WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок надання житла для постійного проживання з державного або комунального фонду

2026-05-14T07:39:52Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
== Право на житло ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 47 Конституції України] '''''кожен має право на житло'''''. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Порядок надання житла для постійного проживання з державого або комунального фонду, які інші питання житлового права регламентуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловим кодексом України]
== Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення ==
Відповідно да статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text 32 Житлового кодексу України,] громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто '''після досягнення вісімнадцятирічного віку''', а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно '''з часу одруження або влаштування на роботу'''. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення '''за згодою батьків або піклувальників'''.
== Черговість надання жилих приміщень ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 42 Житлового кодексу України], жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтями 42-1, 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу], а також інших випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статті 42-1 Житлового кодексу України], у разі невідповідності житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою або заявою їх законних представників проводиться заміна такого житла (жилих приміщень).

Заміна житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, здійснюється відповідно до положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування шляхом:

* обміну житла (жилого приміщення), займаного на умовах найму (крім приватного житлового фонду);
* надання житла (жилого приміщення), за умови передачі займаного житла, що перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади.

Порядок заміни житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, у разі його невідповідності вимогам щодо безперешкодного доступу та неможливості пристосування до потреб осіб з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Житло (жиле приміщення), що надається особі з інвалідністю внаслідок заміни, має відповідати вимогам щодо безперешкодного доступу та бути пристосованим до потреб такої особи.

'''''Черговість надання громадянам жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 43 Житлового кодексу України]).

Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

=== Перенесення черговості на одержання жилих приміщень ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 44 Житлового кодексу України] передбачає, що громадянинові, який перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержання жилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text пунктом 4 статті 40 цього Кодексу].

Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

=== Першочергове надання жилих приміщень ===
'''''У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 45 Житлового кодексу України] ):''

* сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;
* Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;
* особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років",] із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
* особам, яким надано статус постраждалого учасника Революції Гідності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством України порядку;
* особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
* медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;
* особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту, партизанам громадянської і Другої світової воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту;
* особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп та особам з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;
* робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;
* матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей з інвалідністю, і одиноким матерям (батькам);
* сім'ям при народженні близнят;
* вчителям та іншим педагогічним працівникам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти.

Законодавством України право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.

=== Позачергове надання жилих приміщень ===
'''''Поза чергою жиле приміщення надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 46 Житлового кодексу України] ):''

* особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
* особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність;
* громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;
* особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;
* дітям з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;
* сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;
* особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;
* членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;
* працівникам протитуберкульозних закладів у разі виникнення професійного захворювання на туберкульоз.

Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України.

<blockquote>'''<big>''Важливо!''</big>''' <big>''Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.''</big></blockquote>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Стаття 46-1. Житлового кодексу України] передбачає забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків сімейного типу.

При винесенні в установленому порядку рішення про організацію дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми, переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими жилими приміщеннями

== Норма, розмір та додаткова жила площа ==
'''''Норма жилої площі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 47 Житлового кодексу України] ).

Норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі '''<big>13,65 квадратного метра на одну особу</big>.'''

'''''Розмір жилого приміщення, що надається громадянам''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 48 Житлового кодексу України] ).

Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (частина друга статті 50).]

'''''Додаткова жила площа''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 49 Житлового кодексу України] )

Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у ''вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Г''ромадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством України.

== Вимоги до жилих приміщень ==
'''''Вимоги, що ставляться до жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 50 Житлового кодексу України] ).

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

'''Важливо!''' '''''При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.'''''

Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 частиною п'ятою статті 54 Кодексу].

'''''Особам похилого віку''''', а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.

== Додаткова жила площа ==
Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n300 Стаття 49 Житлового кодексу України] ).

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством України.

== Порядок надання жилих приміщень ==
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих рад ===
Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об’єднань, трудових колективів.
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду ===
Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення громадян.
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду ===
Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради про надання жилих приміщень для заселення.
=== Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі ===
Якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 34)], надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтею 47 цього Кодексу], крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

Правила, передбачені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text першою і другою цієї статті,] застосовуються незалежно від належності жилого будинку.

У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

=== Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих рад, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 55 Житлового кодексу України,] жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих рад, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження надаваного житла у жилому будинку.

=== Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 56 Житлового кодексу України,] жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 26)], у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих рад та організаціями.

== Ордер на жиле приміщення ==
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадяться в порядку, передбаченому законодавством України.

=== Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 59 Житлового кодексу України,] ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
[[index.php?title=Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

2026-03-17T14:24:32Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#n357 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів] (додаток 2), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 - '''Призовники''', '''військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на [[Військовий облік|військовому обліку]].'''

Одним із видів військового обліку є '''персонально-якісний''' - покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – '''ТЦК та СП'''), органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів та передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n357 п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487]).

Взяттю на [[Військовий облік жінок|військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки]], які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (частина друга статті 37 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]).

== Перевірка інформації щодо перебування на обліку ==
У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ТЦК та СП або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби '''мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу:

# уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний назвати своє прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком).
# у ході перевірки документів перевіряється: приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# у '''разі встановлення, що громадянин порушує Правила військового обліку''', або Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення '''пропонує резервісту або військовозобов'язаному''' (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) '''прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік''', проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. ''Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка!''
# якщо резервіст або військовозобов’язаний відмовляється від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як 2 членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину;
# '''у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП''' поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить '''адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 пункт 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період)].

== Відповідальність за правопорушення, пов'язані з військовим обліком ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, а сме поставкою на військовий облік, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність.'''

==== Адміністративна відповідальність ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2264 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу:

* у мирний час - ('''3400 - 5100 грн''');
* повторно протягом року вчинення порушення - ('''5100 - 8500 грн''');
* в особливий період - ('''17000 - 25500 грн''').

'''''Керівники ТЦК та СП мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.'''''

Крім того, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою такого виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n4231 частина 5 статті 258 КУпАП]).

Це означає, що ТЦК має право одразу виносити постанову про накладення штрафу.

Постанову складає уповноважена посадова особа ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.'''

Бланк постанови затверджений І[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#Text нструкцією зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#n59 додаток № 4]). Такий штраф повинен бути сплачений '''протягом 15 днів'''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n956 частини другої статті 307-308 КУпАП] у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення '''буде стягнуто у подвійному розмірі (від 34 000 до 60 000 грн).'''

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом 3-х місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 стаття 38 КУпАП]).

'''Важливо пам'ятати, що''' сплата штрафу не звільняє громадянина від виконання своїх обов'язків, а саме поставки на військовий облік після сплати штрафу.

==== Кримінальна відповідальність ====
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України:

* карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.

Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 2 статті 337 Кримінального кодексу України] Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів:

* карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 11900 грн) або виправними роботами на строк до двох років.

Судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/118230730 Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 № 556/767/24]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Військовий облік жінок

2026-01-15T12:58:29Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021р. №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07 лютого 2022 р. №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають '''жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та за віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.'''

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

Жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період у добровільному порядку на підставі власноруч написаної заяви на ім’я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n378 додатком 13] до пункту 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (пункт 87).
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається лише у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Уточнення облікових даних ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#n398 Абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] передбачає , що інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження (''тобто до 17 липня 2024 року'').

Отже, військовозобов'язані жінки зобов'язані уточнити свої облікові дані через ТЦК та СП або ЦНАП або через електронний кабінет.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) ТЦК та СП, на території відповідальності яких вони розташовані.Та термін - 60 днів постановки на облік після здобуття освіти.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року. Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів - карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Військовий облік жінок

2026-01-15T12:53:23Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021р. №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07 лютого 2022 р. №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають '''жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.'''

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

Жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період у добровільному порядку на підставі власноруч написаної заяви на ім’я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n378 додатком 13] до пункту 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (пункт 87).
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається лише у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Уточнення облікових даних ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#n398 Абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] передбачає , що інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження (''тобто до 17 липня 2024 року'').

Отже, військовозобов'язані жінки зобов'язані уточнити свої облікові дані через ТЦК та СП або ЦНАП або через електронний кабінет.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) ТЦК та СП, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року. Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів - карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Порядок дострокового виходу на пенсію військовослужбовця

2025-12-08T08:49:29Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393]
== Пенсійне забезпечення ==
Особи, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), органів внутрішніх справ України, Служби судової охорони, податкової міліції, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, громадян інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, та деякі інші особи, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, - після досягнення '''чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.''' (п.4 ч.1 ст. 115 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"])

'''Зарахування періодів військової служби до страхового стажу''' осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону Украни "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 6 вказаної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

==== Обчислення пенсій ====
Пенсії, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".(ч.1 ст. 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"])

'''Для обчислення пенсії враховуються''' всі види грошового забезпечення, що отримували військовослужбовці перед звільненням зі служби та складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислуги років. Страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків, а заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
== Куди звертатися ==
'''Куди звертатися за призначенням пенсії: '''

Заява подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Документи про призначення пенсії розглядаються '''не більше ніж у 10-денний строк''' з дня їх надходження, і приймається рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

'''Перелік документів необхідних для отримання пенсії:'''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
* документи про стаж( трудова книжка/документи про страховий стаж, військовий квиток);
* довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;
* документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державноїподаткової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».
== Види пенсій ==
''Встановлюються відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] та бувають:''
=== за вислугу років (призначається відповідної категорії осіб довічно) ===
призначається довічно особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службам в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України:

а) '''особам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', особам, які мають право на пенсію за цим Законом, я'''кі мають вислугу 20 років і більше''': за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров’я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) о'''собам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', особам, які мають право на пенсію за цим Законом, '''які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України:''' за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення;

в) '''особам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей": за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

'''Важливо!''' '''Максимальний розмір пенсії''', обчислений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n321 статті 43], не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

'''Мінімальний розмір пенсії''' за вислугу років, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
=== по інвалідності: ===
* призначається якщо інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
* інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва, тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 5025 гривень, II групи - 4610 гривень, III групи - 4396 гривень;

іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 4605 гривень, II групи - 4396 гривень, III групи - 4186 гривень;

особам з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, сержантського і старшинського складу строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського і старшинського складу, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб молодшого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб молодшого начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України - 120 відсотків, з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб середнього і вищого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.

=== у разі втрати годувальника: ===
Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Розмір пенсії становить на одного непрацездатного члена сім'ї - 70% грошового забезпечення годувальника; на двох і більше - 90% грошового зебезпечення годувальника, але не менше 40% на кожного. Мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника - 2 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність.
=== Надбавки до пенсій ===
'''До пенсій нараховуються надбавки та підвищення, а саме:'''
* надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”];
* надбавки і підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];
* підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]. 
'''Важливо!''' До пенсій за вислугу років та по інвалідності нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, – на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Зверніть увагу!''' Для всіх видів пенсій максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
=== Перерахунок пенсії ===
Пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]).

