WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Право володіння/користування чужим майном

2025-03-31T11:54:21Z

Tetiana.vechirko: Посилання замінено на правильні

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Вищого господарського суду від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]
== Види речових прав на чуже майно ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2110 ст. 395 ЦК України] речовими правами на чуже майно є:
# право володіння;
# право користування (сервітут);
# право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
# право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

==Право володіння чужим майном ==
'''''Право володіння чужим майном''''' – це речове право особи, яка фактично тримає у себе майно, що належить на праві власності іншій особі.
 
Суть права володіння полягає у тому, що особа, яка фактично утримує у себе чужу річ не є її власником, однак ставиться до неї як до своєї, і вважає, що їй належить можливість здійснювати усі правомочності власника.

=== Суб'єкти права володіння чужим майном===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 397ЦК України] володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
=== Виникнення права володіння ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2124 398 ЦК України] право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
=== Припинення права володіння===
Право володіння припиняється у разі:
# відмови володільця від володіння майном;
# витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
# знищення майна.
Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 400 ЦК України] недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
== Право користування чужим майном ==
=== Поняття користування чужим майном (сервітут) ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 401 ЦК України] право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. 

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). 

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 402 ЦК України] сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. 

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. 

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 403 ЦК України] Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном та може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. 

Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.Сервітут не підлягає відчуженню та не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

==== Право користування чужою земельною ділянкою, право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 404 ЦК України] право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. 

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 405 ЦК України] члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. 

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

==== Припинення сервітуту ====
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 406 ЦК України] сервітут припиняється у разі:
# поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;
# відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;
# спливу строку, на який було встановлено сервітут;
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
# невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
# смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Також сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 407 ЦК України] право користування чужою земельною ділянкою(емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). 

Дане право може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб яке не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду чи передано у заставу.

==== Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 Статтею 408 ЦК України] встановлено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності '''не може перевищувати 50 років.''' Варто зазначити, що на відміну від договору оренди землі, для договору емфітевзису законодавством не визначено мінімальний строк дії договору.<blockquote>'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"] обмежені терміном - 50 років.</blockquote>Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону '''не менш як за один рік.'''

Договір емфітевзису укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковій державній реєстрації, при цьому, нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 409 ЦК України] встановлює права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб:
# власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
# власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
# власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 410 ЦК України] землекористувач має наступні права та обов’язки:
# Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору.
# Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.
# Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. 

Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. 

У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. 

Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

==== Припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 412 ЦК України] право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку, на який було надано право користування;
# викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.
Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 413 ЦК України] власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Договір суперфіцію підлягає обов'язковій державній реєстрації. 

Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці).
 
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім земельних ділянок державної чи комунальної власності,строк користування для забудови яких '''не може перевищувати 50 років'''.
==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої для забудови ====

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 414 ЦК України] власник земельної ділянки, наданої для забудови має наступні права та обов'язки:
# власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
# власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 Стаття 415 ЦК України] визначає права та обов'язки землекористувача:
# землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
# землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
# особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
# землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.
# землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
==== Припинення права користування земельною ділянкою для забудови ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2132 ст. 416 ЦК України] право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку права користування;
# відмови землекористувача від права користування;
# невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

==== Правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою ====
У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки культурної спадщини тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Право володіння/користування чужим майном

2025-03-31T11:46:04Z

Tetiana.vechirko: По тексту додано символів, скорочені назви законодавчих актів розписано повністю, виправлено помилки

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Вищого господарського суду від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]
== Види речових прав на чуже майно ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 395 Цивільного кодексу України] речовими правами на чуже майно є:
# Право володіння.
# Право користування (сервітут).
# Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
# Право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

==Право володіння чужим майном ==
'''''Право володіння чужим майном''''' – це речове право особи, яка фактично тримає у себе майно, що належить на праві власності іншій особі.
 
Суть права володіння полягає у тому, що особа, яка фактично утримує у себе чужу річ не є її власником, однак ставиться до неї як до своєї, і вважає, що їй належить можливість здійснювати усі правомочності власника.

=== Суб'єкти права володіння чужим майном===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України] володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
=== Виникнення права володіння ===
Згідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15ст. 398 Цивільного кодексу України] право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
=== Припинення права володіння===
Право володіння припиняється у разі:
# Відмови володільця від володіння майном.
# Витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
# Знищення майна.
Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 400 Цивільного кодексу України] недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
== Право користування чужим майном ==
=== Поняття користування чужим майном (сервітут) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

 ⇒ Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 402 Цивільного кодексу України] сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. 

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. 

У відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 403 Цивільного кодексу України] Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном та може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. 

⇒ Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.Сервітут не підлягає відчуженню та не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

==== Право користування чужою земельною ділянкою, право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 404 Цивільного кодексу України] право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. 

● Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). 

Як вбачається зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 405 Цивільного кодексу України] члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

● Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. ● Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

==== Припинення сервітуту ====
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 406 Цивільного кодексу України] сервітут припиняється у разі:

● поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;

● відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;

● спливу строку, на який було встановлено сервітут;

● припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

● невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

● смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

'''Сервітут може бути припинений за рішенням суду''' на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Також сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 407 Цивільного кодексу України] право користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). 

⇒ Дане право може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб, яке не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду чи передано у заставу.

==== Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 408 Цивільного кодексу України] встановлено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності '''не може перевищувати 50 років.''' Варто зазначити, що на відміну від договору оренди землі, для договору емфітевзису законодавством не визначено мінімальний строк дії договору.<blockquote>'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"] обмежені терміном - '''50 років.'''</blockquote>⇒ Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону '''не менш як за один рік.'''

⇒ Договір емфітевзису укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковій державній реєстрації, при цьому, нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 409 Цивільного кодексу України] встановлює права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб:

• власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.

• власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором

• власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 410 Цивільного кодексу України] землекористувач має наступні права та обов’язки:
# Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору.
# Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.
# Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. 

'''''Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. '''''

⇒ У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами, право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. 

⇒ Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо '''протягом одного місяця''' власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

==== Припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 412 Цивільного кодексу України] право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

• спливу строку, на який було надано право користування;

• викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

⇒ Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 413 Цивільного кодексу України] власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). '''Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Договір суперфіцію підлягає обов'язковій державній реєстрації.''' 

⇒ Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці).
 
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім земельних ділянок державної чи комунальної власності,строк користування для забудови яких '''не може перевищувати 50 років'''.
==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої для забудови ====

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 414 Цивільного кодексу України] власник земельної ділянки, наданої для забудови має наступні права та обов'язки:
# Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
# Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 415 Цивільного кодексу України] визначає права та обов'язки землекористувача:
# Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
# Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
# Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
# Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.
# Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
==== Припинення права користування земельною ділянкою для забудови ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 416 Цивільного кодексу України] право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:

• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

• спливу строку права користування;

• відмови землекористувача від права користування;

• невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

'''Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду''' в інших випадках, встановлених законом.

==== Правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою ====
⇒ У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

⇒ У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

⇒ Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки культурної спадщини тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, ''суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.''

[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Заходи з евакуації

2025-03-31T11:18:30Z

Tetiana.vechirko: /* Порядок проведення евакуації */ дродано по тексту : Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється органами опіки та піклування із залученням Національної поліції для забезпечення охорони публічної безпеки і порядку відповідно до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації" та посилання на законопроєкт

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3441-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб'єктів забезпечення захисту, вдосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організацій та проведення евакуації населення, забезпечення охорои життя та здоров'я громадян]
== Поняття евакуації та її мета ==
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.
== Види евакуації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі:

- виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів;

- масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил;

- збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон:

- радіоактивного та хімічного забруднення;

- катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години;

- можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 частині четвертій статті 33 Кодексу цивільного захисту України].

''Евакуація матеріальних і культурних цінностей'' проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==
Рішення про проведення евакуації приймають:
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

З метою захисту дітей, які перебувають ''у зоні воєнних дій і збройних конфліктів'', в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти '''рішення про проведення обов'язкової евакуації в примусовий спосіб''' дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов'язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.
== Організація проведення евакуації ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. № 841] (далі - Порядок).

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захмисту], що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#n9 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях], затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.
==== Залучення транспортних засобів для евакуації ====
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - ''усі наявні транспортні засоби'' суб’єктів господарювання та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи. Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, ''компенсується вартість наданих послуг'' і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.
== Органи з евакуації, їх функції та завдання ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp130841?an=1&ed=2023_03_07 Порядку] до органів з евакуації належать:
* '''комісії з питань евакуації''' - відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей (на об'єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії);
* '''збірні пункти евакуації''' - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;
* '''проміжні пункти евакуації''' - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.
* '''приймальні пункти евакуації''' – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.
⇒ Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв'язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об'єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

⇒ Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів '''''не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації''.'''

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

⇒ ''На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:''
# Розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
# Визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення.
# Здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.
⇒ Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.
== Порядок проведення евакуації ==
♦Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.

♦Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Методики планування заходів з евакуації]

⇒ '''Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей''' здійснюється органами опіки та піклування із залученням Національної поліції для забезпечення охорони публічної безпеки і порядку відповідно до законопроєкту [https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/55504 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації"]

'''''Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.'''''

''Комісія з питань евакуації'', утворена на об’єкті господарювання:

● організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

● подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

● забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

♦ ''Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування'', '''організовує''' ⇒ оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

'''''Збірні пункти евакуації'' :'''
# Уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення.
# Організовують збір та ведення обліку населення.
# Здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
# Формують піші і транспортні колони.
# Інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення.
# Організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.
⇒ Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

'''''Приймальні пункти евакуації'' організовують у безпечному районі''': ⇒ підготовку пунктів висадки; ⇒ уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення; ⇒ організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

♦ Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування ⇒ використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

У разі виникнення '''аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті''' евакуація населення проводиться у '''два етапи:'''

♦ перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

♦ другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

⇒ На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.
== Відмова від евакуації ==
♦ Особа може відмовитися від обов'язкової евакуації.

⇒ У випадку такої відмови фізична особа [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp230209?an=27&ed=2023_03_07 підписує відмову] від проведення обов'язкової евакуації.

⇒ Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).

♦Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, '''не допускається.'''

♦ Особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 статтею 166 Кримінального кодексу України] за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

'''Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.'''

♦ Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.
== Розміщення евакуйованого населення ==
♦ Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

♦ У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

♦ Порядок розміщення евакуйованого населення визначається ⇒ Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

''Евакуйоване населення розміщується:↓''
* у готелях;
* санаторіях;
* пансіонатах;
* будинках відпочинку;
* дитячих оздоровчих таборах;
* у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
♦ Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

♦ Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до ⇒ ''вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.''

▲ Нацсоцслужба, на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, ⇒ визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Заходи з евакуації

2025-03-31T11:10:39Z

Tetiana.vechirko: /* Порядок проведення евакуації */ Додано посилання на Методику заходів з евакуації

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3441-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб'єктів забезпечення захисту, вдосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організацій та проведення евакуації населення, забезпечення охорои життя та здоров'я громадян]
== Поняття евакуації та її мета ==
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.
== Види евакуації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі:

- виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів;

- масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил;

- збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон:

- радіоактивного та хімічного забруднення;

- катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години;

- можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 частині четвертій статті 33 Кодексу цивільного захисту України].

''Евакуація матеріальних і культурних цінностей'' проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==
Рішення про проведення евакуації приймають:
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

З метою захисту дітей, які перебувають ''у зоні воєнних дій і збройних конфліктів'', в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти '''рішення про проведення обов'язкової евакуації в примусовий спосіб''' дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов'язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.
== Організація проведення евакуації ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. № 841] (далі - Порядок).

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захмисту], що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#n9 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях], затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.
==== Залучення транспортних засобів для евакуації ====
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - ''усі наявні транспортні засоби'' суб’єктів господарювання та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи. Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, ''компенсується вартість наданих послуг'' і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.
== Органи з евакуації, їх функції та завдання ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp130841?an=1&ed=2023_03_07 Порядку] до органів з евакуації належать:
* '''комісії з питань евакуації''' - відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей (на об'єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії);
* '''збірні пункти евакуації''' - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;
* '''проміжні пункти евакуації''' - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.
* '''приймальні пункти евакуації''' – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.
⇒ Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв'язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об'єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

⇒ Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів '''''не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації''.'''

