WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2024-03-12T09:45:53Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523 "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/ Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/ Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
#документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11/ed20210319#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2024-03-12T09:43:25Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523 "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

* Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
* Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
#документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11/ed20210319#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
*[https://guide.diia.gov.ua/view/derzhavna-reiestratsiia-prypynennia-pidpryiemnytskoi-diialnosti-fizychnoi-osoby-%E2%80%93-pidpryiemtsia-za-ii-rishenniam-3f3d7943-ae48-450c-8fbf-786788417cd1 Гід онлайн Дія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

2024-02-08T13:12:17Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (зі змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]

== Зняття та перенесення грунтового покриву земельної ділянки ==
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок '''виключно на підставі''' розробленого у встановленому законом порядку '''робочого проекту землеустрою'''.

'''Нагадаємо, що раніше, до виконання робіт щодо зняття ґрунту, необхідно було обов'язково отримати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту. Зараз вказаний дозвіл більше не видається, проте необхідність розробки робочого проекту щодо зняття родючого шару ґрунту залишається. Так само як і залишається контроль з боку держави за дотриманням порядку виконання робіт з ґрунтовим покривом.'''

Переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, '''здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою'''.

ВАЖЛИВО!!! При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі '''повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку''' для підвищення її продуктивності та інших якостей.

== Робочі проєкти землеустрою ==

Робочий проєкт землеустрою – нормативно-правові, економічні та технічні документи щодо використання та охорони земель. Вони містять розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізувати які потрібно в рамках зазначеного терміну.

Робочі проєкти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Робочі проєкти землеустрою розробляються на підставі рішення власника земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) або землекористувача.

== Робочі проєкти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту ==

Метою робочого проєкту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту є визначення обсягів робіт із зняття, перенесення, зберігання родючого шару ґрунту, а у разі виконання землювання - також обсягів робіт з раціонального використання родючого шару ґрунту, що знімається або накопичився, розроблення технології і черговості виконання робіт, визначення витрат на їх виконання.

Підготовчі роботи включають обстеження земельної ділянки, збір і оформлення необхідних вихідних матеріалів і документів, польове обстеження.

'''''Завдання на складання робочого проєкту землеустрою затверджується замовником та повинне включати:'''''

* інформацію про замовника та розробника робочого проекту;
* підставу для виконання робіт;
* характеристику об’єкта (місце розташування земельної ділянки, на якій знімається або з якої переноситься родючий шар ґрунту; площа; кадастровий номер (за наявності); цільове призначення; характеристика рельєфу і ґрунтового покриву; обсяги наявного родючого шару ґрунту і його агрохімічна характеристика тощо);
* мету розроблення робочого проекту (визначення обсягів робіт із зняття та перенесення родючого шару ґрунту);
* вихідні дані для здійснення зняття та перенесення родючого шару ґрунту (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи);
* результат виконаних робіт - робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту, в якому визначаються, зокрема:
* відстань до земельної ділянки (за наявності зазначається кадастровий номер земельної ділянки), на яку переноситься родючий шар ґрунту;
* маршрут транспортування;
* види робіт з підготовки території, на якій зберігатиметься родючий шар ґрунту;
* порядок складування родючого шару ґрунту для тимчасового зберігання у відвал;
* цільове використання земельної ділянки, на яку переноситься родючий шар ґрунту для його зберігання, її площа, кадастровий номер (за наявності);
* перелік заходів, спрямованих на захист тимчасового відвалу родючого шару ґрунту від водної та вітрової ерозії і на підвищення родючості;
* кошторисна вартість запроектованих робіт.

'''''У разі коли робочим проєктом землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту передбачено біологічну рекультивацію в робочому проекті також визначаються:'''''

* товщина і метод зняття родючого шару ґрунту;
* заходи щодо боротьби з ерозією ґрунту на рекультивованій ділянці;
* зміст робіт з біологічної рекультивації і умови її виконання (строки і норми внесення добрив, площа залуження і склад травосумішей, заходи з хімічної меліорації тощо);
* орієнтовні строки проведення та завершення робіт з біологічної рекультивації земель (за місяцями);
* розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з рекультивації земель;
* обсяги, технології та черговість виробництва відновлювальних робіт.

'''Робочий проєкт землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту не складається у випадках''', якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва або будівництва індивідуальних гаражів, а також в інших випадках, визначених законом.

== Перелік документів, необхідних для розробки робочого проєкту землеустрою на зняття родючого шару ґрунту ==

* копія правовстановлюючого документу на земельну ділянку;
* рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою;
* копія договору на виконання земляних робіт та довідка про наявність машин і механізмів;
* копії установчих документів суб’єкта господарювання-виконавця робіт по зняттю та переміщенню ґрунту;
* відомості про подальше використання ґрунтового покриву;
* копія агрохімічного паспорту земельної ділянки;
* матеріали ґрунтових обстежень земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* картосхема розташування земельної ділянки;
* топографічний план земельної ділянки;
* генеральний план будівництва;
* зобов’язання організації на зберігання ґрунту;
* копія наказу про призначення особи, відповідальної за зняття та перенесення ґрунту;
* заявка на розробку робочого проекту землеустрою;
* завдання на розробку проекту землеустрою;
* технічні умови земельної ділянки;
* інші документи, передбачені в окремих випадках.

== Відповідальність ==
Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].
Порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України)].

[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Земельне право]]

Оформлення права на спадщину

2024-02-08T12:33:19Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦКУ)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#Text Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3449-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3449-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''', але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2023-%D0%BF#Text '''Зверніть увагу!''' Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців»] внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та виключено підпункти 8-14, якими передбачалось затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік), а також перелік критеріїв, яким мав відповідати нотаріус для включення до нього. У зв’язку з цим наказом Міністерства юстиції України від 02.01.2024 № 7/5 '''наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» (зі змінами) визнано таким, що втратив чинність.'''

'''Увага!!! У період дії воєнного стану в Україні,''' введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, '''перебіг позовної давності,''' визначений цим Кодексом, '''зупиняється на строк дії такого стану.'''

|}

== Види спадкування ==
* за законом;
* за заповітом.
Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.
== Що входить у спадщину ==
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника.
== Куди подається заява про прийняття спадщини ==
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, '''за місцем відкриття спадщини'''.

==== Місце відкриття спадщини ====
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1221 ЦК України]).

==== Спадкування з іноземним елементом ====
З урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#top ст.ст 71, 72 ЗУ "Про міжнародне приватне право"] спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

== Визнання спадщини відумерлою ==
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду '''заяву про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]]'''.

'''Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця''', а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

== Усунення від права на спадкування ==
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Ці положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).

'''Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину'''.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6053 (стаття 1297 ЦКУ)].

Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).

На майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України";

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України".

== Якщо пропущено строк для прийняття спадщини ==
У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами.
# якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину, то за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву.
# якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

'''Увага!''' Особливості реалізації права на спадкування щодо населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, регулюються Цивільним кодексом України".

== Які причини пропуску строку вважаються поважними ==
* тривала хвороба, що обмежує можливість пересування;
* довгострокове відрядження;
* знаходження в місцях позбавлення волі;
* незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі. 
'''Увага!''' Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.
== Державна реєстрація права на спадщину ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).
==Отримання правової консультації==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Оформлення права на спадщину

2024-02-08T12:31:18Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦКУ)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#Text Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3449-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3449-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''', але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2023-%D0%BF#Text '''Зверніть увагу!''' Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців»] внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та виключено підпункти 8-14, якими передбачалось затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік), а також перелік критеріїв, яким мав відповідати нотаріус для включення до нього. У зв’язку з цим наказом Міністерства юстиції України від 02.01.2024 № 7/5 '''наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» (зі змінами) визнано таким, що втратив чинність.'''

'''У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".'''

|}

== Види спадкування ==
* за законом;
* за заповітом.
Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.
== Що входить у спадщину ==
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника.
== Куди подається заява про прийняття спадщини ==
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, '''за місцем відкриття спадщини'''.

==== Місце відкриття спадщини ====
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1221 ЦК України]).

==== Спадкування з іноземним елементом ====
З урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#top ст.ст 71, 72 ЗУ "Про міжнародне приватне право"] спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

== Визнання спадщини відумерлою ==
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду '''заяву про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]]'''.

'''Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця''', а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

== Усунення від права на спадкування ==
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Ці положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).

'''Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину'''.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6053 (стаття 1297 ЦКУ)].

Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).

На майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України";

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України".

== Якщо пропущено строк для прийняття спадщини ==
У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами.
# якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину, то за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву.
# якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

'''Увага!''' Особливості реалізації права на спадкування щодо населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, регулюються Цивільним кодексом України".

== Які причини пропуску строку вважаються поважними ==
* тривала хвороба, що обмежує можливість пересування;
* довгострокове відрядження;
* знаходження в місцях позбавлення волі;
* незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі. 
'''Увага!''' Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.
== Державна реєстрація права на спадщину ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).
==Отримання правової консультації==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Оформлення права на спадщину

2024-02-08T11:31:56Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦКУ)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#Text Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3449-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08 листопада 2023 року № 3449-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''', але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців»] внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та виключено підпункти 8-14, якими передбачалось затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік), а також перелік критеріїв, яким мав відповідати нотаріус для включення до нього. У зв’язку з цим наказом Міністерства юстиції України від 02.01.2024 № 7/5 '''наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» (зі змінами) визнано таким, що втратив чинність.'''
|}

== Види спадкування ==
* за законом;
* за заповітом.
Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.
== Що входить у спадщину ==
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника.
== Куди подається заява про прийняття спадщини ==
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, '''за місцем відкриття спадщини'''.

==== Місце відкриття спадщини ====
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1221 ЦК України]).

==== Спадкування з іноземним елементом ====
З урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/conv#top ст.ст 71, 72 ЗУ "Про міжнародне приватне право"] спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

== Визнання спадщини відумерлою ==
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов’язаний подати до суду '''заяву про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]]'''.

'''Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця''', а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

== Усунення від права на спадкування ==
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Ці положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).

'''Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину'''.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6053 (стаття 1297 ЦКУ)].

Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).

На майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України";

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України".

== Якщо пропущено строк для прийняття спадщини ==
У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами.
# якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину, то за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву.
# якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

'''Увага!''' Особливості реалізації права на спадкування щодо населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, регулюються Цивільним кодексом України".

== Які причини пропуску строку вважаються поважними ==
* тривала хвороба, що обмежує можливість пересування;
* довгострокове відрядження;
* знаходження в місцях позбавлення волі;
* незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі. 
'''Увага!''' Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.
== Державна реєстрація права на спадщину ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).
==Отримання правової консультації==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

2024-02-08T11:10:41Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року N 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів, спадкових договорів і заведених спадкових справ у Спадковому реєстрі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
== Поняття тимчасово окупованої території ==
''В останні роки громадяни України зіткнулися з питанням вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили після себе спадок.''

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

'''Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія)''' - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

'''Тимчасово окупована територія України''' ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 стаття 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]):
# сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
# внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції] та законів України;
#інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
# надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 і повітряний простір над цими територіями.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є '''19 лютого 2014 року.'''

Окремі об’єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об’єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України

Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України № 64] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"].
== Спадкування на тимчасово окупованій території України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Стаття 1216 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ''Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.''

'''Часом відкриття спадщини''' '''є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.'''

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5707 стаття 1221 ЦК України] '''місцем відкриття спадщини''' є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5713 статті 1223 ЦК України]).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Див. додатково консультацію [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|"Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини"]].
=== Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території ===
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"].

'''Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.'''

'''Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.'''

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, '''державну реєстрацію актів цивільного стану''', внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть українського зразка) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

Так, у випадку смерті особи на тимчасово окупованій території України, що підтверджується документами, виданими незаконними органами та/або особами, спадкоємцю спочатку варто встановити факт смерті спадкодавця на такій території шляхом звернення з відповідною заявою за місцем проживання (перебування) заявника до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану або до суду за межами тимчасово окупованої території України.

Якщо заявник звертався до суду – на підставі рішення суду у справі про встановлення зазначеного факту відділ державної реєстрації актів цивільного стану видасть заявнику свідоцтво про смерть особи встановленого зразка.

Див. додатково консультацію "[[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]"
=== Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n61 Стаття 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що: "У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, '''місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви''', що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів".

Законом не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив’язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на відповідній території, '''місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви''', що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів'''.'''

'''Спадкова справа підлягає реєстрації''' у Спадковому реєстрі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/210-2015-%D0%BF Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210].

Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

'''Свідоцтво про право на спадщину видається''' нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 66 Закону України "Про нотаріат"].
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2024-02-08T09:39:21Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3450-20#Text Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08.11.2023 № 3450]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 № 2709]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1309-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1309 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців»] внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та виключено підпункти 8-14, якими передбачалось затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік), а також перелік критеріїв, яким мав відповідати нотаріус для включення до нього. У зв’язку з цим наказом Міністерства юстиції України від 02.01.2024 № 7/5 '''наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2022 № 1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» (зі змінами) визнано таким, що втратив чинність.'''
|}
== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96669002 № 204/2707/19] (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України "Про міжнародне приватне право".]
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу.

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.
=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:'''
# За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
# За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:'''
* тривала хвороба спадкоємця;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України
'''Важливо!''' Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588?fbclid=IwAR1Ygh2FyBqkAD2qjxOWhQ1i7beAEH0sXJlT6CBXUe4182X7iooThR3oRR8 № 589/1863/13-ц];
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17]);
* тощо. При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови;
* перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування"] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 рік становить 1211 грн. 20 коп.).

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|'''Правова позиція суду'''
|'''Рішення суду'''
|-
|Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: • склад спадщини; • коло спадкоємців; • матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97174867 Постанова ОП КЦС ВС від 24.05.2021 у справі № 671/22/19]
|-
|У випадку, коли місцем відкриття спадщини є територія України, і до складу спадщини включаються права на нерухомість, спадкова справа відкривається компетентним органом (нотаріусом) України, із застосуванням законодавства України, який здійснює оформлення спадкових прав і видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території України. А оформлення спадкових прав і видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території РФ здійснюється компетентним органом Російської Федерації, але на підставі і з урахуванням відомостей (коло спадкоємців, які прийняли спадщину, розмір їх часток у спадщині тощо), наявних у спадковій справі, заведеній компетентним органом (нотаріусом) України. Для спадкових правовідносин за правильно визначеним місцем відкриття спадщини не може породжувати правові наслідки факт оформлення спадщини за неправильно визначеним місцем відкриття спадщини.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493136 Постанова КЦС ВС від 06.11.2019 у справі № 483/637/16-ц]
|-
|Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844358 Постанова ОП КЦС ВС від 14.02.2022 в справі № 243/13575/19]
|-
|Тлумачення частини першої та четвертої статті 1236 ЦК України дозволяє зробити висновок, що заповітом може бути охоплено: (а) ті права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення; не тільки права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення, а й ті, що виникнуть у спадкодавця після складання заповіту. Заповідач, як власник, може на свій розсуд як набувати права на майно, так і припиняти їх. Наявність заповіту не обмежує заповідача в тому, щоб майно, вказане в заповіті, продати, подарувати або укласти щодо нього договір довічного утримання тощо.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439885 Постанова КЦС ВС від 23.05.2018 у справі № 285/1055/16-ц (провадження № 61-21778св18)]
|-
|При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82797694 Постанова КЦС ВС від 26.06.2019 по справі № 369/3186/17]
|-
|Аналіз статті 225 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені, не може належати набувач за договором довічного утримання (догляду) з яким спадкодавець (відчужувач) вчинив цей договір. Оспорювання спадкоємцем відчужувача договору довічного утримання (догляду) не свідчить про порушення заповітом спадкодавця (відчужувача) цивільних прав або інтересів набувача.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101913101 Постанова КЦС ВС від 08.12.2021 у справі № 752/18370/16-ц]
|-
|В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75068671 Постанова КЦС ВС від 20.06.2018 у справі № 643/1216/15-ц]
|-
|Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95815630 Постанова КЦС ВС від 23.03.2021 у справі № 643/14592/18]
|-
|Перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362760?fbclid=IwAR0IavCG--Kv9wi_0T3OnwmQ12jSPSMzwjtw1LhQ9BLFRvEJdISTE29_vgY Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц]
|-
|Інформація з кримінального провадження та висновок судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95681982 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17]
|-
|Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт є поважною причиною строку для прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221522?fbclid=IwAR30kJpTYrDoWNI6bC_J07_ITNVJj1z7FNOp3xOcuIsuKePsSaX7cxDCMtM Постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19]
|-
|Народження дитини спадкоємцем незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88232349 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17]
|-
|Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100352205 Постанова Верховного Суду 12.10.2021 у справі № 953/8112/20]
|}
== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2024-02-08T09:11:37Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3450-20#Text Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08.11.2023 № 3450]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 № 2709]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96669002 № 204/2707/19] (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України "Про міжнародне приватне право".]
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину.

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу.

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.
=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==
Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦК України] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:'''
# За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;
# За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:'''
* тривала хвороба спадкоємця;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України
'''Важливо!''' Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов’язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з’явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588?fbclid=IwAR1Ygh2FyBqkAD2qjxOWhQ1i7beAEH0sXJlT6CBXUe4182X7iooThR3oRR8 № 589/1863/13-ц];
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 у справі №565/1145/17]);
* тощо. При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови;
* перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування"] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 рік становить 1211 грн. 20 коп.).

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|'''Правова позиція суду'''
|'''Рішення суду'''
|-
|Під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: (1) часом відкриття; (2) місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: • склад спадщини; • коло спадкоємців; • матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97174867 Постанова ОП КЦС ВС від 24.05.2021 у справі № 671/22/19]
|-
|У випадку, коли місцем відкриття спадщини є територія України, і до складу спадщини включаються права на нерухомість, спадкова справа відкривається компетентним органом (нотаріусом) України, із застосуванням законодавства України, який здійснює оформлення спадкових прав і видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території України. А оформлення спадкових прав і видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке знаходиться на території РФ здійснюється компетентним органом Російської Федерації, але на підставі і з урахуванням відомостей (коло спадкоємців, які прийняли спадщину, розмір їх часток у спадщині тощо), наявних у спадковій справі, заведеній компетентним органом (нотаріусом) України. Для спадкових правовідносин за правильно визначеним місцем відкриття спадщини не може породжувати правові наслідки факт оформлення спадщини за неправильно визначеним місцем відкриття спадщини.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493136 Постанова КЦС ВС від 06.11.2019 у справі № 483/637/16-ц]
|-
|Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844358 Постанова ОП КЦС ВС від 14.02.2022 в справі № 243/13575/19]
|-
|Тлумачення частини першої та четвертої статті 1236 ЦК України дозволяє зробити висновок, що заповітом може бути охоплено: (а) ті права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення; не тільки права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення, а й ті, що виникнуть у спадкодавця після складання заповіту. Заповідач, як власник, може на свій розсуд як набувати права на майно, так і припиняти їх. Наявність заповіту не обмежує заповідача в тому, щоб майно, вказане в заповіті, продати, подарувати або укласти щодо нього договір довічного утримання тощо.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74439885 Постанова КЦС ВС від 23.05.2018 у справі № 285/1055/16-ц (провадження № 61-21778св18)]
|-
|При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/82797694 Постанова КЦС ВС від 26.06.2019 по справі № 369/3186/17]
|-
|Аналіз статті 225 ЦК України дозволяє зробити висновок, що до інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені, не може належати набувач за договором довічного утримання (догляду) з яким спадкодавець (відчужувач) вчинив цей договір. Оспорювання спадкоємцем відчужувача договору довічного утримання (догляду) не свідчить про порушення заповітом спадкодавця (відчужувача) цивільних прав або інтересів набувача.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101913101 Постанова КЦС ВС від 08.12.2021 у справі № 752/18370/16-ц]
|-
|В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75068671 Постанова КЦС ВС від 20.06.2018 у справі № 643/1216/15-ц]
|-
|Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95815630 Постанова КЦС ВС від 23.03.2021 у справі № 643/14592/18]
|-
|Перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував, що морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362760?fbclid=IwAR0IavCG--Kv9wi_0T3OnwmQ12jSPSMzwjtw1LhQ9BLFRvEJdISTE29_vgY Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц]
|-
|Інформація з кримінального провадження та висновок судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95681982 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17]
|-
|Неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт є поважною причиною строку для прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221522?fbclid=IwAR30kJpTYrDoWNI6bC_J07_ITNVJj1z7FNOp3xOcuIsuKePsSaX7cxDCMtM Постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19]
|-
|Народження дитини спадкоємцем незадовго до смерті спадкодавця, її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88232349 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17]
|-
|Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100352205 Постанова Верховного Суду 12.10.2021 у справі № 953/8112/20]
|}
== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Особливості надання житлових субсидій під час карантину

2023-12-15T09:39:23Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”]..
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива "] .
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування “].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]
# [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".]