'''''Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям'',''' особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей '''провадиться''' за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).

'''Чи продовжується виплата пенсії за вислугу років для осіб, які мають право на таку пенсію у разі їх повторного прийняття/призову на військову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань?'''
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за вислугу років, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України '''виплата пенсій на час їх служби припиняється.'''''
'''Важливо!''' При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
* ''Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за , у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту'' '''під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.'''
'''Важливо!''' Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
== Дії у разі відмови в призначенні дострокової пенсії ==
Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку (ст.66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]).

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Також, органи Пенсійного фонду можуть відмовити учасникам антитерористичної операції у призначенні дострокової пенсії, посилаючись на постанову правління Пенсійного фонду України " Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”].

'''Зверніть увагу!''' У такому разі учасники бойових дій мають право <big>'''звернутись до суду'''</big>, де вони будуть звільненими від сплати судового збору.

'''Важливо!''' Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, мають право на дострокове призначення пенсії за віком як учасники бойових дій з часу звернення - такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77665164 591/3086/16-а] від 06 листопада 2018 року за позовом до Пенсійного фонду України.
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Припинення виплати пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Замах на кримінальне правопорушення

2025-11-17T11:51:19Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України](далі- КК України)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”]
== Поняття «замах на кримінальне правопорушення» ==
'''Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. 1 ст. 15 КК України]). 
'''Незакінченим кримінальним правопорушенням''' є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n69 ч. 2 ст. 13 КК України]). 
''Стадія замаху на кримінальне правопорушення можлива лише тоді, коли правопорушення вчиняється з прямим умислом.'' Замах на кримінальне правопорушення може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).
== Ознаки замаху на кримінальне правопорушення ==
* '''вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення; '''
* '''недоведення кримінального правопорушення до кінця; '''
* '''причини незавершеності кримінального правопорушення не залежать від волі винного'''. 
Безпосередня спрямованість на вчинення кримінального правопорушення означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України (починає виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди). 
=== Відмінність замаху на кримінальне правопорушення від готування до кримінального правопорушення ===
'''Для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого кримінального правопорушення.''' Залежно від характеру кримінального посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на кримінальне правопорушення (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до кримінаьного правопорушення (наприклад, вбивства власника житла).

На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на кримінальне правопорушення настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення.
=== Розмежування замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення ===
'''Розмежовуючи замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення, необхідно враховувати:''' 
* '''конструкцію складу кримінального правопорушення, яка впливає на момент його закінчення; '''
* '''зміст умислу винної особи.''' 
Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається ''у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини Кримінального кодексу України.'' 
У разі вчинення замаху на кримінальне правопорушення з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення кримінального проступку з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону. 
''У замаху відсутня характерна для закінченого кримінального правопорушення єдність задуманого та реально вчиненого винною особою.'' Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.

''Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого.'' Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ст. 15 КК України], а тому карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з пробаційним наглядом на строк до трьох років.

''Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони кримінального правопорушення є вимушеною''. Особа не доводить кримінальне правопорушення до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити кримінальне правопорушення всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь для скоєння кримінального правопорушення, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання правопорушника тощо). ''Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення кримінально правопорушення до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (''наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).
== Види замаху на кримінальне правопорушення ==
* '''Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як:''' 
'''''замах на непридатний об'єкт'''''; 
'''''замах з непридатними засобами'''''. 
У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). 
''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). 
''Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами'' тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння малозначність,яка не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 ч. 2 ст. 11 КК України]). 
Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується. 
* За суб'єктивним критерієм закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на кримінальне правопорушення.''' 
'''В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння.''' 
Поняття закінченого та незакінченого замаху на кримінальне правопорушення викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]. 
Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 
Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. 
За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення кримінального правопорушення до кінця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України]). 
== Добровільна відмова при незакінченному кримінальному правопорушенні ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця.''' 
''Особа, яка добровільно відмовилась від доведення кримінального правопорушення до кінц''я, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ч. 2 ст. 17 КК України]). 
''У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов'', ''передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 статтею 17 КК України].'' У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 1 ст. 31 КК України]). 
''Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється.'' Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 2 ст. 31 КК України]). 
''У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення,'' залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 3 ст. 31 КК України]). 
== Відповідальність і покарання за незакінчене кримінальне правопорушення ==
'''У відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n79 16 КК України] відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.''' 
Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті врегульоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ст. 68 КК України]: 
При призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статей 65, 66, 67 КК України], враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця. 
''За вчинення замаху на кримынальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 3 ст. 68 КК України]).'' 
Довічне позбавлення волі за вчинення готування до кримынального парвопорушення та вчинення замаху на кримынальне првопорушення не застосовується, крім випадків вчинення кримынальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109-114-1 КК України], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 КК України (ч. 4 ст. 68 КК України).]

'''Абзацом 2 пункту 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]''' передбачено, що правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] ''не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила кримынальне правопорушення, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин.'' Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення кримынального правопорушення або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. 
'''Пунктом 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]''' звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК України] ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримынальних правопорушень і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчене кримынальне правопорушення, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.
== Корисні посилання ==
* [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Вибракування транспортного засобу, у тому числі під час воєнного стану

2025-10-15T08:28:35Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адімінстративні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1921 "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок"]
== Хто може звернутись ==
Скористатись послугою може як фізична особа так і юридична особа.
== Хто надає послугу ==
Вибракування транспортного засобу здійснюється у [https://hsc.gov.ua/ сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України].

У випадку коли транспортний засіб згорів або залишився на окупованій території, або був пошкоджений і не придатний до подальшого використання, власник авто може звернутися до найближчого сервісного центру МВС і замовити послугу вибракування транспортного засобу.
== Умови надання послуги ==
Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

Центри надання адміністративних послуг та суб’єкти надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу суб’єкта звернення забезпечують складання заяви в електронній формі, її друкування та надання суб’єкту звернення для перевірки та підписання.

3. Забороняється вимагати від суб’єкта звернення для надання адміністративної послуги документи або інформацію, не передбачені законом. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text ст.9 Закону України "Про адміністративні послуги"]).

Вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.

Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#n282 п.45 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів)].
== Документи для отримання послуги ==
'''Для проведення процедури потрібно підготувати такий пакет документів:'''
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* документ, що посвідчує особу уповноваженого представника (для фізичних осіб — нотаріально посвідчена довіреність);
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (за наявності);
* номерні знаки (за наявності);
* документ, що посвідчує особу уповноваженого представника (для фізичних осіб — нотаріально посвідчена довіреність);
* Для фізичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ — пояснення.
* Для юридичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ акт службового розслідування, довіреність, оформлена у встановленому порядку, копія рішення власника, засвідчена у встановленому порядку (для організацій з державною формою власності — згода або дозвіл відповідних суб’єктів управління майном), наказ на призначення відповідальної особи'','' акт на вибракування.
* При викраденні номерних знаків або свідоцтва про реєстрацію ТЗ – постанова (довідка) органу внутрішніх справ про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення номерних знаків (знака), свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), або постанова (довідка) про порушення кримінальної справи.
== Вартість послуги ==
Послуга вибракування транспортного засобу надається безкоштовно.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту подання документів.
== Підстави для відмови в наданні послуги ==
'''Підстави для відмови в наданні послуги:'''
* Подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.
'''Зверніть увагу!''' Для оскарження відмови в наданні послуги потрібно звернутись до Окружного адміністративного суду. Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача.

'''Після вибракування транспортний засіб вважається офіційно знищеним і не підлягає відновленню реєстрації, окрім випадків, передбачених судом.'''
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/poslugi-pov-yazani-z-avto/vibrakuvannya-transportnogo-zasobu/ Вибракування транспортного засобу]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Розшук військовослужбовців зниклих безвісти

2025-09-05T12:24:31Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 511 Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Функціонує '''«гаряча лінія» з розшуку осіб зниклих безвісти:'''
* 0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00);
* 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення вайбер та телеграм);
* для зв’язку з працівниками кол-центру можна скористатися e-mail: war2022people@gmail.com
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - Олег Котенко (тел. 099-792-0126).

'''Зверніть увагу!''' [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Інформація''' '''Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції:''']
* [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Що робити у разі, коли Ви не маєте зв’язку з близькою людиною понад три дні і ця людина знаходилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території''']?
* '''[https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''
|}
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»] (далі – Закон) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

'''Особливими обставинами''' вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 (абзац 4 частина перша статті 1 Закону]).

'''Інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 абзац 7 частина перша статті 1 Закону]).

'''Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 частина перша статті 4 Закону]).
== Алгоритм розшуку ==
У випадку тривалої втрати зв'язку із військовослужбовцем, варто зв'язатися з '''військовою частиною''' (гаряча лінія, безпосередній командир, командир частини), або з Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та дізнатися причину відсутності зв’язку.

♦ '''Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки''' надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини, де проходив службу військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині.

♦ Окрім цього можна звернутися до територіального підрозділу '''Національної поліції України''', яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 частини 1 статті 18 Закону] приймає заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

''Заяву про розшук особи можуть подати'':

- родичі такої особи;

- представник військового формування;

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;

- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення;

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

''Способи звернення:''
# на телефон 102 (цілодобово);
# на телефон гарячої лінії 089 420 18 67 (цілодобово);
# направлення інформації поштою;
# безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України.
# на єдину інформаційну платформу МВС - znykli-bezvisti.mvs.gov.ua/.
Разом із наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, рідні військовослужбовця мають право погодитись на відібрання у них біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження.

Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати '''Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''', протягом ''трьох днів'' з моменту отримання такої інформації або заяви. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру протягом 24 годин в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом], ''протягом 24 годин'' після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

'''Важливо!''' ''Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.'' Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

'''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт смерті зниклого''', Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого.

'''Важливо!''' ''Наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК.''

♦ '''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт перебування в полоні''' військовослужбовця, необхідно звернутися до '''Національного інформаційного бюро''' (далі - НІБ), дані про зниклу людину після цього потрапляють до Реєстру НІБ.

Функції НІБ покладені на Державне підприємство "Український Національний центр розбудови миру", яке знаходиться під управлінням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій УКраїни.

''Способи звернення''
# Сайт: [https://nib.gov.ua/ nib.gov.ua] .
# Зателефонувати на гарячу лінію 1648; +38 044 287 8165 (цілодобово);
# Скористатися Телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
# направлення інформації електронною поштою:nib.uncp.info@gmail.com.
НІБ діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та консолідує всю інформацію стосовно кожної людини, яка зникла внаслідок воєнних дій.

Якщо на момент вашого звернення НІБ володіє інформацією про місцезнаходження особи, яку ви розшукуєте, або її перебування у полоні/заручниках - вас про це повідомлять. Для того, щоб розшукати особу, НІБ передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (у разі наявності інформації про її перебуванні у полоні).

