WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок передачі земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність

2021-01-18T14:02:03Z

Vadym.pochtar: /* Аналіз законодавства */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні
* Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"

== Аналіз законодавства ==
   Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку земель колективного сільськогосподарського підприємства (пай) мають такі категорії осіб:
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай);
* громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
* громадяни України, евакуйовані із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерами з їх числа, які проживають у сільській місцевості;
* громадяни, право на земельну частку (пай), яких встановлене судом.
   Для забезпечення реалізації права на земельну частку (пай) власник земельної частки (паю) зобов'язаний підтвердити наявність такого права. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)що видається органами місцевого самоврядування кожному члену підприємства, кооперативу, товариства із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

   Крім сертифікату, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є:
* свідоцтво про право на спадщину;
* договори купівлі-продажу, дарування, міни, посвідчені у встановленому законом порядку, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально посвідчена виписка з неї (для громадян України, евакуйованих із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості).
   Організаційно-правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали сільськогосподарським підприємствам, на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", який був прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2003 р. і набув чинності 9 липня 2003 р.

   Передача в натурі земельної частки (паю) здійснюється громадянину України, що має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою, після складання "Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)".    Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території, компактності землекористування відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації. Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які містять аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства та здійснення розрахунків проведеного паювання земель.

   Згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Для прийняття такого рішення необхідно, щоб власник земельної частки (паю) виявив бажання виділити її у натурі (на місцевості). Виявлення такого бажання власника виражається у формі письмової заяви, яку він подає до відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади.

   Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

   Відповідно до ст. 5 вищезазначеного акта сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
* розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток
* укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
* розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
* організовуй проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

   Земельна частка (пай) (ч. З ст. 3) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. Однак за бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Якщо одна і та сама особа має дві чи більше земельних часток (паїв), то вона має право, об'єднавши паї, виділити їх у натурі (на місцевості) однією земельною ділянкою.

   У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшості власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Роботи по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), які виконуються землевпорядними організаціями, здійснюються на договірній основі. Організаціям, що виконують такі роботи, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації повинні надавати безоплатно всі геодезичні та картографічні матеріали й документи, необхідні для виконання робіт по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

   У проекті землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) визначається місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, наявність обмежень (обтяжень) при користуванні земельними ділянками, в тому числі земельних сервітутів (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

   Проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) і в районному відділі земельних ресурсів.

'''    Що стосується земель КСП, які ліквідовані, то необхідно зазначити з 01.01.2019 членам колективних сільськогосподарських підприємств паювання земель у яких завершилось до 2020 року надано можливість перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.'''

Рішення щодо передачі не розпайованих земель КСП до земель запасу повинно прийматись загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП " чи зборами уповноважених або створеного ним органу управління, якому передано функції по господарському управлінню колективним майном.

У разі якщо до 01 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така не витребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з не витребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

'''10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».]'''

Законом № 2498 були внесені зміни до Закону України від 05.06.2003 № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»<sup>2</sup>, де у самій преамбулі законодавець зазначив, що цей закон визначає '''''особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)'''''.

Законом № 2498 шляхом внесення змін до Закону № 899 було видалено згадування такого суб’єкта, як районна державна адміністрація, відповідні трансформації відбулися в статтях 3, це відображено у ст. 5, 7, 9, 10 та 14.

Так, відтепер відповідно до ст. 3 Закону № 899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є лише '''''рішення відповідної сільської, селищної або міської ради'''''.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання отримати належну їм земельну частку (пай) у натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної або міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''''сільська, селищна або міська рада''''' приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Законом № 2498 були внесені зміни і до ст. 4 Закону № 899. Передбачається, що громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної '''''сільської, селищної або міської ради''''' спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

== Висновок: ==
   Передача земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність та виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відбувається лише '''''рішенням відповідних сільських, селищних або міських рад'''''.

Право власності на землю, як і будь-яке інше право для практичної реалізації повинно мати певний механізм його втілення в тому числі і визначений термін дії починаючи від моменту його виникнення і до можливого моменту припинення його дії. Стаття 22 Земельного кодексу пов'язує виникнення чинності цього права з двома обов'язковими умовами:

1) встановлення меж земельної ділянки на місцевості;

2)одержанням державного документа, який засвідчує право власності на землю.

В зв'язку з цим необхідно підкреслити, що земля, передана у власність, не може бути предметом повної або абсолютної власності, оскільки володіння нею носить чисто умовний характер і не може бути порівняно, наприклад, з володінням спорудами, насадженнями, тваринами чи особистими речами. Тому у всьому світі землевласники володіють фактично не землею, а лише низкою прав на визначену земельну площу, якими дозволяються ті чи інші легітимні операції з нею.
[[Категорія:Доробити]]
[[Категорія:Земельне право]]

Перепланування, переобладнання жилого будинку (квартири)

2020-04-01T08:22:20Z

Vadym.pochtar: Доповнення НБ, та вставлено абзац про адміністративну та кримінальну відповідальність.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/406-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна"]

== Визначення понять "перепланування" та "переобладнання" ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 пункту 1.4.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] до '''елементів перепланування''' жилих приміщень належать:
# перенесення і розбирання перегородок;
# перенесення і влаштування дверних прорізів;
# улаштування і переустаткування тамбурів;
# прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

'''Переобладнання''' - це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій]).

