WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Правовий статус свідків у цивільному процесі

2024-05-14T05:22:58Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Хто може бути свідком у цивільному процесі ==
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 69 ЦПК України], свідком є особа, якій можуть бути відомі які-небудь обставини, що мають значення для розгляду і вирішення справи.
{| class="wikitable"
|-
| '''Слід звернути увагу!'''
|}
* свідок є юридично незацікавленою особою. Громадяни, в яких зацікавленість носить юридичний характер, залучаються в процес як особи, котрі беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи). У разі наявності іншої зацікавленості, особа може бути допитана як свідок;
* законодавством не встановлено вік, з досягненням якого особа може бути допитана як свідок. При необхідності можуть бути допитані малолітні та неповнолітні свідки;
* свідок є носієм відомостей про факти в результаті збігу обставин або безпосередньо сприймаючи події, що є обставинами даної справи, або одержавши відомості про них від інших осіб. У випадку, коли свідок не може назвати джерела своєї обізнаності щодо обставин, його показання не можуть використовуватися як доказ;
* на свідка покладаються два основні обов’язки: з’явитися до суду у призначений час і дати правдиві показання щодо відомих йому обставин справи .
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 70 ЦПК України], не можуть бути допитані як свідки:

* недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

* особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;

* священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

* судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;

* інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
Так, сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
{| class="wikitable"
|-
| Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
|}

== Порядок виклику свідків до суду ==
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

== Показання свідків, порядок допиту свідків ==
'''Показання свідка''' - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Письмове опитування учасників справи як свідків ===
Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

У заяві свідка зазначаються ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Якщо поставлене запитання пов’язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

== Відмова свідка давати показання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 71 ЦПК України], фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів ''(чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб)'', які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів.

Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови.

Відповідно до с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 т. 93 ЦПК України], свідок має право відмовитися давати показання також, якщо:
* поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
* учасником справи поставлено більше десяти запитань.
За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| факт виконання зобов'язання за договором позики не може доводитися поясненнями сторони та показаннями свідка. || [https://verdictum.ligazakon.net/document/75473621?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress03 Постанова Верховного суду від 18 липня 2018 року по справі № 143/280/17]
|-
| Надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89479694 Постанова Верховного суду від 20 травня 2020 року по справі №200/17947/16-ц]
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Заочний розгляд справи у цивільному процесі

2024-05-14T05:21:19Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України](далі - ЦПК України)
== Заочне провадження ==
Глава 11 Розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві.

'''Заочне провадження''' є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

'''Заочне провадження''' є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.
[[Файл:Умови для заочного провадження.jpg|міні]]
=== Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: ===
''1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;''

''2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;''

''3) відповідач не подав відзив;''

''4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи''.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
== Порядок заочного розгляду справи. Форма і зміст заочного рішення. Повідомлення про заочне рішення ==
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8189#n8189 ЦПК України.]
За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8189#n8189 263 і 265 ЦПК України], і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8189#n8189 272 ЦПК України].
== Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення ==
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
== Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення ==
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

''1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;''

''2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;''

''3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;''

''4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;''

''5) клопотання про перегляд заочного рішення;''

''6) перелік доданих до заяви матеріалів.''

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет.

Якщо заява про перегляд заочного рішення подана представником відповідача, до неї додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Також до заяви додаються докази, на які посилається заявник.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження.
== Зразок заяви про перегляд заочного рішення ==
[[Файл:Заява про перегляд заочного рішення зразок.docx|міні]]
== Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, наслідки такого розгляду==
Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з учасників справи з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

''1) залишити заяву без задоволення;''

''2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.''

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві

2024-05-14T05:14:57Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_226 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"]
== Поняття судового контролю ==
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_226 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року], виконання судового рішення є невід’ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст. 1291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5253 Конституції України], судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільному процесуальному Кодексі України] судовому контролю присвячено Розділ 7 "СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ".

'''Судовий контроль''' за виконанням судових рішень у цивільних справах – це особлива форма правосуддя, діяльність суду пов’язана із реалізацією судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі «контрольного санкціонування» вчинення деяких процесуальних дій у виконавчому провадженні при розгляді цивільних справ, безпосереднього розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців, як важливої гарантії захисту права особи у післясудовому цивільному процесі та розгляді різних позовів, які стосується заходів примусового виконання рішень.
== Порядок звернення з скаргою для проведення судового контролю ==
=== Право на звернення зі скаргою ===
Відповідно до ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9237 ЦПК України], сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9237 ЦПК України], скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
=== Строки звернення зі скаргою ===
'''Скаргу може бути подано до суду:'''
* а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
* б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
== Порядок розгляду скарги ==
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
== Виконання ухвали суду ==
Виконання ухвали суду є кінцевим єтапом судового контролю.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86400894 '''Постанова Верховного суду від 16.12.2019 року у справі № 367/1184/18''']
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857610 '''Постанова Верховного суду від 20.02.2020 року у справі № 523/15328/18''']
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94525074 '''Постанова Верховного суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20'''] - щодо можливості застосування до скарги на дії державного виконавця положень ст. 183 ЦПК України ''(У розділі VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачено можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. Скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження». При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до розд. VII ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень – це окремий вид судового провадження, який передбачає окремий процесуальний режим розгляду справи. Дії щодо направлення процесуальних документів вчиняє суд. Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень – невід’ємна частина судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. Враховуючи сталу практику ЄСПЛ, зазначені вище положення національного законодавства та встановлені фактичні обставини, слід дійти висновку, що суди, повертаючи скаргу заявнику без розгляду, не дослідили його доводів щодо порушення його прав при ухваленні судового рішення судом першої інстанції. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи підлягають перевірці, тому що судові процедури мають бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на доступ до суду'').
{| class="wikitable"
!Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96628845 від 21 квітня 2021 року у справі № 713/1972/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95177289 від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95533074 від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц]
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104886056 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 2-9/11'''] - щодо можливості заявлення відводу державним виконавцям у виконавчому провадженні в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (''заявник не позбавлений можливості, відповідно до розділу VII ЦПК України оскаржити дії, рішення або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби шляхом подання відповідної скарги, якщо вважає, що такими порушено їхні права чи інтереси. Проте у цій справі заявник сформулював вимоги, якими заявив відвід державним виконавцям у виконавчому провадженні, що має вирішуватись в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження», тобто начальником відділу, якому підпорядковані державні виконавці, а не судом в порядку судового контролю за виконанням судових рішень'').
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля

2024-05-13T07:37:27Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України "Про дорожній рух"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#top Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MVS1026 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2021 року № 913 "Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами з надання сервісних послуг МВС"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 90 днів'''.
|}
== Загальні положення ==
На території України встановлена єдина процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (пункт 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388] (далі - Порядок).

Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державної автомобільної інспекції України до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Законом України "Про дорожній рух"].

!!! У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 2102-IX], а також протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування '''транспортні засоби з правим розташуванням керма''', що надходять у військові частини та підрозділи Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту як гуманітарна допомога, благодійна допомога, міжнародна технічна допомога та/або за міждержавними угодами на інших умовах:

* підлягають відомчій реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n388 статті 34] Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
* не підпадають під обмеження щодо участі у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n354 частиною п’ятою статті 29] Закону.

== Куди звернутися ==
Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортного засобу необхідно звернутися до:
* [https://www.hscmvs.com/ сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України (МВС)];
* мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центри надання адміністративних послуг] (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС (крім транспортних засобів, що були в експлуатації за кордоном).
----* транспортних засобів дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членів сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку.
Організація роботи, пов'язаної з реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів і номерних знаків, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи в порядку, визначеному МВС.

При цьому в реєстраційних документах зазначається задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України '''фізичної особи''' (''для внутрішньо переміщених осіб - місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія'') або місце реєстрації '''юридичної особи''', за якою реєструється транспортний засіб (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

== Хто може звернутися для отримання послуги ==
Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви, справжність підпису якого засвідчується нотаріально (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
== Строк, протягом якого власник зобов'язаний зареєструвати транспортний засіб ==
Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 10 діб''' після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

'''Увага'''! Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 90 днів'''.

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним митним органом. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
== Перелік необхідних документів: ==
* заява - подана особисто або уповноваженим представником;
*реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* документ, що посвідчує особу та/або підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність; для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність);
* документ, що підтверджує правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу;
*документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт);
* документ, де зазначена вартість транспортного засобу (для первинної реєстрації транспортного засобу);
*реєстраційний або прирівняний до нього документ, що підтверджує реєстрацію транспортного засобу у відповідних органах іншої держави (для реєстрації транспортного засобу, який перебував в експлуатації за межами України і був зареєстрований у відповідних органах іншої держави);
*документ, що підтверджує реєстрацію транспортного засобу за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України), (для реєстрація тимчасово ввезеного на митну територію України транспортного засобу);
* платіжні документи (квитанції), які засвідчують оплату адміністративної послуги (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).
Слід зауважити, що документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху, так званий сертифікат відповідності, згідно з підпунктом 3 пункту 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"] видається:
* виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу;
* уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.
=== Які документи підтверджують право власності на транспортний засіб===
Документами, що підтверджують правомірність отримання транспортного засобу, можуть бути:
# договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
# укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС/центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких органів/центрів договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] ([[Договір міни|міни]], [[Договір поставки|поставки]]), [[Договір дарування|дарування]] транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
#договір [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] транспортного засобу, укладений між покупцем та суб’єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб’єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);
#укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
#[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчені]] договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] ([[Договір міни|міни]], [[Договір поставки|поставки]]), [[Договір дарування|дарування]] транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
# договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою;
#[[договір комісії]] між власником транспортного засобу і суб’єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]] транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб’єкт господарювання, які підписані від імені суб’єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб’єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
# свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
# рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
# рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
# копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
# довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
# акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#n392 додатком 6], виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n218 митна декларація] на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
# [[договір фінансового лізингу]] та договір купівлі-продажу предмета лізингу;
#акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем;
#рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985];
#акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
#договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
# акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2013 Митного кодексу України];
#договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.
#документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС);
== Огляд транспортних засобів ==
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться:

* в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів;
* в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* державному Реєстрі атестованих судових експертів;
* автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби;
* банку даних Генерального секретаріату Інтерполу;
* у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
* про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
* в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування),
* в Єдиному реєстрі боржників;
* відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку;
* в Єдиному реєстрі довіреностей щодо перевірки дійсності довіреності;
* дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).

'''Експертне дослідження'''

За бажанням власника транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України "Про судову експертизу"] порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними, проводиться експертне дослідження транспортного засобу, яке передує державній реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку транспортного засобу, з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів (виявлення фактів знищення, підроблення або зміни номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, підроблення реєстраційних документів, що їх супроводжують) і включає огляд транспортного засобу та звірку інформації щодо транспортного засобу, внесеної до реєстраційних документів.

За результатами проведеного експертного дослідження транспортного засобу фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, невідкладно складають відповідний висновок. Відомості, що містяться в такому висновку, вносяться в день проведення експертного дослідження до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Перша державна реєстрація транспортних засобів, '''що були в експлуатації за кордоном, здійснюється виключно після проведення експертного дослідження.'''

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу '''не здійснюється:'''

♦ у разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом одинадцятим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top пункту 40 цього Порядку]);

♦ у разі звернення до сервісного центру МВС особи, що перебуває в розшуку, або особи, уповноваженої діяти від її імені;

♦ у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, крім випадків:

- перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням;

- транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";

- транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";

- транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top пункту 14 Порядку] розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 985;

♦ без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель або частину панелі) ідентифікаційними номерами складових частин (крім випадків вибракування (списання) їх у цілому), а також ввезених на митну територію України, що розшукуються органами інших держав;

♦ номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

'''Важливо!'''

Транспортним засобам, у реєстраційних документах яких відсутня інформація щодо ідентифікаційних номерів кузова, шасі (рами), зареєстрованим до 18 жовтня 2006 р., протягом двох років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1019-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. N 1019] "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації транспортних засобів, допуску громадян до керування транспортними засобами, а зареєстрованим на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, - протягом двох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території ''присвоюються та наносяться на них спеціальні індивідуальні номери на підставі заяви особи'', за якою такий транспортний засіб був зареєстрований, з подальшою перереєстрацією такого транспортного засобу в порядку, установленому цим Порядком.

У разі коли протягом зазначених строків таким транспортним засобам не буде присвоєно, не нанесено на них спеціальні індивідуальні номери та не здійснено їх перереєстрацію, '''такі транспортні засоби вважаються незареєстрованими на території України.'''

== Документи, що видають після реєстрації==
На зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються:
# свідоцтво про реєстрацію;
# два номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування) – на автотранспорт: один номерний знак – на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп; дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається. Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів не дозволяється.

'''Увага!''' Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на нові.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту одержання заяви.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом;
* у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n388 частина п'ята статті 34 Закону України "Про дорожній рух"]).
В окремих випадках наявність обтяжень відносно транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та відсутність або наявність відповідної інформації про фізичну особу в Єдиному державному демографічному реєстру, [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиному реєстрі боржників].
== Вартість послуги ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"] затверджено перелік платних послуг і розмір плати за їх надання, згідно з яким реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію або його дубліката та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок, проведення експертного дослідження транспортних засобів і супровідних документів з видачею експертного висновку коштує:
* реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок- 350 гривень;
* виготовлення макетів індивідуальних номерних знаків транспортних засобів, які виготовляються на замовлення власників транспортних засобів, з видачею номерних знаків (за один комплект): три символи – 300 гривень, кожний наступний (до восьми символів) – 90 гривень, графічний елемент – 500 гривень;
* видача свідоцтва про реєстрацію колісних транспортних засобів у зв'язку з його пошкодженням або непридатністю, внесенням змін до реєстраційного документа або для виїзду за кордон автомобілів, автобусів - 26 гривень;
* вартість номерних знаків – 135 гривень;
* вартість бланку свідоцтва про реєстрацію автомобіля – 201 гривень;
* податок на доходи фізичних осіб – 5% від суми автомобіля (у випадках встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 статтею 173 Податкового кодексу України]).
Також власнику транпортного засобу доведеться сплачувати 25 000 грн на рік, якщо транспортний засіб, потрапляє в категорію розкоші, тобто:
* з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та;
* середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 2024 рік - 7100 гривень) (стаття 267 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 Податкового кодексу України]).
Після прийняття заяви посадовою особою сервісного центру проводяться огляд транспортного засобу, перевірка документів транспортного засобу за наявними базами даних автоматизованої інформаційної системи та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Розмір плати за видачу бланка або номерного знака визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' На [http://hsc.gov.ua/index/poslugi/nomerni-znaki-vigotovlennya-ta-zberigannya/ вебсорінці Головного сервісного сентру МВС України] можна перевірити вартість номерних знаків та наявність платних номерних знаків.
|}
== Зняття з обліку транспортного засобу==
Зняття з обліку транспортних засобів (крім вибракування транспортного засобу в цілому) проводиться в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця чи рішення суду та за умови проведення експертного дослідження фахівцями, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів і внесення відповідних відомостей, що містяться у висновку експертного дослідження, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів з урахуванням вимог пункту 15 цього Порядку(пункт 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-novykh-kolisnykh-transportnykh-zasobiv-usikh-katehorii-inozemnoho-vyrobnytstva-abo-ikh-perereiestratsiia-z-vydache Реєстрація, перереєстрація транспортних засобів/реєстрація авто/реєстрація автомобіля (машини)]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання

2024-05-13T07:23:18Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
== Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 частина перша статті 12 Закон України "Про виконавче провадження"]).

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання '''протягом усього періоду''', на який присуджені платежі (частина третя статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"]).
== Куди звертатися ==
Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до '''суду''', '''який розглядав справу як суд першої інстанції.'''

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до '''суду за місцем виконання відповідного рішення.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Поновлення пропущеного строку можливе лише щодо виконавчого документа, виданого судом. Щодо інших виконавчих документів, виданих іншими юрисдикційними органами, пропущені строки поновленню не підлягають.'''
|}
== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання є '''стягувач'''. Також, зазначене право належить і '''правонаступнику стягувача''', у випадках, якщо нормами матеріального права допускається правонаступництво.
== Підстава поновлення строку ==
Зазначений строк є процесуальним і може бути поновленим.
Підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суди дають оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

З судової практики поважними причинами для поновлення строку здебільшого визнаються отримання не з вини стягувачів виконавчих листів після закінчення строку пред’явлення їх до виконання. Так, у справі № 607/21808/13-ц суди встановили, що стягувач пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, оскільки судом першої інстанції при оформленні та видачі виконавчих листів порушено норми Інструкції з діловодства та Закону України «Про виконавче провадження», стягувач не отримав виконавчих листів, тобто фактично не мав можливості вимагати виконання судового рішення.

У справі №[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79388084 2а/0470/4250/11] судами встановлено, що стягувач звернувся до суду із заявами про видачу виконавчого листа з дотриманням встановленого законом строку, однак, виконавчий лист було видано судом після строку, встановленого законодавством для пред'явлення виконавчих листів для виконання, тому суди дійшли висновку про наявність поважних причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. А у справі № 2а-12192/09/0470 суди дійшли висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено не з вини заявника, оскільки стягувач своєчасно звертався до окружного адміністративного суду з відповідною заявою, проте через те, що адміністративна справа перебувала на розгляді у Вищому адміністративному суді України, суд своєчасно не видав виконавчий лист.

Також вимогу про поновлення строку пред’явлення до виконання виконавчого документа може бути заявлено одночасно з проханням видати дублікат такого виконавчого документу. Поширеним є подання таких заяв при втраті виконавчого документу під час примусового виконання або при пересиланні виконавчого документу з одного органу державної виконавчої служби до іншого. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили (постанова ВС від 29.08.2018 у справі № 344/5708/15-ц, постанова від 17.10.2018 у справі № 1304/8184/12, постанова від 12.06.2019 у справі № 2-1316/736/11).
== Вартість ==
Чинне законодавство не передбачає стягнення судового збору як оплати заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, як свідчить судова практика, при поданні такої заяви сплачується '''судовий збір, у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (у 2023 році - 90,84 грн. (0,03 * 3028 грн.).
== Строки розгляду заяви ==
Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, але їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

'''Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.'''
== Порядок оскарження ==
За результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання '''суд постановляє ухвалу''' про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 24 частини першої статті 353 ЦПК України]).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом '''п’ятнадцяти днів''' з дня його (її) проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом '''п’ятнадцяти днів''' з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

2024-05-13T07:22:32Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11 Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0903-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 108 «Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №903/19641]
== Поняття та види тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності ==
Відповідно до частини другої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:]

'''''Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС)''''' - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Відповідно до частини 4 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]: розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування – Міністерство розвитку громад та територій.
=== '''Види ТС:''' ===
''Слід розрізняти пересувну та стаціонарну ТС:''
* '''''пересувна ТС''''' - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;
* '''''стаціонарна ТС''''' - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.
Холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з ТС, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, що займає таке обладнання, не може перевищувати 25% площі цієї ТС, а обладнання має розміщуватися поряд з ТС.

Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків та споруд здійснюється на частині їх площі залежно від функціонального призначення та бажаного місця розміщення ТС, а також комплексної схеми розміщення ТС на підставі договору оренди з власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних та пожежних норм. При дообладнанні (переобладнанні) приміщень усередині будинків та споруд IV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюється відповідно до комплексної схеми розміщення ТС.

Розміщення ТС на території ринку як торговельного об'єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.

Для розміщення групи ТС (''але не більше п'яти'') розробляється '''''єдиний паспорт прив'язки ТС з прив'язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення''''' (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування.
== Порядок отримання документів на розміщення ТС ==
Підставою для розміщення ТС є '''''паспорт прив’язки.'''''

'''''Паспорт прив'язки ТС''''' - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Суб'єкт господарювання, який має намір розмістити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації '''із заявою у довільній формі, до якої додаються:'''
* графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
* реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.
Цей перелік документів є вичерпним.

'''''Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає''''':
* '''''протягом 10-ти днів''''' з дня подання зазначеної заяви - відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворюється у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (архітектурно-містобудівні ради);
* '''''протягом 15-ти днів''''' з дня подання зазначеної заяви - орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю (в разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури).
'''''Комплексна схема розміщення ТС''''' - схема розміщення ТС на території населеного пункту або його частині. Протягом трьох робочих днів з дня відповідного визначення, замовник письмово повідомляється про відповідність його намірів щодо місця розташування ТС будівельним нормам або надається аргументована відмова.

Після отримання позитивного рішення, з метою отримання паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); схему благоустрою прилеглої території; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив'язки ТС оформлюється '''''протягом десяти робочих днів''''' з дня подання зазначеної заяви та видається на безоплатній основі.

Паспорт прив'язки включає:
* схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;
* ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);
* технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;
* реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Важливо, що даний перелік документів є '''''вичерпним'''''.

Паспорт прив'язки ТС '''''не надається''''' виключно з двох підстав: якщо подано неповний пакет документів, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11 п. 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності], або недостовірні відомості, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11#Text п. 2.6 того ж Порядку.]

Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках, один із яких зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.

Строк дії паспорта прив’язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється '''''за заявою замовника''''', шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
== Встановлення ТС ==
Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, будь-які відхилення не допускається.

Після того, як ТС розміщено, замовнику необхідно подати до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації '''''письмову заяву''''' відповідної форми (додаток 2), у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.

'''Увага!''' Розміщення ТС самовільно забороняється.

Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.

Варто зазначити, що час, витрачений на підготовку та подачу до органу з питань містобудування та архітектури схеми розміщення ТС, ескізів фасадів ТС та отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення (за наявності), не входить в строк підготовки паспорта прив'язки ТС.
== Призупинення, анулювання та відновлення дії паспорта прив’язки ==
Дія паспорта прив'язки '''''призупиняється''''' за таких умов:
* необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;
* необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.
У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах - тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) виконавчим органом відповідної ради або районної державної адміністрації про призупинення дії паспорта прив'язки.

На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних робіт.

Підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових або аварійних ремонтних робіт.

