<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Tymchuk.Mark</id>
	<title>WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Tymchuk.Mark"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Tymchuk.Mark"/>
	<updated>2026-04-20T10:43:41Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.43.0</generator>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60983</id>
		<title>Накладення стягнення на майно, що є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60983"/>
		<updated>2026-04-17T07:59:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерсва юстиції України від 22 лютого 2012року № 296/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення спільних боргових зобов&#039;язань подружжя ==&lt;br /&gt;
	 Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Набуття майна за час шлюбу створює &#039;&#039;презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя&#039;&#039;, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344589 рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі № 343/1294/18]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім&#039;ї, створює обов&#039;язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, &amp;lt;u&amp;gt;використане в інтересах сім&#039;ї (&amp;lt;/u&amp;gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч.ч. 2, 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в  інтересах обох членів подружжя або всієї сім&#039;ї в цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів щодо цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==&lt;br /&gt;
	Питання відповідальності за боргами виникає як під час поділу спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від нього. Як правило, підставою для його виникнення є звернення кредитора з вимогою до подружжя:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя &amp;lt;u&amp;gt;в інтересах сім&#039;ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби&amp;lt;/u&amp;gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n370 (ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України).]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред&#039;явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов&#039;язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 (ст. 366 Цивільного кодексу України] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:&#039;&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;І етап:&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості:&amp;lt;/u&amp;gt; на даному етапі кредитор має право звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис і арешт майна проводить державний або приватний виконавець керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ст. 56 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;], яка регулює порядок арешту та вилучення майна боржника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;ІІ етап:&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним або приватним виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника, якщо це майно належить йому спільно з іншими особами. Така частка визначається судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. ч. 6 ст. 48 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9204 ст. 443 Цивільного процесуального кодексу України].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Умови:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується висновком експерта);&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;&lt;br /&gt;
* відсутність заперечення інших співвласників.&lt;br /&gt;
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред&#039;явити, кредитор має &amp;lt;u&amp;gt;право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності&amp;lt;/u&amp;gt; з наступним задоволенням вимог за рахунок одержаних після продажу грошових сум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов&#039;язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна &#039;&#039;&#039;протягом одного місяця&#039;&#039;&#039;, а щодо рухомого майна - &#039;&#039;&#039;протягом десяти днів&#039;&#039;&#039; від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ст. 362 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ примусове переведення прав і обов&#039;язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливе, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 ст. 431  Цивільного  процесуального кодексу України], установленими для накладання стягнення на майно боржника. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Виконання судових рішень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60982</id>
		<title>Накладення стягнення на майно, що є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60982"/>
		<updated>2026-04-17T07:54:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерсва юстиції України від 22 лютого 2012року № 296/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення спільних боргових зобов&#039;язань подружжя ==&lt;br /&gt;
	 Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Набуття майна за час шлюбу створює &#039;&#039;презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя&#039;&#039;, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344589 рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі № 343/1294/18]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім&#039;ї, створює обов&#039;язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, &amp;lt;u&amp;gt;використане в інтересах сім&#039;ї (&amp;lt;/u&amp;gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч.ч. 2, 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в  інтересах обох членів подружжя або всієї сім&#039;ї в цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів щодо цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==&lt;br /&gt;
	Питання відповідальності за боргами виникає як під час поділу спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від нього. Як правило, підставою для його виникнення є звернення кредитора з вимогою до подружжя:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя &amp;lt;u&amp;gt;в інтересах сім&#039;ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби&amp;lt;/u&amp;gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n370 (ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України).]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред&#039;явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов&#039;язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 (ст. 366 Цивільного кодексу України] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:&#039;&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;І етап:&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості:&amp;lt;/u&amp;gt; на даному етапі кредитор має право звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис і арешт майна проводить державний або приватний виконавець керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ст. 56 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;], яка регулює порядок арешту та вилучення майна боржника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;ІІ етап:&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним або приватним виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника, якщо це майно належить йому спільно з іншими особами. Така частка визначається судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. ч. 6 ст. 48 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9204 ст. 443 Цивільного процесуального кодексу України].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Умови:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується висновком експерта);&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;&lt;br /&gt;
* відсутність заперечення інших співвласників.&lt;br /&gt;
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред&#039;явити, кредитор має &amp;lt;u&amp;gt;право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності&amp;lt;/u&amp;gt; з наступним задоволенням вимог за рахунок одержаних після продажу грошових сум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов&#039;язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна &#039;&#039;&#039;протягом одного місяця&#039;&#039;&#039;, а щодо рухомого майна - &#039;&#039;&#039;протягом десяти днів&#039;&#039;&#039; від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ст. 362 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ примусове переведення прав і обов&#039;язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливе, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 ст. 431  Цивільного  процесуального кодексу України], установленими для накладання стягнення на майно боржника. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60980</id>
		<title>Накладення стягнення на майно, що є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=60980"/>
		<updated>2026-04-17T05:19:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерсва юстиції України від 22 лютого 2012року № 296/5 &amp;quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&amp;quot;]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення спільних боргових зобов&#039;язань подружжя ==&lt;br /&gt;
	 Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об&#039;єктом права спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Набуття майна за час шлюбу створює &#039;&#039;презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя&#039;&#039;, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344589 рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі № 343/1294/18]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім&#039;ї, створює обов&#039;язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, &amp;lt;u&amp;gt;використане в інтересах сім&#039;ї (&amp;lt;/u&amp;gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч.ч. 2, 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України]). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	 Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в  інтересах обох членів подружжя або всієї сім&#039;ї в цілому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів щодо цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного Кодексу України])&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==&lt;br /&gt;
	Питання відповідальності за боргами виникає як під час поділу спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від нього. Як правило, підставою для його виникнення є звернення кредитора з вимогою до подружжя:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; &lt;br /&gt;
* у зв&#039;язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]	&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя &amp;lt;u&amp;gt;в інтересах сім&#039;ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби&amp;lt;/u&amp;gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n370 (ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України).]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред&#039;явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
