WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців

2025-07-14T07:07:31Z

Uliana.vydzhak: /* Момент виникнення права на отримання предметів речового майна */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0992-02#Text Наказ Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року № 402 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0361-16#Text Наказ Міністерства оборони України від 09 лютого 2016 року № 62 "Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб’єктів господарювання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0767-16#Text Наказ Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту"]
== Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців ==
'''Продовольче забезпечення військовослужбовців''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0992-02#Text положення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0361-16#Text інструкції] і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

'''Речове забезпечення військовослужбовців''' здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0767-16#Text нормами] та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0768-16#Text інструкції] і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 порядок] грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

'''За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій,''' '''а також державних та комунальних навчальних закладів,''' зберігаються продовольче, речове та інші види забезпечення, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
* підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
* добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
== Організація речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ в мирний та особливий період ==
Основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.

Речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил включає:
* забезпечення обмундируванням, одягом, взуттям, засобами захисту, знаками, фурнітурою, господарським, спортивним, санітарним майном, канцелярією, технічними засобами та ін.;
* створення та утримання запасів речового майна;
* лазне-пральне обслуговування військовослужбовців військових частин і забезпечення мийними засобами;
* організацію та проведення ремонту речового майна, технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу;
* фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису Міністерства оборони України на речове забезпечення;
* організацію та ведення обліку і звітності з речової служби;
* організацію контролю за витратами матеріальних засобів і бюджетних асигнувань, передбачених на речове забезпечення.
Речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно.
== Порядок здійснення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядок] грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. 
=== Момент виникнення права на отримання предметів речового майна ===
'''Грошова компенсація виплачується''' військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення '''у разі''':
* звільнення з військової служби;
* загибелі (смерті) військовослужбовця,
* переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
=== Суб’єкти права на отримання грошової компенсації ===
Право на виплати за неотримане речове майно '''мають''' військовослужбовці:
* Збройних Сил;
* Національної гвардії;
* Служби безпеки України;
* Служби зовнішньої розвідки;
* Держприкордонслужби;
* Держспецтрансслужби;
* Держспецзв’язку;
* Управління державної охорони.
Виплата грошової компенсації здійснюється особам '''офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.''' 
Дія [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядку] '''не поширюється''' на:
* військовослужбовців строкової військової служби;
* курсантів вищих військових навчальних закладів;
* курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
=== Підстава для отримання компенсації військовослужбовцями ===
Грошова компенсація виплачується ''військовослужбовцям'' за місцем військової служби <big>'''за їх заявою (рапортом) на підставі наказу'''</big> командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а ''командирам (начальникам) військової частини'' - <big>'''наказу'''</big> старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації <big>'''на підставі довідки про вартість речового майна,'''</big> що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

<big>'''Довідка про вартість речового майна'''</big>, що належить до видачі, '''видається''' речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2016-%D0%BF/paran9#n9 Порядку].
=== Розмір грошової компенсації ===
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв’язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
=== Право членів сім’ї військовослужбовця на компенсацію ===
'''У разі загибелі (смерті) військовослужбовця''' грошова компенсація виплачується рівними частками членам його сім’ї та утриманцям. 
Члени сім’ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця '''подають''' за місцем його військової служби '''заяву про отримання грошової компенсації'''. 
Грошова компенсація членам сім’ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця виплачується у разі, '''коли заява надійшла протягом трьох років''' з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. 
Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], а утриманці - відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України] “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
== Див. також ==
* [[Виплата військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно]]
[[Категорія:Військова служба]]

Право безоплатного проїзду на концесійних дорогах

2025-07-10T10:11:38Z

Uliana.vydzhak: Незначні орфографічні помилки.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20#Text Закон України «Про концесію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1312-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1312 «Про затвердження максимального розміру плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 11 «Про затвердження Порядку безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру»]
== Загальна інформація ==
Концесія - форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.

Концесійні дороги — це траси, побудовані приватним інвестором, який має право брати з водіїв плату за проїзд. Ці дороги належать державі, але передаються у довгострокове користування приватним компаніям. В Україні, поки що, відсутні платні автомобільні дороги, але перші подібні дороги в Україні можуть з’явитися вже незабаром. Ціна на будівництво таких доріг досягає значних сум, тому, до будівництва автобанів залучаються приватні інвестори, які за власні кошти побудують ці дороги та отримають їх в управління.

Треба зазначити про те, що платна дорога стане альтернативною. Тобто, водій сам буде вирішувати яку дорогу йому використовувати: безкоштовну чи платну.
== Ціна за проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1312-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1312 «Про затвердження максимального розміру плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії»] затверджено максимальний розмір плати за разовий проїзд автомобільною дорогою загального користування, побудованою на умовах концесії, який становить, в залежності від категорії транспортного засобу, '''від 0,023 євро за кілометр до 0,133 євро за кілометр'''.
== Від чого буде залежати ціна проїзду одного кілометру на платній дорозі ==
Вартість одного кілометру проїзду на платній дорозі залежатиме від категорії транспортного засобу:

- Мотоцикли з причепом (коляскою) і без нього, легкові автомобілі - ''0,023 євро за 1 кілометр'';

- Легкові автомобілі з причепом, мікроавтобуси з кількістю місць для сидіння до 10 (включаючи водія), вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 3,5 тонни - ''0,023 євро за 1 кілометр'';

- Вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою від 3,5 до 12 тонн, автопоїзди з дозволеною максимальною масою до 12 тонн, автобуси з кількістю місць для сидіння від 10 до 29 із дозволеною максимальною масою не більше 12 тонн - ''0,045 євро за 1 кілометр'';

- Вантажні автомобілі та автопоїзди з дозволеною максимальною масою більше 12 тонн, автобуси з кількістю місць для сидіння більше 29 і дозволеною максимальною масою понад 12 тонн - ''0,133 євро за 1 кілометр''.
== Перелік суб’єктів, які мають право безоплатного проїзду на концесійних дорогах ==
Їздити платними дорогами можна буде й безкоштовно, але це стосується певного кола суб’єктів.

Відповідно до ч. 2 статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20#Text Закону України «Про концесію»], порядок безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру (в разі стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії, проїзду транспортних засобів, що використовуються органами державної влади, підрозділами Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та швидкої медичної допомоги) визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2021-%D0%BF#Text Порядку безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року № 11] (далі- Порядку), безоплатний проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, здійснюється транспортними засобами, що:

1) належать фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, юридичним особам незалежно від форми власності та використовуються ними під час виникнення стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії протягом періоду їх дії на підставі звернення таких осіб до концесіонера;

2) використовуються органами державної влади, підрозділами Міноборони, Держприкордонслужби, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС та швидкої медичної допомоги, на умовах, визначених концесіонером відповідно до концесійного договору.
== Чи є перелік суб’єктів, які мають право безоплатного проїзду на концесійних дорогах вичерпним ==
Ні, відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2021-%D0%BF#Text Порядку безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру], концесійний договір може визначати додаткові категорії транспортних засобів, крім транспортних засобів, визначених у підпункті 2 пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2021-%D0%BF#Text Порядку], та встановлювати умови їх безоплатного проїзду автомобільними дорогами.
== Відшкодування концесіонеру за проїзд транспорту суб’єктів, які мають право безоплатного проїзду на концесійних дорогах ==
Розрахунок розміру відшкодування концесіонеру здійснюється під час підготовки пропозицій стосовно здійснення державно-приватного партнерства на умовах концесії щодо будівництва та експлуатації автомобільної дороги та враховується під час визначення граничного розміру плати за експлуатаційну готовність, плати за разовий проїзд зазначеною дорогою та фінансових показників проєкту, що здійснюється на умовах концесії.