Дія паспорта прив'язки ТС '''''анулюється''''' за таких умов:
* недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні;
* невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;
* надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1330-11#Text п. 2.6 Порядку], під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
''У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.''
== Досудовий порядок ==
Відповідно до ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 1 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] закріплює право кожного громадянина звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зверненням (скаргою) про порушення своїх прав і законних інтересів.

Так, звернення може бути '''''усним чи письмовим'''''.
* '''Усне''' звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
* '''Письмове''' звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено ПІБ, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного скарги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звернення, оформлене '''''без дотримання зазначених вимог''''', повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями '''''не пізніш як через десять днів від дня його надходження''.'''

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

'''Термін розгляду звернень.'''

Звернення розглядаються і вирішуються у термін '''''не більше одного місяця''''' від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але '''не пізніше п'ятнадцяти днів''' від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

'''''Загальний термін''''' вирішення питань, порушених у зверненні, '''''не може перевищувати сорока п'яти днів.'''''

При цьому, слід пам’ятати, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

''Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.''
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядування пред’являється в порядку адміністративного судочинства до '''''окружного адміністративного суду''''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача (пункт 1 частина 1 статті 19, частина 1 статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]).
=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір '''у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (станом на 1 січня 2024 року - '''1211.20 грн.''') відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно

2024-05-13T07:18:57Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 Закон України “По колективне сільськогосподарське підприємство”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN38683?an=61 Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 20.05.2008 № 315]

== Що таке майновий пай ==
'''Майновий пай''' – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

До пайового фонду майна учасників колективного сільськогосподарського підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств та організацій, згідно частини 1 статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”].

== Хто має право на майновий пай ==
На майновий пай мають право всі члени колективного сільськогосподарського підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема:
* пенсіонери;
* особи, які призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби;
* особи, які призвані на військові збори;
* особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах;
* особи, направлені підприємством для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації;
* особи, які підвищують рівень кваліфікації з відривом від виробництва;
* особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій;
* жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
* особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною;
* особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що не було пов’язано з виконанням трудових обов’язків на цьому підприємстві;
* особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;
* спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.
Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки і затверджується зборами співвласників.

За рішенням зборів співвласників до осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути віднесені й інші категорії осіб, наприклад, такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку.

== Куди звернутися ==
Для внесення до списку осіб, які мають право на майновий пай власнику паю необхідно звернутися з заявою у довільній формі про вихід зі складу членів спілки співвласників та виділення майна в натурі до комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. В даній заяві необхідно вказати конкретні об'єкти нерухомого майна, які необхідно виділити. Обов'язково необхідно звернути увагу на те, щоб назва кожного об'єкту нерухомого майна — кожної окремої будівлі, споруди відповідала назві цього ж об'єкту нерухомого майна, яка записана у балансі спілки власників. Факт подачі такої заяви повинен бути підтверджений відміткою про вручення.

Для того, щоб зібрати загальні збори спілки співвласників необхідно звернутися до комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, спілки співвласників та власників паїв. Скликати загальні збори спілки співвласників необхідно для проведення голосування та отримання згоди щодо виділення вказаного у заяві нерухомого майна. За результатом таких зборів приймається протокол про виділення конкретно визначеного майна розформованого колективного сільськогосподарського підприємства в натурі з конкретним зазначенням нерухомого майна, яке виділяється в натурі, а саме щоб назва кожного об'єкту нерухомого майна — кожної окремої будівлі, споруди — відповідала назві цього ж об'єкту нерухомого майна, яка записана у балансі спілки співвласників.

Список осіб, які мають право на майновий пай та перелік майна для виділення в натурі складається комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки і затверджується зборами співвласників.

== Право громадян на пайовий фонд майна ==
Згідно абзацу другого частини 1 статті 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”] право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску.

Трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві.

Учаснику колективного сільськогосподарського підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки в пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

== Виділення майнового паю в натурі ==
Виділення майнового паю в натурі можливий, наприклад, якщо вилучення заявлених об'єктів не порушує цілісності структури матеріально-технічної бази колективного сільськогосподарського підприємства та балансу матеріально-технічного забезпечення паїв.

'''Вихід окремої особи або декількох членів, які отримують свої майнові паї в натурі.''' Прикладом може бути вихід окремої особи для створення фермерського господарства чи вихід кількох осіб для створення приватного підприємства (ТОВ, кооперативу або іншої юридичної форми).

'''Вихід більшості власників майнових паїв, які отримують майно цілісним майновим комплексом.'''Такі особи отримують основні та обігові засоби на загальну суму своїх майнових паїв і підписують між собою договір про спільне володіння, користування та розпорядженням майном.

== Визначення індивідуальних майнових паїв ==
Індивідуальний майновий пай визначається на підставі: методики визначення трудового внеску; календарного періоду обчислення трудових внесків; методики обчислення розміру індивідуального майнового паю. Методику визначення трудового стажу та методику обчислення розміру індивідуального майнового паю затверджує Мінагрополітики.

== Уточнення розмірів паїв членів підприємства ==
Уточнення розмірів паїв членів підприємства здійснюється у разі: повернення до пайового фонду майна підприємства, яке перебувало в податковій заставі і призначалося, але не було використано, для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства; зміни вартості пайового фонду майна з урахуванням цін на дату його встановлення; виділення майна в натурі окремим співвласникам за період, що минув після реорганізації підприємства.

== Строки передачі ==
Не пізніше 10 днів з дня затвердження переліку осіб, які мають право на майновий пай комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки передає спілці співвласників список співвласників і перелік майна, призначеного для виділення, а копії цих документів — до відповідної ради.

== Документ, що посвідчує право власника на майновий пай ==
Майновий пай підтверджується '''свідоцтвом про право власності на майновий пай''', яке видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До цього списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування, інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена підприємства. При цьому всі подані документи формуються в окрему справу щодо кожного підприємства.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику колективне сільськогосподарське підприємство робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

== Документи для державної реєстрації права власності у зв'язку із виділенням нерухомого майна в натурі==
Згідно з пунктом 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] для державної реєстрації права власності у зв"язку із виділенням нерухомого майна в натурі власниками майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:
# свідоцтво про право власності на майновий пай члена колекивного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою;
# акт приймання-передачі нерухомого майна.

== Вартість ==
Видача свідоцтва громадянину проводиться '''безоплатно'''.

У випадку втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

== Передача майна ==
Передача майна оформляється актом приймання-передачі, який складається у двох примірниках. Перший примірник передається в бухгалтерію колективного сільськогосподарського підприємства і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій з виділення громадянам майна в рахунок їх паїв. Другий примірник передається новим власникам майна разом з інвентарними картками або інвентарними описами основних засобів та накладними внутрішньогосподарського призначення на оборотні засоби.

Після підписання акта приймання-передачі майна право власності на майно переходить до колективу співвласників або до окремої особи, яка отримала свій майновий май індивідуально.

== Судовий порядок ==
Згідно з пунктом 2 статті 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2114-12 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”] пай є власністю учасника колективного сільськогосподарського підприємства. Право розпоряджатися ним за власним розсудом такий громадянин набуває після припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі не включення члена колективного сільськогосподарського підприємства до списку осіб, які мають право на майновий пай та виділення йому майнового паю в натурі; невиконання рішення загальних зборів або збори взагалі не вирішили по суті питання щодо виділення йому в натурі майнового паю; невидачі свідоцтва про право власності на майновий пай подальший захист прав власника вирішується в судовому порядку.

Процесуальною формою вираження позову є саме позовна заява, яка має містити всі елементи позову та інші необхідні для провадження у справі дані передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України].

Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Але якщо при розгляді спору буде встановлено, що зазначений строк закінчився до пред'явлення позову, це даватиме підставу для відмови в його задоволенні.

Позовна заява за захистом своїх порушених прав подається до суду за місцем знаходження майнового паю.

За подання до суду позовної заяви про виділення майнового паю в натурі, яка подається особою сума судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір".]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Господарське право]]

Внесення виправлень відомостей у координатах поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі

2024-05-13T06:58:27Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальні положення щодо формування земельної ділянки ==
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ч. 1 ст.79-1 Земельного кодексу України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок)] до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:
* кадастровий номер;
* місцезнаходження (адреса);
* опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;
* площа;
* міри ліній по периметру;
* координати поворотних точок меж.».
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text ч. 2 ст.152 Земельного кодексу України], власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Пунктом 156-4 Порядку] визначено, що у разі коли під час ведення Державного земельного кадастру або здійснення адміністратором Державного земельного кадастру заходів, визначених підпунктами 1, 6 пункту 205 цього Порядку, у відомостях Державного земельного кадастру виявлені повторювані у певної сукупності об’єктів Державного земельного кадастру або у відомостях про земельну ділянку відхилення у значеннях координат поворотних точок меж таких об’єктів від значень, що відповідають їх фактичному місцю розташування в натурі (на місцевості), адміністратор Державного земельного кадастру здійснює коригування таких відомостей, формує уточнені кадастрові плани відповідних земельних ділянок в електронній (цифровій) формі, засвідчує їх кваліфікованим електронним підписом та за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру надсилає Державному кадастровому реєстраторові, який вносить відкориговані відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол в електронній формі згідно з додатком 30-1.

Адміністратор Державного земельного кадастру здійснює коригування відомостей про земельні ділянки за умови незмінності значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж відповідних земельних ділянок.

== Що вважається помилками у Державному земельному кадастрі ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text п. 138 Порядку], '''помилками у Державному земельному кадастрі є''':

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відомості про земельну ділянку та інші об’єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об’єктів Державного земельного кадастру:

- набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;

- відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;

- зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

== До кого звертатися для внесення виправлень відомостей у координатах поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ==
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа повинна перш за все звернутися та повідомити про наявність помилки відповідну державну або приватну землевпорядну організацію, яка попередньо виготовила технічну документацію із землеустрою.

Після чого, землевпорядна організація письмово повинна звернутися з повідомленням встановленої форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#n433 Додаток 29 до Порядку]) до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.

Повідомлення у паперовій формі разом із доданими до них документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в електронній формі - подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки.

Також необхідно подати до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, власником земельної ділянки або землекористувачем заяву про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру.

== Необхідні документи ==
До повідомлення та заяви додаються:
* документи / посвідчені копії документів, на підставі яких до Державного земельного кадастру були внесені відомості та які містять технічну помилку;
* документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у Державному земельному кадастрі;
* документ, що підтверджує внесення плати за виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі;
* копія паспорту власника або землекористувача земельної ділянки;
* копія ідентифікаційного номеру власника або землекористувача земельної ділянки.
Зазвичай, землевпорядна організація, для усунення помилок та внесення виправлень відомостей у координатах поворотних точок меж земельної ділянки у Державному земельному кадастрі виготовляє оновлений електронний обмінний файл та/або за потреби оновлену технічну документацію із землеустрою (електронна версія у форматі PDF).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text п. 156 Порядку], '''виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду'''.

== Адміністративний збір ==
0,13 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

== Строк розгляду повідомлення та заяви ==
Розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

2 робочих дні з дня реєстрації відповідної заяви у Держгеокадастрі.

== Порядок оскарження ==
Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником), у паперовій формі під час особистого звернення чи шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру та повинна містити:

1) найменування органу, до якого подається скарга;

2) повне найменування/ прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/ прізвище, ім’я та по батькові представника скаржника, якщо скарга подається представником;

3) реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;

4) зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;

5) у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги - у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис - у разі подання скарги в електронній формі.

Скарга на рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки, внесення відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру, надання відомостей з Державного земельного кадастру, виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру розглядається відповідно до цього Порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Держгеокадастр розглядає скарги на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір).
Територіальні органи Держгеокадастру розглядають скарги:

1) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру;

2) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення;

3) на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора (крім рішення про державну реєстрацію земельної ділянки);

4) щодо надання відомостей Державного земельного кадастру.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

== Зразок заяви про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру ==
[[Файл:Зразок заяви про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру.docx|міні|Зразок заяви про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі

2024-05-13T06:51:44Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4312-17#Text Закону України «Про професійний розвиток працівників»]

==Підстави звільнення==
Якщо працівник за станом здоров'я або внаслідок недостатньої кваліфікації не може виконувати доручену йому роботу, власник або уповноважений ним орган зобов'язані вжити заходів для переведення працівника з його згоди на іншу роботу з урахуванням його кваліфікації або відповідно до медичного висновку. Якщо працівник відмовляється від такого переведення, власник або уповноважений ним орган має право при одержанні згоди від профспілкового органу звільнити його у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі.

На цих самих підставах може бути розірвано трудовий договір з керівництвом підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення.
Виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є підставою для розірвання [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] та звільнення працівника згідно п.2 ч.1 ст. 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України].

Згідно з п. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] за цією підставою можуть бути звільнені працівники тільки в тому випадку, якщо будуть встановлені фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або втрати здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено власником або уповноваженим ним органом працівникові.

'''''Фактами підтвердження невідповідності''''' можуть бути:
*''Щодо робітників'': систематичне невиконання норм виробітку, порушення технологічної дисципліни та ін.
*''Щодо керівних працівників, спеціалістів і службовців'': невчасне і неякісне виконання службових обов'язків, прийняття помилкових рішень, брак достатніх знань, наявність рішення атестаційної комісії тощо.
===Невідповідність за результатами атестації===
Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення [[Порядок проведення атестації працівників|атестації]].

'''''Право роботодавця на атестацію працівника'''''

У випадку, якщо на підприємстві окремі категорії працівників підлягають атестації, то відповідні положення мають бути внесені у колективний договір. Якщо колективний договір не укладався, то категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік її проведення визначаються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

Крім того, варто пам'ятати про імперативні вимоги статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4312-17#n83 Закону України «Про професійний розвиток працівників»], де встановлено перелік працівників, що не підлягають атестації:

- працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;

- вагітні жінки;

- особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю з дитинства;

- одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;

- неповнолітні;

- особи, які працюють за сумісництвом.

Цей перелік не є вичерпним та може бути розширеним колективним договором.

'''''Порядок проведення атестації'''''

Атестація працівників проводиться не частіше ніж один раз на три роки за рішенням роботодавця.

Так, у випадку прийняття рішення про проведення атестації, роботодавець має затвердити:

- положення про проведення атестації.

До розробки вказаного положення рекомендуємо підійти максимально зосереджено, оскільки у випадку неналежного його оформлення, може бути оскаржено і весь порядок проведення атестації, а отже - і її результати.

Рекомендуємо продублювати у положенні інформацію щодо категорій працівників, які підлягають та не підлягають атестації, строки та періодичність її проведення.

Особливої уваги потребує розробка розділу щодо порядку формування, роботи та ухвалення рішень атестаційною комісією. Крім того, варто вказати критерії, за яким буде здійснюватися оцінка працівників, що відповідає принципу правової визначеності.

Не зайвим буде розділ про порядок оскарження рішення атестаційної комісії працівником, який не згоден із результатами атестації.

- склад атестаційної комісії, до якої обов'язково має входити представник виборного органу первинної профспілкової організації.

Наголошуємо, що безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії. Це імперативна заборона Закону України «Про професійний розвиток працівників», метою якої є попередження упередженості при атестації працівника.

- графік проведення атестації.

Така інформація має бути доведена до відома працівників, що підлягають атестації, не пізніше ніж за два місяці до її проведення. Факт ознайомлення має бути підтверджений особистим підписом працівника із зазначенням дати ознайомлення.

'''''Порядок дій роботодавця після отримання рішення атестаційної комісії'''''

Атестаційна комісія має право прийняти лише два рішення: про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

У випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді комісія може надати додаткові рекомендації для роботодавця. Це може бути:

- переведення працівника на іншу посаду (виключно за згодою працівника);

- направлення працівника на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Таке навчання проводиться за рахунок роботодавця.

Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими фактами.

Крім того, у деяких випадках працівник зобов'язаний пройти навчання, інструктаж або перевірку знань з техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці тощо. Ухилення працівника від цього обов'язку або отримання незадовільної оцінки також може бути підставою для звільнення у зв'язку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі. Таке ухилення документально підтверджується, якщо працівник не зазначений у списках осіб, що пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань, а отримання незадовільної оцінки — довідкою організації, яка їх проводила.
===Невідповідність за станом здоров’я===
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я '''''може бути підставою''''' для звільнення '''''якщо''''':
*про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладання трудового договору — протипоказання стану здоров’я виявлені після його укладення;
*відбулася повна або часткова втрата непрацездатності, а не тимчасова;
*стан здоров’я перешкоджає продовженню роботи:
#в результаті чого працездатність працівника знижується до рівня, що перешкоджає якісному виконанню роботи;
#створює загрозу для здоров'я або життя працівника;
#працівник не може належним чином виконувати трудові обов'язки і потребує надання більш легкої роботи відповідно до медичного висновку;
#виконання обов'язків працівником створює небезпеку для членів трудового колективу або громадян, яких він обслуговує, і він не згодний перейти на іншу роботу.
*отримана письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.
'''''Рішення про звільнення має ґрунтуватися''''':
*на висновку МСЕК, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і рекомендована робота інша, ніж виконувана;
*медичному висновку про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, якщо такий працівник зобов’язаний періодично проходити [[Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення|медичні огляди]].
Якщо [[Інвалідність та порядок її встановлення|групу інвалідності]] із зазначенням непрацездатності працівника встановлено до укладення [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]], однак працівник, оформляючись на роботу, приховав цей факт, його мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України].

'''Важливо!''' Ст. 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] забороняє розривати трудовий договір з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків.
===Невідповідність, встановлена під час випробування===
З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладанні трудового договору, може встановлюватися [[Випробувальний термін при прийнятті на роботу|випробування.]] І звільнення за результатами випробування можливе за умови, якщо буде встановлена невідповідність. Проте у даному випадку, працівник звільнятиметься за ст. 28 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України], не за п.2 ст.40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF КЗпП України], оскільки у останньому випадку невідповідність працівника займаній посаді є виявленою. Це означає, що факт невідповідності не був відомий під час прийняття працівника на роботу, не був виявлений протягом випробувального терміну.
==Гарантії працівникам==
*Звільнення працівника на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF#n231 п. 2 ст. 40 КЗпП України] допускається, якщо неможливо [[Переведення працівника на іншу роботу|перевести працівника]], з його згоди, на іншу роботу.
*Звільнення може бути здійснене лише за попередньою згодою виборного органу первинної організації профспілки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF#n275 ст. 43 КЗпП України]).
*Працівнику виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі не меншому середнього місячного заробітку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF#n299 ст. 44 КЗпП України]).
Не може бути визнано законним звільнення на викладених вище підставах тільки через те, що відсутня фахова освіта (диплом), якщо згідно з чинним законодавством її наявність не є обов'язковою умовою виконання роботи відповідно до трудового договору.

Однак коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання у визначеному порядку спеціального права ([[Порядок отримання посвідчення водія|водії автомобільного й електротранспорту]] та ін.), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі.

Забороняється звільняти на цій підставі (недосвідченість у роботі) молодь, уперше прийняту на виробництво, а також молодих спеціалістів, направлених на роботу після закінчення відповідних навчальних закладів.
==Покроковий алгоритм дій роботодавця==
'''КРОК 1'''. Виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді:
*проведення атестацій та отримання висновку атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді;
*медичний огляд / довготривале лікування і отримання медичного висновку чи висновку МСЕК, про які говорилося вище.
'''КРОК 2'''. Пропонування переведення на іншу роботу/посаду (якщо така є у наявності і відповідає кваліфікації працівника чи медичним рекомендаціям).

'''КРОК 3'''. У випадку відсутності такої посади/роботи чи відмови працівника від переведення приймається рішення про звільнення.

'''КРОК 4'''. Повідомлення листом первинної організації профспілки і запитується її дозвіл на таке звільнення.

'''КРОК 5'''. Отримання відповіді профспілки і видача наказу/розпорядженння про звільнення. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.

[//wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6b/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%BF.2_%D1%81%D1%82.40_%D0%9A%D0%97%D0%BF%D0%9F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.pdf Медіа: Зразок наказу п.2 ст.40 КЗпП України.pdf].

'''КРОК 6'''. Проведення повного розрахунку, видача заповненої [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]].
== Порядок оскарження рішення про звільнення==
Якщо звільнення відбулося з порушеннями, '''працівник має право оскаржити таке рішення''':
*безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду;
*шляхом подачі позовної заяви про [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|поновлення на роботі]];
*в місячний термін із дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудової книжки]]'''.'''
При цьому [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|судовий збір]] не сплачується (ст. 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія: Трудові спори]]
[[Категорія: Суди]]

Особливості провадження у справах про оскарження рішень дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності

2024-05-13T05:42:30Z

Valerii.lebid:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
==Право оскарження==
Відповідно до частини першої статті 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)] кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушені її права, свободи або законні інтереси.
===Строки оскарження===
Відповідно до статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - '''протягом десяти днів''' з дня набрання постановою законної сили.