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

⇒ ''На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:''
# Розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
# Визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення.
# Здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.
⇒ Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.
== Порядок проведення евакуації ==
♦Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.

♦Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Методики планування заходів з евакуації]

'''''Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.'''''

''Комісія з питань евакуації'', утворена на об’єкті господарювання:

● організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

● подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

● забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

♦ ''Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування'', '''організовує''' ⇒ оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

'''''Збірні пункти евакуації'' :'''
# Уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення.
# Організовують збір та ведення обліку населення.
# Здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
# Формують піші і транспортні колони.
# Інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення.
# Організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.
⇒ Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

'''''Приймальні пункти евакуації'' організовують у безпечному районі''': ⇒ підготовку пунктів висадки; ⇒ уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення; ⇒ організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

♦ Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування ⇒ використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

У разі виникнення '''аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті''' евакуація населення проводиться у '''два етапи:'''

♦ перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

♦ другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

⇒ На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.
== Відмова від евакуації ==
♦ Особа може відмовитися від обов'язкової евакуації.

⇒ У випадку такої відмови фізична особа [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp230209?an=27&ed=2023_03_07 підписує відмову] від проведення обов'язкової евакуації.

⇒ Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).

♦Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, '''не допускається.'''

♦ Особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 статтею 166 Кримінального кодексу України] за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

'''Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.'''

♦ Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.
== Розміщення евакуйованого населення ==
♦ Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

♦ У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

♦ Порядок розміщення евакуйованого населення визначається ⇒ Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

''Евакуйоване населення розміщується:↓''
* у готелях;
* санаторіях;
* пансіонатах;
* будинках відпочинку;
* дитячих оздоровчих таборах;
* у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
♦ Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

♦ Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до ⇒ ''вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.''

▲ Нацсоцслужба, на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, ⇒ визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Заходи з евакуації

2025-03-31T11:00:56Z

Tetiana.vechirko: /* Організація проведення евакуації */ Виправлено помилку у назві : Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту та додано № і дата Постанови КМУ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3441-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб'єктів забезпечення захисту, вдосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організацій та проведення евакуації населення, забезпечення охорои життя та здоров'я громадян]
== Поняття евакуації та її мета ==
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.
== Види евакуації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі:

- виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів;

- масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил;

- збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон:

- радіоактивного та хімічного забруднення;

- катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години;

- можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 частині четвертій статті 33 Кодексу цивільного захисту України].

''Евакуація матеріальних і культурних цінностей'' проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==
Рішення про проведення евакуації приймають:
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

З метою захисту дітей, які перебувають ''у зоні воєнних дій і збройних конфліктів'', в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти '''рішення про проведення обов'язкової евакуації в примусовий спосіб''' дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов'язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.
== Організація проведення евакуації ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. № 841] (далі - Порядок).

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захмисту], що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#n9 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях], затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.
==== Залучення транспортних засобів для евакуації ====
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - ''усі наявні транспортні засоби'' суб’єктів господарювання та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи. Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, ''компенсується вартість наданих послуг'' і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.
== Органи з евакуації, їх функції та завдання ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp130841?an=1&ed=2023_03_07 Порядку] до органів з евакуації належать:
* '''комісії з питань евакуації''' - відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей (на об'єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії);
* '''збірні пункти евакуації''' - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;
* '''проміжні пункти евакуації''' - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.
* '''приймальні пункти евакуації''' – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.
⇒ Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв'язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об'єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

⇒ Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів '''''не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації''.'''

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

⇒ ''На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:''
# Розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
# Визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення.
# Здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.
⇒ Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.
== Порядок проведення евакуації ==
♦Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.

♦Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].

'''''Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.'''''

''Комісія з питань евакуації'', утворена на об’єкті господарювання:

● організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

● подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

● забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

♦ ''Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування'', '''організовує''' ⇒ оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

'''''Збірні пункти евакуації'' :'''
# Уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення.
# Організовують збір та ведення обліку населення.
# Здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
# Формують піші і транспортні колони.
# Інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення.
# Організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.
⇒ Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

'''''Приймальні пункти евакуації'' організовують у безпечному районі''': ⇒ підготовку пунктів висадки; ⇒ уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення; ⇒ організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

♦ Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування ⇒ використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

У разі виникнення '''аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті''' евакуація населення проводиться у '''два етапи:'''

♦ перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

♦ другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

⇒ На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.
== Відмова від евакуації ==
♦ Особа може відмовитися від обов'язкової евакуації.

⇒ У випадку такої відмови фізична особа [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp230209?an=27&ed=2023_03_07 підписує відмову] від проведення обов'язкової евакуації.

⇒ Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).

♦Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, '''не допускається.'''

♦ Особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 статтею 166 Кримінального кодексу України] за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

'''Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.'''

♦ Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.
== Розміщення евакуйованого населення ==
♦ Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

♦ У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

♦ Порядок розміщення евакуйованого населення визначається ⇒ Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

''Евакуйоване населення розміщується:↓''
* у готелях;
* санаторіях;
* пансіонатах;
* будинках відпочинку;
* дитячих оздоровчих таборах;
* у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
♦ Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

♦ Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до ⇒ ''вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.''

▲ Нацсоцслужба, на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, ⇒ визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Заходи з евакуації

2025-03-31T10:50:54Z

Tetiana.vechirko: /* Види евакуації */ змынено посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3441-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб'єктів забезпечення захисту, вдосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організацій та проведення евакуації населення, забезпечення охорои життя та здоров'я громадян]
== Поняття евакуації та її мета ==
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]

'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.
== Види евакуації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:

'''1) обов’язкова'''

'''2) загальна або часткова'''

'''3) тимчасова або безповоротна'''

В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі:

- виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин;

- катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів;

- масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

- надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил;

- збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон:

- радіоактивного та хімічного забруднення;

- катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години;

- можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.

'''Часткова евакуація''' проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605 частині четвертій статті 33 Кодексу цивільного захисту України].

''Евакуація матеріальних і культурних цінностей'' проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==
Рішення про проведення евакуації приймають:
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

З метою захисту дітей, які перебувають ''у зоні воєнних дій і збройних конфліктів'', в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти '''рішення про проведення обов'язкової евакуації в примусовий спосіб''' дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов'язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.
== Організація проведення евакуації ==
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. № 841] (далі - Порядок).

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

♦ розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;

♦ організації управління евакуацією;

♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#n9 Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту], що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF#n9 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях], затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.
==== Залучення транспортних засобів для евакуації ====
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - ''усі наявні транспортні засоби'' суб’єктів господарювання та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи. Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, ''компенсується вартість наданих послуг'' і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.
== Органи з евакуації, їх функції та завдання ==
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp130841?an=1&ed=2023_03_07 Порядку] до органів з евакуації належать:
* '''комісії з питань евакуації''' - відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей (на об'єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії);
* '''збірні пункти евакуації''' - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;
* '''проміжні пункти евакуації''' - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.
* '''приймальні пункти евакуації''' – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.
⇒ Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв'язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об'єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

⇒ Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів '''''не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації''.'''

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

⇒ ''На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:''
# Розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
# Визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення.
# Здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.
⇒ Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.
== Порядок проведення евакуації ==
♦Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.

♦Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»].

'''''Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.'''''

''Комісія з питань евакуації'', утворена на об’єкті господарювання:

● організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

● подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

● забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

♦ ''Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування'', '''організовує''' ⇒ оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#n8 Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

'''''Збірні пункти евакуації'' :'''
# Уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення.
# Організовують збір та ведення обліку населення.
# Здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
# Формують піші і транспортні колони.
# Інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення.
# Організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.
⇒ Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

'''''Приймальні пункти евакуації'' організовують у безпечному районі''': ⇒ підготовку пунктів висадки; ⇒ уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення; ⇒ організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

♦ Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування ⇒ використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

У разі виникнення '''аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті''' евакуація населення проводиться у '''два етапи:'''

♦ перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

♦ другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

⇒ На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.
== Відмова від евакуації ==
♦ Особа може відмовитися від обов'язкової евакуації.

⇒ У випадку такої відмови фізична особа [https://ips.ligazakon.net/document/view/kp230209?an=27&ed=2023_03_07 підписує відмову] від проведення обов'язкової евакуації.

⇒ Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).

♦Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, '''не допускається.'''

♦ Особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 статтею 166 Кримінального кодексу України] за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

'''Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.'''

♦ Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.
== Розміщення евакуйованого населення ==
♦ Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

♦ У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

♦ Порядок розміщення евакуйованого населення визначається ⇒ Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

''Евакуйоване населення розміщується:↓''
* у готелях;
* санаторіях;
* пансіонатах;
* будинках відпочинку;
* дитячих оздоровчих таборах;
* у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
♦ Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

♦ Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до ⇒ ''вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.''

▲ Нацсоцслужба, на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, ⇒ визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Ціни і ціноутворення у сфері господарювання

2025-03-31T10:41:58Z

Tetiana.vechirko: /* Способи державного регулювання цін */додано посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Закон України «Про ціни і ціноутворення»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-25-grudnya-1996-r-1548-223 Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 223 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548"]
== '''Забезпечення контролю за цінами в період дії правового режиму воєнного стану''' ==
УВАГА! На період воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україніˮ], обласні військові адміністрації разом з Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на такі товари:
* борошно пшеничне,
* макаронні вироби,
* батон,
* хліб,
* крупа гречана,
* крупа вівсяна,
* свинина,
* яловичина,
* птиця (тушки курячі),
* молоко,
* масло вершкове,
* сметана,
* яйця курячі,
* олія соняшникова,
* цукор кристалічний,
* капуста білокачанна,
* цибуля ріпчаста,
* буряк,
* морква,
* картопля,
* етанол (розчин 96%),
* нестероїдні протизапальні лікарські засоби вітчизняні,
* антибактеріальні лікарські засоби вітчизняні,
* бензин (марки А-92, А-95), дизельне пальне, газ скраплений для автомобілів.
== Ціна у господарських зобов'язаннях ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1357 статті 189 Господарського кодексу України] '''ціна''' є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
== Види цін у господарських зобов’язаннях ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1357 Частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України] визначено, що суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності '''вільні''' та '''державні''' регульовані ціни.
== Вільні ціни ==
'''Вільні ціни''' визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1363 частина 1 статті 190 Господарського кодексу України] ).

Вільні ціни і тарифи, що в свою чергу, поділяються на договорні та ціни, які визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1363 частина 2 статті 190 Господарського кодексу України]).
== Державні регульовані ціни ==
'''Державні''' регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частина 1 статті 191 Господарського кодексу України]).

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частини 2 статті 191 Господарського кодексу України], державне регулювання цін здійснюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Законом України "Про ціни і ціноутворення"]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частини 3 статті 191 Господарського кодексу України] державні регульовані ціни встановлюються на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону.
== Державне регулювання цін ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n69 частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
== Способи державного регулювання цін ==
Державне регулювання цін здійснюється шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
* фіксованих цін;
* граничних цін;
* граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
* граничних нормативів рентабельності;
* розміру постачальницької винагороди;
* розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n69 частина 1 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення".]
== Порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n79 Стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] встановлює порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари.

Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Міждержавний обмін товарами здійснюється за цінами, визначеними відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
== Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n86 статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;
* інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов’язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Законом], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»] та іншими законами.
== Основні функції уповноважених органів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n91 статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] основними функціями уповноважених органів є:
* виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
* здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;
* запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
== Права уповноважених органів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#Text:~:text=%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2,-1.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8 Стаття 18] Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначає, що уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб’єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: - достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

-бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

-наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб’єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб’єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
== Адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення ==
До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: 1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 % необґрунтовано одержаної виручки; 2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 % вартості проданих (реалізованих) товарів; 3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми адмінстративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб’єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам. 
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації

2025-03-14T09:42:23Z

Tetiana.vechirko: /* Медичний огляд призовників (допризовників) */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602 "Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України"]
== Загальна інформація ==
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України] (далі – '''Положення''').

