WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Придбання металопластикових вікон: особливості

2022-11-28T06:41:59Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
== Види шахрайських схем під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій ==
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.
== Як вибрати постачальника ==
Вибирайте компанію, що працює «під ключ», щоб вимірами, виготовленням, доставкою, монтажем та сервісним обслуговуванням займалася одна організація з гарантією на монтаж не менше 5-ти років. Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:
* це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;
* наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;
* менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиного державного реєстру судових рішень] наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників] дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.

Для уникнення непорозумінь та неприємностей у подальшому з цих питань, радимо споживачам дотримуватись декількох правил, які наведені нижче.

Щоб не зіткнутися з «фірмою-одноденкою», звертайте увагу на термін, протягом якого фірма працює на ринку, порадьтеся зі знайомими, які вже замовляли вікна, двері. Дізнайтеся, чи є у компанії-установника пластикової продукції власне виробництво і як далеко від вашого міста воно розташоване.

До початку придбання продукції споживачам повинна бути надана наступна інформація:

•перелік послуг, що надається замовникам;

•позначення стандартів, вимогам яких повинні відповідати віконні конструкції та монтажні шви;

•терміни виконання робіт;

•гарантійні зобов’язання виконавця послуг;

•відомості про порядок та форму оплати;

•ціни на конструкції і роботи, що виконуються.
== Укладення договору ==
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед укладанням договору, перш за все поцікавтесь у виконавця про наявність документів, що засвідчують якість та безпеку матеріалів, які використовуються при виготовленні ПВХ конструкцій; попередньо з’ясуйте ціни, порівняйте із цінами у інших виконавців.

Перш ніж підписувати, уважно прочитайте текст договору, з’ясуйте які відомості про конструкцію внесено в договір, в додатки до нього. Перевірте інформацію, що конкретно буде зроблено виконавцем, а також внесені до проєкту договору всі ті роботи, матеріали, ціни, умови оплати, поставки, встановлення конструкцій, взагалі все те про що Вам усно розповів представник виконавця послуг.

Як правило, договір на виготовлення і монтаж продукції є договір-підряду, а не договором купівлі-продажу. Тому, в договорі обов’язково вказується: умови про терміни виконання робіт, інформація про ціну послуг, так як ці умови є істотними для договору підряду. Також у договорі вказується:

•дата укладання договору;

•найменування та місцезнаходження виконавця послуг;

•відповідальність виконавця у разі неякісного виконання робіт;

•гарантійні зобов’язання;

•правила ефективного та безпечного використання продукції;

•перелік послуг, що надається замовнику (буває, що в документах зазначено: виконавець зобов'язується виготовити і передати товар, але про встановлення конструкції немає ні слова);

•терміни виконання робіт;

•ціни на конструкції і роботи, що виконуються.

Договір складається в двох примірниках – для споживача та виконавця. Уважно перевіряйте додатки до договору, описи, специфікацію (креслення) ваших майбутніх ПВХ конструкцій. Сплата узгодженої суми обов’язково підтверджується платіжним документом.

Вимагайте укладання договорів купівлі-продажу ПВХ конструкцій і договору на виконання робіт з калькуляцією матеріалів та їх вартості, із зазначенням кінцевого терміну монтажних робіт і гарантії на монтаж. Відповідальність сторін за порушення встановлених термінів за договором у вигляді виплати неустойки повинна відповідати нормам ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»: у розмірі 3% від вартості за кожен день затримки.

'''''Важливо!''' Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.''

Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.
== Оплата послуг ==
Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від …№ ...».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

'''''Важливо!''' Коли в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.''
== Що робити, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв? ==
Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а саме [[Шахрайство|заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)]].

'''''Важливо!''' Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.''

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання [[Договір побутового підряду|договору побутового підряду]], оскільки відповідно до статті 865 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] за [[Договір побутового підряду|договором побутового підряду]] підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], застосовується законодавство про [[захист прав споживачів]].

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно до частини п’ятої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] стягнути з юридичної особи або ФОПу [[Поняття та види неустойки|пеню (неустойку)]] за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

'''''Важливо!''' Відповідно до частини третьої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|судового збору]] під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.''

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] особа має право на [[відшкодування моральної шкоди]], завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад, копіями звернень до юридичної особи чи ФОПу та їхніми відповідями, чеками про відправлення, документами про звернення до лікувального закладу, які б підтверджували моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).
== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Сплата комунальних платежів у період карантину

2022-10-31T13:59:35Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1657-20#n248 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж" від 15.07.2021 № 1657-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
== Загальні положення==
'''Житлово-комунальні послуги''' - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачає наступний '''перелік житлово-комунальних послуг''':

'''житлова послуга''' – послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
*утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
*купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
*поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
'''комунальні послуги''' – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

'''Комунальні платежі''' - це платежі, які оплачуються за '''послуги житлово-комунальних господарств''' для комфортного проживання мешканців квартир, приватних будинків, користувачів офісів та інших громадських закладів.
==Порядок надання житлово-комунальних послуг==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.
==Оплата житлово-комунальних послуг в умовах карантину==
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги '''щомісяця''', якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