Аналогічні приписи містяться в частині другій статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], а саме: позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - '''протягом десяти днів''' з дня вручення такого рішення (постанови).
====Поновлення пропущеного строку====
Згідно із статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до частини першої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
==Підсудність==
===Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів===
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] та частини першої статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
===Територіальна підсудність===
Відповідно до частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] справи щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються за вибором позивача (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача).
==Розгляд справи==
===Строки розгляду справи===
Згідно із частиною першою статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
===Рішення за наслідками розгляду справи===
Відповідно до частини 3 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:
*залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
*скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
*скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
*змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
==Апеляційне оскарження==
===Строки подання апеляційної скарги===
Згідно із частиною четвертою статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані '''протягом десяти днів''' з дня його проголошення.
===Строки розгляду апеляційної скарги===
Відповідно до частини п'ятою статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] суд апеляційної інстанції розглядає справу у '''десятиденний строк''' після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
===Неможливість посилення відповідальності===
Згідно із частиною шостою статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
==Судові витрати==
===Судовий збір===
Відповідно до сформованого правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17] за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (605,60 грн. у 2024 році).
===Інші судові витрати===
Інші [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|судові витрати]] несуть сторони у загальному порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі

2024-05-13T05:41:26Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про національну поліцію"]
==Які повноваження органів поліції?==
'''Адміністративним правопорушенням (проступком)''' визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На органи Національної поліції України покладені обов’язки розглядати справи відносно водіїв, які порушили правила дорожнього руху, такі як:
* порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;
* експлуатацію водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах;
* порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів;
* перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху;
* порушення правил руху через залізничні переїзди;
* ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
* керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
* випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством;
* допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;
* порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та інші.
==Як відбувається розгляд справи?==
Розгляд справи відбувається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення])

'''Порушення справи''', розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу, оголошується, яка справа розглядається та хто притягується до адміністративної відповідальності.
Обов’язково роз’яснюються права, адже водій, відносно якого розглядається справа має певні права, такі як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання і головне користуватися юридичною допомогою адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст.268 Кодексу України про адміністративні правовопрушення]).
Саме головне на цій стадії – подати клопотання, воно може бути як усним, так і письмовим, що стосується письмового, воно повинно бути долучено до матеріалів справи.
У випадку безпідставної відмови поліцейським прийняти таке клопотання та долучити до справи, такі дії можна зафіксувати за участі свідків або камеру телефону. Відео зйомка дій працівників поліції дозволена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр ст. 34 Конституції України] передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб).

'''Розгляд справи''' дуже часто, проводиться лиш формально, поліцейський майже ніколи не повідомляє про закінчення етапу з’ясування обставин справи та перехід до розгляду справи, не надається право на дачу пояснень, не досліджуються докази та не вирішуються клопотання.

'''Ухвалення рішення –''' поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
==Як відбувається процедура оскарження рішення, якщо не задоволено клопотання про надання захисника у справі? ==
Не варто втрачати надію, адже порушення права скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Саме до такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 у постанові від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а], адже інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, не надав можливості скористатись правом на професійну правничу допомогу, яке закріплено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 59 Конституції України]. Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення – є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
==Куди звернутися для оскарження рішення?==
Відповідно до абзацу 1 частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України] особа, яка має намір звернутись до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, має право самостійно обрати суд, до якого вона бажає звернутись, або суд за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.
==Який необхідно сплатити судовий збір?==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 18 березня 2020 року, справа № 543/775/17] встановила однаковий підхід у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ''(605,60 грн. у 2024 році).''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87657275 Постанова Верховного суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а];
[[Категорія:Адміністративне право]]

Компенсація шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок

2024-05-13T05:39:50Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 року №310]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року №270]
== Хто має відповідати ==
У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, відповідальність несе управитель зазначеного будинку.

Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з п.1.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій], затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п.1.1.8.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року], <big>'''''балансоутримувач зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду'''''</big>. До такого ж висновку прийшла колегія ВССУ у справі № 6-15405св15.

У випадку заподієння шкоди здоров'ю людині, завданої внаслідок падіння бурульок з даху будинку, який використовується підприємством (фізичною-особою підприємцем) або є його власнітю, відповідальність несе власник підприємства (фізична-особа підприємець).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n165 Закону України "Про благоустрій наслених пунктів"] утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n165 Закону України "Про благоустрій наслених пунктів"] відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
== Дії при нанесенні шкоди здоров'ю, завдані внаслідок падіння бурульок ==
# Звернення до швидкої допомоги або медичного закладу.
# Звернення до органів поліції з заявою про скоєння злочину за ст.367 КК України "Службове недбальство".
# Звернутись до міської ради із заявою про розслідування нещасного випадку невиробничого характеру.
# Звернутись до управління житлово-комунального господарства ЖКГ з запитом про надання інформації хто є власником будинку, з якого людина через падіння бурульок зазнали пошкодження здоров'я.
# Звернутись з заявою про відшкодування шкоди до власника (управитель багатоквартирного будинку) будинку.
# В разі відмови такого відшкодування, звернутись з позовом до суду.
== Судовий порядок стягнення відшкодуванню шкоди здоров'ю, завданої внаслідок падіння бурульок ==
Якщо відповідачем є суб’єктом владних повноважень необхідно звертатись до до суду з '''адміністративним позовом.'''

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Якщо відповідач фізична особа необхідно звертатись до суду з цивільним позовом.

Від сплати судового збору позивач буде '''''звільнений''''' на підставі п.2 ч.1 ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]. Крім матеріальної шкоди, потеріпілий має право також на стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]
== Докази в судовому процесі ==
* Фотографії з прив'язкою до вивісок магазинів, балкону, вікон, інших елементів, які ідентифікують будинок з якого впали бурульк
* Показання свідкі
* Виписки з медичної картки, довідки, епікризи
* Квитанції (чеки) про придбання ліків або надання послуг з діагностування травм
* Постанова слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження ( у випадку звернення з заявою про злочин)
* Акт про нещасний випадок невиробничого характеру (у випадку звернення з заявою про розслідування нещасного випадку)
== Судова практика ==
'''Позиція Верховного суду України''': Житлово-експлуатаційні підприємства зобов'язані прибирати дахи і карнізи від льоду. Невиконання цього обов`язку буде підставою для відповідальності. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/52523367 Ухвала ВССУ у справі № 6-15405СВ15 від 07.10.15].
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2024-05-01T05:40:00Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України'''] '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом" (введений у дію з 01.01.2002 р.).
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати:

* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC). стаття 121 Земельного кодексу України]

== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83. (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - '''302.8 грн.''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C)%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%200%2C1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. ч. 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям

2024-05-01T05:34:19Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1763-15 Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3668-17 Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядок подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 18-6 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]"
[[Файл:Призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям.jpg|міні]]
== Особи, які мають право на пенсію за вислугу років ==
# особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;
# особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;
# особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
# особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
# громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
# особи, зазначені у статтях 3 і 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон)];
# особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом], у передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] випадках;
# державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 "Про Національну поліцію]" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п’яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 "Про державну службу"], а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону]).
== Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії: ==
* Особам '''офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби''' і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page2 Закону] до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
#військова служба;
# cлужба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;
#cлужба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
#час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
# час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
#час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
#час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом], безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, репресованими особами, яких у подальшому було реабілітовано;
#час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Великої Вітчизняної війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;
#час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;
# час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
# час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу;
#час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;
#військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об’єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Законом], проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони;
# час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та Національним антикорупційним бюро;
#час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;
#час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;
#час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
* До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], під час призначення пенсії згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Закону] додатково зараховується час навчання в межах до п’яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
* До вислуги років осіб, зазначених у пункті "ж" статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page2 Закону], додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ України або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
* При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом], враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Вислуга років для призначення пенсії у разі поновлення виплати пенсії після перерви в її одержанні, яка була раніше обчислена особі, яка має право на пенсію за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page2 Законом], відповідно до законодавства, яке діяло на день попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає (стаття 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page2 Закону]).
== Умови призначення: ==
# Після звільнення зі служби, незалежно від віку, '''при наявності календарної вислуги 25 років і більше'''.
# При досягненні на день звільнення зі служби 45-ти річного віку, з'''а наявності 25 років і більше страхового стажу з яких не менше 12 років 6 місяців становить служба в силових структурах'''.
== Пенсія за вислугу років призначається: ==
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" , "3" статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону] (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону]), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
* по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
* з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
* з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
* з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
* з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
* з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
* з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
* з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
* з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
* з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
* з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону];

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку.

в) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1763-15 "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців], які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";

г) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону], які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Зберігається право на пенсію за вислугу років для осіб, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та мають вислугу 20 років, у разі їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та подальшим їх фактичним звільненням з такої служби або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
== Обчислення пенсії ==
* особам, які мають вислугу 20 років і більше (пункт „а” статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] ): '''за вислугу 20 років – 50 процентів,''' а '''звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я''', особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закону України „Про Національну поліціюˮ], звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу – '''55 процентів''' відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); '''за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти''' відповідних сум грошового забезпечення;
* особам, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт „б” статті 12): '''за страховий стаж 25 років – 50 процентів''' і за кожний повний рік стажу '''понад 25 років – 1 процент''' відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
* особам, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України (пункт „в” статті 12): за вислугу '''20 років – 50 процентів''' відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти з'''а кожний повний рік вислуги''' '''понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів''' відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
'''Мінімальний розмір пенсії за вислугу років''', встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
== Строки перерахунку призначених пенсій: ==
При настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім’ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
== Перерахунок раніше призначених пенсій: ==
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Пенсія за вислугу років підлягає перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text 45-2008-п]), встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12/page#Text Закону]. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” . У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію вислугу років, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вислугу років, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
== Куди звернутися: ==
Заяви про призначення пенсії за вислугу років, звільненим зі служби, які мають право на пенсію подаються цими особами до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations головних управлінь Пенсійного фонду України] в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи
# Міністерства оборони України,
# Міністерства внутрішніх справ України,
# Міністерства надзвичайних ситуацій України,
# Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України,
# Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України,
# Державної податкової служби України,
# Державної пенітенціарної служби України,
# Державної інспекції техногенної безпеки України.
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1] (далі - Порядок).
== Необхідні документи ==
'''Для призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи:'''
* заява про призначення пенсії (додаток 1 до пункту 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку])
* грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
* документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону];
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи|довідка МСЕК про визнання особою з інвалідністю]];
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ПАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ПАТ "Ощадбанк";
* копія паспорта;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* документи, що підтверджують стаж роботи;
* документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності);
* документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, та особиста декларація про відсутність громадянства держави - окупанта (для призначення пенсії громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримуютьпенсії від уповноважених органів Російської Федерації).
== Строки розгляду питання ==
=== Підготовка і подання документів для призначення пенсії===
Уповноважений структурний підрозділ '''у 10-денний термін''' з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку].

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.
=== Органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення ===
Пенсію призначають [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations органи Пенсійного фонду України].

Документи про призначення пенсії розглядає [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations орган Пенсійного фонду України] і '''не пізніше ніж у 10-денний строк''' з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

''Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.''
=== Строки призначення пенсій ===
*військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім’ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
*особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону], - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;
*особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту "б" статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону], - з наступного дня після звільнення зі служби;
*особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, поновленим у військовому (спеціальному) званні, - з дня поновлення;
*особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом], які звільнені зі служби у зв’язку із засудженням за умисний злочин без позбавлення військового (спеціального) звання з правом на пенсію за вислугу років, - з дня звернення за пенсією;
*особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] у зв’язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але '''не більш як за 12 місяців''' перед зверненням за пенсією (стаття 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону]).
== Підстави для відмови у призначенні пенсії ==
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

'''Підставами для відмови в призначенні пенсії за вислугу років можуть бути:'''
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність встановленого законодавством стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* відсутність документів, що підтверджують стаж роботи на відповідних посадах.
== Порядок та строки оскарження ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.
=== Позасудовий порядок ===
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations органі Пенсійного фонду України вищого рівня]. Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник).

Подання скарги не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.
==== Куди звернутися ====
Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі-регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця''' з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу (пункт 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]).
==== Перелік та зразки необхідних документів ====
У скарзі має бути зазначено:
# ''прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника'';
# ''найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення'';
# ''суть порушеної вимоги'';
# ''інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення'').
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.
Скарга надсилається до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations органу Пенсійного фонду України] поштою або передається заявником особисто.
==== Строки розгляду питання====
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін '''не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати '''сорока п'яти днів'''.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду карги може бути скорочено від встановленого терміну.
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
==== Підстави для відмови ====
Скарга, оформлена без дотримання вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж '''через десять днів''' від дня отримання такої скарги.У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.
==== Порядок оскарження ====
Подання скарги відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.
=== Судовий порядок ===
Для [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|звернення до адміністративного суду]] за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

За подання до адміністративного суду позову фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]). Станом на 2024 рік сума судового збору становить 1211.20 грн.
== Пільги щодо сплати судового збору ==
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
== Див. також ==
* [[Пенсійне забезпечення пенсіонерів (з числа військовослужбовців) у разі повторного прийняття на службу]]
* [[Порядок дострокового виходу на пенсію військовослужбовця]]
* [[Пенсійне забезпечення військовослужбовців]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Порядок повернення сплаченого до Пенсійного фонду України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири

2024-05-01T05:32:22Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13 Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
== Загальні відомості ==
'''Громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше, звільненні від сплати 1 % збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду України (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"] та пункт 151 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740] (далі - Порядок).

При купівлі нерухомого майна покупець, під час оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, сплачує збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1 % від вартості житла, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"]. 
'''ВАЖЛИВО!''' Без сплати збору до Пенсійного фонду України нотаріуси не посвідчать договір купівлі-продажу нерухомого майна! 
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! ''' Проте згідно з пунктом 153 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
|}
Відповідно до аналізу пункту 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] '''існує такий перелік документів для підтвердження придбання житла вперше:'''
* заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
* відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав). Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія] та самостійно роздрукувати чи в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центрі надання адміністративних послуг] (ЦНАП) ''(додатково рекомендується отримати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна - довідки з усіх цих реєстрів в вигляді одного документа формуються на запит в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ ЦНАП] чи [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія]. Запит слід робити щодо особи, ввівши прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Вартість послуги станом на 2022 рік - 30 грн.)''
* документи що підтверджують невикористання житлових чеків (довідки з місць проживання з 1992 року). Отримати таку довідку можна у відділенні АТ "Ощадбанку" чи в деяких ЦНАП (послуга ще не внесена у всі ЦНАП, тому рекомендується звертатись в АТ "Ощадбанк").
'''Таким чином в особи, яка бажає повернути 1 % сплачених до Пенсійного фонду України, наступний почерговий порядок дій:'''
# '''Нотаріус''' може звільнити від сплати 1 % ще при укладенні договору. Нотаріус не мав би вимагати квитанції про оплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та посвідчити укладення договору на основі наданих клієнтом документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], проте часта ситуація коли нотаріуси бояться брати на себе відповідальність.
# '''Пенсійний фонд України -''' у випадку відмови нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу, в результаті чого сплачено 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, особі слід звернутись за заявою про повернення сплачених грошових коштів з долученням документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку].
# '''Суд''' - у випадку відмови Пенсійного фонду України повернути 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, можна звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] щодо оскарження такої відмови.
== Дії, необхідні для повернення збору від Пенсійного фонду України ==
'''Порядок дій щодо повернення сплаченого до Пенсійного фонду України 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлю квартири:'''
# Звернутись до Пенсійного фонду України з заявою про повернення сплачених грошових коштів з посиланням на норму [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідно до якої особа звільняється від сплати збору ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_до_пенсійного_фонду_про_повернення.docx Зразок заяви до пенсійного фонду]);
# Отримавши відмову від Пенсійного фонду України або ж взагалі у разі відсутності відповіді, потрібно звертатися до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] з позовом щодо повернення сплаченого збору.
# При задоволенні позову Пенсійний фонд України формує та подає до управління Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
'''ВАЖЛИВО!''' При зверненні до Пенсійного фонду України слід подати документи згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], а саме заяву, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків, документ що підтверджує сплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Навіть в випадку відмови Пенсійного фонду України, дотримання порядку подачі документів є важливим для подальшого імовірного оскарження відмови Пенсійного фонду України до суду, оскільки в випадку подачі неповного пакету документів зменшуються шанси оскарження. Рекомендується також додати копію договору купівлі-продажу.
== Порядок звернення до суду ==
=== Підсудність справи ===
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
=== Строк звернення до суду ===
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
=== Перелік необхідних документів ===
'''До позовної заяви необхідно додати наступні документи:'''
* паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* квитанцію про сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
* інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна);
*документ, що підтверджує невикористання житлових чеків ''(за наявності)'';
* відмову Пенсійного фонду України про повернення сплачених грошових коштів;
*документ, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (зазвичай це виконавчі комітети районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради) про те, що особа, перебуває у черзі на одержання житла ''(за наявності)'';
*копія договору купівлі-продажу житла;
* квитанцію про сплату судового збору.
=== Вартість ===
За подачу позовної заяви сплачується [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_сплати_судового_збору#:~:text=судовий%20збір%20сплачується%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20справляється%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20сплачується%20його%20правонаступником,повертається%20і%20перерахунок%20не%20здійснюється. судовий збір] у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 розміру у 2024 році - 1211.20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Розрахунки_фізичних_осіб_між_собою_за_договорами_купівлі-продажу,_які_підлягають_нотаріальному_посвідченню Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Збір_на_обов%27язкове_державне_пенсійне_страхування_при_купівлі_автомобіля_та_нерухомого_майна Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Поновлення батьківських прав

2024-05-01T05:31:07Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
== Хто має право подати заяву про поновлення батьківських прав ==
Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Чинним законодавством визначена можливість поновлення батьківських прав. Оскільки позбавити батьківських прав може лише суд, тому поновлення батьківських прав можливо '''тільки в судовому порядку'''.

Так, відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page частини першої статті 169 Сімейного кодексу України] (далі - СК України): право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав мають мати, батько, що позбавлені батьківських прав особисто.

Однак, такого права не надано органам опіки та піклування, представникам батьків, діду, бабі, закладам охорони здоров'я, дитячим закладам, оскільки при поданні таких заяв цих осіб суд відмовляє у прийнятті заяви ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 185 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).

За подання позову немайнового характеру особою''' сплачується судовий збір '''у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році - 1211.20 грн.).
== До матеріалів справи долучаються: ==
* рішення суду про позбавлення батьківських прав;
* акти обстеження умов проживання батьків;
* характеристики як за місцем роботи, так і за місцем проживання;
* довідка лікаря, що позивач пройшов курс лікування від алкогольної залежності, психічно здоровий, тощо;
* інші докази, що засвідчують виправлення позивача чи інші умови, за яких було [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлено батьківських прав]];
* висновок органу опіки та піклування щодо можливості поновлення позивача у батьківських правах.

== Підстави за яких поновлення батьківських прав неможливе ==
[[Файл:Поновлення батьківських прав.jpg|міні]]
* якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
У разі одночасного подання до суду заяви про усиновлення та заяви про поновлення батьківських прав необхідно об'єднати ці заяви і розглянути в одному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text п. 7 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»]).
* якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття (частини друга і третя статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

== Порядок розгляду судом справи про поновлення батьківських прав ==
Позовна заява про поновлення батьківських прав приймається судом до розгляду незалежно від часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав. Це може бути місяць, декілька місяців, рік тощо, бо законом конкретно не встановлено мінімального строку звернення до суду після позбавлення батьківських прав.

Справи про поновлення батьківських прав розглядаються в порядку цивільного судочинства в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|загальному позовному порядку]] за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача із додержанням форми та змісту позовної заяви, визначеної статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 175 ЦПК України].

Позивачем виступає особа, яка була позбавлена батьківських прав, відповідачем — другий із батьків, з яким проживає дитина, або орган опіки та піклування, якщо дитину виховує інша особа, третіми особами можуть бути залучені ті особи, з якими проживають діти, а також орган опіки та піклування для надання висновку за справою. Орган опіки та піклування на підставі ухвали суду повинен надати висновок про можливість поновлення батьківських прав. Однак, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

До позову необхідно додати докази, які підтверджують факти та дають підстави для поновлення у батьківських правах, тобто засвідчують виправлення поведінки позивача або підтверджують відсутність підстав, за яких останній був позбавлених батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

''Зокрема, судом можуть бути враховані наступні обставини:''
* сплата аліментів на утримання дитини позивачем, оскільки у разі позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ст. 166 СК України]);
* відновлення спілкування з дитиною, участь у виховному та навчальному процесі;
* проходження лікування від алкогольної чи наркотичної залежності;
* належні житлові умови;
* працевлаштування та наявність постійного доходу;
* чи звертавявся позивач із позовом про надання права побачення з дитиною, тощо.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина, а також думку дитини, якщо вона може її висловити.
Згідно зі статтею 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Батьки, поновлені у своїх правах, знову набувають батьківських прав і обов'язків у повному обсязі.
{| class="wikitable"
|-
| У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу '''одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову'''.
|}
Пунктом 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»] визначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Суди]]

Заходи забезпечення позову в цивільному процесі

2024-04-29T06:26:50Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va009700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"]
==Загальні положення==
'''Забезпечення позову''' - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України]) заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, [[Звернення до третейського суду|третейського суду]], суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

'''Статтею 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України] визначено види забезпечення позову'''

Так, позов забезпечується:
*накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
*накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

* забороною вчиняти певні дії;
*встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
*забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
*зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
*зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
*арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
*іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!''' Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову!
|}
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
==Випадки, коли позов не забезпечується==
Не допускається забезпечення позову шляхом:
#накладення арешту на заробітну плату;
#накладення арешту на пенсію та стипендію;
#[[Допомога по тимчасовій непрацездатності|допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю]] (включаючи догляд за хворою дитиною), [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|вагітністю та пологами]], по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
#на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу;
#допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
#зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України], [https://mof.gov.ua/uk Міністерства фінансів України], [https://www.nssmc.gov.ua/ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку], їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів;
#зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;
#заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Про банки і банківську діяльність]" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимога щодо не допущення забезпечення позову '''не поширюється''' на позови про стягнення аліментів, про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи]], про [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення|відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням]].

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
==Зміст і форма заяви про забезпечення позову ==
'''Заява''' про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
#найменування суду, до якого подається заява;
#повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
#предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
#захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
#ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
#пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
#інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
'''Зразок заяви про забезпечення позову:''' [[Файл:Зразок заяви про забезпечення позову.docx|міні]]
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:
#найменування суду, до якого подається заява;
#повне найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;
#розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;
#найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату [[Порядок сплати судового збору|судового збору]] у встановлених порядку і розмірі.
==Порядок подання заяви про забезпечення позову ==
'''▶''' Заява про забезпечення позову подається:
*до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України] для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
*одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України;]
*після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
'''▶''' Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

'''▶''' Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов '''протягом 10 днів''', а у разі подання заяви про арешт морського судна - '''30 днів''' з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (стаття 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України]).
== Розгляд заяви про забезпечення позову==
Заява про забезпечення позову розглядається судом '''не пізніше 2 днів''' з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України].