== Загальні поняття ==

'''Житлова субсидія '''- безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг (надається щомісячно), а саме:
''житлової послуги'' - послуги з управління багатоквартирним будинком;

''комунальних послуг'' - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (надається один раз на рік);
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг та витрат на управління багатоквартирним будинком (будинки, яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) чи житлово-будівельний кооператив (ЖБК);
* житлова субсидія на оплату витрат на комунальні послуги (у будинки, яких створено ОСББ чи ЖБК).

== Призначення субсидії на час карантину ==
У зв’язку з карантином та запровадженням відповідних обмежень, з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 25 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»], '''яка набрала чинності 01.04.2020 року'''.
 
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]на період карантину ПЕРЕДБАЧЕНО:'''
# '''ЗАБОРОНИТИ''' '''припинення надання житлових субсиді'''й у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848], ''крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи.''
# '''ЗАБЕЗПЕЧИТИ''' розгляд питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019—2020 років, '''без заяв громадян про призначення житлових субсидій''', не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848].
# '''ПРОВЕСТИ''' на період карантину для регіонів із встановленим "червоним" рівнем епідемічної небезпеки '''розрахунок житлових субсидій з урахуванням збільшених на 50 відсотків соціальних нормативів''', у межах яких надається субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, що встановлені підпунктами 2—6 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування]”, незалежно від кількості днів дії карантину на місяць.
# '''ВІДТЕРМІНУВАТИ''' до закінчення карантину зміни базової норми плати за житлово-комунальні послуги отримувачами житлових субсидій '''з 15% до 20%''', яку було передбачено з травня 2020 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156]».

'''УВАГА!!!'''''Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Кабінет Міністрів України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ВІДМІНИВ].

== Субсидія для безробітніх в період карантину ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»] встановлено особливості для призначення субсидій громадянам, яких звільнили з роботи в період карантину. А саме, призначати житлову '''субсидію громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину''' відповідно до пункту 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 40 Кодексу законів про працю України] і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, '''на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку.'''
 
'''При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.'''

== Субсидія онлайн через портал "ДІЯ" ==
=== Як подати заяву на субсидію онлайн ===
# Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
# Виберіть у меню Послуги на порталі Дія послугу Заява на субсидію.
# Перевірте коректність своїх даних у профілі користувача, оновіть їх за необхідності.
# Вкажіть, чи перебуваєте у шлюбі.
# Вкажіть адресу, за якою бажаєте отримати субсидію.
# Вкажіть інформацію про заборгованість за сплату послуг ЖКГ.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на житлові та комунальні послуги. Якщо так, відмітьте необхідні послуги з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на оплату внесків. Якщо так, відмітьте необхідні внески з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи потрібна субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
# Виберіть, чи проживають за адресою отримання субсидії лише непрацездатні особи.
# Виберіть спосіб отримання субсидії. На картку банку (вкажіть IBAN рахунку) або національним поштовим оператором зв'язку.
# Вкажіть наявність розділених особових рахунків у зазначеному житлі.
# Заповніть інформацію про характеристику житлового приміщення або будинку.
# Виберіть особливості домогосподарства з переліку доступних за наявності.
# Виберіть, чи проживають інші особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Виберіть, чи проживають всі особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх членів сім'ї осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про доходи. Заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність транспортних засобів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбане майно та сплачені послуги. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбану валюту. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про те, що ви, члени господарства або члени їхній сімей маєте депозитні рахунки з сумою понад 100 тис. грн. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність та сплату аліментів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність нерухомого майна. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Завантажте необхідні копії документів для отримання субсидії.

== Процедура призначення субсидій ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України", з 1 жовтня виплачувати призначені органами соціального захисту населення субсидії та пільги буде '''Пенсійний фонд України'''. З 1 грудня ПФУ буде і призначати, і виплачувати субсидії та пільги.

'''Кошти житлової субсидії можуть надходити за вибором отримувача:'''
* Через організацію, яка здійснює виплату і доставку пенсії за місцем проживання.
* Шляхом видачі коштів у виплатному об’єкті.
* З доставкою коштів додому.
* На рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Інформація про призначені житлові субсидії буде вноситься органами ПФУ до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій.
У разі відмови у призначенні субсидії органи ПФУ повинні повідомити заявника про таку відмову у паперовій формі з врученням відповідного повідомлення або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія. Проте під час воєнного стану орган ПФУ може повідомляти заявника у телефонному режимі із внесенням відповідного запису до реєстраційного журналу інформування.

'''Важливо!!!''' Громадяни, яким призначено субсидію, у разі зміни обставин, які впливають на розмір субсидії або настання умов за яких втрачається право на неї, повинні протягом 30 календарних днів повідомити орган ПФУ про такі зміни.

== Корисні посилання ==
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-osoblivosti-nadannya-zhitlovih-subsidij-247250320 Урядовий портал Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України]
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/subsidii.html Міністерство соціальної політики України]
* [https://diia.gov.ua/services/zvernennya-na-priznachennya-zhitlovih-subsidij-v-elektronnij-formi Портал ДІЯ]
* [https://www.pfu.gov.ua/prestsentr/novini/2023-novini/page/3/ Пенсійний Фонд України]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Особливості надання житлових субсидій під час карантину

2023-12-15T09:32:44Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”]..
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива "] .
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування “].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]
# [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".]

== Загальні поняття ==

'''Житлова субсидія '''- безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг (надається щомісячно), а саме:
''житлової послуги'' - послуги з управління багатоквартирним будинком;

''комунальних послуг'' - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (надається один раз на рік);
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг та витрат на управління багатоквартирним будинком (будинки, яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) чи житлово-будівельний кооператив (ЖБК);
* житлова субсидія на оплату витрат на комунальні послуги (у будинки, яких створено ОСББ чи ЖБК).

== Призначення субсидії на час карантину ==
У зв’язку з карантином та запровадженням відповідних обмежень, з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 25 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»], '''яка набрала чинності 01.04.2020 року'''.
 
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]на період карантину ПЕРЕДБАЧЕНО:'''
# '''ЗАБОРОНИТИ''' '''припинення надання житлових субсиді'''й у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848], ''крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи.''
# '''ЗАБЕЗПЕЧИТИ''' розгляд питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019—2020 років, '''без заяв громадян про призначення житлових субсидій''', не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848].
# '''ПРОВЕСТИ''' на період карантину для регіонів із встановленим "червоним" рівнем епідемічної небезпеки '''розрахунок житлових субсидій з урахуванням збільшених на 50 відсотків соціальних нормативів''', у межах яких надається субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, що встановлені підпунктами 2—6 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування]”, незалежно від кількості днів дії карантину на місяць.
# '''ВІДТЕРМІНУВАТИ''' до закінчення карантину зміни базової норми плати за житлово-комунальні послуги отримувачами житлових субсидій '''з 15% до 20%''', яку було передбачено з травня 2020 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156]».

'''УВАГА!!!'''''Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Кабінет Міністрів України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ВІДМІНИВ].

== Субсидія для безробітніх в період карантину ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»] встановлено особливості для призначення субсидій громадянам, яких звільнили з роботи в період карантину. А саме, призначати житлову '''субсидію громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину''' відповідно до пункту 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 40 Кодексу законів про працю України] і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, '''на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку.'''
 
'''При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.'''

== Субсидія онлайн через портал "ДІЯ" ==
=== Як подати заяву на субсидію онлайн ===
# Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
# Виберіть у меню Послуги на порталі Дія послугу Заява на субсидію.
# Перевірте коректність своїх даних у профілі користувача, оновіть їх за необхідності.
# Вкажіть, чи перебуваєте у шлюбі.
# Вкажіть адресу, за якою бажаєте отримати субсидію.
# Вкажіть інформацію про заборгованість за сплату послуг ЖКГ.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на житлові та комунальні послуги. Якщо так, відмітьте необхідні послуги з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на оплату внесків. Якщо так, відмітьте необхідні внески з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи потрібна субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
# Виберіть, чи проживають за адресою отримання субсидії лише непрацездатні особи.
# Виберіть спосіб отримання субсидії. На картку банку (вкажіть IBAN рахунку) або національним поштовим оператором зв'язку.
# Вкажіть наявність розділених особових рахунків у зазначеному житлі.
# Заповніть інформацію про характеристику житлового приміщення або будинку.
# Виберіть особливості домогосподарства з переліку доступних за наявності.
# Виберіть, чи проживають інші особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Виберіть, чи проживають всі особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх членів сім'ї осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про доходи. Заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність транспортних засобів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбане майно та сплачені послуги. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбану валюту. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про те, що ви, члени господарства або члени їхній сімей маєте депозитні рахунки з сумою понад 100 тис. грн. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність та сплату аліментів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність нерухомого майна. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Завантажте необхідні копії документів для отримання субсидії.

== Процедура призначення субсидій ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України", з 1 жовтня виплачувати призначені органами соціального захисту населення субсидії та пільги буде '''Пенсійний фонд України'''. З 1 грудня ПФУ буде і призначати, і виплачувати субсидії та пільги.

'''Кошти житлової субсидії можуть надходити за вибором отримувача:'''
* Через організацію, яка здійснює виплату і доставку пенсії за місцем проживання.
* Шляхом видачі коштів у виплатному об’єкті.
* З доставкою коштів додому.
* На рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Інформація про призначені житлові субсидії буде вноситься органами ПФУ до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій.
У разі відмови у призначенні субсидії органи ПФУ повинні повідомити заявника про таку відмову у паперовій формі з врученням відповідного повідомлення або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія. Проте під час воєнного стану орган ПФУ може повідомляти заявника у телефонному режимі із внесенням відповідного запису до реєстраційного журналу інформування.

'''Важливо!!!''' Громадяни, яким призначено субсидію, у разі зміни обставин, які впливають на розмір субсидії або настання умов за яких втрачається право на неї, повинні протягом 30 календарних днів повідомити орган ПФУ про такі зміни.

== Корисні посилання ==
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-osoblivosti-nadannya-zhitlovih-subsidij-247250320 Урядовий портал Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України]
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/subsidii.html Міністерство соціальної політики України]
* [https://diia.gov.ua/services/zvernennya-na-priznachennya-zhitlovih-subsidij-v-elektronnij-formi Портал ДІЯ]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Використання печаток суб'єктами господарювання

2023-11-03T10:19:05Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17#Text Закон України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 № 5178-VI]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1982-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями" від 23 березня 2017 року № 1982-19]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1206-18 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15 квітня 2014 року № 1206-VII]
== Суб’єкти господарювання ==
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

'''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text до ч.2 статті 55 Господарського кодексу України] суб'єктами господарювання є:'''
* господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
== Печатки суб’єкта господарювання ==
Відповідно до ст. 581 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]:
# Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. '''Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.'''
# Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
# Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі '''не створює юридичних наслідків'''.
# Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

'''Разом з тим, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17#Text Закону України «Про Депозитарну систему України»] в частині складення реєстру власників іменних цінних паперів залишилися без змін. Тобто, наявність документів, засвідчених печаткою, вимагатиметься і надалі.'''
== Посвідчення довіреностей ==
Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
== Незаконні вимоги до документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 16624 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – '''тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83258773 Постанова КГС Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87329204 Постанова КГС Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 914/1019/16]

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2023-10-06T08:38:04Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Питання застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#n89 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]

01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

28.10.2022 КМУ прийняв нові зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text Постанови №302] (через постанову № 1220). Зміни набули чинності 17 листопада. Вони, серед іншого, дозволяють розширити коло свідків до «близької до заявника особи» та проведення процедури встановлення особи '''у режимі відеоконференцзв’язку''', якщо свідок не може бути присутнім особисто в ДМС. Паспорт кожного свідка пред’являється під час проведення відеоконференцзв’язку, а його копія надсилається електронною поштою до підрозділу ДМС.

''Це актуально для недокументованих паспортом переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, НУТ, нещодавно окупованих територій України, які переїхали до центральної та західної України. Їх свідки з окупованих територій мають змогу дистанційно брати участь в процедурі встановлення особи та сприяти доступу заявника без паспорту до ID.''

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи'''].

'''Важливо!''' У разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі '''відеоконференцзв’язку'''. Документи, що посвідчують особу пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку. Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок. Під час відеоконференцзв’язку ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети. В акті встановлення особи працівник, зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура

'''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====
* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу'').
'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2023-10-06T08:33:48Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Питання застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#n89 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

28.10.2022 КМУ прийняв нові зміни до Постанови №302 (через постанову № 1220). Зміни набули чинності 17 листопада. Вони, серед іншого, дозволяють розширити коло свідків до «близької до заявника особи» та проведення процедури встановлення особи '''у режимі відеоконференцзв’язку''', якщо свідок не може бути присутнім особисто в ДМС. Паспорт кожного свідка пред’являється під час проведення відеоконференцзв’язку, а його копія надсилається електронною поштою до підрозділу ДМС.

''Це актуально для недокументованих паспортом переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, НУТ, нещодавно окупованих територій України, які переїхали до центральної та західної України. Їх свідки з окупованих територій мають змогу дистанційно брати участь в процедурі встановлення особи та сприяти доступу заявника без паспорту до ID.''

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи'''].

'''Важливо!''' У разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі '''відеоконференцзв’язку'''. Документи, що посвідчують особу пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку. Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок. Під час відеоконференцзв’язку ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети. В акті встановлення особи працівник, зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура

'''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====
* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу'').
'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок зміни прізвища дитини її батьками

2023-09-07T07:42:09Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками ==
'''Підстави зміни прізвища дитини її батьками зазначені в статті 148 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме:'''
# У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
# У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.
# У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
# За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошений померлим]], [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним]], безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
# У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідні зміни прізвища інтересам дитини.
Прізвище дитині, згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 145 СК України], присвоюється при вчиненні [[Отримання свідоцтва про народження дитини|запису акта про народження]]. Реєстрацію прізвища дитині провадять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, коли між батьками досягнута про це згода. Однак, до прикладу, якщо батько або матір позбавлені батьківських прав така згода не потрібна, оскільки вони втрачають особисті немайнові права на дитину і звільняються від обов’язків щодо її виховання (частина перша статті 166 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

'''Прізвище присвоюється дитині на все життя. Однак закон, зокрема [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 148 СК України], передбачає зміну прізвища дитини за наступних умов:'''
* коли батьки дитини (обоє) змінили своє прізвище;
* коли один з батьків змінив своє прізвище;
* коли було [[Визнання батьківства|визнано в добровільному порядку батьківство]];
* коли при реєстрації народження дитини присвоєно прізвище без урахування побажань одного або обох з батьків;
* коли батьки зареєстрували шлюб після народження дитини і при реєстрації шлюбу мати взяла прізвище чоловіка;
* при визнанні батьківства у разі смерті матері, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошення її померлою]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнання недієздатною]] відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 39 ЦК України], [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутньою]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 43 ЦК України]) або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавленою батьківських прав]] відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 до статті 164 СК України];
*при виправленні відомості щодо батька дитини (за його бажанням);
* коли дружина або чоловік зберегли дошлюбні прізвища при реєстрації шлюбу, а потім обрали прізвище одного із них як спільного прізвища або приєднання до свого — прізвища другого з подружжя.
У разі зміни прізвища дитині необхідно дотримуватися законів про повагу до дитини і при досягненні дитиною визначеного віку необхідна згода цієї дитини на зміну прізвища. Без згоди дитини прізвище її можна змінити до семи років.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Дитина, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові (частина перша статті 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1612 ЦК України]).
|}
== Вирішення питання в добровільному порядку ==
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5] (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України] (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством:

→ громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, звертаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір;

→ громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір;

→ громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, які проживають за кордоном, - до [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini дипломатичного представництва або консульської установи України];

→ іноземці, особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, - до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання першого примірника актового запису.
=== Перелік необхідних документів ===
'''Заява''' батьків про виправлення (зміну) прізвища або імені дитини в актовому записі про її народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 5 до Правил]) у зв'язку з тим, що при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заява про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.10. розділу 2 Правил]). Спір між батьками щодо виправлення (зміни) прізвища або власного імені дитини у цьому випадку вирішується органом опіки та піклування або судом. В інших випадках зміна прізвища дитини строком не обмежена.

Заява про зміну прізвища дитини подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Вона має бути заповнена розбірливо, у ній мають міститись вичерпні відповіді на всі питання.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має права відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.

Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану (у тому числі про зміну прізвища), заявник подає:
# паспорт або паспортний документ;
# свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, в яких містяться відомості, що підлягають зміні;
# інші документи, необхідні для розгляду заяви і вирішення питання по суті.
Якщо актовий запис про народження дитини, до якого треба внести зміни, знаходиться в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, відділ, який прийняв заяву, має затребувати його копію.
=== Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану: ===
# рішення суду про [[Визнання батьківства|визнання батьківства (материнства)]], усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
# постанова адміністративного суду;
# висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
# заява про визнання батьківства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додаток 3 Правил]);
# заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України] за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#n806 додатку 5];
# актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України]; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини;
# актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;
# рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п'ятої статті 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 СК України];
# в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.13. розділу 2 Правил]).
=== Вартість ===
Видача свідоцтва про реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) сплачується у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 5 гривень 10 копійок, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами)].
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.10 розділу 1 Правил] заява про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що '''не перевищує трьох місяців''', з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (за місцем їх подання), але '''не більше ніж на три місяці'''.

Питання про внесення змін актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у '''шестимісячний строк''' з дня подання до них відповідної заяви.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункт 2.22. розділу 2 Правил]).
=== Порядок оскарження===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил] у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у '''висновку''' відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
== Вирішення питання органом опіки та піклування ==
Відповідно до пункту 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#top Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"], для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).

Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
== Вирішення питання в судовому порядку ==
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Оскільки батьки мають рівні права щодо своїх дітей ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частина перша статті 24 Конституції України]) незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини необхідна згода обох батьків. У даному випадку батьки не повинні доводити причини, з яких вони погодилися на заміну прізвища дитини. У зв'язку з цим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 148 СК України] надає батькам право звернутися за вирішенням до органу опіки та піклування або до суду при виникненні спору щодо доцільності зміни прізвища дитини. Проте, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини четвертої статті 19 СК України] участь органу опіки та піклування не є обов’язковою в даній категорії справ, а тому справа буде розглядатися без залучення до участі органу опіки та піклування. Для вирішення питання в судовому порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернення до суду]] відбувається шляхом подання позовної заяви з переліком необхідних документів (доказів).

Перш за все у позовній заяві необхідно навести вагомі аргументи з приводу того, що, наприклад, другий з батьків ухиляється від сплати аліментів (підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби про заборгованість зі сплати аліментів) та не дотримується чи порушує режим побачення з дитиною (якщо такий графік був встановлений органом опіки та піклування).