⇒ '''Військово-лікарська експертиза визначає''' придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

⇒ '''Військово-лікарська експертиза''' передбачає:

# ''Медичний огляд'' для:
* призовників;
* військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проїодять базову військову службу);
* військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
* громадян, які приймаються на військову службу за контрактом;
* кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв;
* осіб, звільнених з військової служби;

* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
* встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

→ Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями '''(ВЛК )з метою визначення придатності''':

• до військової служби призовників,

• військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти):

• до військової служби;

• до військової служби за військовою спеціальністю;

• військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

• кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

• кандидатів до військової служби за контрактом;

• кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

• військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

• військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах;

а також '''з метою визначення:'''

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

• потреби у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

• необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;

• потреби у тривалому лікуванні.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

'''''У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби''''', документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров’я (установи).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться '''''не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування'''''.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

▲ '''Мобілізація''' - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 стаття 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію.]'''''

'''Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 8 лютого 2025 року на 90 діб згідно''' з [https://www.president.gov.ua/documents/272025-53705 Указом Президента № 27/2025 від 14.01.2025]

== Організація діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) ==
Відповідно до Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

'''До штатних ВЛК''' належать:
* Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
* ВЛК регіону.
'''''ЦВЛК''''' є органом військового управління, який '''''здійснює керівництво ВЛК регіонів''''' у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Права ЦВЛК зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 підпункті 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення].

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0616-24#Text (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. розділу І Положення).]

На '''''ВЛК регіону''''' покладаються '''''організація військово-лікарської експертизи''''', керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі. Права ВЛК регіону передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення.]
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!'''''
Організація та проведення військово-лікарської експертизи у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - покладено на '''18 регіональну ВЛК'''.

Організація та проведення лікарсько-льотної експертизи - покладено на '''11 регіональну ВЛК.'''
|}
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»].

'''До позаштатних''' постійно діючих '''ВЛК''' (ЛЛК) належать:

* госпітальні ВЛК;
* гарнізонні ВЛК;
* лікарсько-льотні комісії (''порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602]'');
* ВЛК Десантно-штурмових військ;
* ВЛК ТЦК та СП;
* ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
* ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
* ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 602].

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров'я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

== ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - '''ВЛК ТЦК та СП''') створюється при районному (міському) ТЦК та СП та має право приймати постанови відповідно до Положення.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункту 1.2 глави 1 розділу I], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n229 пункту 1.4 глави 1 розділу II Положення].

У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення]).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 2.8 глави 2 розділу I Порядку]).

==== Постанови ВЛК ТЦК та СП ====
⇒ Згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/re15800?an=419 п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402] Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану '''дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду'''

⇒ Постанова ВЛК при ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), '''дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду'''.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП '''про непридатність до військової служби''' військовозобов'язаних оформлюються:

● Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

● Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються '''свідоцтвами про хворобу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2879 додаток 11 до цього Положення]) у трьох примірниках, які н'''е пізніше десятиденного строку''' з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються: '''''довідкою військово-лікарської комісії''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2846 додаток 4 до цього Положення]) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)" '''не пізніше п'ятиденного строку''' з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n319 пункт 3.8 глави 3 розділу II Положення]).

== Медичний огляд призовників (допризовників) ==
'''Медичний огляд призовників проводиться:'''

▷ на призовних дільницях районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

▷ на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського ТЦК та СП медичний огляд призовників проводиться лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

'''''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''''

* хірургом,
* терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем),
* невропатологом,
* психіатром,
* офтальмологом,
* отоларингологом,
* стоматологом,
* дерматовенерологом,
* за потреби - лікарями інших спеціальностей, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови).

'''Щороку перед проведенням приписки громадян до призовних дільниць районними (міськими) ТЦК та СП направляються запити для отримання таких документів від:'''

# закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 '''''формою № 027/о''''',] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»], дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# лікарів, які надають первинну медичну допомогу, з якими укладено декларації,- медичні характеристики на допризовників за формою, наведеною у додатку 3 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352] (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# структурних підрозділів соціального захисту населення районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - відомості про осіб з інвалідністю;
# спеціальних шкіл, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів - стосовно отримання медично-педагогічних характеристик;
# структурних підрозділів охорони здоров’я районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - стосовно надання списків закладів охорони здоров’я, до яких прикріплятимуться для медичного обстеження і лікування громадяни допризовного і призовного віку, та дані на осіб, які перехворіли протягом останніх шести місяців вірусним гепатитом, черевним тифом, паратифом, дизентерією, іншими інфекційними захворюваннями.
Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n5978 графою I Розкладу хвороб] та графами таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі – '''ТДВ''').

Під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.

При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров’я для виконання обов’язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.

Під час проходження медичного огляду '''призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я'''. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров’я та внесені до електронній системі охорони здоров’я (далі - '''ЕСОЗ''').

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]:

* дані про встановлений діагноз;
* дату проходження медичного огляду;
* висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями;
* підписує та скріплює особистою печаткою.

Також лікарями вносяться медичні записи до відповідного реєстру ЕСОЗ.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх '''''тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби''''', оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) '''''непридатними до військової служби''''', з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.

'''За результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ТЦК та СП приймає одну із постанов:'''

▶ придатний до військової служби;

▶ тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (''вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування'');

▶ потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);

▶ непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

▶ непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постанова ВЛК оформляється '''довідкою ВЛК'''. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті). Крім цього, '''довідка ВЛК''' з '''постановою про непридатність (тимчасову непридатність) призовника до військової служби''', зберігається в особовій справі призовника.

Призовникам, які включені до складу команд '''на відправку у війська''', надається довідка районного (міського) ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 додаток 9]), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

Медичні документи призовників, які були надані ним в паперовій формі, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, КТ, МРТ, ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення призову, а на вимогу призовника - негайно, повертаються призовнику звідки надійшли. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про останні профілактичні щеплення проти правця, дифтерії, кору, краснухи, паротиту, про групу крові та резус-належність заносяться у військовий квиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункт 2.18 глави 2 розділу II Положення]).

'''Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров’я''' надається на строк '''до 1 року призовникам, яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби'''. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від призову за станом здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункту 2.11 глави 2 розділу II Положення]).

'''Під час дії воєнного стану відстрочка від призову за станом здоров'я''' може надаватися '''призовникам на строк до 2 місяців'''. За медичними показаннями вона '''може бути продовжена на 2 місяці і втретє - на такий самий термін'''. Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 абзац п'ятий пункту 2.12 глави 2 розділу II Положення)].

У разі коли ВЛК приймає постанову щодо необхідності додаткового медичного обстеження призовника, за рішенням призовної комісії (комісії з питань приписки) він направляється до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності. При цьому йому видається направлення за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n592 додатку 9] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352.]

Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров'я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2878 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я комунальної або державної форм власності. Акт подається у ТЦК та СП на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

'''У ТЦК та СП''' '''в день відправки призовників на збірний пункт''' організовується опитування останніх ''на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці.'' За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку.

== Медичний огляд військовозобов'язаних ==
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться '''на підставі направлення''', яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 за формою]''', наведеною у додатку 11 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], за рішенням:

* керівників ТЦК та СП,
* начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''!!!''' ''При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.''

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n376 додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення]).

'''Повторний медичний огляд''' військовозобов’язаних проводиться '''один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП'''. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

'''Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби''', можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я '''з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу'''. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 графою II] додатка 1 до Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 за графою III додатка 1 до Положення].

Медичний огляд резервістів та військовозобов’язаних може проводитися '''у закладах охорони здоров’я, що мають відповідний договір із НСЗУ''' за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560] '''особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби''' - направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, '''прибули до''' '''ТЦК та СП для уточнення своїх облікових даних''' (адреси місця проживання, номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - на медичний огляд не направляються. '''На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, ''викликаються повісткою'''''

Військовозобов’язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника ТЦК та СП видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 додатком 11]. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

|}
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов’язаний оглядається:

* хірургом;
* терапевтом;
* невропатологом;
* психіатром;
* офтальмологом;
* оториноларингологом;
* за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

'''Під час дії правового режиму воєнного стану''' кожний військовозобов’язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення]).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

'''Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний''' надати членам ВЛК ТЦК та СП:

* медичну карту амбулаторного хворого за формою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 № 025/о]''', затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»],;
* виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

'''Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП''' про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації''', на особливий період '''дійсна протягом 1 року з дня закінчення медичного огляду'''.

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то ''за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд'' з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

'''Під час дії особливого періоду''' '''постанови ВЛК ТЦК та СП''' '''про непридатність до військової служби військовозобов’язаних''' оформлюються свідоцтвами про хворобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880 додаток 11 Положення]) у 3-х примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

'''Інші постанови ВЛК ТЦК та СП''', на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847 додаток 4 до Положення]) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні '''''"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"''''' не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

'''У воєнний час та під час мобілізації,''' на особливий період '''відстрочка від призову за станом здоров'я''' надається військовозобов'язаному '''на строк від 1 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

'''У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного''', він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров’я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що '''потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір)''', то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

'''Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК''' або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП. ''Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.''

У разі коли після звільнення пройшло більше 5 років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

'''На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби.''' Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення]).

== Постанови ВЛК ==
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються:

* свідоцтвом про хворобу;
* довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

==== Скасування або відміна постанови ВЛК ====
'''Постанова ВЛК скасовується''' у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

'''Постанова ВЛК відміняється''' у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення]).

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

ВЛК мають право приймати постанови '''на виїзних засіданнях''' та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - '''дистанційно''', на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726 абзац перший пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення])
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Придатний:'''
|до військової служби;
до військової служби за контрактом;

до служби у військовому резерві;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ);

до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів;

до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ);

до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
|-
| colspan="2" |''Вищезазначені особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.''
|-
|▶'''Непридатний:'''
|до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців ('''постанова приймається під час дії воєнного стану''');

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
|}
Постанова '''''"Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців"''''' приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 Розкладу хвороб] у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Потребує:'''
|звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби у мирний час);
звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;

відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ___ календарних днів;

відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;

звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів;

звільнення від походів з переоглядом через 3 - 6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

лікування (реабілітації) у _______ (вказати заклад охорони здоров'я (установу) та орієнтовний термін лікування (реабілітації);

стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається під час дії воєнного стану);

переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь термін строкової служби (навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому (військово-морському, військово-спортивному) ліцеї);

упроводжуючого (вказати кількість);

проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць);

звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів (на строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів);

тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з ____________;

потребує протезування та/або ортезування;

тривалого лікування (постанова приймається щодо військовослужбовців після проведення лікування (за необхідності хірургічного), стабілізації стану хворого та у разі прийняття рішення, що військовослужбовець потребує тривалого строку безперервного перебування в закладах охорони здоров'я (установах) на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) в цілому чотирьох місяців підряд. Постанова приймається також щодо військовослужбовців, які потребують тривалого лікування за кордоном та направляються для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги, а також тих, які перебувають на такому лікуванні. У випадку відсутності потреби у продовженні тривалого лікування приймається постанова у формулюванні "Не потребує тривалого лікування").
|-
|▶'''Тимчасово непридатний:'''
|до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
до служби у спеціальних спорудах;

до служби водолазом з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до підводного водіння танків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);

до військової служби; служби у військовому резерві.
|}
▶'''У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до''' (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).

▶'''Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає'''.

▶На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" '''вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.'''

== Оскарження рішення ВЛК ==
Оскаржити рішення військово-лікарської комісії можна в досудовому та судовому порядку.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови '''''позаштатних ВЛК''''' подаються до '''''штатних ВЛК''''' згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».]

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК '''''районних (міських)''''' ТЦК та ''СП'' подаються за підпорядкованістю до - ВЛК Київського '''''міського ТЦК та СП''''', Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті '''''ВЛК обласних''''' (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, '''''оскаржуються в штатних ВЛК'''.''

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень '''''ВЛК регіону''''', оскаржуються в '''''ЦВЛК.'''''