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом '''не пізніше 2 днів''' з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановляє відповідну '''ухвалу'''.
==Скасування заходів забезпечення позову==
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

'''Клопотання''' про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні '''не пізніше 5 днів''' з дня надходження його до суду (частина друга статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України]).

У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 156 ЦПК України], відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом '''не пізніше наступного дня''' після надання вказаного документа.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється '''ухвала''', яка може бути [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|оскаржена]].

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом '''90 днів''' з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
==Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову==
{| class="wikitable"
|-
! || сolspan="3" |Заява про забезпечення позову||
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем||0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить||1514 грн.
|-
|фізичною особою||0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить||605,60 грн.
|-
|}
==Судова практика==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104330074 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 196/143/21] (Заява про забезпечення позову, підписана представником, який не має повноважень на момент її подання, підлягає поверненню без розгляду).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97656944?fbclid=IwAR0ibwrNzlq63JGm0TgK5VSjRuKRDl26-CZpqSn6V6c7xyTZpT6zoqoM2Ho Постанова Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20] (У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Заміна сторони в цивільному процесі. Процесуальне правонаступництво

2024-04-29T06:21:47Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]

== Сторони в цивільному процесі та їх "належність" у судовому процесі ==
Сторонами в цивільному процесі є '''позивач''' і '''відповідач'''.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" (ст. 48 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6066 5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6865 122] ЦПК). Особа, яка порушує процес, повинна зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем.
При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.

'''''Належними сторонами''''' в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач — особа, якій належить право вимоги; належний відповідач — особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.

Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.

У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб'єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача і відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.

=== Неналежні сторони в цивільному процесі ===
Неналежними сторонами в цивільному процесі будуть ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку.

'''''Неналежний позивач''''' - це особа, якій не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову, а '''''неналежним відповідачем''''' та особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову.

При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступити в процес, то суд закриває провадження в справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.

Незалежно від вступу третьої особи в справу суд зобов'язаний розглянути розпочату справу, винести рішення, яким дати відповідь, кому належить право вимоги, хто є належним позивачем.

=== Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів ===

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

== Загальні правила заміни неналежної сторони ==
Для заміни неналежного відповідача іншою особою необхідно мати згоду також позивача. При заміні відповідача розгляд справи починається заново.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягти цю особу як другого відповідача. Відповідь про те, хто є належним відповідачем, буде дана судом у його рішенні.

Вимога позивача буде присуджена з одного з відповідачів, стосовно другого відповідача у вимозі буде відмовлено. При відмові у позові до такого відповідача зроблені ним витрати не присуджуються з позивача, а відносяться за рахунок держави.

'''Заміна неналежної сторони належною можлива в суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи''', про що суд постановляє мотивовану ухвалу.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача, та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 8 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]).

== Процесуальне правонаступництво ==
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.

'''''Процесуальне правонаступництво'''''- це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ст.55 ЦПК України ).

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.

Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне – у випадку заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. 

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Поняття і види цінних паперів

2024-04-29T05:35:50Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#Text Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Закон України "Про депозитарну систему України"]

== Загальні поняття ==
'''Цінний папір''' - це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз. (ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#n1974 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").]
== Основні ознаки та функції цінних паперів ==
# Цінний папір має '''''паперову чи електрону форму''''', та є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.
'''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.

'''1.''Мобілізаційна функція''.''' Ця функція стосується практично всіх видів цінних паперів. Це - акції, банківські депозити , казначейські зобов'язання держави, облігації підприємств і внутрішньої державної позики, інвестиційні сертифікати та інші. Суть цієї функції полягає в тому, що підприємство, організація чи держава на певній стадії свого розвитку досягає такого моменту, коли починає відчувати нестачу коштів. З метою покращення фінансового стану приймається рішення про випуск того чи іншого цінного паперу. Таким чином, за короткий проміжок часу емітент може мобілізувати значні кошти на розвиток власної діяльності протягом шести місяців. Ця функція передує іншим і, по суті, є визначальною. Адже, якщо організація, яка здійснює випуск цінних паперів, зокрема акцій, протягом шести місяців не підпише шістдесяти відсотків від загального випуску, останні визнаються недійсними.

'''''2.Управлінська функція''.''' Не всі цінні папери, які випущені і знаходяться в обігу на ринку цінних паперів, виконують цю функцію. До числа тих з них, яким властива ця функція, відносяться акції, інвестиційні сертифікати, пайові свідоцтва. В контексті ринку цінних паперів управлінська функція означає наявність у власника зазначеного вище виду цінного паперу і можливість брати участь в управлінні емітентом. Найчастіше в таких випадках мова йде про реалізацію права на участь у загальних зборах акціонерів, голосуванні, внесенні пропозицій, висуванні кандидатур до складу виборчих керівних органів емітента , спостережну раду, на отримання інформації, що стосується діяльності та фінансового стану емітента, на участь у розподілі майна емітента при його ліквідації.

'''''3. Позикова функція''.''' Ця функція виконується лише борговими цінними паперами, частка яких на ринку цінних паперів є однією з найбільших. Однак не всі цінні папери, що випускаються і знаходяться в обігу на зазначеному ринку, є борговими. До категорії боргових документів відносяться такі грошові документи, які свідчать про наявність між організацією-емітентом та власником цінного паперу кредиторсько-дебіторських відносин. Іншими словами, емітент здійснює випуск даних цінних паперів з метою отримання кредиту у власника цінного паперу. В свою чергу власник такого цінного паперу надає позику, тобто дає її в борг емітенту шляхом оплати вартості боргового цінного паперу. При кредиторсько-дебіторських відносинах право на участь в управлінні справами емітента не надається.

'''''4.Розрахункова функція.''''' Цінні папери, які функціонують на ринку, можуть виконувати в процесі загально ринкової взаємодії ще одну дуже важливу функцію - вони можуть виступати засобом розрахунку або платежу.Зокрема,цінні папери можуть виконувати одну із функцій грошей, тобто цінними паперами можливо сплачувати вартість робіт, послуг або товарів.

''Забезпечувальна функція''. В процесі загально ринкової взаємодії, а також на ринку цінних паперів останні можуть виконувати функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань. У ряді випадків при виконанні певних зобов'язань існує ймовірність чи ризик того, що вони можуть бути не виконані. З метою зменшення такого ризику боржник може передавати свої цінні папери кредитору або продавцю під заставу в якості гарантії того, що у випадку невиконання ним своїх зобов'язань відповідні збитки кредитора будуть відшкодовані за рахунок вартості вказаних цінних паперів. ''Таким чином, принцип забезпечення вданому випадку означає, що цінні папери чи права на них передаються кредитору, тобто на випадок невиконання боржником своїх зобов'язань.'' Якщо такого не трапляється, то цінні папери або права на них повертаються покупцеві.

'''''5.Перерозподільна функція.''''' Ця функція є в якійсь мірі уніфікованою і починає виконуватись відразу після надходження цінних паперів на їх вторинний ринок в позабіржовий і біржовий обіг. Вона полягає в тому, цю на вторинному ринку відбувається своєрідний перерозподіл капіталу між різними галузями господарства, забезпечуючи розвиток тих чи інших галузей, акції чи інші цінні папери яких користуються найбільшим попитом – це металургійна, хімічна промисловість. Пізніше цінні папери з метою залучення коштів перепродаються, забезпечуючи переказ грошових ресурсів з однієї сфери діяльності в іншу. При чому ефективніше ця функція повинна проявлятись на позабіржовому ринку, а для державних цінних паперів - на біржовому.

== Види цінних паперів ==
'''Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на:'''

* емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітента);
* неемісійні.

'''До емісійних цінних паперів належать:'''

# акції;
# акції корпоративних інвестиційних фондів;
# корпоративні облігації;
# облігації місцевих позик;
# державні облігації України;
# облігації міжнародних фінансових організацій;
# 7) депозитні сертифікати банків;
# іпотечні облігації;
# сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);
# інвестиційні сертифікати;
# казначейські зобов’язання України;
# державні деривативи;
# опціонні сертифікати;
# фондові варанти;
# кредитні ноти;
# депозитарні розписки.

'''Види цінних паперів за формою існування:'''

* електронних цінних паперів - відображається у вигляді облікового запису на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів);
* паперові цінні папери оформлюється на матеріальному носії як документ, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

'''Цінні папери за формою випуску (видачі) можуть бути:'''

* на пред’явника (можуть існувати в паперовій та електронній формах, емісійні цінні папери на пред’явника можуть бути переведені в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму);
* іменні (іменні емісійні цінні папери існують виключно в електронній формі);
* ордерні (виключно паперова форма).

'''Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в паперовій формі, належать:'''

* пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);
* особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);
* особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

== Групи цінних паперів ==
'''В Україні відповідно до ч. 7 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/3480-15#Text ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"] у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:'''

# '''пайові цінні папери;'''
# '''боргові цінні папери;'''
# '''іпотечні цінні папери;'''
# '''деривативні цінні папери;'''
# '''товаророзпорядчі цінні папери.'''

'''Пайові цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, що знаходяться в управлінні емітента) та надають їх власнику (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом або рішенням про емісію, а для цінних паперів інститутів спільного інвестування - проспектом (рішенням про емісію) інституту спільного інвестування. До пайових цінних паперів належать:

# акції;
# інвестиційні сертифікати;
# сертифікати ФОН;
# акції корпоративних інвестиційних фондів;

'''Боргові цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають обов’язок емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги, а також інші права власника та обов’язки емітента і осіб, які надають забезпечення за облігаціями. До боргових цінних паперів належать:

# корпоративні облігації;
# державні облігації України;
# облігації місцевих позик;
# казначейські зобов’язання України;
# ощадні сертифікати банків;
# депозитні сертифікати банків;
# векселі;
# облігації міжнародних фінансових організацій;

'''Іпотечні цінні папери''' - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать:

# іпотечні облігації;
# заставні;

'''Деривативні цінні папери''' - цінні папери, що посвідчують право власника у визначених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) випадках та порядку вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації встановлених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) прав щодо базового активу, та/або здійснення платежу (платежів) залежно від значення базового показника. До деривативних цінних паперів належать:

# опціонні сертифікати;
# фондові варанти;
# кредитні ноти;
# депозитарні розписки;
# державні деривативи.

Вимоги до деривативних цінних паперів (крім державних деривативів), а також порядок їх емісії, обліку, обігу, викупу та погашення визначаються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

'''Товаророзпорядчі цінні папери''' - цінні папери, що надають їх держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах.

Держава може розміщувати на міжнародних ринках капіталу облігації зовнішньої державної позики України та державні деривативи.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Обов%27язковий_продаж_акцій_міноритарними_акціонерами Обов'язковий продаж акцій міноритарними акціонерами]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Обмеження_монополізму_та_захист_суб%27єктів_господарювання_і_споживачів_від_недобросовісної_конкуренції Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції]
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин

2024-03-19T08:20:03Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"]
== Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин ==
''Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n42 статті 6 Земельного кодексу України] і до них належить:''

* прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
* визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
* затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;
* встановлення і зміна меж районів і міст;
* погодження питань, пов’язаних із припиненням права постійного користування особливо цінними землями відповідно до цього Кодексу;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.]

== Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин ==
''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 до статті 8 Земельного кодексу України] до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить:''
* розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;
* забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
* погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;
* затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;
* координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
* організація землеустрою;
* вирішення земельних спорів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
== Повноваження районних рад у галузі земельних відносин ==
''До повноважень районних рад у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n98 статті 10 Земельного кодексу України] належить:''
* розпорядження землями на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району;
* забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
* організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
== Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин ==
''До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n113 статті 12 Земельного кодексу України] належить:''

* розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
* передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
* надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
* вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;
* викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
* організація землеустрою;
* обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
* підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
* встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
* інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
* встановлення та зміна меж сіл, селищ;
* внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом;
* вирішення земельних спорів;
* вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

''До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:''

* надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
* здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;
* здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

== Повноваження ОМС щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування ==
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
# ведення водного господарства;
# будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;
# індивідуального дачного будівництва.
== Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування ==
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
# надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
# формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр"], право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Для одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, зацікавлена особа звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

''Погодження землекористувача вимагається у тому разі, якщо земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи. У цьому випадку необхідно не лише надати земельну ділянку у користування заявнику, але і припинити право користування цієї іншої особи. Примусово зробити це неможливо - необхідна згода користувача. У разі, якщо земельна ділянка використовується на праві постійного користування, таке право може бути припинене за процедурою "добровільної відмови" користувача (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1432 частин 3 та 4 статті 142 Земельного кодексу України]).''

Клопотання розглядається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк. Результатом розгляду є надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

'''Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.'''

''Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 статтею 151 Земельного кодексу України] «Порядок погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності».''

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122 цього Кодексу], не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об’єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Кабінету_Міністрів_України_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_органів_місцевого_самоврядування_у_галузі_земельних_відносин Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

2024-03-19T08:19:05Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України (далі-КУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі-ЗКУ)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text Закон України «Про Кабінет Міністрів України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України»]
==Повноваження Кабінету міністрів України в галузі земельних відносин==
Кабінет Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 КУ] та законів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України та має повноваження у галузі земельних відносин, а саме:
*розпорядження землями державної власності в межах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України];
*реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
*викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;
*координація проведення земельної реформи;
*розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
*організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
*встановлення порядку проведення моніторингу земель;
*внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
*встановлення та зміна меж сіл, селищ у випадках, передбачених цим Кодексом;
*вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
===Розпорядження землями державної власності в межах ЗКУ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 8 ст. 122 ЗКУ] Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"], а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

'''Умови продажу земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам''':
* здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України;
* продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України;
* реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України;
* іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України;
* розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Кабінету Міністрів України.
'''Порядок вилучення земельних ділянок:'''
* земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ];
* вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
* за рішенням Кабінету Міністрів України можуть вилучатися земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій без їхньої згоди та без згоди органів (організацій), до сфери управління (відання) яких вони належать, і передаватися у постійне користування іншим державним підприємствам. Ці положення не поширюються на вилучення Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування державних підприємств, установ, організацій Національної академії наук України, а також на вилучення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
{| class="wikitable"
|-
|
До особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

'''!!! У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.'''
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1747-2021-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 р. № 1747-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/217-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 217-р «Про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 669-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2019-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 34-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 800-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 709-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/433-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 433-р «Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 394-р «Про вилучення, передачу у постійне користування та комунальну власність земельної ділянки із зміною її цільового призначення»] 
===Реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів. Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм. [https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»].Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"], який утворено з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання. Крім того, Кабінет Міністрів України реалізує політику у багатьох сверах земельних правовідносин таких як моніторинг земель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 року № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель"]та інші нормативни акти.
===Викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 41 КУ] кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

'''Суспільна необхідність''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку;

'''Суспільна потреба''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для забезпечення національної безпеки і оборони, розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також:
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
'''якщо передбачається місце розташування об'єкта на території Автономної Республіки Крим та суміжної області або на території двох та більше областей.'''

Кабінет Міністрів України зобов'язаний письмово повідомити о рішенні про викуп земельної ділянки та інших об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці, власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Роспорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року № 624-р "'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2012-р#Text Про вилучення та/або надання земельних ділянок у постійне користування із зміною їх цільового призначення та викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]'''"

Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

У разі якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження осіб, зазначених у частині другій цієї статті, залишається невідомим, навіть після звернення до органів і підрозділів Державної міграційної служби України, про прийняте рішення щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, ці особи повідомляються шляхом розміщення відповідного оголошення:
* в офіційному друкованому виданні, засновником якого є Кабінет Міністрів України, у разі якщо таке рішення приймає Кабінет Міністрів України;
* у друкованих засобах масової інформації, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, що викуповується органом місцевого самоврядування чи відповідним органом виконавчої влади.
Власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, вважається повідомленим про такий викуп з дня опублікування зазначеного оголошення.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

У разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення:
* об'єктів національної безпеки і оборони;
* лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
* об'єктів природно-заповідного фонду;
* кладовищ.
У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об’єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.

'''!!! Важливо. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.'''

'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/25470535 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р. у справі № 2а-2/12/9104.]'''
===Координація проведення земельної реформи===
Кабінет Міністрів України провадить координацію проведення земельної реформи через Офіс реформ Кабінету Міністрів України положення якого були утворені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-2016-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №768 "Про утворення Офісу реформ"].

Офіс реформ (далі - Офіс) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворюється з метою забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання.
{| class="wikitable mw-collapsible"
|+
!Основними завданнями Офіс
!Офіс має право
|-
|
*забезпечення на належному рівні організації та координації впровадження реформ
*підготовка пропозицій щодо плану заходів із впровадження реформ на відповідний рік (далі - план заходів) та механізмів реалізації таких реформ
*проведення моніторингу стану виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
*проведення аналізу результатів виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом заходів
*підготовка пропозицій (інформації) для виконання завдань, покладених на утворені при Національній раді з відновлення України від наслідків війни робочі групи, зокрема з урахуванням позицій міжнародних партнерів, експертів, дипломатичних установ, профільних асоціацій, фінансових інституцій.
|
*запитувати у керівників центральних органів виконавчої влади та проектних офісів реформ, утворених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, та одержувати інформацію про хід впровадження реформ
*отримувати в установленому порядку від міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань
*утворювати у разі потреби постійні або тимчасові робочі групи з питань забезпечення виконання покладених на нього завдань;
*залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, незалежних експертів (за згодою)
*користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних державних органів
*організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів з питань впровадження реформ
|}
===Розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 116 КУ] Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, крім того у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»] зазначено до основних завдань Кабінету Міністрів України належить розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, крім того одним з основних повноважень закріплених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text статті 2 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»], у сферах соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.
Кабінет Міністрів України розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та з інших питань.
Кабінет Міністрів України одночасно із звітом про виконання Державного бюджету України за минулий рік подає Верховній Раді України звіти про хід виконання загальнодержавних програм.
[https://www.davr.gov.ua/proyekt-zakonu-ukraini-pro-vnesennya-zmin-do-zagalnoderzhavnoi-cilovoi-programi-rozvitku-vodnogo-gospodarstva-ta-ekologichnogo-ozdorovlennya-basejnu-richki-dnipro-na-period-do-2021-roku Проєкт Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року».]
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4836-17#Text Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року»]
===Організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою===
У статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" закріплено, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Порядок ведення Державного земельного кадастру] визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n19 Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]. Крім того, для забезпечення ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем Кабінет Міністрів України затверджує Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, а також перелік відомостей, обмін якими може здійснюватися в порядку такої взаємодії.

=== Встановлення порядку проведення моніторингу земель ===
Свої повноваження стосовно встанолення поряду проведення моніторингу земель Кабінету Міністрів України реалізує шляхом прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#n10 Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністру України від 20.08.1993 № 661], який закріплює, що моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів, у свою чергу моніторинг земель є однією з складових системи моніторингу довкілля, порядок ведення якого визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391].

==Див. також:==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_органів_місцевого_самоврядування_у_галузі_земельних_відносин Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повноваження_Верховної_Ради_України_та_органів_місцевого_самоврядування_в_галузі_земельних_відносин Повноваження Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин]
*[[Моніторинг земель: призначення та завдання]]
[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]

Право особистої приватної власності дружини та чоловіка

2024-03-19T08:09:34Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://www.president.gov.ua/documents/constitution Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Об’єкт особистої приватної власності дружини, чоловіка ==
'''Особиста приватна власність кожного із подружжя''' - це те майно, яке належить лише одному з подружжя і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Щодо цього майна кожен із подружжя має право самостійно здійснювати правомочності власника.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 57 СК України], '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
* речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
* кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
* страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
* премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
Стосовно останнього пункту, то законодавцем передбачено про можливість визначення судом за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров’я.

Також передбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо ж у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 58 СК України] регламентовано право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. У ній зазначено, якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України], власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Проте як вбачається зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 59 СК Україні], порядок здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності дещо відрізняється від загального. Зокрема, зазначено, що той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім, які відповідно до закону мають право користування ним.
== Судова практика ==

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74963515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі No 1311/832/12-ц (провадження No 61-6409св18)] (Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя лише в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно. В інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517031 Постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61 - 13953св19] (Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя).
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові

2024-02-14T08:45:37Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.

'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].

'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам.
|}
== Хто підлягає усиновленню? ==
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''
# діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.

'''Діти, які не перебувають на обліку:'''
# дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Нацсоцслужбою;
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.
== Хто може усиновити дитину? ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України]'''усиновлювачем''' дитини може бути:
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж вісімнадцять років.
* подружжя;
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:
* в сім'ї якого виховується дитина;
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
* який є родичем дитини.
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.

До заяви додаються такі документи:
# копія паспорта;
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
# висновок про стан здоров'я кожного заявника;
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
# Проводить бесіду із заявниками;
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

В умовах воєнного стану, усиновлення дітей, які перебувають на території України, можливе лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України.

Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими.

== Хто не може бути усиновлювачами ==
* усиновлювачами не можуть особи однієї статі;
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;
* обмежені у дієздатності;
* визнані недієздатними;
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
* є особами без громадянства;
* перебувають у шлюбі з особою, яка:
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====
* копії паспорту;
* копії свідоцтва про одруження;
* копії свідоцтва про народження дитини;
* характеристика на заявника з місця роботи;
* довідка про доходи;
* характеристика на дитину з навчального закладу;
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
* довідка про відсутність судимостей;
* довідка про стан здоров'я;
* довідка про реєстрацію за місцем проживання;
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 01.01.2024 рік це складає 605 грн 60 коп.;
* копії заяв.
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big>
* найменування суду, до якого подається заява,
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини,
* місце проживання дитини,
* відомості про стан здоров’я дитини.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''
|}
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
# особу дитини та стан її здоров'я;
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.
|}
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.

На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Діти]]

Трудові пенсії

2024-02-13T07:32:46Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21575.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Поняття "трудові пенсії" ==
'''Трудові пенсії''' — ''це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.''
== Види трудових пенсій: ==
# [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком]];
# [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]];
# [[Пенсія в разі втрати годувальника|в разі втрати годувальника]];
# [[Пенсії за вислугу років|за вислугу років]].
== Хто має право на трудові пенсії? ==
'''1)''' особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''2)''' особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''3)''' члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''4)''' інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

'''5)''' працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби;

'''6)''' вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

'''7)''' особи, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

'''8)''' особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

'''9)''' члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

'''''Непрацездатні громадяни, які не одержують трудову пенсію, мають право на тимчасову державну соціальну допомогу.'''''
== За яких умов призначаються трудові пенсії? ==
'''''1. Право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.'''''

