WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2026-03-20T13:53:47Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

- Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

- Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==

Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тож тепер строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]] .(ч.10 ст.615 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України])

Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2026-03-20T13:51:31Z

Tetiana.shulzhyk:

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2026-03-18T10:01:48Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

◇ Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

◇ Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тож тепер строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]] .(ч.10 ст.615 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України])

⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2026-03-18T09:59:27Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]
* [http://Закон%20України%20"Про%20забезпечення%20прав%20і%20свобод%20громадян%20та%20правовий%20режим%20на%20тимчасово%20окупованій%20території%20України" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

◇ Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

◇ Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тож тепер строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]] .(ч.10 ст.615 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України])

⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2026-02-26T08:04:14Z

Tetiana.shulzhyk: зміна в понятті та сума прожиткового мінімуму.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 року № 394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність колишнім власникам знищеного внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, нерухомого майна (будівель, споруд), право власності на яке відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинено у зв’язку із знищенням майна, а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку.

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2026 року - 3328 гривні
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Альтернативна (невійськова) служба

2025-09-10T12:30:13Z

Tetiana.shulzhyk: Реалізація альтернативної служби у військовий час.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
== Поняття альтернативно (невійськової) служби ==
Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
== Право на альтернативну (невійськову) службу==
Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України.] Цим правом користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку їх дії.

'''ПЕРЕЛІК релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:'''

- Адвентисти-реформисти

- Адвентисти сьомого дня

- Євангельські християни

- Євангельські християни-баптисти

- Покутники

- Свідки Єгови

- Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни євангельської віри

- Товариство Свідомості Крішни

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 4 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"] (далі - Закон) на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни: 
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу|звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову військову службу]];
* яким відповідно до законодавства надано в[[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу|ідстрочку від призову на строкову військову службу]] (на строк дії відстрочки).
Громадянам, які звільняються з роботи у зв'язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі '''двох мінімальних заробітних плат'''.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права: 
* ухилятися від проходження альтернативної служби;
* брати участь у страйках;
* займатися підприємницькою діяльністю;
* навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
* відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається: 
* неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
* самовільне припинення виконання службових обов'язків;
* несвоєчасне (пізніше ніж за п'ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.
У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або вчинення інших дій, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що '''протягом п'яти календарних днів у письмовій формі''' повідомляє громадянина і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.
== Направлення на альтернативну службу==
=== Куди звернутись?===
Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але '''не пізніше ніж за два календарні місяці''' до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає мотивовану письмову заяву '''до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання.'''

У разі призову на військові збори громадян, які після проходження строкової військової служби набули релігійних переконань і належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, вони '''не пізніше семи календарних днів''' від дня одержання повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військові збори подають особисто до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації заяву про звільнення від призову на ці збори (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Необхідні документи===
Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинністьйого релігійних переконань, копія документа про освіту та довідка з місця роботи або навчання.

У разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).

'''Заява про направлення на альтернативну службу приймається за наявності паспорта.''' Відсутність паспорта є підставою для відмови у прийнятті заяви (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Строк розгляду ===
Заява громадянина про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації '''протягом календарного місяця''' після її надходження в присутності громадянина (частина перша статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).

У разі потреби до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації запрошуються представники релігійних організацій, громадськості та вживаються в межах законодавства інші заходи для встановлення належності громадянина до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Підстави для відмови===
Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: 
* несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
* відсутність підтвердження істинності релігійних переконань;
* неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори (частина третя статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Інші причини не можуть бути підставою для відмови в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори.
== Проходження альтернативної служби==
Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання.

У разі проходження громадянином альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.

Конкретне місце проходження альтернативної служби визначається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Умови та місце проходження альтернативної служби===
Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Строк альтернативної служби===
Строк альтернативної служби '''у півтора раза перевищує строк військової служби''', встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

'''Початком альтернативної служби''' вважається день, коли громадянин фактично приступив до роботи на підприємстві, в установі, організації, визначений наказом про прийняття на роботу.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.
=== Зміна місця проходження служби===
Під час проходження альтернативної служби громадянин має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з мотивованою заявою щодо зміни місця проходження служби, а також дострокового звільнення з неї на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Законом].

У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов'язків власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір з громадянином, який проходить альтернативну службу.
== Припинення альтернативної служби==
Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації.

Рішення місцевої державної адміністрації щодо дострокового припинення альтернативної служби є обов'язковим як для власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, так і для громадянина.

Альтернативна служба достроково припиняється у разі:
* призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
* визнання громадянина непридатним за станом здоров'я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
* виникнення у громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий
* обов'язок і військову службу;
* засудження громадянина до позбавлення волі;
* порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 8 Закону].

== Чи актуальна дана тема нині, під час дії військового стану, під час активної фази війни? ==
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє військовий стан, разом з ним діють певні обмеження прав та свобод громадян України.

Альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни, українським законодавством не передбачена.

'''Тому, такого поняття як альтернативна невійськова служба під час дії військового стану існувати не може.'''

Ті, хто відмовляється від служби через релігійні переконання, можуть просити призначити їх на невійськові посади (наприклад, медики, кухарі, будівельники, водії тощо), але офіційної процедури «альтернативної служби» під час воєнного стану не існує.

Судова практика підтверджує: посилання на Закон про альтернативну службу під час мобілізації не звільняє від призову.

* єдині законні варіанти не служити зі зброєю:
* бути визнаним непридатним за станом здоров’я;
* отримати відстрочку (за сімейними обставинами, навчанням, доглядом за інвалідом тощо);
* проходити службу на невійськових посадах у ЗСУ чи в інших структурах (за погодженням командування).

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Встановлення факту існування трудових правовідносин

2025-09-10T11:22:48Z

Tetiana.shulzhyk: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]
== Основні поняття ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80#w1_1 '''Трудовим договором -''' є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.]

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
== Виникнення трудових правовідносин ==
Трудові відносини виникають на підставі угоди (трудового договору або контракту) між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Встановлюючи конкретні трудові відносини, трудовий договір визначає правове становище працівника по відношенню до роботодавця.

Якщо трудовий договір між сторонами не укладений, трудові відносини по факту не закріплено (правовідносини відсутні). Але у разі виконання особою трудових обов'язків (фактичного перебування в трудових відносинах) і не бажання роботодавця оформити дані трудові відносини належним чином, особа змушена доводити факт перебування з конкретним роботодавцем у трудових відносинах.

===== Для підтвердження факту перебування у трудових відносинах в Україні можуть бути використані такі документи і джерела: =====
1. Трудовий договір: документ, який укладається між працівником і роботодавцем і підтверджує умови трудових відносин.

2. Трудова книжка: офіційний документ, в якому ведеться облік трудової діяльності працівника. Записи в трудовій книжці підтверджують факт роботи на певному підприємстві або в організації.

3. Копії платіжних відомостей або банківських виписок: документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати.

4. Звітність перед органами соціального страхування: документи, що підтверджують нарахування і сплату внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів.

5. Листи, кореспонденція або інші документи: офіційні листи від роботодавця, накази, розпорядження, що підтверджують факт працевлаштування і трудові обов'язки.

6. Акти перевірок інспекцій з праці: документи від органів державного нагляду, які підтверджують існування трудових відносин.

7. Свідчення свідків: показання колег або осіб, які можуть підтвердити факт трудових відносин.

== Підтвердження факту перебування в трудових правовідносинах в позасудовому порядку ==
# Шляхом переговорів з роботодавцем (якщо стоїть питання виплати зарплати за фактично відпрацьований період і після оплати особа припиняє відносини з роботодавцем). При цьому особа повинна пам'ятати, що офіційне працевлаштування гарантує працівнику сплату роботодавцем внеску на обов'язкове соціальне страхування, запис в трудовій книжці, який підтверджує трудовий стаж, перебування на конкретній посаді.
# Звернення одночасно із заявами до '''Управління держпраці України та Державної податкової служби України''', в т.ч. через відкриті електронні реєстри даних органів за допомогою електронно-цифрового підпису, скориставшись доступом до мережі Інтернет.
== Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку ==
* Спори щодо встановлення факту трудових правовідносин або встановлення факту укладення трудового договору розглядаються у [[Звернення до суду: окреме провадження|судовому порядку]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ст. 315 ЦПК України])
* Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду фізичною особою за місцем її проживання (реєстрації місця проживання).
* Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.
=== Судовий збір ===
Судовий збір за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
== ДОВІДКОВО: Відповідальність роботодавців за неофіційне працевлаштування працівників ==
# Відповідно до ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
{| class="wikitable"
|+
! colspan="4" |''{У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022}''
|}
# Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 41 КУпАП] фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/44015521 Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2015 у справі № 6-48369св14]
== Додатково див.: ==
* [[Звернення до суду: окреме провадження ]]
[[Категорія: Трудове право‎]]
[[Категорія: Цивільне право‎]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2025-09-10T10:32:44Z

Tetiana.shulzhyk: /* Загальні поняття */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 року № 394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку.

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2025 року - 3028 гривні
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2025-09-10T10:19:53Z

Tetiana.shulzhyk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 року № 394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється'''.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку.

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2024 року - 3028 гривні
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>

Детально з приводу розробки проекту землеустрою Ви можете ознайомитись у правовій консультації [[Розроблення документації землеустрою|"Розроблення документації землеустрою"]].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки].

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність зобов’язані '''протягом десяти робочих днів''' з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац четвертий частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2025-09-10T10:01:10Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text онституція Українии]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України від 17.11.2009 №1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України від 06.08.2011 № 3613-VI «Про державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності]
== Як відмовитися від права власності на земельну ділянку ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою.

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''.
# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
#Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
#Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
== Відчуження земельної ділянки ==
Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] (далі - Закон), відповідно до якого набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

'''Відчуження земельної ділянки''' – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так:''

Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:

- Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;

- Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;

- Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.

Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.

Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди.

''Подання нотаріусу підготовлених документів''

- Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі).

- Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.

- Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.

'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''

Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Альтернативна (невійськова) служба

2024-09-09T12:19:33Z

Tetiana.shulzhyk: законодавство та реагування по тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]

== Поняття альтернативно (невійськової) служби ==
Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

== Право на альтернативну (невійськову) службу==
Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України.] Цим правом користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку їх дії.

'''ПЕРЕЛІК релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:'''

- Адвентисти-реформисти

- Адвентисти сьомого дня

- Євангельські християни

- Євангельські християни-баптисти

- Покутники

- Свідки Єгови

- Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни євангельської віри

- Товариство Свідомості Крішни

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 4 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"] (далі - Закон) на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни: 
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову військову службу]];
* яким відповідно до законодавства надано [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|відстрочку від призову на строкову військову службу]] (на строк дії відстрочки).
Громадянам, які звільняються з роботи у зв'язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі '''двох мінімальних заробітних плат'''.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права: 
* ухилятися від проходження альтернативної служби;
* брати участь у страйках;
* займатися підприємницькою діяльністю;
* навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
* відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається: 
* неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
* самовільне припинення виконання службових обов'язків;
* несвоєчасне (пізніше ніж за п'ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.
У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або вчинення інших дій, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що '''протягом п'яти календарних днів у письмовій формі''' повідомляє громадянина і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.
== Направлення на альтернативну службу==
=== Куди звернутись?===
Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але '''не пізніше ніж за два календарні місяці''' до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає мотивовану письмову заяву '''до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання.'''

У разі призову на військові збори громадян, які після проходження строкової військової служби набули релігійних переконань і належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, вони '''не пізніше семи календарних днів''' від дня одержання повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військові збори подають особисто до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації заяву про звільнення від призову на ці збори (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Необхідні документи===
Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинністьйого релігійних переконань, копія документа про освіту та довідка з місця роботи або навчання.

У разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).

'''Заява про направлення на альтернативну службу приймається за наявності паспорта.''' Відсутність паспорта є підставою для відмови у прийнятті заяви (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Строк розгляду ===
Заява громадянина про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації '''протягом календарного місяця''' після її надходження в присутності громадянина (частина перша статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).

У разі потреби до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації запрошуються представники релігійних організацій, громадськості та вживаються в межах законодавства інші заходи для встановлення належності громадянина до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Підстави для відмови===
Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: 
* несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
* відсутність підтвердження істинності релігійних переконань;
* неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори (частина третя статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Інші причини не можуть бути підставою для відмови в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори.
== Проходження альтернативної служби==
Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання.

У разі проходження громадянином альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.

Конкретне місце проходження альтернативної служби визначається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Умови та місце проходження альтернативної служби===
Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Строк альтернативної служби===
Строк альтернативної служби '''у півтора раза перевищує строк військової служби''', встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

'''Початком альтернативної служби''' вважається день, коли громадянин фактично приступив до роботи на підприємстві, в установі, організації, визначений наказом про прийняття на роботу.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.
=== Зміна місця проходження служби===
Під час проходження альтернативної служби громадянин має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з мотивованою заявою щодо зміни місця проходження служби, а також дострокового звільнення з неї на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Законом].

У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов'язків власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір з громадянином, який проходить альтернативну службу.
== Припинення альтернативної служби==
Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації.

Рішення місцевої державної адміністрації щодо дострокового припинення альтернативної служби є обов'язковим як для власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, так і для громадянина.

Альтернативна служба достроково припиняється у разі:
* призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
* визнання громадянина непридатним за станом здоров'я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
* виникнення у громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий
* обов'язок і військову службу;
* засудження громадянина до позбавлення волі;
* порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 8 Закону].
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Встановлення факту існування трудових правовідносин

2024-09-09T11:32:12Z

Tetiana.shulzhyk: Доповнення інформації, що підтверджує фактичні відносини, внесенні зміни до пункту відповідальность за неукладення трудових відносин

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]
== Основні поняття ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80#w1_1 '''Трудовим договором -''' є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.]

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
== Виникнення трудових правовідносин ==
Трудові відносини виникають на підставі угоди (трудового договору або контракту) між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Встановлюючи конкретні трудові відносини, трудовий договір визначає правове становище працівника по відношенню до роботодавця.

Якщо трудовий договір між сторонами не укладений, трудові відносини по факту не закріплено (правовідносини відсутні). Але у разі виконання особою трудових обов'язків (фактичного перебування в трудових відносинах) і не бажання роботодавця оформити дані трудові відносини належним чином, особа змушена доводити факт перебування з конкретним роботодавцем у трудових відносинах.

===== Для підтвердження факту перебування у трудових відносинах в Україні можуть бути використані такі документи і джерела: =====
1. *Трудовий договір*: Документ, який укладається між працівником і роботодавцем і підтверджує умови трудових відносин.

2. *Трудова книжка*: Офіційний документ, в якому ведеться облік трудової діяльності працівника. Записи в трудовій книжці підтверджують факт роботи на певному підприємстві або в організації.

3. *Копії платіжних відомостей або банківських виписок*: Документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати.

4. *Звітність перед органами соціального страхування*: Документи, що підтверджують нарахування і сплату внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів.

5. *Листи, кореспонденція або інші документи*: Офіційні листи від роботодавця, накази, розпорядження, що підтверджують факт працевлаштування і трудові обов'язки.

6. *Акти перевірок інспекцій з праці*: Документи від органів державного нагляду, які підтверджують існування трудових відносин.

7. *Свідчення свідків*: Показання колег або осіб, які можуть підтвердити факт трудових відносин.

== Підтвердження факту перебування в трудових правовідносинах в позасудовому порядку ==
# Шляхом переговорів з роботодавцем (якщо стоїть питання виплати зарплати за фактично відпрацьований період і після оплати особа припиняє відносини з роботодавцем). При цьому особа повинна пам'ятати, що офіційне працевлаштування гарантує працівнику сплату роботодавцем внеску на обов'язкове соціальне страхування, запис в трудовій книжці, який підтверджує трудовий стаж, перебування на конкретній посаді.
# Звернення одночасно із заявами до '''Управління держпраці України та Державної податкової служби України''', в т.ч. через відкриті електронні реєстри даних органів за допомогою електронно-цифрового підпису, скориставшись доступом до мережі Інтернет.
== Особливості встановлення факту перебування в трудових правовідносинах у судовому порядку ==
* Спори щодо встановлення факту трудових правовідносин або встановлення факту укладення трудового договору розглядаються у [[Звернення до суду: окреме провадження|судовому порядку]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ст. 315 ЦПК України])
* Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду фізичною особою за місцем її проживання (реєстрації місця проживання).
* Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.
=== Судовий збір ===
Судовий збір за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
== ДОВІДКОВО: Відповідальність роботодавців за неофіційне працевлаштування працівників ==
# Відповідно до ст. 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
# Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 41 КУпАП] фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/44015521 Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2015 у справі № 6-48369св14]
== Додатково див.: ==
* [[Звернення до суду: окреме провадження ]]
[[Категорія: Трудове право‎]]
[[Категорія: Цивільне право‎]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2024-09-09T11:03:45Z

Tetiana.shulzhyk: незначні зміни розмірі мінімальної з/п та деякі видалення тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%25D0%25BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється'''.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку.

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2024 року - 3028 гривні
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>

Детально з приводу розробки проекту землеустрою Ви можете ознайомитись у правовій консультації [[Розроблення документації землеустрою|"Розроблення документації землеустрою"]].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки].

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність зобов’язані '''протягом десяти робочих днів''' з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац четвертий частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2024-09-03T12:27:31Z

Tetiana.shulzhyk: доповнено законодавство та порядок відчудження розписала.

== Нормативна база ==
* К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text онституція Українии]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України від 17.11.2009 №1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України від 06.08.2011 № 3613-VI «Про державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності]
== Як відмовитися від права власності на земельну ділянку ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою.

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''.
# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
#Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
#Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
== Відчуження земельної ділянки ==
Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] (далі - Закон), відповідно до якого набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

'''''Порядок відчуження земельної ділянки коротко виглядає так'''''
# ''Прийняття рішення про відчуження: Власник земельної ділянки має прийняти рішення про продаж або інший спосіб відчуження ділянки (наприклад, дарування, обмін).''
# ''Оформлення документів: Потрібно підготувати всі необхідні документи, зокрема, документи на право власності на земельну ділянку, документи, що підтверджують особу власника, і, за необхідності, оцінку земельної ділянки.''
# ''Укладання угоди: Власник і покупець (або інший отримувач) укладають договір відчуження земельної ділянки. Це може бути договір купівлі-продажу, дарування, або обміну.''
# ''Нотаріальне посвідчення: Зазвичай договір підлягає нотаріальному посвідченню.''
# ''Реєстрація права власності: Після укладання та посвідчення угоди, новий власник має зареєструвати свої права на земельну ділянку в реєстраційній службі, ЦНАПі або у нотаріуса.''
# ''Оплата податків і зборів: Після відчуження земельної ділянки можуть виникнути податкові зобов'язання або збори, які слід сплатити.''
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''

Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2023-09-20T09:15:09Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text онституція Українии]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України від 17.11.2009 №1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
== Як відмовитися від права власності на земельну ділянку ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою.

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''.
# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
#Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
#Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
== Відчуження земельної ділянки ==
Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] (далі - Закон), відповідно до якого набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

'''''Порядок відчуження земельної ділянки коротко виглядає так'''''
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:''
1. паспорт та ідентифікаційний код;
2. акт на землю, свідоцтво на право власності;
3. крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості. 4. висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.

# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.''

'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''

Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2023-02-27T13:56:21Z

Tetiana.shulzhyk: /* Досудове розслідування */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

◇ Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

◇ Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тепер у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання особи під вартою в умовах воєнного стану та за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд цього питання судом, вказаний запобіжний захід вважається продовженим до вирішення цього питання судом, але не більше ніж на два місяці. Водночас строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"] було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]].

⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2023-02-27T07:52:28Z

Tetiana.shulzhyk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

◇ Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

◇ Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==
⇒ Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

⇒ Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

⇒ Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

⇒ Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

⇒ Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==
⇒ Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"] було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]].

⇒ Показання, отримані під час [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].

[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2023-01-24T07:44:37Z

Tetiana.shulzhyk: /* Склад злочину */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]
== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання.Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.
== Склад злочину ==
{|
|'''Об'єктом злочину'''
|Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}
== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК України або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}
[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2023-01-24T07:41:27Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]

== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.Протиправність вбивства означає, що таке діяння заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання.Вбивство карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.

== Склад злочину ==
{|
!Об'єктом злочину
!'''Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.'''
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}

== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК України або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}

[[Категорія: Кримінальне право]]

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2022-09-19T13:28:40Z

Tetiana.shulzhyk: Додали нормативну базу.

== Нормативна база ==
* К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text онституція Українии]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України від 17.11.2009 №1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
== Як відмовитися від права власності на земельну ділянку ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою.

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''.
# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
#Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
#Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
== Відчудження земельної ділянки ==
Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] (далі - Закон), відповідно до якого:

'''''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так'''''
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:''
* Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;
* Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;
* Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.
* Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.
* Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди.
# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.''
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''
Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2022-05-23T12:49:28Z

Tetiana.shulzhyk: /* Зміст */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану».]

== '''Вибір підслідності '''==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Згідно Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».]
Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану
Проте законом встановлена заборона доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. У таких випадках, змінити підслідність можуть виключно Генеральний прокурор або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

== '''Процесуальні строки''' ==
Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 КПК України, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. Крім того, законом встановлена імперативна заборона на поновлення строку досудового розслідування, що гарантує забезпечення прав осіб, які переслідуються за вчинення кримінального правопорушення.
Раніше початковим моментом кримінального провадження, з якого починав обчислюватися строк досудового розслідування, був виключно момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтепер таким початковим моментом є також винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України. Як і раніше, єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до початку досудового розслідування є огляд місця події.
Внесені зміни стосуються також загального порядку проведення слідчих дій. Зокрема, допускається проведення слідчих дій у нічний час (з 22 години до 6 години) в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.
Законом розширено перелік підстав зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру: якщо наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
У разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

== '''Зміни в досудовому розслідуванні у воєнний час''' ==
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим або пов'язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
У разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232- 235, 245-248, 250 та 294 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб, такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Прокурор має право зупинити досудове розслідування у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов'язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою (п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України).
У разі якщо відсутня об'єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 цього Кодексу, такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин (дев'ять діб) з моменту затримання (абз. 2 п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Керівнику органу прокуратури надано право продовжувати строк тримання під вартою до одного місяця, при чому, неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 КПК України), повідомивши про це прокурора вищого рівня та суд (ч. 3 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 615 КПК України у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці. Так само пролонгується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду (ч. 6 ст. 615 КПК України).
Затриманій особі має бути повідомлено про підозру протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню (ч. 7 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.

== '''Зміни в судовому розгляді в умовах воєнного стану '''==

Частиною 11 ст. 615 КПК України дещо видозмінено принцип безпосереднього дослідження доказів у суді. Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У випадку використання як доказу показань, отриманих під час допиту підозрюваного, обов'язковою умовою є також участь захисника під час проведення такого допиту.
Частиною 12 ст. 615 КПК України передбачається можливість дистанційної участі захисника під час проведення окремої процесуальної дії у разі неможливості явки захисника. Цією ж частиною передбачається можливість дізнавача, слідчого та прокурора здійснювати переклад пояснень, показань або документів підозрюваного, потерпілого за наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 14 ст. 615 КПК України копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах воєнного стану, в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.
Статтею 6151 передбачено порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану, відповідно до якого відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду.
Такі матеріали підлягають відновленню за рішення слідчого судді у разі надходження клопотання від прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого. Обов'язковими умовами для відновлення є: наявність витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанови про початок досудового розслідування, відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням кваліфікованого електронного підпису (ч. 2 ст. 6151 КПК України).
Важливою гарантією дотримання права власності є норма, передбачена ч. 6 ст. 6151 КПК України, відповідно до якої, речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об'єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.
Отже, запроваджені зміни, безумовно, впливатимуть на хід кримінального провадження, особливо досудового розслідування, в умовах воєнного стану. Беззаперечним є те, що внесені зміни розширяють повноваження сторони обвинувачення та зачіпають процесуальні гарантії прав особи в кримінальному провадженні. На стадії прийняття законопроекту, він був підданий критиці зі сторони правничої спільноти, проте, доцільність та ефективність таких змін буде підтверджена або спростована виключно правозастосовною практикою.

Категорія: Кримінальне процесуальне право Заходи забезпечення кримінального провадження

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2022-05-23T12:48:52Z

Tetiana.shulzhyk: Створена сторінка: == Зміст == # Вибір підслідності. # Процесуальні строки. # Зміни в досудовому розслідуванні...

== Зміст ==
# Вибір підслідності.
# Процесуальні строки.
# Зміни в досудовому розслідуванні у воєнний час.
# Зміни в судовому розгляді в умовах воєнного стану.
== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану».]

== '''Вибір підслідності '''==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Згідно Закон України № 2201-IX від 14.04.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану».]
Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану
Проте законом встановлена заборона доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. У таких випадках, змінити підслідність можуть виключно Генеральний прокурор або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

== '''Процесуальні строки''' ==
Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 КПК України, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. Крім того, законом встановлена імперативна заборона на поновлення строку досудового розслідування, що гарантує забезпечення прав осіб, які переслідуються за вчинення кримінального правопорушення.
Раніше початковим моментом кримінального провадження, з якого починав обчислюватися строк досудового розслідування, був виключно момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтепер таким початковим моментом є також винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України. Як і раніше, єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до початку досудового розслідування є огляд місця події.
Внесені зміни стосуються також загального порядку проведення слідчих дій. Зокрема, допускається проведення слідчих дій у нічний час (з 22 години до 6 години) в порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.
Законом розширено перелік підстав зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру: якщо наявні об'єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
У разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

== '''Зміни в досудовому розслідуванні у воєнний час''' ==
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об'єктивно неможливим або пов'язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
У разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232- 235, 245-248, 250 та 294 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб, такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Прокурор має право зупинити досудове розслідування у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об'єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов'язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою (п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України).
У разі якщо відсутня об'єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 цього Кодексу, такі процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин (дев'ять діб) з моменту затримання (абз. 2 п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України).
Керівнику органу прокуратури надано право продовжувати строк тримання під вартою до одного місяця, при чому, неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 КПК України), повідомивши про це прокурора вищого рівня та суд (ч. 3 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 615 КПК України у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці. Так само пролонгується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду (ч. 6 ст. 615 КПК України).
Затриманій особі має бути повідомлено про підозру протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню (ч. 7 ст. 615 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.

== '''Зміни в судовому розгляді в умовах воєнного стану '''==

Частиною 11 ст. 615 КПК України дещо видозмінено принцип безпосереднього дослідження доказів у суді. Показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У випадку використання як доказу показань, отриманих під час допиту підозрюваного, обов'язковою умовою є також участь захисника під час проведення такого допиту.
Частиною 12 ст. 615 КПК України передбачається можливість дистанційної участі захисника під час проведення окремої процесуальної дії у разі неможливості явки захисника. Цією ж частиною передбачається можливість дізнавача, слідчого та прокурора здійснювати переклад пояснень, показань або документів підозрюваного, потерпілого за наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 14 ст. 615 КПК України копії матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснюється в умовах воєнного стану, в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора.
Статтею 6151 передбачено порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану, відповідно до якого відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду.
Такі матеріали підлягають відновленню за рішення слідчого судді у разі надходження клопотання від прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого. Обов'язковими умовами для відновлення є: наявність витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанови про початок досудового розслідування, відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням кваліфікованого електронного підпису (ч. 2 ст. 6151 КПК України).
Важливою гарантією дотримання права власності є норма, передбачена ч. 6 ст. 6151 КПК України, відповідно до якої, речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об'єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.
Отже, запроваджені зміни, безумовно, впливатимуть на хід кримінального провадження, особливо досудового розслідування, в умовах воєнного стану. Беззаперечним є те, що внесені зміни розширяють повноваження сторони обвинувачення та зачіпають процесуальні гарантії прав особи в кримінальному провадженні. На стадії прийняття законопроекту, він був підданий критиці зі сторони правничої спільноти, проте, доцільність та ефективність таких змін буде підтверджена або спростована виключно правозастосовною практикою.

Категорія: Кримінальне процесуальне право Заходи забезпечення кримінального провадження

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2021-10-28T08:40:10Z

Tetiana.shulzhyk:

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]

== '''Як відмовитися від права власності на земельну ділянку''' ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. 

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''. 

# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

== '''Відчудження земельної ділянки''' ==

Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20 Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] (далі - Закон), відповідно до якого:

==== ''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так'' ====
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:'' 
* Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;
* Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;
* Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.
* Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.
* Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди. 
# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.'' 
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''
Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.'' ''

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2021-09-27T05:39:51Z

Tetiana.shulzhyk:

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]

== '''Як відмовитися від права власності на земельну ділянку''' ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. 

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''. 

# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

== '''Відчудження земельної ділянки''' ==

Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д.

01 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (далі - Закон), відповідно до якого:

==== ''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так'' ====
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:'' 
* Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;
* Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;
* Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.
* Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.
* Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди. 
# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.'' 
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''
Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.'' ''

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2021-09-27T05:38:07Z

Tetiana.shulzhyk:

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5«Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]

== '''Як відмовитися від права власності на земельну ділянку''' ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. 

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''. 

# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

== '''Відчудження земельної ділянки''' ==

Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д. 

==== ''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так'' ====
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:'' 
* Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;
* Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;
* Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.
* Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.
* Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди. 
# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.'' 
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.''
Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.'' 