Щоб подати скаргу, треба мати такі документи:
* заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня, у якій вказати причини перегляду постанови;
* всі наявні документи видані ВЛК, рішення якої переглядається;
* результати попередніх медичних досліджень (якщо є).
Якщо оскарження відбувається у досудовому порядку, комісія вищого рівня може призначити повторний або контрольний медичний огляд.
{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
==== Судовий порядок ====
До суду можна звертатися одразу, без попереднього використання досудового порядку або після отримання негативного висновку після досудового порядку.
Строк оскарження висновку ВЛК у судовому порядку:
* 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;
* 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==

* [[Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації

2025-03-14T09:38:11Z

Tetiana.vechirko: /* Постанови ВЛК ТЦК та СП */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602 "Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України"]
== Загальна інформація ==
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України] (далі – '''Положення''').

⇒ '''Військово-лікарська експертиза визначає''' придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

⇒ '''Військово-лікарська експертиза''' передбачає:

# ''Медичний огляд'' для:
* призовників;
* військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проїодять базову військову службу);
* військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
* громадян, які приймаються на військову службу за контрактом;
* кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв;
* осіб, звільнених з військової служби;

* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
* встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

→ Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями '''(ВЛК )з метою визначення придатності''':

• до військової служби призовників,

• військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти):

• до військової служби;

• до військової служби за військовою спеціальністю;

• військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

• кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

• кандидатів до військової служби за контрактом;

• кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

• військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

• військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах;

а також '''з метою визначення:'''

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

• потреби у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

• необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;

• потреби у тривалому лікуванні.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

'''''У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби''''', документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров’я (установи).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться '''''не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування'''''.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

▲ '''Мобілізація''' - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 стаття 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''''24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію.]'''''

'''Строк проведення загальної мобілізації продовжено з 8 лютого 2025 року на 90 діб згідно''' з [https://www.president.gov.ua/documents/272025-53705 Указом Президента № 27/2025 від 14.01.2025]

== Організація діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) ==
Відповідно до Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

'''До штатних ВЛК''' належать:
* Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
* ВЛК регіону.
'''''ЦВЛК''''' є органом військового управління, який '''''здійснює керівництво ВЛК регіонів''''' у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Права ЦВЛК зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 підпункті 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення].

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0616-24#Text (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. розділу І Положення).]

На '''''ВЛК регіону''''' покладаються '''''організація військово-лікарської експертизи''''', керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі. Права ВЛК регіону передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14 підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення.]
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!'''''
Організація та проведення військово-лікарської експертизи у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - покладено на '''18 регіональну ВЛК'''.

Організація та проведення лікарсько-льотної експертизи - покладено на '''11 регіональну ВЛК.'''
|}
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»].

'''До позаштатних''' постійно діючих '''ВЛК''' (ЛЛК) належать:

* госпітальні ВЛК;
* гарнізонні ВЛК;
* лікарсько-льотні комісії (''порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602]'');
* ВЛК Десантно-штурмових військ;
* ВЛК ТЦК та СП;
* ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
* ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
* ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 602].

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров'я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

== ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - '''ВЛК ТЦК та СП''') створюється при районному (міському) ТЦК та СП та має право приймати постанови відповідно до Положення.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункту 1.2 глави 1 розділу I], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n229 пункту 1.4 глави 1 розділу II Положення].

У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення]).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 2.8 глави 2 розділу I Порядку]).

==== Постанови ВЛК ТЦК та СП ====
⇒ Згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/re15800?an=419 п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402] Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану '''дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду'''

⇒ Постанова ВЛК при ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), '''дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду'''.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП '''про непридатність до військової служби''' військовозобов'язаних оформлюються:

● Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

● Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються '''свідоцтвами про хворобу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2879 додаток 11 до цього Положення]) у трьох примірниках, які н'''е пізніше десятиденного строку''' з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються: '''''довідкою військово-лікарської комісії''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2846 додаток 4 до цього Положення]) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)" '''не пізніше п'ятиденного строку''' з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n229 пункт 3.8 глави 3 розділу II Положення]).

== Медичний огляд призовників (допризовників) ==
'''Медичний огляд призовників проводиться:'''

▷ на призовних дільницях районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

▷ на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського ТЦК та СП медичний огляд призовників проводиться лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

'''''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''''

* хірургом,
* терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем),
* невропатологом,
* психіатром,
* офтальмологом,
* отоларингологом,
* стоматологом,
* дерматовенерологом,
* за потреби - лікарями інших спеціальностей, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови).

'''Щороку перед проведенням приписки громадян до призовних дільниць районними (міськими) ТЦК та СП направляються запити для отримання таких документів від:'''

# закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 '''''формою № 027/о''''',] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»], дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# лікарів, які надають первинну медичну допомогу, з якими укладено декларації,- медичні характеристики на допризовників за формою, наведеною у додатку 3 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352] (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# структурних підрозділів соціального захисту населення районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - відомості про осіб з інвалідністю;
# спеціальних шкіл, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів - стосовно отримання медично-педагогічних характеристик;
# структурних підрозділів охорони здоров’я районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - стосовно надання списків закладів охорони здоров’я, до яких прикріплятимуться для медичного обстеження і лікування громадяни допризовного і призовного віку, та дані на осіб, які перехворіли протягом останніх шести місяців вірусним гепатитом, черевним тифом, паратифом, дизентерією, іншими інфекційними захворюваннями.
Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n5978 графою I Розкладу хвороб] та графами таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі – '''ТДВ''').

Під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.

При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров’я для виконання обов’язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.

Під час проходження медичного огляду '''призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я'''. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров’я та внесені до електронній системі охорони здоров’я (далі - '''ЕСОЗ''').

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]:

* дані про встановлений діагноз;
* дату проходження медичного огляду;
* висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями;
* підписує та скріплює особистою печаткою.

Також лікарями вносяться медичні записи до відповідного реєстру ЕСОЗ.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх '''''тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби''''', оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) '''''непридатними до військової служби''''', з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.

'''За результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ТЦК та СП приймає одну із постанов:'''

▶ придатний до військової служби;

▶ тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (''вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування'');

▶ потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);

▶ непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

▶ непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постанова ВЛК оформляється '''довідкою ВЛК'''. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті). Крім цього, '''довідка ВЛК''' з '''постановою про непридатність (тимчасову непридатність) призовника до військової служби''', зберігається в особовій справі призовника.

Призовникам, які включені до складу команд '''на відправку у війська''', надається довідка районного (міського) ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 додаток 9]), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

Медичні документи призовників, які були надані ним в паперовій формі, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, КТ, МРТ, ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення призову, а на вимогу призовника - негайно, повертаються призовнику звідки надійшли. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про останні профілактичні щеплення проти правця, дифтерії, кору, краснухи, паротиту, про групу крові та резус-належність заносяться у військовий квиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункт 2.18 глави 2 розділу II Положення]).

'''Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров’я''' надається на строк '''до 1 року призовникам, яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби'''. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від призову за станом здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункту 2.11 глави 2 розділу II Положення]).

'''Під час дії воєнного стану відстрочка від призову за станом здоров'я''' може надаватися '''призовникам на строк до 2 місяців'''. За медичними показаннями вона '''може бути продовжена на 2 місяці і втретє - на такий самий термін'''. Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 абзац п'ятий пункту 2.12 глави 2 розділу II Положення)].

У разі коли ВЛК приймає постанову щодо необхідності додаткового медичного обстеження призовника, за рішенням призовної комісії (комісії з питань приписки) він направляється до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності. При цьому йому видається направлення за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n592 додатку 9] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352.]

Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров'я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2878 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я комунальної або державної форм власності. Акт подається у ТЦК та СП на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

'''У ТЦК та СП''' '''в день відправки призовників на збірний пункт''' організовується опитування останніх ''на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці.'' За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку.

== Медичний огляд військовозобов'язаних ==
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться '''на підставі направлення''', яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 за формою]''', наведеною у додатку 11 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], за рішенням:

* керівників ТЦК та СП,
* начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''!!!''' ''При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.''

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n376 додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення]).

'''Повторний медичний огляд''' військовозобов’язаних проводиться '''один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП'''. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

'''Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби''', можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я '''з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу'''. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 графою II] додатка 1 до Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 за графою III додатка 1 до Положення].

Медичний огляд резервістів та військовозобов’язаних може проводитися '''у закладах охорони здоров’я, що мають відповідний договір із НСЗУ''' за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560] '''особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби''' - направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, '''прибули до''' '''ТЦК та СП для уточнення своїх облікових даних''' (адреси місця проживання, номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - на медичний огляд не направляються. '''На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, ''викликаються повісткою'''''

Військовозобов’язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника ТЦК та СП видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 додатком 11]. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

|}
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов’язаний оглядається:

* хірургом;
* терапевтом;
* невропатологом;
* психіатром;
* офтальмологом;
* оториноларингологом;
* за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

'''Під час дії правового режиму воєнного стану''' кожний військовозобов’язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення]).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

'''Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний''' надати членам ВЛК ТЦК та СП:

* медичну карту амбулаторного хворого за формою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 № 025/о]''', затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»],;
* виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

'''Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП''' про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації''', на особливий період '''дійсна протягом 1 року з дня закінчення медичного огляду'''.

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то ''за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд'' з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

'''Під час дії особливого періоду''' '''постанови ВЛК ТЦК та СП''' '''про непридатність до військової служби військовозобов’язаних''' оформлюються свідоцтвами про хворобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880 додаток 11 Положення]) у 3-х примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

'''Інші постанови ВЛК ТЦК та СП''', на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847 додаток 4 до Положення]) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні '''''"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"''''' не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

'''У воєнний час та під час мобілізації,''' на особливий період '''відстрочка від призову за станом здоров'я''' надається військовозобов'язаному '''на строк від 1 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

'''У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного''', він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров’я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що '''потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір)''', то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

'''Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК''' або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП. ''Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.''

У разі коли після звільнення пройшло більше 5 років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

'''На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби.''' Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення]).

== Постанови ВЛК ==
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються:

* свідоцтвом про хворобу;
* довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

==== Скасування або відміна постанови ВЛК ====
'''Постанова ВЛК скасовується''' у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

'''Постанова ВЛК відміняється''' у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення]).

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

ВЛК мають право приймати постанови '''на виїзних засіданнях''' та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - '''дистанційно''', на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726 абзац перший пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення])
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Придатний:'''
|до військової служби;
до військової служби за контрактом;

до служби у військовому резерві;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ);

до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів;

до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ);

до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
|-
| colspan="2" |''Вищезазначені особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.''
|-
|▶'''Непридатний:'''
|до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців ('''постанова приймається під час дії воєнного стану''');

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
|}
Постанова '''''"Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців"''''' приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 Розкладу хвороб] у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Потребує:'''
|звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби у мирний час);
звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;

відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ___ календарних днів;

відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;

звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів;

звільнення від походів з переоглядом через 3 - 6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

лікування (реабілітації) у _______ (вказати заклад охорони здоров'я (установу) та орієнтовний термін лікування (реабілітації);

стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається під час дії воєнного стану);

переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь термін строкової служби (навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому (військово-морському, військово-спортивному) ліцеї);

упроводжуючого (вказати кількість);

проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць);

звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів (на строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів);

тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з ____________;

потребує протезування та/або ортезування;

тривалого лікування (постанова приймається щодо військовослужбовців після проведення лікування (за необхідності хірургічного), стабілізації стану хворого та у разі прийняття рішення, що військовослужбовець потребує тривалого строку безперервного перебування в закладах охорони здоров'я (установах) на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) в цілому чотирьох місяців підряд. Постанова приймається також щодо військовослужбовців, які потребують тривалого лікування за кордоном та направляються для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги, а також тих, які перебувають на такому лікуванні. У випадку відсутності потреби у продовженні тривалого лікування приймається постанова у формулюванні "Не потребує тривалого лікування").
|-
|▶'''Тимчасово непридатний:'''
|до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
до служби у спеціальних спорудах;

до служби водолазом з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до підводного водіння танків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);

до військової служби; служби у військовому резерві.
|}
▶'''У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до''' (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).

▶'''Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає'''.

▶На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" '''вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.'''

== Оскарження рішення ВЛК ==
Оскаржити рішення військово-лікарської комісії можна в досудовому та судовому порядку.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови '''''позаштатних ВЛК''''' подаються до '''''штатних ВЛК''''' згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».]