	У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов&#039;язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 (ст. 366 Цивільного кодексу України] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;&#039;Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:&#039;&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== І етап:  ===&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості:&amp;lt;/u&amp;gt; на даному етапі кредитор має право звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис і арешт майна проводить державний або приватний виконавець керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 ст. 56 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;], яка регулює порядок арешту та вилучення майна боржника.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== ІІ етап: ===&lt;br /&gt;
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним або приватним виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника, якщо це майно належить йому спільно з іншими особами. Така частка визначається судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471:~:text=6.%20%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. ч. 6 ст. 48 Закону України &amp;quot;Про виконавче провадження&amp;quot;] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9204 ст. 443 Цивільного процесуального кодексу України].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Умови:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується висновком експерта);&lt;br /&gt;
* частка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;&lt;br /&gt;
* відсутність заперечення інших співвласників.&lt;br /&gt;
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред&#039;явити, кредитор має &amp;lt;u&amp;gt;право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності&amp;lt;/u&amp;gt; з наступним задоволенням вимог за рахунок одержаних після продажу грошових сум.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов&#039;язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна &#039;&#039;&#039;протягом одного місяця&#039;&#039;&#039;, а щодо рухомого майна - &#039;&#039;&#039;протягом десяти днів&#039;&#039;&#039; від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ст. 362 Цивільного Кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
→ примусове переведення прав і обов&#039;язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==&lt;br /&gt;
	&lt;br /&gt;
Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливе, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9127 ст. 431  Цивільного  процесуального кодексу України], установленими для накладання стягнення на майно боржника. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&amp;diff=60352</id>
		<title>Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&amp;diff=60352"/>
		<updated>2026-02-19T05:16:57Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України &amp;quot;Про військовий обов&#039;язок і військову службу&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3600-20#Text Закон України Про внесення зміни до глави XII &amp;quot;Прикінцеві положення&amp;quot; Закону України &amp;quot;Про військовий обов’язок і військову службу&amp;quot; щодо строків строкової військової служби]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закон України &amp;quot;Про альтернативну (невійськову) службу&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України &amp;quot;Про освіту&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248/2016 Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом»]&lt;br /&gt;
== Хто призивається на базову військову службу ? ==&lt;br /&gt;
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов&#039;язком громадян України. Військовий обов&#039;язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Військовий обов&#039;язок включає: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* підготовку громадян до військової служби;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* взяття громадян на військовий облік;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* проходження військової служби;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* виконання військового обов’язку в запасі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* проходження служби у військовому резерві;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* дотримання правил військового обліку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Важливо!&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Законом України &amp;quot;Про альтернативну (невійськову) службу&amp;quot;]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 ч. 4 ст. 1 Закону України &amp;quot;Про військовий обов&#039;язок і військову службу&amp;quot;] ) (далі- Закон)).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
— &#039;&#039;&#039;допризовники&#039;&#039;&#039; - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
— &#039;&#039;&#039;призовники&#039;&#039;&#039; - особи, які взяті на військовий облік;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
— &#039;&#039;&#039;військовослужбовці -&#039;&#039;&#039; особи, які проходять військову службу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
— &#039;&#039;&#039;військовозобов’язан&#039;&#039;&#039;і - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
— &#039;&#039;&#039;резервісти&#039;&#039;&#039; - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призовникам, військовозобов’язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов’язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Важливо!&#039;&#039;&#039; Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ч. 11 ст. 26 Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ч. 11 ст. 1 Закону]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text абз. 2 ч. 11 ст. 1 Закону], беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Види військової служби:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* базова військова служба;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за контрактом осіб рядового складу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за призовом осіб офіцерського складу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Для проходження базової військової служби направляються&#039;&#039;&#039; придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку. Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 (ч.1 ст. 15 Закону] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях &#039;&#039;&#039;з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== На кого не поширюється обов’язок військової служби ? ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ч. 6 ст. 1 Закону] військовий обов&#039;язок не поширюється на &#039;&#039;іноземців та осіб без громадянства&#039;&#039;, які перебувають в Україні.&lt;br /&gt;
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ? ==&lt;br /&gt;
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства (у тому числі звільнені з полону до завершення бойових дій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), які на законних підставах перебувають на території України (далі - іноземці та особи без громадянства), &#039;&#039;&#039;можуть у добровільному порядку&#039;&#039;&#039; (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ч. 6 ст. 1 Закону]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248/2016].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України у добровільному порядку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У добровільному порядку іноземці проходять:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* військову службу за контрактом осіб рядового складу;&lt;br /&gt;
* військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Підстави відстрочки від направлення для проходження базової військової служби ==&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ст. 17 Закону] &#039;&#039;&#039;відстрочка&#039;&#039;&#039; від направлення для проходження базової військової служби &#039;&#039;&#039;надається&#039;&#039;&#039; &#039;&#039;районними (міськими) комісіями з питань направлення для проходження військової служби&#039;&#039;, &#039;&#039;&#039;призовникам, які:&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову службу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text ч. 12 ст. 26 Закону].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань направлення на базову військову службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призовники, яким надано відстрочку від направлення для проходження базової військової служби у зв’язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини, зобов’язані щороку, до 1 жовтня, подавати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Порядок отримання відстрочки від призову на базову військову службу ==&lt;br /&gt;
У разі отримання повістки про призов на базову військову службу та прибуття на призовну дільницю, необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на базову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави (наприклад, підставою для надання відстрочки від призову призовнику у зв’язку з вагітністю дружини є свідоцтво про шлюб та медична довідка закладу охорони здоров’я про вагітність дружини, посвідчена головним лікарем закладу охорони здоров’я). Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, залишити собі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про: &lt;br /&gt;
* придатність до військової служби і призов на базову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);&lt;br /&gt;
* надання відстрочки від призову на базову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законі]);&lt;br /&gt;
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на базову військову службу (у випадках, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом]).  &lt;br /&gt;
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на базову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення районних (міських) призовних комісій про надання відстрочки від призову за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, продовження професійної діяльності та в інших випадках ухвалюються на підставі поданих документів і вносяться до протоколів засідань районної (міської) призовної комісії та облікових карток призовників із зазначенням строку, до якого надано відстрочку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надалі щороку в жовтні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють наявність документів, які підтверджують право призовників на відстрочку від призову згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 ст. 17 Закону]. Про результати перевірки в розділі VI облікової картки призовника робляться відповідні позначки, засвідчені підписом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text:~:text=%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC.-,%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83,-74.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE п.п. 74-82 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352]).&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| &#039;&#039;&#039;Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