''

''[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]''

WikiLegalAid:Візуальний редактор

2021-03-03T14:04:21Z

Tetiana.shulzhyk: Створити порожню сторінку

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2021-03-01T13:24:39Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]

== Поняття умисне вбивство ==
Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство – це передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.

Ознаки:

а) '''''протиправність''''' (діяння передбачене Особливою частиною КК України), що дає можливість відмежовувати вбивство від правомірних видів позбавлення життя людини (в стані необхідної оборони, під час затримання особи, що вчинила злочин, при виконанні вироку суду, якщо кримінальний закон передбачає смертну кару як вид покарання, на війні тощо);

б) '''''винність'' –''' означає те, що воно вчинене умисно або з необережності, це означає, що особа під час вчинення злочину усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала настання шкідливих наслідків, бажала їх чи свідомо допускала їх настання або легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

в) позбавлення життя '''іншої''' людини, підкреслює про те, що самогубство і замах на самогубство не являють з точки зору кримінального законодавства злочинних діянь, хоча самогубство і можна визнати аморальним вчинком. Тобто, кримінально караним визнається позбавлення життя ''іншої'' фізичної особи, незалежно від її віку, статі, соціального становища тощо.

== Склад злочину ==
{|
!Об'єктом злочину
!'''''Є життя особи. Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.'''''
|-
|'''Об'єктивна сторона злочину'''
|''Характеризується''
* ''діянням - посяганням на життя іншої особи;''
* ''наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;''
* ''причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.''
* ''Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.''
|-
|'''Суб'єктом злочину'''
|''Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.''
|-
|'''Суб'єктивна сторона злочину'''
|умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.
|}

== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

 
{| class="wikitable"
|-
! Пункт !! Кваліфікуючі ознаки !! Роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] та відповідними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК України не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК України або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК України. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України. У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}

[[Категорія: Кримінальне право]]

Відчуження земельної ділянки за рішенням власника

2020-06-22T07:27:53Z

Tetiana.shulzhyk: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] # [https://zakon...

== '''Нормативна база''' ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 ]

== '''Як відмовитися від права власності на земельну ділянку''' ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 142 Земельного кодексу України] можлива добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою. 

!!! Добровільна ''відмова власника'' земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його ''письмовою заявою'' і т''ільки на користь держави чи територіальної громади''. 

# Відмовитися від права власності має право тільки власник.
# У разі бажання відмовитися від належної йому земельної ділянки, власник землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений)
# Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

'''Увага!''' Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель будь-якого цільового призначення, крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Перехідних положень Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, не можна. 

== '''Відчудження земельної ділянки''' ==

Відчуження земельної ділянки – це перехід права власності від однієї особи до іншої шляхом укладання різних угод: купівлі-продажу, дарування, пожертви, обміну, ренти, поділу майна, припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно і т. д. 

==== ''Порядок відчудження земельної ділянки коротко виглядає так'' ====
# ''Підготовка документації, необхідної для здійснення угоди – це документи, які:'' 
* Підтверджують Вашу особу: паспорт та ідентифікаційний код;
* Посвідчують право власності на земельну ділянку: акт на землю, свідоцтво на право власності;
* Висновок експерта, щодо оцінки землі – вона потрібна для підрахунку оподаткування.
* Документація з кадастровим номером, якщо на даній земельній ділянці цей номер раніше не було надано, потрібно оформити відповідно. Найчастіше потреба в оформленні кадастрового номера виникає при реалізації ділянок, оформлених актами старого зразка.
* Крім перелічених, можуть знадобитися й інші документи, які залежать від наявності на земельній ділянці будь-яких об'єктів нерухомості, наявності у власника ділянки дружини (чоловіка) або присутність інших важливих обставин, які можуть вплинути на реалізацію угоди. 
# ''Подання нотаріусу підготовлених документів''
# ''Перевірка майна на наявність заборон та відчуження земельної ділянки (в державному реєстрі)''
# ''Оформлення документів (договорів) нотаріусом, оплата послуг, сплата податків.''
# ''Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, новому власнику.'' 
'''Увага!''' ''Іноді замість договору купівлі-продажу землі використовують договір дарування. Такий договір дійсно зменшить податок, необхідний при реалізації такої угоди, але з іншого боку він же збільшить ризики для продавця, адже в разі визнання такого договору недійсним колишньому власникові землі буде досить таки складно повернути свої гроші, так як за документами – це був подарунок, який передається безкоштовно.
Невірно оформлені документи на відчуження земельної ділянки можуть спричинити за собою не тільки відмову нотаріуса в укладенні такого договору, але і визнання даної угоди недійсною, а відповідно і її розірвання з усіма витікаючими з цього наслідками, оплатами неустойок, штрафних санкцій, втратою сплачених податків, послуг нотаріуса, а в деяких випадках і повної втрати грошей, отриманих за ділянку.'' 

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]

Участь неповнолітньої особи в кримінальному провадженні

2020-04-08T11:11:30Z

Tetiana.shulzhyk: Видалено непотрібну інформацію про судову доповідь інформацію про роботу органу пробації.Створено таблицю, виділено необхідну інформаці

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]

== Стислий огляд поняття «дитина» ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції про права дитини] - '''дитиною є''' кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про громадянство України» дитина – особа до 18 років.

В цивільному та сімейному законодавсті України особа, що не досягла 18 років визначається поняттями “малолітньої” та “неповнолітньої”.

'''''Малолітньою''''' вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (ст.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], ст.31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''''Неповнолітньою''''' вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], ст.32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Вступ адвокатів на стадії досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні ==

Дитина, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпіла від кримінального правопорушення, свідок може бути будь-якого віку. Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться мова про відповідальність за вчинене.

'''''Потерпілою''''' особою є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, що визначено ст.55 КПК України.

'''''Підозрюваним''''' за ст.42 КПК України є особа, якій у визначеному КПК України порядку, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не було вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України. Проте підозрювана/обвинувачена особа може бути піддана кримінальному покаранню у разі її осудності, тобто яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ст.19 КК України).

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.22 КК України]'' кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за обмежену кількість злочинів, що передбачено ''ч.2'' цієї статті,

{| class="wikitable"
|+
!
!
|-
|кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років
|Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Частина 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 КК України]
|-
|відповідальність неповнолітні від 14 років
|за умисне вбивство (''ст.ст.115-117''), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (''ст.ст.112, 348, 379, 400, 443''), умисне тяжке тілесне ушкодження (''ст.121, ч.3 ст.ст.345, 346, 350, 377, 398''), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (''ст.122, ч.2 ст.ст.345, 346, 350, 377, 398''), диверсію (''ст.113''), бандитизм (''ст.257''), терористичний акт (''ст.258''), захоплення заручників (''ст.ст.147, 349''), зґвалтування (''ст.152''), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (''ст.153''), крадіжку (''ст.185, ч.1 ст.ст.262, 308''), грабіж (''ст.ст.186, 262, 308''), розбій (''ст.187, ч.3 ст.262, 308''), вимагання (''ст.ст.189, 262, 308''), умисне знищення або пошкодження майна (''ч.2 ст.ст.194, 347, 352, 378, ч.2 та ч.3 ст.399''), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (''ст.277''), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (''ст.278''), незаконне заволодіння транспортним засобом (''ч.ч.2, 3 ст.289''), хуліганство (''ст.296''). Стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 КК України]
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом України «Про безоплатну правову допомогу»] передбачено надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД) як виду державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. (ст.13).

'''''Вона включає такі види правових послуг як:'''''
* захист;
* здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
* складення документів процесуального характеру.

Згідно зі ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.10 КПК України]'' у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб, зокрема, неповнолітні, під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями. Другий пункт та третій включає в себе в тому числі, представництво інтересів потерпілого, свідка у кримінальному провадженні та написання документів процесуального характеру саме в інтересах неповнолітнього потерпілого або свідка.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 59 КПК України]'' визначено - якщо потерпілим є неповнолітня особа, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні визначено положеннями ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 ст.44 КПК України.]''

Права та обов’язки свідка чітко зазначені в ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.66 КПК України]''. Слідчий/прокурор чітко вказують про обов’язки, зокрема, про обов’язок з’явитись за викликом та дати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, якому виповнилося 16 років повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

''Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.''

Законодавець вказав про неможливість застосування приводу так як неповнолітній може не виконати певні обов’язки в зв’язку з байдужістю дорослих.

Крім того, неможливо допитати одночасно двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним, що є позитивним у чинному законодавстві.

Порядок допиту малолітньої чи неповнолітньої особи регулюється ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.226 КПК України]''. Він проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Вказаним особам роз’яснюється обов’язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання. Проте щодо присутності адвоката вимоги не має, який міг би слідкувати за дотриманням прав дитини, адже допит не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Про таку тривалість особа, що допитує не повідомляє, а тому законний представник може цього і не знати.

Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

'''''Під час проведення слідчих (розшукових) дій звужується обсяг прав законного представника, педагога, психолога, лікаря, яким надається можливість за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі'''.''

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Пунктом 3 частини 1 статті 232 КПК України]'' визначено про проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування - ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.354 КПК України]'').

'''Згідно ж ''п.6 ч.1 ст.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv Закону України «Про судовий збір»]''''' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

== Забезпечення гарантій справедливого кримінального провадження за участю дітей ==

''Статтею 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]'' передбачено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Пунктами 1 та 2 ч.2 ст.52 КПК України]'' визначено, що особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, або стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, забезпечується обов’язкова участь захисника з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

'''Обов’язок залучити захисника за призначенням згідно з процесуальним Законом покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд.'''