♦ '''Координаційний штаб з питань поводження з оборонцями України, які перебувають у полоні держави-агресора, цивільними особами, позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії, особами, зниклими безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, та військовополоненими ворогами''' є тимчасовим допоміжним органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань поводження з військовополоненими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#n27 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257.]

Також Координаційний штаб з питань поводження з оборонцями України, які перебувають у полоні держави-агресора, цивільними особами, позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії, особами, зниклими безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, та військовополоненими ворогами здійснює '''''повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України''''', які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441 (для службового користування).

''Звернутися до Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими можна шляхом'':
# заповнення [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevfKFWHPJ7dyE-ob5Zk5fA4QyejSJeo4YBbPCkax27UyzLeg/viewform «Анкети Оборонця»] у розділі «Корисні посилання», яка розміщена на сайті https://koordshtab.gov.ua/
# електронною поштою: koord.shtab@gmail.com (для м. Києва)
# зателефонувавши за номером: 0 800 300 176 (для м. Харків), 0 800 300 529 (для м. Києва), 0 800 200 202 (для м. Миколаїв),0 800 200 606 (для м. Вінниці);
# скористатися Телеграм-чатботом: t.me/Koord_shtab
♦ Також при Службі безпеки України функціонує '''Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ''' (далі – Об’єднаний центр), який створює та веде облік осіб, які незаконно позбавлені волі, захоплені та утримуються незаконними збройними формуваннями у районі збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечує ведення переговорного процесу щодо пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб та розглядає заяви, звернення, повідомлення з питань, віднесених до компетенції.

Інформаційний центр (call-центр) Об’єднаного центру:

- приймає та розглядає заяви, звернення та повідомлення (у тому числі в електронному вигляді) з питань пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, а також з інших питань, віднесених до його компетенції;

- організовує та бере безпосередню участь у спілкуванні з членами сімей, близькими родичами, іншими законними представниками постраждалих осіб (у тому числі у режимі телефонного зв’язку), надає їм відповідну консультативну допомогу з питань, віднесених до його компетенції;

- реєструє, накопичує, зберігає, змінює, поновлює інформацію про незаконно позбавлених волі осіб, забезпечує ведення автоматизованого обліку такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-19#n16 пункт 11 Положення про Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях]).

''Способи звернення:''
# зателефонувавши за номером: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01;
# електронною поштою: united.centre.ssu@gmail.com
# сайт: nib.gov.ua;
# зателефонувати на гарячу лінію 1648; +380442878165 ( цілодобово);
# скористатися телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
{| class="wikitable"
|'''[https://www.youtube.com/watch?v=_EKYulxznec Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги: Алгоритм дій з розшуку зниклого безвісті військовослужбовця: що потрібно зробити?]'''
|}

== Відомості, які необхідні при зверненні до уповноважених органів ==
* Прізвище, ім’я та по-батькові, дата народження, особистий номер мобільного зв'язку;
* Копія паспорту, військового квитка;
* Посада/звання, військово-облікову спеціальність (якщо відомо);
* Військова частина, де проходив службу/Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де призивався;
* Дата зникнення;
* Дата, час, спосіб останнього зв'язку;
* Місце зникнення, обставини зникнення;
* Прізвища, ім'я, по батькові та контакти колег по службі;
* Фотографії, опис особливих прикмет (шрами, татуювання, родимі плями, імпланти, переломи, тощо);
* Фотоматеріали, які підтверджують факт перебування особи в полоні, загибель, тощо.

== Зразки документів ==
* [https://pravo-ua.com/project/collier-throughway-south-santinaborough-in/ Зразки заяв про розшук зниклої безвісти особи, отримання інформації про полоненого, включення в списки на обмін та ін.] (волонтерський рух "Адвокати ЗСУ").
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Службовий твір

2025-08-18T06:35:11Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n7 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF/print Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
== Поняття службового твору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n7 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] автором є фізична особа,яка своєю творчою діяльністю створила твір.'''Службовий твір''' - ''твір, створений працівником у зв’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором (контрактом).'' Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в ''результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом)''. Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Для того, щоб результат інтелектуальної творчої діяльності вважався «службовим об’єктом», він має бути '''наділений наступними властивостями:'''
* '''об’єкт повинен бути створений працівником у зв’язку із виконанням обов’язків за трудовим договором (часовий фактор)'''. Тобто потрібно, щоб службовий об’єкт був створений протягом певного періоду часу, в межах терміну дії належним чином оформленого трудового договору (контракту) між працівником та роботодавцем;
* '''результат інтелектуальної, творчої діяльності повинен бути пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівника'''. У законодавстві щодо правового регулювання службових об’єктів права інтелектуальної власності чітко не визначено поняття та зміст службових обов’язків. Єдине згадування про них є в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»] (стаття 1), де під службовими обов’язками розуміються зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Зазвичай службові обов’язки обумовлені кваліфікацією, професією та конкретною займаною посадою працівника. Обов’язки, пов’язані із творчою діяльністю, крім трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у відповідних посадових, службових інструкціях чи інших локальних документах підприємства;
* '''створення об’єкта права інтелектуальної власності працівником за окремим дорученням роботодавця'''. Окреме доручення роботодавця може зобов’язати працівника до діяльності, що може призвести до створення об’єкта права інтелектуальної власності, тільки у разі, якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов’язків та відповідно до трудового договору (контракту) між роботодавцем і працівником. Якщо ж окреме доручення надається роботодавцем поза межами трудових обов’язків працівника, створений працівником об’єкт права інтелектуальної власності не може вважатися службовим;
* '''створення працівником об’єкта права інтелектуальної власності з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця'''. Тобто об’єкт права інтелектуальної власності було створено працівником поза межами трудових обов’язків або після припинення трудових відносини з роботодавцем чи у вільний від роботи час, визнання за таким об’єктом статусу службового повинно відбуватися з урахуванням того, чи був такий об’єкт створено з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва роботодавця і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця.
== Авторське право. Момент виникнення та складові ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2346 частини першої статті 437 Цивільного кодексу України] '''авторське право виникає у його автора в момент створення твору.'''

Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми).

''Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.'' '''Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.'''

Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Автор має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, включаючи супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2346 частина 1 статті 439 Цивільного кодексу України]

Тобто, '''авторське право складають:''' ''особисті немайнові права та майнові права.''
==== Особисті немайнові права автора: ====

* право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
* право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
* право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
* право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
* право надати назву твору або залишити його без назви;
* право присвятити твір особі (особам), події або даті.

'''Приналежність:'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 частини першої статті 429 Цивільного кодексу України] ''особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.'' У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Проте в жодному законодавчому акті не деталізується, які саме немайнові права можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник.

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256 статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] ''авторське особисте немайнове право на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то ''особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними.''

Відповідно до п. 35, 37 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. '''Закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір не означає припинення особистих немайнових прав, які діють безстроково.'''
==== Майнові права інтелектуальної власності на твір: ====
* право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо; Використанням твору є також інші дії, встановлені законом;
* виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
'''Приналежність:'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358 частини другої статті 440 Цивільного кодексу України] майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358 частина третя статті 440 Цивільного кодексу України]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 частини другої статті 429 Цивільного кодексу України] ''майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту), належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] ''майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.'' Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором ([http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html Зразки]). У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Відповідно до п. 35 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] ''якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором.''
== Винагорода ==
Якщо майнові права на твір переходять до роботодавця, працівник, який є автором службового твору, має право на винагороду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256 п. 2, ч.2 статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»]).

За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Зазначені договори виступають як засоби доказування. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта.

''Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору'', оскільки '''заробітна плата -''' це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а '''авторська винагорода -''' це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом. У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та справа розглядається в суді,то суди при обчисленні такої винагороди зазвичай керуються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"].

Розмір і порядок оплати винагороди за кожний спосіб використання службового чи замовленого твору або об'єкта суміжних прав встановлюються договором творця з роботодавцем чи замовником. Такий договір може бути:

* трудовим (із зазначенням у ньому положень про розподіл виключних майнових прав на твір між роботодавцем і автором чи іншим творцем, розміру винагороди, переліку службових обов'язків зі створення певного твору чи творів, характеру службового завдання тощо);
* цивільно-правовим, укладеним як до, так і після створення твору чи об'єкта суміжного права.

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок повернення сплаченого до Пенсійного фонду України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири

2025-08-14T07:15:22Z

Tinha.Alona: /* Вартість */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13 Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
== Загальні відомості ==
'''Громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше, звільненні від сплати 1 % збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду України (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"] та пункт 151 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740] (далі - Порядок).