Відшкодування концесіонеру здійснюється в частині витрат концесіонера на експлуатацію та утримання автомобільної дороги, обслуговування кредитів, не покритих за рахунок плати за експлуатаційну готовність або плати за разовий проїзд автомобільною дорогою за період безоплатного проїзду під час стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії.

Розмір відшкодування концесіонеру не враховує доходів, не одержаних концесіонером за період безоплатного проїзду під час стихійного лиха, катастрофи, епідемії, епізоотії.
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства

2025-01-15T15:39:09Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#Text Закону України "Про імміграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Закон України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 68 "Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні"]
== Праця іноземців та осіб без громадянства ==
Право на зайнятість в Україні мають іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України (частина 4 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n36 3 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці та осіб без громадянства поділяються на тих кому для працевлаштування потрібен дозвіл на працевлаштування і тих хто може працювати без отримання такого дозволу.
== Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства ==
Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 стаття 42 Закону України "Про зайнятість населення"]).
{| class="wikitable"
|Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.
|}
Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства кожним роботодавцем.

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Іноземець або особа без громадянства може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

'''Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства''' - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 частина 5 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).
== Категорії іноземців та осіб без громадянства для працевлаштування яких необхідно отримати дозвіл ==
Дозвіл видається або продовжується для таких категорій осіб (якщо інше не встановлено законом та/або ратифікованими міжнародними договорами):

# іноземні наймані працівники;
# відряджені іноземні працівники;
# внутрішньокорпоративні цесіонарії ;
# іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
# особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
# іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n792 стаття 421 Закону України "Про зайнятість населення"]).
==Категорії іноземців та осіб без громадянства працевлаштування яких здійснюється без дозволу==
Без дозволу здійснюється працевлаштування (згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n385 частини 6 статті 42 Закону України "Про зайнятість населення"]):

#іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
# іноземців та осіб без громадянства, які набули [[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту|статусу біженця]] відповідно до законодавства України або одержали [[Порядок отримання дозволу на імміграцію|дозвіл на імміграцію]] в Україну;
#іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
#представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
#осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції ( імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
#працівників закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;
#спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
#працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
#працівників філій,представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави;
#священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
#іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
#іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
#інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

==Порядок отримання дозволу та продовження його дії ==
===Куди звернутись===
Заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, відкликання дозволу подаються до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі в один із таких способів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n792 ч.4 ст 42-2 ЗУ " Про зайнятість населення"]):

* особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;
* шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;
* через електронний кабінет роботодавця на офіційному веб-сайті територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;
* через центр надання адміністративних послуг;
* через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).
===Необхідні документи ===
'''Для отримання дозволу роботодавець подає такі документи:'''
#заява за формою, встановленою постановою КМУ від 24.02.2023 року №68 "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-п#Text Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні"] , в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до законів України не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
#копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (крім іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземців та осіб без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства);
#кольорова фотокартка розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
#проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
#документ про внесення плати за видачу дії дозволу.
У випадку працевлаштування окремих категорій іноземців та осіб без громадянства роботодавці додатково подають такі документи:
{| class="wikitable"
|-
! Окремі категорії іноземців та осіб без громадянства!!Документи
|-
|для відряджених іноземних працівників
|копія зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, направлених іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг), та копія документа, що підтверджує наявність трудових відносин іноземного працівника з іноземним роботодавцем, який його відрядив (для відряджених іноземних працівників);
|-
|для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв
|копія рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну із визначенням строку його роботи та копія трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства;
|-
|для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
|копія рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копія довідки про звернення за захистом в Україні
|-
|особи без громадянства (апатриди)
|копія довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства
|-
|для студентів
|копія наказу закладу вищої освіти України про зарахування та встановлення періодів навчання для студентів - іноземців або осіб без громадянства; письмова згода закладу вищої освіти України (у довільній формі) щодо працевлаштування іноземного студента та зобов’язання такого закладу повідомити територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу; копія посвідки на тимчасове проживання; копія документа про вищу освіту, засвідчена в установленому порядку (для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні).
|}
'''Звертаємо увагу''' на те, що всі перелічені документи, що були видані на території іншої країни, мають бути у встановленому порядку легалізовані. Легалізація може бути здійснена шляхом проставлення штампу [[Порядок проставлення апостиля|апостиль]] або консульської легалізації.

'''Для продовження дії дозволу роботодавець подає такі документи:'''
#заява за формою, встановленою постановою КМУ від 24.02.2023 року № 68 "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2023-п#Text Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні"]
#фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
#документи згідно з переліком для отримання дозволу, якщо вони змінилися
#документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу.
=== Порядок розгляду документів===
У разі встановлення наявності підстав для зупинення розгляду заяви територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, не пізніше наступного робочого дня приймає рішення про зупинення розгляду заяви, в якому зазначаються підстави для його прийняття. Інформація про прийняте рішення протягом двох робочих днів з дня його прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та надсилається роботодавцю засобами електронного зв’язку.

Підставами для зупинення розгляду заяви є:
* подання документів від імені роботодавця особою, яка не має на це повноважень;
*подання разом із заявою документів або відомостей не в повному обсязі;
*невідповідність заяви та/або документів, поданих разом із заявою, встановленим вимогам, складення заяви не за встановленою формою;
*наявність недостовірних даних у заяві або документах, поданих разом із заявою;
*невідповідність умов проекту трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства або умов додаткової угоди про внесення змін до трудового договору (контракту) законодавству України про працю.
Роботодавець для усунення підстав для зупинення розгляду заяви має подати документи протягом '''семи робочих днів''' з дати прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про видачу дозволу ('''трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього).

Зупинення розгляду заяви з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Технічні помилки, допущені в заяві або доданих до неї документах, що не впливають на зміст документа та його однозначність, не є підставою для зупинення розгляду заяви. Технічними помилками в цілях застосування цієї статті вважаються орфографічні, синтаксичні, граматичні помилки, друкарські та інші очевидні помилки, що не спотворюють змісту заяви, документа.