У даному випадку постановою чи ухвалою (суддя , суд) доручається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Відповідно до ''Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі'' після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, узгоджує правову позицію з клієнтом та за результатами складає відповідний протокол за формою згідно з додатком 1 до цих Стандартів.
{| class="wikitable"
|+
|Підозра про вчинення кримінального правопорушення вручається затриманій особі протягом 24 годин з моменту фактичного затримання, а клопотання про обрання запобіжного заходу має бути розглянуте не пізніше 72 годин з моменту затримання.
|-
|Підозра про вчинення кримінального правопорушення вручається затриманій особі протягом 24 годин з моменту фактичного затримання, а клопотання про обрання запобіжного заходу має бути розглянуте не пізніше 72 годин з моменту затримання.
|}
''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 Кримінальний кодекс України] містить цілий Розділ XV «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх»''. Як пом’якшуюча обставина є вчинення злочину неповнолітнім. Також містить окрему ''Главу 38 «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх»'', яка містить лише 18 статтей, проте це не є вичерпним переліком статтей, які регулюють всі питання, які виникають під час кримінального провадження щодо неповнолітнього.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Частиною 14 статті 13 КПК України]'' передбачено розгляд кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи - обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із ''Законом України "Про судоустрій і статус суддів"'' на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. Тому ''ч.3 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"'' передбачено спеціалізацію суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх ''ч.6'' вказано критерії відбору таких суддів - наявність стажу роботи на посаді судді не менше десяти років з наявним досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Схожа норма міститься і в ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.1 ст.499 КПК України]'' - здійснення досудового розслідування слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2019-07-01T11:56:19Z

Tetiana.shulzhyk:

== '''Нормативна база''' ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 жовтня 2013 року № 950)]; 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363).] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України.] 
== '''Поняття адміністративного затримання''' ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 '''Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення'''] (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності. 
Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення, затримання в разі скоєння злочину регулюється Кримінально-процесуальним кодексом.

== '''Органи правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави затримання''' ==

{| class="wikitable"
|-
! Органи !! Підстави
|-
| '''Органи внутрішніх справ''' ||
* при вчиненні дрібного хуліганства,
* вчиненні насильства в сім’ї,
* порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій,
* при поширюванні неправдивих чуток,
* вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського,
* при прояві неповаги до суду,
* вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах,
* порушення правил про валютні операції,
* правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин,
* незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції,
* торгівлі з рук у невстановлених місцях,
* при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль,
* у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією,
* при порушенні правил дорожнього руху,
* правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу,
* при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України

|-
| '''Органи прикорданної служби''' ||
* у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України,
* порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду,
* вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону,
* порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України,
* порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну,
* порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього;

|-
| '''Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України'''

||
* при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
* у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства,
* злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
* публічних закликів до невиконання вимог цієї особи,
* порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна,
* у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді,
* порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;
|-
| '''Органами Служби безпеки України''' || при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
|-
| '''Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів''' || у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;
|-
| '''Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб''' || при порушенні законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд через територію України
|}
== '''Процедура затримання''' ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Частиною 1 статті 261 КУпАП] визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол. 
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
* дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові);
* відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);
* час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи).
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення працівників центру БПД та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб. 
=== ''Права особи під час адміністративного затримання'' ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 268 КУпАП].
Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»] особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру. 
== '''Строки адміністративного затримання''' ==

{| class="wikitable"
|-
| Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
|}
Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, правила використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу 
{| class="wikitable"
|-
| а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - '''до трьох діб.'''
|} 
{| class="wikitable"
|-
| Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання
|} 
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне затримання]]

Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення

2019-07-01T09:18:43Z

Tetiana.shulzhyk: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # Кодекс України про адміністративні правопорушення # Закон Ук...

== '''Нормативна база''' ==
# Кодекс України про адміністративні правопорушення 
# Закон України «Про Національну поліцію» 
# Закон України «Про безоплатну правову допомогу» 
# Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4 жовтня 2013 року № 950); 
# Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363). 
# Конституція України. 
== '''Поняття адміністративного затримання''' ==

Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.
Адміністративне затримання можливе лише в разі вчинення адміністративного правопорушення, затримання в разі скоєння злочину регулюється Кримінально-процесуальним кодексом. (посилання на кримінально процесуальний кодекс, стаття у вікі). 
== '''Органи правомочні здійснювати адміністративне затримання та підстави затримання''' ==
== '''Процедура затримання''' ==

Частиною 1 статті 261 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол. 
=== ''У протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:'' ===
* дата і місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);
* посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові);
* відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);
* час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи).
* в протоколі робиться відповідний запис про повідомлення працівників центру БПД та зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб. 
=== ''Права особи під час адміністративного затримання'' ===
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Зокрема, затриманому роз’яснюються його права такі, як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру. 
== '''Строки адміністративного затримання''' ==

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, правила використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2019-03-25T07:12:27Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова ВСУ України №2 від 07.02.2003 " Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]

== Поняття умисне вбивство ==

Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

== Склад злочину ==

=== Об'єктом злочину ===
Є життя особи.
Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
Самогубство, тобто заподіяння смерті самому собі, як і готування до самогубства та замах на самогубство, не є кримінально караними діяннями. Проте наявність прохання або згоди потерпілого на позбавлення його життя не звільняє того, хто це вчинив, від кримінальної відповідальності за умисне вбивство. В.Україні медичним працівникам забороняється здійснення еутаназії - навмисного прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань.

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Характеризується
* діянням - посяганням на життя іншої особи;
* наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;
* причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).
Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.
Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.

=== Суб'єктом злочину ===
Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.

== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 КК. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК.

 
{| class="wikitable"
|-
! пункт !! кваліфікуючі ознаки !! роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 КК'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 КК''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 КК - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 КК'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням потерпілої особи або насильницьким задоволенням із нею статевої пристрасті неприродним способом'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК.У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування чи насильницького задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом з метою їх приховання, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}

[[Категорія: Кримінальне право]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2018-11-09T16:00:58Z

Tetiana.shulzhyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України] * [http://zakon.rad...

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова ВСУ України №2 від 07.02.2003 " Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]

== Поняття умисне вбивство ==

Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

== Склад злочину ==

=== Об'єктом злочину ===
Є життя особи.
Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
Самогубство, тобто заподіяння смерті самому собі, як і готування до самогубства та замах на самогубство, не є кримінально караними діяннями. Проте наявність прохання або згоди потерпілого на позбавлення його життя не звільняє того, хто це вчинив, від кримінальної відповідальності за умисне вбивство. В.Україні медичним працівникам забороняється здійснення еутаназії - навмисного прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань.

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Характеризується
* діянням - посяганням на життя іншої особи;
* наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;
* причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).
Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.
Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.

=== Суб'єктом злочину ===
Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.

== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 КК. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК.
 
* '''Умисне вбивство двох або більше осіб''' (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК) передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має. 
*
* '''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності''' (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК), має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності. 
*
* '''Умисне вбивство заручника або викраденої людини''' (п. 3 ч.2 ст. 115 КК) має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином). 
*
* '''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''' (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань. 
*
* '''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''' (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень. 
*
* '''Умисне вбивство з корисливих мотивів''' (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо). 
*
* '''Умисне вбивство з хуліганських мотивів''' (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК.
Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
*
* '''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку''' (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 КК - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК). 
*
* '''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення''' (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК)кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво в тому злочині, який приховувався. 
*
* '''Умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням потерпілої особи або насильницьким задоволенням із нею статевої пристрасті неприродним способом''' (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК), має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК.У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування чи насильницького задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом з метою їх приховання, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. 
*
* '''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''' (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК), - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
* Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. 
* '''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу''' (п. 13 ч. 2 ст. 115 КК), передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину. 
*
* '''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості''' (п. 14 ч. 2 ст. 115 КК) має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.

[[Категорія: Кримінальне право]]

Нанесення тяжких тілесних ушкоджень

2018-08-20T11:55:21Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (статті 121, 128). 
== Поняття тяжкого тілесного ушкодження ==
'''Тілесне ушкодження''' - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та Їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів. 

'''Суспільне небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень''' виражаються у фізичному, хімічному, біологічному чи іншому впливі на потерпілого (нанесення ударів, застосування зброї чи інших предметів, хімічних речовин тощо). Бездіяльність має місце тоді, коли винний не вчиняє певних дій, які він повинен був і міг вчинити стосовно іншої людини, що потягнуло за собою заподіяння шкоди її здоров'ю у вигляді тілесних ушкоджень (наприклад, умисне ненадання необхідних ліків особі, яка прикута до ліжка). 
'''Нанесення тяжких тілесних ушкоджень''' – кримінально каране діяння, яке в залежності від форми вини може утворювати склад злочину, передбаченого ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) або ст.128 (Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження ) Кримінального кодексу України.
 
== Умисне тяжке тілесне ушкодження ==
'''Умисне тяжке тілесне ушкодження''' – це умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя. Відповідальність за вказаний злочин передбачена ст. 121 КК України. 

'''Склад злочину''' 

'''Об’єктом злочину''' є здоров’я особи. Обов’язковою ознакою є наявність потерпілого.
'''Об'єктивну сторону злочину утворюють''':
# Діяння (дія або бездіяльність).
# Наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження.
# Причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідками. 

Відповідно до ст. 121 КК '''тяжким тілесним ушкодженням є''' тілесне ушкодження: 1) небезпечне для життя в момент заподіяння; 2) таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій;3) психічну хворобу; 4) інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; 5) переривання вагітності; 6) непоправне знівечення обличчя. 

'''Небезпечними для життя''' є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене поданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку. 
За ознакою втрати будь-якого органу або його функцій тяжким визнається ушкодження не за загрозою для життя, а за кінцевим результатом та наслідками. Втрата будь-якого органу або втрата органом його функцій - це втрата: 1) зору; 2) слуху; 3) язика (мовлення); 4) руки; 5) ноги. 