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК '''''районних (міських)''''' ТЦК та ''СП'' подаються за підпорядкованістю до - ВЛК Київського '''''міського ТЦК та СП''''', Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті '''''ВЛК обласних''''' (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, '''''оскаржуються в штатних ВЛК'''.''

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень '''''ВЛК регіону''''', оскаржуються в '''''ЦВЛК.'''''

Щоб подати скаргу, треба мати такі документи:
* заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня, у якій вказати причини перегляду постанови;
* всі наявні документи видані ВЛК, рішення якої переглядається;
* результати попередніх медичних досліджень (якщо є).
Якщо оскарження відбувається у досудовому порядку, комісія вищого рівня може призначити повторний або контрольний медичний огляд.
{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
==== Судовий порядок ====
До суду можна звертатися одразу, без попереднього використання досудового порядку або після отримання негативного висновку після досудового порядку.
Строк оскарження висновку ВЛК у судовому порядку:
* 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;
* 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==

* [[Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:48:18Z

Tetiana.vechirko: /* Особливості визначення митної вартості */ редаговано посилання на статті законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n966 статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n981 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n756 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n865 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1000 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n987 статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n824 статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n798 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:40:57Z

Tetiana.vechirko: /* Заявлення декларації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n824 статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n798 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:39:04Z

Tetiana.vechirko: /* Заявлення декларації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n824 статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n798 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:37:11Z

Tetiana.vechirko: /* Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n798 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:34:45Z

Tetiana.vechirko: /* Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:33:06Z

Tetiana.vechirko: /* Заявлення декларації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n882 стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Митна вартість товарів та методи її визначення

2025-03-14T07:30:03Z

Tetiana.vechirko: /* ПОРЯДОК декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України */ додано повний "Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість"; видалено "ПОРЯДОК декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", який втратив чинність. По тексту убрано скорочення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-20#Text Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення категорій товарів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року]
== Загальні положення ==
'''Митне оформлення (розмитнення) -''' виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-VI#n2036 Розділ VIII Митне оформлення глава 39 Загальні положення щодо митного оформлення]).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.
== Методи митного режиму імпорту ==
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1. Основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

2. Другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).

♦ Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

♦ У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].

♦ При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

♦ Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
== Особливості визначення митної вартості ==
● Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 51 Митного кодексу України]

● Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 глави 9 цього Кодексу.]

● Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статей 65, 66 цього Кодексу.]

● Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

● У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

'''''Фактичні витрати:'''''

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

⇒ Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .

♦ У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 64 Митного Кодексу України].
== Заявлення декларації ==
⇒ Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 5-8 статті 52 Митного кодексу України]):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості,

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,

- за власним бажанням декларанта.

⇒ Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Митного кодексу України].

'''''Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.'''''
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==
⇒ У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n772 статтею 53 Митного кодексу України], декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

'''Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості'''

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Конфіскація земельної ділянки

2022-11-15T13:52:11Z

Tetiana.vechirko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття конфіскації майна ==
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).

Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]). Ст.140 Земельного кодексу України доповнено пуктом "Є" - примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, згідно із законом № 2247-IX від 12.05.2022 року

== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна) визначено додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].

== Див. також ==
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Конфіскація земельної ділянки

2022-11-15T13:28:32Z

Tetiana.vechirko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"
• [Http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану]

== Поняття конфіскації майна ==
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).

Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна) визначено додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].

== Див. також ==
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Конфіскація земельної ділянки

2022-11-15T13:27:07Z

Tetiana.vechirko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"
٭ [Http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text https] ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану

== Поняття конфіскації майна ==
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).

Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна) визначено додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].

== Див. також ==
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Конфіскація земельної ділянки

2022-11-15T13:11:29Z

Tetiana.vechirko: /* Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття конфіскації майна ==
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).

Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна) визначено додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].

== Див. також ==
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Конфіскація земельної ділянки

2022-11-15T13:10:41Z

Tetiana.vechirko: /* Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття конфіскації майна ==
'''Конфіскація майна –''' покарання у виді конфіскації майна полягає в '''примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна''', яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]).

Відповідно до статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

== Конфіскація майна - підстава припинення права власності на земельну ділянку ==
'''Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]).

Відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] '''земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду''' у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) Однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку є – конфіскація за рішенням суду (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.148 ЗК України]Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

== Виконання рішень про конфіскацію майна ==
'''Рішення про конфіскацію майна покладається на органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) (ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконання рішень про конфіскацію майна та реалізація такого майна здійснюється за місцезнаходження такого майна та в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»]).

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України] '''конфіскації підлягає''' '''майно, що є власністю засудженого''', '''в тому числі його частка у спільній власності,''' статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

'''Не підлягає конфіскації майно''', що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні.

Перелік '''майна, на яке не може бути звернено стягнення''' за виконавчими документами (рішення про конфіскацію майна) визначено додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].

== Див. також ==
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях]]
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок реалізації арештованого майна]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2022-11-15T12:58:33Z

Tetiana.vechirko: /* Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України «Про іпотеку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Які земельні ділянки можуть передаватись у заставу ==
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 ст 133 Земельного кодексу України] в заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

== Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу ==
відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 п. 15 Перехідних положень ЗК України] до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Земельний сервітут також не може бути предметом застави.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913&# п.28 Перехідних положень ЗК України] Припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:
припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;
припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;
припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;
припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.
У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).
Протягом 30 днів з дня відновлення функціонування Державного земельного кадастру власник, користувач земельної ділянки, цільове призначення якої було змінено в порядку, визначеному підпунктом 11 пункту 27 цього розділу, без внесення відомостей про це до Державного земельного кадастру, зобов’язаний у порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр", подати заяву про внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру. Внесення таких відомостей здійснюється без подання витягу з містобудівної документації та дотримання вимог щодо узгодження зміненого цільового призначення із містобудівною документацією.
{Пункт 28 розділу X доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2247-IX від 12.05.2022}
Положення, передбачені:
{Пункт 28 розділу X доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 2247-IX від 12.05.2022}
підпунктом "в" підпункту 11, підпунктами 15, 16, 18 пункту 27 цього розділу, діють протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні;
{Пункт 28 розділу X доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 2247-IX від 12.05.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-IX від 16.08.2022}
підпунктом 17 пункту 27 цього розділу, діють протягом трьох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні;
{Пункт 28 розділу X доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 2247-IX від 12.05.2022}
абзацами дев’ятим і десятим підпункту 4 пункту 27 цього розділу, діють протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній окремій місцевості і застосовуються також у період дії надзвичайного стану та протягом одного року після його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості.
{Пункт 28 розділу X доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 2247-IX від 12.05.2022}
{Розділ X доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 2145-IX від 24.03.2022}

== Умови передачі земельної ділянки в заставу ==

* присвоєння земельній ділянці кадастрового номера
* передача в заставу може здійснюватися лише власником
* обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації угоди
* угода укладається за місцезнаходженням земельної ділянки
* Взаємопов'язаність та взаємообумовленість відносин «Заставою може забезпечуватися дійсна вимога,- що випливає з договору»
* Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки
* Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою
* Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів)

== Момент виникнення права на заставу ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text ст. 16 ЗУ «Про заставу»] ч.1 Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору, якщо інше не встановлено законом. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

ч.2 Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

== Право заставодавця розпорядження заставленим майном ==

Відповідно до ст.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text 17 ЗУ «Про заставу»] говорить, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

== Звернення стягнення на заставлену земельну ділянку ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 572 ЦКУ], "в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)." "Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2886 ч. 1 ст. 575 ЦКУ]).

'''Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється'''
# на підставі рішення суду,
# виконавчого напису нотаріуса або
# згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"]).
У першому та другому пункті земельна ділянка підлягає продажу "на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку"]). Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 139 ЗКУ] передбачає, що у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону". Процедура проведення земельних торгів у формі аукціону передбачена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 137 ЗКУ])
У третьому пункті звернення стягненняздійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку"]).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати
1. передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання
2. право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ст. 37 Закону України "Про іпотеку"].

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2022-11-15T12:43:23Z

Tetiana.vechirko: /* Момент виникнення права на заставу */

Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2022-05-02T13:18:43Z

Tetiana.vechirko: /* Нормативна база */ незначні орфографічні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України 10 вересня 2012 року № 995/557]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування зможуть виїхати за кордон із супроводжуючими за '''спрощеною процедурою''' під час воєнного стану.

''Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають цілодобово в закладах різних типів, передбачена можливість виїзду за кордон під час надзвичайного або воєнного стану за наявності лише двох документів:''

1. Паспорт громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта) або документів, що містять відомості про особу, визнаних Державною прикордонною службою.

2. Наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи.

При цьому супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня поставити дітей на консульський облік у консульській установі України в країні перебування.

Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Національну соціальну службу про постановку дітей на консульський облік.

Відповідні зміни Кабінет Міністрів України затвердив [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-pravil-peretinannya-derzhavnogo-kordonu-gromadyanami-ukrayini-166-280222 постановою від 28.02.2022 № 166 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України"].

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}

== Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати ==
'''Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади)''' - навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя. Інтернатні заклади створюються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття. При цьому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, знаходяться на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування.

'''Типи інтернатних закладів:'''
# дитячий будинок - навчальний заклад, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку;
# загальноосвітня школа-інтернат - навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
# загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування.
Інтернатні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
== Хто може бути прийнятим до інтернатного закладу ==
# Діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, розлучені із сім'єю, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"].
'''Не приймаються''' до інтернатних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані у сімейні форми виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу). 
Діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються в один інтернатний заклад, за винятком, коли за медичними показниками їх виховання має здійснюватись окремо. 
Учні (вихованці), які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та діти, які потребують тривалого лікування, зараховуються до спеціальних і санаторних інтернатних закладів в установленому законодавством порядку ( див.дод. консультацію "[[Спеціальні загальноосвітні школи (школа-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]]".
== Перелік необхідних документів ==
Зарахування учнів (вихованців) до інтернатного закладу проводиться наказом директора цього закладу '''на підставі таких документів''':
# направлення (путівки) служби у справах дітей за погодженням з управлінням освітою на підставі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцем проживання (перебування) дитини;
# свідоцтва про народження;
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків та близьких родичів дитини;
# довідки про склад сім'ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;
# документів, що підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);
# опису майна дитини;
# копії рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки над житлом (майном) дитини (у разі наявності);
# довідки про взяття дитини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності в дитини житла);
# висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
# відомостей або документів про освіту дитини (для дітей шкільного віку);
# дубліката обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
# довідки про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);
# ощадної книжки дитини або договору про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);
# рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті ради про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
== Організаційно-правові основи діяльності інтернатних закладів ==
Режим роботи інтернатного закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності встановлюється його засновником (власником), погоджується відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідним органом управління освітою. 
'''Харчування''' учнів (вихованців) в інтернатних закладах незалежно від підпорядкування та форми власності організовується за нормами, затвердженими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1591-2004-п постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 "Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку"]. 
Відповідальність за організацію харчування несе засновник (власника) та керівник закладу. 
'''Медичне обслуговування''' учнів (вихованців) інтернатних закладів незалежно від підпорядкування, типу та форми власності забезпечується місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів, та медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом.

Заклади охорони здоров'я спільно з медичними працівниками інтернатного закладу двічі на рік безоплатно проводять медичні огляди всіх учнів (вихованців), у разі потреби беруть їх на диспансерний облік, здійснюють постійний медичний нагляд і своєчасне лікування. 
'''Матеріальне та фінансове забезпечення''' учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється за нормами та нормативами, установленими законодавством. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Влаштування дитини до інтернатного закладу не припиняє її права на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 пункт 6.5 розділу VІ Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України 10 вересня 2012 року № 995/557] .
|}
Учням (вихованцям) інтернатних закладів, які перебували в них на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видаються предмети гардероба, текстильна білизна та товари господарського призначення відповідно до норм матеріального забезпечення, затверджених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0027-04 наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2003 року № 763], зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 27/8626. 
Учні (вихованці) інтернатного закладу '''отримують кошти''' на '''особисті витрати''', щорічний розмір яких повинен становити не менше 1,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 
Учням (вихованцям) інтернатних закладів у порядку, встановленому МОНмолодьспортом України, видається '''єдиний квиток''', який дає право на безоплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), безкоштовне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд. 
На підставі письмової заяви осіб, які систематично беруть участь у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учні (вихованці) інтернатних закладів можуть виїжджати в супроводі дорослих до родичів, знайомих на святкові (вихідні) дні або під час канікул відповідно до наказу директора інтернатного закладу за погодженням із службою у справах дітей, якщо це не шкодить фізичному і психічному здоров'ю дітей.