'''ДОВІДКОВО!!!''' ''Враховуючи ситуацію, яка наразі склалася в Україні, з метою запобігання поширення коронавірусу (COVID-19), недопущення його негативного впливу на здоров’я людей, необхідно вжити усіх можливих заходів щодо здійснення споживачами онлайн платежів через особисті кабінети на сайтах підприємств-виконавців послуг, управителів багатоквартирних будинків, та за допомогою інших можливих і загальнодоступних сервісів (Приват 24, Ощад 24, iPay, Portmone тощо).''
== Відповідальність за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг ==
За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у формі:
# стягнення пені;
# припинення надання комунальних послуг;
# виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість відповідно до норм законодавства.
=== '''Стягнення пені''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Окрім вищевказаного Закону, '''нарахування пені передбачено також спеціальними нормативно-правовими актами,''' а саме:

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496]:
* у разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500] (пункт 29 розділу III);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312:]
* за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (пункт 4.17 розділу IV);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630]:
* за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах (пункт 23);
* виконавець має право, зокрема у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором (пункт 31);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України]:
* боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625).
=== '''Припинення надання комунальних послуг''' ===
Припинення надання комунальних послуг в якості відповідальності за несплату за користування цими послугами '''передбачено''':

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]:
* виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496]:
* якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право, з урахуванням положень пункту 25 розділу ІІІ, здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення. (пункт 27 розділу ІІІ);
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312]:
* відключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії (пункт 4.17. розділу IV);

* оператор системи має право, зокрема тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Кодексом систем розподілу], зокрема у зв’язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (пункт 5.1.1. глави 5.1 розділу V);
* електропостачальник має право, зокрема звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами], крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 5.2.1. глави 5.2 розділу V);
'''припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється''':

- оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

- електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником (пункт 7.5. розділу VII).

'''Припинення постачання тепла, холодної та гарячої води і водовідведення у разі заборгованості за ці послуги''' у споживача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n194 типовим договором] про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 '''не передбачено'''.
=== '''Звернення стягнення на нерухомість та виселення з житла''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за комунальні послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач комунальних послуг звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Виконавець приймає на виконання виконавчий документ та відкриває виконавче провадження. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
== Відповідальність за несплату за комунальні послуги на період дії карантину ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закону України від 17.03.2021 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] '''на період дії карантину або обмежувальних заходів''', пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни '''забороняється,''' зокрема:

1) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

2) примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

3) примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється також припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, якщо встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Дане правило поширюється '''лише на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки''' та протягом 30 днів з дня його скасування.

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Види мобільних шахрайств та методи їх протидії

2022-06-29T13:19:25Z

Valentyn.baranov:

== Зміст ==
== Нормативна база ==
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15#Text Закон України «Про телекомунікації»]; 
2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/295-2012-%D0%BF#Text «Правила надання і отримання телекомунікаційних послуг», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року]; 
3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3636500-18#Text Рекомендації для зниження ризику шахрайських операцій відповідно до листа Національного банку України 04.07.2018 № 57-0009/36366]; 
4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]. 
== "Перемога" в акції ==
На Ваш номер приходить SMS-повідомлення від мобільного оператора або магазину, що Ви перемогли в акції, але для того щоб отримати виграш Ви повинні на певний номер переказати кошти, надіслати повідомлення, або зателефонувати. 
'''Ваші дії:''' якщо Вам прийшло дане повідомлення, не поспішайте дотримуватися зазначеним в ньому інструкціям. Перевірити наявність акцій мобільних операторів або магазинів доволі просто. Необхідно лише зайти на офіційний сайт або зателефонувати на контактний номер оператора або магазину та уточнити всі деталі. 
== ==
На Ваш мобільний номер телефонують з невідомих номерів та не дочекавшись відповіді переривають дзвінок, а Ви перетелефоновуєте. Після чого шахрай телефонує Вашому оператору та блокує номер телефону у зв’язку з його втратою. 
Згодом шахрай повторно телефонує мобільному оператору, який обслуговує SIM-картку, та з метою отримання дубліката раніше заблокованої SIM-картки відповідає на питання оператора для підтвердження, що саме він є власником картки. У більшості випадків питання стосуються останніх номерів абонентів, з якими спілкувався клієнт, та коли в останнє поповнювався рахунок тощо. Далі шахрай отримує дублікат Вашої SIM-карти і доступ до мобільних додатків, у тому числі й контроль над фінансовими операціями. 
'''Ваші дії:'''
* не телефонувати та не відповідати на дзвінки з невідомих номерів;
* не зазначати номер мобільного телефону, закріплений за платіжною карткою в оголошеннях;
* не розголошувати номери мобільних телефонів близьких стороннім особам;
* не передавати стороннім особам SMS-коди, які Вам надходять на номер;
* звернутися до оператора мобільного зв’язку із заявою про те, що дублікат Вашої SIM-карти може бути виданий лише за наявності паспорту з відповідними реквізитами, або перейти на контрактне обслуговування номеру. 
== Дзвінок від "працівника банку" ==
Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на Ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Особа, яка телефонує, представляється працівником банку або служби охорони банку. 
Для того щоб заволодіти Вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
Після чого Вам надходить на номер мобільного телефону SMS-повідомлення про зняття коштів з рахунку і для того, щоб уникнути атаки на картковий рахунок необхідно підійти до найближчого банкомату чи терміналу, ввести спеціальну комбінацію та SMS-код, який прийде Вам на номер. Однак, якщо виконати всі дії, шахраї заволодіють коштами з Вашого рахунку. 
'''Ваші дії:'''
* працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
* ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні;
* зателефонуйте на контактний номер Вашого банку та з’ясуйте чи дійсно відбувалася атака на Вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
* залиште заявку оператору, що з Вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку. 
== З Вашим родичем "сталася біда" ==
На Ваш номер телефонує особа, яка назвавшись знайомим Вашого родича, або представником правоохоронних органів повідомляє, що Ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде. 
'''Ваші дії:'''
* не панікуйте;
* запитайте посаду особи, яка Вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено Вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати Вами та здійснювати тиск, зазначаючи що Вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
* не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
* терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте Вашому родичу);
* повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
== Фішинг ==
Такий вид шахрайство відбувається з використанням фішингових сайтів. Шахраї створюють фальшиві сайти в мережі Інтернеті, де пропонують придбати товари або надати послуги з використанням великих знижок чи вигідних акцій. 
Однак, замість сплати коштів з використанням спеціальних програм на картковий рахунок покупця чи надавача послуг покупцеві пропонують надіслати кошти на номер мобільного телефону − «фінансовий номер». 
Клієнт переказує кошти на відповідний номер, з якого зловмисники виводять гроші через офіційні сайти на інші рахунки і знімають їх з банкоматів, а покупець залишається без товару чи послуги та коштів. 
'''Ваші дії:'''
* здійснювати покупки через перевірені вебсайти;
* ознайомлюватися в мережі Інтернеті з відгуками на дані вебсайти;
* користуватися під час купівлі товару послугою «накладений платіж»;
* перевірити фальшиві вебсайти можна на сервісі Департаменту кіберполіції Національної поліції України STOP FRAUD (https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/) або у Чорному переліку сайтів-шахраїв (https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/). 
== Помилкове поповнення мобільного телефону ==
На Ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номеру мобільного телефону, що Ваш мобільний рахунок поповнено на певну суму. Після чого Вам телефонують та просять повернути кошти на банківський рахунок або номер мобільний телефону, оскільки помилково ввели не той номер. 
'''Ваші дії:'''
* SMS-повідомлення про поповнення рахунку може надходити лише з номеру Вашого оператора мобільного зв’язку (як правило, вони відповідно позначені «Kyivstar», «Vodafone» тощо);
* перевірте стан Вашого мобільного рахунку. Якщо гроші не зарахувалися, то вимагайте копію квитанції, яка б підтвердила поповнення саме Вашого рахунку. 
== Онлайн-шопінг ==
Робити покупки онлайн дуже вигідно, а особливо під час карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. А для шахрая це теж дуже вигідно, оскільки він може замаскуватися як під продавця так і покупця. 
Під час шахрайських дій продавець може пропонувати занижену вартість товару, вигідні акції, просити Вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку та попереджає, що зараз Вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару. 
'''Ваші дії:'''
* запитайте характеристики товару;
* не розголошуйте відомості Вашого карткового рахунку (повідомлення 16-значного номеру Вашої картки буде достатньо для проведення платежу);
* користуйтеся при під час купівлі товару послугою «накладений платіж»;
* перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]

== Виграш в лотерею ==
Шахрайство з лотереями/призами зазвичай має дві схеми:

1. Жертва отримує неочікуваний телефонний дзвінок, від когось, хто стверджує, що він є працівником державної установи чи представником відомої організації або знаменитості, та повідомляє жертві, що вона виграла велику суму грошей або приз. Шахрай втирається у довіру до жертви і пояснює, що для того, щоб забрати виграш, потрібно спочатку переказати невелику суму грошей для сплати податку на товар чи збору за оформлення документів. Слідуючи інструкціям шахраїв, жертви відразу надсилають гроші, але ніколи не отримують своїх «виграшів», а також втрачають гроші, витрачені на «податки та збори»

2. Жертви отримують SMS з неочікуваною платіжною квитанцією або грошовий переказ та вказівку щодо депонування грошей і негайного повернення частини коштів відправнику для покриття зборів або податків. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються про те, що квитанція була підробленою, а гроші, витрачені на сплату «податків», повернути неможливо. Таким чином жертва потрапляє на гачок шахрая, адже тепер їй необхідно повернути витрачені гроші до банку.