Виходячи з того, що конкретних підстав для зміни прізвища дитини не існує, тому у цьому випадку логічно застосувати загальне правило сімейного законодавства, яке вказує на те, що під час вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків відносно дитини, а також безліч інших обставин, що засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] зазначено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу, та проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків. Тому, спираючись на положення законодавства, можна довести свої позовні вимоги тим, що другий з батьків не виконує належним чином своїх батьківських обов’язків по відношенню до своєї дитини, нехтує ними, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодним чином не піклується про стан здоров’я дитини (фізичний, духовний та розумовий розвиток), не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, а також своїм негативним ставленням до позивача, погано впливає і на дитину. Натомість, усі обов’язки по утриманню та вихованню дитини виконує позивач, яким дитині було створено усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Також, необхідно зазначити в позовній заяві про те, що зміна прізвища дитини ніяким чином не впливає на законні права, інтереси та обов’язки другого з батьків щодо дитини.
=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позовна заява, про зміну прізвища дитини пред’являються лише за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про зміну прізвища дитини повинна відповідати загальним правилам щодо [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|змісту і форми позовної заяви]], встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Крім того, до позовної заяви необхідно додати такі документи:
* копію паспорта позивача і відповідача;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* копію свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розлучення;
* довідку про реєстрацію дитини разом з позивачем;
* довідку про заборгованість зі сплати аліментів (за наявності).
Також, до заяви можна додати будь-які документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також, не зайвими в даній категорії справ будуть показання свідків, характеристика з місця роботи, місця проживання тощо.
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Порядок та підстави для сплати судового збору]] регулюються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір]». За подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2023 році - 1073 гривні 60 копійок).
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до частини першої статті 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80148019 Постанова Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 755/8270/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88666960 Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88834060 Постанова Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 365/322/17 (Необхідність зміни прізвища дитини має бути обґрунтована й доведена тим з батьків, який на ній наполягає)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102704859 Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 165/1288/20 (звернення опікуна щодо зміни прізвища дитини)]
== Див. також ==
* [[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові]]
* [[Зміна імені фізичної особи]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Єдиний реєстр боржників

2023-09-06T07:39:09Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження" (далі - Положення)]
== Про Реєстр ==
'''На сайті Міністерства юстиції України''' '''запрацював [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]'''.

'''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Єдиний реєстр боржників є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та створений з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників.

'''Єдиний реєстр боржників''' — систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
== Відомості, які містить Реєстр ==
'''Єдиний реєстр боржників містить такі відомості'''
* прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника — фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи;
* найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
* найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
* номер виконавчого провадження;
* категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
== Коли вноситься інформація до Єдиного реєстру боржників? ==
Відомості про боржника вносяться до '''[https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників]''' одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в автоматизованій системі виконання рішень після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

'''Не вносяться до реєстру відомості щодо боржників''', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, боржники, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржники за рішеннями немайнового характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16#n252 пункт 4 розділу X Положення]).

'''Важливо! Реєстрація боржника в ЄРБ не звільняє його від виконання рішення'''.
== Обмеження для боржників ==
* заборона відкриття рахунків у банку;
* заборона нотаріусам на здійснення угод (продаж, купівля тощо);
* заборона на виїзд з країни (це найчастіше стосується неплатників аліментів);
* банки можуть заблокувати ваші поточні рахунки та списати з них борги.
== Виключення відомостей про боржника з Реєстру==
Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
* про закінчення виконавчого провадження згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»];
* про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»];
* про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.
== Пошук інформації в Реєстрі ==
'''Пошук інформації через веб-сайт [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру] здійснюється за такими реквізитами:'''
# прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи.
Окрім єдиного реєстру боржників також функціонує реєстр під назвою: [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження], перевірка в ньому здійснюється за аналогічним принципом як і в реєстрі боржників і в ньому відображається інформація про виконавчі провадження тому рекомендується перевіряти дані в обох реєстрах.

== Вартість ==
Пошук у реєстрі боржників, отримання витягу, інформації є безкоштовним.

== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Права та обов'язки особи у зв'язку з випадковим пошкодженням або знищенням нею товару на території торгівельного об'єкту

2023-08-07T07:56:44Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"]
== Загальні положення ==
'''''Будівлі торговельні''''' - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96+%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96#n256 підпункт в підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПКУ])

'''''Торговельними об'єктами''''' у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF#o23 пункту 7 '''постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"'''], є: ♦ у сфері оптової торгівлі:
* склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);
* магазин-склад;
♦ у сфері роздрібної торгівлі:
* магазин, який може бути:
# продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
# універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
# з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
* павільйон;
* кіоск, ятка;
* палатка, намет;
* лоток, рундук;
* склад товарний;
* крамниця-склад, магазин-склад.

'''''Торговельне приміщення''''' - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n13 пункту 26 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів")]. 

'''Відповідно до пункту 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF#o23 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"]''' ''суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.''

'''Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається''' таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку)( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 стаття 617 ЦКУ)].
== Момент набуття права власності на майно ==
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 (стаття 334 ЦКУ)].
== Права та обов'язки споживачів==
{| class="wikitable"
|-
! Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: !! Споживачі зобов'язані:
|-
|
* захист своїх прав державою;
* належну якість продукції та обслуговування;
* безпеку продукції;
* необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
* відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
* звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
* об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). 

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
||
* перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
* в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
* користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
* з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
|}
== Обов'язки продавця ==
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
== Ризик випадкового знищенням ==
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1759 (статті 323 ЦКУ)].

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3286 (стаття 668 ЦКУ)]

== Заборона нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності ==
У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n449 пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»], в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції».
 
Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: с''творення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання''.
 

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, '''є недійсними.'''
 

Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

== Висновки ==
Таким чином можна зробити наступні висновки:
# Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
# Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування, асортименту товару, способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
# Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
# Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
# В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ, отримала її й набула права власності продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем.
# Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар. В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та інші примушування з боку продавця можу тягнути відповідальність згідно чинного законодавства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n2452 (стаття 355 КК України)].
# Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності, право на захист своїх законних інтересів у суді[https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4233 (розділ ІІ Конституції України)].
# В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів або до [https://dpss.gov.ua/ Держпродспоживслужби.]
# У разі відсутности згоди покупця на відшкодування матеріальної шкоди її може бути здійснено тільки в судовому порядку.
== Див. додатково ==
Див. додатково [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&oldid=7516 Захист прав споживачів]

[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Відведення земельної ділянки під ОСББ

2023-07-12T13:11:44Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76]
* [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D6E76505026C114EC225813100370781?OpenDocument Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київради від 20 квітня 2017 року № 241/2463]
== Загальні поняття ==
'''Об'є́днання співвла́сників багатокварти́рного буди́нку''', або '''ОСББ''' — це неприбуткова юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.

'''ОСББ є однією із форм управління багатоквартирним будинком.''' Створення та діяльність ОСББ регулюються нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»].

'''Прибудинкова територія''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, згідно ''ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України "Про особливості здійснення право власності у багатоквартирному будинку"].'' Таким чином до прибудинкової території можна віднести не тільки земельну ділянку на якій розташовано сам будинок, а й тротуари та проїзди, ігрові майданчики, озеленені території, майданчики для тимчасового зберігання автомобілів тощо.
== Що належить до земельної ділянки багатоквартирного будинку ==
Згідно ''статті 42 Земельного кодексу України,'' земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
До земельної ділянки багатоквартирного будинку належать:
* земля, на якій розміщено житловий будинок;
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
* прибудинкова територія.
Розміри і конфігурація земельної ділянки, на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
== Навіщо оформлювати землю під багатоквартирним будинком? ==
# '''Для органів місцевого самоврядування''' оформлення прав на землю означає формування земельних ділянок як об’єктів оподаткування та визначення платників податку (власників відповідних земельних ділянок або землекористувачів). Отже, кожна оформлена земельна ділянка — це додаткові надходження до бюджету. .
# Якщо йдеться про нове будівництво, наявність оформленого права на землю є обов’язковою умовою '''для початку будівельних робіт'''.
# Для співвласників будинку оформлення прав на землю — це спосіб відгородитися (інколи буквально — шляхом установлення паркана) як від формальних зазіхань на свою територію (відведення ділянок іншим особам), так і фактичного її використання «''чужими''» (установлення тимчасових споруд, паркування транспортних засобів тощо).
# Згідно із законодавством України, до будівельних робіт належить не лише нове будівництво, але й капітальний ремонт, реставрація, реконструкція. І якщо остання проводиться зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, то для цього також потрібно мати оформлене право на земельну ділянку (''див''. ч. 4 ст. 34 Містобудівного закону). Потреба в цьому виникає, зокрема, при намірі пристосувати приміщення на першому, другому чи цокольному поверхах для підприємницької діяльності. Звичайною умовою в цьому випадку є влаштування окремої вхідної групи, що, як правило, й означає зміну зовнішніх геометричних розмірів. І якщо згадати кількість магазинів, відділень банків, перукарень, аптек й інших комерційних об’єктів у багатоквартирних жилих будинках, проблема є вельми актуальною.
== Хто може оформлювати права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком ==
Відповідно до ''ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]'', мешканці багатоквартирних будинків мають право відвести земельну ділянку в постійне користування незалежно від створення ОСББ. Проте, якщо ОСББ не створено, відведення земельної ділянки можливе лише при згоді всіх без виключення власників житлових і нежитлових приміщень будинку, а на практиці такої згоди досягти майже неможливо.

Якщо створено ОСББ, то рішення про оформлення земельної ділянки необхідно прийняти на зборах співвласників і скласти відповідний протокол. Такий документ, безперечно, знадобиться при оформленні земельної ділянки.

На зборах також слід визначити представника від ОСББ, який буде діяти від імені об'єднання, а саме:
* оформлювати документи;
* підписувати договори;
* подавати клопотання.
'''Повноваження представника ОСББ повинні бути вказані в протоколі зборів співвласників.''' Також функції представника об'єднання мають право виконувати члени правління ОСББ.

Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що: «земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»

Тобто земля може передаватись безоплатно у власність, або у постійне користування. Для того, щоб отримати у власність земельну ділянку перш за все необхідно провести загальні збори співвласників багатоквартирного будинку та прийняти відповідне рішення й оформити його протоколом, у якому також зазначити відповідальну за цю процедуру особу. Як правило, це голова правління ОСББ (управдом).
== Порядок передачі земельної ділянки ==
Так як кабінетом Міністрів України не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, то така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства:
# Для отримання земельної ділянки у власність чи користування потрібно '''звернутися із клопотанням''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''«до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки»'' (ч. 2 ст. 123 ЗКУ). Оскільки житлові будинки розташовані в межах населеного пункту (ст. 38 ЗКУ), таким органом буде місцева (міська, селищна, сільська) рада (ч. 1 ст. 122 ЗКУ).
У клопотанні слід зазначити:
#* орієнтовний розмір земельної ділянки (точний буде визначено самим проектом землеустрою);
#* цільове призначення земельної ділянки (рекомендуємо вказати його згідно з КВЦПЗ: ''«код 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку»'';
#* вид права на землю (для передання у власність або постійне користування);
#* місцезнаходження земельної ділянки (адресу будинка).
''
До клопотання потрібно додати:''
#* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Такими матеріалами можуть бути: (черговий) кадастровий план, викопіювання з генерального плану чи детального плану територій або будь-які інші графічні матеріали. Але при цьому бажано використовувати матеріали, які дозволяють чітко визначити місце розташування земельної ділянки, бажано з прив’язкою до існуючого кадастрового поділу. Доволі зручним варіантом у цьому плані є роздруківка відповідного фрагмента з публічної кадастрової карти;
#* письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Така згода зокрема потрібна, якщо земельна ділянка перебуває в користуванні замовника будівництва (не сплив строк договору оренди).
# Отримавши клопотання, відповідна рада зобов’язана '''розглянути його в місячний строк''' і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи мотивовану відмову в його наданні (ч. 3 ст. 123 ЗКУ). '''Підставою відмови''' може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Містобудівного закону: ''«У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється».'' Утім на практиці трапляються і немотивовані відмови, і незаконно мотивовані (безпідставні), і (частіше) банальне порушення строку розгляду клопотання. На цей випадок законодавець передбачив додатковий варіант захисту прав: ''«У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання … відповідний … орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки … комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель … комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє … відповідний орган … орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки»''. Отже, не дочекавшись дозволу, можна сміливо користуватися '''''принципом мовчазної згоди'''''.
# Після отримання дозволу здійснюється '''розроблення проекту землеустрою'''.
Розробити проект землеустрою можуть:
#* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням і в складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
#* фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV). При укладенні договору на розробку проекту землеустрою варто скористатися типовим договором, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2004 р. № 266. Водночас особливу увагу рекомендуємо звернути на строк виконання робіт і відповідальність виконавця за порушення договору.
# Наступний крок - '''погодження проекту землеустрою'''. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1861 ЗКУ, проект землеустрою підлягає погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (нині це відповідний підрозділ Держгеокадастру України), і структурним підрозділом районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, — виконавчого органу міської ради у сфері містобудування й архітектури. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в ч. 1 ст. 1861 ЗКУ, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у ч.ч. 2 і 3 згаданої статті, — завірені ним копії проекту. Відповідний орган зобов’язаний протягом '''10 робочих''' днів із дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом із повідомленням розробнику свої висновки про його погодження чи про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті згідно з ними нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови в погодженні може бути лише невідповідність положень проекту вимогам законів і прийнятих згідно з ними нормативно-правових актів, документації із землеустрою чи містобудівній документації. У разі відмови в погодженні у відповідному висновку має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути подовжений). Повторна відмова допускається, лише якщо не було усунено недоліки, на яких наголошувалося в попередньому висновку.
# Сформована внаслідок розробки проекту землеустрою земельна ділянка '''має бути зареєстрована як об’єкт права в державному земельному кадастрі'''.
Наслідком такої реєстрації будуть:
#* присвоєння земельній ділянці унікального кадастрового номера;
#* поява земельної ділянки на публічній кадастровій карті;
#* отримання замовником витягу з державного земельного кадастру.
# '''Протягом двох тижнів''' із дня отримання погодженого проекту землеустрою відповідна '''рада приймає рішення про його затвердження та надання земельної ділянки''' у власність або постійне користування (ч. 6 ст. 123 ЗКУ). Зважаючи на специфіку діяльності місцевих рад (зокрема, періодичність чергових пленарних засідань), зазначений строк на практиці є істотно довшим.
# '''Реєстрація речового права на земельну ділянку''' врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (''далі'' – Закон про реєстрацію) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868. Вона аналогічна і для права власності, і для права постійного користування. Єдина відмінність полягає в тому, що в разі виникнення права власності власник отримає додатковий документ — свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Для проведення реєстрації державному реєстратору (безпосередньо або через центр надання адміністративних послуг) необхідно подати:
#* заяву;
#* витяг із державного земельного кадастру;
#* рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у власність або постійне користування;
#* витяг або виписку з ЄДР (для підтвердження статусу юридичної особи заявника);
#* документ, що підтверджує повноваження представника заявника, і документ, що посвідчує особу представника;
#* документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
#* документ про сплату адміністративного збору. '''Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' (ч. 5 ст. 15 Закону про реєстрацію). За результатами реєстрації замовник '''отримує витяг із державного реєстру прав''', який і підтверджуватиме набуте право на землю.
== Судова практика ==
Судова практика визнає за ОСББ право отримати безоплатно у власність, або ж у користування земельну ділянку.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80555603 Постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 263/68/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81241382 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №461/8315/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89868871 Постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 522/15253/16-а]

Судове рішення щодо переходу права оренди. Відповідно до правових висновків якого - перехід прав на земельну ділянку від однієї особи до іншої можливий лише на тих же самих умовах, тобто змінюється лише суб'єктний склад правовідносин, а обсяг прав на земельну ділянку залишається незмінним.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75663908 Рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 липня 2018 року у справі № 924/267/18]
== Див. також ==
* [http://www.osbb-inform.com.ua/2017/08/01/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96-%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0/ Стаття Віктора Кобилянського та Ольги Нікодімової «Передання землі у постійне користування співвласникам будинку - правові підстави]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору

2023-06-19T09:29:02Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Поняття та порядок поділу спільного майна подружжя ==

Під час припинення шлюбно-сімейних відносин, зазвичай постає питання про розподіл майна, набутого під час проживання в шлюбі. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, '''є спільним майном''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 (ст. 60 СК України)]. Утім, із цього правила є певне виключення.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ст. 57 СК України], якщо '''шлюб не розірвано''', але чоловік та дружина '''проживають окремо''' у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, то '''майно''', набуте сторонами за цей період може бути за '''рішенням суду визнане роздільним'''.
Це пов’язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише формально зареєстрований шлюб, а й дійсні стосунки чоловіка та дружини.
Якщо ж цього немає, і сторони фактично не складають однієї сім’ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя.
У разі спору заінтересована сторона повинна довести в суді факт [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки|окремого проживання подружжя]] у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
У сучасних умовах спільне майно подружжя може бути поділене подружжям за взаємною згодою. Сторони вправі укласти договір про поділ спільного майна, вказавши при цьому, що та чи інша річ була '''набута чоловіком (дружиною)''' під час окремого проживання сторін, тобто фактично '''за власні кошти'''.
Така річ (речі) за домовленістю подружжя може бути визнана такою, що належить на праві власності чоловікові або дружині. При цьому її '''вартість не буде враховуватися''' при поділі спільного майна подружжя.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text '''Статею 69 СК України'''] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя.
Поділ спільного майна може здійснюватися в '''добровільному порядку''' за рішенням самого подружжя або в '''судовому порядку''' за наявності між ними спору.

== Добровільний поділ майна подружжя ==

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому. 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 7 Сімейного кодексу України] (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами. 

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ст. 355 ЦК України] визначає '''два види спільної сумісної власності осіб''':спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ч. 3 ст. 368 ЦК України] встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 355 Цивільного кодексу України].

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 9 СК України] законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 63 СК України]).

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 65 СК України] закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 69 СК України] передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою.
Слід зазначити, що [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60 СК України] встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 70 СК] такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

== Яке майно підлягає поділу? ==

В контексті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України] '''майно''', що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

Добровільно, за взаємною згодою, в силу [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 68 СК України] подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

'''Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.'''

Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64 СК України].

== Предмет договору ==

Предметом договору про поділ спільного майна подружжя (колишнього подружжя) може бути як '''все майно''' (майнові права), що були набуті подружжям за час шлюбу, так і '''його частина'''. При цьому майно (майнові права), які не увійшли до предмету договору,залишаються у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя). Договір про поділ майна подружжя (колишнього подружжя) може бути укладений з умовою виплати грошової компенсації у разі нерівноцінності поділу, або без неї.

У випадку, якщо предметом поділу є '''нерухоме майно''', набуте подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність, і право особистої приватної власності за результатом укладання такого договору переходить до '''одного з подружжя''' (колишнього подружжя), то такий договір '''може бути документом''', що підтверджує право власності одного з подружжя (колишнього з подружжя) на такий об'єкт. Після укладання договору про поділ майна подружжя (колишнього подружжя), відповідні відомості повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно].

Але існують і інші точки зору. Зокрема, якщо предметом такого договору поділу майна є нерухоме майно, '''титульним власником''' якого є один з подружжя, і '''майно в результаті поділу залишається за ним''', то документом про право власності залишається '''попередній документ''', що посвідчує право власності на майно, а '''договір про поділ''' буде невід’ємною частиною цього документа. При цьому відомості про зміну правовстановлювального документу повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], оскільки з укладанням такого договору змінюється правовий режим такого нерухомого майна.

Якщо '''титульним власником''' майна був один з подружжя, а '''в результаті поділу''' майна нерухоме майно переходить до іншого з подружжя, то '''договір про поділ''' майна '''буде документом''', що підтверджує право власності іншого з подружжя на це майно, н'''а підставі якого нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на майно на ім’я іншого з подружжя'''. При цьому нотаріус вилучає попередній документ про право власності на нерухоме майно і приєднує його до нотаріальної справи.

=== Особливості договору про поділ майна подружжя ===
* Можливість відступити від засад рівності часток. Тобто, подружжя може поділити своє майно не порівну.
* Можливість самостійно визначити розмір часток або конкретне майно, що буде передане одному з подружжя.
* Майно подружжя, що не зазначене в договорі, підлягає поділу на загальних підставах.

=== Коли може бути укладений договір про поділ майна подружжя ===
* Під час шлюбу.
* Після розірвання шлюбу.