У разі відсутності підстав, для зупинення розгляду заяви територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,
#приймає рішення про видачу або продовження дії, або внесення змін до дозволу у встановлені строки;
#протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення оприлюднює відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та повідомляє роботодавця засобами електронного зв’язку.
===Строки розгляду документів ===

* Рішення про видачу дозволу приймається протягом '''7 робочих днів'''.
* Рішення про продовження строку дії дозволу або про внесення змін до нього приймається протягом '''3 робочих днів'''. Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до територіального органу, не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.
'''''Важливо!''''' ''Строки розгляду заяв про видачу дозволу, про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування:''

# ''громадянина Російської Федерації, громадянина Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, - до надання погодження регіонального органу Служби безпеки України або відмови у наданні такого погодження;''
# ''іноземця або особи без громадянства, який брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, - до надання інформації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.''

===Вартість===
Розмір плати за видачу дозволу залежить від строку, на який видається відповідний дозвіл.
{| class="wikitable"
|-
!Строк, на який видається дозвіл!!Розмір плати
|-
|дозволи, що видаються на строк до 6 місяців включно||3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи¹
|-
|дозволи, що видаються на строк від 6 місяців до 1 року включно||5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи¹
|-
|дозволи, що видаються на строк від 1 року до 2 років включно||8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи¹
|-
|дозволи, що видаються на строк від 2 років до 3 років включно
|10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи¹
|}
¹''прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить '''3028 грн.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n27:~:text=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%207.,-%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%201 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 р.»]).''

Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один прожитковий мінімум від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.

'''Безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці:'''

*осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
*іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;
* особам, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
*іноземців або осіб без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України.

==Обов’язки роботодавця після отримання дозволу==
{| class="wikitable"
|-
!Обов’язок роботодавця!!Строк виконання
|-
|укласти з іноземцем чи особою без громадянства трудовий договір (контракт)||не пізніш як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу
|-
|надати територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, копію трудового договору (контракту) засвідчену роботодавцем||у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту)
|}
==Строк дії дозволу==
Дозвіл видається на строк:

# дії зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, але не більш як на '''3 роки - для відряджених іноземних працівників;'''
# дії рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства, але не більш як на '''3 роки, - для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;'''
# дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, але не більше як на '''1 рік - для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''; осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства або оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки;
# дії трудового договору (контракту), але не більше як '''1 рік у період навчання - для іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання''' у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;
# дії трудового договору (контракту) або гіг-контракту, але не більш як на '''2 роки - для всіх інших іноземних найманих працівників та гіг-працівників.'''

Не допускається оформлення дозволу на менший строк, ніж зазначений у відповідній заяві та передбачений законом.

Роботодавець може зазначити у заяві про видачу дозволу менший строк, ніж встановлено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n384 стаття 423 Закону України "Про зайнятість населення"]).
==Скасування дозволу==
Роботодавець зобов’язаний звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про скасування дозволу за таких обставин:

# трудовий договір (контракт) або гіг-контракт з іноземцем чи особою без громадянства припинено;
# припинено виконання договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, у зв’язку з яким був направлений іноземець або особа без громадянства;
# центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, прийняв рішення про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі (с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n893 таття 4210 Закону України «Про зайнятість населення»]):

# неподання роботодавцем, копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, у 10 -денний строк після його укладення;
# подання роботодавцем письмової заяви про скасування дозволу за обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n893 татті 4210 Закону України «Про зайнятість населення»]) , або виявлення територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції таких обставин;
# виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви;
# наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця або особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";
# встановлення факту застосування праці іноземця або особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем (крім роботи за сумісництвом відповідно до ч. 2 ст. 42, та суміщення посад відповідно до ч. 3 ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/ Закону України «Про зайнятість населення»]);
# невикористання іноземцем або особою без громадянства права на оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) ([https://dmsu.gov.ua/ Державна міграційна служба України]), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову у визнанні особою без громадянства;
# набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за вчинення кримінального правопорушення;
# надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, за підписом керівника органу, у разі якщо дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
# несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством (моніторинг сплати здійснює територіальний орган центру зайнятості шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України);
# отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

Інформація про скасування дозволу протягом 2 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення оприлюднюється центром зайнятості, на його офіційному веб-сайті та надсилається роботодавцю засобами електронного зв’язку.

==Відповідальність за порушення законодавства у сфері працевлаштування іноземців та осіб без громадянства==
У разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця (ч. 5 ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/ Закону України "Про зайнятість населення"]):
*на умовах трудового або іншого договору без дозволу, стягується '''штраф за кожну особу у 20-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення;
*на інших умовах, ніж ті, що передбачені дозволом, або іншим роботодавцем, стягується '''штраф за кожну особу у 10-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.
==Див. також==
*[[Отримання картки платника податків іноземцем]]
*[[Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну]]
[[Категорія:‎ Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:‎ Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок приватизації державного та комунального майна

2025-01-14T15:42:47Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продаж"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2023-п#n296 Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року № 183 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизаціїі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2023-п#n296 Наказ Фонду державного майна України від 10 березня 2023 року № 470 "Про затвердження Порядку надання переможцем електронного аукціону з продажу об’єкта великої приватизації коментарів та пропозицій до проєкту договору купівлі-продажу"]
== Загальні положення ==
'''Приватизація державного або комунального майна''' (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»] (далі - Закон) можуть бути покупцями.

До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Законом] та іншими законами України.

'''Не підлягає приватизації майно казенних підприємств: '''
* об'єкти, необхідні для виконання державою її функцій щодо забезпечення обороноздатності країни;
* об'єкти права власності народу України;
* майно, яке становить матеріальну основу суверенітету України.
Вичерпний перелік заборонених для приватизації об'єктів наведено в статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#n58:~:text=2.%20%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%3A Закону.]
== Класифікація об’єктів приватизації ==
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації.

'''''Об’єкти малої приватизації''''' — це підприємства та майно, '''вартість яких не перевищує 250 млн грн.''' Мала приватизація відбувається через державну систему електронних торгів [https://prozorro.sale/ ProZorro.Продажі.]

До '''''об’єктів великої приватизації''''' належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік '''перевищує 250 мільйонів гривень.'''
== Порядок продажу об’єктів малої приватизації ==
Порядок продажу об’єктів малої приватизації затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432.]
* '''''Затвердження Переліку об’єктів приватизації.'''''
Перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються [http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-privatization-objects.html Фондом державного майна України.] Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.
* '''''Публікація переліку об’єктів приватизації'''''
Оприлюднення інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єктів здійснюється протягом '''5 робочих днів''' з дня видання державним органом приватизації наказу або ухвалення рішення місцевою радою на їхніх офіційних веб-сайтах та у системі ProZorro.Продажі (ЕТС).
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять '''не менш як п’ять осіб''' (частина четверта статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Затвердження умов аукціону по кожному об’єкту приватизації'''''
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через '''10 робочих днів''' публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об’єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
* '''''Проведення аукціону через ProZorro.Продажі'''''
Аукціони з продажу об’єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення (частина п'ята статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об’єкта.
== Порядок продажу об’єктів великої приватизації ==
Порядок та умови продажу об’єктів великої приватизації державної власності затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 386]. Особливості продажу об’єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.