'''Ваші дії:'''
* ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні
* перевіряйте фальшиві вебсайти на сервісі [https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ Департаменту кіберполіції Національної поліції України] або у [https://www.ema.com.ua/citizens/blacklist/ Чорному переліку сайтів-шахраїв]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2022-05-26T08:55:04Z

Valentyn.baranov: /* Вимоги до позовної заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. 
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. 
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' 
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. 
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

=== Рішення за результатами розгляду ===
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник
відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду
України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. 
У позовній заяві зазначаються:
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів

2022-04-07T08:42:32Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n224 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0679-17 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 травня 2017 року № 262 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1647-16 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 дистопада 2016 року № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-%D0%BF#n14 Порядок проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]

== Загальна інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок ==
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

'''Капіталізація''' – це визначення вартості об'єкта оцінки на підставі чистого операційного або рентного доходу від його використання.

'''Рентний дохід''' – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 стаття 1 Закону України "Про оцінку земель"]).

Інформація про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів оприлюднюється на сайті [http://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру].

== Хто здійснює нормативну грошову оцінку земельної ділянки? ==
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується:

* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника;
* в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

== Підстави проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є:

* рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
* договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

На виконання [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 статті 13 Закону України "Про оцінку земель"] нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

* визначення розміру земельного податку;
* визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
* визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
* відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
*проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.

== Періодичність та порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки ==
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

* розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
* розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

05 січня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6-2021-%D0%BF#Text постанову № 6 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105]", відповідно до якої власнику або землекористувачу надано можливість замовляти проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України «Про оцінку земель»], тобто раніше ніж завершиться 5-ти або 7-ми річний термін.

'''За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.'''

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:

* рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
* завдання на виконання робіт;
* пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
* схему оціночних районів;
* таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);
* схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;
* картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;
* таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);
* таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);
* розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).

Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

== Як отримати дані про нормативну грошову оцінку земель? ==
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-%D0%BF#n224 додатку 16] до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земльних ділянок", як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельниї ділянки онлайн можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку '''[https://e.land.gov.ua/ через портал електронних сервісів Держгеокадастру],''' попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або платіжної картки банку (BankID).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
|}
'''<big>Нормативна грошова оцінка: правила розрахунку з 10 листопада 2021 року.</big>'''

10.11.2021 набрала чинності Постанова КМУ від 03.11.2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Нею уряд затвердив нову Методику нормативно грошової оцінки землі та вніс зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Розглянемо, в чому полягають зміни підходу до розрахунку НГО та що це означатиме для аграріїв. До 10.11.2021 одночасно існували три різні методики оцінки земель залежно від їх призначення: у межах населених пунктів; сільгосппризначення; несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

За новою Методикою об’єкт НГО — земельні ділянки всіх категорій і форм власності в межах території територіальної громади. Затверджуватиме НГО рада відповідної громади в межах підконтрольної їй території для всіх земель. Адже вона отримуватиме податки. Тобто громадам не доведеться замовляти багато технічної документації. Вони мають замовити одну НГО в межах території територіальної громади. Зауважте: оцінюватимуть одразу всі землі. Нова Методика містить ті самі підходи до оцінки земель, що й три попередні методики. Утім, формулу розрахунку НГО цей документ визначає одну. В ній об’єднали всі показники та коефіцієнти з трьох попередніх методик.

Крім того, нова Методика передбачає, що результати оцінки по всій території громади в цілому вноситимуть до електронної системи Державного земельного кадастру. Надалі в разі потреби землевласники та землекористувачі зможуть отримати інформацію про окрему земельну ділянку на підставі внесених відомостей до Державного земельного кадастру.

Перелік підстав для відмови у наданні НГО:

1. Відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки земель

2. Земельна ділянка несформована[[Файл:Отримання витягу про НГО.pdf|міні|Отримання витягу про нормативну грошову оцінку]]

== Див. також ==
* [[Індексація нормативно-грошової оцінки земель]]

{| class="wikitable"
|-
| Корисно! [https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma Земельна реформа]
|}

[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]

Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці

2022-01-27T13:33:06Z

Valentyn.baranov:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
== '''Створення безпечних і нешкідливих умов праці''' ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 153 КЗпП] на всіх підприємствах, в установах, організаціях '''створюються безпечні і нешкідливі умови праці'''. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці '''покладається на власника або уповноважений ним орган''', '''крім випадків укладення''' між працівником та власником або уповноваженим ним органом '''трудового договору про дистанційну роботу'''.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. '''Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи''', якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може надати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

'''На власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки.'''

Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов праці, охорони праці та проведення санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання таких планів.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.

При виконанні дистанційної роботи власник або уповноважений ним орган відповідає за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 158 КЗпП.]

== '''Права на охорону праці під час укладання трудового договору'''==
'''Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.'''

Трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Під час укладання трудових договорів (крім трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу) '''роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку''' про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 5 ЗУ "Про охорону праці".]

== '''Права працівників на охорону праці під час роботи''' ==
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 6 ЗУ "Про охорону праці".]

== '''Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці''' ==
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 7 ЗУ "Про охорону праці".]

== '''Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті''' ==
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 9 ЗУ "Про охорону праці".]

== '''Управління охороною праці. Обов'язки роботодавця та працівника''' ==
'''Роботодавець зобов'язаний''' створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою '''роботодавець забезпечує''' функціонування системи управління охороною праці, а саме:
* створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
* розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
* забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
* впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
* забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
* забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
* організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
* розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
* здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
* організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
* вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
'''Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.'''