=== Підстави розірвання договору про поділ майна подружжя ===
Згідно з законодавством розірвання договору про поділ майна подружжя допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, договір про поділ майна подружжя може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору про поділ майна подружжя іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору про поділ майна подружжя зобов’язання сторін припиняються.

=== Визнання договору про поділ майна подружжя недійсним ===
Сторони найчастіше посилаються на такі підстави для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним, ''як порушення в договорі принципу рівності часток та/або помилки щодо обставин, які мають істотне значення.''

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 кодексу.

== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказу Мінфіну України від 07.07.2012 № 811] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] та , за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі '''1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.
== Договір про виділ об»єкта нерухомого майна зі складу усього майна ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 П. 2 ст. 69 СК України] передбачає, що подружжя має право укласти договір про виділ об’єкта нерухомого майна дружині або чоловікові зі складу усього майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Суть виділу нерухомого майна зі складу спільного майна подружжя полягає в тому, що якщо один з подружжя за згодою іншого з подружжя у добровільному порядку бажає змінити правовий режим одного об’єкта нерухомості (житловий будинок, квартира, нежитлове приміщення, тощо) на особисту приватну власність, то має бути укладений договір про виділ нерухомого майна зі спільної сумісної власності в особисту приватну власність одного з них.

''Наприклад, із складу всього спільного майна подружжя виділити чоловікові у особисту приватну власність нежитлове приміщення, при цьому решта майна залишається у спільній сумісній власності подружжя, а при можливому подальшому поділі майна подружжя, частка чоловіка може бути відповідно зменшена з урахуванням укладеного раніше договору про виділ нежитлового приміщення зі спільного майна.''

При посвідченні такого договору нотаріусом застосовуються такі саме норми, як і при посвідченні договору поділу спільного майна подружжя ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60, ст. 64, п. 1 ст. 65, п. 2 ст. 69, п. 1 ст. 70, 71, 72 Сімейного кодексу України]).

== Поділ земельної ділянки ==

Якщо об’єктом поділу є земельна ділянка, то регулювання земельних відносин відбувається із застосуванням спеціальних норм Земельного кодексу України (далі – ЗК України).
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 81, ч. 1 п.2 ст. 89 ЗК України], у спільній сумісній власності подружжя можуть перебувати земельні ділянки, які набуті подружжям за спільні кошти за договором купівлі- продажу, міни, іншими цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 69, ч. 1 ст. 71 СК України], подружжя за взаємною згодою має право на поділ земельної ділянки в натурі.

Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 79-1 ЗК України], титульний власник повинен звернутись до територіального органу Держгеокадастру України з метою поділу раніше сформованої земельної ділянки, яка перебуває у його власності, на дві земельні ділянки. У відповідності до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки, відомості про них вносяться до [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Державного земельного кадастру]. На підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України], після здійснення державної реєстрації права власності на дві земельні ділянки вони можуть бути об’єктом цивільних угод.

Оскільки ці дві новостворені земельні ділянки залишаються об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, то для здійснення їх поділу в натурі необхідно застосувати вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. 4 ст. 89 ЗК України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 364, 372 ЦК України]. Нотаріус може посвідчити договір про поділ майна подружжя, в результаті якого кожному із подружжя на праві особистої приватної власності буде належати по одній земельній ділянці.

== Судовий поділ майна подружжя ==

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється '''на судовий'''. При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:
* речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
* кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
* боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:
* ''по-перше'', суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
* ''по-друге'', здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток. 
{| class="wikitable"
|-
| ВАЖЛИВО!!! При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства '''частки майна дружини та чоловіка є рівними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 70 СК]). Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 60 СК]).
|}
Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обста: вин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 2 ст. 70 СК]).

По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК]). Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК] збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов'язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину. Така новела сімейного законодавства здається невдалою.

Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653800 Постанова Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 752/18987/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87950801 Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року № 753/19919/19]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору

2023-06-19T09:22:24Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Поняття та порядок поділу спільного майна подружжя ==

Під час припинення шлюбно-сімейних відносин, зазвичай постає питання про розподіл майна, набутого під час проживання в шлюбі. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, '''є спільним майном''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 (ст. 60 СК України)]. Утім, із цього правила є певне виключення.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ст. 57 СК України], якщо '''шлюб не розірвано''', але чоловік та дружина '''проживають окремо''' у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, то '''майно''', набуте сторонами за цей період може бути за '''рішенням суду визнане роздільним'''.
Це пов’язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише формально зареєстрований шлюб, а й дійсні стосунки чоловіка та дружини.
Якщо ж цього немає, і сторони фактично не складають однієї сім’ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя.
У разі спору заінтересована сторона повинна довести в суді факт [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки|окремого проживання подружжя]] у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
У сучасних умовах спільне майно подружжя може бути поділене подружжям за взаємною згодою. Сторони вправі укласти договір про поділ спільного майна, вказавши при цьому, що та чи інша річ була '''набута чоловіком (дружиною)''' під час окремого проживання сторін, тобто фактично '''за власні кошти'''.
Така річ (речі) за домовленістю подружжя може бути визнана такою, що належить на праві власності чоловікові або дружині. При цьому її '''вартість не буде враховуватися''' при поділі спільного майна подружжя.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text '''Статею 69 СК України'''] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя.
Поділ спільного майна може здійснюватися в '''добровільному порядку''' за рішенням самого подружжя або в '''судовому порядку''' за наявності між ними спору.

== Добровільний поділ майна подружжя ==

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому. 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 7 Сімейного кодексу України] (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами. 

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ст. 355 ЦК України] визначає '''два види спільної сумісної власності осіб''':спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ч. 3 ст. 368 ЦК України] встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 355 Цивільного кодексу України].

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 9 СК України] законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 63 СК України]).

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 65 СК України] закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 69 СК України] передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою.
Слід зазначити, що [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60 СК України] встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 70 СК] такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

== Яке майно підлягає поділу? ==

В контексті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України] '''майно''', що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

Добровільно, за взаємною згодою, в силу [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 68 СК України] подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

'''Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.'''

Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64 СК України].

== Предмет договору ==

Предметом договору про поділ спільного майна подружжя (колишнього подружжя) може бути як '''все майно''' (майнові права), що були набуті подружжям за час шлюбу, так і '''його частина'''. При цьому майно (майнові права), які не увійшли до предмету договору,залишаються у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя). Договір про поділ майна подружжя (колишнього подружжя) може бути укладений з умовою виплати грошової компенсації у разі нерівноцінності поділу, або без неї.

У випадку, якщо предметом поділу є '''нерухоме майно''', набуте подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність, і право особистої приватної власності за результатом укладання такого договору переходить до '''одного з подружжя''' (колишнього подружжя), то такий договір '''може бути документом''', що підтверджує право власності одного з подружжя (колишнього з подружжя) на такий об'єкт. Після укладання договору про поділ майна подружжя (колишнього подружжя), відповідні відомості повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно].

Але існують і інші точки зору. Зокрема, якщо предметом такого договору поділу майна є нерухоме майно, '''титульним власником''' якого є один з подружжя, і '''майно в результаті поділу залишається за ним''', то документом про право власності залишається '''попередній документ''', що посвідчує право власності на майно, а '''договір про поділ''' буде невід’ємною частиною цього документа. При цьому відомості про зміну правовстановлювального документу повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], оскільки з укладанням такого договору змінюється правовий режим такого нерухомого майна.

Якщо '''титульним власником''' майна був один з подружжя, а '''в результаті поділу''' майна нерухоме майно переходить до іншого з подружжя, то '''договір про поділ''' майна '''буде документом''', що підтверджує право власності іншого з подружжя на це майно, н'''а підставі якого нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на майно на ім’я іншого з подружжя'''. При цьому нотаріус вилучає попередній документ про право власності на нерухоме майно і приєднує його до нотаріальної справи.

=== Особливості договору про поділ майна подружжя ===
* Можливість відступити від засад рівності часток. Тобто, подружжя може поділити своє майно не порівну.
* Можливість самостійно визначити розмір часток або конкретне майно, що буде передане одному з подружжя.
* Майно подружжя, що не зазначене в договорі, підлягає поділу на загальних підставах.

=== Коли може бути укладений договір про поділ майна подружжя ===
* Під час шлюбу.
* Після розірвання шлюбу.

== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказу Мінфіну України від 07.07.2012 № 811] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] та , за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі '''1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.
== Договір про виділ об»єкта нерухомого майна зі складу усього майна ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 П. 2 ст. 69 СК України] передбачає, що подружжя має право укласти договір про виділ об’єкта нерухомого майна дружині або чоловікові зі складу усього майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Суть виділу нерухомого майна зі складу спільного майна подружжя полягає в тому, що якщо один з подружжя за згодою іншого з подружжя у добровільному порядку бажає змінити правовий режим одного об’єкта нерухомості (житловий будинок, квартира, нежитлове приміщення, тощо) на особисту приватну власність, то має бути укладений договір про виділ нерухомого майна зі спільної сумісної власності в особисту приватну власність одного з них.

''Наприклад, із складу всього спільного майна подружжя виділити чоловікові у особисту приватну власність нежитлове приміщення, при цьому решта майна залишається у спільній сумісній власності подружжя, а при можливому подальшому поділі майна подружжя, частка чоловіка може бути відповідно зменшена з урахуванням укладеного раніше договору про виділ нежитлового приміщення зі спільного майна.''

При посвідченні такого договору нотаріусом застосовуються такі саме норми, як і при посвідченні договору поділу спільного майна подружжя ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60, ст. 64, п. 1 ст. 65, п. 2 ст. 69, п. 1 ст. 70, 71, 72 Сімейного кодексу України]).

== Поділ земельної ділянки ==

Якщо об’єктом поділу є земельна ділянка, то регулювання земельних відносин відбувається із застосуванням спеціальних норм Земельного кодексу України (далі – ЗК України).
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 81, ч. 1 п.2 ст. 89 ЗК України], у спільній сумісній власності подружжя можуть перебувати земельні ділянки, які набуті подружжям за спільні кошти за договором купівлі- продажу, міни, іншими цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 69, ч. 1 ст. 71 СК України], подружжя за взаємною згодою має право на поділ земельної ділянки в натурі.

Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 79-1 ЗК України], титульний власник повинен звернутись до територіального органу Держгеокадастру України з метою поділу раніше сформованої земельної ділянки, яка перебуває у його власності, на дві земельні ділянки. У відповідності до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки, відомості про них вносяться до [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Державного земельного кадастру]. На підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України], після здійснення державної реєстрації права власності на дві земельні ділянки вони можуть бути об’єктом цивільних угод.

Оскільки ці дві новостворені земельні ділянки залишаються об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, то для здійснення їх поділу в натурі необхідно застосувати вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. 4 ст. 89 ЗК України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 364, 372 ЦК України]. Нотаріус може посвідчити договір про поділ майна подружжя, в результаті якого кожному із подружжя на праві особистої приватної власності буде належати по одній земельній ділянці.

== Судовий поділ майна подружжя ==

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється '''на судовий'''. При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:
* речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
* кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
* боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:
* ''по-перше'', суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
* ''по-друге'', здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток. 
{| class="wikitable"
|-
| ВАЖЛИВО!!! При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства '''частки майна дружини та чоловіка є рівними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 70 СК]). Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 60 СК]).
|}
Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обста: вин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 2 ст. 70 СК]).

По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК]). Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК] збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов'язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину. Така новела сімейного законодавства здається невдалою.

Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653800 Постанова Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 752/18987/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87950801 Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року № 753/19919/19]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове

2023-05-16T10:34:07Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1739 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1739 статті 319 Цивільного кодексу України] власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Однак, для того, аби використовувати нерухомість в якості житла воно повинно бути віднесено до житлового фонду.

'''Житловий фонд''' становлять житлові будинки та приміщення в них, віднесені до державного житлового фонду, громадського житлового фонду, житлового фонду житлово-будівельних кооперативів, приватного житлового фонду, а також житлового фонду соціального призначення. До житлового фонду '''не входять''' нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n33 (стаття 4 Житлового кодексу України)].

Житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення (об'єкти житлової нерухомості) призначаються і повинні бути придатними для постійного проживання в них громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Для цього приміщення має відповідати вимогам законодавства до житлових об'єктів, встановленими [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"].
== Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове ==
Переведення нежитлового приміщення в житлове є зміною його цільового призначення. На сьогоднішній день українським законодавством '''''не встановлено чіткого механізму переведення нежитлового приміщення до житлового фонду'''''.
=== До кого звернутися ===
На практиці вирішенням цього питання займаються органи місцевого самоврядування. Власник нежитлового приміщення має подати '''заявку''' до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг] (ЦНАП), який в свою чергу передає їх до департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету місцевої ради. Також власник має довести, що:

* приміщення придатне для проживання;
* оснащене системами вентиляції, водопостачання, каналізації, газопостачання, теплопостачання;
* відповідає санітарним і гігієнічним нормам;
* має захист від води й навколишнього середовища;
* має допустимий рівень шуму, вібрації, електромагнітного поля тощо.

=== Перелік документів ===
Разом із заявою про переведення нерухомості до житлового фонду власник приміщення має подати наступні документи:
* копію повідомлення, в якому балансоутримувач підтверджує, що власник повідомив його про намір змінити цільове призначення приміщення. Якщо балансоутримувач – власник будинку, застереження про погодження не подаються;
* копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* копію документів, що підтверджують право власності;
* копію технічного паспорта;
* для багатоповерхових будинків - поверховий план;
* проектну документацію (якщо планується зміна конфігурації приміщення);
* фотографії помешкання;
*інші документи (в залежності від генеральних планів населених пунктів).

=== Строк розгляду ===
Орієнтовний строк розгляду заявки становить 1-2 місяці залежно від регіону. За результатами розгляду документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання або відмову у наданні дозволу на переведення нежитлового приміщення в житлове у письмовій формі. Рішення про відмову у наданні відповідного дозволу має бути мотивованим.

=== Відмова переведення нежитлового приміщення в житлове ===
Інколи з першого разу можна й не отримати зміну цільового призначення нежитлової будівлі.
У цьому випадку варто:
* отримати дозвіл на реконструкцію;
* зробити новий технічний паспорт;
* знов отримати право власності.
Якщо й тоді дозволу на реконструкцію отримати не вийшло, то зміна цільового призначення приміщення''' неможлива.'''

Громадяни відповідно до закону мають право на [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому|переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки]] в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 стаття 81 Житлового кодексу України]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83237535 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 480/2083/19]

== Див. також ==
* [[Житловий фонд соціального призначення]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове

2023-05-16T10:22:02Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1739 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1739 статті 319 Цивільного кодексу України] власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Однак, для того, аби використовувати нерухомість в якості житла воно повинно бути віднесено до житлового фонду.

'''Житловий фонд''' становлять житлові будинки та приміщення в них, віднесені до державного житлового фонду, громадського житлового фонду, житлового фонду житлово-будівельних кооперативів, приватного житлового фонду, а також житлового фонду соціального призначення. До житлового фонду '''не входять''' нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n33 (стаття 4 Житлового кодексу України)].

Житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення (об'єкти житлової нерухомості) призначаються і повинні бути придатними для постійного проживання в них громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Для цього приміщення має відповідати вимогам законодавства до житлових об'єктів, встановленими [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"].
== Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове ==
Переведення нежитлового приміщення в житлове є зміною його цільового призначення. На сьогоднішній день українським законодавством '''''не встановлено чіткого механізму переведення нежитлового приміщення до житлового фонду'''''.
=== До кого звернутися ===
На практиці вирішенням цього питання займаються органи місцевого самоврядування. Власник нежитлового приміщення має подати '''заявку''' до [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центру надання адміністративних послуг] (ЦНАП), який в свою чергу передає їх до департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету місцевої ради. Також власник має довести, що:

* приміщення придатне для проживання;
* оснащене системами вентиляції, водопостачання, каналізації, газопостачання, теплопостачання;
* відповідає санітарним і гігієнічним нормам;
* має захист від води й навколишнього середовища;
* має допустимий рівень шуму, вібрації, електромагнітного поля тощо.

=== Перелік документів ===
Разом із заявою про переведення нерухомості до житлового фонду власник приміщення має подати наступні документи:
* копію повідомлення, в якому балансоутримувач підтверджує, що власник повідомив його про намір змінити цільове призначення приміщення. Якщо балансоутримувач – власник будинку, застереження про погодження не подаються;
* копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* копію документів, що підтверджують право власності;
* копію технічного паспорта;
* для багатоповерхових будинків - поверховий план;
* проектну документацію (якщо планується зміна конфігурації приміщення);
* фотографії помешкання;
*інші документи (в залежності від генеральних планів населених пунктів).

=== Строк розгляду ===
Орієнтовний строк розгляду заявки становить 1-2 місяці залежно від регіону. За результатами розгляду документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання або відмову у наданні дозволу на переведення нежитлового приміщення в житлове у письмовій формі. Рішення про відмову у наданні відповідного дозволу має бути мотивованим.

=== Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги? ===

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача до Окружного адміністративного суду

Громадяни відповідно до закону мають право на [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому|переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки]] в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 стаття 81 Житлового кодексу України]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83237535 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 480/2083/19]

== Див. також ==
* [[Житловий фонд соціального призначення]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому]]
[[Категорія:Житлове право]]

Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна

2023-05-16T09:55:46Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF/print Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Загальні положення законодаства ==

'''Сімейні правовідносини''' − це особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Одним з актуальних питань сімейних правовідносин є аліментні зобов’язання.

Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні, чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина відібрана у батьків тимчасово без позбавлення батьківських прав. Зазначене регламентується Конституцією України та Сімейним кодексом України.

Однією з форм матеріального утримання дитини, що не досягла повноліття, є '''аліменти''' – кошти на утримання дитини, які визначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)] батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 

Згідно ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] батьки самостійно визначають спосіб виконання свого обов'язку по утриманню дитини. 

Цей обов’язок може припинятися раніше, ніж дитина досягла повноліття, наприклад, у разі смерті дитини або платника аліментів чи оголошення їх померлими. 

Аліментні платежі є власністю дитини, однак стягуються на користь того з батьків з ким проживає дитина. 

Контроль за цільовим використанням аліментів в інтересах дитини здійснюють органи опіки та піклування.

== Розмір аліментів на дитину в Україні ==
У ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] зазначено, що аліментні платежі повинні забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей на достатньому рівні.
Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму.
Ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] встановлює скільки відсотків аліменти становлять від доходу громадян, а саме:
* на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі ¼ доходу платника аліментів;
* на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ⅓ доходу платника аліментів;
* на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі 1/2 доходу платника аліментів.
Розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі.
Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України.]

==== Звільнення від обов'язку сплачувати аліменти ====
Суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби. 

== Передача нерухомого майна в рахунок сплати аліментів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] у ст. 190 передбачено припинення права на аліменти на дитину '''у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно.''' Це означає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку). 

Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно ч. 3 ст. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], '''не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.'''

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

=== Особливості договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна ===

* Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.
* Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
* Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
* У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
* На майно, одержане за договором не може бути звернене стягнення.
* Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
* За позовом відчужувача нерухомого майна договір, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.

Виходячи з вимог частини четвертої статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину. 

==== Види майна ====
Види майна, яке можна передати за цим договором - все майно, що передбачене ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і виробничого призначення. 

==== Суб'єкти договору ====
Договір укладається між батьками. 

Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні цього договору. 

'''Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.'''

== Визнання договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна недійсним ==

Договір може бути визнаний судом недійчним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2015_2_50 Стаття Мельник М.Б., аспірантки Інституту законодавства Верховної Ради України "Інститут припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно".]
|}
=== Приклад договору про припинення права на аліменти ===
https://protocol.ua/ua/dogovir_pro_pripinennya_prava_na_alimenti/
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2023-04-20T08:23:06Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523 "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

⇒ Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

⇒ Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

⇒ Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.

⇒ Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
#документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
#
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11/ed20210319#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.

== Закриття ФОП у Дії ==

* Вам знадобиться цифровий електронний підпис.
* Зареєструйтеся чи авторизуйтеся у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
* Заповніть онлайн-форму на отримання послуги. Уся важлива інформація вже зберігається в системі – ви маєте лише перевірити чи вона правильна та підписати заяву за допомогою електронного підпису.
* Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття буде також надіслано до податкової служби.
* Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОПа з’явиться у кабінеті. Також його відправляють електронною поштою.