Підготовка до приватизації та продаж об’єктів великої приватизації здійснюються із залученням на конкурсних засадах радників відповідно до Порядку залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності, завтердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]. У випадках, якщо у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, підготовка до приватизації (продажу) об’єктів великої приватизації здійснюється без залучення радників.
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта приватизації утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна.
* '''''Розроблення та затвердження умов продажу об’єкта приватизації'''''
Протягом '''5 робочих днів''' з дня отримання рекомендацій державного органу приватизації, звіту радника (у разі залучення) аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє умови продажу об’єкта приватизації. Протоколи засідань аукціонної комісії надсилаються на затвердження державному органу приватизації. На підставі протоколу аукціонної комісії державний орган приватизації готує проект рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації, який вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє проект інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та надсилає його на затвердження державному органу приватизації.

Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та підсумки продажу об’єктів приватизації затверджується державним органом приватизації і публікується у додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті "[http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/docs-list/press-publications-newspaper.html Відомості приватизації]" та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна. Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації публікується не пізніше ніж через '''10 робочих днів''' після набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації.
* '''''Проведення аукціону'''''
Аукціон з продажу об’єктів великої приватизації проводиться організатором аукціону н'''е раніше ніж через 30 днів, але не пізніше 60 днів''' після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації. Для участі в аукціоні потенційний покупець разом із заявою на участь в аукціоні подає до організатора аукціону інформацію та документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text статтею 14 Закону.]
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, такий учасник та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об’єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету. Покупцеві, який придбав об’єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об’єкт приватизації.

== Корисні посилання ==

* [https://privatization.gov.ua/about-iniciacija-privatizacii/ Як ініціювати приватизацію (вебсайт Фонду державного майна України)]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Видалення зелених насаджень (дерев, кущів, і квітників) на території населеного пункту

2025-01-14T14:57:54Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України «Про архітектурну діяльність»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12 травня 2009 року N 127 «Про затвердження Методики визначення відновлювальної вартості зелених насаджень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10 квітня 2006 року № 105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України»]
== Загальні положення ==
Правові та організаційні засади озеленення, догляду та охорони зелених насаджень міст, селищ, сіл визначено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 «Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України»], затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105.
Відповідно до даного Наказу:
* зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Зелені насадження залежно від місць зростання поділяються на насадження загального і обмеженого користування, а також спеціального призначення;
* квітник - ділянка геометричної або довільної форми з посадженими одно-, дво- або багаторічними квітковими рослинами;
* газон - певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.
Необхідність обов’язкового оформлення дозволу (погодження) для здійснення видалення зеленого насадження передбачена ст. 26¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]. Порядок оформлення дозволу на видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах визначений Кабінетом Міністрів України ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF Постанова від 1 серпня 2006р. № 1045] зі змінами та доповненнями), за межами населених пунктів визначається відповідними тимчасовими порядками, які затверджуються рішеннями на сесіях районних рад народних депутатів на підставі ч.2 ст.43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»].

Таким чином, як в межах населених пунктів, так і на території районів за межами населених пунктів правовий порядок визначає лише вісім випадків, при виникненні яких у підприємства або фізичної особи-підприємця та/або звичайного громадянина України виникає право видалити зелене насадження.
== Загальні підстави видалення зелених насаджень ==
Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
* виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”];
* знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш, як 5 сантиметрів;
* ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
* відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
* проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
* досягнення деревом вікової межі;
* провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
* ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
== Окремі підстави видалення зелених насаджень ==
У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2006-%D0%BF "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах"].
Видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.
Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
== Порядок оформлення дозволів на видалення зелених насаджень ==
# Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень.
# Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення результатів видалення зелених насаджень.
=== 1.Оформлення дозвільної та виконавчої документації на видалення зелених насаджень ===
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:
* за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах);
* на підставі документів, визначених статями 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”].
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник).

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять:
* представники заявника,
* власника земельної ділянки (користувача),
* компетентного органу,
* територіального органу Держекоінспекції,
* у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган [http://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України] та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених статтями 35-37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою [http://www.minregion.gov.ua/ Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України].

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу [http://www.dei.gov.ua/ Державної екологічної інспекції України].

Голова комісії готує в п’ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує [http://www.minregion.gov.ua/ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України].

Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.
Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у випадках передбачених п.6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах
=== 2.Організація та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення підприємством результатів видалення зелених насаджень ===
Юридична особа або фізична особа – підприємець з моменту отримання ним Ордеру на видалення зелених насаджень отримує можливість проводити роботи з видалення зелених насаджень. Виконавець робіт з видалення зелених насаджень, строки виконання таких робіт, проведення благоустрою та озеленіння території, а також порядок використання вирубаної деревини визначається в Ордері на видалення зелених насаджень. Після закінчення виконання робіт визначених Ордером, останній закривається. Для цього підприємство по закінченню робіт звертається до установи, яка видала Ордер і остання ставить на ньому відповідну відмітку.
Таким чином для належної організації виконання робіт, визначених в Ордері на видалення зелених насаджень,по підприємству видається наказ, в якому зазначається:
* терміни та порядок виконання робіт;
* відповідальна особа з дотримання техніки безпеки;
* використання технічних та товарно-матеріальних засобів підприємства, необхідних для проведення робіт.
Роботи з видалення зелених насаджень проводяться працівниками підприємства відповідно до регламенту встановленого наказом по підприємству, який в свою чергу визначається з урахуванням вимог Ордеру на видалення зеленого насадження та внутрішньої документації з питань охорони праці та техніки безпеки.
Крім того, у випадках коли підприємству передається у власність або на зберігання вирубана деревина або на юридичну особу покладено обов’язок з проведення утилізації такої деревини, тоді доцільно цим же наказом створити відповідну комісію, яка забезпечить облік та оприбуткування чи утилізацію товарно-матеріальних цінностей (ділової деревини, дров, тощо).
== Охорона зелених насаджень ==
Охорона зелених насаджень здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»]
Так, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та за віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
== Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень ==
Відповідальність за порушення встановлених правил видалення зелених насаджень передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1279:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20153.%20%D0%97%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83 ст. 153 КУпАП].

За знищення або пошкодження зелених насаджень без дотримання встановленого порядку в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, передбачається адміністративна відповідальність у вигляді накладення адміністративного штрафу:
* на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
* на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім сплати адміністративного штрафу на підприємство органами місцевої влади буде покладено обов’язок відшкодувати усі збитки, нанесені незаконним видаленням зелених насаджень, в тому числі вартість робіт виконаних відповідними організаціями, які можуть бути найнятті для відновлення благоустрою певної території. Розмір таких збитків органу місцевої влади може значно перевищити фактичну відновлювальну вартість зеленого насадження, тому зневаження обов’язком оформити в установленому порядку дозвіл на видалення навіть одного дерева або куща може призвести до неочікуваних наслідків.
== Судова практика ==

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/23538892?_ga=2.35655783.699681491.1613371364-665374435.1600152972 Постанова від 17.04.2012 № 1/85/10 Вищий господарський суд України]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/82130479 Рішення від 03.06.2019 № 922/998/19 Господарський суд Харківської області]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/93154101 Рішення від 26.11.2020 № 905/517/20 Господарський суд Донецької області]
== Зразки документів ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09 Зразки документів]
[[Файл:Заява 1.docx|міні|Звернення громадянина]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Скасування наказу про відсторонення від роботи у зв’язку з відсутністю щеплення від COVID-19

2024-12-16T14:43:58Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до Постанов[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text и Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України '''карантин''', встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Вакцинація проти COVID-19 може бути проведена згідно з рішенням лікаря за бажанням пацієнта. Тобто наразі вакцинація є рекомендованою, але не обов’язковою.
|}
==Порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи у зв’язку з відсутністю щеплення від COVID-19==
Якщо ви незгодні з рішенням роботодавця щодо вашого відсторонення, ви маєте право звернутися до суду. У ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] зазначено, що працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством.
==Сплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу==
У пункті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»] зазначено, якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпПУ]).
==Куди звернутися==
Оскільки, вищезазначене питання вирішується у судовому порядку, вам потрібно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Відповідно до ч. 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу], позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Також, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Якщо наказ оскаржується державним службовцем, то, відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], слід звернутися до окружного адміністративного суду.
==Вартість ==
Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»], від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У разі якщо позов стосується немайнової вимоги по скасування наказу про відсторонення (не стосується поновлення на роботі та/або стягнення заробітної плати), то потрібно сплатити судовий збір: за одну вимогу – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ставка встановлюється станом на 1 січня відповідного року звернення до суду).

Також п.1 ч.2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
==Перелік необхідних документів==
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву разом із додатками, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу (ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).
==На що слід звернути увагу ==
Карантин було введено в дію Постановою КМУ від 09.12.2020 №1236, відповідно до якого термін карантину закінчився 28 лютого 2021 року. Після цього КМУ не приймав жодних постанов, яким би встановлювався карантин. Лише вносилися зміни до Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, які продовжували дію карантину. У ч. 1 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] зазаначено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Тобто, повноважень щодо продовження карантину у КМУ немає.
==Строк для звернення до суду==
Відповідно до ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпПУ], працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У ч. 5 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
==Чи можна поновити пропущений строк==
Так, у ст. 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпПУ] зазначено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпПУ], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до п. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»], встановлені статтями 228, 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] ( 322-08 ) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
==Підстави для відмови==
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] .
==Порядок оскарження==
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
==Поради==
Прочитайте уважно свій трудовий контракт, посадову інструкцію або будь-які інші документи, які підписані між вами та роботодавцем. Якщо нічого там про щеплення не написано, то про це потрібно зазначити у своїй позовній заяві.

Будь-які документи, які надає роботодавець з приводу щеплення – не підписувати, або підписувати, але з запереченням.
==Судова практика==
◆ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101570951 Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 2 грудня 2021 року у справі № 299/4842/21]

◆ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101706972 Рішення Димитровського мiського суду Донецької областi від 7 грудня 2021 року у справі № 226/3339/21]

◆ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101771373 Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 7 грудня 2021 року у справі № 732/1783/21]

◆ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101800948 Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 грудня 2021 року у справі № 750/13155/21]
[[Категорія:Трудові спори]]

Транспортний податок

2024-12-16T14:36:04Z

Uliana.vydzhak: Додано посилання на офіційні сайти, оновлено дані станом на 2024р.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 "Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів"]
== Місце транспортного податку в системі оподаткування України ==
'''Транспортний податок''' -це різновид місцевого податку на майно, тобто обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що встановлюється в межах граничних розмірів ставок, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень та справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.
== Елементи транспортного податку ==
* '''Платники податку'''
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
* '''Об’єкт оподаткування'''
'''Об’єктом оподаткування''' є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло '''не більше п’яти років''' (включно) та середньоринкова вартість яких становить '''понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. ''Станом на 2024 р. – це '''2662500 грн'''.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n11857 Підпункт 267.2.1 податкового кодексу України].) Транспортний податок, також як і інші податки на майно, фіскали обчислюють самі. Роблять вони це на підставі інформації, отриманої від Мінекономіки.
До 1 липня поточного року податківці надсилають фізособам за місцем реєстрації податкове повідомлення-рішення, в якому вказана сума та реквізити для оплати.
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF за методикою]., затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму [https://me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA офіційному веб-сайті] розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
* '''База оподаткування'''
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
* '''Ставка податку'''
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
* '''Податковий період'''
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
* '''Порядок сплати податку'''
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України].
* '''Строки сплати податку'''
Транспортний податок сплачується:

а) '''фізичними особами''' - <big>протягом 60 днів</big> з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) '''юридичними особами''' - авансовими внесками щокварталу <big>до 30 числа місяця</big>, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
== Порядок обчислення та сплати податку ==
* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з фізичних осіб'''
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування '''фізичних осіб''' здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації <big>до 1 липня</big> року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного місцевого бюджету. Зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з юридичних осіб'''
Платники податку - '''юридичні особи''' самостійно обчислюють суму податку станом <big>на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року</big> подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі якщо авто, придбано протягом року, '''декларація юрособою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт''', а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло таке право. Відповідно, ''попередній власник платить транспортний податок по місяць, у якому він цей автомобіль продав або подарував.''
* '''Роль органів внутрішніх справ під час розрахунку та справляння податку'''
Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані '''щомісяця у десятиденний строк''' після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку '''фізичними та юридичними особами''', за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом '''на перше число відповідного місяця.'''

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
* '''Особливі випадки обчислення суми транспортного податку'''
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) <big>протягом 10 днів</big> з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
== Право на проведення звірки даних ==
Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. <big>Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)</big>.

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".

'''''Зверніть увагу!''''' У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків Декларації з транспортного податку тягне за собою накладення штрафу '''у розмірі 340 грн''', за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків – '''у розмірі 1020 грн''' за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
[[Категорія: Податкове право]]

Анулювання актового запису цивільного стану

2024-06-14T17:20:46Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5]

== Загальні положення ==
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання (ч.2 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила)], анулювання первинного актового запису цивільного стану проводиться на підставі '''рішення суду''', а у випадках, передбачених статтею 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], - '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

За наявності спору між заінтересованими особами питання про анулювання поновлених або повторно складених актових записів вирішується у судовому порядку (абзац четвертий пункту 4.3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

== Порядок подання заяви про анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню (ч. 3 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону]).

З відповідною заявою заявник також може звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) (пункт 1.17 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]). Знайти найближчий ЦНАП можна за цим [https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 посиланням]

Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Поновлений або повторно складений актовий запис цивільного стану може бути також анульований з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким виявлено первинний актовий запис (пункт 4.1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

== Строк розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Загальний строк вирішення питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує 3 місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який може бути продовжений '''не більше ніж на 3 місяці''' за наявності поважних причин з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (за місцем їх подання).

У разі якщо актові записи цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо анулювання, зберігаються в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, до якого подано відповідну заяву, а також якщо зазначені в заяві відомості або інші подані заявником документи не потребують перевірки, питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує '''15 робочих днів'''.

Питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

== Документи, які подаються для анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню при пред'явленні паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (якщо громадянин України, який постійно проживає за кордоном).

Анулювання актових записів цивільного стану щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]], згідно з чинним законодавством України (пункт 1.14 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Разом із заявою про анулювання актового запису цивільного стану подаються:
* свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке підлягає анулюванню;
* інші документи;
*письмове пояснення стосовно проведення подвійної державної реєстрації актового запису цивільного стану (у разі анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану).

== Порядок розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Первинний актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду.

Анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов’язкове (пункт 4.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про:
* анулювання актового запису цивільного стану;
* визнання шлюбу недійсним;
* визнання шлюбу неукладеним;
* визнання розірвання шлюбу фіктивним;
* скасування рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою]] у випадках, передбачених статтею 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України розглядає заяву заінтересованої особи про визнання шлюбу недійсним та складає висновок про анулювання актового запису про шлюб, якщо шлюб зареєстрований:
* з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
* між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
* з особою, яка визнана недієздатною.
У зазначених випадках актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу зазначений повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Про це робиться відповідна відмітка в першому та другому примірниках актового запису про шлюб.

Наявність одночасного перебування в іншому зареєстрованому шлюбі має бути підтверджена витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копіями відповідних актових записів про шлюб. Родинні стосунки також мають бути підтверджені документально.

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який анулював актовий запис цивільного стану, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня його анулювання письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

У разі направлення матеріалів справи про анулювання актового запису до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису, який підлягає анулюванню, зазначений відділ державної реєстрації актів цивільного стану у передбачений вище строк повідомляє про анулювання запису та про направлення повідомлення заінтересованій особі відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульську установу України, якими направлено документи про анулювання.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/99439977 Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2021 у справі № 235/3180/21 ( про анулювання актового запису цивільного стану)]

== Див. також ==
[[Внесення змін до актового запису цивільного стану]]

[[Категорія:Адміністративне право]]

Анулювання актового запису цивільного стану

2024-06-14T17:14:34Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5]

== Загальні положення ==
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання (ч.2 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1.4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила)], анулювання первинного актового запису цивільного стану проводиться на підставі '''рішення суду''', а у випадках, передбачених статтею 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], - '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

За наявності спору між заінтересованими особами питання про анулювання поновлених або повторно складених актових записів вирішується у судовому порядку (абзац четвертий пункту 4.3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

== Порядок подання заяви про анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню (ч. 3 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону]).

З відповідною заявою заявник також може звернутися до центру надання адміністративних послуг (пункт 1.17 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Поновлений або повторно складений актовий запис цивільного стану може бути також анульований з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким виявлено первинний актовий запис (пункт 4.1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

== Строк розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Загальний строк вирішення питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує 3 місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який може бути продовжений '''не більше ніж на 3 місяці''' за наявності поважних причин з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (за місцем їх подання).

У разі якщо актові записи цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо анулювання, зберігаються в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, до якого подано відповідну заяву, а також якщо зазначені в заяві відомості або інші подані заявником документи не потребують перевірки, питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує '''15 робочих днів'''.

Питання про анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

== Документи, які подаються для анулювання актових записів цивільного стану ==
Заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню при пред'явленні паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (якщо громадянин України, який постійно проживає за кордоном).

Анулювання актових записів цивільного стану щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]], згідно з чинним законодавством України (пункт 1.14 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Разом із заявою про анулювання актового запису цивільного стану подаються:
* свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке підлягає анулюванню;
* інші документи;
*письмове пояснення стосовно проведення подвійної державної реєстрації актового запису цивільного стану (у разі анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану).

== Порядок розгляду заяв про анулювання актових записів цивільного стану ==
Первинний актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду.

Анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов’язкове (пункт 4.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правил]).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про:
* анулювання актового запису цивільного стану;
* визнання шлюбу недійсним;
* визнання шлюбу неукладеним;
* визнання розірвання шлюбу фіктивним;
* скасування рішення суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою]] у випадках, передбачених статтею 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України розглядає заяву заінтересованої особи про визнання шлюбу недійсним та складає висновок про анулювання актового запису про шлюб, якщо шлюб зареєстрований:
* з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
* між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
* з особою, яка визнана недієздатною.
У зазначених випадках актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу зазначений повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу. Про це робиться відповідна відмітка в першому та другому примірниках актового запису про шлюб.

Наявність одночасного перебування в іншому зареєстрованому шлюбі має бути підтверджена витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копіями відповідних актових записів про шлюб. Родинні стосунки також мають бути підтверджені документально.

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який анулював актовий запис цивільного стану, '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня його анулювання письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

У разі направлення матеріалів справи про анулювання актового запису до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису, який підлягає анулюванню, зазначений відділ державної реєстрації актів цивільного стану у передбачений вище строк повідомляє про анулювання запису та про направлення повідомлення заінтересованій особі відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульську установу України, якими направлено документи про анулювання.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/99439977 Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2021 у справі № 235/3180/21 ( про анулювання актового запису цивільного стану)]

== Див. також ==
[[Внесення змін до актового запису цивільного стану]]

[[Категорія:Адміністративне право]]

Робота за сумісництвом

2024-06-14T13:43:11Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
*
== Поняття "сумісництво" ==
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633 ст. 1021 КЗпП України])

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Цікаво!''''' 
Не може вважатися сумісництвом:

♦ робота працівника, який є фізичною особою-підприємцем та сплачує відповідні податки та збори, на підприємстві, установі, організації на умовах трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2718203-10 лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 червня 2010 року № 2718/0/18/10-зв]);

♦ робота за трудовим договором студентів, які поєднують її з денною формою навчання (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"].
|}
== Види сумісництва ==
* ''Зовнішнє сумісництво:'' робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (якщо працівник працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом). Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.
* ''Внутрішнє сумісництво:'' робота виконується на тому самому підприємстві (працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час). Трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві. У разі внутрішнього сумісництва основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами.
== Оформлення трудових відносин ==
Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу.

Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом (абзац сьомий пункту 2.14 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]).

'''Не можна допускати, щоб працівник-сумісник виконував свої трудові обов'язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.'''
== Організація та оплата праці за сумісництвом ==
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
== Відпустки за сумісництвом ==
Щорічна відпустка за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (пункт 6 частини сьомої статті 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]). Щорічна основна відпустка надається суміснику повної тривалості, тобто не може бути меншою 24 календарних днів за відпрацьований рік.

Сумісник, який працює на тому самому чи іншому підприємстві, має право на отримання компенсації за невикористану відпустку так само, як і основний працівник. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, сумісникам, за їхнім бажанням, в обов’язковому порядку повинна надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (пункт 14 частини першої статті 25 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]). Для цього сумісник має подати за місцем роботи за сумісництвом заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

При внутрішньому сумісництві нарахування заробітної плати за час відпустки або компенсації за невикористану відпустку провадиться окремо за основною посадою та окремо за посадою (професією) за сумісництвом відповідно до вимог пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100].
== Обмеження для роботи за сумісництвом ==
Відповідно до частини другої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема і колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним.

Так, наприклад:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 Закон України "Про запобігання корупції"] встановлює обмеження щодо сумісництва, зокрема державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддей тощо (стаття 25);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"] - щодо прокурорів (стаття 18);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] - щодо нотаріусів (стаття 3);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - щодо адвокатів (стаття 7 та 16).
'''Важливо!''' Під час воєнного стану зміни торкнулися і роботи сумісників.

У листопаді 2022 року Кабінет Міністрів скасував обмеження стосовно тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, підстави припинення трудового договору зі сумісниками, а також обмеження роботи за сумісництвом.

== Звільнення з роботи за сумісництвом ==
Звільнення з роботи за сумісництвом не є підставою вважати працівника безробітним, тому допомога по безробіттю не виплачується.

Якщо працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи. Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу. Якщо за основним місцем роботи у трудову книжку працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то і не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з даної роботи.
==Відповідальність==
За дотриманням ретельно стежить Держпраці. Всю необхідну інформацію для цього таке відомство може отримати від:
* ''Пенсійного фонду:'' до обов'язків якого входить надання Держпраці на постійній основі даних про застрахованих осіб. які працюють за сумісництвом у 5-ти і більше страхувальників;
* ''Державного реєстру фізичних осіб - платників податків:'' на підставі відомостей про суми виплачених доходів і утриманих податків працівниками Держпраці може самостійно відстежувати осіб, які працюють за сумісництвом у декількох місцях.
За порушення законодавства наступає ''адміністративна відповідальність'', яка передбачає адміністративний штраф [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] за порушення заборон на сумісництво, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 172-4).
== Відмінність від суміщення професій (посад) ==
'''''Суміщення професій (посад)''''' здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається по підприємству наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням.

У штатному розписі підприємства ці посади мають бути визначені як окремі штатні одиниці з відповідними посадовими інструкціями.

У табелі обліку робочого часу робота за суміщенням професій (посад) не відображається — для нарахування доплати за суміщення достатньо виданого наказу. Запис у трудову книжку про роботу за суміщенням не вноситься. Працівникові виплачують доплату до посадового окладу згідно зі статтею 105 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]

'''Чи необхідно декларувати роботу за сумісництвом, яка виконувалася впродовж звітного року, якщо станом на кінець звітного періоду вона вже не виконується?'''

У декларації зазначаються відомості про посаду чи роботу за сумісництвом, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Отже, якщо у звітному періоді суб’єкт декларування займав посаду або здійснював упродовж будь-якого часу роботу за сумісництвом і при цьому станом на останній день звітного періоду він таку посаду не займає (роботу не здійснює), така посада (робота) повинна бути відображена в декларації.

Відомості про посаду чи роботу за сумісництвом зазначаються незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

'''Цікаво!''' [http://www.myshared.ru/slide/1136350/ Презентація щодо сумісництва та суміщення посад].
== Корисні посилання ==
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/202695_u-derzhprats-rozyasnili-chi-ma-pravo-pratsvnik-na-nadannya-vdpustki-pri-robot-za-sumsnitstvom?utm_source=facebook.com&utm_medium=postlypskyi&utm_campaign=20210406_biz_lypskyi&fbclid=IwAR2wo_Qa9lxNSKtKWmnfiH74bZ У Держпраці роз'яснили, чи має право працівник на надання відпустки при роботі за сумісництвом]
[[Категорія: Робочий час]]
[[Категорія: Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Гарантії на оплату комунальних послуг педагогічним працівникам

2024-06-13T13:47:30Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п’ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"]
==Загальні положення==
Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n826:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2057.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC абзац 1 частини 3 статті 57 Закону України «Про освіту»]).

Зазначені гарантії надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на [[Отримання (застосування) податкової соціальної пільги|податкову соціальну пільгу]] (підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 Податкового кодексу України]).

Особи мають право таку гарантію в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"].

Відомості щодо педагогічних працівників в сільській місцевості і селищах міського типу надаються бюджетними установами, казенними підприємствами та комунальними некомерційними підприємствами, де працюють такі особи, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим або фактичним місцем проживання пільговика для включення таких відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"].
==Категорії осіб, які мають право на гарантію==
'''Право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають:'''
*педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, посади яких включено до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963];
*пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості і селищах міського типу, проживають у таких населених пунктах, мають відповідний стаж роботи не менше трьох років і на момент виходу на пенсію працювали на посадах педагогічних працівників (глава 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п’ятої статті 29 Закону України "Про культуру", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року № 341/651/619/769 (далі - Порядок)].
Гарантії не поширюються на членів сімей таких осіб.

'''Важливо!''' Гарантії надаються незалежно від того, хто є наймачем (власником) житла і форми власності на нього (підпункт 1.3. пункту 1 глави 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку]).
==Особливості використання гарантії==
Надання гарантій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Обсяги коштів на забезпечення гарантій щорічно визначаються Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Працівникам, які перебувають відповідно до законодавства у відпустці по догляду за дитиною (у тому числі без збереження заробітної плати), гарантії надаються на таких самих умовах, що і працюючим.

Особи, які працюють за [[Робота за сумісництвом|сумісництвом]], користуються гарантіями за місцем основної роботи.

Педагогічним працівникам, для яких педагогічна робота є основною, гарантії надаються незалежно від їх педагогічного навантаження.

Особа, яка орендує житло, на підставі довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування має право на гарантії на загальних підставах.

Особа, яка має право на одні й ті ж пільги згідно з кількома законами України, користується цими пільгами відповідно до одного закону України за її вибором.

'''Увага!''' Пенсіонер, який проживав у сільській місцевості або селищі міського типу і користувався гарантіями, у разі переїзду до міста на постійне чи тимчасове місце проживання втрачає право на гарантії.

==Право на гарантії зберігається за пенсіонерами у випадках:==
*віднесення сільського населеного пункту до категорії селища міського типу, селища міського типу - до категорії міста;
*продовження трудової діяльності;
*призначення [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсії за віком]], [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]] чи [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]];
*дострокового виходу на пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#top Закону України "Про зайнятість населення"] (пудпункт 3.11. пункту 3 глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-06#Text Порядку]).
'''Педагогічні працівники, а також пенсіонери з числа педагогічних працівників, працівників державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури, які працювали в установах (закладах) колишнього СРСР, забезпечуються гарантіями на загальних підставах.'''

Право пенсіонерів на гарантії підтверджується '''довідкою''', виданою відділом освіти райдержадміністрації або адміністрацією установи (закладу), у якому вони працювали, сільською або селищною радою (у разі ліквідації закладу тощо) за постійним місцем проживання пенсіонера на підставі записів у трудовій книжці.
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Використання лісових ресурсів

2024-06-13T08:01:27Z

Uliana.vydzhak:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/paran497#n497 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/print1480861354661794 Порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/449-96-%D0%BF Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року № 449]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/185-96-%D0%BF Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року № 185]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України 23 грудня 2009 року № 364]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказ Державного комітету лісового господарства України 27 грудня 2004 року № 278]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483]
== Використання лісових ресурсів ==
'''Лісовими ресурсами''' в Україні є ''деревні, технічні, лікарські'' та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. 
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів, що використовуються для задоволення суспільних потреб (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо).
Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку ''загального'' і ''спеціального'' використання.
==Загальне використання лісових ресурсів==
Громадянам гарантується право загального використання лісових ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком певних обмежень, передбачених законодавством України. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] передбачається право громадян вільно перебувати, а також безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.
Органами виконавчої влади можуть встановлюватися максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних росли, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо.
===Обмеження загального використання лісових ресурсів===
Обмеження, передбачені законодавством України, щодо загального використання лісових ресурсів можуть встановлюватися в кількох випадках:
# Обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовим кодексом України] щодо лісів приватної власності. Так, для здійснення права загального використання лісових ресурсів необхідно отримати згоду власника. Проте, законодавством не встановлено форми, в якій має надаватися така згода. Таким чином, в доктрині екологічного права найбільш прийнятною формою вищезгаданого дозволу вважається договір, що укладається між власником лісу та органом місцевого самоврядування стосовно режиму загального лісокористування та обмежень, які на таке користування накладаються.
# Обмеження, що накладаються стосовно об’єктів природно-заповідного фонду України та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність. Такі обмеження, крім передбачених законодавством, можуть також встановлюватися положеннями про конкретні території чи об’єкти природно-заповідного фонду.
==Спеціальне використання лісових ресурсів==
Залежно від мети використання, законодавство передбачає такі основні види спеціального використання лісових ресурсів:
# заготівля деревини;
# заготівля другорядних лісових матеріалів;
# побічні лісові користування;
# використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Перелік видів використання, передбачений, Лісовим кодексом України, не є вичерпним, нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види спеціального користування лісовими ресурсами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети, без надання земельних ділянок
=== Заготівля деревини у порядку рубок головного користування ===
Рубки головного користування – заготівля деревини шляхом використання лісових ресурсів у стиглих і перестиглих деревостанах (сукупності деревних порід у тому чи іншому лісовому насадженні). Заготівля деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. 
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом. 
Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.
Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування, а також інших рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у встановленому порядку надано це право.
==== Обмеження під час проведення заготівлі деревини у порядку рубок головного користування ====
Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:
* цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
* насінників і плюсових дерев.
У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід.
Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється
=== Інші види спеціального використання лісових ресурсів ===
==== Заготівля другорядних лісових матеріалів ====
У лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля другорядних лісових матеріалів: живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків, або, відповідно до нормативно-правових актів з ведення лісового господарства – заготівлю інших другорядних лісових матеріалів. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Побічні лісові користування ====
До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо. 
Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з обласними держадміністраціями. 
Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.
Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. При цьому, місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.
Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
Ліміт на спеціальне використання лісових ресурсів при побічних лісових користуваннях встановлюється за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
==== Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт====
Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
=== Видача спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів ===
Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає отримання спеціального дозволу на таке використання – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao259#o259 лісорубного або лісового квитка], що видаються безоплатно. 
Лісорубний квиток – основний документ, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Лісорубний квиток видається безоплатно територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Форма та порядок видачі лісорубного квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483], визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі в електронній формі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).
Реалізація експериментального проекту триває з 1 червня 2023 р. по 1 червня 2025 р.
Видача лісорубного квитка в електронній формі здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.
Заява на видачу лісорубного квитка формується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія з моменту проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або інших засобах ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
|}
 
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. 
Термін дії лісорубного та лісового квитка встановлюється протягом одного року. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагенства, власників лісів постійних лісокористувачів, які видали квиток, а також, у випадках, передбачених Законом України «[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності]» для лісів державної і комунальної власності. 
Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.Форма та порядок видачі лісового квитка [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/parao157#o157 встановлюються Кабінетом Міністрів України]. 
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань. 
Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:
# заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
# відомість чергової лісосіки;
# польову перелікову відомість;
# переліково-оцінювальну відомість;
# карту технологічного процесу розробки лісосіки;
# план лісосіки.
Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійснюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які видали квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісового квитка робиться в усіх його примірниках.З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.
=== Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів ===
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 77 Лісового кодексу України], Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. 
Для лісокористувачів, відповідно до положень [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України] , передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, є:
* деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
* деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, розчищення лісових ділянок у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо;
* другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
* використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюються у фіксованих розмірах, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 256 Податкового кодексу України].
== Обов’язки громадян під час здійснення права використання лісових ресурсів ==
Громадяни під час здійснення загального використання лісових ресурсів зобов'язані [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05 виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах], користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів. 
Реалізуючи право на спеціальне користування лісовими ресурсами, підприємства, установи, організації та громадяни (лісокористувачі) зобов’язані дотримуватися таких основних вимог:
* проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;
* дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;
* не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;
* забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев;
* забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;
* незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Мінагрополітики за поданням Держлісагентства;
* не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення.
== Припинення права використання лісових ресурсів ==
Право на використання лісових ресурсів може бути припинено з наступних підстав, передбачених, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 78 Лісового кодексу України]:
* добровільної відмови від використання лісових ресурсів;
* закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів (строк дії дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів зазвичай становить 1 рік, після чого необхідне повторне їх отримання);
* припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;
* порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;
* використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;
* порушення встановлених строків справляння рентної плати за використання лісових ресурсів;
* використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;
* невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.
Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. 
У випадках, передбачених пунктами 4-8, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері використання лісових ресурсів ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 105 Лісового кодексу України], порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. 
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у:
* незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
* знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;
* самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;
* порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;
* заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;
* порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;
* невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;
* невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.1
Зобов’язання відшкодування шкоди, заподіяної лісу, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів покладається на підприємства, установи, організації та громадян, якими таку шкоду було заподіяно. 
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 64-79)] передбачені наступні правопорушення у сфері використання лісових ресурсів:
* Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці;
* Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка;
* Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень;
* Знищення або пошкодження підросту в лісах;
* Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку;
* Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини;
* Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду;
* Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України (ст. 246)] встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. 
Розміри шкоди, заподіяної, внаслідок порушення лісового законодавства у сфері використання лісових ресурсів, зокрема для цілей [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], встановлюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. 
Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість.
[[Категорія:Екологічне право]]