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.

Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. У такому разі підтвердженням проведення інструктажу (навчання) вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

При виконанні дистанційної роботи роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 13 ЗУ "Про охорону праці".]

'''Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці'''

'''Працівник зобов'язаний:'''
* дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
* знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
* проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
'''Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.'''

При виконанні роботи за трудовим договором про дистанційну роботу, про надомну роботу працівник самостійно визначає своє робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому, а роботодавець несе відповідальність за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної або надомної роботи. При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу визначене працівником робоче місце має характеризуватися наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text стаття 14 ЗУ "Про охорону праці".].

== '''Державний нагляд за охороною праці''' ==
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
* спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державний комітет промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду — Держпромгірнагляд);
* спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Головна державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України);
* спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний департамент пожежної безпеки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);
* спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України).
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом України "Про охорону праці", законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

== '''Якими органами здійснюється нагляд і контроль з охорони праці?''' ==
Державний нагляд за дотриманням законодавства, правил і норм з охорони праці здійснюють спеціально створені комітети, інспекції та інші органи. Цю структуру утворюють:
# Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);
# Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ;
# Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього природного середовища;

== '''Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці''' ==
Статтею 44 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що працівники, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність у випадках і в порядку згідно з чинним законодавством.

У Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за такі види злочинів, пов’язані з невиконанням правил з безпеки праці:

* порушення вимог законодавства про охорону праці ( ст. 271);
* порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272);
* порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);
* порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274);
* порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275).

ст. 271 КК за порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, настає відповідальність у вигляді: штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. Статтею 271 КК охоплюється порушення загальних правил охорони праці, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами, зокрема й відомчими, а також актами підприємств, які забезпечують безпеку осіб, пов’язаних із виробництвом.

Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність настає, якщо відповідні порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП). За адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і безпеки виробництва цим Кодексом встановлено адміністративну відповідальність у випадках: порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці ст. 41 (КУпАП) стягнення (штраф) з посадових осіб та приватних підприємців встановлено в розмірі від 500 до 1 000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення такого порушення протягом року штраф визначено в розмірі від 1 000 до 2 000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

Матеріальна відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці Питання з притягнення працівників до матеріальної відповідальності за порушення законодавства з охорони праці та безпеки виробництва врегульовано ст.ст. 130—138 глави ІХ Кодексу законів про працю України. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ст. 130 КзПП). Згідно зі ст. 138 КЗпП для притягнення працівника до матеріальної відповідальності власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КзПП, тобто що шкода була заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника під час виконання покладених на нього трудових обов’язків. Стягнення з керівників підприємств та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органа (ст. 136 КзПП).

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю (далі - КЗпП) і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення, та полягає в накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених трудовим законодавством за невиконання робітниками та службовцями своїх трудових і службових обов’язків, у тому числі й правил з охорони праці''.'' До дисциплінарної відповідальності притягуються працівники за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці, що призвели чи можуть призвести до тяжких наслідків.

Підставами для застосування дисциплінарного стягнення можуть бути: невиконання працівником своїх окремих посадових обов’язків''';''' поява на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; відмова від виконання законного розпорядження керівника підприємства (роботодавця); недотримання правил роботи на устаткуванні; зберігання сильнодіючих, отруйних або наркотичних речовин

[[Категорія:Охорона праці]]

Нещасний випадок на виробництві

2021-12-31T08:13:37Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенція 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-08 Рішення Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]
== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==
Відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці» '''відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця.'''

''' У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:'''

· терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

· повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

· зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

'''Куди звертатися?'''

''' Про кожний нещасний випадок''' потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні '''негайно повідомити''' безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

 Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадокиробочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;

 У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

'''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ''.''

'''Перелік необхідних документів!'''

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування. Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.

 Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- '''протягом доби''' після одержання необхідних матеріалів. '''Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:'''

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);

- керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);

- відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);

- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування).

 Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

'''Які строки розгляду питання?'''

''' На підприємстві''' (в установі, організації), '''не пізніше наступного робочого дня''' після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), наказом роботодавця '''утворюється комісія з розслідування нещасних випадків''' та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі — комісія).

'''Розслідування нещасного випадку''' та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''комісією підприємства''' (установи, організації) '''проводиться протягом п’яти робочих днів''' з дня утворення комісії.

'''Держпраці''' та/або її територіальним органом '''утворюється комісія із спеціального розслідування''' (далі — спеціальна комісія) '''протягом одного робочого дня''' після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок

'''Спеціальне розслідування''' нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''проводиться протягом 15 робочих днів'''.

Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія,

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)

- з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- '''скласти акт за формою Н-1''' згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- '''розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1''' (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а '''у разі незгоди члена комісії''' (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 7, 8 такого акта — '''обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки''', яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 7, 8 акта ('''окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною''');

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

'''Рішення''' щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом '''приймається комісією''' '''(спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.''' У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

== Судовий порядок ==
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві. 

Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуються норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.
[[Категорія:охорона праці]]
[[Категорія:суди]]
== Відшкодування моральної шкоди. ==
Відповідно до п. 8 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] Виплата моральної шкоди не є страховою виплатою».
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 

Згідно з статтями 16 та 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенції 1981 року Міжнародної організації праці (МОП) «Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище» №155], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3988-17 Законом України №3988-VI від 02.11.2011 року], від роботодавців вимагається забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців також вимагається надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я. Крім цього від роботодавців вимагається передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві. 

Відповідно до частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»], державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
З урахуванням конституційної значущості життя і здоров’я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець закріпив за працедавцем обсяг обов’язків для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відповідальність за їх можливе невиконання і травмування працівника. 

Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. 

Статтею 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі КЗпП) встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. 

Відповідно до ст. 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. 

Згідно з статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 

Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України
від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2272-14 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»], пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20110101 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»] (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)». 

Згідно зі ст.ст. 23, 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку. 

Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює мені моральні й фізичні страждання, які обмежують мої можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»], розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Придбання металопластикових вікон: особливості

2021-12-03T07:48:12Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]

== Види шахрайських схем під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій ==
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.
== Як вибрати постачальника ==
Вибирайте компанію, що працює «під ключ», щоб вимірами, виготовленням, доставкою, монтажем та сервісним обслуговуванням займалася одна організація з гарантією на монтаж не менше 5-ти років. Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:
* це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;
* наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;
* менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиного державного реєстру судових рішень] наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників] дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.

Для уникнення непорозумінь та неприємностей у подальшому з цих питань, радимо споживачам дотримуватись декількох правил, які наведені нижче.

Щоб не зіткнутися з «фірмою-одноденкою», звертайте увагу на термін, протягом якого фірма працює на ринку, порадьтеся зі знайомими, які вже замовляли вікна, двері. Дізнайтеся, чи є у компанії-установника пластикової продукції власне виробництво і як далеко від вашого міста воно розташоване.

До початку придбання продукції споживачам повинна бути надана наступна інформація:

•перелік послуг, що надається замовникам;

•позначення стандартів, вимогам яких повинні відповідати віконні конструкції та монтажні шви;

•терміни виконання робіт;

•гарантійні зобов’язання виконавця послуг;

•відомості про порядок та форму оплати;

•ціни на конструкції і роботи, що виконуються.

== Укладення договору ==
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед укладанням договору, перш за все поцікавтесь у виконавця про наявність документів, що засвідчують якість та безпеку матеріалів, які використовуються при виготовленні ПВХ конструкцій; попередньо з’ясуйте ціни, порівняйте із цінами у інших виконавців.

Перш ніж підписувати, уважно прочитайте текст договору, з’ясуйте які відомості про конструкцію внесено в договір, в додатки до нього. Перевірте інформацію, що конкретно буде зроблено виконавцем, а також внесені до проєкту договору всі ті роботи, матеріали, ціни, умови оплати, поставки, встановлення конструкцій, взагалі все те про що Вам усно розповів представник виконавця послуг.

Як правило, договір на виготовлення і монтаж продукції є договір-підряду, а не договором купівлі-продажу. Тому, в договорі обов’язково вказується: умови про терміни виконання робіт, інформація про ціну послуг, так як ці умови є істотними для договору підряду. Також у договорі вказується:

•дата укладання договору;

•найменування та місцезнаходження виконавця послуг;

•відповідальність виконавця у разі неякісного виконання робіт;

•гарантійні зобов’язання;

•правила ефективного та безпечного використання продукції;

•перелік послуг, що надається замовнику (буває, що в документах зазначено: виконавець зобов'язується виготовити і передати товар, але про встановлення конструкції немає ні слова);

•терміни виконання робіт;

•ціни на конструкції і роботи, що виконуються.

Договір складається в двох примірниках – для споживача та виконавця. Уважно перевіряйте додатки до договору, описи, специфікацію (креслення) ваших майбутніх ПВХ конструкцій. Сплата узгодженої суми обов’язково підтверджується платіжним документом.

Вимагайте укладання договорів купівлі-продажу ПВХ конструкцій і договору на виконання робіт з калькуляцією матеріалів та їх вартості, із зазначенням кінцевого терміну монтажних робіт і гарантії на монтаж. Відповідальність сторін за порушення встановлених термінів за договором у вигляді виплати неустойки повинна відповідати нормам ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»: у розмірі 3% від вартості за кожен день затримки.

'''''Важливо!''' Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.''

Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.
== Оплата послуг ==
Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від …№ ...».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

'''''Важливо!''' Коли в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.''
== Що робити, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв? ==
Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а саме [[Шахрайство|заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)]].

'''''Важливо!''' Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.''

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання [[Договір побутового підряду|договору побутового підряду]], оскільки відповідно до статті 865 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] за [[Договір побутового підряду|договором побутового підряду]] підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], застосовується законодавство про [[захист прав споживачів]].