'''Важливо!!!'''Закрити ФОПа можна лише за умови сплати всіх податків.

== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2023-04-20T07:53:44Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
За шлюбним договором:

# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.

'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]

'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ Зразок шлюбного договору]

'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" | '''''Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" | '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" | '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''

[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.''

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

''3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]

[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц]
|}

== Див. також ==

* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Юридичний факт запровадження карантину як форс-мажор

2023-03-06T13:36:02Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/671/97-вр Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
== Загальні положення ==
Українське законодавство визначає форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

'''Детальніше див.:''' [[Форс-мажор]]

Визначення форс-мажору закріплене в декількох нормативно-правових актах. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні. Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) сам собою не є форс-мажором. Ним є '''''карантин''''', введений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету МІністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2]"'''.''' Не є форс-мажорними обставинами: відсутність грошових коштів (з будь-якої причини), зростання курсу валют, криза, дефолт, відсутність товарів на ринку, а також порушення зобов'язань контрагентами.

Незважаючи на те, що карантин віднесений до переліку форс-мажорних обставин, це не означає автоматичне звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності. Вони мають довести, що порушення зобов’язання (умов договору) сталося внаслідок запроваджених обмежень.

Порядок звернення (регламент), строки видачі сертифікатів, орієнтовний перелік документів, [https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022 зразки заяв] тощо перебувають у вільному доступі на веб-порталі ТПП.

Форс-мажор засвідчуються за кожним окремо зобов’язанням (договором, окремим податковим, іншим зобов’язанням чи обов’язком), і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для конкретного обов’язку лежить саме на заявнику. ТПП самостійно не здійснює збір доказів, але може в процесі розгляду вимагати подання оригіналів документів для огляду, додаткових відомостей, документів, пояснень тощо.

Оскільки непереборною силою є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/671/97-%D0%B2%D1%80 стаття 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]), можна розраховувати на звільнення від відповідальності, якщо дійсно неможливо виконати обов’язки, і така об’єктивна неможливість зумовлена заборонами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
== Засвідчення карантину як форс-мажору ==
Законодавство України визначає лише одну систему організацій, які можуть засвідчувати форс-мажор «за замовчуванням» (тобто, без вказівки про це в договорі) – це торгово-промислові палати. Вказану систему органів складають ТПП України та 25 регіональних ТПП (24 обласних та міста Києва).

Водночас, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в умовах пандемії є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено статтею 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] стосовно підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО).

Такий '''сертифікат''' треба отримувати на кожен договір, щодо якого виникли форс-мажорні обставини чи кожне окреме зобов'язання перед державними органами.

Сертифікат не видається будь-кому за першим зверненням і для його отримання підприємець має довести, що він не може виконати свій обов'язок саме через дію карантину.

За отримання сертифікату справляється плата. Суб'єкти малого підприємництва отримують сертифікат безкоштовно. Якщо ТПП України відмовила у видачі сертифікату про настання форс-мажорних обставин, заявник може повернути сплачені кошти, звернувшись з відповідною заявою.

'''Детальніше див.:''' [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]

Відповідно до законодавства України та міжнародної практики до форс-мажору не відносяться: відсутність необхідних коштів або відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань; недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.

Тож сторони за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин є власне рішення Кабінету Міністрів України та органів на місцях про запровадження карантинних заходів. У такому разі звернення до ТПП за засвідченням форс-мажору вже не буде необхідністю.
== Залучення ТПП ==
Значною перевагою звернення саме до ТПП за засвідченням форс-мажору є те, що видання сертифікату ТПП можливе лише за '''встановлення нею причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором і невиконанням суб’єктом господарювання договірних зобов’язань'''. Відтак наявність сертифікату ТПП є вагомим аргументом на користь існування такого причинно-наслідкового зв’язку, що значно полегшує задачу для зацікавленої особи. Адже в разі виникнення спірної ситуації самого лише документу про фіксацію обставини непереборної сили буде недостатньо - потрібно буде доводити, що саме і виключно така обставина спричинила неможливість виконання суб’єктом господарювання обов’язків за договором.

Такі критерії прямо передбачені визначенням форс-мажору та були неодноразово визначені українськими судами.

Так, введення карантину Кабінетом Міністрів України через COVID-19 може звільняти від відповідальності, якщо компанія доведе:
# наявність обставин непереборної сили;
# їхній надзвичайний характер;
# неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;
# причинний зв'язок між обставинами та неможливістю виконання зобов’язання.
Інакше кажучи, у будь-якому разі, компанія, виправдовуючи свою неспроможність поставити товар, виконати роботи, сплатити заробітну плату або податки, матиме довести, що така неспроможність справді існує та обумовлена обмежувальними карантинними заходами, запровадженими через COVID-19.

Слід пам’ятати що в контрактах – у положеннях про форс-мажор – можуть міститись інші критерії, правила та вимоги, які можуть бути м’якшими чи жорсткішими за загальні правила.

Зазвичай, сертифікат ТПП є достатнім та належним доказом, адже вказівка саме на ТПП міститься у більшості українських договорів. Однак, суди можуть критично поставитись до такого сертифікату та вдатись в дослідження фактичних обставин справи. Також існує варіант встановити такі обставини в судовому процесі або ж сторони можуть добровільно погодити наявність таких обставин (якщо по іншу сторону зобов’язання не виступає державний орган).

У випадку з тимчасово окупованими територіями можливість українських судів вдаватись до таких дій була мінімізована, адже Верховна Рада Україна чітко визначила, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажор через проведення антитерористичної операції є сертифікат ТПП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»]).

Тобто, наявність такого сертифіката не у всіх випадках буде належним і достатнім доказом наявності форс-мажору. Замість цього, компаніям слід в першу чергу керуватися положенням контрактів щодо форс-мажору.
== Уникнення ризику невизнання форс-мажору ==
Якщо ж контракт все-таки передбачає отримання сертифікату ТПП, процедура отримання такого висновку, вимоги до заяви, перелік необхідних документів, а також обставини, які не вважаються форс-мажором, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#Text Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5)] (далі - Регламент ТПП). Важливо, що рішення в такому випадку приймає ТПП, маючи доволі широкі можливості для інтерпретацій тих чи інших фактів та договірних положень про форс-мажор.

Слід також звернути увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#Text Регламент ТПП] чітко визначає, що фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Слід також пам’ятати, що якщо контракт регулюється іноземним правом (це актуально для зовнішньоекономічних договорів), то питання форс-мажору регулюватиметься законодавством відповідної іноземної держави, яке може містити інші правила.

За таких обставин, для уникнення додаткових ризиків для бізнесу необхідно розглядати кожну конкретну ситуацію та намагатись мінімізувати порушення або невиконання зобов’язання через введення карантину у зв’язку з COVID-19. Також треба звертатись до ТПП для отримання сертифікату чи отримувати довідку у інший спосіб, визначений контрактом.
== Захист від недобросовісних контрагентів ==
Для убезпечення підприємства від недобросовісного контрагента необхідно передбачити у договорі:
# ''жорсткі строки для повідомлення про настання форс-мажорних обставин'' (наприклад, контрагент має повідомити про настання критичних обставин якомога швидше, протягом одного-двох днів);
# ''конкретне визначення способу підтвердження настання таких обставин та строків, протягом яких таке підтвердження має бути надано'' – джерелом такого підтвердження (сертифікату, довідки) має бути організація, яка викликає беззаперечну довіру та має бездоганну репутацію. Також важливо, щоб таке підтвердження було надано якомога раніше;
# ''доведення фактичного причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами, що настали, та дійсною неможливістю виконати своє зобов’язання'' – метою цієї умови є виключити можливість посилання на обставину, яка може й є форс-мажорною, але не унеможливлює виконання договірних зобов’язань. Контрагент має довести, що він не може виконати обіцяне за договором. Ці положення можуть містити додаткові компоненти, наприклад зобов’язання докласти зусиль щодо виконання зобов’язання іншим способом або хоча би частково;
# правило про те, що у разі дійсного настання форс-мажорних обставин, що не дозволяють виконати зобов’язання за договором, ''таке зобов’язання спочатку має бути відстрочене або розстрочене на розумний строк'', і тільки якщо такі обставини зберігатимуться тривалий час – зобов’язання може бути припинено через форс-мажор.
В будь-якому разі, для кожного договору можуть бути підібрані свої формулювання і положення, залежно від обставин і потреб. Такі положення як мінімум гарантують, що недобросовісного простроченого контрагента можна буде притягнути до відповідальності згодом.
== Застосування форс-мажора у правовідносинах договору оренди ==
Фінансові складнощі орендаря, загалом, не є форс-мажором, навіть коли вони виникли через невідворотні та непередбачувані обставини, а отже орендар не звільняється від зобов’язання платити орендну плату саме через форс-мажор, якщо тільки це не такий форс-мажор, який позбавив його технічних засобів здійснювати грошові перекази, наприклад, зупинка банківської системи

Однак, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України] ''наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає''.

Що ж до випадку, коли орендар продовжує користуватись приміщенням, але, вимушеним чином, в обмеженому режимі (наприклад, заклад харчування, що мусить бути зачиненим для відвідувачів, втім виконує замовлення на доставку) – орендар може скористатись іншим правом: ''вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина четверта статті 762 Цивільного кодексу України]).

== Юридичні наслідки форс-мажору ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України] особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. А відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Тобто форс-мажор є лише підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов’язання. Настання форс-мажорної обставини не звільняє особу від виконання зобов’язання, яке передбачене договором. Воно його, як правило, лише відстрочує. Якщо у погодженому сторонами застереженні про форс-мажор, яке знаходиться у відповідному договорі, не міститься положень щодо впливу форс-мажору на виконання сторонами їхніх обов’язків, такі зобов’язання є чинними та обов’язковими для виконання сторонами як тільки це стане можливим.

== Судова практика ==
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72201251 останова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73354719 Постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 904/4470/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81785469 Постанова Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/1224/18]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

2023-03-06T13:02:14Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-19#Text Порядок розгляду звернень громадян у Національній службі здоров’я України, затверджений наказом МОЗ від 11.03.2019 № 549]

== Права пацієнта ==
Перелік прав пацієнтів в Україні визначено, перш за все, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»](ст. 6, 34, 35-1, 35-2, 35-3, 35-4, 35-5, 35-6, 36, 38, 39, 39-1, 45, 48, 51) та нормами ст. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

До таких прав пацієнта можна віднести:
* на отримання кваліфікованої медичної допомоги,
* на вибір, заміну, лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування,
* на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України,
* на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я,
* фізичної особи на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
* на безоплатну первинну медичну допомогу (консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів,
* на безоплатну вторинну (спеціалізована) медичну допомогу, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації,
* на безоплатну третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу,
* на безоплатну паліативну допомогу, на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей,
* на безоплатну медичну реабілітацію,
* на особисту недоторканність, що надає змогу розпорядитися щодо передачі після своєї смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам,
* на донорство,
* на медико-біологічний експеримент,
* на репродуктивні технології,
* на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я,
* на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди,
* на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я тощо.

== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
Якщо ваші права, як пацієнта, порушені з боку лікаря або інших медичних працівників, необхідно звернутися, краще письмово, зі зверненням або скаргою '''до головного лікаря лікарні.''' 

'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 Закону України "Про звернення громадян"''']).

=== Хто може направити скаргу? ===
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]''' 
Повнолітня особа може звернутися особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

===Якою має бути скарга? ===
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.
Скарга повинна містити правильні реквізити найменування медичної установи, адресу установи, прізвище, ім’я по-батькові особи, яка звертається, фактичне місце проживання з позначенням поштового індексу, засобу зв’язку, наявності електронної скриньки. Далі потрібно розкрити суть питання і чітко сформулювати прохання чи вимоги, вказати яким способом вам має бути надана відповідь (на електрону скриньку або на поштову адресу) і поставити дату та підпис.

'''Письмове звернення''' рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення. 

'''В електронному зверненні''' також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.'' 
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно у 5-денний строк повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

=== Якщо відстояти своє порушено право не вдалося, можна звернутися: ===
* до департаменту/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja;
* на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
* на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545;
* на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201;
* до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Якщо медичний працівник (у закладі, який має договір із НСЗУ) відмовляється в наданні послуги чи вимагає гроші, паєнт може подати скаргу до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) через сайт НСЗУ за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form

Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на: ''отримання якісних і безпечних послуг''; ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги; відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''

=== Скільки часу можуть розглядати звернення? ===
* до 15 днів - звернення, які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення, які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''

== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров"ю ==
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.

'''Важливо! Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України] передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1166 Цивільного кодексу України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України] юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

'''''Моральна шкода''''' у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

=== Судова практика ===

Постанова від 27.02.2019 по справі № 755/2545/15-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81020404

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 № 320/4414/20 https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99308819/

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:‎Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Децентралізація: повноваження рад територіальних громад

2023-02-07T12:24:15Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807 "Про утворення та ліквідацію районів" ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 333-р "Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні"]

== Поняття децентралізації ==
'''ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ'''– це передача повноважень та бюджетних надходжень від державних органів до органів місцевого самоврядування.

Метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.

Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

Реформа органів місцевого самоврядування передбачає об’єднання (укрупнення) територіальних громад.

Це здійснюється через те, що надмірна частина ресурсів у таких громадах і далі витрачатиметься на утримання управлінського апарату, а для реалізації серйозних проектів місцевого розвитку коштів не вистачатиме. І навіть наділення додатковими ресурсами переважної більшості наявних дрібних територіальних громад, їхньої спроможності не забезпечить. Тому реформа місцевого самоврядування, враховуючи позитивний як європейський, так і власний історичний досвід, передбачає обов’язкове об’єднання (укрупнення) територіальних громад. Укрупнення території громад не може бути довільним, воно має свої логічні межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб у екстрених випадках її не довше ніж за 30 хвилин могли подолати пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль. Допомога, надана через більший проміжок часу, різко втрачає ефективність. Питання визначення меж нових, об’єднаних громад вирішуватиметься органами влади обласного рівня з урахуванням як об’єктивних критеріїв, так і думки громадян.

Після консолідації громад села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі – сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі. Повноваження старости визначені додатково в спеціальному законі.

Крім того, створюються виконавчі органи районних і обласних рад. Зараз вони відсутні зовсім. Їм буде належати реальна влада в регіонах. Це посилює місцеве самоврядування, робить систему влади в регіонах справді демократичною – управляти регіонами будуть суб’єкти, обрані в ході місцевих виборів.

Місцеві держадміністрації будуть ліквідовані, на їх місці постануть префекти. Виписані для них повноваження передбачають, передусім, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з огляду на дотримання Конституції і законів.
Президент також може тимчасово зупинити повноваження органу місцевого самоврядування, а після визнання акту цього органу неконституційним – достроково припинити його повноваження.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
Кабінетом Міністрів України затверджена концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка складається з '''трьох напрямків''':

'''Перший''' – базовий: формування об’єднаних громад базового рівня адміністративно-територіального устрою України.
[[Файл:Порядок створення отг.pdf|міні]]

'''Другий''' – створення нових районів, які вирішуватимуть лише те, що відноситься до компетенції району: комунальна власність, вторинна медицина, школи-інтернати і т.д. Решта повноважень районів перейде до компетенції об’єднаних громад.

'''Третій напрямок''' – заключний, це області. По суті межі областей мінятися не будуть. Області перейменують в регіони. Тобто кількість обласних центрів така ж і залишиться. Змін зазнає лише форма управління.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.
Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді. Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади – планується що на місці її зможе видавати староста.
Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій.

== Префектура ==
Проект реформи передбачає скасування обласних та районних державних адміністрацій. Замість них центральну владу на місцях представлятимуть '''префекти'''.

Основна мета запровадження - ''створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування''.

Префектів призначатиме та звільнятиме '''Президент''' за поданням '''Кабміну'''.

Префекти відповідальні перед '''Президентом''', підзвітні та підконтрольні '''Уряду''', щорічно звітують перед ними.

Строк повноважень префектів '''не більше 3 років'''. Далі – ротація.

== Староста в ОТГ та його повноваження ==

В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] зазначено, що у населених пунктах, котрі не визначені адміністративними центрами, обиратимуть старосту на строк повноважень місцевої ради (на 5 років). Він є посадовою особою місцевого самоврядування та керується у своїй діяльності Положенням про старосту.

'''До основних повноважень старости належать:'''
* представництво інтересів жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
* сприяння жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
* участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища;
* внесення пропозицій до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб та інші обов’язки, визначені Положенням.

Положення про старосту мають затверджувати сільська, селищна, міська рада відповідної об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости.

Староста обирається в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчим кодексом України]

Вибори старости проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села або селища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади (тобто обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців).

Староста має робоче місце на території старостинського округу, де він обирався. У нього - чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення.
Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.
Староста наділений низкою повноважень, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 54-1)]. Староста також може бути уповноважений радою ОТГ чи її виконавчим комітетом на здійснення інших повноважень, які передбачені іншими законами. Наприклад, на складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання безоплатної первинної правової допомоги тощо.

== План об'єднання територіальних громад ==
Відповідне ресурсне забезпечення та обсяг повноважень отримають лише ті громади, які об’єдналися відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”] та '''Перспективного плану''' формування територій громад, підготовленого відповідно до вимог урядової Методики. Таким чином, головним документом для формування спроможних громад є '''Перспективний план''', який розробляється та затверджується відповідно до ст. 11 Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” і має жорстко відповідати вимогам Методики.

За своєю суттю '''Перспективний план''' – це бачення державою ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. '''Перспективний план''' розробляється з метою формування територіальних громад ''(за відповідними типами – сільські, селищні, міські)'', органи місцевого самоврядування яких спроможні виконувати всі функції, покладені законом на них.

'''Перспективний план''' охоплює всю територію області, розробляється і приймається для того, щоб у регіоні не залишалося неспроможних громад – таких, чиї органи місцевого самоврядування не мають власного ресурсного забезпечення, достатнього для виконання власних повноважень з вирішення питань місцевого значення.

'''Перспективний план''' розробляється обласними державними адміністраціями, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час розроблення проекту '''Перспективного плану''' уповноважені облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями.

У процесі та в результаті формування спроможних територіальних громад статус села, селища, міста, сільської та міської місцевості не змінюється!

== Повноваження територіальної громади ==

'''Територіальна громада''' – це спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ і міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальна громада села, селища, міста є організаційною основою місцевого самоврядування. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватись в одну територіальну громаду, і навпаки, жителі які входять до територіальної громади сусідніх сіл можуть виходити з неї й утворювати власну територіальну громаду.

Повноваження територіальних громад в Україні визначаються статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page 143 Конституції України]:

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності:

* затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;
* затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
* встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;
* забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
* утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
* вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

== Корисні посилання ==
* [https://decentralization.gov.ua/ Сайт "Децентралізація"]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України‎]]

Децентралізація: повноваження рад територіальних громад

2023-02-07T12:21:57Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807 "Про утворення та ліквідацію районів" ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 333-р "Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні"]

== Поняття децентралізації ==
'''ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ'''– це передача повноважень та бюджетних надходжень від державних органів до органів місцевого самоврядування.

Метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.

Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

Реформа органів місцевого самоврядування передбачає об’єднання (укрупнення) територіальних громад.

Це здійснюється через те, що надмірна частина ресурсів у таких громадах і далі витрачатиметься на утримання управлінського апарату, а для реалізації серйозних проектів місцевого розвитку коштів не вистачатиме. І навіть наділення додатковими ресурсами переважної більшості наявних дрібних територіальних громад, їхньої спроможності не забезпечить. Тому реформа місцевого самоврядування, враховуючи позитивний як європейський, так і власний історичний досвід, передбачає обов’язкове об’єднання (укрупнення) територіальних громад. Укрупнення території громад не може бути довільним, воно має свої логічні межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб у екстрених випадках її не довше ніж за 30 хвилин могли подолати пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль. Допомога, надана через більший проміжок часу, різко втрачає ефективність. Питання визначення меж нових, об’єднаних громад вирішуватиметься органами влади обласного рівня з урахуванням як об’єктивних критеріїв, так і думки громадян.