Учні професійно-технічних училищ та студенти вищих навчальних закладів - колишні учні (вихованці) інтернатного закладу під час своїх канікул можуть перебувати в зазначеному закладі з безоплатним проживанням і харчуванням на підставі рішення, що приймається засновником (власником) під час затвердження кошторисів доходів і видатків чи змін до них.
== Контроль за діяльністю інтернатних закладів ==
Контроль за діяльністю інтернатних закладів усіх типів і форм власності здійснюють МОНмолодьспорт України, Мінсоцполітики України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, Державна інспекція навчальних закладів при МОНмолодьспорті України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. 
Форма контролю виражається у проведенні державної атестації. У період між атестаціями проводяться перевірки інтернатного закладу з питань, пов'язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю. 
== Див.також ==
* [[Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування]]
* [[Спеціальні загальноосвітні школи (школа-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Права пасажирів повітряних суден

2022-05-02T12:54:31Z

Tetiana.vechirko: Використання повітряного простору України ст.23 Розділ IV

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#Text Наказ Державної авіаційної служби від 26.11.2018 № 1239]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України " Про звернення громадян2]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ЗУ "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_912#Text Регламент (ЄС) N 261/2004 Європейського Парламенту та Ради "Щодо встановлення загальних правил в галузі компенсації та сприяння пасажирам у разі відмови в посадці, відміні або тривалій затримці авіарейсу і про відміну Регламенту (ЄЕС) N 295/91""]
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n1229

●Розділ IV
ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
῁Стаття 23. Організація використання повітряного простору України та відповідальність за порушення порядку його використання
1. Організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Організація використання повітряного простору України передбачає:
1) визначення структури та класифікації повітряного простору України;
2) планування та координацію діяльності з використання повітряного простору України відповідно до державних пріоритетів;
3) забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України;
4) організацію повітряного руху, що включає:
а) обслуговування повітряного руху;
б) управління використанням повітряного простору України;
в) організацію потоків повітряного руху;
5) забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах;
6) обслуговування аеронавігаційною інформацією;
7) аварійне сповіщення;
8) метеорологічне обслуговування;
9) забезпечення зв'язку, навігації, спостереження.
3. Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України.
4. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.
== Договір повітряного перевезення та права пасажирів ==
* Повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником і пасажиром.
*'''Укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком''', який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу.
* Квиток надає право пасажиру, зазначеному у квитку, на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов’язує авіаперевізника здійснити перевезення пасажира і його багажу та надати інші послуги відповідно до договору повітряного перевезення, крім випадків, визначених у пункті 5 цієї глави.
* Умови договору додаються до квитка і мають містити інформацію для пасажирів про обмеження відповідальності під час перевезення пасажира та багажу, про податки і збори; час початку та закінчення реєстрації на рейс, посадки у повітряне судно; інформацію щодо зареєстрованого багажу та ручної поклажі; строки пред’явлення претензій щодо неналежного перевезення пасажирів та багажу; інформацію щодо заборони перевезення окремих речей у зареєст/
=== Добровільна відмова від перевезення '''''(пасажир на прохання авіаперевізника добровільно відмовляється від перевезення)''''' ===
Виплачується винагорода, встановлена перевізником.
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир не має більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'': зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
=== Примусова відмова від перевезення ===
Виплата компенсації для рейсів дальністю:
* 1500 км або менше – 250 Євро
* 1500 – 3500 км – 400 Євро
* понад 3500 км – 600 Євро
Перевізник має право зменшити наведену компенсацію на 50%, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття якого/яких не перевищує запланованого на:
* 2 години – для рейсів дальністю 1500 км або менше; або
* 3 години – для рейсів дальністю 1500 – 3500 км; або
* 4 години – для рейсів дальністю понад 3500 км.
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир не має більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'': зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
# Харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу.
# Два безкоштовних дзвінка або відправлення телекс/факс-повідомлення чи е-mail, виходячи з технічних можливостей аеропорту.
# Трансфер за маршрутом аеропорт-готель-аеропорт.
# Місце в готелі, якщо пасажир змушений чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажиром більше, ніж передбачалось.
=== Скасуваня рейсу ===
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир немає більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'' зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
Виплата компенсації для рейсів дальністю:
* 1500 км або менше – 250 Євро
* 1500 – 3500 км – 400 Євро
понад 3500 км – 600 Євро
Перевізник має право зменшити наведену компенсацію на 50%, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття якого/яких не перевищує запланованого на:
* 2 години – для рейсів дальністю 1500 км або менше; або
* 3 години – для рейсів дальністю 1500 – 3500 км; або
* 4 години – для рейсів дальністю понад 3500 км.
'''Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу''':
* щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;
* у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;
* менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.
'''''Перевізник не зобов’язаний виплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів'''''.
# Харчування та прохолодні напої у розумному зв’язку з часом очікування нового рейсу.
# Два безкоштовних дзвінка або відправлення телекс/факс-повідомлення чи е-mail, виходячи з технічних можливостей аеропорту.
# Трансфер за маршрутом аеропорт-готель-аеропорт.
# Місце в готелі, якщо пасажир змушений чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажиром більше, ніж передбачалось.
=== Затримка рейсу ===
'''При затримці рейсу''':
* на 2 години або більше для рейсів дальністю до 1500 км;
* на 3 години або більше для рейсів дальністю від 1500 до 3500 км;
* на 4 годин або більше для інших рейсів
# надаються за нормами перевізника харчування та прохолодні напої і можливість здійснити два безкоштовних дзвінка, або відправити телекс/факс-повідомлення чи е-mail.
# Якщо виконання рейсу відкладається на наступний день – номер в готелі, харчування та забезпечення трансферу по маршруту аеропорт – готель – аеропорт.
# Якщо затримка складає хоча б 5 годин – відшкодування вартості квитка (його частини), зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
=== Пониження класу обслуговування ===
Пасажир не має право вимагати будь-якої додаткової плати, якщо перевізник розміщує пасажира у класі вищому за той, що зазначений у його квитку.
Якщо перевізник розміщує пасажира у класі нижчому за той, що зазначений у його квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:
* 30% від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше, або
* 50% від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю між 1500 та 3500 кілометрів, або
* 75% ціни квитка для всіх рейсів, що не підпадають під сферу застосування (а) або (б).
=== Шкода, заподіяна внаслідок затримки під час перевезення ===
Відповідальність перевізника у випадку шкоди, заподіяної внаслідок затримки під час перевезення пасажира, обмежується сумою 4694 спеціальних прав запозичання.
Відповідальність перевізника у випадку шкоди, заподіяної внаслідок затримки під час перевезення багажу, обмежується сумою 1131 спеціальних прав запозичання.
=== Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень ===
Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль за дотриманням авіаперевізниками та іншими суб'єктами авіаційної діяльності правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу і пошти та за їх відповідністю вимогам і правилам, установленим міжнародними договорами України та авіаційними правилами України, зокрема в частині дотримання прав пасажирів, вантажовідправників, які користуються послугами з повітряних перевезень, та вимог щодо розгляду звернень пасажирів, вантажовідправників.
У разі подання такого звернення уповноважений орган з питань цивільної авіації приймає рішення про:
* відсутність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України;
* наявність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України, із зазначенням обсягу порушення та дати, до якої порушення слід усунути.
Дія Закону України "Про захист прав споживачів" поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text ПОВІТРЯНИм КОДЕКСом УКРАЇНИ],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#Text Правилами повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу], міжнародними договорами України.
=== Обслуговування пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (осіб з інвалідністю) ===
* Пасажирам з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю) має надаватися безплатна особлива допомога, яка гарантує отримання цією категорією пасажирів послуг, передбачених для всіх пасажирів. Така допомога включає надання інформації та вказівок у формі, зрозумілій пасажирам з функціональними порушеннями органів відчуттів та сприймання.
* Суб'єкти авіаційної діяльності повинні вживати заходів з метою встановлення єдиних стандартів доступності транспортних послуг для осіб з інвалідністю з часу прибуття в аеропорт відправлення до виходу з аеропорту призначення.
* Суб'єкти авіаційної діяльності повинні співпрацювати з метою розроблення та координації програм щодо підготовки кваліфікованого персоналу для надання допомоги особам з інвалідністю.
* Експлуатант аеропорту повинен вживати всіх необхідних заходів, щоб будівлі та служби в аеропортах задовольняли потреби осіб з інвалідністю.
* З метою полегшення пересування осіб з інвалідністю та осіб похилого віку між повітряним судном та аеровокзалом після прибуття і під час вильоту в разі потреби забезпечується надання підйомних систем або інших пристроїв за відсутності телескопічних пасажирських трапів, вживаються заходи для того, щоб пасажири, які мають вади слуху та зору, мали можливість отримувати інформацію про рейси.
* В аеропортах створюються необхідні умови для стоянок транспортних засобів осіб, які потребують допомоги під час руху, а також здійснюються заходи для полегшення руху між стоянками повітряних суден та спорудою аеровокзалу.
* Авіаційний перевізник повинен вжити заходів для того, щоб повітряні судна, які вводяться в експлуатацію вперше або після істотного переобладнання, відповідали єдиним стандартам доступності щодо обладнання на борту, зазначеним у частині другій цієї статті.
* Крісла колісні, спеціальна апаратура та обладнання, якими користуються особи з інвалідністю, перевозяться безплатно у пасажирському салоні повітряного судна, якщо для цього, на думку авіаційного перевізника, є достатньо місця та якщо це відповідає вимогам безпеки. Службові тварини, які супроводжують особу з інвалідністю, також перевозяться безплатно у пасажирському салоні повітряного судна за умови дотримання правил експлуатації повітряного судна.
* '''''Авіаційний перевізник має право вимагати від осіб з інвалідністю отримання медичного дозволу тільки у випадках''''', коли не можуть бути гарантовані безпека або здоров'я самих осіб з інвалідністю чи інших пасажирів.
* '''''Авіаційний перевізник має право вимагати наявність супроводжуючої особи тільки у випадках''''', коли є очевидним, що особа з інвалідністю не може без неї обійтися, і тому не можуть бути гарантовані безпека або здоров'я самої особи з інвалідністю чи інших пасажирів. У випадках, коли наявність супроводжуючої особи є необхідною, авіаційний перевізник може надавати знижки для перевезення такої особи.
* Послуги особам з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю) повинні надаватися на прозорій, недискримінаційній основі та підлягають аудиту і перевірці уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
* У разі відмови у перевезенні, скасування або затримки рейсу незалежно від тривалості пасажири з обмеженими фізичними можливостями (особи з інвалідністю) та особи, що їх супроводжують, а також діти без супроводу відповідно до розділу XIII цього Кодексу мають право на допомогу в першу чергу.
== Куди звертатись ==
В разі виникнення питань чи суперечок, а також для отримання інформації щодо прав пасажирів та способів їх захисту можна звертатись до:
* Державної авіаційної служби: Телефон «гарячої» телефонної лінії Державіаслужби - 044-351-55-66; [https://avia.gov.ua/ Державна авіаційна служба]
* Урядової «гарячої лінії» - телефон 1545
* Безоплатної правової допомоги: телефон «гарячої лінії»: 0 (800) 213-103 [https://www.legalaid.gov.ua/ Безоплатна правова допомога]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2021-10-20T13:21:42Z

Tetiana.vechirko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті»]

== Загальні положення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі-Правила), підставою для державної реєстрації смерті є:
* лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545];
* фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545].
Див. додатково консультацію "[[Порядок реєстрації смерті]]" Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про смерть видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

== Куди звернутись ==
Для отримання підтвердження факту про смерть осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, необхідно подати '''до будь-якого суду (за межами такої території, незалежно від місця проживання заявника)''' заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. Разом із заявою потрібно надати докази. Належними доказами здебільшого є : свідоцтво про смерть особи видане на непідконтрольній території України; договір на проведення поховання; фото місця захоронення; довідка заключення про причину смерті тощо.

