку вартості. Не дивлячись на те, що твір може залишатися відносно недоторканими, не отримати істотних пошкоджень, він може втратити інтерес для арт дилерів та не приймати участь у обігу. Після визнання повної загибелі та виплати компенсації, твір мистецтва вважається офіційно позбавленим цінності, що неминуче призводить до його забуття, навіть при наявності ледве помітних пошкоджень.Рішення приймається страховиком залежно від вартості реставраційних робіт та твору. &lt;blockquote&gt;Важливо! Відповідно до п.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]основою для визначення страхової вартості музейних предметів є аукціонні ціни, що діють на момент укладання договору.Страхова вартість музейного предмета складається з його оціночної вартості та ступеня ризику (транспортування літаком на далекі відстані, морем тощо).Страхова вартість унікальних музейних предметів орієнтована на максимально високу межу його аукціонної вартості.&lt;/blockquote&gt;<br /> <br /> == Розгляд спорів ==<br /> Спори, пов’язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України (ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»]).<br /> [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Valeriia.tarasenko