Після консолідації громад села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі – сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі. Повноваження старости визначені додатково в спеціальному законі.

Крім того, створюються виконавчі органи районних і обласних рад. Зараз вони відсутні зовсім. Їм буде належати реальна влада в регіонах. Це посилює місцеве самоврядування, робить систему влади в регіонах справді демократичною – управляти регіонами будуть суб’єкти, обрані в ході місцевих виборів.

Місцеві держадміністрації будуть ліквідовані, на їх місці постануть префекти. Виписані для них повноваження передбачають, передусім, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з огляду на дотримання Конституції і законів.
Президент також може тимчасово зупинити повноваження органу місцевого самоврядування, а після визнання акту цього органу неконституційним – достроково припинити його повноваження.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
Кабінетом Міністрів України затверджена концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка складається з '''трьох напрямків''':

'''Перший''' – базовий: формування об’єднаних громад базового рівня адміністративно-територіального устрою України.
[[Файл:Порядок створення отг.pdf|міні]]

'''Другий''' – створення нових районів, які вирішуватимуть лише те, що відноситься до компетенції району: комунальна власність, вторинна медицина, школи-інтернати і т.д. Решта повноважень районів перейде до компетенції об’єднаних громад.

'''Третій напрямок''' – заключний, це області. По суті межі областей мінятися не будуть. Області перейменують в регіони. Тобто кількість обласних центрів така ж і залишиться. Змін зазнає лише форма управління.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.
Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді. Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади – планується що на місці її зможе видавати староста.
Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій.

== Префектура ==
Проект реформи передбачає скасування обласних та районних державних адміністрацій. Замість них центральну владу на місцях представлятимуть '''префекти'''.

Основна мета запровадження - ''створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування''.

Префектів призначатиме та звільнятиме '''Президент''' за поданням '''Кабміну'''.

Префекти відповідальні перед '''Президентом''', підзвітні та підконтрольні '''Уряду''', щорічно звітують перед ними.

Строк повноважень префектів '''не більше 3 років'''. Далі – ротація.

== Староста в ОТГ та його повноваження ==

В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] зазначено, що у населених пунктах, котрі не визначені адміністративними центрами, обиратимуть старосту на строк повноважень місцевої ради (на 5 років). Він є посадовою особою місцевого самоврядування та керується у своїй діяльності Положенням про старосту.

'''До основних повноважень старости належать:'''
* представництво інтересів жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
* сприяння жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
* участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища;
* внесення пропозицій до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб та інші обов’язки, визначені Положенням.

Положення про старосту мають затверджувати сільська, селищна, міська рада відповідної об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости.

Староста обирається в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчим кодексом України]

Вибори старости проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села або селища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади (тобто обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців).

Староста має робоче місце на території старостинського округу, де він обирався. У нього - чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення.
Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.
Староста наділений низкою повноважень, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 54-1)]. Староста також може бути уповноважений радою ОТГ чи її виконавчим комітетом на здійснення інших повноважень, які передбачені іншими законами. Наприклад, на складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання безоплатної первинної правової допомоги тощо.

== План об'єднання територіальних громад ==
Відповідне ресурсне забезпечення та обсяг повноважень отримають лише ті громади, які об’єдналися відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”] та '''Перспективного плану''' формування територій громад, підготовленого відповідно до вимог урядової Методики. Таким чином, головним документом для формування спроможних громад є '''Перспективний план''', який розробляється та затверджується відповідно до ст. 11 Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” і має жорстко відповідати вимогам Методики.

За своєю суттю '''Перспективний план''' – це бачення державою ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. '''Перспективний план''' розробляється з метою формування територіальних громад ''(за відповідними типами – сільські, селищні, міські)'', органи місцевого самоврядування яких спроможні виконувати всі функції, покладені законом на них.

'''Перспективний план''' охоплює всю територію області, розробляється і приймається для того, щоб у регіоні не залишалося неспроможних громад – таких, чиї органи місцевого самоврядування не мають власного ресурсного забезпечення, достатнього для виконання власних повноважень з вирішення питань місцевого значення.

'''Перспективний план''' розробляється обласними державними адміністраціями, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час розроблення проекту '''Перспективного плану''' уповноважені облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями.

У процесі та в результаті формування спроможних територіальних громад статус села, селища, міста, сільської та міської місцевості не змінюється!

== Повноваження територіальної громади ==

Територіальна громада – це спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ і міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальна громада села, селища, міста є організаційною основою місцевого самоврядування. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватись в одну територіальну громаду, і навпаки, жителі які входять до територіальної громади сусідніх сіл можуть виходити з неї й утворювати власну територіальну громаду.

Повноваження територіальних громад в Україні визначаються статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page 143 Конституції України]:

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

== Корисні посилання ==
* [https://decentralization.gov.ua/ Сайт "Децентралізація"]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України‎]]

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2023-02-07T10:50:53Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]

== Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

===== Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС =====
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи '''військовослужбовців''', працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

''До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.''

===== Потерпілі від Чорнобильської катастрофи =====
* евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 
* особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 
* особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
* особи, які досягли повноліття, з числа дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії. 
* неповнолітні діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. 

===== Громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт =====

===== Громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих =====

== Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій ==
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 
1. '''''Категорія 1''''' - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. 

2. '''''Категорія 2''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; 
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; 
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. 

3. '''''Категорія 3''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: 
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; 
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році; 
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: 
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. 

4. '''''Категорія 4''''' - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. 

Крім встановлених статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. 

== Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
* Період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (для визначення '''статусу учасника ліквідації наслідків аварії'''). 
* Довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (для визначення '''статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися'''). 
* Довідка про період проживання, роботи на забруднених територіях ( для визначення '''статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях'''). 

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. 

== Визначення дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 
1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 
2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 
3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 
4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 
5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

== Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==

Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС'''" та '''"Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"''' є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

'''Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.'''

'''Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.'''

''Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.''

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95134795 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 № 320/5196/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103449559 Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 № 200/11361/21]

== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2023-02-07T10:50:11Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]

== Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

===== Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС =====
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи '''військовослужбовців''', працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

''До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.''

===== Потерпілі від Чорнобильської катастрофи =====
* евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 
* особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 
* особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
* особи, які досягли повноліття, з числа дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії. 
* неповнолітні діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. 

===== Громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт =====

===== Громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих =====

== Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій ==
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 
1. '''''Категорія 1''''' - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. 

2. '''''Категорія 2''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; 
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; 
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. 

3. '''''Категорія 3''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: 
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; 
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році; 
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: 
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. 

4. '''''Категорія 4''''' - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. 

Крім встановлених статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. 

== Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
* Період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (для визначення '''статусу учасника ліквідації наслідків аварії'''). 
* Довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (для визначення '''статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися'''). 
* Довідка про період проживання, роботи на забруднених територіях ( для визначення '''статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях'''). 

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. 

== Визначення дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 
1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 
2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 
3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 
4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 
5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

== Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==

Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС'''" та '''"Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"''' є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

'''Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.'''

'''Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.'''

''Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.''

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95134795 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 № 320/5196/20]
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103449559 Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 № 200/11361/21]

== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2023-02-07T10:38:38Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]

== Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

===== Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС =====
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи '''військовослужбовців''', працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

''До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.''

===== Потерпілі від Чорнобильської катастрофи =====
* евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 
* особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 
* особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
* особи, які досягли повноліття, з числа дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії. 
* неповнолітні діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. 

===== Громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт =====

===== Громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих =====

== Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій ==
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 
1. '''''Категорія 1''''' - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. 

2. '''''Категорія 2''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; 
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; 
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. 

3. '''''Категорія 3''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: 
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; 
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році; 
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: 
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. 

4. '''''Категорія 4''''' - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. 

Крім встановлених статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. 

== Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
* Період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (для визначення '''статусу учасника ліквідації наслідків аварії'''). 
* Довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (для визначення '''статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися'''). 
* Довідка про період проживання, роботи на забруднених територіях ( для визначення '''статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях'''). 

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. 

== Визначення дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 
1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 
2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 
3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 
4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 
5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

== Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==

Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС'''" та '''"Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"''' є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

'''Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.'''

'''Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.'''

''Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.''

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95134795 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 № 320/5196/20]

== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

2023-01-24T09:12:04Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (зі змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]

== Зняття та перенесення грунтового покриву земельної ділянки ==
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок '''виключно на підставі''' розробленого у встановленому законом порядку '''робочого проекту землеустрою'''.

'''Нагадаємо, що раніше, до виконання робіт щодо зняття ґрунту, необхідно було обов'язково отримати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту. Зараз вказаний дозвіл більше не видається, проте необхідність розробки робочого проекту щодо зняття родючого шару ґрунту залишається. Так само як і залишається контроль з боку держави за дотриманням порядку виконання робіт з ґрунтовим покривом.'''

Переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, '''здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою'''.

ВАЖЛИВО!!! При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі '''повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку''' для підвищення її продуктивності та інших якостей.

== Робочі проекти землеустрою ==

Робочий проект землеустрою – нормативно-правові, економічні та технічні документи щодо використання та охорони земель. Вони містять розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізувати які потрібно в рамках зазначеного терміну.

Робочі проекти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення власника земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) або землекористувача.

== Робочі проекти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту ==

Метою робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту є визначення обсягів робіт із зняття, перенесення, зберігання родючого шару ґрунту, а у разі виконання землювання - також обсягів робіт з раціонального використання родючого шару ґрунту, що знімається або накопичився, розроблення технології і черговості виконання робіт, визначення витрат на їх виконання.

Підготовчі роботи включають обстеження земельної ділянки, збір і оформлення необхідних вихідних матеріалів і документів, польове обстеження.

'''''Завдання на складання робочого проекту землеустрою затверджується замовником та повинне включати:'''''

* інформацію про замовника та розробника робочого проекту;
* підставу для виконання робіт;
* характеристику об’єкта (місце розташування земельної ділянки, на якій знімається або з якої переноситься родючий шар ґрунту; площа; кадастровий номер (за наявності); цільове призначення; характеристика рельєфу і ґрунтового покриву; обсяги наявного родючого шару ґрунту і його агрохімічна характеристика тощо);
* мету розроблення робочого проекту (визначення обсягів робіт із зняття та перенесення родючого шару ґрунту);
* вихідні дані для здійснення зняття та перенесення родючого шару ґрунту (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи);
* результат виконаних робіт - робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту, в якому визначаються, зокрема:
* відстань до земельної ділянки (за наявності зазначається кадастровий номер земельної ділянки), на яку переноситься родючий шар ґрунту;
* маршрут транспортування;
* види робіт з підготовки території, на якій зберігатиметься родючий шар ґрунту;
* порядок складування родючого шару ґрунту для тимчасового зберігання у відвал;
* цільове використання земельної ділянки, на яку переноситься родючий шар ґрунту для його зберігання, її площа, кадастровий номер (за наявності);
* перелік заходів, спрямованих на захист тимчасового відвалу родючого шару ґрунту від водної та вітрової ерозії і на підвищення родючості;
* кошторисна вартість запроектованих робіт.

'''''У разі коли робочим проектом землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту передбачено біологічну рекультивацію в робочому проекті також визначаються:'''''

* товщина і метод зняття родючого шару ґрунту;
* заходи щодо боротьби з ерозією ґрунту на рекультивованій ділянці;
* зміст робіт з біологічної рекультивації і умови її виконання (строки і норми внесення добрив, площа залуження і склад травосумішей, заходи з хімічної меліорації тощо);
* орієнтовні строки проведення та завершення робіт з біологічної рекультивації земель (за місяцями);
* розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з рекультивації земель;
* обсяги, технології та черговість виробництва відновлювальних робіт.

'''Робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту не складається у випадках''', якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва або будівництва індивідуальних гаражів, а також в інших випадках, визначених законом.

== Перелік документів, необхідних для розробки робочого проекту землеустрою на зняття родючого шару ґрунту ==

* копія правовстановлюючого документу на земельну ділянку;
* рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою;
* копія договору на виконання земляних робіт та довідка про наявність машин і механізмів;
* копії установчих документів суб’єкта господарювання-виконавця робіт по зняттю та переміщенню ґрунту;
* відомості про подальше використання ґрунтового покриву;
* копія агрохімічного паспорту земельної ділянки;
* матеріали ґрунтових обстежень земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* картосхема розташування земельної ділянки;
* топографічний план земельної ділянки;
* генеральний план будівництва;
* зобов’язання організації на зберігання ґрунту;
* копія наказу про призначення особи, відповідальної за зняття та перенесення ґрунту;
* заявка на розробку робочого проекту землеустрою;
* завдання на розробку проекту землеустрою;
* технічні умови земельної ділянки;
* інші документи, передбачені в окремих випадках.

== Відповідальність ==
Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].
Порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України)].

[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Земельне право]]

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

2023-01-24T09:11:04Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (зі змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою"]

== Зняття та перенесення грунтового покриву земельної ділянки ==
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок '''виключно на підставі''' розробленого у встановленому законом порядку '''робочого проекту землеустрою'''.

'''Нагадаємо, що раніше, до виконання робіт щодо зняття ґрунту, необхідно було обов'язково отримати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту. Зараз вказаний дозвіл більше не видається, проте необхідність розробки робочого проекту щодо зняття родючого шару ґрунту залишається. Так само як і залишається контроль з боку держави за дотриманням порядку виконання робіт з ґрунтовим покривом.'''

Переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів, '''здійснюється без розроблення робочого проекту землеустрою'''.

ВАЖЛИВО!!! При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі '''повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку''' для підвищення її продуктивності та інших якостей.

== Робочі проекти землеустрою ==

Робочий проект землеустрою – нормативно-правові, економічні та технічні документи щодо використання та охорони земель. Вони містять розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізувати які потрібно в рамках зазначеного терміну.

Робочі проекти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення власника земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) або землекористувача.

== Робочі проекти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту ==

Метою робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту є визначення обсягів робіт із зняття, перенесення, зберігання родючого шару ґрунту, а у разі виконання землювання - також обсягів робіт з раціонального використання родючого шару ґрунту, що знімається або накопичився, розроблення технології і черговості виконання робіт, визначення витрат на їх виконання.

Підготовчі роботи включають обстеження земельної ділянки, збір і оформлення необхідних вихідних матеріалів і документів, польове обстеження.

''Завдання на складання робочого проекту землеустрою затверджується замовником та повинне включати:''

* інформацію про замовника та розробника робочого проекту;
* підставу для виконання робіт;
* характеристику об’єкта (місце розташування земельної ділянки, на якій знімається або з якої переноситься родючий шар ґрунту; площа; кадастровий номер (за наявності); цільове призначення; характеристика рельєфу і ґрунтового покриву; обсяги наявного родючого шару ґрунту і його агрохімічна характеристика тощо);
* мету розроблення робочого проекту (визначення обсягів робіт із зняття та перенесення родючого шару ґрунту);
* вихідні дані для здійснення зняття та перенесення родючого шару ґрунту (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи);
* результат виконаних робіт - робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту, в якому визначаються, зокрема:
* відстань до земельної ділянки (за наявності зазначається кадастровий номер земельної ділянки), на яку переноситься родючий шар ґрунту;
* маршрут транспортування;
* види робіт з підготовки території, на якій зберігатиметься родючий шар ґрунту;
* порядок складування родючого шару ґрунту для тимчасового зберігання у відвал;
* цільове використання земельної ділянки, на яку переноситься родючий шар ґрунту для його зберігання, її площа, кадастровий номер (за наявності);
* перелік заходів, спрямованих на захист тимчасового відвалу родючого шару ґрунту від водної та вітрової ерозії і на підвищення родючості;
* кошторисна вартість запроектованих робіт.

''У разі коли робочим проектом землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту передбачено біологічну рекультивацію в робочому проекті також визначаються:''

* товщина і метод зняття родючого шару ґрунту;
* заходи щодо боротьби з ерозією ґрунту на рекультивованій ділянці;
* зміст робіт з біологічної рекультивації і умови її виконання (строки і норми внесення добрив, площа залуження і склад травосумішей, заходи з хімічної меліорації тощо);
* орієнтовні строки проведення та завершення робіт з біологічної рекультивації земель (за місяцями);
* розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з рекультивації земель;
* обсяги, технології та черговість виробництва відновлювальних робіт.

'''Робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту не складається у випадках''', якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва або будівництва індивідуальних гаражів, а також в інших випадках, визначених законом.

== Перелік документів, необхідних для розробки робочого проекту землеустрою на зняття родючого шару ґрунту ==

* копія правовстановлюючого документу на земельну ділянку;
* рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою;
* копія договору на виконання земляних робіт та довідка про наявність машин і механізмів;
* копії установчих документів суб’єкта господарювання-виконавця робіт по зняттю та переміщенню ґрунту;
* відомості про подальше використання ґрунтового покриву;
* копія агрохімічного паспорту земельної ділянки;
* матеріали ґрунтових обстежень земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки;
* картосхема розташування земельної ділянки;
* топографічний план земельної ділянки;
* генеральний план будівництва;
* зобов’язання організації на зберігання ґрунту;
* копія наказу про призначення особи, відповідальної за зняття та перенесення ґрунту;
* заявка на розробку робочого проекту землеустрою;
* завдання на розробку проекту землеустрою;
* технічні умови земельної ділянки;
* інші документи, передбачені в окремих випадках.

== Відповідальність ==
Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (ст. 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].
Порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України)].

[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Земельне право]]

Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

2023-01-23T11:52:21Z

Tetiana.zhalobna:

Особливості надання житлових субсидій під час карантину

2022-12-14T13:26:00Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”]..
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива "] .
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування “].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156»].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]

== Загальні поняття ==

'''Житлова субсидія '''- безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг (надається щомісячно), а саме:
''житлової послуги'' - послуги з управління багатоквартирним будинком;

''комунальних послуг'' - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

* житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (надається один раз на рік);
* житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг та витрат на управління багатоквартирним будинком (будинки, яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) чи житлово-будівельний кооператив (ЖБК);
* житлова субсидія на оплату витрат на комунальні послуги (у будинки, яких створено ОСББ чи ЖБК).

== Призначення субсидії на час карантину ==
У зв’язку з карантином та запровадженням відповідних обмежень, з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 25 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»], '''яка набрала чинності 01.04.2020 року'''.
 
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»]на період карантину ПЕРЕДБАЧЕНО:'''
# '''ЗАБОРОНИТИ''' '''припинення надання житлових субсиді'''й у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848], ''крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи.''
# '''ЗАБЕЗПЕЧИТИ''' розгляд питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019—2020 років, '''без заяв громадян про призначення житлових субсидій''', не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848].
# '''ПРОВЕСТИ''' на період карантину для регіонів із встановленим "червоним" рівнем епідемічної небезпеки '''розрахунок житлових субсидій з урахуванням збільшених на 50 відсотків соціальних нормативів''', у межах яких надається субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, що встановлені підпунктами 2—6 пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування]”, незалежно від кількості днів дії карантину на місяць.
# '''ВІДТЕРМІНУВАТИ''' до закінчення карантину зміни базової норми плати за житлово-комунальні послуги отримувачами житлових субсидій '''з 15% до 20%''', яку було передбачено з травня 2020 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2019-п постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 року № 878 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 і від 27.07.1998 № 1156]».

== Субсидія для безробітніх в період карантину ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2020-п Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 «Про особливості надання житлових субсидій»] встановлено особливості для призначення субсидій громадянам, яких звільнили з роботи в період карантину. А саме, призначати житлову '''субсидію громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину''' відповідно до пункту 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 40 Кодексу законів про працю України] і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, '''на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку.'''
 
'''При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.'''