Під психічною хворобою слід розуміти психічне захворювання. До психічних захворювань не можна відносити пов'язані з ушкодженням реактивні стани (психози, неврози). Ушкодження кваліфікується як тяжке тільки тоді, коли воно потягло за собою розвиток психічного захворювання, незалежно від його тривалості і ступеня виліковності. Ступінь тяжкості ушкодження, що викликало реактивний стан нервової системи, визначається за ознакою тривалості розладу здоров'я. 

Діагноз психічного захворювання і причинно-наслідковий зв'язок між ушкодженням і психічним захворюванням, що розвинулось, встановлюється психіатричною експертизою. Ступінь тяжкості такого тілесного ушкодження визначається судово-медичним експертом з урахуванням висновків цієї експертизи.

Ознакою тяжкого тілесного ушкодження є також інший розлад здоров'я, поєднаний '''зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину''' (не менш 33%). Під розладом здоров'я слід розуміти безпосередньо поєднаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об'єктивних даних з урахуванням документів, якими керується у своїй роботі експертна комісія. 

'''Ушкодження, що спричинило переривання вагітності''', незалежно від її строку, належить до тяжких за умови, що між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причинний зв'язок. Методика проведення експертизи у таких випадках викладена в Правилах проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи, затверджених МОЗ. Переривання вагітності спричинюється шляхом нанесення побоїв, поранень, застосування отруйних чи інших речовин тощо. У цьому полягає перша відмінність переривання вагітності як ознаки тяжкого тілесного ушкодження від переривання вагітності в результаті незаконного проведення аборту (ст. 134 КК України), при вчиненні якого винний застосовує інші способи штучного переривання вагітності. Друга відмінність обумовлюється суб'єктивним моментом: при вчиненні злочину, передбаченого ст. 134 КК України, умисел винного не спрямований на заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, як це має місце при вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 КК Украни. 

'''Непоправним знівечення обличчя''' визнається у тих випадках, коли ушкодження обличчя потерпілого не може бути виправним Під виправністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) з часом чи під дією нехірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідне хірургічне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається непоправним. Непоправне знівечення обличчя може бути результатом: обливання обличчя кип'ятком, кислотою чи іншою речовиною; нанесення глибоких чи значної кількості мілких шрамів за допомогою гострих предметів; обрізання вух чи носа. Такі ушкодження надають обличчю страхітливий і такий, що відштовхує, вигляд і, крім фізичної шкоди, спричиняють потерпілому велику психічну травму. 

Поняття знівечення - не медичне поняття, тому право кваліфікувати ушкодження обличчя як знівечення належить до компетенції слідчого та суду. Водночас не слідчий і суд, а судово-медичний експерт визначає вид ушкодження, його особливості, механізм утворення і встановлює, чи є це ушкодження виправним або невиправним. 

Знівечення інших частин голови, крім обличчя (верхня і задня частина голови, задня частина шиї) не утворює зазначеної ознаки. Водночас, непоправне знівечення верхньої передньої частини шиї слід кваліфікувати за ст. 121 КК України за цією ознакою. 

Якщо умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень є ознакою (способом чи наслідком) іншого злочину, його вчинення слід кваліфікувати за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, ч. 4 ст. 187 КК України). Кваліфікувати його ще й за ст. 121 КК України слід лише тоді, коли санкція статті (частини статті, що передбачає покарання за такий злочин, є менш суворою, ніж санкція, передбачена, відповідно, ч. 1 чи ч. 2 ст. 121 КК України.

'''Закінченим цей злочин є''': у разі визнання умисного тілесного ушкодження тяжким за ознакою його небезпечності для життя в момент заподіяння - з моменту вчинення такого діяння; у всіх інших випадках - з моменту настання наслідків, зазначених у ч. 1 ст. 121 КК України. 

'''Суб'єктом злочину є''' осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

'''Суб'єктивна сторона злочину''' характеризується прямим або непрямим умислом. Мета умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб (ч.2 ст. 121 КК України). Водночас, встановлення мотиву і мети при заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження є обов'язковим, оскільки у ряді випадків наявність певних мотиву чи мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями КК України. Так, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків слід кваліфікувати за ч. З ст. 345 КК України; умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень членам певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи з метою по вного або часткового їх знищення - за ч, 1 ст. 442 КК України. Це саме стосується ряду інших діянь, коли заподіяння умисного тяжкого тілесно го ушкодження обумовлене певним мотивом чи метою (зокрема ч. 3 ст. 350 КК України, ч. З ст. 377 КК України, ч. З ст 398 КК України). Кваліфікувати дії винних за таких обставин ще й за ст. 121 КК України не потрібно. Ставлення винного до смерті потерпілого (ч. 2 ст. 121) є необережним.

'''Кваліфікованими видами умисного тяжкого тілесного ушкодження''' ( ч. 2 ст. 121 КК України) є вчинення його:
# Способом, що має характер особливого мучення;
# Групою осіб;
# З метою залякування потерпілого або інших осіб;
# На замовлення або
# Спричинення ним смерті потерпілого. 

Умисне тяжке тілесне ушкодження, '''вчинене способом, що має характер особливого мучення''', має місце тоді, коли його заподіяння супроводжувалось особливим фізичним чи моральним стражданням або особливим (нестерпним) болем для потерпілого. Мученням можуть бути визнані будь-які дії, які мають наслідком зазначені страждання чи біль. Зокрема це можуть бути дії, спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, пиття чи тепла, залишення іі в шкідливих для здоров'я умовах, та інші подібні дії. Особливим проявом таких дій слід визнавати дії, які мають характер мордування або катування.

У ч. 2 ст. 121 КК України йдеться про групу осіб, утворену без попередньої змови. Вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження '''групою осіб''' за попередньою змовою або організованою групою також потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України. 

Умисне тяжке тілесне ушкодження, '''вчинене з метою залякування потерпілого або Інших осіб''', має місце тоді, коли такі ушкодження заподіюються для викликання в них почуття страху перед винним чи іншими особами. Залякування становить основний зміст погрози, однак страх не є самоціллю заподіяння зазначених ушкоджень. Найчастіше вони є засобом впливу на потерпілого чи інших осіб, щоб примусити їх виконати певну дію чи утриматись від її виконання. Іншими особами, на залякування яких спрямоване заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, можуть визнаватися будь-які особи, на яких, на думку винного, вчинення зазначених дій щодо потерпілого може вчинити бажаний для винного вплив. Такими особами можуть бути близькі родичі потерпілого, друзі, колеги по роботі тощо. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене з метою залякування потерпілого або інших осіб при вимаганні, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 189 КК України. 
Поняття замовлення у складі цього злочину полягає у тому, що тілесні ушкодження заподіюються особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди. 

Умисне тяжке тілесне ушкодження, '''що спричинило смерть потерпілого''', має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного. Якщо ж таке усвідомлення відсутнє, вчинене слід кваліфікувати як вбивство через необережність. 
На практиці особливу складність становить відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства. Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер І локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. 
Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку ж заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності. 
Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту нанесення ушкоджень і до смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має. 

== Необережне тяжке тілесне ушкодження ==

Вказаний злочин відрізняється від передбаченого ст. 121 КК України '''лише суб’єктивною стороною'''. 

У випадках, коли особа, яка заподіяла потерпілому тяжке тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 128 КК України. Не можна, наприклад, розцінювати як умисний злочин заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, одержаних при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. 

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»] №2 від 07.02.2003. 
[[Категорія:Кримінальне право]]

Шахрайство

2018-07-20T07:11:47Z

Tetiana.shulzhyk:

Шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. 

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 10] 

== Поняття шахрайства ==
Шахрайство — заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. 
== Склад злочину ==
'''''Об'єкт ''''' 
Об'єктом злочину у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном. 
'''''Об'єктивна сторона'''''
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

=== Класифікація ===

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення злочину, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством. 

==== Обман при шахрайстві ====

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. 

==== Зловживання довірою ====

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві. 

Слід мати на увазі, що коли потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною. 

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. 

=== Причинний зв'язок ===

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями зловмисника і наслідками для потерпілого. Так особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад злочину. 

Шахрайство - умисний злочин. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання. 

Шахраї, які вчинюють свої злочини у сфері економіки, не сприймають себе злочинцями, хоча і припускають, що порушують закон. 
Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків. 

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.
Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

== Психологічний портрет шахрая ==

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств. 

== Кваліфіковані види шахрайства ==

* Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних злочинів – ст.ст.185, 186, 187, 189-191, 262 КК України);
* Попередня змова групою осіб (спільно вчинили злочин декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення);
* вчинене у великих розмірах (спричинені збитки на суму від двохсот п’ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину)
* вчинене в особливо великих розмірах (спричинені збитки на суму від шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину)
* організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

== Відмінність шахрайства від суміжних злочинів ==

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані як незаконне привласнення або чужого майна, що випадково опинились у особи. 

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎‎]]

Договір дарування

2018-07-20T07:10:19Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]

== Поняття договору дарування ==
'''Договір дарування''' - це домовленість, за якою одна сторона (''дарувальник'') передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (''обдаровуваному'') безоплатно майно (дарунок) у власність (частини першої статті 717 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

== Сторони договору ==
Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада. 
Від імені дарувальника договір може укласти його представник щодо того майна, яке вказано у довіреності. В довіреності обов'язково зазначається ім'я обдаровуваного. 

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника, окрім укладання договору пожертви). 
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (частина друга стаття 68, частина друга стаття 720 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному.

== Предмет договору ==
Не вилучені з цивільного обороту ''рухомі речі'',( в тому числі гроші й цінні папери), ''нерухомі речі'', а також ''майнові права'', якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

== Форма договору ==
'''''Усна:''''' застосовується для договорів дарування предметів особистого користування та побутового призначення. 
'''''Проста письмова:''''' для договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та за умови, що згідно з законом не потрібне нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація відповідного договору ([http://www.xn--80aqeejfmlki0b7ds0a.com.ua/zrazok-dogovoru/daruvannia/78-2009-05-02-16-36-06.html ''зразок договору дарування'']). 
'''''Письмова нотаріальна:''''' при даруванні валютних цінностей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15-93 декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93]) на суму, яка не перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 
'''''Письмова нотаріальна з наступною державною реєстрацією:''''' у випадку дарування нерухомого майна.