При купівлі нерухомого майна покупець, під час оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, сплачує збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1 % від вартості житла, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"]. 
'''ВАЖЛИВО!''' Без сплати збору до Пенсійного фонду України нотаріуси не посвідчать договір купівлі-продажу нерухомого майна! 
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! ''' Проте згідно з підпунктом 4 пункту 153 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
|}
Відповідно до аналізу пункту 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] '''існує такий перелік документів для підтвердження придбання житла вперше:'''
* заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
* відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав). Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія] та самостійно роздрукувати чи в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центрі надання адміністративних послуг] (ЦНАП) ''(додатково рекомендується отримати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна - довідки з усіх цих реєстрів в вигляді одного документа формуються на запит в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ ЦНАП] чи [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія]. Запит слід робити щодо особи, ввівши прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Вартість послуги станом на 2025 рік - 40 грн.)''
* документи що підтверджують невикористання житлових чеків (довідки з місць проживання з 1992 року). Отримати таку довідку можна у відділенні АТ "Ощадбанку" чи в деяких ЦНАП (послуга ще не внесена у всі ЦНАП, тому рекомендується звертатись в АТ "Ощадбанк").
* підтверджуючий документ виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, про факт перебування у черзі на одержання житла.
'''Таким чином в особи, яка бажає повернути 1 % сплачених до Пенсійного фонду України, наступний почерговий порядок дій:'''
# '''Нотаріус''' може звільнити від сплати 1 % ще при укладенні договору. Нотаріус не мав би вимагати квитанції про оплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та посвідчити укладення договору на основі наданих клієнтом документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], проте часта ситуація коли нотаріуси бояться брати на себе відповідальність.
# '''Пенсійний фонд України -''' у випадку відмови нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу, в результаті чого сплачено 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, особі слід звернутись за заявою про повернення сплачених грошових коштів з долученням документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку].
# '''Суд''' - у випадку відмови Пенсійного фонду України повернути 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, можна звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] щодо оскарження такої відмови.
== Дії, необхідні для повернення збору від Пенсійного фонду України ==
'''Порядок дій щодо повернення сплаченого до Пенсійного фонду України 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлю квартири:'''
# Звернутись до Пенсійного фонду України з заявою про повернення сплачених грошових коштів з посиланням на норму [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідно до якої особа звільняється від сплати збору ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_до_пенсійного_фонду_про_повернення.docx Зразок заяви до пенсійного фонду]) до заяви необхідно додати: копію договору купівлі-продажу, копію квитанції про сплату пенсійного збору та довідку з банку, з реквізитами для повернення коштів; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;
# Отримавши відмову від Пенсійного фонду України або ж взагалі у разі відсутності відповіді, потрібно звертатися до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] з позовом щодо повернення сплаченого збору.
# При задоволенні позову Пенсійний фонд України формує та подає до управління Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
'''ВАЖЛИВО!''' При зверненні до Пенсійного фонду України слід подати документи згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], а саме заяву, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків, документ що підтверджує сплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Навіть в випадку відмови Пенсійного фонду України, дотримання порядку подачі документів є важливим для подальшого імовірного оскарження відмови Пенсійного фонду України до суду, оскільки в випадку подачі неповного пакету документів зменшуються шанси оскарження. Рекомендується також додати копію договору купівлі-продажу.
== Порядок звернення до суду ==
=== Підсудність справи ===
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
=== Строк звернення до суду ===
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
=== Перелік необхідних документів ===
'''До позовної заяви необхідно додати наступні документи:'''
* паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* квитанцію про сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
* інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна);
*документ, що підтверджує невикористання житлових чеків ''(за наявності)'';
* відмову Пенсійного фонду України про повернення сплачених грошових коштів;
*документ, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (зазвичай це виконавчі комітети районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради) про те, що особа, перебуває у черзі на одержання житла ''(за наявності)'';
*копія договору купівлі-продажу житла;
* квитанцію про сплату судового збору.
=== Вартість ===
За подачу позовної заяви сплачується [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_сплати_судового_збору#:~:text=судовий%20збір%20сплачується%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20справляється%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20сплачується%20його%20правонаступником,повертається%20і%20перерахунок%20не%20здійснюється. судовий збір] у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 розміру у 2025 році - 1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Розрахунки_фізичних_осіб_між_собою_за_договорами_купівлі-продажу,_які_підлягають_нотаріальному_посвідченню Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Збір_на_обов%27язкове_державне_пенсійне_страхування_при_купівлі_автомобіля_та_нерухомого_майна Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:13:15Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}
== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації проводиться одноразово структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917] .
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''
=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України

2025-07-16T08:26:01Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2018 Указ Президента України від 12 січня 2018 року № 5 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3265-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам"]

== Зміст майнового права дитини ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 31 ЦК України] фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 32 ЦК України] визначає обсяг цивільних майнових прав.
Крім правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 31 Кодексу], '''фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право''':
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
<big>Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.</big>

'''На вчинення''' неповнолітньою особою '''правочину''' щодо транспортних засобів або нерухомого майна '''повинна бути''' '''письмова нотаріально посвідчена згода''' батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

'''Згода''' на вчинення неповнолітньою особою правочину '''має бути одержана''' від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Глава 14 СК України] визначає порядок здійснення майнових прав дітей ними особисто та через законних представників.

=== Роздільність майна батьків і дітей ===
'''Батьки і діти''', зокрема ті, які спільно проживають, '''можуть бути''' самостійними власниками майна.

'''Важливо!''' При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 (стаття 173 Сімейного Кодексу України])

=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===
'''Майно''', придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), '''є власністю дитини'''.

=== Спільна сумісна власність ===
<big>Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на '''праві спільної сумісної власності.'''</big>

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

'''Важливо!''' У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

'''Якщо''' '''виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, '''мають право''' на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 175 Сімейного Кодексу України])
=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===
'''Батьки зобов'язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

'''Важливо!''' Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
=== Управління майном дитини ===
'''Батьки управляють майном''', належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

'''Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:'''
* відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов'язання від імені малолітньої дитини;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина".
'''Батьки мають''' '''право дати згоду на вчинення''' неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною другою статті 177 СКУ], лише з дозволу органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться ''протягом одного місяця'', і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

'''Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:'''

# мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
# судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
# до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
# особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
# між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
# між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
# вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

'''Згідно ч. 5 ст. 177 СК України сказано''', що на вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова та нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

'''Важливо!''' Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

'''Важливо!''' Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 177 Сімейного Кодексу України])
=== Використання доходу від майна дитини ===
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
=== Право власності на аліменти, одержані на дитину ===
'''Важливо!''' Аліменти, одержані на дитину, '''є власністю дитини'''.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 179 Сімейного Кодексу України])

== Захист майнових прав дітей ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/print статті 154 СК України] '''на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.'''

* Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
* Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
* Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

'''Важливо!''' Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

'''Важливо!''' Якщо один із батьків вчиняє правочин без необхідної згоди другого батька, другий батько має право звернутися до суду з вимогою визнати такий правочин недійсним. Така процедура дозволяє забезпечити додатковий захист прав дітей та виключити зловживання з боку одного з батьків.

== Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей: ==

# органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;
# служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..);
# органи поліції;
# суди;
# громадські організації.

== Повноваження органу опіки та піклування у сфері захисту майнових прав дітей: ==
# вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
# вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;
# вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
# оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
# охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
# провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
'''Увага!''' Згідно закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам ст. 177 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

"2. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказу Міністерства юстиції №14/5] орган опіки та піклування має право офіційного дозволу перед будь-якими нотаріальними правочинами з майном дітей або осіб під опікою:

1) відчудження або відмова від прав на нерухоме майно чи транспорт;

2) передача майна;

3) написання зобов'язань від імені дитини.

'''Вийняток! Дозвіл не потрібний, коли майно набувається ( для дитини ( у спадок або дарування)).'''

== Див. також ==
* [[Опіка і піклування над дітьми]]
* [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]
* [[Перевірка цільового використання аліментів на дитину]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Переважне право орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення

2025-06-18T11:31:23Z

Tinha.Alona: /* Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Визначення земель сільськогосподарського призначення ==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються''' землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо), відповідно до пунктів 1-2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності ==
Відповідно до ''пункту 2 статті 131'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання'''. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

У свою чергу, згідно зі ''статтею 9'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»], '''орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається'''. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-III].

Так, відповідно до ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''

а) ''у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення'' (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у ''другу чергу - орендар земельної ділянки,'' який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону зазначені особи не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вони можуть в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 130-1 Земельного кодексу України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

'''''За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.'''''

'''Нотаріус зобов’язаний''' протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

'''Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.''' Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

'''У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу зазначена процедура здійснюється повторно.'''

Зазначені вимоги ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III] '''не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:'''
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура здійснюється повторно.

'''У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець. (ч. ''4'' ст. ''130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

Також, відповідно до ''пункту 6-1'' ''розділу'' ''X'' "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III]. Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів..
== Земельні торги (аукціон), переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності на аукціоні ==
'''Земельні торги (аукціони)''' — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Так, відповідно ''до ч.2 ст.135'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція). Тобто покупцем стає особа яка запропонувала:
* найвищу ціну за земельну ділянку;
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
* найвищу орендну плату за земельну ділянку
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

'''Організатор земельних торгів з продажу земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити про проведення таких торгів суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки не пізніш як за 30 календарних днів до дня проведення відповідних торгів.''' Справжність підпису на повідомленні засвідчується нотаріально. (ч.3 ст. 135 Земельного Кодексу України).

'''Організатором земельних торгів є''':
* '''у разі продажу земельної ділянки''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
* '''у разі продажу емфітевзису, суперфіцію''' - особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;
* '''у разі укладення на аукціоні договору оренди земельної ділянки''' - особа, яка відповідно до закону може виступати її орендодавцем;
* '''у разі укладення на аукціоні договору суперфіцію або емфітевзису''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень,
* '''у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження"''', - державний виконавець.
Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та оператором електронного майданчика.

Розмір, порядок сплати та повернення винагороди, що сплачується переможцем земельних торгів оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Витрати (видатки), здійснені на підготовку лота для продажу на земельних торгах (крім випадків продажу на земельних торгах земельних ділянок приватної власності), відшкодовуються переможцем земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ==
Відповідно до ч''.7 ст.130'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності '''забороняється'''. Це положення означає, що такі ділянки не можуть бути продані, незалежно від їх цільового призначення в рамках сільськогосподарського використання.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Оподаткування фізичними особами грошових переказів, отриманих із-за кордону

2025-06-18T11:15:31Z

Tinha.Alona: /* Порядок декларування іноземних доходів */

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1906-15 Закон України «Про міжнародні договори України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1274810-12#n12 Лист Державної податкової служби України «Про рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування»]
== Види іноземних доходів ==
Питання оподаткування грошових переказів, що отримуються фізичними особами — резидентами України з-за кордону, набуло останнім часом особливої актуальності.

Так, Міндоходів зазначає, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 162.1 ПКУ] встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ]):
* проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
* спадщину;
* подарунки;
* виграші;
* призи;
* доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
* доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів;
* доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
* дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
* інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних контролюючим органам.
Ураховуючи, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують на необхідності включення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону від фізичних осіб, які є родичами, зупинимося на цьому питанні докладніше. Отже, перше запитання, яке тут виникає: чи будуть ці суми доходом для фізособи — отримувача таких коштів? Все залежатиме від того, хто перераховує ці кошти фізособі — резиденту України.

Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено обов’язок:
* дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]).
Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) для чоловіка (дружини), матір’ю (батьком) для дітей у зазначених вище випадках, а також дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї і повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону. Тобто якщо фізособа отримує грошові кошти від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів не буде для цієї фізособи доходом.

Разом із тим фізична особа — резидент України, яка отримує дохід за кордоном, згідно з чинним законодавством зобов’язана задекларувати такий дохід в Україні та сплатити з нього ПДФО (розмір ставки ПДФО на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.167.2-167.5 ПКУ] складає 18%).

У всіх інших випадках перекази, отримані з-за кордону від родичів чи інших фізичних осіб, підлягають оподаткуванню, проте тільки в тому випадку, якщо такі надходження не згадуються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 ст. 165 ПКУ] серед тих, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наприклад, видача та повернення позики, аліменти тощо).
== Порядок оподаткування ==
Згідно з п.п. 163.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є у тому числі й іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Оподаткування таких доходів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 170.11 ПКУ.]
Іноземні доходи включаються до складу річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] обкладаються ПДФО за ставкою 18%. Винятком є дивіденди з іноземним джерелом походження, оподатковувані за ставкою 5 % відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 167.2 ПКУ].
Згідно з п.п. 170.11.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в разі отримання іноземних доходів при поданні річної декларації платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо між країною, у якій виплачується дохід, та Україною укладено договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000087.html Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування] (станом на 04.02.2020 р.), наведено в листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 13.5 ПКУ] для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де було виплачено такий дохід, довідку про суму сплаченого в цій країні податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу: не можна буде зарахувати у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків:
* податки на капітал (приріст капіталу);
* податки на майно;
* поштові податки;
* податки на реалізацію (продаж);
* інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
При розрахунку суми річного податкового зобов’язання слід мати на увазі, що сума податку з іноземного доходу платника податків — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.4 ПКУ]).