== Субсидія онлайн через портал "ДІЯ" ==
=== Як подати заяву на субсидію онлайн ===
# Зареєструйтеся чи авторизуйтеся в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
# Виберіть у меню Послуги на порталі Дія послугу Заява на субсидію.
# Перевірте коректність своїх даних у профілі користувача, оновіть їх за необхідності.
# Вкажіть, чи перебуваєте у шлюбі.
# Вкажіть адресу, за якою бажаєте отримати субсидію.
# Вкажіть інформацію про заборгованість за сплату послуг ЖКГ.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на житлові та комунальні послуги. Якщо так, відмітьте необхідні послуги з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи бажаєте отримати субсидію на оплату внесків. Якщо так, відмітьте необхідні внески з переліку доступних та заповніть поля по кожній з них.
# Виберіть, чи потрібна субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
# Виберіть, чи проживають за адресою отримання субсидії лише непрацездатні особи.
# Виберіть спосіб отримання субсидії. На картку банку (вкажіть IBAN рахунку) або національним поштовим оператором зв'язку.
# Вкажіть наявність розділених особових рахунків у зазначеному житлі.
# Заповніть інформацію про характеристику житлового приміщення або будинку.
# Виберіть особливості домогосподарства з переліку доступних за наявності.
# Виберіть, чи проживають інші особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Виберіть, чи проживають всі особи за вказаною адресою домогосподарства. Якщо так, додайте усіх членів сім'ї осіб, що проживать у домогосподарстві, та вкажіть усі дані про таких осіб відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про доходи. Заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність транспортних засобів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбане майно та сплачені послуги. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про придбану валюту. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про те, що ви, члени господарства або члени їхній сімей маєте депозитні рахунки з сумою понад 100 тис. грн. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність та сплату аліментів. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Заповніть дані про наявність нерухомого майна. За наявності заповніть інформацію відповідно до наявних полів спливаючої форми.
# Завантажте необхідні копії документів для отримання субсидії.

== Процедура призначення субсидій ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України", з 1 жовтня виплачувати призначені органами соціального захисту населення субсидії та пільги буде '''Пенсійний фонд України'''. З 1 грудня ПФУ буде і призначати, і виплачувати субсидії та пільги.

'''Кошти житлової субсидії можуть надходити за вибором отримувача:'''
* Через організацію, яка здійснює виплату і доставку пенсії за місцем проживання.
* Шляхом видачі коштів у виплатному об’єкті.
* З доставкою коштів додому.
* На рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Інформація про призначені житлові субсидії буде вноситься органами ПФУ до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій.
У разі відмови у призначенні субсидії органи ПФУ повинні повідомити заявника про таку відмову у паперовій формі з врученням відповідного повідомлення або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія. Проте під час воєнного стану орган ПФУ може повідомляти заявника у телефонному режимі із внесенням відповідного запису до реєстраційного журналу інформування.

'''Важливо!!!''' Громадяни, яким призначено субсидію, у разі зміни обставин, які впливають на розмір субсидії або настання умов за яких втрачається право на неї, повинні протягом 30 календарних днів повідомити орган ПФУ про такі зміни.

== Корисні посилання ==
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-osoblivosti-nadannya-zhitlovih-subsidij-247250320 Урядовий портал Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України]
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/subsidii.html Міністерство соціальної політики України]
* [https://diia.gov.ua/services/zvernennya-na-priznachennya-zhitlovih-subsidij-v-elektronnij-formi Портал ДІЯ]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Використання печаток суб'єктами господарювання

2022-11-14T13:01:19Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1982-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями" від 23 березня 2017 року № 1982-19]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1206-18 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15 квітня 2014 року № 1206-VII]

== Суб’єкти господарювання ==
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

'''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text до ч.2 статті 55 Господарського кодексу України] суб'єктами господарювання є:'''
* господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

== Печатки суб’єкта господарювання ==

Відповідно до ст. 581 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]:
# Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. '''Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.'''
# Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
# Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі '''не створює юридичних наслідків'''.
# Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

== Посвідчення довіреностей ==
Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

== Незаконні вимоги до документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 16624 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – '''тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/83258773 Постанова КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87329204 Постанова КГС ВС від 28.01.2020 № 914/1019/16]

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Використання печаток суб'єктами господарювання

2022-11-14T13:00:42Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1982-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями" від 23 березня 2017 року № 1982-19]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1206-18 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15 квітня 2014 року № 1206-VII]

== Суб’єкти господарювання ==
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

'''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text до ч.2 статті 55 Господарського кодексу України] суб'єктами господарювання є:'''
* господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

== Печатки суб’єкта господарювання ==

Відповідно до ст. 581 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]:
# Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. '''Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.'''
# Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
# Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі '''не створює юридичних наслідків'''.
# Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

== Посвідчення довіреностей ==
Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

== Незаконні вимоги до документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 16624 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – '''тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/83258773 Постанова КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18]
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87329204 Постанова КГС ВС від 28.01.2020 № 914/1019/16]

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2022-10-11T09:44:38Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи''']. '''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====

* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу'').

'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2022-10-11T09:43:45Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи''']. '''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====

* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу''.

'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2022-10-11T09:38:33Z

Tetiana.zhalobna: судова практика

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи''']. '''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====

* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491] (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу''.

'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Єдиний реєстр боржників

2022-09-13T12:53:02Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження" (далі - Положення)]
== Про Реєстр ==
'''На сайті Міністерства юстиції України''' '''запрацював [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]'''.

'''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Єдиний реєстр боржників є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та створений з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників.

'''Єдиний реєстр боржників''' — систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
== Відомості, які містить Реєстр ==
'''Єдиний реєстр боржників містить такі відомості'''
* прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника — фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи;
* найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
* найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
* номер виконавчого провадження;
* категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
== Коли вноситься інформація до Єдиного реєстру боржників? ==
Відомості про боржника вносяться до '''[https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників]''' одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в автоматизованій системі виконання рішень після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

'''Не вносяться до реєстру відомості щодо боржників''', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, боржники, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржники за рішеннями немайнового характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16#n252 пункт 4 розділу X Положення]).

'''Важливо! Реєстрація боржника в ЄРБ не звільняє його від виконання рішення'''.
== Обмеження для боржників ==
* заборона відкриття рахунків у банку;
* заборона нотаріусам на здійснення угод (продаж, купівля тощо);
* заборона на виїзд з країни (це найчастіше стосується неплатників аліментів);
* банки можуть заблокувати ваші поточні рахунки та списати з них борги.
== Виключення відомостей про боржника з Реєстру==
Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
* про закінчення виконавчого провадження згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»];
* про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»];
* про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов’язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.
== Пошук інформації в Реєстрі ==
'''Пошук інформації через веб-сайт [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру] здійснюється за такими реквізитами:'''
# прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань боржника — юридичної особи.
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Відведення земельної ділянки під ОСББ

2022-07-12T08:47:53Z

Tetiana.zhalobna: Додано судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D6E76505026C114EC225813100370781?OpenDocument Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київради від 20 квітня 2017 року № 241/2463]
* [http://www.osbb-inform.com.ua/2017/08/01/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96-%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0/ Стаття Віктора Кобилянського та Ольги Нікодімової «Передання землі у постійне користування співвласникам будинку - правові підстави]
== Загальні поняття ==
'''Об'є́днання співвла́сників багатокварти́рного буди́нку''', або '''ОСББ''' — це неприбуткова юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.

'''ОСББ є однією із форм управління багатоквартирним будинком.''' Створення та діяльність ОСББ регулюються нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»].

'''Прибудинкова територія''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, згідно ''ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України "Про особливості здійснення право власності у багатоквартирному будинку"].'' Таким чином до прибудинкової території можна віднести не тільки земельну ділянку на якій розташовано сам будинок, а й тротуари та проїзди, ігрові майданчики, озеленені території, майданчики для тимчасового зберігання автомобілів тощо.
== Що належить до земельної ділянки багатоквартирного будинку ==
Згідно ''статті 42 Земельного кодексу України,'' земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
До земельної ділянки багатоквартирного будинку належать:
* земля, на якій розміщено житловий будинок;
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
* прибудинкова територія.
Розміри і конфігурація земельної ділянки, на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
== Навіщо оформлювати землю під багатоквартирним будинком? ==
# '''Для органів місцевого самоврядування''' оформлення прав на землю означає формування земельних ділянок як об’єктів оподаткування та визначення платників податку (власників відповідних земельних ділянок або землекористувачів). Отже, кожна оформлена земельна ділянка — це додаткові надходження до бюджету. .
# Якщо йдеться про нове будівництво, наявність оформленого права на землю є обов’язковою умовою '''для початку будівельних робіт'''.
# Для співвласників будинку оформлення прав на землю — це спосіб відгородитися (інколи буквально — шляхом установлення паркана) як від формальних зазіхань на свою територію (відведення ділянок іншим особам), так і фактичного її використання «''чужими''» (установлення тимчасових споруд, паркування транспортних засобів тощо).
# Згідно із законодавством України, до будівельних робіт належить не лише нове будівництво, але й капітальний ремонт, реставрація, реконструкція. І якщо остання проводиться зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, то для цього також потрібно мати оформлене право на земельну ділянку (''див''. ч. 4 ст. 34 Містобудівного закону). Потреба в цьому виникає, зокрема, при намірі пристосувати приміщення на першому, другому чи цокольному поверхах для підприємницької діяльності. Звичайною умовою в цьому випадку є влаштування окремої вхідної групи, що, як правило, й означає зміну зовнішніх геометричних розмірів. І якщо згадати кількість магазинів, відділень банків, перукарень, аптек й інших комерційних об’єктів у багатоквартирних жилих будинках, проблема є вельми актуальною.
== Хто може оформлювати права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком ==
Відповідно до ''ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]'', мешканці багатоквартирних будинків мають право відвести земельну ділянку в постійне користування незалежно від створення ОСББ. Проте, якщо ОСББ не створено, відведення земельної ділянки можливе лише при згоді всіх без виключення власників житлових і нежитлових приміщень будинку, а на практиці такої згоди досягти майже неможливо.

Якщо створено ОСББ, то рішення про оформлення земельної ділянки необхідно прийняти на зборах співвласників і скласти відповідний протокол. Такий документ, безперечно, знадобиться при оформленні земельної ділянки.

На зборах також слід визначити представника від ОСББ, який буде діяти від імені об'єднання, а саме:
* оформлювати документи;
* підписувати договори;
* подавати клопотання.
'''Повноваження представника ОСББ повинні бути вказані в протоколі зборів співвласників.''' Також функції представника об'єднання мають право виконувати члени правління ОСББ.

Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що: «земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»

Тобто земля може передаватись безоплатно у власність, або у постійне користування. Для того, щоб отримати у власність земельну ділянку перш за все необхідно провести загальні збори співвласників багатоквартирного будинку та прийняти відповідне рішення й оформити його протоколом, у якому також зазначити відповідальну за цю процедуру особу. Як правило, це голова правління ОСББ (управдом).
== Порядок передачі земельної ділянки ==
Так як кабінетом Міністрів України не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, то така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства:
# Для отримання земельної ділянки у власність чи користування потрібно '''звернутися із клопотанням''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''«до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки»'' (ч. 2 ст. 123 ЗКУ). Оскільки житлові будинки розташовані в межах населеного пункту (ст. 38 ЗКУ), таким органом буде місцева (міська, селищна, сільська) рада (ч. 1 ст. 122 ЗКУ).
У клопотанні слід зазначити:
#* орієнтовний розмір земельної ділянки (точний буде визначено самим проектом землеустрою);
#* цільове призначення земельної ділянки (рекомендуємо вказати його згідно з КВЦПЗ: ''«код 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку»'';
#* вид права на землю (для передання у власність або постійне користування);
#* місцезнаходження земельної ділянки (адресу будинка).
''
До клопотання потрібно додати:''
#* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Такими матеріалами можуть бути: (черговий) кадастровий план, викопіювання з генерального плану чи детального плану територій або будь-які інші графічні матеріали. Але при цьому бажано використовувати матеріали, які дозволяють чітко визначити місце розташування земельної ділянки, бажано з прив’язкою до існуючого кадастрового поділу. Доволі зручним варіантом у цьому плані є роздруківка відповідного фрагмента з публічної кадастрової карти;
#* письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Така згода зокрема потрібна, якщо земельна ділянка перебуває в користуванні замовника будівництва (не сплив строк договору оренди).
# Отримавши клопотання, відповідна рада зобов’язана '''розглянути його в місячний строк''' і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи мотивовану відмову в його наданні (ч. 3 ст. 123 ЗКУ). '''Підставою відмови''' може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Містобудівного закону: ''«У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється».'' Утім на практиці трапляються і немотивовані відмови, і незаконно мотивовані (безпідставні), і (частіше) банальне порушення строку розгляду клопотання. На цей випадок законодавець передбачив додатковий варіант захисту прав: ''«У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання … відповідний … орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки … комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель … комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє … відповідний орган … орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки»''. Отже, не дочекавшись дозволу, можна сміливо користуватися '''''принципом мовчазної згоди'''''.
# Після отримання дозволу здійснюється '''розроблення проекту землеустрою'''.
Розробити проект землеустрою можуть:
#* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням і в складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
#* фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (ст. 26 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV). При укладенні договору на розробку проекту землеустрою варто скористатися типовим договором, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2004 р. № 266. Водночас особливу увагу рекомендуємо звернути на строк виконання робіт і відповідальність виконавця за порушення договору.
# Наступний крок - '''погодження проекту землеустрою'''. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1861 ЗКУ, проект землеустрою підлягає погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (нині це відповідний підрозділ Держгеокадастру України), і структурним підрозділом районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, — виконавчого органу міської ради у сфері містобудування й архітектури. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в ч. 1 ст. 1861 ЗКУ, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у ч.ч. 2 і 3 згаданої статті, — завірені ним копії проекту. Відповідний орган зобов’язаний протягом '''10 робочих''' днів із дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом із повідомленням розробнику свої висновки про його погодження чи про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті згідно з ними нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови в погодженні може бути лише невідповідність положень проекту вимогам законів і прийнятих згідно з ними нормативно-правових актів, документації із землеустрою чи містобудівній документації. У разі відмови в погодженні у відповідному висновку має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути подовжений). Повторна відмова допускається, лише якщо не було усунено недоліки, на яких наголошувалося в попередньому висновку.
# Сформована внаслідок розробки проекту землеустрою земельна ділянка '''має бути зареєстрована як об’єкт права в державному земельному кадастрі'''.
Наслідком такої реєстрації будуть:
#* присвоєння земельній ділянці унікального кадастрового номера;
#* поява земельної ділянки на публічній кадастровій карті;
#* отримання замовником витягу з державного земельного кадастру.
# '''Протягом двох тижнів''' із дня отримання погодженого проекту землеустрою відповідна '''рада приймає рішення про його затвердження та надання земельної ділянки''' у власність або постійне користування (ч. 6 ст. 123 ЗКУ). Зважаючи на специфіку діяльності місцевих рад (зокрема, періодичність чергових пленарних засідань), зазначений строк на практиці є істотно довшим.
# '''Реєстрація речового права на земельну ділянку''' врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (''далі'' – Закон про реєстрацію) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868. Вона аналогічна і для права власності, і для права постійного користування. Єдина відмінність полягає в тому, що в разі виникнення права власності власник отримає додатковий документ — свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Для проведення реєстрації державному реєстратору (безпосередньо або через центр надання адміністративних послуг) необхідно подати:
#* заяву;
#* витяг із державного земельного кадастру;
#* рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у власність або постійне користування;
#* витяг або виписку з ЄДР (для підтвердження статусу юридичної особи заявника);
#* документ, що підтверджує повноваження представника заявника, і документ, що посвідчує особу представника;
#* документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
#* документ про сплату адміністративного збору. '''Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' (ч. 5 ст. 15 Закону про реєстрацію). За результатами реєстрації замовник '''отримує витяг із державного реєстру прав''', який і підтверджуватиме набуте право на землю.
== Судова практика ==
Судова практика визнає за ОСББ право отримати безоплатно у власність, або ж у користування земельну ділянку.

Рішення [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80555603 '''ВС КЦС № 263/68/17 від 18.03.2019 р''']

Рішення [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81241382 '''ВС КАС від 17.04.2019 у справі №461/8315/17''']

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89868871 Постанова ВС КАС від 17.06.2020 у справі № 522/15253/16-а]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 Постанова ВП ВС від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору

2022-06-28T08:45:54Z

Tetiana.zhalobna: додано судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Поняття та порядок поділу спільного майна подружжя ==

Під час припинення шлюбно-сімейних відносин, зазвичай постає питання про розподіл майна, набутого під час проживання в шлюбі. За загальним правилом майно, набуте подружжям за час шлюбу, '''є спільним майном''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 (ст. 60 СК України)]. Утім, із цього правила є певне виключення.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ст. 57 СК України], якщо '''шлюб не розірвано''', але чоловік та дружина '''проживають окремо''' у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, то '''майно''', набуте сторонами за цей період може бути за '''рішенням суду визнане роздільним'''.
Це пов’язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише формально зареєстрований шлюб, а й дійсні стосунки чоловіка та дружини.
Якщо ж цього немає, і сторони фактично не складають однієї сім’ї, то на такі відносини не може поширюватися режим спільності майна подружжя.
У разі спору заінтересована сторона повинна довести в суді факт [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки|окремого проживання подружжя]] у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
У сучасних умовах спільне майно подружжя може бути поділене подружжям за взаємною згодою. Сторони вправі укласти договір про поділ спільного майна, вказавши при цьому, що та чи інша річ була '''набута чоловіком (дружиною)''' під час окремого проживання сторін, тобто фактично '''за власні кошти'''.
Така річ (речі) за домовленістю подружжя може бути визнана такою, що належить на праві власності чоловікові або дружині. При цьому її '''вартість не буде враховуватися''' при поділі спільного майна подружжя.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text '''Статею 69 СК України'''] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя.
Поділ спільного майна може здійснюватися в '''добровільному порядку''' за рішенням самого подружжя або в '''судовому порядку''' за наявності між ними спору.

== Добровільний поділ майна подружжя ==

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому. 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 7 Сімейного кодексу України] (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами. 

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ст. 355 ЦК України] визначає '''два види спільної сумісної власності осіб''':спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ч. 3 ст. 368 ЦК України] встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 355 Цивільного кодексу України].

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 9 СК України] законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 63 СК України]).

У [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 65 СК України] закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 69 СК України] передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою.
Слід зазначити, що [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60 СК України] встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 70 СК] такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

== Яке майно підлягає поділу? ==

В контексті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України] '''майно''', що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

Добровільно, за взаємною згодою, в силу [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 68 СК України] подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

'''Отже, поділу підлягає лише майно, яке належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності виходячи з принципу рівності часток за умови відсутності іншої домовленості між ними або шлюбного договору.'''

Майно, яке належить одному із подружжя на праві особистої приватної власності, не може бути предметом такого договору, оскільки не підлягає поділу між подружжям. Однак, воно може бути предметом інших цивільно-правових договорів, зокрема, договорів дарування, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо, які подружжя можуть укладати між собою на підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64 СК України].

== Предмет договору ==

Предметом договору про поділ спільного майна подружжя (колишнього подружжя) може бути як '''все майно''' (майнові права), що були набуті подружжям за час шлюбу, так і '''його частина'''. При цьому майно (майнові права), які не увійшли до предмету договору,залишаються у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя). Договір про поділ майна подружжя (колишнього подружжя) може бути укладений з умовою виплати грошової компенсації у разі нерівноцінності поділу, або без неї.

У випадку, якщо предметом поділу є '''нерухоме майно''', набуте подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність, і право особистої приватної власності за результатом укладання такого договору переходить до '''одного з подружжя''' (колишнього подружжя), то такий договір '''може бути документом''', що підтверджує право власності одного з подружжя (колишнього з подружжя) на такий об'єкт. Після укладання договору про поділ майна подружжя (колишнього подружжя), відповідні відомості повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно].

Але існують і інші точки зору. Зокрема, якщо предметом такого договору поділу майна є нерухоме майно, '''титульним власником''' якого є один з подружжя, і '''майно в результаті поділу залишається за ним''', то документом про право власності залишається '''попередній документ''', що посвідчує право власності на майно, а '''договір про поділ''' буде невід’ємною частиною цього документа. При цьому відомості про зміну правовстановлювального документу повинні бути внесені до [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], оскільки з укладанням такого договору змінюється правовий режим такого нерухомого майна.