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Дарувальник ||
* скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу; 
* відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився; 
* вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання; 
* вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від бдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок; 
* вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи; 
* зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей; 
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; 
* зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову,культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
||
* повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості. Які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб; 
* відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком у випадку, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного.

|-
| Обдаровуваний ||
* зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини; 
* у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості; 
* право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.
||
* обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо); 
* у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, -відшкодування його вартості; 
* у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
|}

== Підстави припинення договору ==
1) відмова однієї зі сторін; 
2) розірвання договору: 
а) на вимогу дарувальника:
* щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей; 
* якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування; 
* якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; 
* якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
б) на вимогу обдаровуваного: [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 на загальних підставах], визначених статтею 651 Цивільного кодексу України. 
3) недійсність договору. 

У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0021323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 16 березня 2011 року "Договір дарування"]
|}

[[Категорія: Договір дарування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Нотаріальне посвідчення правочинів

2018-07-20T07:03:24Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] від 16.01.2003 № 435-IV; 
* Закон України « [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Про нотаріат]» від 02.09.1993 № 3425-XII; 
* Наказ Міністерства юстиції України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]" від 22.02.2012 № 296/5 ; 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] від 10.01.2002 № 2947-III; 
* Закон України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Про іпотеку]» від 05.06.2003 № 898-IV; 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] від 25.10.2001 № 2768-III. 
* Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5479-17 «Про аграрні розписки»] від 06.11.2012 № 5479-VI.
== Поняття правочинів ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є]: 
{| class="wikitable"
|-
| ''Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків''
|}
==== Види правочинів ====
{| class="wikitable"
|-
| одностороні || дво- чи багатосторонні
|}
===== Односторонніми є =====
* Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (наприклад, волевиявлення спадкодавця-заповідача при складанні заповіту). 
* Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. 
* Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. 
===== Дво- чи багатосторонніми =====
* Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. 

'' Правочин посвідчується нотаріусом '', якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині. 
Коли нотаріус з'ясує дійсні наміри сторін і виявить суттєві моменти правочину, він зобов'язаний перевірити, чи відповідає зміст цього правочину вимогам закону. 
== Вимоги до документів, в яких викладається правочин ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 43 Закону України «Про нотаріат»] під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. 
Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діє уповноважений орган та/або посадова особа, перевіряється нотаріусом на підставі установчих документів, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до нього, та документів, що підтверджують повноваження органів та/або посадових осіб. Нотаріус перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчинюється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. 

'''''При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії'''''

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Стаття 43 ЗУ « Про нотаріат»] визначає, що встановлення особи здійснюється за ''паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина'', який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів. 

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 47 Закону України «Про нотаріат»] встановлюються й чіткі та однозначні вимоги до документів, в яких викладається правочин: 

* документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ. 
* тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко. 
* дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. 
* прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами - із зазначенням дати їх народження. 
* для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи.
* мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем. 
=== правочини, нотаріальне посвідчення яких передбачено законом ===
* договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна (ст. 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦК України); 
* іпотечні договори, договори про заставу засобів, космічних об'єктів (ст. 18 Закону України «Про іпотеку», ст. 13 Закону України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Про заставу]», ст. 577 ЦК України); 
* договори про спільну часткову на земельну ділянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) (ст. 88, 128, 132,142 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]»); 
* договори купівлі-продажу (приватизації) державного майна, відчуження приватизованого майна (ст. 27 Закону України «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2163-12 Про приватизацію державного майна]», ст. 23 Закону України «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2171-12 Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)]»; 
* договори про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори; договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 69, 78, 89, 94, 109, 189, 190 Сімейного кодексу України); 
* договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше (стаття 793 ЦК України); 
* договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи,, договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа (ст. 799, 828 ЦК України); 
* договори про створення акціонерних товариств, якщо товариства створюються фізичними особами (ст. 153 ЦК України); 
* договори управління нерухомим майном (ст. 1031 ЦК України); 
* договори про зміну черговості одержання права на спадкування (ст. 1259 ЦК України); заповіти (ст.ст. 1247, 1249 ЦК України); 
* довіреності на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма довіреності; довіреність, що видається в порядку передоручення (ст. 245 ЦК України); 
* інші правочини, для яких чинним законодавством передбачена обов'язкова нотаріальна форма. 

За домовленістю сторін нотаріуси посвідчують інші правочини, укладені у письмовій формі, нотаріальне посвідчення яких законом не передбачено (наприклад: договори позики, позички, договори про визначення часток або про зміну розміру часток, договір доручення тощо).
== Куди звернутися ==
Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком випадків, передбачених ЗУ "Про нотаріат" та інших випадків, передбачених законодавством України. 
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину , нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. 
Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори чи поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в посвідчувальному написі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, в установі, організації та ін.) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями. 
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних). 
== Вартість ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 19 Закону України «Про нотаріат»]. 
Державне мито чи плата за посвідчення договору про відчуження майна при його зміні або розірванні сторонам не повертається. 
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою ст. 31 Закону України «Про нотаріат» 

== Строки розгляду питання ==
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про нотаріат», нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Водночас нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальну дію, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб також інші документи, які вбачаються необхідними для вчинення нотаріальної дії (відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/3425-12/ed20120517 ст. 47 Закону України "Про нотаріат"]). 

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/3425-12/ed20120517 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про нотаріат"] за умови здійснення оплати нотаріальної дії, сплати інших загальнообов'язкових платежів нотаріальна дія повинна бути вчинена в день подачі всіх документів. Отже, у випадку наявності всіх підстав вчинення нотаріальної дії нотаріус не має права відкладати чи зупинити її вчинення. 

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. 

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця. 

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. 

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/3425-12/ed20120517 п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат"] нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії. Саме цей критерій повинен бути основою вчинення будь-якої нотаріальної дії або здійснення відмови в її вчиненні. 

Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій. 

== Підстави для відмови ==

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 

# вчинення такої дії суперечить законодавству України; 
# не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 
# дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 
# є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 
# з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 
# правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 
# особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 
# особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 
# в інших випадках, передбачених законом. 

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. 

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. 

Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. 
== Порядок оскарження ==
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. 

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. 

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 50 Закону України "Про нотаріат"] йдеться про оскарження нотаріальної дії, відмови у вчиненні нотаріальної дії та нотаріального акта. Оскарження відбувається в порядку позовного провадження. У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус - працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори. 

Оскарження нотаріальної дії може мати місце у випадку, якщо особа вважає її вчинення неправомірним або таким, що не відбулося. У такому разі предметом спору буде правомірність вчинення нотаріальної дії, питання про визнання її недійсною або невчиненою. Слід зазначити, що правомірність вчинення нотаріальної дії існує доти, доки інше не доведено в судовому порядку. 

Оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно (неправомірно) відмовив у вчиненні нотаріальної дії, порушивши тим самим покладений на нього обов'язок щодо вчинення нотаріальних дій. У такому разі оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій повинні обов'язково обґрунтовуватися причини такої відмови (див. коментар до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України "Про нотаріат]"). 

Окремо слід звернути увагу на питання оскарження нотаріального акта. Поняття нотаріального акта є значно ширшим за поняття "нотаріальна дія" і являє собою будь-яку дію, що є складовою частиною нотаріальної діяльності, і вчиняється нотаріусом у межах виконання власних повноважень (див. коментар до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"]). Наприклад, до нотаріальних актів слід відносити надіслання запитів у рамках спадкової справи тощо. Таким чином, винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії також є нотаріальним актом. Поряд із цим винесення такої постанови не передбачено стосовно нотаріального акта. При цьому законом не забороняється оскарження будь-яких нотаріальних актів з метою заборони нотаріусу вчиняти певні процесуальні дії або навпаки - зобов'язання його до вчинення необхідних дій. З огляду на це виглядає необґрунтованою думка, що певні нотаріальні акти взагалі не оскаржуються, оскільки мають проміжний характер та безпосереднім чином не впливають на права та обов'язки учасників нотаріального процесу. 

Положення закону про можливість оскарження нотаріального акта є важливим з точки зору захисту прав та інтересів особи, інтересів якої стосується вказаний акт. Зокрема, це надає право оскаржити не тільки нотаріальну дію або відмову в її вчиненні, але й окрему конкретну дію нотаріуса, яка не відповідає чинному законодавству. Наприклад, у разі заведення спадкової справи нотаріусом у порушення вимог щодо належного місця її заведення (див. коментар до ст. 67 до Закону України "Про нотаріат"), що само по собі не є вчиненням нотаріальної дії, заінтересований спадкоємець має право оскаржити цей нотаріальний акт у судовому порядку і визнати його недійсним як такий, що вчинено з порушеннями. 

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Тобто закон визначає досить широке коло осіб, які правомочні оскаржувати нотаріальні дії, відмови в їх вчиненні та нотаріальні акти. Так, якщо відмова у вчиненні нотаріальної дії можлива лише відносно особи, яка звернулася за її вчиненням (див. коментар до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України "Про нотаріат"]), то право на оскарження такої відмови має не тільки ця особа, але й інші, чиїх прав та інтересів стосується даний нотаріальний акт або нотаріальна дія (наприклад, спадкоємці померлого). 

В юридичній літературі вказується на те, що предметом судової діяльності по даній категорії справ є перевірка законності та обґрунтованості дії нотаріальних органів, інших органів або посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії або які відмовили в їх вчиненні. При оскарженні в суд відмови у вчиненні нотаріальної дії предмет доведення повинен визначатися з урахуванням підстав відмови у вчиненні нотаріальних дій, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України "Про нотаріат"]. Оскільки від встановлення або невстановлення перелічених обставин залежить висновок про законність та обґрунтованість відмови у вчиненні нотаріальної дії, факти, які підтверджують або спростовують їх наявність чи відсутність, увійдуть до предмета доведення по даній справі. 