'''''Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.'''''

'''Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

'''До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

'''2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

'''3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

'''4.''' У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою статті ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] на дату досягнення відповідного віку.

'''''2.'' Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:'''

- трудового каліцтва або професійного захворювання;

- загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

'''Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність:''' у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

'''3. Право на пенсію в разі втрати годувальника''' мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік/дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

'''4. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.'''

'''''Право на пенсію за вислугу років мають:'''''

'''1)''' окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

'''2)''' робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

'''3)''' водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

'''4)''' механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);

'''5)''' працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

'''6)''' робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівля і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

'''7)''' деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;

'''8)''' працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю.
== Порядок оформлення трудової пенсії ==
Для отримання пенсії по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, а також пенсії за віком для непрацюючих осіб — заява подається до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації особи).

Для отримання пенсії за віком для працюючих осіб заява про призначення пенсії подається через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де така особа працює або за бажанням працівник може подати заяву особисто за місцем проживання.

На період дії воєнного часу в Пенсійному фонді України діє екстериторіальний принцип обслуговування громадян. Це означає, що заяву про призначення пенсії разом з необхідними документами можна подати особисто до будь-якого сервісного центру обраного головного управління Пенсійного фонду, незалежно від місця постійного проживання.

Подати анкету-заяву на автоматичне призначення пенсії можна дистанційно через особистий електронний кабінет вебпорталу Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). При формуванні електронної заяви, потрібно додати файли сканованих документів, необхідних для призначення пенсії.

Результати опрацювання звернення (настання права на призначення пенсії, дата призначення та розмір пенсії) будуть відображені в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України у вкладці «Мої повідомлення».

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
== Оскарження відмови у призначенні трудової пенсії ==
У разі якщо громадянин вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення в органі Пенсійного Фонду вищого рівня.

Скарга на рішення органу, який призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, що діє на підставі виданого йому доручення, засвідченого нотаріально.

Скарга на рішення управління Пенсійного Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаних управлінь подається до головних управлінь Пенсійного Фонду. Рішення регіональних органів Пенсійного Фонду оскаржуються до Пенсійного Фонду. Скаргу потрібно супроводжувати документами, які свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше ніж за один місяць з моменту ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного Фонду, що розглядає скаргу.

У разі якщо орган Пенсійного Фонду надсилає заявникові рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий заявник має право звернутися з повторною скаргою до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом терміну, визначеного для оскарження рішень органів ПФУ.

Також рішення ПФУ можливо оскаржити в адміністративному суді протягом 6 місяців з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав (на призначення пенсії, зокрема). За подання позовної заяви сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році це 1211.20 грн).
[[Категорія:Призначення пенсії]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2024-02-13T07:27:16Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 615]
== Визначення понять ==
'''Дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''Дітьми, позбавленими батьківського піклування,''' є діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

'''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''', - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]).
=== Що слід розуміти під соціальними житлом ===
'''Соціальним житлом''' є житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).
== Хто має право претендувати на соціальне житло ==
Відповідно до частини 2 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»] правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
* внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Під час визначення середньомісячного сукупного доходу '''''враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік''''' (крім вартості майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території, в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення або на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

'''До відома!''' Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа при визначенні середньомісячного сукупного доходу '''''не враховуються соціальна стипендія, пенсія у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини.'''''

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей житла у власності, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, мають право протягом місяця позачергово отримати квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла (пункт 7 частини 1 статті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).
{| class="wikitable"
!'''До відома!''' Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''після досягнення 23 років не втрачають право''' на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку віповідно до статті 33 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
|}
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік '''за місцем їх походження або проживання''' до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування'''.

Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа '''протягом місяця''' забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх фактичного проживання, зазначеним у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (стаття 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».]
=== Перелік необхідних документів для взяття на соціальний квартирний облік ===
Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється '''за заявою''' піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23 років), - за їх заявою.

'''До заяви додаються''':
* копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання (пункт 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування '''не пізніше 30 робочих днів'''.

У разі прийняття рішення про взяття на облік громадянинові '''не пізніше семи робочих днів''' після його прийняття надсилається/вручається повідомлення. Повідомлення про відмову надсилається '''не пізніше ніж протягом трьох робочих днів''' після прийняття такого рішення.

Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядування пред’являється в порядку адміністративного судочинства до '''окружного адміністративного суду''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача (пункт 1 частина 1 статті 19, частина 1 статті 25 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]).
=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211.20 грн.)''' відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
До адміністративного позову, оформленого відповідно до статей 160, 161 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], '''додаються докази''', що обґрунтовують позовні вимоги (оскарження рішення/дії/бездіяльність суб’єкта владних повноважень), наприклад:
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
* витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про відсутність на праві власності та праві користуванні житла у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* обґрунтовану письмову відмову органу місцевого самоврядування у взятті дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числі на соціальний квартирний облік;
* та інші.

== Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа ==

=== Умови та порядок виплати грошової компенсації ===
Право на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за власним вибором мають особи (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа віком від 16 років) у порядку черговості відповідно до дати включення у списки громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування надає особі роз’яснення щодо її права на отримання житла за рахунок субвенції або грошової компенсації, ознайомлює з умовами отримання грошової компенсації під її особистий підпис.

Особа протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком виплати грошової компенсації] за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа визначає разом із законним представником, а у разі його відсутності - із представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки якщо дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою чи особою, цивільна дієздатність якої обмежена) спосіб реалізації свого права на забезпечення житлом та звертається з відповідною заявою до місцевого органу влади.

За особою, яка протягом одного місяця з дати надсилання їй місцевим розпорядником/структурним підрозділом повідомлення, або протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком] не подала заяву про придбання житла або про виплату грошової компенсації, зберігається черговість на квартирному обліку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами для призначення грошової компенсації дає дозвіл на відкриття спеціального рахунку.

Після відкриття спеціального рахунку особа повідомляє про його реквізити місцевому розпоряднику/структурному підрозділу шляхом подання копії договору про відкриття спеціального рахунку в уповноваженому банку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ після отримання від особи реквізитів її спеціального рахунку перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє особі не пізніше ніж через три робочих дні з дати перерахування коштів на її спеціальний рахунок.

Грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку.

Виплата грошової компенсації на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи:

* для осіб від 23 до 35 років - 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків - у 2023 році та наступних роках;
* для осіб старше 35 років - 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2023 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Решта відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Особи, які досягли 23-річного віку протягом поточного бюджетного року, мають право на стовідсоткову грошову компенсацію граничної вартості житла.

=== Перелік необхідних документів ===
Заява про виплату грошової компенсації подається до виконавчих органів міських, селищних та сільських рад. Подати заяву про виплату грошової компенсації заявник може особисто, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

До заяви додаються:

* Копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України)
* Документи (або копія рішення про їх видачу), що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа
* Документи, відповідно до яких було поставлено особу на квартирний облік як дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, для осіб після 23 років
* Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності)
* Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (копія паспорта громадянина України - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті).

=== Вартість ===
Подання заяви про виплату грошової компенсації здійснюється безоплатно.

=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення або про відмову у здійсненні виплати приймає відповідний орган місцевого самоврядування не пізніше 30 робочих днів.

=== Підстави для відмови у наданні грошової компенсації та порядок її оскарження. ===

# Особі може бути відмовлено у виплаті грошової компенсації, якщо:
# Виявлено невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
# Прийнято рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування;
# Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів;
# Особа не перебуває на квартирному обліку.

Відмова у наданні грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Діти-сироти‎]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]

Призначення старости

2024-01-26T06:43:05Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!'''''
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
|}
== Порядок затвердження ==
Староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частина перша ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

Кандидатура старости вноситься на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала таку підтримку у старостинському окрузі:

* з кількістю жителів до 1500 - більше 20 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах;
* з кількістю жителів від 1500 до 10 тисяч - більше 17 відсотків голосів;
* з кількістю жителів від 10 тисяч до 20 тисяч - більше 14 відсотків голосів;
* з кількістю жителів від 20 тисяч до 30 тисяч - більше 10 відсотків голосів;
* з кількістю жителів більше 30 тисяч - більше 7 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах.

За результатами проведеного громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури старости складається протокол, який має містити такі відомості: дата (період) і місце проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), кількість жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах, відомості про кандидатуру старости, кількість учасників громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), які підтримали відповідну кандидатуру, із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, серії та номера паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України - для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), що засвідчується підписом таких учасників.

Кандидатура старости відповідного старостинського округу, не підтримана сільською, селищною, міською радою, не може бути повторно внесена для затвердження в цьому старостинському окрузі протягом поточного скликання відповідної сільської, селищної, міської ради.

Порядок проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури старости затверджується сільською, селищною, міською радою.

Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частина друга ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.

Порядок організації роботи старости визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"] та іншими законами, а також Положенням про старосту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частина третя ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

== Старостинський округ ==
Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частина четверта ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

== Повноваження старости ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частиною четвертою ст. ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] староста:
# уповноважений сільською, селищною, міською радою, яка його затвердила, діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
#бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій з правом дорадчого голосу. Бере участь у засіданнях виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;
#має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу;
#сприяє жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також у поданні відповідних документів до зазначених органів. За рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради надає адміністративні послуги та/або виконує окремі завдання адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі утворення такого центру);
#бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
#бере участь у підготовці пропозицій до проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
#вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
#бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
#бере участь у здійсненні контролю за використанням об'єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
#бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного старостинського округу та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про результати такого контролю;
#отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
#сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному старостинському окрузі;
#здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.
6. При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним сільській, селищній, міській раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед такою радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Інформація про відповідну зустріч, а також письмовий звіт старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення відповідної зустрічі. Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv#n1289 частина шоста ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Зміна опікуна над недієздатною особою

2024-01-25T09:27:24Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ "Про затвердження Правил опіки та піклування" № 34/166/131/88 від 26.05.99]

== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України]).

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України]).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України]).

== Особи, які мають переважне право бути опікунами та піклувальниками повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена ==
Переважне право серед осіб, які бажають стати опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, надається особі:
# родичам дитини незалежно від місця їх проживання;
# особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.
При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини.

== Особа, яка не може бути опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена ==
Опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, не може бути особа, яка:
# не досягли 18 років;
# визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
# перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
# раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
# позбавлені батьківських прав;
# інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
# засуджені за скоєння тяжкого злочину.

== Припинення повноважень щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена ==
=== Повноваження піклувальника припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
# визнання підопічного недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# смерті підопічного - з дати його смерті;
# звільнення його від повноважень піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень піклувальника;
# обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# його смерті - з дати його смерті.
=== Підставами для звільнення опікунів та піклувальників від повноважень є ===
# заява опікуна або піклувальника;
# невиконання належним чином своїх обов'язків;
# неможливість виконання повноважень опікуна або піклувальника внаслідок тяжкої хвороби;
# порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун або піклувальник мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
# встановлення режиму окремого проживання подружжя, якщо один із подружжя є опікуном або піклувальником іншого;
# відбування опікуном або піклувальником покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
# перебування опікуна або піклувальника під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
# виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном або піклувальником;
# наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного.
Суд або орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку.

На час розгляду в судовому порядку справ про звільнення від повноважень опікунів та піклувальників з підстав, визначених пунктами 2, 4 - 8 частини третьої цієї статті, вони відсторонюються від виконання повноважень щодо підопічних органом опіки та піклування в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

На час відсторонення опікуна або піклувальника опіка або піклування над підопічним здійснюється органом опіки та піклування, на обліку в якому перебуває такий підопічний, або спеціальним закладом, до якого його поміщено.
=== Повноваження спеціального закладу щодо здійснення опіки або піклування над повнолітньою недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, припиняються у разі ===
# поновлення цивільної дієздатності такої особи - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення її цивільної дієздатності;
# призначення такій особі опікуна або піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна або піклувальника;
# звільнення такої особи від відбуття покарання - з дати закінчення строку відбування покарання, установленого вироком суду;
# набуття повноважень щодо здійснення опіки або піклування над такою особою іншим спеціальним закладом - із дати її поміщення до іншого спеціального закладу;
# смерті такої особи - з дати її смерті.

== Форма заяви до суду на зміну опікуна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8296 ст. 300 ЦПК України],суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

'''Отже, для того, щоб змінити опікуна необхідно:'''
# Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.
# Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном
# Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]

Звернення до суду: наказне провадження

2024-01-12T09:14:38Z

Valerii.lebid:

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
==Поняття "наказне провадження"==
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України].
==Хто має право звернутися до суду==
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також [[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]] (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Куди звернутися==
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК УКраїни]).
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==
Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо: '''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];''' Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;''' Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; ''' Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати

'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''

'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''

Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''': 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).

До заяви про видачу судового наказу додається:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 41 пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 302,80 гривень);

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі
==Строки розгляду заяви судом==
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України]; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України]; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України]; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України]; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
==Оскарження судового наказу==
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).
==Порядок скасування судового наказу==
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).До заяви додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 151,40 грн.); 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України]).

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ст. 269 ЦПК України], суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.
==Див. також==
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
*[[Звернення до суду: окреме провадження]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів

2024-01-12T09:13:25Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 105]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]

==Загальні положення==
Статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що '''Державний земельний кадастр''' - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

На практиці громадяни або юридичні особи найчастіше звертаються для оформлення витягу з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) під час вчинення дій (правочинів) із земельною ділянкою.

'''Витяг з кадастру (ДЗК)''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку, на сьогодні, є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом та надаються у формі витягів з Державного земельного кадастру, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ч.1 ст. 38 Закону -№ 3613-VI]. Витяг з ДЗК є важливим документом для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продажу, дарування, міни, оренди, спадкування, тощо). Також він є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

==Форма та порядок отримання витягу з ДЗК==
Отримати відомості (витяг) з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі.

'''Для того щоб отримати витяг з ДЗК у письмовій формі необхідно:'''

Подати Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за встановленою формою;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n775 пунктом 165] цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру у паперовій формі з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про вручення або в електронній формі надсилається через Публічну кадастрову карту або Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

'''Для оформлення витягу у електронній формі заявнику необхідно зайти на сайт Держгеокадастру''' https://e.land.gov.ua/services

Оформлення витягу через сайт Держгеокадастру можливе, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"], справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ''( з 01 січня 2024 року сума адміністративного збору за надання витягу з ДЗК складає 151,40 грн.)''

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день її надходження) витяг, або мотивовану відмову в наданні такого документа.

Витяг з Державного земельного кадастру підтверджує наявність кадастрового номера земельної ділянки, а також містить інші відомості про земельну ділянку (обмеження/обтяження, нормативну оцінку та ін.), що внесені до Поземельної книги.

Існує дві форми витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку:

1) '''з відомостями про речові права на земельну ділянку''', їх обтяження, одержання в порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) з усіма відомостями, внесеними до Поземельної книги, '''крім відомостей про речові права на земельну ділянку''', що виникли після 1 січня 2013 року.

==Строк дії витягу із Державного земельного кадастру.==
За загальним правилом, строк дії витягу з кадастру - 3 місяці. Виключення встановлено для витягів, які видаються спадкоємцям та при реєстрації земельної ділянки в кадастрі - вони є безстроковими. Проте, речове право (право власності) на земельну ділянку має бути зареєстроване протягом одного року, з дня отримання витягу з кадастру про реєстрацію земельної ділянки в кадастрі.
==Підстави для відмови у наданні витягу із Державного земельного кадастру==
1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

==Порядок оскарження==
У [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також==

*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_Державного_кадастрового_реєстратора Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Електронні_сервіси_Держгеокадастру Електронні сервіси Держгеокадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_викопіювань_з_картографічної_основи_Державного_земельного_кадастру,_кадастрової_карти_(плану) Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Правнича допомога

2024-01-12T09:09:13Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"] (далі - Закон)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
==Поняття безоплатної правничої допомоги==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі '''безоплатну первинну правничу допомогу''', а також можливість певної категорії осіб отримати '''безоплатну вторинну правничу допомогу''' '''у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом].''' [[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
==Безоплатна первинна правнича допомога==
===Безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов’язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.===
{| class="wikitable"
|'''Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:'''
|
*надання правової інформації;
*надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
*складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
*надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
|}
===Суб'єкти права на безоплатну первинну правничу допомогу===
Право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
===Суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги===
Суб'єктами надання безоплатної первинної правничої допомоги в Україні є:
#органи виконавчої влади;
#органи місцевого самоврядування;
#центри з надання безоплатної правничої допомоги;
#спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади;
#юридичні особи приватного права, які мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку;
# адвокати та інші фахівці у відповідній галузі права, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
==Безоплатна вторинна правнича допомога==
'''Безоплатна вторинна правнича допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
{| class="wikitable"
|'''Види безоплатної вторинної правничої допомоги:'''
|
*захист;
*здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
*складення документів процесуального характеру.
|}
===Суб'єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу===
Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають такі категорії осіб:
#повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
# діти - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
# особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
# особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, які відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України вважаються затриманими, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі якщо такі особи є заявниками, визнані потерпілими або є свідками в іншому кримінальному провадженні, у зв’язку з незаконністю такого затримання, у разі порушення прав затриманої особи, застосування насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час затримання, до завершення відповідних проваджень;
#особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження під час перебування під вартою;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону, а також на правничі послуги, передбачені пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у разі застосування до таких осіб насильства, катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження;
#особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для проведення окремої процесуальної дії, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону;
#особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою;
#іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з моменту затримання;
#особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час оскарження відмови про визнання особою без громадянства, отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання;
#особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів;
#внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з оскарженням рішення про відмову в отриманні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання зазначеної довідки або з питань, пов’язаних із встановленням фактів, що мають юридичне значення стосовно таких осіб;
#громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (у тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України;
#ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з отриманням такого статусу;
# особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону;
#особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, що пов’язані з реабілітацією;
#особи, які постраждали від торгівлі людьми, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених Законом України "Про протидію торгівлі людьми";
#[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
#потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; поновлення цивільної дієздатності недієздатних фізичних осіб та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, звільнення від повноважень опікунів чи піклувальників таких осіб, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#особи, стосовно яких суд розглядає справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку або примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону, протягом розгляду справи в суді;
#викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, які повідомили про активи, зазначені у пунктах 1, 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав у зв’язку з таким повідомленням;
#особи, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
#громадяни України, які звернулися з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з відновленням втрачених документів, необхідних для отримання компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону.

Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правничу допомогу.
===Суб'єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є:
#центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
#адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
===Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
#особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону;
#особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
#вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
#особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
#особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 Закону;
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги на цій підставі, до рішення про відмову додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
===Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги===
Відповідно до статті 23 Закону надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у разі якщо:
#особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу ''(у разі припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до цього пункту 1 особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги);''
#обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 Закону, припинили своє існування;
#особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до Закону ''(рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом або працівником центру, до якого додається копія документа, що підтверджує повноваження іншого захисника/представника, залученого особою. Копія рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слідчому, дізнавачу, прокурору, слідчому судді чи суду);''
#особа використала всі національні засоби правового захисту у справі ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов’язковою;
#особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;
#особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав ''(рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру)'';
#особа безпідставно не виконує обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 Закону.
Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов’язань.

===Підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу===
Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору ''(у цьому випадку центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу)'';
# відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
# неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
# припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

'''Відповідальність за порушення законодавства про безоплатну правничу допомогу'''

* Особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
* Особи, які подали завідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, що стали підставою для віднесення їх до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
== Див. також==
*[[Правничі послуги]]
*[[Договір про надання правничої допомоги]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Крадіжка

2024-01-12T09:08:14Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - ККУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України від 21 січня 2019 року № 172/5/10 Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»]
== Поняття крадіжки. Суб'єкт кримінального правопорушення ==
Закон визначає '''крадіжку''' як таємне викрадення чужого майна. '''Таємним''' визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що '''робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб'''. Крадіжкою визнається також '''протиправне''' вилучення чужого майна і тоді, коли воно '''здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб''' (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і '''вважа'''в, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна:
{| class="wikitable"
|-
| '''!!! Важливо''' Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
|}
Суб'єктом кримінального правопорушення може бути осудна особа, яка досягла '''14-річного''' віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

'''Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її''':
* повторно;

* за попередньою змовою групою осіб;

* у великих розмірах;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану;

* в особливо великих розмірах;

* організованою групою,

* поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

* що завдала значної шкоди потерпілому.
== Покарання за таємне викрадення майна ==
'''Із початком введення воєнного стану, було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» який змінює Кримінальний кодекс України (КК), посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану в тому числі і за крадіжку.'''

'''Крадіжка – ч. 1 ст. 185 КК до цього вважалася не злочином, а кримінальним проступком, і за неї було передбачено покарання від штрафу 17 тис. грн. до обмеження волі строком до 5 років. Лише в разі вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 185), з проникненням у житло або інше володіння (ч. 3 ст. 185) чи у великому, особливо великому розмірі (ч. 4, 5 ст. 185) – передбачалися покарання у вигляді позбавлення волі.'''

'''Нині ж крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану – одразу кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.'''
{| class="wikitable"
|-
! Стаття !! Покарання !! Примітка
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 185 ККУ] '''"Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)"''' || карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років. ||
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб"''' || карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186 та 189-191 ККУ] повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 187, 262 ККУ].
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому"''' || карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186, 189 та 190 ККУ] значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина четверта статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану"''' || карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-191, 194 ККУ] у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина п'ята статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою"''' || карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-187 та 189-191, 194 ККУ] в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|}
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 р. 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн.
== Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ==
'''Обставини, які пом'якшують покарання''':
*з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
*добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
*надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
*вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;
*вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;
*вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;
*виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ККУ].
Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.