Звертатися спочатку '''до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану''' в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.''' [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Лист-роз’яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 985/0/208-21) щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану.]
== Хто може звернутися до суду?==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

== Вимоги до заяви ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
* довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_смерті_на_тимчасово_окупованій_території.doc]]
=== Докази, які необхідно додати до заяви ===
До позовної заяви, на підтвердження кожного факту, викладеного в позовній заяві, необхідно надати підтвердження у вигляді тих чи інших документів.

Так, '''''приблизний перелік додатків до позовної заяви''''' складають:
* копія паспорту та ІПН заявника (родича);
* копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого;
* копія свідоцтва про смерть (видана на окупованій території);
* копія договору на замовлення і організацію похорону;
* фотознімки з місця захоронення.
Відповідно до Листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.04.2021 року № 22/4-1801-21, зокрема звернуто увагу на існуючу в судах практику попереднього звернення до органів реєстрації актів цивільного стану з метою отримання відмови у проведенні державної реєстрації фактів народження та смерті, що відбулися на тимчасово окупованій територій України, як підстави подальшого звернення до суду для встановлення таких фактів. Зазначено, що окремі суди розглядають справи про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України за наявності відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації відповідного факту. З огляду на викладене у цьому листі, під час розгляду судами справ про встановлення фактів смерті або народження особи на тимчасово окупованій території України, вимога щодо отримання письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не грунтується на положення чинного законодавства. [Верховний суд України Https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf]

== Вартість ==
Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасвово окупованій території України '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ данної категорії [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].

== Строки розгляду заяви ==
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. 
Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.

== Що повинно зазначатись у рішенні суду ==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. 
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає '''негайному виконанню і негайно видається''' учасникам справи після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
В даному випадку рішення суду буде підставою для реєстрації факту cмерті особи. Після отримання ухваленого рішення особа може самостійно звернутись до органів РАЦС, який повинен на його підставі провести державну реєстрацію смерті особи та видати відповідне свідоцтво.
{| class="wikitable"
|-
| [http://consultant.parus.ua/?doc=0AKN98E39C '''Цікаво!'''Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року № 9-1130/0/4-16 "Про окремі питання застосування Закону України від 4 лютого 2016 року N 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України"]
|}
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації смерті]]
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2021-10-20T13:18:57Z

Tetiana.vechirko: /* Докази, які необхідно додати до заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті»]

== Загальні положення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі-Правила), підставою для державної реєстрації смерті є:
* лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545];
* фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545].
Див. додатково консультацію "[[Порядок реєстрації смерті]]" Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про смерть видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

== Куди звернутись ==
Для отримання підтвердження факту про смерть осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, необхідно подати '''до будь-якого суду (за межами такої території, незалежно від місця проживання заявника)''' заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. Разом із заявою потрібно надати докази. Належними доказами здебільшого є : свідоцтво про смерть особи видане на непідконтрольній території України; договір на проведення поховання; фото місця захоронення; довідка заключення про причину смерті тощо.

Звертатися спочатку '''до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану''' в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.''' [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Лист-роз’яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 985/0/208-21) щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану.]
== Хто може звернутися до суду?==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

== Вимоги до заяви ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
* довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_смерті_на_тимчасово_окупованій_території.doc]]
=== Докази, які необхідно додати до заяви ===
До позовної заяви, на підтвердження кожного факту, викладеного в позовній заяві, необхідно надати підтвердження у вигляді тих чи інших документів.

Так, '''''приблизний перелік додатків до позовної заяви''''' складають:
* копія паспорту та ІПН заявника (родича);
* копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого;
* копія свідоцтва про смерть (видана на окупованій території);
* копія договору на замовлення і організацію похорону;
* фотознімки з місця захоронення.
Відповідно до Листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.04.2021 року № 22/4-1801-21, зокрема звернуто увагу на існуючу в судах практику попереднього звернення до органів реєстрації актів цивільного стану з метою отримання відмови у проведенні державної реєстрації фактів народження та смерті, що відбулися на тимчасово окупованій територій України, як підстави подальшого звернення до суду для встановлення таких фактів. Зазначено, що окремі суди розглядають справи про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України за наявності відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації відповідного факту. З огляду на викладене у цьому листі, під час розгляду судами справ про встановлення фактів смерті або народження особи на тимчасово окупованій території України, вимога щодо отримання письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не грунтується на положення чинного законодавства. Верховний суд України [[Https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf]]

== Вартість ==
Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасвово окупованій території України '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ данної категорії [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].

== Строки розгляду заяви ==
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. 
Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.

== Що повинно зазначатись у рішенні суду ==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. 
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає '''негайному виконанню і негайно видається''' учасникам справи після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
В даному випадку рішення суду буде підставою для реєстрації факту cмерті особи. Після отримання ухваленого рішення особа може самостійно звернутись до органів РАЦС, який повинен на його підставі провести державну реєстрацію смерті особи та видати відповідне свідоцтво.
{| class="wikitable"
|-
| [http://consultant.parus.ua/?doc=0AKN98E39C '''Цікаво!'''Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року № 9-1130/0/4-16 "Про окремі питання застосування Закону України від 4 лютого 2016 року N 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України"]
|}
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації смерті]]
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2021-10-20T13:17:02Z

Tetiana.vechirko: /* Докази, які необхідно додати до заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті»]

== Загальні положення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі-Правила), підставою для державної реєстрації смерті є:
* лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545];
* фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545].
Див. додатково консультацію "[[Порядок реєстрації смерті]]" Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про смерть видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

== Куди звернутись ==
Для отримання підтвердження факту про смерть осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, необхідно подати '''до будь-якого суду (за межами такої території, незалежно від місця проживання заявника)''' заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. Разом із заявою потрібно надати докази. Належними доказами здебільшого є : свідоцтво про смерть особи видане на непідконтрольній території України; договір на проведення поховання; фото місця захоронення; довідка заключення про причину смерті тощо.

Звертатися спочатку '''до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану''' в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.''' [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Лист-роз’яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 985/0/208-21) щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану.]
== Хто може звернутися до суду?==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

== Вимоги до заяви ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
* довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_смерті_на_тимчасово_окупованій_території.doc]]
=== Докази, які необхідно додати до заяви ===
До позовної заяви, на підтвердження кожного факту, викладеного в позовній заяві, необхідно надати підтвердження у вигляді тих чи інших документів.

Так, '''''приблизний перелік додатків до позовної заяви''''' складають:
* копія паспорту та ІПН заявника (родича);
* копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого;
* копія свідоцтва про смерть (видана на окупованій території);
* копія договору на замовлення і організацію похорону;
* фотознімки з місця захоронення.
Відповідно до Листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.04.2021 року № 22/4-1801-21, зокрема звернуто увагу на існуючу в судах практику попереднього звернення до органів реєстрації актів цивільного стану з метою отримання відмови у проведенні державної реєстрації фактів народження та смерті, що відбулися на тимчасово окупованій територій України, як підстави подальшого звернення до суду для встановлення таких фактів. Зазначено, що окремі суди розглядають справи про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України за наявності відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації відповідного факту. З огляду на викладене у цьому листі, під час розгляду судами справ про встановлення фактів смерті або народження особи на тимчасово окупованій території України, вимога щодо отримання письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не грунтується на положення чинного законодавства. [[Верховний Суд України https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf]]

== Вартість ==
Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасвово окупованій території України '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ данної категорії [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"].

== Строки розгляду заяви ==
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. 
Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.

== Що повинно зазначатись у рішенні суду ==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. 
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає '''негайному виконанню і негайно видається''' учасникам справи після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
В даному випадку рішення суду буде підставою для реєстрації факту cмерті особи. Після отримання ухваленого рішення особа може самостійно звернутись до органів РАЦС, який повинен на його підставі провести державну реєстрацію смерті особи та видати відповідне свідоцтво.
{| class="wikitable"
|-
| [http://consultant.parus.ua/?doc=0AKN98E39C '''Цікаво!'''Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року № 9-1130/0/4-16 "Про окремі питання застосування Закону України від 4 лютого 2016 року N 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України"]
|}
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації смерті]]
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу

2021-10-20T09:17:12Z

Tetiana.vechirko: /* Документи, необхідні для реєстрації шлюбу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text Наказ Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"]

== Загальна інформація ==
'''Шлюб''' - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України). 

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Присутність нареченого та нареченої в момент державної реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|надано право на шлюб]], якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Орган ДРАЦС, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

== Куди звернутися для державної реєстрації шлюбу ==
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/viddili-derjavnoi-reestratsii-aktiv-tsivilnogo-stanu органу державної реєстрації актів цивільного стану] (далі - орган ДРАЦС) за їхнім вибором. 
[[Файл:Zayava-na-odruzhennya-onlajn.jpg|міні|Звернення з заявою про реєстрацію шлюбу онлайн]]
Заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн на [https://dracs.minjust.gov.ua/ веб-порталі "Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"].

== Вартість реєстрації шлюбу ==
За реєстрацію шлюбу необхідно сплатити державне мито у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (у 2021 році - 0,85 копійок) (підпункт "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]). 

Крім того, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"].

== Документи, необхідні для реєстрації шлюбу ==
Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n547 '''заява''' встановленої форми]. 
[[Файл:Реєстрація шлюбу.jpg|міні|Реєстрація шлюбу]]
Також, з собою потрібно мати документи, які посвідчують особу, а саме паспорт громадянина України, або паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для громадян України, які постійно проживають за кордоном) або паспортні документи іноземця чи документ, що посвідчує особу без громадянства (пункт 2 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]). 
З 17.11.2017 року Наказом № 3548/5 від 13.11.2017 року “ Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” у додатку 7 п. 7, змінена форма заяви про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, якою передбачено внесення відомостей про військове звання та номер військового квитка військовозобов'язаних громадян, саме:Відношення до військової служби:
а) де перебуває на обліку;
б) назва міста, номер поштової скриньки військової частини, де служить;
в) військове звання (категорія)*;
г) серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку. військово-облікові документи (військовий квиток, тимчасове посвідчення, тощо). У разі якщо громадянин заявляє що на військовому обліку не перебуває або знятий з нього, пред’являється відповідна довідка з військового комісаріату, яка може бути отримана за місцем проживання такого громадянина. Тому під час звернення військовозобов'язаних громадян до органів державної реєстрації актів цивільного стану для подачі заяв про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, при собі необхідно мати вище перелічені документи. [Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00]

Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. 

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідченій довіреності]]. 

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 5 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]). 

Державна реєстрація шлюбу засвідчується '''cвідоцтвом про шлюб''', зразок якого затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"].

== Терміни державної реєстрації шлюбу ==
Державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу. 

За погодженням з нареченими орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n180 СК України]. 

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці. 

Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. 

Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

== Місце державної реєстрації шлюбу ==
Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу ДРАЦС. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу ДРАЦС. 

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. 

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої). 

Свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу видається кожному із подружжя.

== Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою ==
Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визначено осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
* усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
* [[Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань]]
* [[Реєстрація шлюбу громадян України з іноземцями та порядок його розірвання]]
* [[Надання права на шлюб неповнолітній особі]]
* [[Шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу

2021-10-20T09:11:44Z

Tetiana.vechirko: /* Документи, необхідні для реєстрації шлюбу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text Наказ Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"]

== Загальна інформація ==
'''Шлюб''' - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України). 

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Присутність нареченого та нареченої в момент державної реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|надано право на шлюб]], якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). 

Орган ДРАЦС, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

== Куди звернутися для державної реєстрації шлюбу ==
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/viddili-derjavnoi-reestratsii-aktiv-tsivilnogo-stanu органу державної реєстрації актів цивільного стану] (далі - орган ДРАЦС) за їхнім вибором. 
[[Файл:Zayava-na-odruzhennya-onlajn.jpg|міні|Звернення з заявою про реєстрацію шлюбу онлайн]]
Заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн на [https://dracs.minjust.gov.ua/ веб-порталі "Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"].

== Вартість реєстрації шлюбу ==
За реєстрацію шлюбу необхідно сплатити державне мито у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (у 2021 році - 0,85 копійок) (підпункт "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]). 