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно до частини п’ятої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] стягнути з юридичної особи або ФОПу [[Поняття та види неустойки|пеню (неустойку)]] за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

'''''Важливо!''' Відповідно до частини третьої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|судового збору]] під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.''

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] особа має право на [[відшкодування моральної шкоди]], завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад, копіями звернень до юридичної особи чи ФОПу та їхніми відповідями, чеками про відправлення, документами про звернення до лікувального закладу, які б підтверджували моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Придбання металопластикових вікон: особливості

2021-11-30T09:08:10Z

Valentyn.baranov:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]

== Види шахрайських схем під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій ==
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно.

Іншим видом шахрайства є те, що при замовленні металопластикових конструкцій ви отримаєте на руки договір, в якому прописані строки поставки продукту до вашого будинку чи квартири. І от минає строк поставки, а товар так і надійшов вам. На телефонні дзвінки вам не відповідають, а за адресою, яка зазначена в договорі даного постачальника немає, або просто посилаються на якісь обставини, які вплинули на невчасність виконання договору.

Також деякі суб’єкти господарювання користуються довірою громадян похилого віку, недостатнім рівнем їх знань, неналежним станом здоров’я, використовуючи практику привабливих умов виконання замовлення (різноманітні знижки), спонукають громадян надати згоду на миттєве оформлення споживчого кредиту, але приховують інформацію про реальні кредитні ставки банку.
== Як вибрати постачальника ==
Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів, оскільки:
* це є стаціонарні торгові точки і ви матимете можливість повернутися до продавця за отриманням консультації або вирішення проблем з продукцією;
* наявні зразки, які дозволять обрати продукцію після детального аналізу та огляду;
* менеджери або продавці можуть відповісти на питання, які виникнуть під час купівлі товару в майбутньому.
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити наявність такого продавця у [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).

Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.

Також, можна перевірити на сайті [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиного державного реєстру судових рішень] наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.

І нарешті, на сайті [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників] дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.
== Укладення договору ==
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.

Перед підписанням необхідно уважно ознайомитися з договором. Якщо виникають деякі сумніви щодо змісту договору, краще взяти зразок та проконсультуватися зі спеціалістом. Продавець, який працює в правовому полі, не буде заперечувати на детальному вивченні договору.

У договорі повинні бути чітко обумовлені наступні умови: продукція, яка замовляється (розміри, специфікація, кількість тощо), оплата, терміни поставки, гарантії на вироби та монтаж, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, умови розірвання договору тощо.

'''''Важливо!''' Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.''

Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.
== Оплата послуг ==
Основною вимогою при купівлі металопластикових конструкцій є «прозорі» платежі. Передоплату за продукцію можна здійснювати готівкою чи банківським платежем тільки на реквізити юридичної особи або ФОПу, указані у договорі із зазначенням у призначенні платежу «передоплата за вікна згідно з Договором від …№ ...».

Якщо у призначенні платежу чітко вказано, що це передоплата або аванс, а також зазначено, згідно якого договору здійснюється платіж, то можна легко довести, що це не «подарунок», а оплата за вікна.

Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється після завершення всіх робіт, закриття всіх обґрунтованих претензій і підписання акту наданих послуг чи виконаних робіт.

'''''Важливо!''' Коли в договорі зазначено передоплату у формі «завдатку», то краще відмовитися від укладення такої угоди, оскільки «завдаток» не повертається! Якщо сторона, яка дала завдаток, відмовляється від виконання договору, завдаток залишається в іншої сторони, у надавача послуг.''
== Що робити, якщо ви все таки стали жертвою шахраїв? ==
Якщо ваші права порушені, або ви стали жертвою шахрайства під час придбання металопластикових конструкцій, можна вирішити цю проблему двома шляхами.

По-перше, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідно до статті 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а саме [[Шахрайство|заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)]].

'''''Важливо!''' Неприйняття заяви про вчинення кримінального правопорушення не допускається! Дії або бездіяльність працівників правоохоронних органів, які не приймають у вас заяву про вчинення кримінального правопорушення або його невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути оскаржене шляхом звернення до керівника відповідного правоохоронного органу, прокуратури або суду.''

По-друге, в рамках цивільного законодавства можна звернутися до суду з позовною заявою про розірвання [[Договір побутового підряду|договору побутового підряду]], оскільки відповідно до статті 865 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] за [[Договір побутового підряду|договором побутового підряду]] підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], застосовується законодавство про [[захист прав споживачів]].

Окрім розірвання договору побутового підряду та повернення коштів замовник може відповідно до частини п’ятої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] стягнути з юридичної особи або ФОПу [[Поняття та види неустойки|пеню (неустойку)]] за невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання умов договору.

'''''Важливо!''' Відповідно до частини третьої статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|судового збору]] під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.''

Також, якщо незаконними діями юридичної особи або ФОПу замовнику (покупцеві) була завдана моральна шкода, то згідно зі статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] особа має право на [[відшкодування моральної шкоди]], завданої внаслідок порушення її прав.