=== Підстави звільнення від проходження військової служби ===&lt;br /&gt;
1. Від призову на базову військову службу звільняються громадяни України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 ст.18 Закону]):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Увага!&#039;&#039;&#039; Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807:~:text=7%2D1,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83. до п. 7-1 глави XII &amp;quot;Прикінцеві положення&amp;quot; Закону України &amp;quot;Про військовий обов&#039;язок і військову службу&amp;quot;] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 &amp;quot;Про загальну мобілізацію&amp;quot;, затвердженим Законом України &amp;quot;Про затвердження Указу Президента України &amp;quot;Про загальну мобілізацію&amp;quot; від 3 березня 2022 року № 2105-IX, та дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 &amp;quot;Про введення воєнного стану в Україні&amp;quot;, затвердженим Законом України &amp;quot;Про затвердження Указу Президента України &amp;quot;Про введення воєнного стану в Україні&amp;quot; від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, військовослужбовці базової військової служби, строк військової служби яких, встановлений ч. 1 ст. 23 цього Закону, закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до ч. 9 ст. 23 цього Закону, як виняток з положень ч. 9 ст.23 цього Закону звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Судова практика ==&lt;br /&gt;
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74980261 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 813/389/18] (щодо відмови в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами).&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]&lt;br /&gt;
* [[Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов&#039;язку та військової служби]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Воєнний стан]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59948</id>
		<title>Переведення з одного виду пенсії на інший</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59948"/>
		<updated>2026-01-19T19:07:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України &amp;quot;Про пенсійне забезпечення&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 &amp;quot;Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] &lt;br /&gt;
== Види пенсій ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n179 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається &#039;&#039;&#039;один вид пенсії&#039;&#039;&#039;, за її вибором, а саме:&lt;br /&gt;
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]&lt;br /&gt;
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/125/f190822n772.docx Зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії.] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran697#n697 ч. 3 ст. 45 Закону України &amp;quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подання заяви разом з необхідними документами до територіального органу Пенсійного фонду України також може здійснюватися в електронній формі з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation Портал електронних послуг Пенсійного фонду України.] До заяви додаються скановані копії документів, що відповідають оригіналам та є придатними для сприйняття їх змісту, зокрема містять чітке зображення повного тексту документа та його реквізитів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Перелік документів==&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 пункт 2.8 Порядку] поновлення виплати пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються на підставі документів, що містяться у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, чинного на дату призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) довідку про заробітну плату відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 абз. 2, 3 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім’ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім’ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, додає одержані від органів, що призначають допомогу, відомості про розмір допомоги, строки її виплати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Строки ухвалення рішення==&lt;br /&gt;
Заяви, що подаються особами відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 Порядку], реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за умови наявності в особи всіх необхідних документів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 п. 4.3. розділу IV Порядку] рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається &#039;&#039;&#039;не пізніше 10&#039;&#039;&#039; днів після надходження заяви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але &#039;&#039;&#039;не більше ніж на 15 днів.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 п. 4.7  розділу IV Порядку] право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії &#039;&#039;&#039;не пізніше одного місяця&#039;&#039;&#039; з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 абз. 3 п. 4.10 розділу ІV Порядку] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Врахування заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 ч.1 ст. 40 Закону]   із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2232 абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n671 абз. 5 ч. 4 ст. 42 цього Закону]) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 ч. 2 ст. 40 цього Закону] для призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України==&lt;br /&gt;
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:&lt;br /&gt;
#[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Врегулювати цей спір у досудовому порядку шляхом звернення з письмовою заявою до вищестоящого органу Пенсійного фонду України.]&lt;br /&gt;
#звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Примірний перелік документів, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* паспорт громадянина України;&lt;br /&gt;
* Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)/раніше ідентифікаційний номер платника податків – фізичної особи (ідентифікаційний код);&lt;br /&gt;
* пенсійне посвідчення;&lt;br /&gt;
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (в разі, якщо особа є ВПО)]];&lt;br /&gt;
* документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);&lt;br /&gt;
* відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;&lt;br /&gt;
* оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;&lt;br /&gt;
* копії адміністративного позову з додатками для відповідача;&lt;br /&gt;
* інші документи, передбачені вимогами законодавства та/або зумовлені обставинами конкретної справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text ст. 7 ЗУ &amp;quot;Про Державний бюджет України&amp;quot; на 2026 рік]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 1 331,20 грн (станом на 2026 рік).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;Детальніше див.&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039; &amp;quot;[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]&lt;br /&gt;
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59946</id>
		<title>Переведення з одного виду пенсії на інший</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59946"/>
		<updated>2026-01-19T19:06:00Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України &amp;quot;Про пенсійне забезпечення&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 &amp;quot;Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] &lt;br /&gt;
== Види пенсій ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n179 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається &#039;&#039;&#039;один вид пенсії&#039;&#039;&#039;, за її вибором, а саме:&lt;br /&gt;
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]&lt;br /&gt;
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/125/f190822n772.docx Зразок заяви про призначення/перерахунок пенсії.] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran697#n697 ч. 3 ст. 45 Закону України &amp;quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подання заяви разом з необхідними документами до територіального органу Пенсійного фонду України також може здійснюватися в електронній формі з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation Портал електронних послуг Пенсійного фонду України.] До заяви додаються скановані копії документів, що відповідають оригіналам та є придатними для сприйняття їх змісту, зокрема містять чітке зображення повного тексту документа та його реквізитів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Перелік документів==&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 пункт 2.8 Порядку] поновлення виплати пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються на підставі документів, що містяться у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, чинного на дату призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) довідку про заробітну плату відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 абз. 2, 3 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім’ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім’ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, додає одержані від органів, що призначають допомогу, відомості про розмір допомоги, строки її виплати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Строки ухвалення рішення==&lt;br /&gt;
Заяви, що подаються особами відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 Порядку], реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за умови наявності в особи всіх необхідних документів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 п. 4.3. розділу IV Порядку] рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається &#039;&#039;&#039;не пізніше 10&#039;&#039;&#039; днів після надходження заяви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але &#039;&#039;&#039;не більше ніж на 15 днів.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 п. 4.7  розділу IV Порядку] право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії &#039;&#039;&#039;не пізніше одного місяця&#039;&#039;&#039; з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 абз. 3 п. 4.10 розділу ІV Порядку] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Врахування заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 ч.1 ст. 40 Закону]   із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2232 абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону] ).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n671 абз. 5 ч. 4 ст. 42 цього Закону]) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 ч. 2 ст. 40 цього Закону] для призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України==&lt;br /&gt;