== Умови і порядок переобладнання, перепланування будинків ==
Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити '''після одержання дозволу''' виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (пункт 1.4.1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій]).

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, '''не допускається.'''

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, '''не допускається''' (пункт 1.4.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій]).

== Документи для одержання дозволу на переобладнання та перепланування ==
Згідно зі статтями 100 та 152 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житлового Кодексу Української РСР] виконання власниками або наймачами робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які '''не передбачають втручання''' в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, '''не потребує отримання документів''', які дозволяють їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію також не потрібне.

Проте, якщо внаслідок таких змін, здійснюваних наймачем в орендованому приміщенні, що входить до складу державного чи громадського житлового фонду, збільшилася чи зменшилася площа або змінилася кількість чи склад приміщень, їх здійснення допускається '''лише за письмової згоди наймодавця.'''

Пунктом 1.4.5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] встановлено, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника '''подають''' до органу місцевого самоврядування '''заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування''' та, у разі необхідності, можуть подаватися '''такі документи:'''
# копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;
# копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;
# проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;
# згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Безпосередньо заяву необхідно направляти до органу архітектури та містобудування відповідної міської ради.

Після отримання відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на перепланування та/або переобладнання замовник '''може розпочинати будівельні роботи''' з перепланування та/або переобладнання згідно з проектом.

Після проведення перепланування та/або переобладнання замовнику необхідно звернутись до бюро технічної інвентаризації для отримання нового технічного паспорта об’єкта ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна]).

== Чого робити не можна? ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | При проведенні перепланування та переобладнання '''не допускається''':
|-
| 1 || порушення міцності або руйнування несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності й зовнішнього вигляду фасадів;
|-
| 2 || втручання в цілісність міжповерхового перекриття, об’єднання квартир по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів багатоквартирних будинків;
|-
| 3 || порушення або демонтаж несучих опор, стін і балок багатоквартирних будинків;
|-
| 4 || порушення або демонтаж вентиляційних колекторів, протипожежних пристроїв;
|-
| 5 || обладнання санвузла та кухні над або під житловими приміщеннями квартир багатоквартирних будинків;
|-
| 6 || зменшення загальної житлової площі житлового приміщення, внаслідок чого громадяни можуть потребувати поліпшення житлових умов;
|-
| 7 || заміна в багатоквартирних будинках санвузлів та кухонь на житлові кімнати і навпаки;
|-
| 8 || порушення цілісності внутрішньо будинкових систем електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, перенесення опалювальних приладів на лоджії та балкони;
|-
| 9 || влаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних будинків у вигляді веранд, терас, господарських приміщень квартир тощо;
|-
| 10 || об’єднувати, розширяти лоджії та балкони з приміщеннями квартир багатоквартирних будинків шляхом розбирання зовнішніх стін;
|-
| 11 || приєднувати до квартир допоміжні приміщення загального користування будинків (гуртожитків), таких, як холи, коридори, підвали тощо
|}

{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | При проведенні перепланування та переобладнання '''забороняється:'''
|-
| 1 || перепланування під житлові квартири приміщень у підвальних, підземних, технічних поверхах, у нежитлових приміщеннях загального користування багатоквартирних будинків та гуртожитках;
|-
| 2 || перевантажувати балкон шляхом влаштування його огорожі з цегляної кладки.
|}

== Хто несе відповідальність за наслідки, спричинені переплануванням чи переобладнанням? ==
Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний '''за свій рахунок''' привести це приміщення до попереднього стану.

У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується '''у судовому порядку''' (пункт 1.4.6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій]).

== Адміністративна та кримінальна відповідальність у разі перепланування та переобладнання без відповідних дозволів у випадках необхідності дозволу ==
Законодавство України встановлює адміністративну та кримінальну відповідальність за переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту.
* За порушення правил користування жилими приміщеннями ст.150 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається попередження або накладення штрафу в розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для посадових осіб передбачено накладення штрафу в сумі від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів.
* Порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, яке створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
* Якщо такі дії призвели до загибелі людей або інші тяжкі наслідки, то відповідно до ст. 275 Кримінального кодексу України порушнику загрожують виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Що робити, якщо виникають спори під час проведення робіт з перепланування та переобладнання?==
Роботи з перепланування та/або переобладнання квартир проводяться з дотриманням правил добросусідства з урахуванням законних прав та інтересів мешканців сусідніх квартир.

Спори, що виникають під час проведення робіт з перепланування та переобладнання квартир багатоквартирних будинків та гуртожитків, розв'язуються '''шляхом переговорів''' між учасниками спору '''або в судовому порядку'''.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина 7 статті 376 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Що не вважається самочинним будівництвом? ==
Не належать до самочинного будівництва '''для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:'''
# перестановка санітарно-технічного обладнання в межах призначення приміщень, установка сантехнічних та інженерних приладів в приміщеннях нежитлового призначення;
# улаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, збільшення або зменшення житлової або допоміжної площі за рахунок демонтування або влаштування перегородок (без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін;
# засклення балконів, лоджій, веранд, терас, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, заміна матеріалу стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту та поверховості (пункту 3.2 розділу 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна]).

Самовільним будівництвом не є '''для квартир багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків''':
# перепланування, пов'язані зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень;
# влаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх некапітальних стінах;
# влаштування перегородок в підсобних приміщеннях;
# демонтування або влаштування шаф, антресолей, комор;
# демонтування камінів, грубок, печей (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів);
# зменшення площ за рахунок утеплення, оздоблення стін;
# перестановка інженерного та сантехнічного обладнання в межах призначених приміщень;
# засклення балконів та лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (пункту 3.2 розділу 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна]).

Фактично «самоволками» вважаються лише прибудови та/або знесення частин будинку, виконані без дозволів.

Обмеження на зміну житлової та додаткової площ будинку в разі перепланування з дозволом чи без нього має велике практичне значення. Площа є однією з основних характеристик нерухомості. Будь-які її зміни (а особливо - внесені без дозволу) призводять до непогодження між правовстановлюючими документами на нерухомість і фактичним об'єктом нерухомості. А це може спричинити непередбачені негативні наслідки, пов'язані з правом власності.

== Вартість послуг ==
Законодавством України не встановлено жодних обов’язкових платежів для отримання дозволу на перепланування квартири. Єдине, за що доведеться платити, це розробка проекту перепланування. Вартість цих послуг залежить від суб’єкта, в якого ви їх будете замовляти.

== Судова влада ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85804101 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 462/2845/16-а] (переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію).

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Відмова від права власності

2017-07-12T08:14:20Z

Vadym.pochtar: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon3.rada.gov.u...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]

== Шляхи відмови від права власності ==

Власник може відмовитися від права власності двома шляхами: він може прямо заявити про це або вчинити дії, що прямо свідчать про намір не зберігати в майбутньому будь-які права на це майно. Момент припинення права власності на ту чи іншу річ залежить від її якостей. Так, якщо річ не підлягає державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на неї припиняється з моменту відмови власника від будь-яких прав щодо цієї речі. Якщо ж річ підлягає державній реєстрації (див. ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

== Куди звертатись ==

Необхідно звернутись до '''органу виконавчої влади''' (якщо відмова стосується землі на користь держави) або '''сільської, селищної, міської ради,''' якщо передається земельна ділянка у комунальну власність із відповідною заявою.
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування приймає рішення, яким він має погодитись із Вашою заявою або відмовити у цьому.<br />

== Прийняття земельної ділянки ==

У разі, якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування погодився прийняти земельну ділянку, укладається з ним '''договір''' про передачу права власності на земельну ділянку.
Договір про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. В процесі укладення і нотаріального посвідчення договору нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою, право власності є '''припиненим'''.

[[Категорія:Право власності на майно]]

Категорія:Житлове право

2016-12-20T16:32:13Z

Vadym.pochtar:

[[Категорія:За галузями права]]
Переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд

Обговорення:Головна сторінка2

2016-12-20T16:21:55Z

Vadym.pochtar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Вимоги щодо відповідності житла ==
* Це має бути перший поверх, цокольне, підвальне або напівпідвальне приміщення;
* Допускається використання другого поверху за умови, що перший поверх - це нежитловий фонд;
* Потрібно отримати згоду сусідів і ЖЕКу;
* Повинна бути можливість облаштування окремого входу;
* Будівля не повинна бути пам'ятником архітектури.
*
== Підстави переведення житлового приміщення у не житлове ==

* Визнання в установленому порядку жилого приміщення непридатним для постійного проживання;
* Визнання доцільності зміни функціонального призначення житлового приміщення.

== Переведення житлового приміщення в нежитлове не допускається ==

* Якщо доступ до приміщення яке переводиться неможливий без використання приміщень, що забезпечують доступ до житлових приміщень, або відсутня технічна можливість обладнати такий доступ до даного приміщення;
* Якщо приміщення яке переводиться є частиною житлового приміщення або використовується власником даного приміщення або іншим громадянином у якості постійного проживання;
* Якщо право власності на приміщення яке переводиться обтяжене правами яких-небудь осіб.
* Перевід нежитлового приміщення в житлове приміщення не допускається, якщо таке приміщення не відповідає встановленим вимогам або якщо право власності на таке приміщення обтяжене правами яких-небудь осіб.
* Питання, пов'язані з переведенням житлових приміщень у нежитловий фонд, спочатку розглядаються міжвідомчою комісією (МВК) адміністративного району, а далі безпосередньо на міській міжвідомчій комісії з використання житлового фонду. Рішення МВК з питання переведення житлових приміщень у нежитловий фонд затверджуються райадмністрацією.
== Пакет документів необхідних для переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд ==

* Нотаріально завірені копії правовстановлюючих документів (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу і т. п.);
* Довідку з БТІ про відсоток зносу житлового будинку; - Довідку з ЖЕКу про те, що в даному житловому приміщенні ніхто не зареєстрований і не проживає;
* Висновок проектного інституту про техстан житлового будинку (при необхідності).