Слід звернути увагу на те, що дана шкода має підтверджуватися певними доказами (наприклад, копіями звернень до юридичної особи чи ФОПу та їхніми відповідями, чеками про відправлення, документами про звернення до лікувального закладу, які б підтверджували моральні страждання особи у зв’язку з невиконання (неналежним виконанням) умов договору, квитанції з аптеки тощо).

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір побутового підряду]]
* [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Санітарні норми для торгівельних закладів (магазинів) під час карантину

2021-08-31T08:49:41Z

Valentyn.baranov: /* Основні санітарні норми для супермаркетів та магазинів під час карантину */

== Номативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185]

== Основні санітарні норми для супермаркетів та магазинів під час карантину ==
Пандемія коронавірусу COVID-19 вплинула на життя людей у більшості країн світу. В Україні – також. Ще однією зі сфер життєдіяльності, які зазнали змін це мережі супермаркетів та магазинів. Саме вони мають забезпечити для своїх працівників та відвідувачів безпечні умови перебування у цих приміщеннях. 
Діяльність цих закладів не підпадає під обмежувальні заходи на час карантину. Однак для захисту здоров’я громадян Міністерство охорони здоров’я закликає дотримуватися посилених санітарно-гігієнічних норм. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 в Україні залежно від епідемічної ситуації в регіоні чи окремих його частинах визначають «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, кожний з яких має свої дозволи та заборони.
=== Адміністрація закладів торгівлі повинна: ===
* не допускати осіб в торгівельні зали з ознаками захворювання на ГРВІ;
* проводити щогодини дезінфекцію поверхонь торгівельного обладнання, інвентарю, тощо;
* всіх працюючих забезпечити засобами індивідуального захисту;
* забезпечити заклади для покупців достатньою кількістю одноразових рукавичок та пакувального матеріалу;
* при вході в торгівельні зали магазинів самообслуговування забезпечити покупців одноразовими рукавичками та встановити ємкості для використаних засобів індивідуального захисту;
* забезпечити фасування та пакування всіх видів продовольчих товарів;
* заборонити продаж в режимі самообслуговування вагових продовольчих товарів, подальша термічна обробка яких не передбачена;
* продуктовим супермаркетам забезпечити роботу наявних кас впродовж усього робочого часу для попередження утворення черг та скупчення людей;
* в кінці робочої зміни забезпечити обов’язкове генеральне прибирання всіх приміщень та торгівельного обладнання з використанням миючих та дезінфікуючих засобів;
* заборонити перебування тварин в місцях торгівлі;
* заборонити продаж продовольчих товарів в неустановлених місцях.
=== Відвідувачі супермаркетів мають дотримуватись таких правил: ===
* перед входом до торгової зали закладу необхідно одягнути захисну маску;
* обробити руки, ручку візка або кошика антисептиком;
* для скорочення часу перебування в закладі торгівлі наперед підготуйте список товарів, які необхідно придбати;
* в торговій залі та в черзі до каси дотримуйтеся відстані між відвідувачами не менше 2 метрів ;
* якщо ви маєте симптоми респіраторного захворювання, залишайтеся дома та зверніться телефоном за допомогою до родичів, сусідів, знайомих, які зможуть доставити вам необхідні товари;
* при можливості замовте необхідні товари через інтернет, по телефону служби доставки торгового закладу.
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==
=== Адміністративна відповідальність ===
Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає притягнення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу за порушення санітарних правил і норм (далі - СанПіН). Розмір штрафу залежить від особи, яку притягають до відповідальності: для громадян передбачений штраф від 17 до 204 грн.; для посадових осіб – від 102 до 425 грн. 
Відповідно до ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, уповноважені органи державної санітарно-епідеміологічної служби.
=== Кримінальна відповідальність ===
Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за порушення СанПіН, щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням. 
Так, статтею 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] передбачено, що порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань: карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з останніми змінами від 17000 до 51 000) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки: караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. 
Умисне поширення епідемії з метою ослаблення держави (диверсія) кваліфікується за ст. 113 Кримінального кодексу України. 
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення

2021-06-18T11:17:55Z

Valentyn.baranov: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постанова правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 Постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 року № 28-7 "Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення"]

== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6 (далі - Порядок)];
* у судовому порядку. 
'''Подання скарги відповідно до згаданого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку] не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.'''

== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==
=== Хто може звернутись зі скаргою ===
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

=== Куди звернутись ===
'''Скарга подається:'''
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень. 

'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто.

'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України. 
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. 
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.

=== Строк подання скарги ===
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.''' 
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

=== Необхідні документи ===
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. 
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

'''У скарзі має бути зазначено:'''
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги. 
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку. 
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів. 
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну. 
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

=== Рішення за результатами розгляду ===
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.

Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник
відповідно до розподілу функціональних повноважень).

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду
України особисто.

=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===
Рішення органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.

== Куди звертатись ==
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).]

== Вимоги до позовної заяви ==
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Так, стаття 160 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] встановлює вимоги до позовної заяви. 
У позовній заяві зазначаються:
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

== Оскарження в апеляційному порядку ==
Відповідно до статті 295 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ст. 325 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]).

== Вартість ==
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]