Якщо '''титульним власником''' майна був один з подружжя, а '''в результаті поділу''' майна нерухоме майно переходить до іншого з подружжя, то '''договір про поділ''' майна '''буде документом''', що підтверджує право власності іншого з подружжя на це майно, н'''а підставі якого нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на майно на ім’я іншого з подружжя'''. При цьому нотаріус вилучає попередній документ про право власності на нерухоме майно і приєднує його до нотаріальної справи.

== Вартість ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Наказу Мінфіну України від 07.07.2012 № 811] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп. "е" п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] та , за посвідчення договору поділу майна державне мито справляється в розмірі '''1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''', незалежно від вартості, яка зазначена у договорі.
== Договір про виділ об»єкта нерухомого майна зі складу усього майна ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 П. 2 ст. 69 СК України] передбачає, що подружжя має право укласти договір про виділ об’єкта нерухомого майна дружині або чоловікові зі складу усього майна, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Суть виділу нерухомого майна зі складу спільного майна подружжя полягає в тому, що якщо один з подружжя за згодою іншого з подружжя у добровільному порядку бажає змінити правовий режим одного об’єкта нерухомості (житловий будинок, квартира, нежитлове приміщення, тощо) на особисту приватну власність, то має бути укладений договір про виділ нерухомого майна зі спільної сумісної власності в особисту приватну власність одного з них.

''Наприклад, із складу всього спільного майна подружжя виділити чоловікові у особисту приватну власність нежитлове приміщення, при цьому решта майна залишається у спільній сумісній власності подружжя, а при можливому подальшому поділі майна подружжя, частка чоловіка може бути відповідно зменшена з урахуванням укладеного раніше договору про виділ нежитлового приміщення зі спільного майна.''

При посвідченні такого договору нотаріусом застосовуються такі саме норми, як і при посвідченні договору поділу спільного майна подружжя ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 60, ст. 64, п. 1 ст. 65, п. 2 ст. 69, п. 1 ст. 70, 71, 72 Сімейного кодексу України]).

== Поділ земельної ділянки ==

Якщо об’єктом поділу є земельна ділянка, то регулювання земельних відносин відбувається із застосуванням спеціальних норм Земельного кодексу України (далі – ЗК України).
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 81, ч. 1 п.2 ст. 89 ЗК України], у спільній сумісній власності подружжя можуть перебувати земельні ділянки, які набуті подружжям за спільні кошти за договором купівлі- продажу, міни, іншими цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 64, ч. 2 ст. 69, ч. 1 ст. 71 СК України], подружжя за взаємною згодою має право на поділ земельної ділянки в натурі.

Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 79-1 ЗК України], титульний власник повинен звернутись до територіального органу Держгеокадастру України з метою поділу раніше сформованої земельної ділянки, яка перебуває у його власності, на дві земельні ділянки. У відповідності до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки, відомості про них вносяться до [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Державного земельного кадастру]. На підставі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України], після здійснення державної реєстрації права власності на дві земельні ділянки вони можуть бути об’єктом цивільних угод.

Оскільки ці дві новостворені земельні ділянки залишаються об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, то для здійснення їх поділу в натурі необхідно застосувати вимоги [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 71 СК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 п. 4 ст. 89 ЗК України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 364, 372 ЦК України]. Нотаріус може посвідчити договір про поділ майна подружжя, в результаті якого кожному із подружжя на праві особистої приватної власності буде належати по одній земельній ділянці.

== Судовий поділ майна подружжя ==

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється '''на судовий'''. При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. При поділі майна подружжя мають враховуватися три категорії об'єктів:
* речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
* кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);
* боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

Поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:
* ''по-перше'', суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
* ''по-друге'', здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток. 
{| class="wikitable"
|-
| ВАЖЛИВО!!! При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавства '''частки майна дружини та чоловіка є рівними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 70 СК]). Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 1 ст. 60 СК]).
|}
Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обста: вин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 2 ст. 70 СК]).

По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК]). Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 ч. 3 ст. 70 СК] збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов'язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину. Така новела сімейного законодавства здається невдалою.

Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653800 Постанова Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 752/18987/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87950801 Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року № 753/19919/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101240473 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 661/1093/20]

[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна

2022-05-10T12:35:47Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page#Text Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF/print Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Загальні положення законодаства ==

'''Сімейні правовідносини''' − це особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Одним з актуальних питань сімейних правовідносин є аліментні зобов’язання.

Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні, чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина відібрана у батьків тимчасово без позбавлення батьківських прав. Зазначене регламентується Конституцією України та Сімейним кодексом України.

Однією з форм матеріального утримання дитини, що не досягла повноліття, є '''аліменти''' – кошти на утримання дитини, які визначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)] батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 

Згідно ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] батьки самостійно визначають спосіб виконання свого обов'язку по утриманню дитини. 

Цей обов’язок може припинятися раніше, ніж дитина досягла повноліття, наприклад, у разі смерті дитини або платника аліментів чи оголошення їх померлими. 

Аліментні платежі є власністю дитини, однак стягуються на користь того з батьків з ким проживає дитина. 

Контроль за цільовим використанням аліментів в інтересах дитини здійснюють органи опіки та піклування.

== Розмір аліментів на дитину в Україні ==
У ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] зазначено, що аліментні платежі повинні забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей на достатньому рівні.
Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму.
Ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] встановлює скільки відсотків аліменти становлять від доходу громадян, а саме:
* на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі ¼ доходу платника аліментів;
* на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ⅓ доходу платника аліментів;
* на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі 1/2 доходу платника аліментів.
Розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі.
Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України.]

==== Звільнення від обов'язку сплачувати аліменти ====
Суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби. 

== Передача нерухомого майна в рахунок сплати аліментів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] у ст. 190 передбачено припинення права на аліменти на дитину '''у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно.''' Це означає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку). 

Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно ч. 3 ст. 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], '''не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.'''

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

=== Особливості договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна ===

* Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації.
* Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
* Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
* У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
* На майно, одержане за договором не може бути звернене стягнення.
* Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
* За позовом відчужувача нерухомого майна договір, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.

Виходячи з вимог частини четвертої статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину. 

==== Види майна ====
Види майна, яке можна передати за цим договором - все майно, що передбачене ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і виробничого призначення. 

==== Суб'єкти договору ====
Договір укладається між батьками. 

Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні цього договору. 

== Визнання договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна недійсним ==

Договір може бути визнаний судом недійчним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2015_2_50 Стаття Мельник М.Б., аспірантки Інституту законодавства Верховної Ради України "Інститут припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно".]
|}
=== Приклад договору про припинення права на аліменти ===
https://protocol.ua/ua/dogovir_pro_pripinennya_prava_na_alimenti/

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2022-04-13T11:55:42Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
* Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
* Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
* Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
* Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
* За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5] визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків. 
'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується'''.
 
Згідно з ч.1 ст.220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, '''шлю́бний договір''' — угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь який час після його реєстрації подружжям. ''На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.'' Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми.
Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків. 
'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя. 
Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Кому ж все таки потрібен шлюбний договір? ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* хочуть документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.

== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. 
На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. 
Відповідно до положень ст. 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. 
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. 
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. 
У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу (ч. 2 ст. 96 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

=== Умови шлюбного договору ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації;
'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

Дане питання регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Законом України «Про міжнародне приватне право»]. Відтак, першочерговим завданням подружжя є вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Це можна оформити шляхом укладення окремої угоди або зазначивши безпосередньо в шлюбному контракті.
У подальшому додаткових особливостей не виникає, єдина умова – при укладені договору керуватись правом держави, яке обрало та погодило подружжя.

=== Строк дії шлюбного договору ===
# може бути встановлено загальний строк його дії;
# може бути встановлено строки тривалості окремих прав та обов'язків;
# може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

===Зміна умов шлюбного договору ===
* Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається
* Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''нотаріально посвідчується.''' 
* На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
* Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
* За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
 '''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до ст.103 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом обману, насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88016384 Постанова Верховного Суду від 26.02.2020 № 755/19197/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174248 Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 № 757/10715/17-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73304482 Постанова Верховного Суду від 04.04.2018 № 752/22220/16-ц]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2022-04-13T11:45:02Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету міністрів України від 16.05.2014 № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
# документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
# судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР;
# рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
=== Яка форма подання документів для державної реєстрації?===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів .
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Реєстрація/припинення фізичної особи-підприємця на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником фізичної особи – підприємця. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Та, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та повноваження особи представника.

=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців, '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця:

* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
*

=== Порядок оскарження ===
Оскарженя до:

1. Міністерства юстиції України та його територіальних органів;

2. суду.
== Зняття з обліку в Держкомстаті, фіскальній службі, Пенсійному фонді==
Технічний адміністратор в день внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Держкомстату, ДФС і ПФУ. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
=== Зняття з обліку в органах Держкомстату===
Держкомстат в день отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку. 
На цьому відносини ФОП з Держкомстатом припиняються остаточно.
=== Зняття з обліку у фіскальній службі===
В органах ДФС підприємець рахується як платник податків і зборів, а також як платник ЄСВ. 
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. 
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку. 
Разом з тим, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов'язань, що виникли при здійсненні підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання. Погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. 
Це означає, що фізична особа, незважаючи на втрату підприємницького статусу, зобов'язана надати звітність за останній звітний період та сплатити необхідні податки і збори (як за останній звітний період, так і за ті, зобов'язання за якими виникли раніше, проте не були погашені своєчасно).
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді===
Зняття з обліку здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, по суті, знятися з обліку в Пенсійному фонді вдасться не раніше, ніж ФОП буде знятий з обліку як платник ЄСВ в органах ДФС.
|}
== Надання останньої звітності та розрахунки по податках, зборах і ЄСВ==
'''При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або спрощену), він міг бути платником:'''
* ПДФО і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, '''протягом 30 к.дн.''' з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 177.11 ПКУ]). 
Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.''' 
Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно '''протягом 10 к.дн.''', що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по єдиному податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП. 
Податковим (звітним) періодом для єдинників '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, єдинники першої і другої груп звітують '''протягом 60 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — '''протягом 40 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. 
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується єдинників третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – '''протягом 10 к.дн.''' після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник ЄСВ===
Після отримання від держреєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт по ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно. 
Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку по сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ. 
Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru п. 69.7 ПКУ]). 
Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі заяву, яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток. 
Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» і т.п., якщо це передбачено договором банківського рахунку. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити ЕЦП. 
Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.
== Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця онлайн ==
Для припинення діяльності ФОПу онлайн потрібно скористатися '''порталом/додатком «Дія»''' та пройти кілька кроків:

''Крок 1️. Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.

''Крок 2. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою електронного підпису.''

''Крок 3️. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.''

''Крок 4️. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.
''

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''. 
Якщо особа працювала зі спрощеною системою оподаткування, її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
== Додатково==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував РРО''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] 
Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. 
Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 2-КОРО] не потрібно.
* '''Якщо ФОП використовував ЕЦП,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС в розділі «Блокування, оновлення, скасування сертифікатів»). 
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі). 
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2022-04-13T11:38:34Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету міністрів України від 16.05.2014 № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
# документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
# судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР;
# рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
=== Яка форма подання документів для державної реєстрації?===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів .
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Реєстрація/припинення фізичної особи-підприємця на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником фізичної особи – підприємця. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Та, відповідно до статті 34 Закону «Про нотаріат», нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та повноваження особи представника.

=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців, '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця:

* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
*

=== Порядок оскарження ===
Оскарженя до:

1. Міністерства юстиції України та його територіальних органів;

2. суду.
== Зняття з обліку в Держкомстаті, фіскальній службі, Пенсійному фонді==
Технічний адміністратор в день внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Держкомстату, ДФС і ПФУ. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
=== Зняття з обліку в органах Держкомстату===
Держкомстат в день отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку. 
На цьому відносини ФОП з Держкомстатом припиняються остаточно.
=== Зняття з обліку у фіскальній службі===
В органах ДФС підприємець рахується як платник податків і зборів, а також як платник ЄСВ. 
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. 
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку. 
Разом з тим, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов'язань, що виникли при здійсненні підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання. Погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. 
Це означає, що фізична особа, незважаючи на втрату підприємницького статусу, зобов'язана надати звітність за останній звітний період та сплатити необхідні податки і збори (як за останній звітний період, так і за ті, зобов'язання за якими виникли раніше, проте не були погашені своєчасно).
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді===
Зняття з обліку здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, по суті, знятися з обліку в Пенсійному фонді вдасться не раніше, ніж ФОП буде знятий з обліку як платник ЄСВ в органах ДФС.
|}
== Надання останньої звітності та розрахунки по податках, зборах і ЄСВ==
'''При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або спрощену), він міг бути платником:'''
* ПДФО і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, '''протягом 30 к.дн.''' з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 177.11 ПКУ]). 
Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.''' 
Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно '''протягом 10 к.дн.''', що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по єдиному податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП. 
Податковим (звітним) періодом для єдинників '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, єдинники першої і другої груп звітують '''протягом 60 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — '''протягом 40 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. 
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується єдинників третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – '''протягом 10 к.дн.''' після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник ЄСВ===
Після отримання від держреєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт по ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно. 
Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку по сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ. 
Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru п. 69.7 ПКУ]). 
Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі заяву, яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток. 
Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» і т.п., якщо це передбачено договором банківського рахунку. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити ЕЦП. 
Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.
== Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця онлайн ==
Для припинення діяльності ФОПу онлайн потрібно скористатися '''порталом/додатком «Дія»''' та пройти кілька кроків:

''Крок 1️. Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.

''Крок 2. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою електронного підпису.''

''Крок 3️. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.''

''Крок 4️. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.
''

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''. 
Якщо особа працювала зі спрощеною системою оподаткування, її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
== Додатково==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував РРО''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] 
Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. 
Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 2-КОРО] не потрібно.
* '''Якщо ФОП використовував ЕЦП,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС в розділі «Блокування, оновлення, скасування сертифікатів»). 
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі). 
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2022-04-13T11:37:03Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету міністрів України від 16.05.2014 № 523-р "Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
# документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
# судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР;
# рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
=== Яка форма подання документів для державної реєстрації?===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів .
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Реєстрація/припинення фізичної особи-підприємця на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.
Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником фізичної особи – підприємця. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Та, відповідно до статті 34 Закону «Про нотаріат», нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та повноваження особи представника.

=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців, '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації фізичної особи - підприємця:

* документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
*

=== Порядок оскарження ===
Оскарженя до:

1. Міністерства юстиції України та його територіальних органів;

2. суду.
== Зняття з обліку в Держкомстаті, фіскальній службі, Пенсійному фонді==
Технічний адміністратор в день внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Держкомстату, ДФС і ПФУ. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
=== Зняття з обліку в органах Держкомстату===
Держкомстат в день отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку. 
На цьому відносини ФОП з Держкомстатом припиняються остаточно.
=== Зняття з обліку у фіскальній службі===
В органах ДФС підприємець рахується як платник податків і зборів, а також як платник ЄСВ. 
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. 
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку. 
Разом з тим, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє його зобов'язань, що виникли при здійсненні підприємницької діяльності, і не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання. Погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. 
Це означає, що фізична особа, незважаючи на втрату підприємницького статусу, зобов'язана надати звітність за останній звітний період та сплатити необхідні податки і збори (як за останній звітний період, так і за ті, зобов'язання за якими виникли раніше, проте не були погашені своєчасно).
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді===
Зняття з обліку здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, по суті, знятися з обліку в Пенсійному фонді вдасться не раніше, ніж ФОП буде знятий з обліку як платник ЄСВ в органах ДФС.
|}
== Надання останньої звітності та розрахунки по податках, зборах і ЄСВ==
'''При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або спрощену), він міг бути платником:'''
* ПДФО і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, '''протягом 30 к.дн.''' з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 177.11 ПКУ]). 
Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.''' 
Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно '''протягом 10 к.дн.''', що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по єдиному податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП. 
Податковим (звітним) періодом для єдинників '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, єдинники першої і другої груп звітують '''протягом 60 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — '''протягом 40 к.дн.''', що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. 
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується єдинників третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – '''протягом 10 к.дн.''' після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник ЄСВ===
Після отримання від держреєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом по ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт по ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно. 
Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку по сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ. 
Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru п. 69.7 ПКУ]). 
Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі заяву, яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток. 
Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» і т.п., якщо це передбачено договором банківського рахунку. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити ЕЦП. 
Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.
== Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця онлайн ==
Для припинення діяльності ФОПу онлайн потрібно скористатися '''порталом/додатком «Дія»''' та пройти кілька кроків:

''Крок 1️. Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.

''Крок 2. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою електронного підпису.''

''Крок 3️. Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до податкової служби.''

''Крок 4️. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено електронною поштою.
''

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до Єдиного державного реєстру та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''. 
Якщо особа працювала зі спрощеною системою оподаткування, її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників ПДВ. З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
== Додатково==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував РРО''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] 
Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. 
Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 2-КОРО] не потрібно.
* '''Якщо ФОП використовував ЕЦП,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС в розділі «Блокування, оновлення, скасування сертифікатів»). 
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі). 
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

2022-03-14T09:32:34Z

Tetiana.zhalobna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-19#Text Порядок розгляду звернень громадян у Національній службі здоров’я України, затверджений наказом МОЗ від 11.03.2019 № 549]

== Права пацієнта ==
Перелік прав пацієнтів в Україні визначено, перш за все, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»](ст. 6, 34, 35-1, 35-2, 35-3, 35-4, 35-5, 35-6, 36, 38, 39, 39-1, 45, 48, 51) та нормами ст. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

До таких прав пацієнта можна віднести:
* на отримання кваліфікованої медичної допомоги,
* на вибір, заміну, лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування,
* на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України,
* на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я,
* фізичної особи на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
* на безоплатну первинну медичну допомогу (консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів,
* на безоплатну вторинну (спеціалізована) медичну допомогу, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації,
* на безоплатну третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу,
* на безоплатну паліативну допомогу, на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей,
* на безоплатну медичну реабілітацію,
* на особисту недоторканність, що надає змогу розпорядитися щодо передачі після своєї смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам,
* на донорство,
* на медико-біологічний експеримент,
* на репродуктивні технології,
* на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я,
* на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди,
* на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я тощо.

== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
Якщо ваші права, як пацієнта, порушені з боку лікаря або інших медичних працівників, необхідно звернутися, краще письмово, зі зверненням або скаргою '''до головного лікаря лікарні.''' 

'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 Закону України "Про звернення громадян"''']).

=== Хто може направити скаргу? ===
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]''' 
Повнолітня особа може звернутися особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

===Якою має бути скарга? ===
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.
Скарга повинна містити правильні реквізити найменування медичної установи, адресу установи, прізвище, ім’я по-батькові особи, яка звертається, фактичне місце проживання з позначенням поштового індексу, засобу зв’язку, наявності електронної скриньки. Далі потрібно розкрити суть питання і чітко сформулювати прохання чи вимоги, вказати яким способом вам має бути надана відповідь (на електрону скриньку або на поштову адресу) і поставити дату та підпис.

'''Письмове звернення''' рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення. 

'''В електронному зверненні''' також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.'' 
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно у 5-денний строк повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

=== Якщо відстояти своє порушено право не вдалося, можна звернутися: ===
* до департаменту/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja;
* на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
* на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545;
* на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201;
* до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Якщо медичний працівник (у закладі, який має договір із НСЗУ) відмовляється в наданні послуги чи вимагає гроші, паєнт може подати скаргу до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) через сайт НСЗУ за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form

Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на: ''отримання якісних і безпечних послуг''; ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги; відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''

=== Скільки часу можуть розглядати звернення? ===
* до 15 днів - звернення, які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення, які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''

== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров"ю ==
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.

'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

'''''Моральна шкода''''' у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

=== Судова практика ===

Постанова від 27.02.2019 по справі № 755/2545/15-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81020404

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 № 320/4414/20 https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99308819/

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:‎Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Суди‎]]