'''Обставини, які обтяжують покарання:'''
*вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
*вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 частина друга або третя статті 28 ККУ]);
*вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;
*вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
*тяжкі наслідки, завдані злочином;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
*вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;
*вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
*вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
*вчинення злочину з особливою жорстокістю;
*вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
*вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
*вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
'''Неприпустимим є визнання судом обтяжуючими обставинами невизнання підсудним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого каяття у вчиненому злочині, тощо.'''

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 63 Конституції України] особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

'''Детальніше див.:''' "[[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]"
== Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ==
[[Файл:Вільнення від кримінальної відповідальності.jpg|міні|https://zib.com.ua/ua/print/102155-suddi_obgovorili_analiz_praktiki_zvilnennya_vid_kriminalnoi_.html]]
'''Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.'''

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
*у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 стаття 45 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93023425 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим|примиренням винного з потерпілим]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 стаття 46 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90469352 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки|передачею особи на поруки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 стаття 47 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90110812 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки|зміною обстановки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 стаття 48 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104118795 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|закінченням строків давності]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 стаття 49 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101929822 приклад судової практики];
*[[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|на підставі закону про амністію або акта помилування]];
*у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n606 стаття 97 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103099402 приклад судової практики];
*спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 111], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 114], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною четвертою статті 212], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 369 ККУ]).
Виправдання — основне завдання якого полягає у поновленні порушених прав (в значенні відновлення справедливості та визнання невинуватості особи).

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 62 Конституції України] особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

'''Детальніше див.:''' [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]"

''В Україні з 2019 року впроваджений пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (так зване «[https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-take-vidnovne-pravosuddya-i-yak-vono-dopomagaye-nepovnolitnim-ukrayinczyam/ відновне правосуддя]»), який реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Спочатку Програма діяла у 6 регіонах, а з 2020 року поширена на всю територію України.''
== Розмежування крадіжки і дрібного викрадення чужого майна ==
Потрібно розмежовувати кримінальне провопорушення "Крадіжка" та "Дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки" (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n301 Кодексу України про адміністративні правопорушення]), оскільки існує різниця між вартістю викраденого майна та санціями, які можуть примінити до винної особи. Дрібне викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у данному випадку дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"], він дорівнює 3028 гривень. Отже дії особи будуть підпадати під дрібне викраденням чужого майна, якщо не будуть перевищувати (0,2 х (50% х 3028))=302,50 грн. А у разі перевищення зазначеної суми, для особи, яка вчинила крадіжку чужого майна, настає кримінальна відповідальність.
== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або саме Ваше майно було викрадено, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ центру правової допомоги] або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''<big>0 800 213 103 </big>'''
== Див. також ==
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Умисне знищення або пошкодження майна]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Особливості оподаткування подарунків

2024-01-12T08:25:56Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2023 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2023 року.'''

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто, в 2024 році вартість подарунка у розмірі 1775 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 1,5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+1,5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2023 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 1675 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 1,5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2023 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1675 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2024 дорівнює 3028 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2024 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 242,24 грн. (3028 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 242,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 242,24 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (нарахованої, але невиплаченої заробітної плати)

2024-01-12T08:22:19Z

Valerii.lebid:

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України «Про державний бюджет на 2024 рік»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»]
== Загальні аспекти виконання рішень суду ==
Для того, щоб зрозуміти яким чином особа може отримати кошти, які на її користь присуджено судом ми повинні звернутись до '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]''' (далі – Закон). Що таке виконавче провадження ми можемо побачити у '''ст.1 згаданого Закону''', а саме виконавче провадження '''є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень''' та рішень інших органів (посадових осіб) та представляє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
 
Які ж документи підлягають примусовому виконанню вказано у '''ст.3 вказаного Закону''' примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як '''виконавчі листи та накази,''' що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; '''судові накази; ухвали, постанови судів''' у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, '''виконавчі написів нотаріусів; посвідченя комісій по трудових спорах,''' що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; '''постанови державних виконавців''' про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; '''постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення''' у випадках, передбачених законом; '''рішення інших державних органів та рішень Національного банку України''', які законом визнані виконавчими документами; '''рішення Європейського суду з прав людини''' з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також '''рішень інших міжнародних юрисдикційних органів''' у випадках, передбачених міжнародним договором України; '''рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу''' (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
=== Хто може проводити примусове виконання рішень про стягнення коштів з державного підприємства? ===
Відповідно до '''ст. 5 Закону''' примусове виконання рішень покладається на '''органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на '''приватних виконавців'''. Згідно з ч.2 цієї статті приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених '''ст. 3 цього Закону''', крім: рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону (наприклад, якщо підприємство внесено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації).
==== Які можуть бути заходи примусового виконання рішень? ====
Відповідно до '''ст. 10 Закону''': заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на '''кошти, цінні папери, інше майно (майнові права)''', корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно з ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень,неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
==== Яким чином державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа? ====
Відповідно до '''ст.26 Закону''': «Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: '''за заявою стягувача''' про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
== Процедура примусового стягнення коштів з державного підприємства ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-п постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»] (далі - Постанова) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником, в якому є державне підприємство.
Згідно '''п. 20 вказаної Постанови погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань''', '''визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів''', згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Відповідно до ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]: «виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи '''не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.'''
== Строки виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства ==
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text], '''керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.'''
У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу '''протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.'''

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей''', необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець '''протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані '''протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Відповідно до п. п.47-50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-п Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845] (далі - Порядок): «'''безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих''': 1) органом Казначейства:документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; '''2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.''' Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство '''подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.''' Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Також відповідно до цього Порядку '''компенсація за порушення встановленого Законом строку перерахування коштів нараховується''': казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

'''Що відбувається, коли поданий не повний комплект документів?'''

У разі якщо Ви подали не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України '''протягом п’яти днів з дня надходження заяви Вас про це.'''
У разі неподання Вами документів та відомостей '''у місячний строк''' з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає Вам заяву. 
Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості '''подати цю заяву ще раз.'''
== Відповідальність за невиконання рішення суду ==
У разі якщо Державна казначейська служба України '''протягом трьох місяців''' не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів Вам має бути виплачена компенсація в '''розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми відповідно до ч.1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»].

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок сплати судового збору

2024-01-12T08:20:50Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
== Поняття судового збору ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"]. Судовий збір включається до складу судових витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").]
=== '''У яких випадках стягується судовий збір'''? ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 до статті 3 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір стягується:
* за подання до суду '''позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством''';
* за подання до суду '''апеляційної і касаційної скарг''' на судові рішення, '''заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду''' та з'''аяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;'''
* за видачу судами документів;
* у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
=== '''Судовий збір не стягується за подання:''' ===
* заяви про '''перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою''', юрисдикція якої визнана Україною, '''порушення Україною міжнародних зобов'язань''' при вирішенні справи судом;
* заяви про '''зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;'''
* заяви про '''поворот виконання судового рішення''';
* заяви про '''винесення додаткового судового рішення;'''
* заяви про '''розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою''';
* заяви про '''встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;'''
* заяви про '''встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти''' за обставин, що '''загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;'''
* заяви про '''надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;'''
* заяви про '''обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;'''
* заяви про '''видачу обмежувального припису;'''
* позовної '''заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само '''незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю''' органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
* '''заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;'''
* '''клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду''' відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
* '''заяви про встановлення факту смерті особи''', '''яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій''' та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* позовної заяви у справах '''про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;'''
*позовної заяви, апеляційної скарги у справах про заборону політичної партії, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
*позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
* позовної заяви з '''питання порушених прав споживача''' (цей пункт на відміну від інших не перелічений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n11 статті 3 Закону України "Про судовий збір"], він знаходиться в частині 3 статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 "Про захист прав споживачів"], детальніше в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 "Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів")]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 частини 2 статті 299 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати, пов’язані з '''провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи''', відносяться на рахунок держави та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6948 частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України] судові витрати складаються в тому числі з судового збору. Проте існує негативна практика судів, оскільки процедура віднесення витрат на рахунок держави детально законодавчо непрописана тому суди дуже часто залишають позовні заяви без руху посилаючись на відсутність сплати судового збору, також це пов'язано з тим що в минулому в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n7 Законі України "Про судовий збір"] було прописано звільнення цієї категорії справ від сплати судового збору проте це положення було виключено з закону. Таким чином подаючи позов без сплати судового збору з цього питання можна стикнутись з залишенням позову без руху у зв'язку з спірним трактуванням законодавства місцевими судами.
== Розміри ставок судового збору ==
'''Судовий збір''' стягується відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - '''3028 гривні.'''
{| class="wikitable"
|+Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
!Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
!Ставка судового збору
|-
|'''1. За подання до суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) позовної заяви:
|
|-
|про розірвання шлюбу
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|про поділ майна при розірванні шлюбу
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
|
|-
|позовної заяви немайнового характеру
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
|-
|9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
|
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''2. За подання до господарського суду:'''
|
|-
|1) позовної заяви майнового характеру
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) позовної заяви немайнового характеру
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-1) заяви про видачу судового наказу
|0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2-2) заяви про скасування судового наказу
|0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
|0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|9) заяви про порушення справи про банкрутство
|10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
|2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''3. За подання до адміністративного суду:'''
|
|-
|1) адміністративного позову:
|
|-
|майнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою
|1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|немайнового характеру, який подано:
|
|-
|суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|фізичною особою
|0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
|150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
|-
|3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
|200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
|-
|5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду
|1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
|0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|'''4. За видачу судами документів:'''
|
|-
|1) за повторну видачу копії судового рішення
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу
|-
|4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
|0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|-
|5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень"
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
|0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії
|-
|'''5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення'''
|0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
|}
Ознайомитись з вищеописаними ставками в грошовому еквіваленті (в гривнях) можна на сайті '''[https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ Судова влада України]''' обравши необхідний суд, та натиснувши на відповідну категорію з вище перелічених.
== Пільги щодо стягнення судового збору ==
Під час розгляду справ в усіх судових інстанціях '''від сплати судового збору звільняються:'''
* позивачі - у справах про '''стягнення заробітної плати та поновлення на роботі''';
* позивачі - у справах про в'''ідшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;'''
* позивачі - у справах '''про стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
* позивачі - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації''', поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим '''відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";'''
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах '''щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;'''
* позивачі - у '''справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення''';
* '''громадяни,''' які у випадках, передбачених законодавством, '''звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб''';
* '''особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів''' (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* '''особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю''';
* позивачі - '''громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;'''
* '''виборці - у справах про уточнення списку виборців;'''
* '''військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти''', які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - '''у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку,''' а також під час виконання службових обов’язків;
* '''учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України''' - '''у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;'''
* позивачі - '''у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";'''
* '''фізичні особи''' (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - '''кредитори''', які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - '''після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом''';
* '''органи місцевого самоврядування''' - '''за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;'''
* позивачі - '''за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій''' відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* '''засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі,''' позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - '''у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України''', у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
* '''центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику '''з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю''', його територіальні органи;
* заявники - '''у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;'''
* позивачі - '''у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди''' у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
* позивачі - '''за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах''', що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1'''-1''' частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - '''за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків)''', у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n624 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].
*Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - '''за подання позовів, предметом яких є стягнення штраф'''у.
Для звільнення від сплати судового збору слід прописати в позовній заяві до якої з даних категорій ви належите та прописати що просите суд звільнити вас від сплати судового збору (та долучити до позовної заяви як додаток відповідне посвідчення, наприклад особи з інвалідністю відповідної групи).[[Файл:Звільнення від судового збору.docx|міні]]
== Порядок сплати судового збору ==
'''Судовий збір сплачується готівкою''' або '''перераховується у безготівковій формі.'''

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати можна знайти на сайті [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]''' (на сайті слід обрати ваш суд та перейти на нього) або безпосередньо зайти за допомогою пошуку в інтернеті на сайті суду до якого ви подаєте заяву та обрати вкладку громадянам, судовий збір. Перейшовши на вкладку судовий збір вам слід обрати ставку судового збору з перелічених натиснувши на неї та в вікні що з'явиться вести свої дані та обрати спосіб оплати (онлайн оплата чи формування квитанції на оплату в банку).

Після проведення оплати вам слід зберегти квитанцію про оплату, оскільки вона долучається до позовної заяви як додаток (у випадку оплати онлайн вам також сформується квитанція яку слід роздрукувати).

'''Іноземець''' за подання позовної заяви, якщо ціна визначена в іноземній валюті, '''може сплачувати судовий збір в іноземній валюті''' '''з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти''', встановленого Національним банком України на день сплати.

'''Якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову''', а встановлена при цьому позивачем '''ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна''' або якщо на день подання позову '''неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає''' '''суд''' з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

'''Якщо розмір позовних вимог збільшено''' або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. '''У разі зменшення розміру позовних вимог''' питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 статті 7 Закону України "Про судовий збір"].

Див. також: [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
{|
|+'''Особливості сплати судового збору'''
|За подання позовної заяви, що має '''одночасно майновий і немайновий характер'''
|судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
|-
|За подання позовної заяви в якій '''об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру'''
|судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
|-
|За подання позовної заяви '''про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна'''
|судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна
|-
|Якщо скаргу (заяву) подано '''про перегляд судового рішення в частині позовних вимог''' (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням)
|судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)
|-
|За '''повторно подані позови''', що раніше '''були залишені без розгляд'''
|судовий збір сплачується на загальних підставах.
|-
|За подання '''зустрічних позовних заяв''', а також заяв '''про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами'''
|судовий збір справляється на загальних підставах.
|-
|У разі '''вибуття із справи позивача'''
|судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.
|}
У разі '''роз'єднання судом позовних вимог судовий збір''', сплачений за подання позову, '''не повертається і перерахунок не здійснюється'''. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо '''позов подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів, '''судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову''' і '''сплачується''' кожним позивачем '''пропорційно''' долі поданих кожним з них вимог '''окремим платіжним документом.'''

У разі коли '''позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами''' до одного або кількох відповідачів''', судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах,''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 установлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір"] '''за подання позову немайнового характеру.'''

Судовий збір стягується з урахуванням загальної суми позову також у разі:
* подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
* об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
== Повернення судового збору ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 7 Закону України "Про судовий збір"] '''сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду''' в разі:
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
# повернення заяви або скарги;
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Якщо судовий збір '''сплачено в більшому розмірі чи зменшено розмір позовних вимог''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 пункт 1 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір"]) - '''судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми''', в '''інших випадках''' передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n90 частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір"]- '''повністю.'''

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 .Див. також:] [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]].
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==
'''Враховуючи майновий стан сторони''', '''суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі '''за таких умов:'''
* '''розмір судового збору''' '''перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи''' за попередній календарний рік;
'''або позивачами у справі є:'''
* військовослужбовці;
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
'''Важливо:''' '''Суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.'''
== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85613193 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18] (судовий збір за декілька прохань суду "визнати протиправним акт", "скасувати", "визнати нечинним", "зобов’язати прийняти рішення" тощо сплачується як за одну позовну вимогу немайнового характеру).
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2 Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Кримінальна відповідальність за вимагання

2024-01-12T08:13:47Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
== Загальна інформація ==
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] вимаганням полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
Об’єктами суспільних відносин, які охороняються статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 189 КК України] є:
* основним - право власності, тобто право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]);
* додатковими - безпека життя та здоров’я, особистої недоторканності, честі та гідності потерпілих.
Вимагання вчиняється з приводу отримання винною особою на свою користь:
* майна, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери, тощо;
* права на майно – документ, який передбачає можливість отримати у власність майно ([[договір дарування]], заповіт, страховий поліс, [[договір позики]] тощо);
* дій майнового характеру, внаслідок вчинення яких отримується певна майнова вигода (наприклад, вимога підвищити заробітну плату, виконання в інтересах винного певної роботи тощо).
=== Об'єктивна сторона злочину ===
Вимагання виражається у незаконній вимозі передачі:
* чужого майна;
* права на чуже майно;
* вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.
При цьому, вимога повинна бути поєднана з погрозою:
* насильства (наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, [[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|вбивства]] тощо) щодо потерпілого чи його близьких родичів;
* обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (наприклад, обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, отриманні дозволів, документів, позбавлення посади тощо);
* пошкодження чи знищення майна потерпілого чи його близьких родичів або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити приватний будинок, службовий транспортний засіб тощо);
* розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці.
Погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідома для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна, права на майно, дій майнового характеру в майбутньому (через день, місяць тощо) (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуальний кодекс України] близькими родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб’єктивна сторони вимагання полягає у прямому умислі, тобто, винна особа висловлюючи погрозу бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована, усвідомлює, що посягає на чуже майно чи права на майно або спонукає до вчинення будь-яких дій майнового характеру, передбачає, що потерпілому буде завдано матеріальну шкоду і розраховує на настання такого наслідку.

Винна особа діє з корисливих мотивів, маючи за мету протиправне одержання матеріальних благ за рахунок потерпілого.
=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом вимагання є фізична, осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення вимагання.
== Кваліфікуючі ознаки вимагання ==
• Вимагання, вчинене повторно (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Повторність вимагання відповідно до примітки 1 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] має місце, коли вимагання вчинене після вимагання, або коли воно вчинене після злочинів, передбачених статтями [[Крадіжка|185]], [[Грабіж|186]], 187, 189, [[Шахрайство|190]]–[[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Для повторності вимагання не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність вимагання виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли вимагання спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку вимагання, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Відповідно до частини 3 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Також до службових осіб прирівнюються фізичні особи – підприємці у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому в здійсненні підприємницької діяльності.

• Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У потерпілого повинно скластися враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень буде реалізована.

• Вимагання, вчинене з пошкодженням чи знищенням майна (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), поєднане із заподіянням [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

У вищезазначених випадках вимоги винної особи підкріплюються безпосереднім заподіянням шкоди потерпілому, зазначені дії слугують залякуванням та підтвердженням реальності виконання погрози винної особи в майбутньому у разі невиконання вимоги винної особи.

Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, яке за наявності до того підстав додатково кваліфікується за частиною другою статті [[Умисне знищення або пошкодження майна|194]] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо (п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).

• Вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому (частина друга статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (примітка 2 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди у великих розмірах (частина третя статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 3 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), тобто, на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (примітка 4 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

'''Зверніть увагу!''' Сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Підпунктом 169.1.1 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн, тобто сума одного неоподатковуваного мінімуму у 2024 році складає 1514 грн.

• Вимагання, вчинене організованою групою (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]) має місце у разі, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення вимагання та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

• Вимагання, вчинене в умовах [[Правовий режим воєнного стану|воєнного]] або [[Умови введення надзвичайного стану|надзвичайного]] стану (частина четверта статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).
== Санкція (покарання) ==
# Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
# Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
# Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
# Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
== Відмінність вимагання від суміжних злочинів ==
=== Відмінність вимагання від грабежу та розбою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і [[Грабіж|грабежу]] чи розбою слід виходити з того, що при грабежі та розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.
=== Відмінність вимагання від протидії законній господарській діяльності та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] при розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ([[протидія законній господарській діяльності]]), чи злочину, передбаченого статтею 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.

Якщо винна особа, застосовуючи відповідні погрози чи насильство, таким умислом не керується, а має на меті примусити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, вчинене потрібно розглядати як протидію законній господарській діяльності.

Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов'язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов'язання. Предметом такого зобов'язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

Вимога виконати (не виконати) зобов'язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов'язання, або зобов'язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов'язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру є вимаганням.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84975941 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 760/19858/16-к] (дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або його близьких родичів у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання. Висловлена обвинуваченим погроза застосування насильства об`єктивно не могла бути реалізована негайно (оскільки потерпіла знаходилася у відокремленому приміщенні), у зв`язку з чим з огляду на об`єктивні обставини, за яких ця погроза була висловлена, вона об`єктивно могла сприйматися потерпілою тільки як така, що може бути реалізована в майбутньому (а не негайно), скажімо, після того, як вона вийде з приміщення каси чи вокзалу, або щодо її малолітньої дитини, яка знаходиться вдома, то такі дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81422806# Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2019 року у справі № 628/797/17] (особу визнано винною у скоєнні вимагання за ч. 2 ст. 189 КК України, вчиненого шляхом вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, розголошення відомостей, які потерпілий та його близькі родичі бажають зберегти у таємниці, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91762378# Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 24 вересня 2020 року у справі № 725/2070/20] (дії особи кваліфіковано за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я особи, вчинене повторно, рішенням суду апеляційної інстанції вирок залишено без змін).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91510048# Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2020 року у справі № 645/1789/19] (дії особи, крім іншого, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод потерпілого, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, вирок не оскаржувався).

== Безоплатна правова допомога ==
Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центру правової допомоги].

== Дивись також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Шахрайство]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Злочини]]

Грабіж

2024-01-12T08:09:25Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''грабежем''' є відкрите викрадення чужого майна.
== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України.
=== Предмет злочину ===
Предметом злочину є '''майно''', що характеризується сукупністю певних ознак:
# юридична: підкреслює те, що право на майно належить власнику на законній підставі і він здійснює свої повноваження по володінню, використанню та розпорядженню майном як власним. В окремих випадках особа володіє майном з певних правових підстав, наприклад, на умовах договорів оренди, позички, побутового прокату, чи володіє майном з тих чи інших фактичних підстав, наприклад, володіння чужим знайденим майном або таким, що випадково опинилось у особи;
# економічна: майно завжди має мінову і споживчу вартість, тобто здатне задовольняти матеріальні і інші пов’язані з ними потреби людини. Вираженням вартості предмета є його грошова оцінка, тобто ціна, яка становить сутність вартості;
# соціальна: предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства;
# фізична: майно – це предмети матеріального світу: речі, гроші, цінні папери, документи, що є еквівалентом вартості, якими можна заволодіти, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
=== Об'єктивна сторона злочину ===
З об'єктивної сторони грабіж є відкритим викраденням чужого майна, тобто вилученням майна в присутності власника або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення. Водночас і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені іншими і оцінюються ними як викрадення. Але вона ігнорує це.