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:&lt;br /&gt;
#[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Врегулювати цей спір у досудовому порядку шляхом звернення з письмовою заявою до вищестоящого органу Пенсійного фонду України.]&lt;br /&gt;
#звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Примірний перелік документів, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* паспорт громадянина України;&lt;br /&gt;
* Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП)/раніше ідентифікаційний номер платника податків – фізичної особи (ідентифікаційний код);&lt;br /&gt;
* пенсійне посвідчення;&lt;br /&gt;
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (в разі, якщо особа є ВПО)]];&lt;br /&gt;
* документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);&lt;br /&gt;
* відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;&lt;br /&gt;
* оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;&lt;br /&gt;
* копії адміністративного позову з додатками для відповідача;&lt;br /&gt;
* інші документи, передбачені вимогами законодавства та/або зумовлені обставинами конкретної справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text ст. 7 ЗУ &amp;quot;Про Державний бюджет України&amp;quot; на 2026 рік]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 1 331,20 грн (станом на 2026 рік).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;Детальніше див.&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039; &amp;quot;[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]&lt;br /&gt;
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59883</id>
		<title>Переведення з одного виду пенсії на інший</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%B9&amp;diff=59883"/>
		<updated>2026-01-16T16:03:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України &amp;quot;Про пенсійне забезпечення&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] &lt;br /&gt;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 &amp;quot;Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] &lt;br /&gt;
== Види пенсій ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n179 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається &#039;&#039;&#039;один вид пенсії&#039;&#039;&#039;, за її вибором, а саме:&lt;br /&gt;
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]&lt;br /&gt;
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]&lt;br /&gt;
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
Відповідно до пункту 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n12 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України &amp;quot;Про загальнообов&#039;язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n194 Шаблон заяви про призначення/перерахунок пенсії.] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За нормами  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran697#n697 ч. 3 ст. 45 Закону України &amp;quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&amp;quot;] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation &#039;&#039;&#039;Портал електронних послуг&#039;&#039;&#039;].&lt;br /&gt;
==Перелік документів==&lt;br /&gt;
Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 пункт 2.8 Порядку]):&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім’ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім’ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, додає одержані від органів, що призначають допомогу, відомості про розмір допомоги, строки її виплати.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Строки ухвалення рішення==&lt;br /&gt;
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається &#039;&#039;&#039;не пізніше 10&#039;&#039;&#039; днів після надходження заяви. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 пункт 4.3. розділу IV Порядку]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але &#039;&#039;&#039;не більше ніж на 15 днів.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 Абзац перший пункту 4.7 розділу IV Порядку]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії &#039;&#039;&#039;не пізніше одного місяця&#039;&#039;&#039; з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n146 Абзац третій пункту 4.10 розділу ІVПорядку] )&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Врахування заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший ==&lt;br /&gt;
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 ч.1 статті 40 цього Закону України &amp;quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування] (далі - Закон) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n671 абзацом п’ятим частини четвертої статті 42 цього Закону]) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv/paran606#n606 частиною другою статті 40 цього Закону] для призначення пенсії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України==&lt;br /&gt;
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:&lt;br /&gt;
*врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
#паспорт;&lt;br /&gt;
#картка фізичної особи-платника податків;&lt;br /&gt;
#пенсійне посвідчення;&lt;br /&gt;
#[[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (в разі, якщо особа є ВПО)]];&lt;br /&gt;
#документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);&lt;br /&gt;
#відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;&lt;br /&gt;
#оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;&lt;br /&gt;
#копії адміністративного позову з додатками для відповідача.&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&amp;lt;u&amp;gt;Детальніше див.&amp;lt;/u&amp;gt;&#039;&#039;&#039; &amp;quot;[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вартість ==&lt;br /&gt;
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#n27 стаття 7 Закону України &amp;quot;Про Державний бюджет України на 2024 рік&amp;quot;]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 п. 1 ч. 3 статті 4 Закону України &amp;quot;Про судовий збір&amp;quot;] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 1211.20 грн (станом на 2024 рік).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]&lt;br /&gt;
*[[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59114</id>
		<title>Адміністративна відповідальність іноземців і осіб без громадянства</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59114"/>
		<updated>2025-11-20T19:27:08Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1110-2003-%D0%BF#n73 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110 &amp;quot;Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні]&amp;quot;&lt;br /&gt;
== Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] &#039;&#039;іноземець&#039;&#039; — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 15 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]&#039;&#039;особа без громадянства&#039;&#039; (апатрид) — це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статтями 26, 33 та частиною 2 сатті 92 Конституції України], відповідно до яких іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов&#039;язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб&#039;єктності та основних прав і свобод людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства зобов&#039;язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальні, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина1 статті 23 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Правовий статус осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Адміністративні правопорушення, суб’єктом яких можуть бути іноземці та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однак,  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 Кодексу України про адміністративні правопорушення] містить &#039;&#039;&#039;спеціальні статті&#039;&#039;&#039;, які стосуються виключно або переважно іноземців та осіб без громадянства, оскільки вони пов&#039;язані з їхнім особливим правовим статусом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці та особами без громадянства можуть притягуватися до відповідальності за: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) -&#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте є випадки, коли ця стаття &#039;&#039;&#039;не застосовується&#039;&#039;&#039;, а саме: на неповнолітніх осіб, на випадки проживання (перебування) на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні у зв’язку з їх втратою або викраденням у разі, якщо іноземець або особа без громадянства письмово повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у визначений законом строк, а також на випадки, якщо іноземці або особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в’їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 203-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] Умисне невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення уповноваженого державного органу про заборону в’їзду в Україну - &#039;&#039;&#039;тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Підстави, які виключають адміністративну відповідальність іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Проте є &#039;&#039;&#039;підстави, які виключають адміністративну відповідальність.&#039;&#039;&#039; До таких підстав, згідно ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] належать: &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;крайня необхідність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n92 ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода);&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;необхідна оборона (&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n95 ст. 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення] -при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. );&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;неосудність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n99 ст. 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.).&lt;br /&gt;
== Примусове повернення і примусове видворення ==&lt;br /&gt;
Окрім цих загальних правил адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства є й певні особливості. Зокрема, тільки до іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися &#039;&#039;&#039;примусове повернення та примусове видворення.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 стаття 26 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]). ===&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров&#039;я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====== Строк примусового повернення іноземців та осіб без громадянства. ======&lt;br /&gt;
У рішенні про &#039;&#039;примусове повернення&#039;&#039; зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати &#039;&#039;&#039;30 днів &#039;&#039;&#039;з дня прийняття рішення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При цьому, рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в&#039;їзду в Україну строком &#039;&#039;&#039;на три роки&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в&#039;їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства зобов&#039;язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 частина 5 статті 26 Закону України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове видворення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 стаття 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України &#039;&#039;&#039;можуть приймати рішення про примусове видворення з України&#039;&#039;&#039; іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в’їзд в Україну строком &#039;&#039;&#039;на п’ять років&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в’їзду в Україну, який особа мала до цього.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині 1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове повернення /видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
За  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] забороняється примусово повертати і видворяти іноземців до країн:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або здоров&#039;ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Примусове повернення не застосовується&#039;&#039;&#039; до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;], а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Екстрадиція шукачів захисту: не допустити]]&lt;br /&gt;
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]&lt;br /&gt;
* [[Біометричний контроль іноземців]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59113</id>
		<title>Адміністративна відповідальність іноземців і осіб без громадянства</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59113"/>
		<updated>2025-11-20T19:22:52Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1110-2003-%D0%BF#n73 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110 &amp;quot;Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні]&amp;quot;&lt;br /&gt;
== Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] &#039;&#039;іноземець&#039;&#039; — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 15 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]&#039;&#039;особа без громадянства&#039;&#039; (апатрид) — це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статтями 26, 33 та частиною 2 сатті 92 Конституції України], відповідно до яких іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов&#039;язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб&#039;єктності та основних прав і свобод людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства зобов&#039;язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальні, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина1 статті 23 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Правовий статус осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Адміністративні правопорушення, суб’єктом яких можуть бути іноземці та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однак,  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 Кодексу України про адміністративні правопорушення] містить &#039;&#039;&#039;спеціальні статті&#039;&#039;&#039;, які стосуються виключно або переважно іноземців та осіб без громадянства, оскільки вони пов&#039;язані з їхнім особливим правовим статусом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці та особами без громадянства можуть притягуватися до відповідальності за: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) -&#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте є випадки, коли ця стаття &#039;&#039;&#039;не застосовується&#039;&#039;&#039;, а саме: на неповнолітніх осіб, на випадки проживання (перебування) на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні у зв’язку з їх втратою або викраденням у разі, якщо іноземець або особа без громадянства письмово повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у визначений законом строк, а також на випадки, якщо іноземці або особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в’їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 203-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] Умисне невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення уповноваженого державного органу про заборону в’їзду в Україну - &#039;&#039;&#039;тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Підстави, які виключають адміністративну відповідальність іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Проте є &#039;&#039;&#039;підстави, які виключають адміністративну відповідальність.&#039;&#039;&#039; До таких підстав, згідно ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] належать: &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;крайня необхідність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n92 ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода);&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;необхідна оборона (&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n95 ст. 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення] -при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. );&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;неосудність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n99 ст. 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.).&lt;br /&gt;
== Примусове повернення і примусове видворення ==&lt;br /&gt;
Окрім цих загальних правил адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства є й певні особливості. Зокрема, тільки до іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися &#039;&#039;&#039;примусове повернення та примусове видворення.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 стаття 26 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]). ===&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров&#039;я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====== Строк примусового повернення іноземців та осіб без громадянства. ======&lt;br /&gt;
У рішенні про &#039;&#039;примусове повернення&#039;&#039; зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати &#039;&#039;&#039;30 днів &#039;&#039;&#039;з дня прийняття рішення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При цьому, рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в&#039;їзду в Україну строком &#039;&#039;&#039;на три роки&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в&#039;їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства зобов&#039;язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 частина 5 статті 26 Закону України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове видворення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 стаття 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України &#039;&#039;&#039;можуть приймати рішення про примусове видворення з України&#039;&#039;&#039; іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в’їзд в Україну строком &#039;&#039;&#039;на п’ять років&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в’їзду в Україну, який особа мала до цього.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині 1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове повернення /видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
За  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] забороняється примусово повертати і видворяти іноземців до країн:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або здоров&#039;ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Примусове повернення не застосовується&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Екстрадиція шукачів захисту: не допустити]]&lt;br /&gt;
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]&lt;br /&gt;
* [[Біометричний контроль іноземців]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59112</id>
		<title>Адміністративна відповідальність іноземців і осіб без громадянства</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&amp;diff=59112"/>
		<updated>2025-11-20T19:21:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1110-2003-%D0%BF#n73 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110 &amp;quot;Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні]&amp;quot;&lt;br /&gt;
== Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] &#039;&#039;іноземець&#039;&#039; — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text пункту 15 частини 1 статті 1 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]&#039;&#039;особа без громадянства&#039;&#039; (апатрид) — це особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статтями 26, 33 та частиною 2 сатті 92 Конституції України], відповідно до яких іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов&#039;язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб&#039;єктності та основних прав і свобод людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства зобов&#039;язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина 2 статті 3 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальні, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text частина1 статті 23 Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Правовий статус осіб без громадянства або осіб із невизначеним громадянством]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Адміністративні правопорушення, суб’єктом яких можуть бути іноземці та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однак,  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 Кодексу України про адміністративні правопорушення] містить &#039;&#039;&#039;спеціальні статті&#039;&#039;&#039;, які стосуються виключно або переважно іноземців та осіб без громадянства, оскільки вони пов&#039;язані з їхнім особливим правовим статусом. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2388 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] іноземці та особами без громадянства можуть притягуватися до відповідальності за: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) -&#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - &#039;&#039;&#039;тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте є випадки, коли ця стаття &#039;&#039;&#039;не застосовується&#039;&#039;&#039;, а саме: на неповнолітніх осіб, на випадки проживання (перебування) на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні у зв’язку з їх втратою або викраденням у разі, якщо іноземець або особа без громадянства письмово повідомили про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у визначений законом строк, а також на випадки, якщо іноземці або особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в’їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 203-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] Умисне невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення уповноваженого державного органу про заборону в’їзду в Україну - &#039;&#039;&#039;тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Підстави, які виключають адміністративну відповідальність іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України ==&lt;br /&gt;
Проте є &#039;&#039;&#039;підстави, які виключають адміністративну відповідальність.&#039;&#039;&#039; До таких підстав, згідно ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] належать: &lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;крайня необхідність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n92 ст. 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода);&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;необхідна оборона (&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n95 ст. 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення] -при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. );&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;неосудність&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n99 ст. 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.).&lt;br /&gt;
== Примусове повернення і примусове видворення ==&lt;br /&gt;
Окрім цих загальних правил адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства є й певні особливості. Зокрема, тільки до іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися &#039;&#039;&#039;примусове повернення та примусове видворення.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 стаття 26 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]). ===&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров&#039;я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
====== Строк примусового повернення іноземців та осіб без громадянства. ======&lt;br /&gt;
У рішенні про &#039;&#039;примусове повернення&#039;&#039; зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати &#039;&#039;&#039;30 днів &#039;&#039;&#039;з дня прийняття рішення. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При цьому, рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в&#039;їзду в Україну строком &#039;&#039;&#039;на три роки&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в&#039;їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземець або особа без громадянства зобов&#039;язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 частина 5 статті 26 Закону України &amp;quot;Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства&amp;quot;]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Примусове видворення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 стаття 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]).  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України &#039;&#039;&#039;можуть приймати рішення про примусове видворення з України&#039;&#039;&#039; іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в’їзд в Україну строком &#039;&#039;&#039;на п’ять років&#039;&#039;&#039;. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня прийняття такого рішення та додається до строку заборони в’їзду в Україну, який особа мала до цього.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині 1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України &amp;quot;Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту&amp;quot;].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про примусове повернення /видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Заборона щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства ==&lt;br /&gt;
За  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] забороняється примусово повертати і видворяти іноземців до країн:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їх життю або здоров&#039;ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;&#039;&#039;Примусове повернення не застосовується&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! Докладніше: [[Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Див. також ==&lt;br /&gt;
* [[Екстрадиція шукачів захисту: не допустити]]&lt;br /&gt;
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]&lt;br /&gt;
* [[Біометричний контроль іноземців]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58293</id>
		<title>Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58293"/>
		<updated>2025-10-20T12:50:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.&amp;quot;Про ратифікацію Конвенції про права дитини&amp;quot;]&lt;br /&gt;
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 &amp;quot;Деякі питання виплати державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| style=&amp;quot;background-color:#98FB98;&amp;quot; |&#039;&#039;&#039;Увага!!!&#039;&#039;&#039; З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &amp;quot;Про правовий режим воєнного стану&amp;quot;], в Україні введено &#039;&#039;&#039;режим воєнного стану&#039;&#039;&#039;!&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 &amp;quot;Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану&amp;quot;] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:&lt;br /&gt;
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).&lt;br /&gt;
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.&lt;br /&gt;
*&#039;&#039;&#039;норми&#039;&#039;&#039; п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 останови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093)], &#039;&#039;&#039;крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==&lt;br /&gt;
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;)].&lt;br /&gt;
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.&lt;br /&gt;
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.&lt;br /&gt;
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.&lt;br /&gt;
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.] та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.&lt;br /&gt;
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;] (далі – тимчасова державна допомога).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:&lt;br /&gt;
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;&lt;br /&gt;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.&lt;br /&gt;
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;дитині віком до 18 років.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”] для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України];&lt;br /&gt;
# копію свідоцтва про народження дитини;&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”&lt;br /&gt;
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.&lt;br /&gt;
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:&lt;br /&gt;
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;&lt;br /&gt;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);&lt;br /&gt;
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.&lt;br /&gt;
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України &#039;&#039;незалежно&#039;&#039; від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг &#039;&#039;незалежно від адреси&#039;&#039; зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога призначається кожні &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;шість місяців&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом трьох робочих днів&#039;&#039;&#039; з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення &#039;&#039;про зупинення строку розгляду заяви&#039;&#039;, а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається &#039;&#039;під розписку особі,&#039;&#039; яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості подані &#039;&#039;&#039;не пізніше ніж протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості &#039;&#039;&#039;не подані протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів повідомляє заявника про необхідність подання нової заяви з необхідними документами та/або відомостями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; після надходження усіх необхідних документів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Розмір тимчасової державної допомоги ==&lt;br /&gt;
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але &#039;&#039;&#039;не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку&#039;&#039;&#039;. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом &#039;&#039;&#039;попередніх шести місяців&#039;&#039;&#039; (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632] на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога не призначається, якщо:&lt;br /&gt;
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;&lt;br /&gt;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;&lt;br /&gt;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;&lt;br /&gt;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.&lt;br /&gt;
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:&lt;br /&gt;
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;&lt;br /&gt;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;&lt;br /&gt;
* досягнення дитиною 18-річного віку;&lt;br /&gt;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;&lt;br /&gt;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;&lt;br /&gt;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;&lt;br /&gt;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);&lt;br /&gt;
* відмови від стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;&lt;br /&gt;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;&lt;br /&gt;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;&lt;br /&gt;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;&lt;br /&gt;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;&lt;br /&gt;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;&lt;br /&gt;
* сплати аліментів одним з батьків.&lt;br /&gt;
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов&#039;язаний повідомити &#039;&#039;&#039;у десятиденний строк&#039;&#039;&#039; орган &#039;&#039;&#039;Пенсійного фонду України.&#039;&#039;&#039; Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган Пенсійного фонду України у строк &#039;&#039;&#039;до п’яти календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України: &lt;br /&gt;
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);&lt;br /&gt;
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;&lt;br /&gt;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.&lt;br /&gt;
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; зараховуються на рахунок органу Казначейства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Стягнення аліментів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58292</id>
		<title>Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58292"/>
		<updated>2025-10-20T12:48:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.&amp;quot;Про ратифікацію Конвенції про права дитини&amp;quot;]&lt;br /&gt;
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 &amp;quot;Деякі питання виплати державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| style=&amp;quot;background-color:#98FB98;&amp;quot; |&#039;&#039;&#039;Увага!!!&#039;&#039;&#039; З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &amp;quot;Про правовий режим воєнного стану&amp;quot;], в Україні введено &#039;&#039;&#039;режим воєнного стану&#039;&#039;&#039;!&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 &amp;quot;Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану&amp;quot;] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:&lt;br /&gt;
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).&lt;br /&gt;
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.&lt;br /&gt;
*&#039;&#039;&#039;норми&#039;&#039;&#039; п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 останови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093)], &#039;&#039;&#039;крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==&lt;br /&gt;
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;)].&lt;br /&gt;
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.&lt;br /&gt;
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.&lt;br /&gt;
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.&lt;br /&gt;
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.] та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.&lt;br /&gt;
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;] (далі – тимчасова державна допомога).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:&lt;br /&gt;
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;&lt;br /&gt;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.&lt;br /&gt;
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;дитині віком до 18 років.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”] для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України];&lt;br /&gt;
# копію свідоцтва про народження дитини;&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”&lt;br /&gt;
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.&lt;br /&gt;
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:&lt;br /&gt;
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;&lt;br /&gt;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);&lt;br /&gt;
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.&lt;br /&gt;
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України &#039;&#039;незалежно&#039;&#039; від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг &#039;&#039;незалежно від адреси&#039;&#039; зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога призначається кожні &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;шість місяців&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом трьох робочих днів&#039;&#039;&#039; з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення &#039;&#039;про зупинення строку розгляду заяви&#039;&#039;, а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається &#039;&#039;під розписку особі,&#039;&#039; яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості подані &#039;&#039;&#039;не пізніше ніж протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості &#039;&#039;&#039;не подані протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів повідомляє заявника про необхідність подання нової заяви з необхідними документами та/або відомостями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; після надходження усіх необхідних документів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Розмір тимчасової державної допомоги ==&lt;br /&gt;
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але &#039;&#039;&#039;не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку&#039;&#039;&#039;. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом &#039;&#039;&#039;попередніх шести місяців&#039;&#039;&#039; (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632] на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога не призначається, якщо:&lt;br /&gt;
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;&lt;br /&gt;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;&lt;br /&gt;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;&lt;br /&gt;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.&lt;br /&gt;
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:&lt;br /&gt;
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;&lt;br /&gt;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;&lt;br /&gt;
* досягнення дитиною 18-річного віку;&lt;br /&gt;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;&lt;br /&gt;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;&lt;br /&gt;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;&lt;br /&gt;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);&lt;br /&gt;
* відмови від стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;&lt;br /&gt;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;&lt;br /&gt;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;&lt;br /&gt;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;&lt;br /&gt;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;&lt;br /&gt;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;&lt;br /&gt;
* сплати аліментів одним з батьків.&lt;br /&gt;
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов&#039;язаний повідомити &#039;&#039;&#039;у десятиденний строк&#039;&#039;&#039; орган &#039;&#039;&#039;Пенсійного фонду України.&#039;&#039;&#039; Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган Пенсійного фонду України у строк &#039;&#039;&#039;до п’яти календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України: &lt;br /&gt;
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);&lt;br /&gt;
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;&lt;br /&gt;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.&lt;br /&gt;
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; зараховуються на рахунок органу Казначейства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Стягнення аліментів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58291</id>
		<title>Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&amp;diff=58291"/>
		<updated>2025-10-20T12:47:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.&amp;quot;Про ратифікацію Конвенції про права дитини&amp;quot;]&lt;br /&gt;
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 &amp;quot;Деякі питання виплати державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги&amp;quot;]&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| style=&amp;quot;background-color:#98FB98;&amp;quot; |&#039;&#039;&#039;Увага!!!&#039;&#039;&#039; З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &amp;quot;Про правовий режим воєнного стану&amp;quot;], в Україні введено &#039;&#039;&#039;режим воєнного стану&#039;&#039;&#039;!&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 &amp;quot;Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану&amp;quot;] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:&lt;br /&gt;
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).&lt;br /&gt;
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.&lt;br /&gt;
*&#039;&#039;&#039;норми&#039;&#039;&#039; п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 останови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093)], &#039;&#039;&#039;крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==&lt;br /&gt;
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України &amp;quot;Про охорону дитинства&amp;quot;)].&lt;br /&gt;
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.&lt;br /&gt;
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.&lt;br /&gt;
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.&lt;br /&gt;
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р.] та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.&lt;br /&gt;
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме&amp;quot;] (далі – тимчасова державна допомога).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:&lt;br /&gt;
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;&lt;br /&gt;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.&lt;br /&gt;
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;дитині віком до 18 років.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються &amp;lt;u&amp;gt;&#039;&#039;органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.&#039;&#039;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”] для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України];&lt;br /&gt;
# копію свідоцтва про народження дитини;&lt;br /&gt;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”&lt;br /&gt;
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.&lt;br /&gt;
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:&lt;br /&gt;
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;&lt;br /&gt;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);&lt;br /&gt;
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;&lt;br /&gt;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.&lt;br /&gt;
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України &#039;&#039;незалежно&#039;&#039; від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг &#039;&#039;незалежно від адреси&#039;&#039; зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога призначається кожні &#039;&#039;&#039;&#039;&#039;шість місяців&#039;&#039;&#039;&#039;&#039; починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом трьох робочих днів&#039;&#039;&#039; з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення &#039;&#039;про зупинення строку розгляду заяви&#039;&#039;, а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається &#039;&#039;під розписку особі,&#039;&#039; яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості подані &#039;&#039;&#039;не пізніше ніж протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли необхідні документи та/або відомості &#039;&#039;&#039;не подані протягом 30 календарних днів&#039;&#039;&#039; з дня одержання зазначеного повідомлення, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів повідомляє заявника про необхідність подання нової заяви з необхідними документами та/або відомостями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; після надходження усіх необхідних документів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Розмір тимчасової державної допомоги ==&lt;br /&gt;
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але &#039;&#039;&#039;не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку&#039;&#039;&#039;. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом &#039;&#039;&#039;попередніх шести місяців&#039;&#039;&#039; (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632] на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога не призначається, якщо:&lt;br /&gt;
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;&lt;br /&gt;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;&lt;br /&gt;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;&lt;br /&gt;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.&lt;br /&gt;
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==&lt;br /&gt;
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:&lt;br /&gt;
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;&lt;br /&gt;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;&lt;br /&gt;
* досягнення дитиною 18-річного віку;&lt;br /&gt;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;&lt;br /&gt;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;&lt;br /&gt;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;&lt;br /&gt;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);&lt;br /&gt;
* відмови від стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;&lt;br /&gt;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;&lt;br /&gt;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;&lt;br /&gt;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;&lt;br /&gt;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;&lt;br /&gt;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;&lt;br /&gt;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;&lt;br /&gt;
* сплати аліментів одним з батьків.&lt;br /&gt;
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов&#039;язаний повідомити &#039;&#039;&#039;у десятиденний строк&#039;&#039;&#039; орган &#039;&#039;&#039;Пенсійного фонду України.&#039;&#039;&#039; Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк &#039;&#039;&#039;до трьох календарних днів&#039;&#039;&#039; після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орган Пенсійного фонду України у строк &#039;&#039;&#039;до п’яти календарних днів&#039;&#039;&#039; повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України: &lt;br /&gt;
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);&lt;br /&gt;
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;&lt;br /&gt;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.&lt;br /&gt;
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, &#039;&#039;&#039;протягом 10 календарних днів&#039;&#039;&#039; зараховуються на рахунок органу Казначейства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57390</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57390"/>
		<updated>2025-09-19T11:45:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається:&amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7 ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ухвала суду про  відкладення  розгляду  справи  слуханням та надання сторонам строку на примирення  не  підлягає  оскарженню  в апеляційному та   касаційному   порядку (ст.ст.  293, 324  Цивільного процесуального кодексу України) (чинні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#Text п.14 ч. 1 ст. 353 Цивільно процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#Text п. 3 ч. 1 ст. 389 Цивільно процесуального кодексу України]).   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.&amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках:&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57388</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57388"/>
		<updated>2025-09-19T11:43:39Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається:&amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7 ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ухвала суду про  відкладення  розгляду  справи  слуханням та надання сторонам строку на примирення  не  підлягає  оскарженню  в апеляційному та   касаційному   порядку (ст.ст.  293, 324  Цивільного процесуального кодексу України) (чинні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#Text п.14 ч. 1 ст. 353 Цивільно процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#Text п. 3 ч. 1 ст. 389 Цивільно процесуального кодексу України]).   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках:&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57385</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57385"/>
		<updated>2025-09-19T09:47:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається:&amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7, ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках:&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57384</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57384"/>
		<updated>2025-09-19T09:34:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається:&amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7, ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках:&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57375</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57375"/>
		<updated>2025-09-18T16:23:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається: &amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7, ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57374</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57374"/>
		<updated>2025-09-18T16:07:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та доповнює її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається: &amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7, ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57373</id>
		<title>Примирення подружжя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&amp;diff=57373"/>
		<updated>2025-09-18T15:17:45Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Tymchuk.Mark: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
== Нормативна база ==&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]&lt;br /&gt;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”]&lt;br /&gt;
== Основна ціль примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n277 ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України] дружина та чоловік зобов&#039;язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім&#039;ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сімейним законодавством визначено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України] суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2. ст. 111 Сімейного кодексу України] передбачено, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, &#039;&#039;&#039;заходи щодо примирення подружжя не вживаються&#039;&#039;&#039;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України] передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати &#039;&#039;&#039;шести місяців&#039;&#039;&#039; крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст.111 Сімейного кодексу України]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основна ціль примирення подружжя-збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім’ї. Примирення використовується як запобіжна процедура на стадії зародження спору у подружжя та з метою уникнення розірвання шлюбу. &lt;br /&gt;
== Підстави для призначення строку для примирення подружжя ==&lt;br /&gt;
Право на охорону сім&#039;ї закріплено в основному законі держави — Конституції України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4323 ст. 48 Конституції України] кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім&#039;ї. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Ст. 51 Конституції України] наголошує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, які мають рівні права та обов&#039;язки у шлюбі та сім&#039;ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 1 ст. 5. Сімейного кодексу України] дублює норму Конституції України щодо охорони державою сім’ї, дитинства, материнства, батьківства та конкретизує її у створенні умов для зміцнення сім’ї. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”] зазначається: &amp;lt;blockquote&amp;gt;Проголошена Конституцією України  охорона сім&#039;ї  державою  полягає,  зокрема,  в  тому,  що  шлюб  може бути розірвано в судовому порядку лише за умови,  якщо встановлено,  що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.   &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із цією метою  суди повинні  уникати  формалізму  при вирішенні позовів про розірвання шлюбу,  повно та всебічно з&#039;ясовувати фактичні взаємини  подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  враховувати наявність малолітньої  дитини,  дитини-інваліда  та  інші  обставини   життя подружжя,  забезпечувати участь у судовому засіданні,  як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n546 ч.  1 ст. 111 СК] вжиття судом заходів щодо примирення  подружжя  застосовується  у  випадку  відсутності згоди  одного  з  них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення  (ч.  5  ст.  191  ЦПК) ( 1618-15 ) (чинна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7793 ч.7, ст. 240 Цивільного процесуального кодексу України] ).  Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти  розгляд  справи  для  примирення подружжя,  особливо за наявності неповнолітніх дітей.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні  строку  на  примирення  суд  заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після  закінчення  призначеного  судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на  припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.  &amp;lt;/blockquote&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Процедура призначення строку для примирення ==&lt;br /&gt;
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України], суд зобов&#039;язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text ч. 2 ст. 111 Сімейного кодексу України.]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також обоє із сторін подружжя можуть звернутися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 4-1 ст. 251 Цивільно процесуального кодексу України]).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На підставі поданої заяви суд виносить відповідну ухвалу. Копія ухвали про надання строку для примирення та зупинення провадження у справі вручається сторонам справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тривалість строку для примирення подружжя визначається судом на власний розсуд залежно від конкретних обставин справи. Передбачена також можливість його скорочення, що допускається у кількох випадках&lt;br /&gt;
*	позивач продовжує наполягати на розлученні та доводить про наявність поважних причин для розлучення;&lt;br /&gt;
*	подружжя домовилося і подало спільне прохання або роздільні прохання про скорочення періоду очікування.&lt;br /&gt;
У такому випадку суддя може прийняти ухвалу про скорочення призначеного часу очікування або зовсім скасувати час для примирення. На розсуд суду дане прохання також може бути і відхилено. Якщо чоловікові та дружині вдалося примиритися у наданий строк, то позивачу (тому, хто подавав заяву) варто подати до суду заяву про залишення позову БЕЗ РОЗГЛЯДУ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Тобто, після закінчення строку для примирення та відновлення провадження судом призначається наступна дата розгляду справи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Зразок заяви на примирення подружжя.docx|міні]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сімейне право]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Tymchuk.Mark</name></author>
	</entry>
</feed>