Окремо зупинимося на ситуації, коли резидент України легально працює за кордоном та перераховує грошові кошти своїм родичам чи іншим особам, щодо яких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ] не встановлено обов’язок з їх утримання. Виходить, що «гастарбайтер» повинен за підсумками року задекларувати свої іноземні доходи. Якщо працював він офіційно, то з його заробітної плати сплачувався податок за правилами країни отримання доходу. За наявності договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримання доходу платник податків може отримати зазначену вище довідку і в такому разі зменшити суму річного податкового зобов’язання. Що ж до фізособи, якій «гастарбайтер» перераховував грошові кошти, то для неї такий дохід буде іноземним. За підсумками року з такого доходу має бути сплачено ПДФО (причому отримувач уже не зможе зменшити річне податкове зобов’язання, оскільки безпосередньо він не сплачував податок за кордоном).
== Порядок декларування іноземних доходів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 пп. 168.2.1 і 170.11.1 ПКУ], якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — отримувача, який при цьому зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно з п. 164.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] при нарахуванні (отриманні) доходів у вигляді валюти такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Строк подання декларації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 49.18.4 ПКУ] — '''до 1 травня року''', наступного за звітним, крім окремих випадків, передбачених розд. IV ПКУ*.

* У разі відсутності у платника податків підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.2. ПКУ]).

* Платники податків — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 179.3 ПКУ]).
За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 120.1 ПКУ] передбачено штраф у розмірі 340 грн. Це фіксований штраф за неподання декларації про доходи, який застосовується незалежно від суми податку до сплати.

Крім того, якщо фізична особа у звітному році мала доходи, що підлягають оподаткуванню, та не задекларувала їх у встановленому порядку, і про це стало відомо контролюючим органам, і якщо вони змогли довести факт отримання таких доходів платником податків, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 123.1. ПКУ] такі контролюючі органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання, що тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми такого зобов’язання.

Згідно з п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 179.7 ПКУ] фізична особа зобов’язана самостійно '''до 1 серпня року''', наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Якщо платник податків не сплатив суму грошового зобов’язання за декларацією протягом зазначеного строку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 126.1 ПКУ] він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
* у разі затримки до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

* у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Також у разі, якщо фізична особа зобов’язана була задекларувати іноземні доходи та сплатити суму податку за декларацією, але своєчасно не зробила цього, несплату податку, що виникла, може бути кваліфіковано як умисну, і в цьому випадку фізичній особі загрожує кримінальна відповідальність, передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III].

Чинне на сьогодні законодавство вимагає від фізичних осіб декларувати доходи із джерелом їх походження за кордоном, а за відсутності їх декларування або несплаті у строк узгодженого в декларації податкового зобов’язання передбачає відповідальність аж до кримінальної.

Як уже зазначалося, у випадках, коли йдеться про перерахування грошових коштів між членами однієї сім’ї, в особи, яка їх отримує, не виникає дохід у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ], і відповідно декларувати такі перерахування та сплачувати з них податок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 17.11.1 ПКУ] немає підстав.
[[Категорія: Податкове право]]

Страхування творів мистецтва

2025-05-16T06:24:21Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про музеї та музейну справу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325 "Про затвердження Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам'яток Музейного фонду України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text Наказ Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 "Про затвердження Положення про видачу сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»] <big>'''страхування'''</big> - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

'''Договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

===== Страхувальниками на ринку страхування творів мистецтва є: =====
а) юридичні особи:

* Галерії, виставкові комплекси,антикварні магазини;
* Великі банки, фінансові корпорації)корпоративні колекції);

б) фізичні особи:

* Приватні колекціонери;
* Арт-дилери.

===== Предмет договору страхування: =====
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

* з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

* з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

* з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). '''Див. додатково''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F '''Договір страхування''']
== Предмет страхування творів мистецтва ==
Відповідно до ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про музеї та музейну справу»] та п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325], музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання Музейного фонду України та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування, реставрації або проведення наукової експертизи, підлягають обов'язковому страхуванню.

Порядок встановлення їх оціночної та страхової вартості визначають центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного фінансового контролю.

''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:''

* ''постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;''
* ''внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.''

У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють стр

Договір страхування творів мистецтва, як правило, стосується майна, яке зберігається в музеях, галереях, приватних колекціях та інших місцях, де твори мистецтва тримаються постійно.

'''До предметів страхування творів мистецтва належать:''' картини, малюнки, скульптури, рідкісні книги, гравюри, килими, рукописи та інші твори, які мають історичну та культурну цінність.

== Форми страхування ==
'''''Страхування творів мистецтва може бути:'''''
# добровільним (наприклад, приватні колекції картин, малюнків, скульптур, вин, рукописи та ін.);
# обов’язковим. 
'''Обов'язкове страхування'''

В Україні передбачено обов’язкове страхування творів мистецтва відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80#Text ст. 23 Закону України «Про музеї та музейну справу»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text п. 1.2. Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 13.07.98 р. № 325,] пам’ятки Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, підлягають обов’язковому страхуванню. Тож, обов’язковому страхуванню підлягають лише предмети на період їх вивезення поза межі України.

== Експертиза творів мистецтва ==
Специфіка арт-ринку полягає в тому, що твір мистецтва немає вартості, а інвестиційна привабливість дорівнює нулю, до проведення експертизи. 
Тому, '''головна умова страховика для укладення договору є проведення експертизи, встановлення справжності, отримання документів підтверджуючих цінність та вартість твору.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325], експертизи, що проводяться з метою визначення оціночної та страхової вартості музейних предметів, здійснюються фондово-закупівельними комісіями музеїв із залученням профільних експертів-фахівців. Визначенню оціночної вартості музейних предметів передує їх наукова атрибуція (п.п. 1.3., 1.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]).

Запис про оціночну вартість музейних предметів зафіксовується в актах приймання на постійне збереження, книгах надходжень, уніфікованих паспортах, інвентарних та спеціальних інвентарних книгах.

Запис про страхову вартість музейних предметів здійснюється в актах видачі музейних предметів на тимчасове збереження та списках, що до них додаються.

За максимальною шкалою цінності визначається вартість предметів, занесених до Державного реєстру національного культурного надбання.

'''Комплекс оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату складається з трьох послідовних етапів.'''

'''''І - Першим етапом є технологічна експертиза твору мистецтва, під час якої визначається час створення твору за датуючими ознаками.''''' 
Комплекс досліджень з використанням неруйнівних та лабораторних методів дослідження основи, ґрунту, барвистого шару, що пов’язує. Технологи надають мистецтвознавцю інформацію про те, які речовини входять до складу досліджуваного предмета мистецтва, у який період часу дані речовини були отримані. 
'''''ІІ - Наступним етапом є мистецтвознавча експертиза та атрибуція (встановлення авторства) твору мистецтва та антикваріату''''' 
Експерти мистецтвознавці багато в чому спираються на результати технологічного дослідження. Але тільки під час мистецтвознавчої експертизи, запрошений фахівець оцінює наскільки характерним є твір для даного художника, чи є його аналоги в музеях. Тільки мистецтвознавці мають право назвати ім’я автора. 
До мистецтвознавчої експертизи конкретного твору залучаються лише найбільш авторитетні мистецтвознавці з тих, до чиєї вузької професійної спеціалізації відноситься передбачуваний автор твору. При проведенні експертизи творів класичного мистецтва, коли передбачувана оцінка перевищує $ 100 000 страховиком може бути запропоновано досягнення консенсусу декількох незалежних експертів. Можна припустити, що у подальшому на цю суму збільшиться вартість твору, що буде посвідчуватися актом експертизи, який має бути передано новому власнику твору мистецтва. 
У випадках, коли норми і звичаї міжнародного ринку вимагають включення твору художника в систематичний каталог, страхова компанія бере на себе організацію експертизи у фахівців фонду художника (товариства, що випускає систематичний каталог автора). 
'''Так можна визначити найважливіші принципи у безкомпромісному підході у проведенні мистецтвознавчої експертизи твору:'''
* залучення найбільш авторитетних мистецтвознавців, вузької професійної спеціалізації;
* підставою мистецтвознавчої експертизи є результати технологічного дослідження твору. 
'''''ІІІ - Завершальним етапом є проведення комплексу робіт спрямованих на виявлення ринкової вартості твору мистецтва або антикваріату.''''' 
Оцінка творів мистецтва не має сенсу без встановлення автентичності оцінюваного твору, тому перш ніж приступити до оцінки, проводиться комплексна експертиза творів мистецтва. Оцінка – це не тільки експертне встановлення об’єктивної ціни, але і процес створення оціночного висновку, відповідно до вимог закону та міжнародних стандартах. 
<big>Оцінка майна, майнових прав здійснюється</big> відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. 
Оцінка спирається на об’єктивно підтверджену інформацію. Крім досвіду, оцінка вимагає наявності спеціальної освіти та ліцензії у експерта. Результати оцінки антикваріату та творів мистецтва приймаються міжнародним ринком страхування, тільки при наявності у фахівця багаторічного досвіду роботи в даній сфері. Здебільше законодавством передбачена необхідність отримання ліцензії для здійснення оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. 
Експертна оцінка залежить від позиції, кваліфікації та доброчесності експерта, несправедливість та недобросовісність якого складно довести, через вплив суб’єктивних факторів на вартість творів мистецтва.
Кваліфіковану експертизу творів проводять співробітники державних установ та реставраційних центрів. 
Переважна більшість предметів, що знаходяться в приватних колекціях, не мають письмово оформленого висновку експертів. Передусім це стосується предметів, що були отримані в порядку спадкування. Найчастіше достовірність предмета встановлюється на основі провенанса або походження. Престижне походження збільшує вартість твору. Проте, не може слугувати прямим доказом достовірності, оскільки існують випадки, коли в зібраннях престижних музеїв та колекціонерів траплялися підробки. Відомий випадок, коли колекціонер дізнавшись, що в його колекції імпресіоністів немає жодної справжньої картини наклав на себе руки. 
Походження може приймати різні форми: сертифіката або заяви про справжність від повноваженого органу або мистецтвознавця; клейма (напису) про перебування твору на виставці або галереї; оригіналу квитанції про продаж; фільму або запису про автора твору; імена попередніх власників предмета мистецтва; документа від визнаного експерта або уповноваженого органу влади у сфері мистецтва; статті з газеті, журналі, що містять згадування або ілюстрацію предмета; згадки або ілюстрації твору в книгах чи каталогах виставок; усна інформація від особи, яка знайома з автором. 
Престижне походження також надає важливу інформацію і уявлення про значення твору в історії мистецтва. Недобросовісні продавці, знаючи значення походження, воліють до його фабрикування. Проте, фальшиве походження в більшості випадків легко виявити. 
 
В Україні кваліфіковані оцінювачі працюють на замовлення Міністерства культури і туризму, як правило, займаються встановленням вартості музейних експонатів і внесенням даних про них до Державного реєстру національної культурної спадщини або самостійно. Сертифікацію музейних оцінювачів здійснює Фонд державного майна України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0312-02#Text «Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» затвердженого наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479]. 
'''Важливо!''' Експертиза проведена спеціалістом галереї, що не має ліцензій, за договірною ціною, як і усна консультація, без належного підтвердження, залишиться приватною думкою фахівця, може бути не прийнята страховиком або кредитором. Адже висновок експертизи набуває юридичної сили лише при наявності ліцензії у експерта на проведення робіт. За звичай, офійцне дослідження та отримання висновку експерта, складає певний відсоток від оціночної вартості предмета, і як атрибуція та провенанс, можуть вплинути на вартість твору. 
У разі страхування колекції кожен предмет оцінюється окремо, складається детальний опис всіх предметів, що знаходяться у складі колекції, кількість яких може сягати сотні. Здійснюється фотозйомка наявних творів колекції зібрання: фотографії зображень картин, аверсів та реверсів монет, знімки різних ракурсів скульптур.
== Що покриває договір страхування творів мистецтва? ==
'''Договір страхування творів мистецтва покриває предмети, які є:'''
* постійним колекціями, а саме твори мистецтва, включаючи картини, гравюри, малюнки, картини, скульптури, рідкісні книги, рукописи, килими, гобелени та інші творів які мають історичну та культурну цінність;
* внутрішніми та іноземними виставками, а саме твори мистецтва, які тимчасово переміщенні з їх постійного місця перебування, за умовами договору «від стінки до стінки» з моменту, коли майно переміщується зі звичайного місця перебування, до повернення твори в місце дозволу відповідного власника і перебувають на виставці на території держави.
'''У практиці страхування творів мистецтва і предметів колекціонування страховики розрізняють страхування:'''
* творів образотворчого мистецтва (живопис, друк, фотографії, рідкісні книги);
* антикварної зброї;
* колекційних вин;
* килими та гобелеми;
* ювелірних прикрас;
* колекційних автомобілів;
* рідкісних марок і монет;
* інших об’єктів колекцій.
По відношенню до «виїзних» виставок застосовуються умови страхування «wall to wall» – «від стінки до стінки» або інакше «від цвяха до цвяха», які були розроблені великим британським страховиком Lloyd’s Syndicate. Його суть полягає в тому, що період страхування експоната починає діяти в той момент, коли картина знімаються з цвяха, на якому вона висіла – тобто з моменту вилучення експоната з місця його постійного зберігання і закінчується тоді, коли твір мистецтва знову повертається на своє місце. Тому він залишається застрахованим на час упакування, виносу з музею і монтування на експозиції – страховим захистом забезпечуються абсолютно всі пересування експонатів, попереднє і проміжне складування і складування після закінчення виставки. 
'''Важливо!''' Власники творів мистецтва та страхові компанії будь-якими шляхами намагаються мінімізувати свої ризики.
== Що відноситься до ризиків, які покриваються? ==
* У практиці вітчизняних страховиків страхування творів мистецтва, здійснюється переважно від звичайних майнових ризиків за стандартними правилами майнового страхування, від традиційного набору ризиків: пожежі, затоплення, стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб (крадіжка, пограбування) пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння, стихійні лиха, падіння дерев або повітряних апаратів, бій віконних шибок та вітрин, вандалізм, тощо.
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття творів мистецтва на звичайних умовах страхування майна надають власнику недостатній захист від ймовірних ризиків, не враховуючи специфіку об’єкта, покладають додаткові обов’язки із забезпечення збереження майна та впливають на підвищення страхового платежу.''</blockquote>'''За стандартними умовами майнового страхування не покриваються збитки, які заподіяні творам мистецтва внаслідок:'''
* природних змін (зношення), занепаду, наявності прихованих внутрішніх дефектів;
* впливу комах, радіації, зношення. Поступове погіршення стану твору внаслідок впливу комах, паразитів, або виявлення дефекту (який відноситься до фізичних характеристик речі або прогресування раніше наявних дефектів, що спричинили погіршення речі без стороннього втручання);
* конфіскації, експропріації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого об’єкта за розпорядженням державних органів, затримання та вилучення речі, пред’явлення претензій з боку третіх осіб, які оспорюють право власності на твір (титульне страхування). Прикладом такого випадку може бути пред’явлення вимоги про повернення речей, вилучених після революції або в ході Другої Світової війни, дійсному або уявному власникові, його спадкоємцеві;
* ремонту, відновлення, реставрації, процесу ретушування, внесення будь-яких інших змін. Наприклад, якщо особою укладено договір, відповідно до переліку, що додається до договору майнового страхування, яким охоплюється декілька творів. Так звернувшись з метою оцінки одного із предметів, особі рекомендується, не зважаючи на вже існуючу цінність картин, здійснити відновлення для того щоб її вартість зросла більше. В результаті некоректно змішаної пропорції матеріалів майстер наносить пошкодження та мастить портрет;
* впливу шкідливого світла, вологості або зміни температури. Виняток становить, коли шкода спричинена пожежею або бурями;
* впливу електронної або механічної несправності або поломки. Прикладом є випадок, коли внаслідок сплесків напруги металеві грати, за якими зберігаються предмети, пошкоджують статуетки, вироблені з крихких та делікатних матеріалів;
* розламування вітражів, виробів зі скла, скульптур із мармуру, фарфору та аналогічних крихких предметів. Окрім пошкоджень покритих договором страхування завданих внаслідок: вогню, удару блискавки, бурі, вибуху, землетрусу, повені або зіткнення, сходження залізничного транспорту. 
<blockquote>'''''Важливо!''' Покриття вищезазначених збитків може здійснюватися за домовленістю із страховиком за договором страхування творів мистецтва. До того ж крім зазначених ризиків за домовленістю із страховиком договір може покривати інші специфічні ризики властиві творам та покривати збитки внаслідок терористичних та воєнних дій.''</blockquote>

==== Страхування на випадок крадіжки ====
Динамічне зростання страхування творів мистецтва пов’язано з ймовірністю викрадення цінностей. Передбачення у договорі ризику викрадення творів підвищує розмір страхового платежу. Вартість страхування всієї колекції музею на випадок крадіжки є досить дорогою, але, зазвичай, викрадається не вся колекція, а лише її частина.У зв’язку з цим слід зазначити, що у законодавстві відсутні спеціальні норми щодо кримінальної відповідальності за крадіжку творів мистецтва. Натомість, такі злочини підпадають під [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтю 185 Кримінального кодексу України].

==== Титульне страхування творів мистецтва ====
Специфічним ризиком притаманним творам мистецтва є сумнівне походження твору або «дефектний титул», коли проданий твір не має документації, яка підтверджує, що твір беззастережно належить особі. Сумнівне походження може мати місце щодо предметів, які були втрачені в періоди війн та на територіях надзвичайних ситуацій та лиха. Стосовно творів мистецтва не існує такого поняття, як «ідеальний провенанс». Тому страховики можуть не прийняти на страхування предмети сумнівного походження та походження яких з 1933 по 1945 роки невідомо. Незалежно від того є володільцем твору сумнівного погодження, музей або колекціонер, справжній власник може використати правові та дипломатичні засоби для забезпечення своїх прав на твір мистецтва, який був викрадений або переміщений без належного правового титулу. Тому страхування титулу твору мистецтва може надати відшкодування вартість твору або судові витрати.

'''''Виключення зі страхування:''' існують певні обмеження, наприклад, пошкодження твору мистецтва внаслідок умисних дій, що не покриваються страхуванням.''

== Настання страхового випадку ==
У разі пошкодження твору мистецтва, ставиться питання про обмеження його використання, можливості експонування, транспортування, та доцільність проведення його реставрації. Рішення щодо проведення реставрації приймається страховиком залежно від її вартості.

Відносно творів які вийшли з арт обігу внаслідок випадкового пошкодження застосовується поняття врятованого мистецтво. Врятовані твори мають своєрідну логіку розрахунку вартості. Не дивлячись на те, що твір може залишатися відносно недоторканими, не отримати істотних пошкоджень, він може втратити інтерес для арт дилерів та не приймати участь у обігу. Після визнання повної загибелі та виплати компенсації, твір мистецтва вважається офіційно позбавленим цінності, що неминуче призводить до його забуття, навіть при наявності ледве помітних пошкоджень.Рішення приймається страховиком залежно від вартості реставраційних робіт та твору. <blockquote>Важливо! Відповідно до п.7.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98#Text Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325]основою для визначення страхової вартості музейних предметів є аукціонні ціни, що діють на момент укладання договору.Страхова вартість музейного предмета складається з його оціночної вартості та ступеня ризику (транспортування літаком на далекі відстані, морем тощо).Страхова вартість унікальних музейних предметів орієнтована на максимально високу межу його аукціонної вартості.</blockquote>

== Розгляд спорів ==
Спори, пов’язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України (ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про страхування»]).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порядок надання житла для постійного проживання з державного або комунального фонду

2025-05-15T11:44:00Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
== Право на житло ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 47 Конституції України] '''''кожен має право на житло'''''. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Порядок надання житла для постійного проживання з державого або комунального фонду, які інші питання житлового права регламентуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловим кодексом України]
== Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення ==
Відповідно да статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text 32 Житлового кодексу України,] громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто '''після досягнення вісімнадцятирічного віку''', а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно '''з часу одруження або влаштування на роботу'''. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення '''за згодою батьків або піклувальників'''.
== Черговість надання жилих приміщень ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 42 Житлового кодексу України], жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтями 42-1, 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу], а також інших випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статті 42-1 Житлового кодексу України], у разі невідповідності житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою або заявою їх законних представників проводиться заміна такого житла (жилих приміщень).

Заміна житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, здійснюється відповідно до положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування шляхом:

* обміну житла (жилого приміщення), займаного на умовах найму (крім приватного житлового фонду);
* надання житла (жилого приміщення), за умови передачі займаного житла, що перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади.

Порядок заміни житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, у разі його невідповідності вимогам щодо безперешкодного доступу та неможливості пристосування до потреб осіб з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Житло (жиле приміщення), що надається особі з інвалідністю внаслідок заміни, має відповідати вимогам щодо безперешкодного доступу та бути пристосованим до потреб такої особи.

'''''Черговість надання громадянам жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 43 Житлового кодексу України]).

Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

=== Перенесення черговості на одержання жилих приміщень ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 44 Житлового кодексу України] передбачає, що громадянинові, який перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи, черговість на одержання жилого приміщення може бути перенесено на рік, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text пунктом 4 статті 40 цього Кодексу].

Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

=== Першочергове надання жилих приміщень ===
'''''У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 45 Житлового кодексу України] ):''

* сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;
* Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;
* особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років",] із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
* особам, яким надано статус постраждалого учасника Революції Гідності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством України порядку;
* особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
* медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;
* особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту, партизанам громадянської і Другої світової воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту;
* особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп та особам з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
* сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;
* робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;
* матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей з інвалідністю, і одиноким матерям (батькам);
* сім'ям при народженні близнят;
* вчителям та іншим педагогічним працівникам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти.

Законодавством України право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.

=== Позачергове надання жилих приміщень ===
'''''Поза чергою жиле приміщення надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 46 Житлового кодексу України] ):''

* особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
* особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність;
* громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;
* особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;
* дітям з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;
* сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;
* особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;
* членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;
* працівникам протитуберкульозних закладів у разі виникнення професійного захворювання на туберкульоз.

Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством України.

<blockquote>'''<big>''Важливо!''</big>''' <big>''Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.''</big></blockquote>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Стаття 46-1. Житлового кодексу України] передбачає забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків сімейного типу.

При винесенні в установленому порядку рішення про організацію дитячого будинку сімейного типу особам, які призначені батьками-вихователями, для спільного проживання з дітьми, переданими їм на виховання, надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира за нормою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими жилими приміщеннями

== Норма, розмір та додаткова жила площа ==
'''''Норма жилої площі''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 47 Житлового кодексу України] ).

Норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі '''<big>13,65 квадратного метра на одну особу</big>.'''

'''''Розмір жилого приміщення, що надається громадянам''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 48 Житлового кодексу України] ).

Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (частина друга статті 50).]

'''''Додаткова жила площа''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 49 Житлового кодексу України] )

Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у ''вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Г''ромадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюється законодавством України.

== Вимоги до жилих приміщень ==
'''''Вимоги, що ставляться до жилих приміщень''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 50 Житлового кодексу України] ).

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

'''Важливо!''' '''''При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.'''''

Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 частиною п'ятою статті 54 Кодексу].

'''''Особам похилого віку''''', а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
== Порядок надання жилих приміщень ==
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих рад ===
Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об’єднань, трудових колективів.
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду ===
Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення громадян.
=== Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду ===
Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради про надання жилих приміщень для заселення.
=== Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі ===
Якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 34)], надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text статтею 47 цього Кодексу], крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

Правила, передбачені частинами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text першою і другою цієї статті,] застосовуються незалежно від належності жилого будинку.

У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цією статтею, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

=== Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих рад, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 55 Житлового кодексу України,] жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих рад, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження надаваного житла у жилому будинку.

=== Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 56 Житлового кодексу України,] жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (стаття 26)], у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих рад та організаціями.

== Ордер на жиле приміщення ==
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадяться в порядку, передбаченому законодавством України.

=== Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text ст. 59 Житлового кодексу України,] ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Застосування процедури торгів з обмеженою участю

2025-04-25T12:40:59Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України " Про публічні закупівлі"]
* [https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/1371/532/1-list-3304-04-60124-06-vid-03102020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06]
== Поняття торгів з обмеженою участю ==

'''''Публічна закупівля''''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»] (ч.25 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]).
== Умови застосування процедури торгів з обмеженою участю ==

Ч.1, 2 ст.36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] встановлено, що торги з обмеженою участю застосовуються у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору та якщо оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text ч. 3 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі"]. Торги з обмеженою участю проводяться у два етапи.

'''Важливо!''' Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
* для товарів і послуг - '''133 тисячам євро''';
* для робіт - '''5 150 тисячам євро'''.
Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

== Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю ==

Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»].

Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:

оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

3) зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.

У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;

5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;

6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;;

11) до такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;

12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;

13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

Інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайті замовника (за наявності) або на веб-сайтах відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

'''''Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю повинно містити таку інформацію''''' (ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]):
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
# кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
# очікувана вартість предмета закупівлі;
# строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
# всі кваліфікаційні критерії відповідно та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям, а також мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю;
# кількість учасників, яких буде запрошено до участі у другому етапі торгів за результатами кваліфікаційного відбору;
# кінцевий строк подання тендерних пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;
# дата та час розкриття пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;
# умови оплати;
# мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
# розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
# розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону на другому етапі торгів з обмеженою участю для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Частина 2 ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] інша інформація, необхідна для участі у торгах з обмеженою участю, зазначається замовником у тендерній документації, яка оприлюднюється разом з оголошенням про проведення торгів з обмеженою участю.

Частина 3 ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] під час оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю замовник через електронну систему закупівель може надіслати запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю, яке аналогічне за змістом оголошенню про проведення торгів з обмеженою участю, які можуть відповідати встановленим у тендерній документації вимогам.

== Етапи проведення торгів ==
'''''<big>Кваліфікаційний відбір учасників процедури торгів з обмеженою участю (перший етап)</big>''''' <big>(ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»])</big> 
На першому етапі торгів з обмеженою участю проводиться кваліфікаційний відбір учасників процедури закупівлі. 
Якщо для участі у кваліфікаційному відборі документи подали ''менше ніж чотири учасники процедури закупівлі'', торги з ''обмеженою участю відміняються автоматично електронною системою закупівель''. 
Учасникам процедури закупівлі у відповідь на оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та на запрошення (у разі надсилання замовником) до участі у процедурі торгів з обмеженою участю пропонується подати виключно документи для участі у кваліфікаційному відборі, в яких має міститися інформація про відповідність учасника процедури закупівлі всім кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та щодо відсутності підстав, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону]. 
'''Важливо!''' Неотримання запрошення не позбавляє інших учасників процедури закупівлі права подавати документи для участі у кваліфікаційному відборі. 
Строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу '''не повинен бути меншим, ніж 30 днів''' з дня оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю в електронній системі закупівель. 
'''Важливо!''' Уся інформація в поданих учасником документах для участі у кваліфікаційному відборі розкриється наступного дня за днем, коли спливає строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу. 
'''Після розкриття документів''', поданих учасником процедури закупівлі на кваліфікаційний відбір на першому етапі торгів з обмеженою участю, замовник розглядає їх на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та проводить оцінку кваліфікації учасників процедури закупівлі, які відповідають встановленим вимогам, відповідно до методики оцінювання значень у строк, що '''не перевищує 20 робочих днів'''. 
'''Важливо!''' За результатами розгляду і оцінки кваліфікації учасників процедури закупівлі замовником складається протокол кваліфікаційного відбору. 
'''Протокол кваліфікаційного відбору повинен містити таку інформацію:'''
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
# всі кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям;
# мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції;
# перелік учасників процедури закупівлі, які подали пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі;
# перелік учасників процедури закупівлі, чиї пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі були відхилені через невідповідність мінімально допустимим значенням кваліфікаційних критеріїв та/або підставам, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], із зазначенням причин відхилення;
# перелік та результати оцінки учасників процедури закупівлі, чиї тендерні пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі не були відхилені, ранжовані за результатами оцінки кваліфікації учасників, на підставі порівняння і співставлення наданої ними інформації у розрізі кожного кваліфікаційного критерію згідно методики оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень;
# перелік учасників процедури закупівлі, які допущені до участі у другому етапі.
'''Зверніть увагу!''' Протокол кваліфікаційного відбору оприлюднюється замовником шляхом заповнення велектронній системі закупівель протягом одного дня з дати його затвердження. Протокол кваліфікаційного відбору автоматично розсилається всім учасникам процедури закупівлі електронною системою закупівель після його оприлюднення в електронній системі закупівель.

'''''<big>Другий етап торгів з обмеженою участю</big>''''' <big>(</big><big>ст.39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»])</big>

Другий етап торгів з обмеженою участю проводиться, якщо за результатами кваліфікаційного відбору до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю допущено '''кількість учасників процедури закупівлі''', яка визначена в оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, або якщо кількість учасників, допущених до другого етапу, становить '''не менше ніж три'''. 
Усіх учасників процедури закупівлі, які допущені до другого етапу, замовник запрошує подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, умови поставки, час та місце, в якому будуть виконуватися роботи чи надаватимуться послуги. На другому етапі тендерні пропозиції надаються із зазначенням ціни. 
Інформація з описом технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі для другого етапу подається окремим файлом. 
Під час розкриття тендерних пропозицій для участі у другому етапі автоматично розкривається вся інформація, крім інформації із зазначенням ціни, яка відкривається під час аукціону.

Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі '''не повинен бути менший ніж 25 днів''' з дня отримання запрошення подати остаточні тендерні пропозиції. Після розкриття пропозицій замовник проводить ще окваліфікацію, після якої процедура переходить до наступних етапів - аукціон і кладення договору.

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі"], крім вимог частин другої та дванадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі".]

Замовники та учасники процедури закупівлі не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.
== Корисні посилання: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85 Формальні помилки у тендерах]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0%D1%85,_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D1%85 Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Застосування процедури торгів з обмеженою участю

2025-04-18T13:21:31Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України " Про публічні закупівлі" (далі - Закон)]
* [https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/1371/532/1-list-3304-04-60124-06-vid-03102020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06]
== Поняття торгів з обмеженою участю ==

'''''Публічна закупівля''''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»] (ч.25 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]).
== Умови застосування процедури торгів з обмеженою участю ==

Ч.1, 2 ст.36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] встановлено, що торги з обмеженою участю застосовуються у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору та якщо оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закуп.]. Торги з обмеженою участю проводяться у два етапи.

'''Важливо!''' Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
* для товарів і послуг - '''133 тисячам євро''';
* для робіт - '''5 150 тисячам євро'''.
Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

== Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю ==

Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] та здійснюється за таким порядком:

ч.1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:

оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;

2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;

3) зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.

У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;

4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;

5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;

6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;

12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;

13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.

'''''Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю повинно містити таку інформацію''''' (ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]):
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
# кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
# очікувана вартість предмета закупівлі;
# строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
# всі кваліфікаційні критерії відповідно та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям, а також мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю;
# кількість учасників, яких буде запрошено до участі у другому етапі торгів за результатами кваліфікаційного відбору;
# кінцевий строк подання тендерних пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;
# дата та час розкриття пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;
# умови оплати;
# мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
# розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
# розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону на другому етапі торгів з обмеженою участю для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Частина 2 ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] інша інформація, необхідна для участі у торгах з обмеженою участю, зазначається замовником у тендерній документації, яка оприлюднюється разом з оголошенням про проведення торгів з обмеженою участю.

Частина 3 ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] під час оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю замовник через електронну систему закупівель може надіслати запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю, яке аналогічне за змістом оголошенню про проведення торгів з обмеженою участю, які можуть відповідати встановленим у тендерній документації вимогам.

== Етапи проведення торгів ==
'''''<big>Кваліфікаційний відбір учасників процедури торгів з обмеженою участю (перший етап)</big>''''' <big>(ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»])</big> 
На першому етапі торгів з обмеженою участю проводиться кваліфікаційний відбір учасників процедури закупівлі. 
Якщо для участі у кваліфікаційному відборі документи подали ''менше ніж чотири учасники процедури закупівлі'', торги з ''обмеженою участю відміняються автоматично електронною системою закупівель''. 
Учасникам процедури закупівлі у відповідь на оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та на запрошення (у разі надсилання замовником) до участі у процедурі торгів з обмеженою участю пропонується подати виключно документи для участі у кваліфікаційному відборі, в яких має міститися інформація про відповідність учасника процедури закупівлі всім кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та щодо відсутності підстав, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону]. 
'''Важливо!''' Неотримання запрошення не позбавляє інших учасників процедури закупівлі права подавати документи для участі у кваліфікаційному відборі. 
Строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу '''не повинен бути меншим, ніж 30 днів''' з дня оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю в електронній системі закупівель. 
'''Важливо!''' Уся інформація в поданих учасником документах для участі у кваліфікаційному відборі розкриється наступного дня за днем, коли спливає строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу. 
'''Після розкриття документів''', поданих учасником процедури закупівлі на кваліфікаційний відбір на першому етапі торгів з обмеженою участю, замовник розглядає їх на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та проводить оцінку кваліфікації учасників процедури закупівлі, які відповідають встановленим вимогам, відповідно до методики оцінювання значень у строк, що '''не перевищує 20 робочих днів'''. 
'''Важливо!''' За результатами розгляду і оцінки кваліфікації учасників процедури закупівлі замовником складається протокол кваліфікаційного відбору. 
'''Протокол кваліфікаційного відбору повинен містити таку інформацію:'''
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
# всі кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям;
# мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції;
# перелік учасників процедури закупівлі, які подали пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі;
# перелік учасників процедури закупівлі, чиї пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі були відхилені через невідповідність мінімально допустимим значенням кваліфікаційних критеріїв та/або підставам, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], із зазначенням причин відхилення;
# перелік та результати оцінки учасників процедури закупівлі, чиї тендерні пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі не були відхилені, ранжовані за результатами оцінки кваліфікації учасників, на підставі порівняння і співставлення наданої ними інформації у розрізі кожного кваліфікаційного критерію згідно методики оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень;
# перелік учасників процедури закупівлі, які допущені до участі у другому етапі.
'''Зверніть увагу!''' Протокол кваліфікаційного відбору оприлюднюється замовником шляхом заповнення велектронній системі закупівель протягом одного дня з дати його затвердження. Протокол кваліфікаційного відбору автоматично розсилається всім учасникам процедури закупівлі електронною системою закупівель після його оприлюднення в електронній системі закупівель.

'''''<big>Другий етап торгів з обмеженою участю</big>''''' <big>(</big><big>ст.39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»])</big>

Другий етап торгів з обмеженою участю проводиться, якщо за результатами кваліфікаційного відбору до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю допущено '''кількість учасників процедури закупівлі''', яка визначена в оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, або якщо кількість учасників, допущених до другого етапу, становить '''не менше ніж три'''. 
Усіх учасників процедури закупівлі, які допущені до другого етапу, замовник запрошує подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, умови поставки, час та місце, в якому будуть виконуватися роботи чи надаватимуться послуги. На другому етапі тендерні пропозиції надаються із зазначенням ціни. 
Інформація з описом технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі для другого етапу подається окремим файлом. 
Під час розкриття тендерних пропозицій для участі у другому етапі автоматично розкривається вся інформація, крім інформації із зазначенням ціни, яка відкривається під час аукціону.

Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі '''не повинен бути менший ніж 25 днів''' з дня отримання запрошення подати остаточні тендерні пропозиції. Після розкриття пропозицій замовник проводить ще окваліфікацію, після якої процедура переходить до наступних етапів - аукціон і кладення договору.

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі"], крім вимог частин другої та дванадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі".]

Замовники та учасники процедури закупівлі не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.
== Корисні посилання: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85 Формальні помилки у тендерах]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0%D1%85,_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D1%85 Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Представництво: види, підстави виникнення та припинення

2025-04-17T07:45:43Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]

== Поняття представництва==
'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]).

'''Представництво характеризується такими ознаками:'''

* цивільні права та обов’язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
* представник вчиняє певні юридичні дії;
* представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
* представник діє виключно у межах наданих йому повноважень;
* правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь-якого представництва.

== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==
Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:
# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;
# представництво [[Опіка і піклування над дітьми|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною|фізичної особи, визнаної недієздатною]];
# в інших випадках, встановлених законом.

Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.

== Комерційне представництво (добровільне представництво)==
Комерційним представником (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину. Повноваження комерційного представника може бути підтверджене письмовою угодою між ним та особою, яку представляють, або довіреністю.

Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.

== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==
'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб.

''Зміст довіреності'' визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.

Договорами, на яких ґрунтується представництво, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.

'''УВАГА!''' Відповідно до підпункту 3 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

=== Види довіреності (за обсягом повноважень) ===
* ''Разова'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/5/5e/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність (разова).docx])
* ''Спеціальна'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a8/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx]).
* ''Загальна (генеральна)'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/ef/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(генеральна).docx]).

=== Форма довіреності ===
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
{| class="wikitable"
|-
! Особа, яка має право посвідчувати довіреність !! Умови посвідчення довіреності
|-
| Нотаріус || Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.
|-
| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар || Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі охорони здоров'я тощо
|-
| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу||
* Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;
* довіреність працівника, члена його сім'ї
|-
| Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора || Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора
|-
| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування || Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
|-
| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги || Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги
|-
|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання || Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)
|}

=== Строк довіреності ===
Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])

=== Скасування довіреності ===
Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).

Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).

== Підстави припинення представництва ==
# Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.
# Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.
# Припинення представництва за довіреністю:
* закінчення строку довіреності;
* скасування довіреності особою, яка її видала;
* відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
* припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

== Див. також ==
* [[Представництво в цивільному процесі]]
* [[Втручання в діяльність захисника чи представника особи]]
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]
* [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності]]

 
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

2025-03-12T08:14:27Z

Tinha.Alona:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#n357 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів] (додаток 2), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 - '''Призовники''', '''військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на [[Військовий облік|військовому обліку]].'''

Одним із видів військового обліку є '''персонально-якісний''' - покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – '''ТЦК та СП'''), органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів та передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]).

Взяттю на [[Військовий облік жінок|військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки]], які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (ч.2 ст. 37 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]).

== Перевірка інформації щодо перебування на обліку ==
У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ТЦК та СП або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби '''мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу:

# у ході перевірки документів перевіряється: приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# у '''разі встановлення, що громадянин порушує Правила військового обліку''', або Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення '''пропонує резервісту або військовозобов'язаному''' (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) '''прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік''', проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. ''Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка!''
# якщо резервіст або військовозобов’язаний відмовляється від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як 2 членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину;
# '''у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП''' поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить '''адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 пункт 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період)].

== Відповідальність за правопорушення, пов'язані з військовим обліком ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, а сме поставкою на військовий облік, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність.'''

==== Адміністративна відповідальність ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу:

* у мирний час - ('''3400 - 5100 грн''');
* повторно протягом року вчинення порушення - ('''5100 - 8500 грн''');
* в особливий період - ('''17000 - 25500 грн''').

'''''Керівники ТЦК та СП мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.'''''

Крім того, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою такого виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n509 частина 5 статті 258 КУпАП]).

Це означає, що ТЦК має право одразу виносити постанову про накладення штрафу.

Постанову складає уповноважена посадова особа ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, '''у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.'''

Бланк постанови затверджений І[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#Text нструкцією зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#n59 додаток № 4]). Такий штраф повинен бути сплачений '''протягом 15 днів'''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n956 частини другої статті 307-308 КУпАП] у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення '''буде стягнуто у подвійному розмірі (від 34 000 до 60 000 грн).'''

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом 3-х місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (Стаття 38 КУпАП).

'''Важливо пам'ятати, що''' сплата штрафу не звільняє громадянина від виконання своїх обов'язків, а саме поставки на військовий облік після сплати штрафу.

==== Кримінальна відповідальність ====
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України:

* карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.

Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 2 статті 337 Кримінального кодексу України] Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів:

* карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 11900 грн) або виправними роботами на строк до двох років.

Судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/118230730 Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 № 556/767/24]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон

2025-02-13T14:36:51Z

Tinha.Alona: /* Порядок направлення на лікування за кордон */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0773282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 квітня 2020 року № 773 "Про затвердження Таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" та/або національного класифікатора НК 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574 "Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану"]
== Хто має право/підлягає направленню на лікування за кордон ==
Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - захисники України), '''''за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон''' '''та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування,

Висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем, або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою після чого відповідним '''''закладом охорони здоров’я ініціюється направлення захисників України на лікування за кордон.'''''

== Порядок направлення на лікування за кордон ==
Процедура направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року №411] (далі – Порядок):

♦ '''заклади охорони здоров'я''', у яких захисники України перебувають на лікуванні та/або реабілітації, з метою організації направлення на лікування готують:

# згоду захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
# згоду на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
# виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
# висновок про необхідність направлення на лікування за кордон із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я” згідно з додатком до Порядку.

Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я в Україні, в якому захисник перебуває на лікуванні чи реабілітації. Висновок підписується керівником медичного закладу та лікарем або уповноваженою на ухвалення відповідних рішень особою, після чого ініціюється отримання дозволу.

Далі зазначені документи заклад охорони надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України разом із переліком захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон.

♦ '''державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони в якому проходять службу захисник України''' (ДПС, СБУ, ДСНС, Нацгвардія тощо), після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ) в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункті 4 Порядку], та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.

♦ '''МОЗ''' листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС) про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном.

Інформування здійснюється '''''протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування.

У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції іноземних закладів охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.

==== Транспортування захисників України ====
Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до іноземних закладів охорони здоров’я здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункт 8 Порядку],

=== Час перебування захисника України на лікуванні за кордоном ===
Загальний час перебування захисника України на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.

==== Витрати на лікування/реабілітацію за кордоном ====
Витрати, пов’язані з направленням захисників України на лікування за кордон, здійснюються за рахунок джерел, не заборонених законодавством.

== Хто має право супроводжувати військовослужбовців за кордоном ==
Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

== Корисні посилання ==
* [https://mva.gov.ua/ua/news/algoritm-napravlennya-zahisnikiv-na-likuvannya-za-kordon Алгоритм направлення Захисників на лікування за кордон (Міністерство у справах ветеранів України)]
== Див. також ==
* [[Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]