Якщо винний помиляється і вважає, що його дії помічені сторонніми і оцінюються як викрадення, а фактично цього немає (наприклад, сторонні бачать, що винний бере майно, але не розуміють, що це викрадення), відповідальність повинна наставати за грабіж. Грабіж матиме місце і в тому випадку, коли викрадення розпочалося таємно, але в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і це усвідомлюється винним (наприклад, при вчиненні крадіжки з'явився охоронець, але винний ігнорує це і, схопивши викрадене, втікає).

Грабіж вважається закінченим, коли майно вилучене і винний має реальну, хоча б початкову, можливість розпорядитися ним як власним (винести, сховати, передати, викинути тощо).
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
З суб'єктивної сторони грабіж передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.

Обов'язковими суб'єктивними ознаками грабежу є:
* корисливий мотив — спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
* корислива мета — збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
=== Суб’єкт злочину ===
'''Суб'єктом''' грабежу є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення грабежу.
== Кваліфікуючі ознаки грабежу ==
♦ Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (частина друга статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

Під таким насильством розуміється:
* '''фізичне насильство''' - обмеження волі (зв'язування, замкнення в певному приміщенні тощо), завдання ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. Суспільна небезпечність такого грабежу підвищується у зв'язку з тим, що додатковими об'єктами тут є свобода, тілесна недоторканість особи;
Під насильством, що '''не є небезпечним''' для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 статті 186 КК України] і додаткової кваліфікації за іншими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 статтями КК України] не потребують (абзац другий пункту 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]).
* '''психічне насильство''' — реальна погроза застосуванням зазначеного фізичного насильства. Погроза може бути усною, письмовою, вираженою в конклюдентних діях тощо.
У більшості випадків грабежу метою застосування насильства є вилучення майна. При цьому застосування насильства передує вилученню майна. Але насильство може бути застосоване і з метою утримання вже вилученого майна і, в цьому випадку, застосовуватися після вилучення майна.

Застосування насильства з метою уникнути затримання, виключає насильницький грабіж. У такому випадку насильство повинно кваліфікуватися за сукупністю ненасильницьким грабежем (наприклад, частина перша статті 186 і частина перша статті 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

Від грабежу, поєднаного з насильством, слід відрізняти так званий грабіж-ривок, при якому винний застосовує певні зусилля, щоб вирвати у потерпілого майно.

♦ Грабіж, вчинений повторно (частина друга статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

Повторність грабежу відповідно до примітки 1 до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України] має місце, коли грабіж вчинений після грабежу, або коли він вчинений після злочинів, передбачених статтями 185, 189–191, 187, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України].

Для повторності грабежу не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність грабежу виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

♦ Грабіж за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

Вчинення грабежу за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли грабіж спільно вчинили '''дві або більше особи''', які заздалегідь, до початку грабежу, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]). Домовленість на спільне вчинення грабежу повинна мати місце до початку вчинення злочину, тобто до виконання тих дій, що утворюють об’єктивну сторону грабежу.

♦ Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдав значної шкоди потерпілому (частина третя статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

'''Житло''' – це приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла дорівнюються і його складові частини, де може зберігатися майно (балкон, льох тощо), за винятком господарських приміщень, не пов’язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).

'''Приміщення''' – це різного роду споруди, будови, в яких постійно чи тимчасово знаходиться майно: крамниця, елеватор, база, промислове підприємство, музей тощо.

'''Інше сховище''' – будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо). Це може бути контейнер, товарний вагон, охоронюваний загін та ін.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо). Обов’язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Із суб’єктивної сторони проникнення вчинюється обов’язково з метою грабежу.

♦ Грабіж у великих розмірах: на суму, яка в '''двісті п'ятдесят і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (частина четверта статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

♦ Грабіж вчинений в умовах [[Правовий режим воєнного стану|воєнного]] або [[Умови введення надзвичайного стану|надзвичайного]] стану (частина четверта статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

♦ Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах: на суму, яка в '''шістсот і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (частина п'ята статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

♦ Грабіж, вчинений організованою групою: в готуванні або вчиненні грабежу брали участь декілька осіб ('''три і більше'''), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина п'ята статті 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 КК України]).

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text січень 2024 року] 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн.
== Санкція (покарання) ==
# Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
# Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
# Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
# Грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
# Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна.
== Відмінності грабежу від крадіжки та розбою ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанови Пленуму Верховного Суду від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"] розрізняючи [[Крадіжка|крадіжку]] і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а вразі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Коли винна особа вже отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно вилученим майном, але застосовує насильство лише з метою уникнення затримання, її дії не можуть визнаватися грабежем, поєднаним з насильством.

Залежно від способу вилучення майна вони можуть розцінюватись як крадіжка або грабіж. Застосування насильства в такому випадку утворює окремий склад злочину і потребує окремої кваліфікації залежно від тяжкості наслідків та заподіяної потерпілому фізичної шкоди.

Насильницький грабіж необхідно відмежовувати від розбою. Основними ознаками, за якими розрізняються ці злочини, є:
* спосіб посягання (грабіж - це завжди відкрите посягання, а розбій може вчинюватись як відкрито, так і таємно);
* характер фізичного і психічного насильства (при грабежі для досягнення своєї мети винний застосовує насильство, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або погрозу такого насильства, при розбої - насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або погрозу таким насильством);
* момент закінчення (грабіж за своєю конструкцією є злочином з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним, тоді як склад розбою сконструйований як усічений і розбій вважається закінченим з моменту нападу незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном).
== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягають до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або саме Ваше майно було викрадено, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центру правничої допомоги].
== Звернення із заявою до правоохоронних органів ==
[//wiki.legalaid.gov.ua/images/b/b0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення грабежу.docx]
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Крадіжка]]
* [[Шахрайство]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Злочини]]

Розбій

2024-01-12T08:08:45Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20220423#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 статті 187 КК України] розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
Відповідно до статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України.

Серед злочинів проти власності розбій є самим суспільно небезпечним діянням.

Безпосередній об'єкт основний - право власності на майно.

Безпосередній об'єкт додатковий - життя та здоров'я потерпілої особи.
=== Предмет злочину ===
Предметом злочину є '''майно''', що характеризується сукупністю певних ознак:
* юридична: підкреслює те, що право на майно належить власнику на законній підставі і він здійснює свої повноваження по володінню, використанню та розпорядженню майном як власним. В окремих випадках особа володіє майном з певних правових підстав, наприклад, на умовах договорів оренди, позички, побутового прокату, чи володіє майном з тих чи інших фактичних підстав, наприклад, володіння чужим знайденим майном або таким, що випадково опинилось у особи;
* економічна: майно завжди має мінову і споживчу вартість, тобто здатне задовольняти матеріальні і інші пов’язані з ними потреби людини. Вираженням вартості предмета є його грошова оцінка, тобто ціна, яка становить сутність вартості;
* соціальна: предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства;
* фізична: майно – це предмети матеріального світу: речі, гроші, цінні папери, документи, що є еквівалентом вартості, якими можна заволодіти, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
=== Об'єктивна сторона злочину ===
З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.

Під нападом за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 187 КК України] слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
З суб'єктивної сторони розбою передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.

Обов'язковими суб'єктивними ознаками грабежу є:
* корисливий мотив — спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
* корислива мета — збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
=== Суб’єкт злочину ===
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність.

'''Суб'єктом''' розбою є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення грабежу.
== Кваліфікуючі ознаки ==
====== Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства ======
Під насильством розуміється:
# '''фізичне насильство''' - небезпечне суспільно небезпечне для життя та здоров'я потерпілої особи які охоплюють: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості та важкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство.
# '''психічне насильство -''' реальна погроза застосуванням зазначеного фізичного насильства, у тому числі погроза вбивства.
====== Розбій вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій (повторно) або бандитизм ======
# Повторність розбою відповідно до примітки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 1 до статті 185 КК України] має місце, коли розбій вчинений після розбою, або коли він вчинений після злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 185, 189–191, 187, 262 КК України].
# Для повторності розбою не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність розбою виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частина четверта статті 32 КК України]).
# Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли грабіж спільно вчинили '''дві або більше особи''', які заздалегідь, до початку грабежу, домовилися про спільне його вчинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частина друга статті 28 КК України]). Домовленість на спільне вчинення грабежу повинна мати місце до початку вчинення злочину, тобто до виконання тих дій, що утворюють об’єктивну сторону грабежу.
====== Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ======
'''Житло''' – це приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла дорівнюються і його складові частини, де може зберігатися майно (балкон, льох тощо), за винятком господарських приміщень, не пов’язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).

'''Приміщення''' – це різного роду споруди, будови, в яких постійно чи тимчасово знаходиться майно: крамниця, елеватор, база, промислове підприємство, музей тощо.

'''Інше сховище''' – будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо). Це може бути контейнер, товарний вагон, охоронюваний загін та ін.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо). Обов’язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Із суб’єктивної сторони проникнення вчинюється обов’язково з метою грабежу.
====== Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ======
Розбій у великих розмірах: сума заподіяної шкоди якого в '''двісті п'ятдесят і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Розбій, вчинений в особливо великих розмірах: сума заподіяної шкоди в '''шістсот і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Розбій вчинений в [[Правовий режим воєнного стану|умовах воєнного]] або [[Умови введення надзвичайного стану|надзвичайного стану]]

Розбій, вчинений організованою групою: в готуванні або вчиненні розбою брали участь декілька осіб ('''три і більше'''), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 р. 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн.
== Санкція (покарання) ==
За напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

За вчинення розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
== Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду ==
При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 187 КК України] за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 186 КК України] є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433
== Судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду ==
Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) Детальніше з текстом постанови ВС від 01.06.2021 у справі № 331/706/19 (провадження № 51 -1993км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495646.

Форма висловлення погрози під час вчинення розбійного нападу не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства. Вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об'єктивно може оцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров'ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження складається Детальніше з текстом постанови ВС від 24.05.2021 у справі № 706/882/19 (провадження № 51-444км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286234.

Як розбій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) слід кваліфікувати дії особи, яка під час нападу з метою заволодіння чужим майном заподіяла потерпілій особі удар металевим прутом та в подальшому придушила її за шию, що створює реальну небезпеку для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого 25 Огляд судової практики ККС ВС Детальніше з текстом постанови ВС від 28.09.2021 у справі № 629/7158/18 (провадження № 51-2094км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100000476.

Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 40 КК України]), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 187 КК України]), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502.

Виконавцем розбою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 4 ст. 187 КК України]. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК України] Детальніше з текстом постанови ВС від 13.04.2021 у справі № 621/6762/18 (провадження № 51-6322км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063.

Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464.
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Шахрайство]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Крадіжка

2024-01-12T08:07:25Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - ККУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України від 21 січня 2019 року № 172/5/10 Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»]
== Поняття крадіжки. Суб'єкт кримінального правопорушення ==
Закон визначає '''крадіжку''' як таємне викрадення чужого майна. '''Таємним''' визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що '''робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб'''. Крадіжкою визнається також '''протиправне''' вилучення чужого майна і тоді, коли воно '''здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб''' (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і '''вважа'''в, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна:
{| class="wikitable"
|-
| '''!!! Важливо''' Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
|}
Суб'єктом кримінального правопорушення може бути осудна особа, яка досягла '''14-річного''' віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

'''Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її''':
* повторно;

* за попередньою змовою групою осіб;

* у великих розмірах;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану;

* в особливо великих розмірах;

* організованою групою,

* поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

* що завдала значної шкоди потерпілому.
== Покарання за таємне викрадення майна ==
'''Із початком введення воєнного стану, було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» який змінює Кримінальний кодекс України (КК), посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану в тому числі і за крадіжку.'''

'''Крадіжка – ч. 1 ст. 185 КК до цього вважалася не злочином, а кримінальним проступком, і за неї було передбачено покарання від штрафу 17 тис. грн. до обмеження волі строком до 5 років. Лише в разі вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 185), з проникненням у житло або інше володіння (ч. 3 ст. 185) чи у великому, особливо великому розмірі (ч. 4, 5 ст. 185) – передбачалися покарання у вигляді позбавлення волі.'''

'''Нині ж крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану – одразу кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.'''
{| class="wikitable"
|-
! Стаття !! Покарання !! Примітка
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 185 ККУ] '''"Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)"''' || карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років. ||
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб"''' || карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186 та 189-191 ККУ] повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 187, 262 ККУ].
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому"''' || карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186, 189 та 190 ККУ] значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина четверта статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану"''' || карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-191, 194 ККУ] у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина п'ята статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою"''' || карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-187 та 189-191, 194 ККУ] в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|}
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 р. 50 % прожиткового мінімуму становить 1514 грн.
== Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ==
'''Обставини, які пом'якшують покарання''':
*з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
*добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
*надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
*вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;
*вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;
*вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;
*виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ККУ].
Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.

'''Обставини, які обтяжують покарання:'''
*вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
*вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 частина друга або третя статті 28 ККУ]);
*вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;
*вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
*тяжкі наслідки, завдані злочином;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
*вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;
*вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
*вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
*вчинення злочину з особливою жорстокістю;
*вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
*вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
*вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
'''Неприпустимим є визнання судом обтяжуючими обставинами невизнання підсудним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого каяття у вчиненому злочині, тощо.'''

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 63 Конституції України] особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

'''Детальніше див.:''' "[[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]"
== Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ==
[[Файл:Вільнення від кримінальної відповідальності.jpg|міні|https://zib.com.ua/ua/print/102155-suddi_obgovorili_analiz_praktiki_zvilnennya_vid_kriminalnoi_.html]]
'''Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.'''

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
*у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 стаття 45 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93023425 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим|примиренням винного з потерпілим]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 стаття 46 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90469352 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки|передачею особи на поруки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 стаття 47 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90110812 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки|зміною обстановки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 стаття 48 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104118795 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|закінченням строків давності]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 стаття 49 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101929822 приклад судової практики];
*[[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|на підставі закону про амністію або акта помилування]];
*у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n606 стаття 97 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103099402 приклад судової практики];
*спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 111], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 114], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною четвертою статті 212], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 369 ККУ]).
Виправдання — основне завдання якого полягає у поновленні порушених прав (в значенні відновлення справедливості та визнання невинуватості особи).

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статтею 62 Конституції України] особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

'''Детальніше див.:''' [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]"

''В Україні з 2019 року впроваджений пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (так зване «[https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-take-vidnovne-pravosuddya-i-yak-vono-dopomagaye-nepovnolitnim-ukrayinczyam/ відновне правосуддя]»), який реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Спочатку Програма діяла у 6 регіонах, а з 2020 року поширена на всю територію України.''
== Розмежування крадіжки і дрібного викрадення чужого майна ==
Потрібно розмежовувати кримінальне провопорушення "Крадіжка" та "Дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки" (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n301 Кодексу України про адміністративні правопорушення]), оскільки існує різниця між вартістю викраденого майна та санціями, які можуть примінити до винної особи. Дрібне викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у данному випадку дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"], він дорівнює 3028 гривень. Отже дії особи будуть підпадати під дрібне викраденням чужого майна, якщо не будуть перевищувати (0,2 х (50% х 3028))=302,50 грн. А у разі перевищення зазначеної суми, для особи, яка вчинила крадіжку чужого майна, настає кримінальна відповідальність.
== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або саме Ваше майно було викрадено, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ центру правової допомоги] або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''<big>0 800 213 103 </big>'''
== Див. також ==
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Умисне знищення або пошкодження майна]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Заходи забезпечення позову в цивільному процесі

2024-01-12T08:05:03Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va009700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"]
==Загальні положення==
'''Забезпечення позову''' - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України]) заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, [[Звернення до третейського суду|третейського суду]], суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

'''Статтею 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України] визначено види забезпечення позову'''

Так, позов забезпечується:
*накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
*накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

* забороною вчиняти певні дії;
*встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
*забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
*зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
*зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
*арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
*іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!''' Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову!
|}
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
==Випадки, коли позов не забезпечується==
Не допускається забезпечення позову шляхом:
#накладення арешту на заробітну плату;
#накладення арешту на пенсію та стипендію;
#[[Допомога по тимчасовій непрацездатності|допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю]] (включаючи догляд за хворою дитиною), [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|вагітністю та пологами]], по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
#на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу;
#допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
#зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України], [https://mof.gov.ua/uk Міністерства фінансів України], [https://www.nssmc.gov.ua/ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку], їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів;
#зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;
#заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Про банки і банківську діяльність]" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимога щодо не допущення забезпечення позову '''не поширюється''' на позови про стягнення аліментів, про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи]], про [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення|відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням]].

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text "Про банки і банківську діяльність"] (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
==Зміст і форма заяви про забезпечення позову ==
'''Заява''' про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
#найменування суду, до якого подається заява;
#повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;
#предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
#захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
#ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
#пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
#інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
'''Зразок заяви про забезпечення позову:''' [[Файл:Зразок заяви про забезпечення позову.docx|міні]]
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:
#найменування суду, до якого подається заява;
#повне найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;
#розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;
#найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату [[Порядок сплати судового збору|судового збору]] у встановлених порядку і розмірі.
==Порядок подання заяви про забезпечення позову ==
'''▶''' Заява про забезпечення позову подається:
*до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України] для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
*одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України;]
*після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
'''▶''' Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

'''▶''' Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов '''протягом 10 днів''', а у разі подання заяви про арешт морського судна - '''30 днів''' з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (стаття 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України]).
== Розгляд заяви про забезпечення позову==
Заява про забезпечення позову розглядається судом '''не пізніше 2 днів''' з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України].

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом '''не пізніше 2 днів''' з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановляє відповідну '''ухвалу'''.
==Скасування заходів забезпечення позову==
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

'''Клопотання''' про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні '''не пізніше 5 днів''' з дня надходження його до суду (частина друга статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page#Text ЦПК України]).

У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 156 ЦПК України], відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом '''не пізніше наступного дня''' після надання вказаного документа.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється '''ухвала''', яка може бути [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|оскаржена]].

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом '''90 днів''' з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
==Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову==
{| class="wikitable"
|-
! || сolspan="3" |Заява про забезпечення позову||
|-
|юридичною особою або фізичною особою - підприємцем||0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить||1514 грн.
|-
|фізичною особою||0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить||605,60 грн.
|-
|}
==Судова практика==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104330074 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 196/143/21] (Заява про забезпечення позову, підписана представником, який не має повноважень на момент її подання, підлягає поверненню без розгляду).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97656944?fbclid=IwAR0ibwrNzlq63JGm0TgK5VSjRuKRDl26-CZpqSn6V6c7xyTZpT6zoqoM2Ho Постанова Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20] (У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову).
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Умисне знищення або пошкодження майна

2024-01-12T08:04:29Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]
== Загальна інформація==
Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1295 194 КК України] злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
=== Об'єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

'''Знищення чужого майна''' – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати споживчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).

'''Пошкодження чужого майна''' – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за призначенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути повістю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди '''у великих розмірах''' (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в '''двісті п'ятдесят''' і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частиною другою статті 194 КК України]. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина перша статті 194 КК України]) або 14-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина друга статті 194 КК України]) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
== Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна ==
Кваліфікуючі ознаки:
* заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 року 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн. Таким чином станом на січень 2024 року 1514х600 = 908 400 грн.);
*вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
* спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.
== Мотив і мета злочину ==
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як [[Диверсія: поняття та форми|диверсія]] (стаття 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 189 КК України]), [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 258 КК України]), масові заворушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 294 КК України]).
== Санкція (покарання) ==
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -''' карається [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]] від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до трьох років, або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавленням волі]] на той самий строк.
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки''', - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517 Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к] (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).
== Див. також ==
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Звернення до суду: окреме провадження

2024-01-12T08:01:05Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
== Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження ==
'''Окреме провадження''' - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статтею 293 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
# визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
# усиновлення;
# встановлення фактів, що мають юридичне значення;
# відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;
# передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;
# визнання спадщини відумерлою;
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
==== Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення ====
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст. 315 ЦПК України] суд розглядає справи про встановлення факту:
# родинних відносин між фізичними особами;
# перебування фізичної особи на утриманні;
# каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
# реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
# проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;
# належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
# народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
# смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
# смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
== Особливості справ окремого провадження: ==
* заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан);
* мета судового розгляду – встановлення наявності або відсутності факту;
* факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення;
* справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову);
* закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть бути заявниками (статті 296, 301, 3002, 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]);
* немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред’явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо);
* справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
== В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження ==
У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (''частина шоста статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').
== Учасники окремого провадження ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи (''частина четверта статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 296, 301, 3004 , 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').
== Куди звернутися ==
Справи окремого провадження розглядаються '''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами'''.
== Строк звернення ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює для деяких категорій справ окремого провадження строк подання заяв до суду, зокрема:
{| class="wikitable"
|-
| Заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку|| протягом 24-х годин у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (''частина четверта статті 340 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')
|-
| Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу || протягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму (''частина друга статті 344 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')
|}
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
{| class="wikitable"
|-
! Вид підсудності !! Категорія справи !! Який суд розглядає
|-
| rowspan="9" | Виключна підсудність || Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи || За місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу
|-
| Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності|| За місцем проживання неповнолітньої особи, яка досягла 16-річного віку
|-
| Справи про усиновлення|| За місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування
|-
| Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення|| За місцем проживання заявника
|-
| Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність|| За місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади
|-
| Справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку:
* заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку;
* заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги
|| За місцем проживання особи
|-
|
* заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації;
* заява про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку
||За місцезнаходженням зазначеного закладу
|-
| Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб|| За місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу
|-
|Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх
|За місцем проживання особи
|-
| rowspan="4" | Альтернативна підсудність|| Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою|| За місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна
|-
| Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселіиклад || За місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем
|-
| Справи про визнання спадщини відумерлою|| За місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини
|-
| Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу|| За місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого
|-
|}
== Форма і зміст заяви ==
Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 297, 302, 3003, 306, 311, 318, 321, 330, 335, 340, 344, 348 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»], що дорівнює:
* для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2024 рік судовий збір - 1514 грн);
* для фізичних осіб - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 2024 рік - 605,60 грн).
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (''частина друга статті 299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави. (''частина друга статті 3004 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').

Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
# обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
# оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх
== Строки розгляду справи судом ==
Для деяких категорій справ окремого провадження встановлені '''спеціальні строки''' їх розгляду, зокрема:
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія справи !! Строк розгляду судом
|-
| rowspan="4" | 1.|| Справа про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку: ||
|-
| заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу|| протягом 24 годин з дня надходження заяви
|-
| заява про психіатричний огляд|| протягом 3 днів з дня надходження заяви
|-
| заява про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації|| протягом 10 днів з дня надходження заяви
|-
| 2. || Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації || не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі
|-
| 3. || Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю|| у 5-денний строк з дня надходження заяви
|-
|}
== Порядок розгляду справ окремого провадження ==
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційній інстанції протягом '''30 днів''', а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішенням апеляційного суду, шляхом подання касаційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17]
|-
| Для встановлення фактів в порядку окремого провадження досудове звернення до заінтересованої особи не є обов’язковим. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071122 Постанова Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі № 523/14707/19]
|-
| У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574014 Постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18]
|-
| У випадку, коли заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, у позасудовому порядку у зв`язку з віднесенням м. Єнакієво Донецької області до пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88546231 Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 204/3782/19]
|-
| Факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановлено рядом нормативно-правових актів, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та цей факт встановлення в судовому порядку не потребує. || [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=96179393&red=100003a0c638c083a7aa9e3b6879e580f514d3&d=5 Постанова Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі№ 695/867/17-ц]
|-
| Зазначення у підпункті 4 пункту 4 Порядку про те, що рішення суду, в якому встановлений факт добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, що дає право на визнання особи інвалідом війни, визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його інвалідом війни, не означає, що такий факт може бути встановлений за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Вказаний факт суд може встановити в разі оскарження громадянином рішення спеціально уповноваженого органу || [https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_07_08_2019_roku_u_spravi_711_3635_16_ts/ Постанова Верховного Суду від 07 серпня 2019ркоу у справі№ 711/3635/16-ц]
|}
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Умови зарахування до стажу періодів роботи засуджених осіб під час відбування ними покарання

2024-01-12T07:58:20Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3325-07 Виправно-трудовий кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0691-15 Інструкція про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, затверджена наказом Міністерства оборони від 18.05.2015 року № 215.] 

== Основні поняття порядку зарахування до страхового стажу періодів роботи засуджених осіб для призначення пенсії ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 ст. 24 Закону України] “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n545 п. а) ч. 3 ст. 56 Закону України] “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

'''Важливо!''' Трудовий стаж - період роботи, який підтверджують записи у трудовій книжці або інші документи. Основним документом, який підтверджує стаж, набутий до 2004 року, є трудова книжка. Дані періоди зараховуються до страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#top Законом] і за який сплачено страхові внески Поняття «страхового стажу» введено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] від 09.07.2003 № 1058-IV, який набув чинності з 1 січня 2004 року.
Тобто, до 01.01.2004 року мав місце трудовий стаж, після — страховий. Крім того, слід зазначити, що '''трудовий стаж''', набутий '''до 01.01.2004 року''' використовується для нарахування пенсії та інших соціальних виплат так само як і страховий (фактично '''прирівняний до страхового''').

Стосовно врахування періоду роботи під час відбуття покарання у стаж: по-перше, слід зазначити, що до періодів відбуття покарання до 31.12.2003 року та з 01.01.2004 року року застосовуються різні правила, так як під час цих періодів діяло різне законодавство, що регулювало питання включення відпрацьованого періоду до стажу (зокрема до 31.12.2003 року діяв Виправно-трудовий кодекс України (далі - ВТК України), а з 01.01.2004 року - Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України).

'''Перелік покарань, відбування яких передбачає або уможливлює виконання певної роботи:'''

1. Громадські роботи.

2. Виправні роботи.

3. Обмеження волі.

4. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

5. Позбавлення волі.

Час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні підтверджується довідками МВС та/або довідками правоохоронних органів і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення
виправдувального вироку). За відсутності вказаних документів, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні може бути встановлено в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text п. 12 Порядку]).

Робота засуджених підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text п. 12 Порядку]).

* Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необґрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу '''у потрійному розмірі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12/conv#n545 ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення”]).

=== Громадські роботи ===

Громадські роботи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n268 ч. 1 ст. 56 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи мають безоплатний характер і здійснюються засудженим без оплати його праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n268 ч. 1 ст. 56 КК України]). Оскільки зазначені роботи особа виконує не за умовами трудового договору, а на підставі вироку суду, то час їх виконання не зараховується до трудового стажу засудженого.

=== Виправні роботи ===
Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top ст. 57 КК України]).

До 31.12.2003 року відповідно до ч. 3 ст. 95 ВТК України час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого. Тобто автоматично, '''період відбування виправних робіт до 31.12.2003 року не включається, для цього потрібно додаткове рішення суду'''.

З 01.01.2004 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n261 ч. 3 ст. 42] КВК України час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

=== Обмеження волі ===

Обмеження волі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n288 ч. 1 ст. 61] КК України полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду '''з обов'язковим залученням засудженого до праці'''.

У ст. 33 ВТК України зазначено, що при умові сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженим, які відбули покарання в колоніях-поселеннях усіх видів, суд за спільним клопотанням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів '''може включити час їх роботи в колоніях-поселеннях до загального трудового стажу'''.

Засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором,'' підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text ст.60, 60-1 Кримінально-виконавчого кодексу України]).

=== Тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n292 ст. 62] КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Засуджені військовослужбовці залучаються до праці на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону, а також до робіт з інженерного обладнання позицій (районів), будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави, відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах особливого періоду, в тому числі воєнного стану чи в бойовій обстановці, а також після їх завершення до закінчення відбудовного періоду, який закінчується в момент офіційного оголошення про це.

Фактично законодавство України не передбачає особливих правил щодо обрахування стажу осіб, що відбувають покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, отже строк такого покарання '''зараховується до стажу'''.

=== Позбавлення волі ===

Позбавлення волі на певний строк відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n295 ч. 1 ст. 63] КК України полягає в ізоляції засудженого та поміщені його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

До 31.12.2003 року включно, відповідно до ч. 6 ст. 50 ВТК України час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу '''не зараховується'''. Відрахування із заробітку або іншого доходу, нарахованого засудженим, проводилося із дотриманням черговості, визначеної ст. 53 ВТК України, де відрахувань на пенсійне страхування також не передбачалося.

З 01.01.2004 року у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n905 ч. 1 ст. 122] Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Тобто, з отримуваної засудженим заробітної плати з 01.01.2004 року за умови укладення з виправною установою трудового договору повинні відраховуватися страхові внески, і, відповідно, цей період '''має зараховуватися до стажу роботи'''. Для перевірки наявності таких відрахувань необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України за довідкою про інформацію, що міститься в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

== Судовий порядок підтвердження стажу роботи під час виконання покарань (для виправних робіт та обмеження волі) ==

З аналізу рішень, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень України вирішення цього питання для виправних робіт можливо у порядку адміністративного, цивільного або кримінального судочинства, для обмеження волі — у порядку кримінального судочинства.

'''Важливо!''' В незалежності від типу судочинства, в якому особа буде вирішувати це питання, формулювання вимог буде однаковим, а саме: '''включити період відбування виправних робіт (обмеження волі) до загального трудового стажу'''.

=== Судовий порядок у рамках адміністративного судочинства ===

Шляхом подання '''позовної заяви (адміністративного позову)'''.

Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.

За подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2023 рік розмір судового збору становить 1073,60 грн.).
Судова практика:
Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71911203 №211/1432/17(2-а/211/103/17]).

=== Судовий порядок у рамках цивільного судочинства ===

Шляхом подання '''заяви про встановлення факту, що має юридичне значення''' (окреме провадження).

Відповідач відсутній, у якості заінтересованих сторін можуть виступати відповідні управління Пенсійного фонду України, служба пробації або прокуратура.

Підсудність визначається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 ч. 1 ст. 316] ЦПК України - заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

'''У заяві повинно бути зазначено:'''
# Найменування суду, до якого подається заява.
# Ім'я (найменування) заявника та заінтересованих осіб а також ім'я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
# Який факт заявник просить встановити та з якою метою.
# Докази, що підтверджують факт.
# До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2024 рік розмір судового збору становить 605,60 грн.).

=== Судовий порядок у рамках кримінального судочинства ===

Шляхом подання '''заяви про включення часу відбування виправних робіт (обмеження волі) в загальний трудовий стаж'''.

Відповідач відсутній, у якості заінтересованих сторін можуть виступати відповідні управління Пенсійного фонду України, служба пробації або прокуратура. Для обмеження волі обов'язковою є участь органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії при виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування, оскільки необхідно їхнє клопотання на підтвердження сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженого.

Заява подається до суду, який виніс вирок про засудження до виправних робіт (обмеження волі).

'''У заяві повинно бути зазначено:'''
# Найменування суду, до якого подається заява.
# Ім'я (найменування) заявника та заінтересованих осіб а також ім'я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
# Яку вимогу заявник просить задовольнити та з якою метою.
# Докази, що підтверджують законність вимоги.
# До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За подання заяви у кримінальній юрисдикції Законом України “Про судовий збір” сплата судового збору не передбачена.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія: Засуджені‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2024-01-12T07:57:32Z

Valerii.lebid:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У постанові КЦС ВС у справі № 290/289/22-ц від 22.03.2023 року Верховний Суд''' вказав на юрисдикцію спору у справі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соцдопомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця.

Так,вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соціальної допомоги пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за особою певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами особи з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, КЦС ВС дійшов висновку, що спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за особою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками особи, їх виникненням, існуванням та припиненням.

За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку '''адміністративного судочинства.'''

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2024 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

2024-01-12T07:56:25Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]
== Загальні положення ==
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.
 '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

'''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.
== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]'''

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України] від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. '''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:'''
# заява встановленої форми;
# копія документа, що посвідчує особу заявника;
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав. Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. '''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);
# адреса об’єкта нерухомого майна;
# відомості про суб’єкта права власності;
# форма власності;
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;
# найменування органу державної реєстрації прав;
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
== Позасудовий порядок виправлення помилки ==
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних ===
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав. Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.
=== Послідовність скасування запису ===
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав. На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.
=== Ціна виправлення технічної помилки ===
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.
=== Строки виправлення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
== Судовий порядок виправлення ==
=== Куди звернутися ===
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України]. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн).
=== Підстави для залишення заяви без руху ===
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту батьківства

2024-01-12T07:55:07Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Встановлення факту батьківства в судовому порядку ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений '''за рішенням суду'''.

Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від [[визнання батьківства]] за рішенням суду за наступними критеріями:
* відсутність спору щодо батьківства дитини;
* смерть батька дитини, факт батьківства якого підлягає встановленню або оголошення його померлим;
* порядком судового розгляду справи.

Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»] суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

=== Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства ===
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text до ч.1 ст. 135 СК України].
Тобто, у випадку коли при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою.

Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 315 ЦПК України]).
Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 316 ЦПК України]).

== Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 130 Сімейного кодексу України] заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України.]
* '''До таких осіб належать:'''

* ''матір дитини;''
* ''опікун, піклувальник дитини;''
* ''особа, яка утримує та виховує дитину;''
* ''сама дитина, яка досягла повноліття;''
* ''особа, яка вважає себе батьком дитини.''
== Докази у справі про встановлення факту батьківства ==
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства ''є встановлення походження дитини від певної особи.'' При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 128 Сімейного кодексу України].

Згідно з [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%92%D0%A1%D0%A3_%D0%B2%D1%96%D0%B4_01.01.2012_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx листом Верховного Суду України від 01.01.2012] ., '' до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:''
* докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
* довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
* пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Зазначений вище перелік'' не є вичерпним ''та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760362 № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)] зроблено висновок що застосування статті 130 СК України та вказано, що'' «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України»''. В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
== Судовий збір за подання заяви ==
За подання заяви про встановлення факту батьківства, заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у ''розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу'' (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
Ставка судового збору при подачі заяви про встановлення факту батьківства становить з 1 січня 2024 року - 605 гривень 60 копійок.

[[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]
{| class="wikitable"
|-
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]
|}

== Результат судового розгляду ==
Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється, зокрема, з метою отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, прийняття спадщини, а також для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини. Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень. Так, згідно з пунктом 18 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.
== Судова практика ==
Постановою Верхового Суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 № 361/2653/15-ц] від 15 квітня 2021 року визначено питання особливостей визнання батьківства або встановлення факту батьківства. Частиною першою статті 135 СК України (в редакції, чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20). Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
== Зразок заяви про встановлення факту батьківства ==
[[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]

[[Файл:Про встановлення факту батьківства.docx|міні|'''Заява про встановлення факту батьківства''']]

[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Оформлення договорів відчуження земельних ділянок при відсутності правовстановлюючих документів (втрата, оформлення з помилками)

2024-01-12T07:54:08Z

Valerii.lebid:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Що таке відчуження земельної ділянки? ==
'''Відчуження земельної ділянки''' – це передача права на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та розпорядження землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі.

Відчуження може бути '''платне''' (купівля-продаж, міна) і '''безоплатне''' (дарування, спадщина тощо).
== Правовстановлюючі документи на земельну ділянку ==
<big>'''Документи, які підтверджують, що особа є власником земельної ділянки можна розділити на дві групи:'''</big>

'''1. Документи, видані до 1 січня 2013р.:'''
* державний акт на право приватної власності на землю;
* державний акт на право власності на землю;
* державний акт на право власності на земельну ділянку.
'''2. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.:'''
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
* При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується '''договором купівлі-продажу''' або '''свідоцтвом про право на спадщину'''.
== Оформлення договору відчуження у разі втрати правовстановлюючого документа ==
Якщо оригінал правовстановлюючого документа загублений, викрадений або пошкоджений, можна отримати дублікат такого документа. Для цього необхідно звернутися у відповідну інстанцію, яка видала оригінал документа.
=== Куди звертатись? ===
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб’єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому, втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб’єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб’єктом, який видав такий документ, це '''ліквідація (припинення діяльності) такого суб’єкта'''. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб’єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Документи, що підтверджують факт переходу права власності на нерухоме майно від попереднього власника до нового (договори купівлі-продажу, міни, дарування тощо), як правило, видаються нотаріусами. Видача дубліката або копії втраченого документа, виданого вище зазначеними посадовими особами, здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів дублікат втраченого документа видається нотаріусом, який посвідчував такий документ.

'''Отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може лише його власник.'''

Якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу певних причин, то необхідно подати до суду позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку або про встановлення юридичного факту. '''Рішення суду в такому випадку є правовстановлюючим документом.'''

Далі дублікат правовстановлюючого документа реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно '''подаються:'''
#копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
#оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені '''назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом''' (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 131 ЗК України]). Угоди про перехід права власності на земельні ділянки '''укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 132 ЗК України)].

'''Отже, після відновлення втраченого правовстановлюючого документа на земельну ділянку необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.''' За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі: 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк '''два робочі дні'''; 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк '''один робочий день'''; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк '''2 години'''.
== Оформлення договору відчуження, якщо правовстановлюючий документ оформлений з помилками ==
Якщо при оформленні договору відчуження земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності на таку земельну ділянку виявлено помилку, то її необхідно виправити. Зробити це можливо двома способами - '''позасудовим і судовим.'''
=== Куди звернутись? ===
1. '''Позасудовий спосіб''' передбачає звернення до органу, що видав документ.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ '''даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу''', який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок). Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

2. '''Судовий''' - шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі. Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
* Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
* Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
* Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
* Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку '''окремого провадження'''.

<big>'''Окреме провадження'''</big> — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
'''До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.'''
=== Вартість ===
До заяви обов’язково необхідно додати документ, що '''підтверджує сплату судового збору'''. Розмір судового збору для фізичних осіб становить '''0,2 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»] установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання в 2023 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі '''605 грн. 60 коп.'''

'''Таким чином, після виправлення помилки у правовстановлюючому документі на земельну ділянку та отримання належного документа, необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
[[Категорія:Право власності на землю]]

Встановлення факту спільного проживання

2024-01-12T07:51:17Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази)
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''605 грн. 60 копійок''' (станом на 01 січня 2024 року).
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]] 
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]

Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

2024-01-12T07:50:25Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України „Про нотаріат”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України „Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Виникнення права на утримання ==
Умовами виникнення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, є:
# проживання однією сім'єю протягом тривалого часу;
# настання непрацездатності під час спільного проживання. Наявність сукупності даних обставин має встановити суд.
Проживання однією сім'єю передбачає факт спільного проживання жінки та чоловіка, ведення ними спільного господарства, вияв сторонами подружніх стосунків перед третіми особами, наявність взаємної матеріальної підтримки, спільне виховання дітей тощо. Суд в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей життєвої ситуації має визначити, чи мало місце проживання двох осіб однією сім'єю.

Закон не визначає такого поняття, як тривалість проживання однією сім'єю жінки та чоловіка. Тому у разі виникнення спору, з врахуванням усіх обставин справи, суд кожного разу має вирішувати питання про існування факту тривалого проживання фактичного подружжя або його відсутності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], тобто на тих самих засадах, якими визначається право на утримання після розірвання шлюбу.

З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 СК України] випливає, що якщо непрацездатність однієї із сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І,ІІ чи ІІІ групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третя статті 75 СК України]). Воно застосовується також і до відносин фактичного подружжя.

Кожен з фактичного подружжя має також право на аліменти у разі проживання з ним спільної дитини. До відносин сторін застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частин другої-четвертої ст. 84, ст. 86 СК України].

Умовами надання утримання у цьому випадку є:
# проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
# походження дитини від жінки, чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Право на аліменти виникає також у разі проживання особи з дитиною з інвалідністю. За таких умов право на утримання виникає на підставі наступного складу юридичних фактів:
# проживання одного з фактичного подружжя з дитиною з інвалідністю та опікування нею;
# нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду;
# походження дитини від жінки, чоловіка, з якою особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах;
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
Необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про надання утримання (аліменти).
=== Вартість ===
Послуги нотаріуса за вчинення нотаріальних дій:
* державне мито; за надання нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;
* за користування Єдиними Державними реєстрами;
* за спеціальний бланк нотаріальних документів.
=== Перелік необхідних документів ===
Паспорт; ідентифікаційний номер.
{| class="wikitable"
|-
| При посвідченні договору нотаріус відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], перевіряє факт непрацездатності того з подружжя, на користь якого укладається договір. Непрацездатною (за віком або за станом здоров’я) визнається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II, III групи, про що зазначається в тексті договору. На утримання також матиме право той з подружжя, заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна та інші доходи якого не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
|}
=== Порядок оскарження ===
Звернення до суду.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
В разі відмови одного з подружжя добровільно надавати матеріальну допомогу тому з подружжя хто її потребує, інша сторона може звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів за наявності підстав, вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 91 СК України]. Однак у даному випадку для виникнення права звернення до суду з даним позовом необхідно також підтвердити факт проживання однією сім’єю у незареєстрованому шлюбі, що також викликає необхідність звернення до суду із відповідною заявою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 109 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 110] цього ж кодексу визначає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (підсудність за вибором позивача).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’ю без реєстрації шлюбу подається до місцевого загального суду за місцем проживання заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 257 ЦПК України]).
=== Вартість ===
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] за заяву в порядку окремого провадження, сума судового збору складає 605,60 грн. (станом на 01.01.2024). При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так від сплати судового збору звільнені позивачі при звернення з позовом про стягнення аліментів.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про стягнення аліментів. Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
=== Строки розгляду питання ===
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 157 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
=== Підстави для відмови ===
Підставою для відмови у даній заяві та позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім’єю сторін, та відсутність підстав, які визначені для надання одному з подружжя матеріальної допомоги іншому.
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 294 ЦПК України]). Такі вимоги передбачені як для рішень прийнятих в порядку позовного провадження так і для рішень суду, ухвалених в порядку окремого провадження.
=== Особливі випадки ===
Особливими випадками в даному випадку є те, що факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливий лише в судовому порядку, що випливає з аналізу норм чинного законодавства України, а тому без такого рішення суду звернення в подальшому з позовом про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги не є можливим. 
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Надання права на шлюб неповнолітній особі

2024-01-12T07:49:07Z

Valerii.lebid:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2018 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
== Право на шлюб ==
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі статтею 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України) право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Релігійний обряд шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану (частина третя статті 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
== Надання права на шлюб особам, які не досягли вісімнадцяти років ==
Заява про надання права на шлюб розглядається судом за правилами [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 Цивільного процесуального кодексу України]. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.

Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.
=== Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років: ===
* вагітність;
* фактичне створення сім'ї;
* народження дитини.
'''Зазначений перелік підстав не є вичерпним.'''

'''Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:'''
# особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
# рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);
# двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
# усиновлювач та усиновлена ним дитина (стаття 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі [[Недійсність та скасування усиновлення дитини|скасування усиновлення]].

Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.

Зауважимо, що судом надається право неповнолітній особі на укладення шлюбу з конкретною особою, дані про яку чітко зазначаються в судовому рішенні. Одержавши право на шлюб з однією особою, не можна реєструвати шлюб з іншою. Якщо виникне таке бажання, доведеться знову звернутися до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то кожному з них необхідно подати до суду окрему заяву про надання права на шлюб.
=== Документи, необхідні для реєстрації шлюбу: ===
# Заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повинно відповідати інтересам заявника, а встановити це можна лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n214 СК України] (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Копія паспорта заявника;
# Будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб: свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність тощо;
# Квитанція про [[Порядок сплати судового збору|сплату судового збору]] або документ, що підтверджує обставини для [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|звільнення від сплати судового збору]].
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1.pdf Заява про право на шлюб зразок]
=== Вартість ===
Відповідно до частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження справляється фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - 605,60 грн.).

'''Увага!''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати]
== Визнання шлюбу недійсним ==
Підстави визнання шлюбу недійсним регламентується статтями 39, 40, 41 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131 СК України]:
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;
# зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;
# у разі фіктивності шлюбу;
# з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
# з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Відповідно до статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n214 СК України] право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96818237 Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 26 квітня 2021 року у справі № 726/574/21]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105697124 Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2022 року у справі № 161/10340/22]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення факту каліцтва

2024-01-12T07:48:30Z

Valerii.lebid: