WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2023-03-15T14:19:15Z

Valentyna.tsekhovska: /* Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text п.2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] '''управління соціального захисту населення забезпечують''' за рахунок коштів державного бюджету безоплатними '''путівками до санаторно-курортних закладів:
*#осіб з інвалідністю усіх категорій:
*#*особи з інвалідністю загального захворювання;
*#*особи з інвалідністю з дитинства;
*#*особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку);
*#*особи, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
*#ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, - за рахунок коштів місцевих бюджетів;
*#ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, осіб з інвалідністю та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у санаторіях, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, - за рахунок коштів державного бюджету. 
Особи, зазначені в абзацах третьому і четвертому пункту 2 цього Порядку, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==
Зазначені '''особи повинні перебувати на обліку''' для забезпечення санаторно-курортним лікуванням '''в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.''' 
'''Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку''', забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безоплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, - протягом двох попередніх років). 
'''Осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення, осіб з інвалідністю, які навчаються за очною (денною)''' формою навчання у закладах освіти, путівками '''забезпечують органи соціального захисту населення'''.br>
'''Осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', забезпечує путівками Фонд соціального страхування на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання. 
Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 2 Порядку], які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем фактичного проживання. 
Путівки видаються відповідно '''до медичних рекомендацій з урахуванням пільг''', передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається '''заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.''' 
'''Після закінчення строку дії зазначеної медичної довідки''', але не рідше ніж один раз на три роки, '''подається нова медична довідка.''' У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку. 
'''Осіб, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечувати путівками органи соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості. 
Взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування про те, що особа з інвалідністю не одержувала у ньому санаторно-курортної путівки, та документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 5 Порядку]. 
'''Забезпечення путівками осіб з інвалідністю загального захворювання, з дитинства та з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи''' (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам. 
Зазначене відшкодування здійснюється органами соціального захисту населення шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги відповідно до укладених договорів щодо забезпечення путівкою шляхом відшкодування її вартості. 
Про відмову від санаторно-курортного лікування особа повинна повідомити санаторно-курортний заклад та орган соціального захисту населення не менше ніж за десять днів до дати заїзду.
== Термін проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: 
{| class="wikitable"
|-
| особи з інвалідністю загального захворювання
|colspan=2 rowspan=2| забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості
|-
||особи з інвалідністю з дитинства |
|-
| rowspan=3 | особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) || I та II групи || до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|-
|| III групи || до санаторіїв неврологічного профілю строком на 18-21 день (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|}
== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==
Особи зазначених категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), відповідного профілю лікування, безоплатними путівками до якого вони забезпечуються. 
Перелік базових санаторно-курортних послуг, що надаються особам з інвалідністю затверджується Мінсоцполітики. 
За бажанням осіб з інвалідністю їм можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати санаторно-курортному закладу вартості наданих послуг за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством. 
== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно з пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150] (зі змінами) грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки особам з інвалідністю нараховується і виплачується в таких розмірах: 
І та ІІ групи - 75 відсотків; 
ІІІ групи - 50 відсотків 
розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. 
Грошова компенсація за путівку виплачується особі з інвалідністю, якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом трьох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана особою з інвалідністю з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком. 
У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на таку компенсацію, не одержана нею сума не виплачується.
Підставою для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування є такі документи: 
* заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
* документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
* посвідчення особи з інвалідністю;
Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад.''' 
'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Договір оренди земельної ділянки

2023-02-13T12:42:48Z

Valentyna.tsekhovska: /* Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон 2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 
'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:

припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені.

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Договір оренди земельної ділянки

2023-02-13T12:40:24Z

Valentyna.tsekhovska: /* Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон 2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 
'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:

припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Договір оренди земельної ділянки

2023-02-13T12:31:52Z

Valentyna.tsekhovska: /* Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон 2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 
'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

2023-01-10T09:13:26Z

Valentyna.tsekhovska: /* Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
== Підстави позбавлення батьківських прав ==
Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';
# ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
# жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';
# є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва;
# засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
== Хто не може бути позбавлений батьківських прав ==
Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"].

Відповідно частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.
== Порядок позбавлення батьківських прав ==
Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:
# встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
# звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);
# звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''
== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:
# одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
# закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
# органу опіки та піклування;
# прокурора;
# самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду '''письмовий висновок''' щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.
* Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ''ознаки кримінального правопорушення'', він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''

Дитина, яка може висловити свою думку,''' має бути вислухана при вирішенні''' спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав]], у випадках, якщо батьки:
* ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
'''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, '''який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків''', не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20]).
=== Підсудність справи ===
Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
=== Вартість ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] (у 2023 році - '''1073,80 грн.''').

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]

=== Документи, які подаються до позовної заяви ===
До позовної заяви додаються:
* свідоцтво про народження дитини;
* свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);
* довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
* акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
* висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;
* рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
* відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
* довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини)
* судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і тощо);
* відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
* довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
* пояснення, свідчення;
* аудіо-, фото-, відеофайли;
* квитанція про сплату судового збору
== Наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері) ==
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:
# втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
# перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
# втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
# не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
# не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);
# втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
# втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).
'''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав '''суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину'''. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, ''суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитин''и у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок ''у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду''.
== Влаштування дитини при позбавленні батьківських прав ==
Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.
Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування.Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.
== Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.
З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання права на побачення].

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

== Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==
Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі [[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі|відеоконференції]].
== Чи можливо відмовитися від дитини? ==
Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]].

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").]

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
== Поновлення батьківських прав ==
Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]] лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц] ''(факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89131002 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц] ''(позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214614 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19'''] - щодо обставин, які не є підставою для позбавлення батьківських прав ''(сам по собі факт реєстрації та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство) не є підставою для позбавлення батьківських прав)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771761 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17'''] - щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав ''(позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109035 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18'''] - щодо підстав для позбавлення батьківських прав ''(Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178273 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19'''] - щодо обставин, які свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків ''(зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 '''Постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/4847/20'''] (факт взяття відповідача під варту 13 липня 2018 року є об'єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов'язків з вказаного часу).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105139632 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20'''] - щодо наявності правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини.
==Див. також==
*[[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]
*[[Поновлення батьківських прав]]
*[[Опіка і піклування над дітьми]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

2023-01-10T09:04:34Z

Valentyna.tsekhovska: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]
== Підстави позбавлення батьківських прав ==
Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';
# ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
# жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';
# є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва;
# засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
== Хто не може бути позбавлений батьківських прав ==
Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"].

Відповідно частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.
== Порядок позбавлення батьківських прав ==
Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:
# встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
# звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);
# звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''
== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:
# одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
# закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
# органу опіки та піклування;
# прокурора;
# самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду '''письмовий висновок''' щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.
* Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ''ознаки кримінального правопорушення'', він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''

Дитина, яка може висловити свою думку,''' має бути вислухана при вирішенні''' спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав]], у випадках, якщо батьки:
* ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
'''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, '''який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків''', не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20]).
=== Підсудність справи ===
Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.
=== Вартість ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] (у 2023 році - '''1073,80 грн.''').

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]

=== Документи, які подаються до позовної заяви ===
До позовної заяви додаються:
* свідоцтво про народження дитини;
* свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);
* довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
* акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
* висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;
* рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
* відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
* довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини)
* судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і тощо);
* відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
* довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
* пояснення, свідчення;
* аудіо-, фото-, відеофайли;
* квитанція про сплату судового збору
== Наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері) ==
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:
# втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
# перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
# втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
# не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
# не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);
# втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
# втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).
'''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав '''суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину'''. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, ''суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитин''и у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок ''у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду''.
== Влаштування дитини при позбавленні батьківських прав ==
Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.
Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування.Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.
== Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання їм права на побачення].

Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.
== Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==
Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі [[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі|відеоконференції]].
== Чи можливо відмовитися від дитини? ==
Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]].

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").]

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
== Поновлення батьківських прав ==
Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]] лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц] ''(факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89131002 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц] ''(позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214614 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 320/5094/19'''] - щодо обставин, які не є підставою для позбавлення батьківських прав ''(сам по собі факт реєстрації та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство) не є підставою для позбавлення батьківських прав)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97771761 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17'''] - щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав ''(позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100109035 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18'''] - щодо підстав для позбавлення батьківських прав ''(Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178273 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19'''] - щодо обставин, які свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків ''(зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини).''
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769461 '''Постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/4847/20'''] (факт взяття відповідача під варту 13 липня 2018 року є об'єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов'язків з вказаного часу).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105139632 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20'''] - щодо наявності правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини.
==Див. також==
*[[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]
*[[Поновлення батьківських прав]]
*[[Опіка і піклування над дітьми]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2022-12-19T12:03:29Z

Valentyna.tsekhovska: /* Право на мирні зібрання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України).

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
*у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''' : У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2022-12-19T11:45:05Z

Valentyna.tsekhovska: /* Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України).

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
===Право на мирні зібрання===
Обмежується також право громадян на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0075359-20#Text Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Крім того, на всій території України до кінця карантину діє заборона на:

→ з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

→ з 6 квітня 2020 року переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);

→ перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

→ відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;

→ перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
*у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''' : У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Приватизація земельної ділянки під житловим будинком

2022-10-17T08:52:54Z

Valentyna.tsekhovska: /* КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Алгоритм приватизації земельної ділянки під житловим будинком ==
=== КРОК 1: Розробка документації із землеустрою ===
В першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text ст. 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
'''ВАЖЛИВО!''' Умови та порядок виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, який укладається між сторонами, проте максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати '''6 місяців''' з моменту укладення договору
=== КРОК 2: Внесення відомостей до державного земельного кадастру ===
Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
* технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
* електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
'''ВАЖЛИВО!''' Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі '''не може перевищувати 14 днів''' з моменту подачі документів та є '''БЕЗОПЛАТНОЮ''' послугою. Після реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, якій містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
=== КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування ===
Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

У заяві необхідно зазначити:
* прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
* розташування земельної ділянки, її розміри;
* підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.
До заяви потрібно додати:
# копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
# технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
# витяг з Державного земельного кадастру;
# електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).
'''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України]'' за результатом розгляду поданого клопотання відповідний орган '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
=== КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку ===
Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. '''Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.'''

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:
* заявою встановленої форми
* копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків
* рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність
* витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку
* документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно
'''ВАЖЛИВО!''' Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається '''протягом 5 робочих днів''' та '''НЕ Є БЕЗКОШТОВНОЮ'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік – 248,10 грн). Якщо проводити реєстрацію у нотаріуса, окрім послуги реєстрації необхідно буде сплатити послуги нотаріуса.

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Приватизація земельної ділянки під житловим будинком

2022-10-17T08:37:01Z

Valentyna.tsekhovska: /* КРОК 1: Розробка документації із землеустрою */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Алгоритм приватизації земельної ділянки під житловим будинком ==
=== КРОК 1: Розробка документації із землеустрою ===
В першу чергу необхідно звернутися до землевпорядної організації для розробки документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text ст. 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
'''ВАЖЛИВО!''' Умови та порядок виготовлення технічної документації на земельну ділянку регулюються договором, який укладається між сторонами, проте максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати '''6 місяців''' з моменту укладення договору
=== КРОК 2: Внесення відомостей до державного земельного кадастру ===
Після складання технічної документації із землеустрою відомості вносяться до Державного земельного кадастру. Для цього вам необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора з такими документами:
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
* технічною документацією у паперовому та електронному форматі;
* електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
'''ВАЖЛИВО!''' Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі '''не може перевищувати 14 днів''' з моменту подачі документів та є '''БЕЗОПЛАТНОЮ''' послугою. Після реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, якій містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.
=== КРОК 3: Розгляд клопотання органом місцевого самоврядування ===
Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

У заяві необхідно зазначити:
* прізвище, ім’я та по батькові заявника, його місце проживання;
* розташування земельної ділянки, її розміри;
* підстави перебування земельної ділянки у користуванні заявника.
До заяви потрібно додати:
# копію паспорта заявника та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
# технічну документацію із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки;
# витяг з Державного земельного кадастру;
# електронний файл формату in4 і файл XML (обмінний файл створюється сертифікованим інженером-землевпорядником).
'''ВАЖЛИВО!''' Відповідно до ''частини другої статті 118 Земельного кодексу України'' за результатом розгляду поданого клопотання відповідний орган '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
=== КРОК 4: Реєстрація права власності на земельну ділянку ===
Після надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу з приводу передачі земельної ділянки у приватну власність, громадянину необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку. '''Реєстрацію можна зробити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), або у нотаріуса.'''

Для реєстрації права власності на земельну ділянку особі необхідно звернутися з такими документами:
* заявою встановленої форми
* копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків
* рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність
* витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку
* документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно
'''ВАЖЛИВО!''' Послуга з реєстрації права власності на земельну ділянку надається '''протягом 5 робочих днів''' та '''НЕ Є БЕЗКОШТОВНОЮ'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] передбачає, що за надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік – 248,10 грн). Якщо проводити реєстрацію у нотаріуса, окрім послуги реєстрації необхідно буде сплатити послуги нотаріуса.

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_гаражу_в_гаражному_кооперативі Приватизація гаражу в гаражному кооператив]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Землі запасу

2022-09-16T09:08:00Z

Valentyna.tsekhovska: /* Склад земель запасу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p1026697-03#Text Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?]

==Склад земель запасу==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч. 1 ст. 19 Земельний кодексу України], землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
#землі сільськогосподарського призначення;
#землі житлової та громадської забудови;
#землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
#землі оздоровчого призначення;
#землі рекреаційного призначення;
#землі історико-культурного призначення;
#землі лісогосподарського призначення;
#землі водного фонду;
#землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч.2 ст. 19 ЗК України])

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим

Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1410 140] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1419 141 Земельного кодексу України].

Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. '''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.''' На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.

==Використання земель запасу==

Земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n780 ст. 92 Земельного кодексу України,] право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Всі неприватизовані землі, які знаходяться в межах населеного пункту, є комунальною власністю. Всі неприватизовані землі, які знаходяться за межами населених пунктів є державною власністю.

У випадку ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

==Див. також==

*[[Землі водного фонду]]
*[[Землі лісогосподарського призначення]]
*[[Землі транспорту]]
*[[Землі індустріальних парків]]
*[[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
[[Категорія:Земельне право]]

Землі запасу

2022-09-16T09:03:44Z

Valentyna.tsekhovska: /* Склад земель запасу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p1026697-03#Text Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?]

==Склад земель запасу==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч. 1 ст. 19 Земельний кодексу України], землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
#землі сільськогосподарського призначення;
#землі житлової та громадської забудови;
#землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
#землі оздоровчого призначення;
#землі рекреаційного призначення;
#землі історико-культурного призначення;
#землі лісогосподарського призначення;
#землі водного фонду;
#землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч.2 ст. 19 ЗК України])

Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1410 140] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1419 141 Земельного кодексу України].

Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. '''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.''' На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.

==Використання земель запасу==

Земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n780 ст. 92 Земельного кодексу України,] право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Всі неприватизовані землі, які знаходяться в межах населеного пункту, є комунальною власністю. Всі неприватизовані землі, які знаходяться за межами населених пунктів є державною власністю.

У випадку ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.

==Див. також==

*[[Землі водного фонду]]
*[[Землі лісогосподарського призначення]]
*[[Землі транспорту]]
*[[Землі індустріальних парків]]
*[[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
[[Категорія:Земельне право]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2022-08-15T07:50:25Z

Valentyna.tsekhovska: /* Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування */

== Нормативна база ==
#[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
#[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3 такого змісту:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.”
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

'''2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або в районі проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).'''

== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.

== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.

Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

2022-08-15T07:49:02Z

Valentyna.tsekhovska: /* Підстави втрати статусу дитини-сироти */

== Нормативна база ==
#[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
#[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини] пунктами 79-1-79-3 такого змісту:

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещеними батьками) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника.

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.”
|}
==Cтатус дитини сироти==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] :
* '''дитина-сирота''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
* '''діти, позбавлені батьківського піклування''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

'''Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.'''

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text п. 21 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]).

З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

== Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 ст. 165 Сімейний кодекс України]).

Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:]
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;
*жорстоко поводяться з дитиною;
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

'''2. дітям, які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, якщо матір, батько:]
* ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
* жорстоко поводяться з дитиною;
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.

'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду'''

Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.

'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;'''

Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.

У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.

'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;'''

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.

Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.

'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.

'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.

'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;'''

Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.

'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;'''

У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.

'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.'''

Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 Сімейного кодексу України].

'''11. батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або в районі проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей.'''

'''12. розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).'''

== Підстави втрати статусу дитини-сироти ==
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.

== Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ==
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, відповідно до статті 127 Сімейного кодексу України, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

== Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування==
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.

Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:
*працює за трудовим договором;
*записана матір’ю або батьком дитини;
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:
*особисту заяву;
*копію паспорта;
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;
*копію трудової книжки;
*довідку з місця роботи;
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.

Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.

Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.

У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.

З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.

З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:‎Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Суди]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2022-07-14T12:14:11Z

Valentyna.tsekhovska: /* Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}

== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок ''державної та комунальної власності'', віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки ''не потребує прийняття рішень'' Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:

* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.

'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

'''Важливо!''' Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати вищезазначеним класифікатору та правилам.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).

== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':

* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===

Згідно ч.1 ст.50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.

=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.

== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.

== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2022-06-23T12:39:10Z

Valentyna.tsekhovska: /* Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]

== Загальні відомості ==

Відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 

Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==

Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 

Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 

У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 

Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 

В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 

Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 

Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 

Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==

Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 

Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 

Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 

Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 

Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 

Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 

У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 

Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 

Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 

Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 

У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 

Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 

Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 

Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 

Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 

Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 

На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 

У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 

Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 

Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 

Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 

У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 

Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 

Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 

У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.

== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==

При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 

Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 

Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2022-06-23T12:34:33Z

Valentyna.tsekhovska: /* Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]

== Загальні відомості ==

Відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 

Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 

Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==

Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 

Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 

У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 

Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 

В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 

Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 

Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 

Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==

Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 

Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 

Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 

Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 

Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 

Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 

У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 

Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 

Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 

Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 

У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 

Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 

Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 

Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 

Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 

Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 

На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 

У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 

Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 

Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 

У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 

Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 

Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 

У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.

== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==

При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 

Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 

Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 

Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

2022-05-27T11:48:30Z

Valentyna.tsekhovska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України «Про охорону земель»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1118/95 Указ Президента України від 2 грудня 1995 року № 1118/95 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0383-04 Наказ Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2004 року № 51 «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 року № 536 "Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки"]

== Поняття та особливості агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] '''агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення''' – обов’язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення є агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11#o21 пункту 1.4 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 (далі - Порядок)], об'єктами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення є:
# рілля, у тому числі зрошувана,осушена;
# сіножаті і пасовища;
# багаторічні насадження.

Агрохімічна паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років і є обов'язковою для всіх землевласників та землекористувачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11#o21 пункт 1.5 Порядку]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11#o21 пунктом 1.6 Порядку] відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:
* передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;
* зміні власника земельної ділянки або землекористувача;
* проведенні грошової оцінки земель;
* визначенні розмірів плати за землю;
* здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.
Агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення та моніторинг ґрунтів проводять [http://www.iogu.gov.ua/ філії Державної установи «Інституту охорони ґрунтів України»] у всіх областях України.

== Поняття агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки ==
'''Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки''' – документ, що містить дані агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11#o21 п.1.2, 1.3 розділу 1 Порядку] ''агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки'' є результатом агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного моніторингу ґрунтів за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

== Порядок видачі та застосування агрохімічного паспорта поля ==
Кожен власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, в тому числі тієї що передана в оренду, з метою контролю якості ґрунту своєї земельної ділянки, має право замовити виготовлення агрохімічного паспорта поля.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки видається у двох примірниках, один з яких зберігається у землевласника або землекористувача, а інший - в центральному органі виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики.

Результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення використовуються при проведенні грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, коригуванні агротехнологій і сівозмін, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території, моніторингу земель та ґрунтів, визначенні сировинних зон для вирощування сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування та придатності для ведення органічного землеробства, розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки використовується при розрахунку нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів, якісного стану ґрунтів, показників деградації земель та ґрунтів, оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, які встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобігання виснаженню і втраті родючості ґрунтів унаслідок ґрунтовтоми, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відомості щодо рівнів забезпечення поживними речовинами ґрунтів та забруднення токсичними речовинами і радіонуклідами вносяться до агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки '''кожні 5 років.'''

Наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписується уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, а в разі її відсутності - особою, що її заміщує. Підпис засвідчується печаткою.
Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки друкується на спеціальному бланку.

== Перелік документів необхідних для отримання агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки ==
# Копія паспорту та ідентифікаційного номеру користувача земельної ділянки.
# Викопіюванння земельної ділянки з прив’язкою до місцевості з навою ґрунту.
# Рішення (розпорядження) відповідного органу місцевого самоврядування.
Якщо агрохімічний паспорт необхідний для переоформлення спадщини, то необхідно також додавати відповідні документи.

== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11#o45 Додаток: агрохімічний паспорт поля] ==

[[Категорія: Земельне право‎]]
[[Категорія: Охорона земель‎]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]

Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

2022-05-27T11:46:06Z

Valentyna.tsekhovska: /* Судова практика */

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T10:30:27Z

Valentyna.tsekhovska: /* Як проводиться іспит */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста подає до Комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1583-21#n105 наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до закону;
* документ, що підтверджує стаж роботи.

== Як проводиться іспит ==
Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування.
 
За підсумками засідання Комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв’язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Комісії і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Комісією такою, що не склала іспит.
 
Комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення..
 
Протокол складається у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста може бути оскаржено в суді.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T10:29:54Z

Valentyna.tsekhovska: /* Як проводиться іспит */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста подає до Комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1583-21#n105 наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до закону;
* документ, що підтверджує стаж роботи.

== Як проводиться іспит ==
Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування.
 
. За підсумками засідання Комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв’язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Комісії і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Комісією такою, що не склала іспит.
 
Комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення..
 
Протокол складається у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста може бути оскаржено в суді.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T09:02:47Z

Valentyna.tsekhovska: /* Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста подає до Комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1583-21#n105 наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до закону;
* документ, що підтверджує стаж роботи.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T09:01:45Z

Valentyna.tsekhovska: /* Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..
 
Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста подає до Комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1583-21#n105 наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра відповідно до закону;
* документ, що підтверджує стаж роботи.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:28:22Z

Valentyna.tsekhovska: /* Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..
 
Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування

== Які документи подаються до комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21#Text наказу № 317];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:22:08Z

Valentyna.tsekhovska: /* Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель і роботи з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництв 
 
Кваліфікаційний іспит проводиться в міру комплектування груп відповідно до черговості поданих заяв, але не рідше, ніж один раз на місяць..
 
Кваліфікаційний іспит проводиться у формі тестування. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа під час проходження тестування

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:16:26Z

Valentyna.tsekhovska: /* Повноваження членів Кваліфікаційної комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів комісії ==
'''Члени комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд комісії;
* ініціюють внесення на розгляд комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* готують проекти рішень Комісії у випадках, визначених цим Порядком;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об’єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:07:10Z

Valentyna.tsekhovska: /* Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря комісії ==
'''Секретар комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності комісії та реалізацію повноважень її членів;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд комісії, забезпечує оформлення документів комісії;
* веде протокол засідання комісії;
* за дорученням голови представляє комісію у відносинах з фізичними та юридичними особами;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:04:14Z

Valentyna.tsekhovska: /* Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови комісії ==
'''Голова комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:03:20Z

Valentyna.tsekhovska: /* Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії ==
'''Голова Кваліфікаційної комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань комісії та формує порядок денний засіданнь;
* проводить засідання комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи комісії;
* здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:01:04Z

Valentyna.tsekhovska: /* Порядок роботи комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії ==
'''Голова Кваліфікаційної комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань Кваліфікаційної комісії та формує порядок денний засідання;
* проводить засідання Кваліфікаційної комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T08:00:52Z

Valentyna.tsekhovska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]
== Порядок роботи комісії ==
== Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії ==
'''Голова Кваліфікаційної комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань Кваліфікаційної комісії та формує порядок денний засідання;
* проводить засідання Кваліфікаційної комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T07:59:18Z

Valentyna.tsekhovska: /* Порядок роботи Кваліфікаційної комісії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]

== Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
 
Засідання Комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) можуть брати участь у роботі Комісії в онлайн-режимі.
 
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
 
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
 
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
 
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
 
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
 
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
 
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії ==
'''Голова Кваліфікаційної комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань Кваліфікаційної комісії та формує порядок денний засідання;
* проводить засідання Кваліфікаційної комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста

2022-04-27T07:40:40Z

Valentyna.tsekhovska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5394-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1582-21 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів»]

== Порядок роботи Кваліфікаційної комісії ==
Організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць.
 
Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини її членів.
 
У день засідання проводиться реєстрація членів Кваліфікаційної комісії, яка розпочинається за годину до початку засідання. Члени Кваліфікаційної комісії пред'являють секретарю Кваліфікаційної комісії документ, що посвідчує особу, та особисто ставлять підпис у списку реєстрації членів Кваліфікаційної комісії.
 
Засідання проводить голова Кваліфікаційної комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Кваліфікаційної комісії член цієї комісії.
 
На початку засідання секретар Кваліфікаційної комісії доповідає про кількість присутніх членів Кваліфікаційної комісії та визначає і оголошує наявність кворуму. У разі відсутності кворуму головуючий переносить засідання на іншу годину того самого дня або на інший день.
 
Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
 
Протоколи засідань Кваліфікаційної комісії підлягають постійному зберіганню.
 
Голосування проводиться шляхом підняття руки кожним членом Кваліфікаційної комісії. Підрахунок голосів проводить секретар Кваліфікаційної комісії, перелічивши підняті руки членів Кваліфікаційної комісії.
 
У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним.
 
Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.
 
Керівництво діяльністю Кваліфікаційної комісії здійснює її голова.

== Повноваження Голови Кваліфікаційної комісії ==
'''Голова Кваліфікаційної комісії:'''
* приймає рішення про проведення засідань Кваліфікаційної комісії та формує порядок денний засідання;
* проводить засідання Кваліфікаційної комісії;
* підписує кваліфікаційні сертифікати та їх дублікати, рішення, листи та інші документи Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження секретаря Кваліфікаційної комісії ==
'''Секретар Кваліфікаційної комісії:'''
* вживає заходів, спрямованих на забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії;
* здійснює прийом та реєстрацію документів, які надійшли на розгляд Кваліфікаційної комісії, забезпечує оформлення документів Кваліфікаційної комісії;
* веде протокол засідання Кваліфікаційної комісії;
* за дорученням голови Кваліфікаційної комісії представляє Кваліфікаційну комісію у відносинах з фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами;
* забезпечує належну організацію проведення засідань Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші завдання щодо забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії у межах її компетенції, доручення голови Кваліфікаційної комісії;
* виконує інші повноваження.

== Повноваження членів Кваліфікаційної комісії ==
'''Члени Кваліфікаційної комісії:'''
* ознайомлюються з порядком денним та матеріалами, поданими на розгляд Кваліфікаційної комісії;
* ініціюють внесення на розгляд Кваліфікаційної комісії питань, що належать до її компетенції;
* заявляють клопотання, висловлюють пропозиції, зауваження з питань, що розглядаються;
* беруть участь у прийнятті рішень шляхом голосування;
* ставлять питання особам, які складають кваліфікаційний іспит;
* висловлюють окрему думку з оформленням її у письмовому вигляді;
* беруть участь у діяльності Кваліфікаційної комісії;
* дотримуються норм професійної етики під час розгляду поданих матеріалів та об'єктивності й неупередженості під час голосування;
* завчасно інформують голову або секретаря Кваліфікаційної комісії про неможливість участі у засіданні.

== Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста ==
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста видається після проведення кваліфікаційного іспиту.
 
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність інженера-землевпорядника, його рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
Складання інженерами-геодезистами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюються на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з Держгеокадастром. 
 
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджуються професійна компетентність особи, її рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель та/або виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ==
'''Інженер-землевпорядник, зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника подає до Кваліфікаційної комісії:'''
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту у галузі знань із землеустрою за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи;
* рекомендації керівника стажування;
* перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складенні якої інженер-землевпорядник брав участь, засвідчений керівником стажування;
* копії двох схем, та/або проектів землеустрою, та/або технічної документації з оцінки земель, у складенні яких інженер-землевпорядник брав участь.

== Які документи подаються Кваліфікаційній комісії для складання іспиту для кваліфікаційного сертифіката Інженер-геодезиста ==
Інженер-геодезист, заінтересований у складанні кваліфікаційного іспиту, з метою отримання кваліфікаційного сертифіката подає до Кваліфікаційної комісії:
* заяву за формою, наведеною у додатку 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1044-17#Text наказу № 392];
* копію документа про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
* документ, що підтверджує стаж роботи.
 
Особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, направляють на адресу Держгеокадастру заяви, адресовані Кваліфікаційній комісії.
 
Держгеокадастр забезпечує прийом заяв та передачу їх секретарю Кваліфікаційної комісії у триденний строк з дня їх подання.

== Як проводиться іспит ==
Іспит проводиться у два етапи: тестування та усно. Кваліфікаційна комісія затверджує перелік питань та встановлює кількість балів, які має набрати особа при проведенні тестування для допуску до співбесіди. Після набрання необхідної кількості балів особа, яка бажає отримати кваліфікаційний сертифікат, допускається до співбесіди. Особа, яка не набрала необхідної кількості балів, не допускається до співбесіди та вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
 
Після закінчення тестування Кваліфікаційна комісія проводить усну частину цього іспиту шляхом ставлення питань особам, зацікавленим у складанні кваліфікаційного іспиту.
За підсумками засідання Кваліфікаційної комісії, на якому проводився кваліфікаційний іспит, рішення Кваліфікаційної комісії про результати іспиту оформлюється протоколом. Результат кваліфікаційного іспиту оцінюється як «склав» або «не склав».
 
Під час складання кваліфікаційного іспиту особи, зацікавлені у складанні кваліфікаційного іспиту, не мають права користуватися нормативно-правовими актами, навчальною або іншою літературою, засобами зв'язку та іншими технічними засобами.
 
Невиконання цих умов відображається в протоколі засідання Кваліфікаційної комісії, і особа, зацікавлена у складанні кваліфікаційного іспиту, визнається Кваліфікаційною комісією такою, що не склала іспит.
 
Кваліфікаційна комісія повідомляє про результати проведення іспиту в день його проведення.
 
Протокол оформляється у двох примірниках: один примірник зберігається у навчальному закладі, другий - у Держгеокадастрі.
 
Спірні питання, пов'язані зі складанням кваліфікаційного іспиту, вирішуються Кваліфікаційною комісією в день складання кваліфікаційного іспиту після його складення всією групою.

== Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста ==
 
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом.
 
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста приймається Держгеокадастром у разі:
невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки;
надходження подання Кваліфікаційної комісії про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 66-1 Закону України «Про землеустрій»] або частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text статті 24 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність]»;
надання завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державних реєстрах сертифікованих інженерів-землевпорядників або інженерів-геодезистів.
 
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється Держгеокадастром у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

== За яких підстав Кваліфікаційна комісія робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката ==
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
* встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

* рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

* наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

* з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
* невиконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону];

* зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.

Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

== Підстави анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника Держгеокадастром ==
'''Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром:'''
* за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
* у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
* за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text статті 68 Закону України «Про землеустрій»];
* на підставі свідоцтва про смерть.
 
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду. 
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або інженера-геодезиста може бути оскаржено до суду.

[[Категорія: Земельне право]]

Подання доказів у цивільному процесі

2022-04-26T14:11:52Z

Valentyna.tsekhovska: /* Витребування доказів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]

= Поняття доказів у цивільному процесі =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6622 ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)] передбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

'''Докази''' є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 76 ЦПК України]).

'''Доказами у цивільному процесі можуть бути:'''
# ''письмові, речові та електронні доказами;''
# ''висновки експертів;''
# ''показаннями свідків''. 
'''Письмові докази''' - це будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

'''Речові докази''' - це предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

'''Висновок експерта''' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
== Обов’язок доказування і подання доказів ==
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. 
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача. 
Тобто, практично у всіх справах, саме на сторони, особливо на позивача лягає обов'язок довести ті обставини на які він посилається. 
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.
== [[Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі|Підстави звільнення від доказування]] ==
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими обставинами можуть бути природні явища, стихійні лиха, техногенні катастрофи, властивості матеріалів та речовин тощо. Обставини можуть бути визнані загальновідомими, якщо вони відомі широкому колу осіб (людству, населенню держави, регіону, територіальної громади) і водночас суддям, які входять до складу суду.
== Подання доказів ==
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 83 ЦПК України]). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо '''доказ не може бути поданий разом із позовною заявою''' з об’єктивних причин, '''позивач повинен про це письмово повідомити суд''' та зазначивши:
# ''доказ, який не може бути подано;''
# ''причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;''
# ''докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.''
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 83 ЦПК]). У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Таким чином вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності – вирішувати питання про їх витребування.

Подання додаткових доказів можливе, зокрема, якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню. В цьому випадку суд, залежно від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 7 ст. 83 ЦПК]).

Чіткий порядок подання доказів встановлено також і для відповідача, а саме: подаючи відзив на позов, відповідач має вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (якщо такі докази не надано позивачем разом з позовом), та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. При цьому до відзиву на позов мають бути також додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 9 ст. 83 ЦПК])

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
== Витребування доказів ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Ст. 84 ЦПК України] передбачає ряд вимог, щодо забезпечення доказів, а саме: учасник справи лише у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане разом або з позовною заявою, або із відзивом на позовну заяву. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Варто зазначити, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів, якщо наявний обґрунтований ризик знищення відповідного доказу. Але в такому разі, ЦПК України зобов'язує позивача не пізніше 10 днів подати і саму позовну заяву.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

== Способами забезпечення судом доказів є: ==
* ''допит свідків;''
* ''призначення експертизи;''
* ''витребування доказів;''
* ''огляд доказів;''
* ''огляд доказів за їх місцезнаходженням;''
* ''заборона вчиняти певні дії щодо доказів;''
* ''зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів.''
У необхідних випадках '''судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів''', визначені судом '''за клопотанням особи''', яка подає відповідне клопотання. В такому разі '''учасник справи має подати заяву про забезпечення доказів'''. У заяві про забезпечення доказів зазначається: '''1)''' найменування суду, до якого подається заява; '''2)''' повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; '''3)''' повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; '''4)''' докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; '''5)''' обґрунтування необхідності забезпечення доказів; '''6)''' спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; '''7)''' перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. '''Заява''' про забезпечення доказів '''розглядається в судовому засіданні в загальному порядку''' та розглядається н'''е пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду'''. '''Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються''' про дату, час і місце судового засідання, проте їх '''неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви'''. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи у невідкладних випадках, також у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Варто зазначити, що '''оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання''', а також не перешкоджає розгляду справи. '''Ухвала про забезпечення доказів''' є виконавчим документом та '''виконується негайно в порядку''', встановленому для виконання судових рішень. '''Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону''', тобто позивача чи його представника. А '''щодо осіб, в яких наявні докази''', кодексом передбачено зобов'язання, а саме: '''будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду''', включно із учасником справи. А у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребувався доказ. '''В ухвалі''' про витребування доказів '''суд вирішує питання про забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб''', пов’язаних із поданням відповідних доказів до суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов’язана відшкодувати всі судові витрати, а також збитки, спричинені у зв’язку із забезпеченням доказів. За подання заяви чи клопотання про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви, клопотання.
[[категорія:Цивільне процесуальне право]]

Еколого-економічне обґрунтування сівозміни: поняття та порядок оформлення

2022-03-31T07:19:16Z

Valentyna.tsekhovska: /* '''Важливі аспекти!!!''' */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] (далі-ЗКУ)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-п/ed20161012#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь]»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2010-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах»]

== Поняття ==
Еколого-економічне обґрунтування сівозміни являє собою комплекс дій, щодо організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1714 статті 184 ЗКУ] землеустрій в тому числі передбачає складання проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

== Сторони ==
Проект землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни розробляється на підставі укладеного договору між замовником та розробником проекту землеустрою.

=== Замовник ===
Замовником проекту еколого-економічне обґрунтування сівозміни може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач.

=== Розробник ===
Розробниками проекту еколого-економічного обґрунтування сівозміни є:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; 
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|+
![https://land.gov.ua/reyestr_inzheneriv_zemlevporyadnykiv/ Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників.]
|}

== Порядок оформлення ==

=== Погодження проекту ===
Перед розробленням проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь необхідно одержати дозвіл.

==== Де отримати? ====

* обласні, Київська та Севастопольська міські ради;
* селищні та сільські ради та їх виконавчі органи;
* міські, районні у містах ради та їх виконавчі органи;

==== Як замовити послугу? ====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

* Заява;
* Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (за пред’явленням оригіналу);
* Довіреність (оригінал або нотаріально посвідчена копія) (у разі, якщо документи подаються уповноваженою особою);
* Копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (у разі їх наявності);
* Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, історії полів за останні три – п’ять років;
* Актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі наявності);

==== Строки погодження та його вартість ====
Вартість '''безкоштовна.'''

Строк надання послуги 30 календарних днів.

=== Розробка проекту ===
Для розроблення проекту землеустрою замовник(сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач) укладає з виконавцем відповідний договір, істотними умовами якого є вартість і строки ('''не більш як три місяці''') проведення робіт із землеустрою. До договору замовник додає:
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію [[Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення|агрохімічного паспорта поля]], земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).

=== '''Важливі аспекти!!!''' ===
Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання на його розроблення, складеного з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2010-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164], та оптимального співвідношення угідь і затвердженого замовником. 

Проект землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, складається з документів та матеріалів, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n538 статтею 52 Закону України “Про землеустрій”] зокрема:

* завдання на складання проекту землеустрою;

* пояснювальну записку;

* документи, що підтверджують площу землеволодіння (землекористування);

* матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;

* матеріали ґрунтових обстежень (за наявності);

* копії агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок (за наявності таких паспортів) у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни;

* матеріали книги історії полів за останні три роки (за наявності);

* план існуючого стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань, угідь, обмежень та особливих умов використання земель;

* схему розміщення попередників сільськогосподарських культур (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);

* план агровиробничих груп ґрунтів та крутизни схилів;

* план організації землеволодінь (землекористувань), впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд, об’єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель;

* план організації території сівозміни (проектування полів сівозміни з визначенням їх типів і видів з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, чергування сільськогосподарських культур у сівозміні) (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);

* матеріали перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни (у разі здійснення за проектом заходів з організації сівозміни);

* матеріали перенесення в натуру (на місцевість) меж земельних угідь (у разі здійснення за проектом зміни земельних угідь).

 '''Проект землеустрою не підлягає погодженню і затверджується замовником.''' '''Відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до [https://e.land.gov.ua Державного земельного кадастру].''' Копії матеріалів, отриманих у результаті проведення робіт із землеустрою, розробник передає до місцевого фонду документації із землеустрою.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Приватизація гаражу в гаражному кооперативі

2022-01-28T08:27:02Z

Valentyna.tsekhovska: /* Відповідальність за самовільне будівництво */

== Нормативно база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - Порядок)]

== Право на приватизацію гаражу ==
Відповідно до ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної вланості для будівницвта індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Будь-який громадянин України ''має право придбати і приватизувати гараж'', щоб розпоряджатися ним на свій власний розсуд. Втім, '''приватизація є необов'язковою''', але без цієї процедури ви не зможете розпоряджатися вашою власністю в повному обсязі. Без приватизації ви можете спокійно користуватися своєю власністю, але продати свій гараж ви не маєте право. '''Без приватизації ви не зможете проводити зі своїм гаражем будь-які нотаріальні дії''', а саме продати його, подарувати, використати його в якості застави для отримання банківського кредиту, вписати його в свій заповіт або зробити дії по його відчуженню. Для будь-якого з перерахованих вище юридичних актів, вам необхідно провести приватизацію. В цілому '''''порядок приватизації в такому випадку складається з двох пунктів''''':
* Оформлення права власності. Дає право розпоряджатися будівництвом на земельній ділянці, за який доведеться платити оренду.
* Приватизація землі під гаражем в гаражному кооперативі.

== Особливості та порядок проведення приватизації гаражу ==
Купуючи гараж, перш за все, потрібно впевнитися, що його продавець дійсно є власником цього гаража: у нього має бути свідоцтво про право власності, а ще краще витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Таке свідоцтво видається власнику, як індивідуального гаража, так і гаражного боксу в гаражно-будівельному кооперативі (ГБК).

Юридично гараж – це будівля або приміщення, призначене для зберігання автомобіля. В залежності від того, який вид гаража потрібно оформити у власність, залежить процедура надання документів. Види гаражів: металевий; капітальний.

=== Металевий гараж ===
Якщо у вас металевий гараж, то договору про оренду земельної ділянки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]) буде досить. Це пояснюється тим, що '''металевий гараж є некапітальною спорудою''', так як його місце розташування легко змінити без втрати функціональності і цілісності конструкції, тому такі архітектурні форми реєстрації не підлягають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 ч.4 ст. 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

=== Побудова капітального гаража ===
Перед початком будівництваі капітального гаража до документів про володіння земельною ділянкою додається ще заява про містобудувні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що погоджується відділом архітектури Державної адміністрації. Далі необхідно звернутись до проектної організації та виготовити робочий проект. Наступним короком стане звернення ''в ДАБІ'' ''(Державна архітектурно-будівельна інспекція)'' через будь-який ''Центр надання адміністративних послуг'' із повідомленням про початок будівельних робіт.

Після побудови гаража, необхідно виготовити технічний паспорт на об'єкт і знову звернутись до ЦНАПу з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та пакетом документів для реєстрації права власності нерухомого майна. Якщо гараж побудований правильно, то процедура зазвичай проходить без ексцесів.

=== Легалізація самовільного будівництва ===
Це більш складний процес, так як варіантів виходу зі складної ситуації кілька: від звернення до суду до підготовки пакету документів за спрощеним порядком.
'''При зверненні в суд''' документи для оформлення гаража у власність можуть включати обстеження або підтверджувати факт користування гаражем протягом десяти років. Якщо при зведенні гаража не порушені будівельні стандарти, то найнадійніший варіант – скласти позовну заяву, замовити складання технічного плану гаража, сплатити держмито і отримати рішення суду про визнання права власності. 
Відповідно до п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядку] у випадку визнання права власності на гараж за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження.

=== Відповідальність за самовільне будівництво ===
Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім відповідальності у формі штрафу нелагальний гараж неможна офіційно під'єднати до комунікацій. Вступити у спадщину, на нелегалізований гараж неможливо, так як і передати по договору.

'''Для реєстрації права власності на гараж за спрощеним порядком''' заявнику необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг та мати наступні документи:
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося '''після 5 серпня 1992 року;'''
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж.

=== Гаражний кооператив ===
Вступаючи в гаражний кооператив, ви можете отримати дозвіл на будівництво гаража, сплачуючи ''щомісячний членський внесок''.

Приватизація гаражного боксу при правильному оформленні гаражного кооперативу - ''процедура не складна''. Однак в деяких випадках ''право власності на сам гараж і землю під ним закріплюється за кооперативом''. Це означає, що при ухваленні рішення про закриття кооперативу або знесення гаражів ваші фінансові втрати ніхто не відшкодує.

Уточнювати можливості приватизації гаража слід в органі правління кооперативом в індивідуальному порядку.

У першу чергу треба зазначити, що володіння гаражем у кооперативі не має нічого спільного з правом власності на гараж. Поки Ви – член кооперативу, гараж Ваш, але з припиненням членства, припиняються і всі права на гараж. '''Для того, щоб повністю розпоряджатися гаражем і мати право його дарувати, продавати та іншим чином відчужувати, необхідно зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''

Необхідною умовою отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі, є реєстрація такого кооперативу як юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

== Документи, необхідні для проведення приватизації ==
Перш ніж власник - член гаражно-будівельного кооперативу зможе оформити документи на свій особистий гараж, '''кооперативом повинні бути оформлені відповідні документи, що свідчать про їх законне будівництво'''. Оформленням документів у гаражному кооперативі займається голова кооперативу, в нього повинна бути оформлена оренда на землю або право постійного користування нею і дозвіл на будівництво гаражів. Якщо документи в порядку, можна приступити до оформлення права власності на гараж.

Умовами отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі є:
* гаражний кооператив зареєстровано як юридичну особу;
* відомості про наявний гаражний кооператив внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* зареєстроване речове право на земельну ділянку, на якій розташований кооператив;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію.
Ці документи, потрібні для оформлення права власності автовласника на гараж, повинні зберігатися у голови кооперативу.

'''Для реєстрації права власності на гараж члену кооперативу необхідно мати наступні документи:'''
* паспорт та ідентифікаційний код майбутнього власника гаража;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* належним чином завірена копія акта про передачу землі для використання гаражним кооперативом;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося після 5 серпня 1992 року;
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж з Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Державна реєстрація права власності проводиться органами ЦНАП '''у строк, що не перевищує п’ять робочих днів''' із дня подання заяви до Державного реєстру прав. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Власник гаража у підсумку має отримати '''витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

''Узаконити самовільно збудований або встановлений гараж можна лише в випадку, якщо це не порушує права інших громадян України і не несе небезпеки для людських життів.''

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_земельної_ділянки_під_житловим_будинком Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Приватизація гаражу в гаражному кооперативі

2022-01-28T08:26:38Z

Valentyna.tsekhovska: /* Відповідальність за самовільне будівництво */

== Нормативно база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - Порядок)]

== Право на приватизацію гаражу ==
Відповідно до ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної вланості для будівницвта індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Будь-який громадянин України ''має право придбати і приватизувати гараж'', щоб розпоряджатися ним на свій власний розсуд. Втім, '''приватизація є необов'язковою''', але без цієї процедури ви не зможете розпоряджатися вашою власністю в повному обсязі. Без приватизації ви можете спокійно користуватися своєю власністю, але продати свій гараж ви не маєте право. '''Без приватизації ви не зможете проводити зі своїм гаражем будь-які нотаріальні дії''', а саме продати його, подарувати, використати його в якості застави для отримання банківського кредиту, вписати його в свій заповіт або зробити дії по його відчуженню. Для будь-якого з перерахованих вище юридичних актів, вам необхідно провести приватизацію. В цілому '''''порядок приватизації в такому випадку складається з двох пунктів''''':
* Оформлення права власності. Дає право розпоряджатися будівництвом на земельній ділянці, за який доведеться платити оренду.
* Приватизація землі під гаражем в гаражному кооперативі.

== Особливості та порядок проведення приватизації гаражу ==
Купуючи гараж, перш за все, потрібно впевнитися, що його продавець дійсно є власником цього гаража: у нього має бути свідоцтво про право власності, а ще краще витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Таке свідоцтво видається власнику, як індивідуального гаража, так і гаражного боксу в гаражно-будівельному кооперативі (ГБК).

Юридично гараж – це будівля або приміщення, призначене для зберігання автомобіля. В залежності від того, який вид гаража потрібно оформити у власність, залежить процедура надання документів. Види гаражів: металевий; капітальний.

=== Металевий гараж ===
Якщо у вас металевий гараж, то договору про оренду земельної ділянки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]) буде досить. Це пояснюється тим, що '''металевий гараж є некапітальною спорудою''', так як його місце розташування легко змінити без втрати функціональності і цілісності конструкції, тому такі архітектурні форми реєстрації не підлягають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 ч.4 ст. 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

=== Побудова капітального гаража ===
Перед початком будівництваі капітального гаража до документів про володіння земельною ділянкою додається ще заява про містобудувні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що погоджується відділом архітектури Державної адміністрації. Далі необхідно звернутись до проектної організації та виготовити робочий проект. Наступним короком стане звернення ''в ДАБІ'' ''(Державна архітектурно-будівельна інспекція)'' через будь-який ''Центр надання адміністративних послуг'' із повідомленням про початок будівельних робіт.

Після побудови гаража, необхідно виготовити технічний паспорт на об'єкт і знову звернутись до ЦНАПу з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та пакетом документів для реєстрації права власності нерухомого майна. Якщо гараж побудований правильно, то процедура зазвичай проходить без ексцесів.

=== Легалізація самовільного будівництва ===
Це більш складний процес, так як варіантів виходу зі складної ситуації кілька: від звернення до суду до підготовки пакету документів за спрощеним порядком.
'''При зверненні в суд''' документи для оформлення гаража у власність можуть включати обстеження або підтверджувати факт користування гаражем протягом десяти років. Якщо при зведенні гаража не порушені будівельні стандарти, то найнадійніший варіант – скласти позовну заяву, замовити складання технічного плану гаража, сплатити держмито і отримати рішення суду про визнання права власності. 
Відповідно до п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядку] у випадку визнання права власності на гараж за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження.

=== Відповідальність за самовільне будівництво ===
Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім відповідальності у формі штрафу нелагальний гараж неможна офіційно під'єднати до комунікацій. Вступити у спадщину, на нелегалізований гараж неможливо, так як і передати по договору.

'''Для реєстрації права власності на гараж за спрощеним порядком''' заявнику необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг та мати наступні документи:
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося '''після 5 серпня 1992 року;'''
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж.

=== Гаражний кооператив ===
Вступаючи в гаражний кооператив, ви можете отримати дозвіл на будівництво гаража, сплачуючи ''щомісячний членський внесок''.

Приватизація гаражного боксу при правильному оформленні гаражного кооперативу - ''процедура не складна''. Однак в деяких випадках ''право власності на сам гараж і землю під ним закріплюється за кооперативом''. Це означає, що при ухваленні рішення про закриття кооперативу або знесення гаражів ваші фінансові втрати ніхто не відшкодує.

Уточнювати можливості приватизації гаража слід в органі правління кооперативом в індивідуальному порядку.

У першу чергу треба зазначити, що володіння гаражем у кооперативі не має нічого спільного з правом власності на гараж. Поки Ви – член кооперативу, гараж Ваш, але з припиненням членства, припиняються і всі права на гараж. '''Для того, щоб повністю розпоряджатися гаражем і мати право його дарувати, продавати та іншим чином відчужувати, необхідно зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''

Необхідною умовою отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі, є реєстрація такого кооперативу як юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

== Документи, необхідні для проведення приватизації ==
Перш ніж власник - член гаражно-будівельного кооперативу зможе оформити документи на свій особистий гараж, '''кооперативом повинні бути оформлені відповідні документи, що свідчать про їх законне будівництво'''. Оформленням документів у гаражному кооперативі займається голова кооперативу, в нього повинна бути оформлена оренда на землю або право постійного користування нею і дозвіл на будівництво гаражів. Якщо документи в порядку, можна приступити до оформлення права власності на гараж.

Умовами отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі є:
* гаражний кооператив зареєстровано як юридичну особу;
* відомості про наявний гаражний кооператив внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* зареєстроване речове право на земельну ділянку, на якій розташований кооператив;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію.
Ці документи, потрібні для оформлення права власності автовласника на гараж, повинні зберігатися у голови кооперативу.

'''Для реєстрації права власності на гараж члену кооперативу необхідно мати наступні документи:'''
* паспорт та ідентифікаційний код майбутнього власника гаража;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* належним чином завірена копія акта про передачу землі для використання гаражним кооперативом;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося після 5 серпня 1992 року;
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж з Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Державна реєстрація права власності проводиться органами ЦНАП '''у строк, що не перевищує п’ять робочих днів''' із дня подання заяви до Державного реєстру прав. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Власник гаража у підсумку має отримати '''витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

''Узаконити самовільно збудований або встановлений гараж можна лише в випадку, якщо це не порушує права інших громадян України і не несе небезпеки для людських життів.''

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_земельної_ділянки_під_житловим_будинком Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Приватизація гаражу в гаражному кооперативі

2022-01-28T08:21:30Z

Valentyna.tsekhovska: /* Відповідальність за самовільне будівництво */

== Нормативно база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - Порядок)]

== Право на приватизацію гаражу ==
Відповідно до ст.121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної вланості для будівницвта індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Будь-який громадянин України ''має право придбати і приватизувати гараж'', щоб розпоряджатися ним на свій власний розсуд. Втім, '''приватизація є необов'язковою''', але без цієї процедури ви не зможете розпоряджатися вашою власністю в повному обсязі. Без приватизації ви можете спокійно користуватися своєю власністю, але продати свій гараж ви не маєте право. '''Без приватизації ви не зможете проводити зі своїм гаражем будь-які нотаріальні дії''', а саме продати його, подарувати, використати його в якості застави для отримання банківського кредиту, вписати його в свій заповіт або зробити дії по його відчуженню. Для будь-якого з перерахованих вище юридичних актів, вам необхідно провести приватизацію. В цілому '''''порядок приватизації в такому випадку складається з двох пунктів''''':
* Оформлення права власності. Дає право розпоряджатися будівництвом на земельній ділянці, за який доведеться платити оренду.
* Приватизація землі під гаражем в гаражному кооперативі.

== Особливості та порядок проведення приватизації гаражу ==
Купуючи гараж, перш за все, потрібно впевнитися, що його продавець дійсно є власником цього гаража: у нього має бути свідоцтво про право власності, а ще краще витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Таке свідоцтво видається власнику, як індивідуального гаража, так і гаражного боксу в гаражно-будівельному кооперативі (ГБК).

Юридично гараж – це будівля або приміщення, призначене для зберігання автомобіля. В залежності від того, який вид гаража потрібно оформити у власність, залежить процедура надання документів. Види гаражів: металевий; капітальний.

=== Металевий гараж ===
Якщо у вас металевий гараж, то договору про оренду земельної ділянки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]) буде досить. Це пояснюється тим, що '''металевий гараж є некапітальною спорудою''', так як його місце розташування легко змінити без втрати функціональності і цілісності конструкції, тому такі архітектурні форми реєстрації не підлягають ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n59 ч.4 ст. 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

=== Побудова капітального гаража ===
Перед початком будівництваі капітального гаража до документів про володіння земельною ділянкою додається ще заява про містобудувні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, що погоджується відділом архітектури Державної адміністрації. Далі необхідно звернутись до проектної організації та виготовити робочий проект. Наступним короком стане звернення ''в ДАБІ'' ''(Державна архітектурно-будівельна інспекція)'' через будь-який ''Центр надання адміністративних послуг'' із повідомленням про початок будівельних робіт.

Після побудови гаража, необхідно виготовити технічний паспорт на об'єкт і знову звернутись до ЦНАПу з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та пакетом документів для реєстрації права власності нерухомого майна. Якщо гараж побудований правильно, то процедура зазвичай проходить без ексцесів.

=== Легалізація самовільного будівництва ===
Це більш складний процес, так як варіантів виходу зі складної ситуації кілька: від звернення до суду до підготовки пакету документів за спрощеним порядком.
'''При зверненні в суд''' документи для оформлення гаража у власність можуть включати обстеження або підтверджувати факт користування гаражем протягом десяти років. Якщо при зведенні гаража не порушені будівельні стандарти, то найнадійніший варіант – скласти позовну заяву, замовити складання технічного плану гаража, сплатити держмито і отримати рішення суду про визнання права власності. 
Відповідно до п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF/conv#n174 Порядку] у випадку визнання права власності на гараж за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження.

=== Відповідальність за самовільне будівництво ===
Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім відповідальності у формі штрафу нелагальний гараж неможна офіційно під'єднати до комунікацій. Вступити у спадщину, на нелегалізований гараж неможливо, так як і передати по договору.

'''Для реєстрації права власності на гараж за спрощеним порядком''' заявнику необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг та мати наступні документи:
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося '''після 5 серпня 1992 року;'''
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж.

=== Гаражний кооператив ===
Вступаючи в гаражний кооператив, ви можете отримати дозвіл на будівництво гаража, сплачуючи ''щомісячний членський внесок''.

Приватизація гаражного боксу при правильному оформленні гаражного кооперативу - ''процедура не складна''. Однак в деяких випадках ''право власності на сам гараж і землю під ним закріплюється за кооперативом''. Це означає, що при ухваленні рішення про закриття кооперативу або знесення гаражів ваші фінансові втрати ніхто не відшкодує.

Уточнювати можливості приватизації гаража слід в органі правління кооперативом в індивідуальному порядку.

У першу чергу треба зазначити, що володіння гаражем у кооперативі не має нічого спільного з правом власності на гараж. Поки Ви – член кооперативу, гараж Ваш, але з припиненням членства, припиняються і всі права на гараж. '''Для того, щоб повністю розпоряджатися гаражем і мати право його дарувати, продавати та іншим чином відчужувати, необхідно зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''

Необхідною умовою отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі, є реєстрація такого кооперативу як юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

== Документи, необхідні для проведення приватизації ==
Перш ніж власник - член гаражно-будівельного кооперативу зможе оформити документи на свій особистий гараж, '''кооперативом повинні бути оформлені відповідні документи, що свідчать про їх законне будівництво'''. Оформленням документів у гаражному кооперативі займається голова кооперативу, в нього повинна бути оформлена оренда на землю або право постійного користування нею і дозвіл на будівництво гаражів. Якщо документи в порядку, можна приступити до оформлення права власності на гараж.

Умовами отримання права власності на гараж, розташований у гаражному кооперативі є:
* гаражний кооператив зареєстровано як юридичну особу;
* відомості про наявний гаражний кооператив внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* зареєстроване речове право на земельну ділянку, на якій розташований кооператив;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію.
Ці документи, потрібні для оформлення права власності автовласника на гараж, повинні зберігатися у голови кооперативу.

'''Для реєстрації права власності на гараж члену кооперативу необхідно мати наступні документи:'''
* паспорт та ідентифікаційний код майбутнього власника гаража;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
* належним чином завірена копія акта про передачу землі для використання гаражним кооперативом;
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію, у разі якщо будівництво об’єкта здійснювалося після 5 серпня 1992 року;
* довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
* технічний паспорт на гараж з Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Державна реєстрація права власності проводиться органами ЦНАП '''у строк, що не перевищує п’ять робочих днів''' із дня подання заяви до Державного реєстру прав. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Власник гаража у підсумку має отримати '''витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

''Узаконити самовільно збудований або встановлений гараж можна лише в випадку, якщо це не порушує права інших громадян України і не несе небезпеки для людських життів.''

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Визнання_права_на_завершення_процедури_приватизації_та_здійснення_державної_реєстрації_земельної_ділянки Визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_дачних_ділянок_в_складі_кооперативів Приватизація дачних ділянок в складі кооперативів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Приватизація_земельної_ділянки_під_житловим_будинком Приватизація земельної ділянки під житловим будинком]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Землі індустріальних парків

2021-12-30T07:32:55Z

Valentyna.tsekhovska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#Text Закон України «Про індустріальні парки»]

== Загальні положення ==
'''Землі індустріальних парків''' – це землі промисловості в межах земельних ділянках площею не менше 15 гектарів і не більше 700 гектарів.
Створення і функціонування індустріальних парків на території України здійснюються на засадах вільного доступу до інформації про можливість використання земель для створення індустріальних парків; конкурентності у виборі керуючої компанії на землях державної та комунальної власності; гарантування прав на земельні ділянки у межах індустріального парку; державної підтримки створення індустріальних парків; державного стимулювання залучення інвестицій в індустріальні парки.

== Право на створення індустріальних парків ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n32 ст. 5 Закону України «Про індустріальні парки"], право на створення індустріальних парків на землях державної і комунальної власності мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які згідно з Конституцією України здійснюють право власника на землю від імені Українського народу і відповідно до закону наділені повноваженнями розпорядження земельними ділянками, а також орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n34 ст. 6 Закону України «Про індустріальні парки»] право на створення індустріальних парків на землях приватної власності мають власники чи орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n36 Статею 7 Закону України «Про індустріальні парки»] передбачено, що на земельних ділянках, які передані в оренду, індустріальні парки можуть створюватися з ініціативи орендарів після внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та прийняття орендодавцем рішення про погодження концепції індустріального парку.

== Вимоги до земельної ділянки у межах індустріального парку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n39 Cт. 8 Закону України «Про індустріальні парки»], земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів і повинна відповідати таким вимогам:

# належати до земель промисловості;
# бути придатною для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією;
# площа земельної ділянки або сукупна площа суміжних земельних ділянок повинно становити не менше 15 гектарів та не більше 700 гектарів.

== Умови використання земельної ділянки у межах індустріального парку ==
Використання земельних ділянок у межах індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється з додержанням таких умов, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n44 ст. 9 Закону України «Про індустріальні парки»]:

# строк використання земельної ділянки у межах індустріального парку повинен бути не менше 30 років з дня прийняття рішення про створення індустріального парку;
# використання земельних ділянок у межах індустріальних парків повинно відповідати санітарно-епідеміологічним та екологічним вимогам.

== Вибір території для індустріального парку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n48 Cт. 10 Закону України «Про індустріальні парки»], вибір території для створення індустріальних парків на землях державної чи комунальної власності здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також за рахунок залучених інвестицій, коштів приватних інвесторів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

У межах індустріального парку використання учасниками земельних ділянок може здійснюватися у правових формах, передбачених Земельним кодексом України.

'''Правові форми та порядок використання земель у межах індустріальних парків
'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n51 Ст. 11 Закону України «Про індустріальні парки»] встановлює форми та порядок використання земель у межах індустріальних парків.

Керуюча компанія, що у встановленому законом порядку набула право оренди на землі індустріального парку, передає у володіння та користування земельні ділянки (суборенду) з правом їх забудови учасникам відповідно до земельного законодавства України.

У разі якщо на одну земельну ділянку у межах індустріального парку претендують два і більше потенційних учасників, керуюча компанія зобов’язана провести конкурс з вибору учасника з урахуванням концепції індустріального парку.

Земельна ділянка із земель державної чи комунальної власності, вільна від забудови, у межах індустріального парку надається керуючій компанії на умовах оренди у встановленому законодавством порядку.

Якщо індустріальний парк створюється на землях приватної власності, права на земельні ділянки можуть передаватися учасникам індустріального парку та/або керуючій компанії ініціатором його створення у формах та в порядку, передбачених законодавством.

Якщо ініціатором створення індустріального парку виступає орендар земельної ділянки, ця земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду безпосередньо учасникам відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Земельні ділянки надаються учасникам для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомості, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Кошти, одержані від продажу земельних ділянок державної і комунальної власності на території індустріального парку, зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

==Обмеження щодо створення індустріальних парків==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5018-17#n48 ст. 7-1 Закону України «Про індустріальні парки»] існує ряд обмеження щодо їх створення.

Ініціатор створення, керуюча компанія не можуть бути створені/засновані фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, або юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Учасниками або іншими суб’єктами індустріального парку не можуть бути суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, створені фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, є юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

[[Категорія:Земельне право]]

Встановлення меж земельної ділянки

2021-11-30T12:17:30Z

Valentyna.tsekhovska:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками"]

==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межові знаки"==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу Україн] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок є . Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.

'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння встановленню межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.

{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}

==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376], встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. '''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text У пункті 3.12. Інструкції] передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''

== Куди звертатись ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. 

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет. 

== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 

'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду). 
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи. 
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів. 
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2021-10-28T10:07:24Z

Valentyna.tsekhovska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20120412 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]

== Загальні положення ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 до статті 120 Земельного кодексу України] у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів, без зміни її цільового призначення'''.

'''У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

У разі набуття на підставі вчиненого правочину права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, особою, яка не може мати таку земельну ділянку у власності, така особа має право вимагати передання їй власником земельної ділянки відповідної земельної ділянки на правах оренди або суперфіцію на умовах, визначених набувачем права власності на такий об’єкт. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов’язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов’язаний сплачувати її власник.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

У разі недосягнення згоди між набувачем та землекористувачем щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою такий порядок визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі набуття права власності на об’єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об’єкт у порядку, визначеному законом".

Відповідно до ст. 6 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text "Про іпотеку"], якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є '''кадастровий номер земельної ділянки,''' право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

== Реєстрація прав власності==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статей 3 та 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така нотаріальна дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У зазначених випадках державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, не якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362778 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18''']
(При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику).
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2021-10-28T09:47:50Z

Valentyna.tsekhovska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20120412 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]

== Загальні положення ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 до статті 120 Земельного кодексу України] у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів, без зміни її цільового призначення'''.

'''У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Про перехід відповідного права його суб’єкт зобов’язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.
Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, пов’язане з переходом права приватної власності на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на такий об’єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок, розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

У разі набуття на підставі вчиненого правочину права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, особою, яка не може мати таку земельну ділянку у власності, така особа має право вимагати передання їй власником земельної ділянки відповідної земельної ділянки на правах оренди або суперфіцію на умовах, визначених набувачем права власності на такий об’єкт. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов’язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов’язаний сплачувати її власник.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов’язаний не пізніше 30 днів з дня державної реєстрації права власності припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, та передати її у власність або оренду набувачу (власнику) такого об’єкта.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт.

У разі набуття частки у праві власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об’єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.

У разі недосягнення згоди між набувачем та землекористувачем щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою такий порядок визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі набуття права власності на об’єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об’єкт у порядку, визначеному законом".

Відповідно до ст. 6 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text "Про іпотеку"], якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є '''кадастровий номер земельної ділянки,''' право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

== Реєстрація прав власності==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статей 3 та 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така нотаріальна дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У зазначених випадках державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, не якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362778 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18''']
(При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику).
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

2021-10-28T09:45:41Z

Valentyna.tsekhovska: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20120412 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/va007700-04 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами"]

== Загальні положення ==
Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 до статті 120 Земельного кодексу України] у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів, без зміни її цільового призначення'''.

'''У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Про перехід відповідного права його суб’єкт зобов’язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію.

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.
Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, пов’язане з переходом права приватної власності на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на такий об’єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок, розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

У разі набуття на підставі вчиненого правочину права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, особою, яка не може мати таку земельну ділянку у власності, така особа має право вимагати передання їй власником земельної ділянки відповідної земельної ділянки на правах оренди або суперфіцію на умовах, визначених набувачем права власності на такий об’єкт. У такому разі орендар або суперфіціарій зобов’язаний відшкодовувати власнику земельної ділянки плату за землю, яку відповідно до закону зобов’язаний сплачувати її власник.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов’язаний не пізніше 30 днів з дня державної реєстрації права власності припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, та передати її у власність або оренду набувачу (власнику) такого об’єкта.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт.

У разі набуття частки у праві власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об’єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.

У разі недосягнення згоди між набувачем та землекористувачем щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою такий порядок визначається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі набуття права власності на об’єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об’єкт у порядку, визначеному законом".

Відповідно до ст. 6 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text "Про іпотеку"], якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

==Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди==
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є '''кадастровий номер земельної ділянки,''' право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, зокрема, умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

==Перехід права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності==

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

== Реєстрація прав власності==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статей 3 та 312 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така нотаріальна дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У зазначених випадках державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, не якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 377 Цивільного кодексу України], згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362778 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18''']
(При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику).
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2021-09-28T11:54:51Z

Valentyna.tsekhovska:

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
До 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів.

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Відповідно до статті 130 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:
* громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
* юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 

'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
* громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
* оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури. 
== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення ==
Не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення: 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю); 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом; 
* особи, які належать або належали до терористичних організацій; 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави; 
* юридичні особи, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника; 
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами; 
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. 
*

== Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до п.15 розділу X "Перехідні положення" [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 Земельного кодексу України] до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, '''не допускається''' купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної та комунальної власності''', земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
31.03.2020 Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення"] № 552-IX (''який набрав чинності 01 липня 2021 року''), відповідно до якого '''з 1 липня 2021 року''' набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.
Також право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.
|}

[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2021-09-28T11:53:11Z

Valentyna.tsekhovska:

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
До 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів.

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Відповідно до статті 130 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:
* громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
* юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 

'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
* громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
* оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури. 
== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення ==
Не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення: 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю); 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом; 
* особи, які належать або належали до терористичних організацій; 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави; 
* юридичні особи, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника; 
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами; 
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. 
*

== Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до п.15 розділу X "Перехідні положення" [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 Земельного кодексу України] до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, '''не допускається''' купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної та комунальної власності''', земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
31.03.2020 Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення"] № 552-IX (''який набрав чинності 01 липня 2021 року''), відповідно до якого '''з 1 липня 2021 року''' набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.
|}
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2021-09-28T11:41:56Z

Valentyna.tsekhovska: /* Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
До 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів.

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Відповідно до статті 130 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:
* громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
* юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 

'''Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
* громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
* сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
* сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
* несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
* оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури. 
== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення ==
Не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення: 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю); 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом; 
* особи, які належать або належали до терористичних організацій; 
* юридичні особи, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави; 
* юридичні особи, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника; 
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами; 
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. 
*

== Обмеження у продажі земель сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до п.15 розділу X "Перехідні положення" [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 Земельного кодексу України] до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, '''не допускається''' купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної та комунальної власності''', земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"], крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
31.03.2020 Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення"] № 552-IX (''який набрав чинності 01 липня 2021 року''), відповідно до якого '''з 1 липня 2021 року''' набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

|}

[[Категорія:Право власності на землю]]

Оформлення спадкових прав на земельну ділянку, що перебуває в оренді

2021-08-26T13:56:40Z

Valentyna.tsekhovska: /* Чи потрібно повідомляти орендаря про нового власника землі? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

== Загальні положення ==
'''Спадкування''' - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України]). '''До складу спадщини входять''' усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1218 Цивільного кодексу України] ). '''Часом відкриття спадщини''' є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України]). Законодавством '''передбачено два види спадкування:'''
* за законом;
* за заповітом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1217 Цивільного кодексу України]);
Але в будь-якому випадку, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1225 Цивільного кодексу України]). 

'''Див. також.''' [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]

== Які права та обов’язки переходять до спадкоємця земельної ділянки, яка знаходиться в оренді? ==
Потрібно розуміти, що '''всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю''' на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті '''переходять до спадкоємців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Зокрема, '''до особи, яка набула право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, що перебуває у користуванні іншої особи переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України]).

== Чи є підставою припинення договору оренди землі смерть орендодавця? ==
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи в порядку спадкування не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 32 Закону України «Про оренду землі»]).

Тобто, '''за загальними правилами в разі смерті орендодавця договір оренди землі не припиняється'''. Але '''такий договір може бути припинено, якщо в самому договорі міститься підстава припинення – смерть орендодавця.'''

== Чи потрібно повідомляти орендаря про нового власника землі? ==
'''Особа протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку зобов’язана повідомити про це орендаря''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України] ). Однак, договором оренди може бути передбачено інший термін на протязі якого особа яка набула право власності зобов’язана повідомити про це орендаря, тому варто керуватися й умовами договору також.

'''Повідомлення надсилається орендарю''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

'''У повідомленні зазначається:'''
# кадастровий номер (за наявності), місце розташування та площа земельної ділянки;
# найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
# місце проживання (знаходження) нового власника, його поштова адреса;
# платіжні реквізити (у разі, якщо договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

== Чи необхідно вносити зміни до чинного договору землі стосовно інформації про нового орендодавця? ==
'''Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 148-1 Земельного кодексу України] ). 

'''Див. також.''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]] 

== Як бути, якщо нового власника землі не влаштовують умови чинного договору оренди землі? ==
'''Кожна зі сторін має право запропонувати зміни існуючих умов договору оренди землі.''' Проте, така зміна можлива лише за взаємною згодою сторін.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 30 Закону України «Про оренду землі»]). '''Внесення змін до договору здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації.'''

Варто звернути увагу, що '''зміни до договору оренди набирають чинності''' з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією. 

'''Для державної реєстрації''' державному реєстратору '''необхідно подати:'''
* заяву;
* додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав;
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник.

== За який період орендар має сплатити орендну плату новому власнику землі? ==
'''Особа яка набула у порядку спадкування право власності на земельну ділянку має право на отримання орендної плати у повному обсязі згідно з умовами договору оренди за період, який фактично її не отримувала'''. В разі відмови орендаря щодо сплати орендної плати більше ніж за 3 роки, варто звернути увагу на строк позовної давності (це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) яка становить 3 роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 Цивільного кодексу України]).

== Див.також ==
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Договір оренди земельної ділянки]] 

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оформлення спадкових прав на земельну ділянку, що перебуває в оренді

2021-08-26T13:45:03Z

Valentyna.tsekhovska: /* Чи необхідно вносити зміни до чинного договору землі стосовно інформації про нового орендодавця? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

== Загальні положення ==
'''Спадкування''' - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України]). '''До складу спадщини входять''' усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1218 Цивільного кодексу України] ). '''Часом відкриття спадщини''' є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України]). Законодавством '''передбачено два види спадкування:'''
* за законом;
* за заповітом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1217 Цивільного кодексу України]);
Але в будь-якому випадку, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1225 Цивільного кодексу України]). 

'''Див. також.''' [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]

== Які права та обов’язки переходять до спадкоємця земельної ділянки, яка знаходиться в оренді? ==
Потрібно розуміти, що '''всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю''' на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті '''переходять до спадкоємців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Зокрема, '''до особи, яка набула право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, що перебуває у користуванні іншої особи переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України]).

== Чи є підставою припинення договору оренди землі смерть орендодавця? ==
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи в порядку спадкування не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 32 Закону України «Про оренду землі»]).

Тобто, '''за загальними правилами в разі смерті орендодавця договір оренди землі не припиняється'''. Але '''такий договір може бути припинено, якщо в самому договорі міститься підстава припинення – смерть орендодавця.'''

== Чи потрібно повідомляти орендаря про нового власника землі? ==
'''Особа протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку зобов’язана повідомити про це орендаря''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України] ). Утім, договором оренди може передбачатися інший строк, тому варто керуватися й умовами договору.

'''Повідомлення надсилається орендарю''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

'''У повідомленні зазначається:'''
# кадастровий номер (за наявності), місце розташування та площа земельної ділянки;
# найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
# місце проживання (знаходження) нового власника, його поштова адреса;
# платіжні реквізити (у разі, якщо договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

== Чи необхідно вносити зміни до чинного договору землі стосовно інформації про нового орендодавця? ==
'''Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 4 ст. 148-1 Земельного кодексу України] ). 

'''Див. також.''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]] 

== Як бути, якщо нового власника землі не влаштовують умови чинного договору оренди землі? ==
'''Кожна зі сторін має право запропонувати зміни існуючих умов договору оренди землі.''' Проте, така зміна можлива лише за взаємною згодою сторін.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 30 Закону України «Про оренду землі»]). '''Внесення змін до договору здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації.'''

Варто звернути увагу, що '''зміни до договору оренди набирають чинності''' з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією. 

'''Для державної реєстрації''' державному реєстратору '''необхідно подати:'''
* заяву;
* додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі;
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав;
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник.

== За який період орендар має сплатити орендну плату новому власнику землі? ==
'''Особа яка набула у порядку спадкування право власності на земельну ділянку має право на отримання орендної плати у повному обсязі згідно з умовами договору оренди за період, який фактично її не отримувала'''. В разі відмови орендаря щодо сплати орендної плати більше ніж за 3 роки, варто звернути увагу на строк позовної давності (це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) яка становить 3 роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 Цивільного кодексу України]).

== Див.також ==
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Договір оренди земельної ділянки]] 

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування

2021-08-26T07:50:21Z

Valentyna.tsekhovska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2057-13#Text Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.10.2013 № 653] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-17#Text Типове положення про відділення (групу) п'ятиденного стаціонарного догляду, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.09.2017 № 1409] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1181-17#Text Типове положення про відділення (групу) транзитного перебування, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 04.09.2017 № 1398] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1182-17#Text Типове положення про відділення (групу) підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.08.2017 № 1385] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-17#Text Типове положення про відділення паліативного догляду громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.08.2017 № 1293]

== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==
'''Дитячий будинок-інтернат''' - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 

Будинки-інтернати поділяються на:
* будинки-інтернати (відділення) I профілю (змішані за статтю) для вихованців з легкою розумовою відсталістю та/або розладами психіки, що супроводжуються стійкими фізичними порушеннями опорно-рухового апарату, для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим;
* будинки-інтернати (відділення) II профілю (розділені за статтю) для вихованців з помірною розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися та себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) III профілю (розділені за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) IV профілю (змішані за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими хронічними розладами психіки, які потребують паліативного догляду, навчання і реабілітації та для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим.

'''У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:''' 
* '''молодіжне відділення для підопічних''' - це відділення для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - особи) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років|дод.див. консультацію "Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]. 
* '''відділення (групи) денного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування органів соціального захисту населення (далі - установа), що утворюється для надання соціальної послуги денного догляду не менш як 30 дітям з інвалідністю.
* '''відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду''' -структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних '''послуг протягом п’яти робочих днів із метою забезпечення сімейного виховання, якісного догляду за ними, збереження їхніх сімейних і родинних стосунків;''' 
* '''відділення (групи) транзитного перебування''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг '''із метою підготовки їх до влаштування у сімейні форми виховання або до самостійного проживання/отримання соціальної послуги підтриманого проживання'''; 
* '''відділення (групи) підтриманого проживання''' - це структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання соціальної послуги підтриманого проживання не менше ніж 12, але не більше ніж 15 особам похилого віку та/або особам з інвалідністю, які досягли повноліття (далі - підопічні), які потребують догляду та підтримки; 
* '''відділення (групи) паліативного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, '''але не більше ніж чотири місяці)'''.

== Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату ==
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.

== Куди звернутися ==
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.

== Перелік необхідних документів ==
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно '''з путівкою''', виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення '''на підставі''':
# заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
# свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
# медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
# виписки з медичної документації [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-14#n3 за формою № 112/о "Історія розвитку дитини"], з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
# висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
# індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1197-07 за встановленою формою];
# психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо);
# пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
# довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
# документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з закладів освіти (за наявності);
# трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
# копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
# копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
# довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 25 Положення]). 
''Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.''

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів додатково подають:
# копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
# копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
# копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
# опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n370 за встановленою формою];
# копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
# документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
# копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. 

На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу '''укладається договір про надання такої послуги''' між
керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває вихованець (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).

== Тимчасове вибуття з будинку-інтерната ==
Тимчасове вибуття вихованця/підопічного за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі:
письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним;
особистої заяви підопічного за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про можливість особи самостійно задовольняти свої основні життєві потреби;
письмової заяви опікунів/піклувальників, родичів підопічного або інших осіб (за письмової згоди опікуна/піклувальника або будинку-інтернату в разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом), які мають намір тимчасово забрати підопічного та зобов’язуються здійснювати догляд за ним (для підопічних, визнаних недієздатними та цивільна дієздатність яких обмежена).([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 35 Положення]). 

=== Строки тимчасового вибуття ===
Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця '''не більш як на 2 місяці''', а на період літніх канікул - '''на строк до 3 місяців''' (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини '''на строк до 6 місяців''' протягом календарного року.

== Відрахування з будинку-інтернату ==
Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:
* письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
* закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
* рішення суду;
* смерть вихованця або оголошення його померлим;
* переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
* направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 38 Положення]). 

Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.

== Див.також ==
* [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]
* [[Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Спеціальні загальноосвітні школи (школа-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування

2021-08-26T07:32:16Z

Valentyna.tsekhovska: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978 "Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2057-13#Text Типове положення про відділення денного догляду для дітей-інвалідів, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.10.2013 № 653] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-17#Text Типове положення про відділення (групу) п'ятиденного стаціонарного догляду, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 05.09.2017 № 1409] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1181-17#Text Типове положення про відділення (групу) транзитного перебування, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 04.09.2017 № 1398] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1182-17#Text Типове положення про відділення (групу) підтриманого проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.08.2017 № 1385] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1078-17#Text Типове положення про відділення паліативного догляду громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 09.08.2017 № 1293]

== Поняття "дитячий будинок-інтернат" ==
'''Дитячий будинок-інтернат''' - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 

Будинки-інтернати поділяються на:
* будинки-інтернати (відділення) I профілю (змішані за статтю) для вихованців з легкою розумовою відсталістю та/або розладами психіки, що супроводжуються стійкими фізичними порушеннями опорно-рухового апарату, для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим;
* будинки-інтернати (відділення) II профілю (розділені за статтю) для вихованців з помірною розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися та себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) III профілю (розділені за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати;
* будинки-інтернати (відділення) IV профілю (змішані за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими хронічними розладами психіки, які потребують паліативного догляду, навчання і реабілітації та для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим.

'''У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:''' 
* '''молодіжне відділення для підопічних''' - це відділення для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - особи) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років|дод.див. консультацію "Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]. 
* '''відділення (групи) денного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування органів соціального захисту населення (далі - установа), що утворюється для надання соціальної послуги денного догляду не менш як 30 дітям з інвалідністю.
* '''відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду''' -структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних '''послуг протягом п’яти робочих днів із метою забезпечення сімейного виховання, якісного догляду за ними, збереження їхніх сімейних і родинних стосунків;''' 
* '''відділення (групи) транзитного перебування''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг '''із метою підготовки їх до влаштування у сімейні форми виховання або до самостійного проживання/отримання соціальної послуги підтриманого проживання'''; 
* '''відділення (групи) підтриманого проживання''' - це структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання соціальної послуги підтриманого проживання не менше ніж 12, але не більше ніж 15 особам похилого віку та/або особам з інвалідністю, які досягли повноліття (далі - підопічні), які потребують догляду та підтримки; 
* '''відділення (групи) паліативного догляду''' - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, '''але не більше ніж чотири місяці)'''.

== Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату ==
До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати. 
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.

== Куди звернутися ==
Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.

== Перелік необхідних документів ==
Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється на період, що не перевищує одного року згідно '''з путівкою''', виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення '''на підставі''':
# заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
# свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
# медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
# виписки з медичної документації [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-14#n3 за формою № 112/о "Історія розвитку дитини"], з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
# висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
# індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1197-07 за встановленою формою];
# психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, закладу освіти тощо);
# пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
# довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
# документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з закладів освіти (за наявності);
# трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
# копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
# копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
# довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 25 Положення]). 
''Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.''

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів додатково подають:
# копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
# копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
# копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
# опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n370 за встановленою формою];
# копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
# документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
# копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. 

На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу '''укладається договір про надання такої послуги''' між
керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває вихованець (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).

== Тимчасове вибуття з будинку-інтерната ==
Тимчасове вибуття вихованця за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі:
письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 35 Положення]). 

=== Строки тимчасового вибуття ===
Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця '''не більш як на 2 місяці''', а на період літніх канікул - '''на строк до 3 місяців''' (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини '''на строк до 6 місяців''' протягом календарного року.

== Відрахування з будинку-інтернату ==
Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:
* письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
* закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
* рішення суду;
* смерть вихованця або оголошення його померлим;
* переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
* направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-2016-%D0%BF пункт 38 Положення]). 

Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.

== Див.також ==
* [[Молодіжне відділення дитячого будинку для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років]]
* [[Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Спеціальні загальноосвітні школи (школа-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]