Крім того, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"].

== Документи, необхідні для реєстрації шлюбу ==
Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n547 '''заява''' встановленої форми]. 
[[Файл:Реєстрація шлюбу.jpg|міні|Реєстрація шлюбу]]
Також, з собою потрібно мати документи, які посвідчують особу, а саме паспорт громадянина України, або паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для громадян України, які постійно проживають за кордоном) або паспортні документи іноземця чи документ, що посвідчує особу без громадянства (пункт 2 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]). 
З 17.11.2017 року Наказом № 3548/5 від 13.11.2017 року “ Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” у додатку 7 п. 7, змінена форма заяви про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, якою передбачено внесення відомостей про військове звання та номер військового квитка військовозобов'язаних громадян, саме:Відношення до військової служби:
а) де перебуває на обліку;
б) назва міста, номер поштової скриньки військової частини, де служить;
в) військове звання (категорія)*;
г) серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку. військово-облікові документи (військовий квиток, тимчасове посвідчення, тощо). У разі якщо громадянин заявляє що на військовому обліку не перебуває або знятий з нього, пред’являється відповідна довідка з військового комісаріату, яка може бути отримана за місцем проживання такого громадянина. Тому під час звернення військовозобов'язаних громадян до органів державної реєстрації актів цивільного стану для подачі заяв про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, при собі необхідно мати вище перелічені документи [Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00]

Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. 

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідченій довіреності]]. 

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 5 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]). 

Державна реєстрація шлюбу засвідчується '''cвідоцтвом про шлюб''', зразок якого затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"].

== Терміни державної реєстрації шлюбу ==
Державна реєстрація шлюбу проводиться після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу. 

За погодженням з нареченими орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n180 СК України]. 

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на три місяці. 

Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. 

Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

== Місце державної реєстрації шлюбу ==
Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу ДРАЦС. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу ДРАЦС. 

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. 

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої). 

Свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу видається кожному із подружжя.

== Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою ==
Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визначено осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
* усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
* [[Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань]]
* [[Реєстрація шлюбу громадян України з іноземцями та порядок його розірвання]]
* [[Надання права на шлюб неповнолітній особі]]
* [[Шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені]]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-30T12:34:04Z

Tetiana.vechirko: /* Поняття та система інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 ст.418 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2239 ст.419 Цивільного кодексу України]
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

↔ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2243 ст.420 Цивільного кодексу України]↔
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':↓↓
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

↔[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2257 ст.421 Цивільного кодексу України]:↓↓
• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

↔ Як вбачається у Цивільному кодексі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст.431 Цивільного кодексу України] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:↓
• Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1198/5 від 15.07.2008}
Вважається такою, що втратила чинність, Інструкцію про організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
Як вбачається у п.1.2.5.(Інструкції) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень]
Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text п,1,5, 1,6,1.8 ІНСТРУКЦІЯІЇ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджен ]

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T14:00:59Z

Tetiana.vechirko: /* Поняття та система інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.418]

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності]

↔ [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text|ст.420 Об'єкти права інтелектуальної власності]]↔
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':↓↓
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

↔[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності]:↓↓
• творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

↔ Як вбачається у Цивільному кодексі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.431] існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:↓
• Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1198/5 від 15.07.2008}
Вважається такою, що втратила чинність, Інструкцію про організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
Як вбачається у п.1.2.5.(Інструкції) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень]
Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text п,1,5, 1,6,1.8 ІНСТРУКЦІЯІЇ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджен ]

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T13:37:27Z

Tetiana.vechirko: /* Експертиза у сфері інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.418]

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності]

Об’єкти права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності]
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування напівпровідникових виробів;
{Абзац дев'ятий частини першої статті 420 в редакції Закону № 111-IX від 19.09.2019}
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.

'''Суб'єктами права інтелектуальної власності є'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності]: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Як вбачається у Цивільному кодексі України існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:
1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.431]
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1198/5 від 15.07.2008}
Вважається такою, що втратила чинність, Інструкцію про організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
Як вбачається у п.1.2.5.(Інструкції) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень]
Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

'''До кого звертатися для проведення експертизи:'''
Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text п,1,5, 1,6,1.8 ІНСТРУКЦІЯІЇ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджен ]

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T13:18:36Z

Tetiana.vechirko: /* Види експертизи інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.418]

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності]

Об’єкти права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності]
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування напівпровідникових виробів;
{Абзац дев'ятий частини першої статті 420 в редакції Закону № 111-IX від 19.09.2019}
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.

'''Суб'єктами права інтелектуальної власності є'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності]: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Як вбачається у Цивільному кодексі України існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:
1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.431]
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1198/5 від 15.07.2008}
Вважається такою, що втратила чинність, Інструкцію про організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
Як вбачається у п.1.2.5.(Інструкції) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень]
Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
• дослідження об'єктів авторського права;
• дослідження об'єктів суміжних прав;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
• дослідження,пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
• дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
• дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
• економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005600-12#Text Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності]
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T13:13:06Z

Tetiana.vechirko: /* Експертиза у сфері інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.418]

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності]

Об’єкти права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності]
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування напівпровідникових виробів;
{Абзац дев'ятий частини першої статті 420 в редакції Закону № 111-IX від 19.09.2019}
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.

'''Суб'єктами права інтелектуальної власності є'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності]: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Як вбачається у Цивільному кодексі України існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:
1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.431]
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==
Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), що додаються.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1198/5 від 15.07.2008}
Вважається такою, що втратила чинність, Інструкцію про організацію та здійснення судових експертиз в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції УРСР, затверджену наказом Міністра юстиції УРСР від 30.05.88 р.
Як вбачається у п.1.2.5.(Інструкції) експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень]
Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
* дослідження об'єктів авторського права;
* дослідження об'єктів суміжних прав;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
* дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
* економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T13:03:54Z

Tetiana.vechirko: /* Захист права інтелектуальної власності */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
*

== Поняття та система інтелектуальної власності ==

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом
2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.
3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.418]

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.
1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності]

Об’єкти права інтелектуальної власності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності]
'''До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать''''':
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування напівпровідникових виробів;
{Абзац дев'ятий частини першої статті 420 в редакції Закону № 111-IX від 19.09.2019}
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.

'''Суб'єктами права інтелектуальної власності є'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності]: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Як вбачається у Цивільному кодексі України існують наслідки порушення права інтелектуальної власності, а саме:
1. Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.431]
== Захист права інтелектуальної власності ==
Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність.
Цивільний кодекс України передбачає захист права інтелектуальної власності судом:
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
2. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
(ст.ст. 16, 432 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України)]
Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text

== Експертиза у сфері інтелектуальної власності ==

Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

== Види експертизи інтелектуальної власності ==
* дослідження об'єктів авторського права;
* дослідження об'єктів суміжних прав;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
* дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
* дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
* економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.
*
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T12:55:08Z

Tetiana.vechirko: /* Поняття та система інтелектуальної власності */

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T12:53:50Z

Tetiana.vechirko: /* Поняття та система інтелектуальної власності */

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

2020-06-28T12:49:04Z

Tetiana.vechirko: /* Поняття та система інтелектуальної власності */

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:48:02Z

Tetiana.vechirko: /* Строк дії документу, що є результатом отримання послуги */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто. [[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині 20 та 21 статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".
Іноземці або особи без громадянства, зазначені у частині двадцятій статті 4 цього Закону, на дату звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання та до дня її отримання вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Стаття 5-1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання]

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:39:36Z

Tetiana.vechirko: /* Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто. [[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Стаття 5-1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання]

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:29:31Z

Tetiana.vechirko: /* Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто. [[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-1. Строк дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:27:11Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звернутися: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто. [[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:24:23Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звернутися: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:23:03Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звернутися: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства]Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2020-06-26T13:20:32Z

Tetiana.vechirko: /* Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання";]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»].

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

1. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.
2. Підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у частині сімнадцятій статті 4 цього Закону, є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб.
3. Іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5. Посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання]]
Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. зазначених у частинах другій — 21 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]

1. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України.
Ця вимога не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. Вимога, передбачена абзацом першим частини першої цієї статті, не поширюється на іноземців та осіб без громадянства у разі:
1) продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, якщо вони подали відповідну заяву у строк, визначений частиною другою статті 5-3 цього Закону;
2) отримання посвідки вперше дітьми іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні відповідно до частин чотирнадцятої і п’ятнадцятої статті 4 цього Закону, за умови, що на момент досягнення 16 років вони перебували на території України на законних підставах та звернулися про отримання посвідки впродовж одного місяця з дня досягнення 16 років.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

1. Іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
2. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов’язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
3. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.[[ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства|Стаття 5-5. Порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання]

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''517 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
#

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]

== Термін розгляду заяви ==
Протягом '''15 робочих днів''' з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], посвідка видається на три роки.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==

'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2020-05-21T14:16:26Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 "Правила ведення нотаріального діловодства", затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93].

== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації. 

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.

== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови. 
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]

== '''Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу?''' ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. 

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України].

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 

Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 

Тексти перекладів повинні бути написані зрозуміло і чітко ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа. 

При посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред’явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи. Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування. 

Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 

Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 

Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]). 

== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.3, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2020-05-21T14:07:26Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 "Правила ведення нотаріального діловодства", затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93].

== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації. 

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.

== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови. 
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]

== '''Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу?''' ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. 

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 

Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 

Тексти перекладів повинні бути написані зрозуміло і чітко ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа. 

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування. 

Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 

Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 

Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]). 

== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])

За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]).

Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.3, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2020-05-21T14:05:31Z

Tetiana.vechirko: /* Куди звертатися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 "Правила ведення нотаріального діловодства", затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93].

== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації. 

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.

== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови. 
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.7ст.38 Закону України "Про нотаріат"]

== '''Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу?''' ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. 

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 

Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 

Тексти перекладів повинні бути написані зрозуміло і чітко ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа. 

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування. 

Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 

Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 

Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]). 

== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])
За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]). 
Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.3, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Нотаріальне засвідчення вірності перекладу

2020-05-21T14:02:31Z

Tetiana.vechirko: /* Порядок засвідчення вірності перекладу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 "Правила ведення нотаріального діловодства", затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93].

== Cпособи засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріальне засвідчення вірності перекладу необхідне тоді, коли перекладеному документові потрібно надати офіційності для подання у державні органи або для подальшої легалізації. 

На практиці розрізняють такі варіанти нотаріального засвідчення вірності перекладу:
* засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом;
* засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа;
* Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії.

== Куди звертатися ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 79 Закону України "Про нотаріат"] засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу здійснюється нотаріусом (як державним, так і приватним), якщо він знає відповідні мови. 
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу консульські установи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/stru#Stru п.7 ст.38 Закону України "Про нотаріат"]
== '''Хто може звертатись за засвідченням вірності перекладу?''' ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа:
* за усним зверненням заінтересованої особи,
* за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 пп.1.1 п.1 Глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]).

== Порядок засвідчення вірності перекладу ==
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. 

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 Порядком вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]. У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:засвідчують справжність підпису на документах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n386 п.5 ст.37 Закону України "Про нотаріат"]

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію. 

Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. 

Тексти перекладів повинні бути написані зрозуміло і чітко ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. 

Текст нотаріально оформлюваного документа та посвідчувальний напис можуть бути викладені як на лицьовому, так і на зворотному боці спеціального бланка нотаріального документа. 

Якщо посвідчувальний напис викладається на звороті оформлюваного документа, то на лицьовому боці останньої сторінки документа зазначається частина посвідчувального напису, починаючи з найменування міста (селища, району), де знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса, а на його зворотний бік переноситься інша частина найменування. 

Наприклад: "місто До" і далі на звороті документа - "нецьк" ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 п. 6.9 Правил ведення нотаріального діловодства]). 

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. 

Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. 

Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. 

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran551#n551 глава 8 Порядку вчиненння нотаріальних дій нотаріусами України]). 

== Вартість ==
За засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за одну сторінку) стягується державне мито у розмірі 0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 5 гривень 10 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "н", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"])
За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 0,34 копійок ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп "р", п.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]). 
Також обов'язково оплачуються послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 абз.3, п. 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства]).
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]