Важливо також зазначити, що оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе лише у разі винесення нотаріусом постанови про відмову в її вчиненні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 див. коментар до ст. 49 Закону України "Про нотаріат")]. 
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎‎]]

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

2018-07-20T06:58:09Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]

== Які органи та установи здійснюють нагляд? ==
Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей, які проживають на території України, здійснюється '''''службами у справах дітей''''' за місцем проживання усиновлювачів до досягнення дітьми вісімнадцяти років.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 103 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]) 
Облік усиновлених дітей, які проживають за межами України, та нагляд за дотриманням їх прав здійснюють '''''консульські установи та дипломатичні представництва України''''' за дорученням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) до досягнення дітьми вісімнадцяти років.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 2 пункту 103 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"]) 
У разі усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини не проводиться.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 3 пункту 103 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905 "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей"])

== Порядок та способи здійснення нагляду ==
Служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів '''''щороку протягом перших трьох років''''' після усиновлення дитини перевіряє умови її проживання та виховання, а в подальшому - '''''один раз на три роки''''' до досягнення дитиною вісімнадцяти років.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
Перевірка проводиться із збереженням таємниці усиновлення. За результатами перевірки складається звіт в якому зазначаються відомості про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, стосунки в родині.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 2 пункту 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
Звіти зберігаються службою у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів '''''протягом трьох років''''' після досягнення дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються із складенням відповідного акта.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 3 пункту 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
Відомості про усиновлену дитину та інформація про результати нагляду за умовами її проживання і виховання заносяться до Книги обліку усиновлених дітей, за умовами проживання і виховання яких здійснюється нагляд.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 4 пункту 104 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
У разі виявлення фактів порушення прав дитини служба у справах дітей '''''протягом місяця''''' вживає заходів щодо їх усунення.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 105 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
Якщо протягом місяця не вдається усунути причини, що призводять до порушення прав дитини, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за клопотанням служби у справах дітей звертається до суду з позовом про скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним або позбавлення усиновлювачів батьківських прав.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF абзац 2 пункту 105 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 
Про зміну місця проживання усиновлювачів та дитини служба у справах дітей протягом місяця письмово повідомляє службу у справах дітей за місцем її нового проживання для організації нагляду за умовами проживання і виховання дитини. До повідомлення додається копія рішення суду про усиновлення дитини, копії звітів про результати перевірок умов проживання усиновленої дитини.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункт 106 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 905]) 

== Порядок та способи здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають за межами України ==
Для забезпечення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають за межами України, Міністерство соціальної політики України протягом місяця від дня надходження рішення суду про усиновлення дитини надсилає до МЗС наступні документи: 
* копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у чотирьох примірниках;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках);
* зобов’язання заявника нотаріально засвідчене адресоване Мінсоцполітики та консульській установі чи дипломатичному представництву України;
* виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;
* копію рішення суду про усиновлення дитини. 
На підставі рішень суду, рішень консульських установ чи дипломатичних представництв України про усиновлення дитини МЗС реєструє усиновлених дітей, які проживають за межами України. 
МЗС '''''у місячний строк''''' після надходження документів від Мінсоцполітики надсилає до відповідної консульської установи чи дипломатичного представництва України доручення щодо взяття дитини на консульський облік та здійснення нагляду за дотриманням її прав. 
Консульська установа чи дипломатичне представництво України здійснює нагляд за дотриманням прав усиновленої дитини на підставі доручення МЗС та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права щодо захисту прав дітей. 
Під час взяття на консульський облік усиновленої дитини відповідна консульська установа чи дипломатичне представництво України надають усиновлювачам зразок звіту про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини, який подається усиновлювачами, і графік подання звітів усиновлювачами до досягнення дитиною вісімнадцяти років. 
Консульська установа чи дипломатичне представництво України аналізує звіти усиновлювачів про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини і щороку до 1 лютого надсилає МЗС інформацію про здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають за межами України. МЗС узагальнює подану інформацію та до 1 березня поточного року передає її до Мінсоцполітики. 
Звіти усиновлювачів про умови проживання та стан здоров'я усиновленої дитини зберігаються у відповідній консульській установі чи дипломатичному представництві України протягом трьох років після досягнення дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються із складенням відповідного акта.

=== Заходи, якими забезпечується здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають за межами України ===
# Проведення співбесіди з усиновлювачами під час взяття на консульський облік усиновленої дитини;
# відвідування родини усиновлювачів та усиновлених дітей, за результатами якого складається акт, що затверджується керівником консульської установи чи дипломатичного представництва України;
# проведення аналізу отриманих звітів про умови виховання і стан здоров’я усиновлених дітей, що надійшли від усиновлювачів;
# проведення аналізу отриманої інформації про умови виховання і стан здоров’я усиновленої дитини, що надійшла від компетентного органу країни проживання;
# спілкування за допомогою засобів зв’язку з усиновлювачами та усиновленою дитиною щодо умов виховання і стану здоров’я усиновленої дитини, за результатами якого складається акт, що затверджується керівником консульської установи чи дипломатичного представництва.

=== Заходи за результатами виявлення порушення прав усиновлених дітей, які проживають за межами України ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України, яким стало відомо про факт порушення прав усиновленої дитини, вживають заходів до захисту її прав. 
У разі отримання інформації про порушення прав та законних інтересів дітей, які усиновлені іноземцями або громадянами України, які проживають за межами України, консульська установа чи дипломатичне представництво України разом з компетентними органами країни проживання здійснює заходи, спрямовані на перевірку такої інформації, а також умов проживання та виховання усиновленої дитини, за результатами якої надсилають до МЗС звіт. 
У разі коли не вдається усунути причини, що призводять до порушення прав дитини, консульська установа чи дипломатичне представництво України за місцем проживання усиновленої дитини в межах своїх повноважень сприяє вирішенню питання про скасування усиновлення або визнання його недійсним. 
Відповідна консульська установа чи дипломатичне представництво України надсилає до МЗС в копії та до Мінсоцполітики оригінали таких документів: 
* висновок про доцільність (недоцільність) скасування усиновлення або визнання його недійсним та відповідність його інтересам дитини (дітей);
* копії паспортів усиновлювачів та усиновленої дитини;
* нотаріально засвідчену заяву усиновлювачів про скасування усиновлення за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* нотаріально засвідчену заяву усиновленої дитини віком від 14 років про скасування усиновлення або визнання його недійсним, а також збереження її прізвища, ім’я та по батькові, які дитина одержала у зв’язку з усиновленням, або відновлення її прізвища, ім’я та по батькові, які вона мала до усиновлення. Після скасування усиновлення або визнання його недійсним відповідна консульська установа чи дипломатичне представництво України сприяє поверненню дитини в Україну. 
Подальше влаштування такої дитини здійснює служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]] [[Категорія: Усиновлювачі]] [[Категорія: Міністерства]] [[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Строк та термін в цивільному праві

2018-07-19T15:14:10Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-13 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10]

== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:]
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 

'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''

== Види цивільно-правових строків ==

Розмаїття строків, що регулюються цивільним правом, зумовлює потребу їхньої класифікації. ''Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:''

'''''Залежно від того, де і ким вони визначаються строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 ЦК), строк позовної давності та інші.
|-
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
|-
| Судові строки || це строки, що встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.

|}

'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з яки¬ми пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові са¬мостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
|-
| Правоприпиняючі || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
|-
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Так, якщо особа за¬губила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.
|}

'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
|-
| Диспозитивні строки || тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Нап¬риклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
|}
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Визначені календарною датою || (строк повернення боргу).
|-
| Певним періодом часу || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна).
|-
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події).
|}

== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 253 Цивільного Кодексу України:]
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
* Що стосується закінчення строку то згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 254 Цивільного Кодексу України:]
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
* Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
* Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 255 Цивільного Кодексу України:]
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

== Позовна давність ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Значення позовної давності полягає у стабілізації й упорядкуванні цивільно-правових відносин, зміцненні договірної дисципліни, полегшенні роботи юрисдикційних органів. Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу1. Встановлення строку позовної давності має і суттєве процесуальне значення, оскільки із спливом тривалого часу ускладнюється (навіть унеможливлюється) збирання доказів, необхідних для розгляду справи судом.

Таким чином, встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому.

Надане законодавцем визначення позовної давності не можна тлумачити буквально, помилково вважати, що оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, то після спливу цього строку особа позбавляється можливості звернутися до суду. Такий підхід нівелює сутність позовної давності як інституту матеріального права, адже суд повинен прийняти позов і після спливу позовної давності, він застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі та за наявності поважних причин може поновити строк позовної давності (ст. 267 ЦК). Який висновок можна зробити з цього визначення, з урахуванням співвідношення статей 256,267 ЦК? 3. В. Ромовська зазначає, що позовна давність змінює сам характер звернення до суду: якщо в межах позовної давності звернення до суду - це вимога про захист, то після спливу позовної давності звернення має характер прохання, оскільки реальний захист залежить від ставлення відповідача до застосування позовної давності та суду до причин пропущення позовної давності. І це дійсно так, якщо у ст. 256 ЦК, у якій сформульовано легальне визначення, йдеться про вимогу про захист права, тоді як ч. 2 ст. 267 ЦК вказує, що заява про захист цивільного права приймається судом незалежно від спливу позовної давності1. Така заміна невипадкова.

Строки позовної давності можуть бути двох видів: 
* загальні (ст. 257 ЦК) 
* спеціальні (ст. 258 ЦК).
== Загальний строк позовної давності ==
Загальний строк позовної давності встановлено '' у три роки ''
== Спеціальна позовна давність ==
Спеціальна позовна давність, що встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин, може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 
Скорочена позовна давність в один рік застосовується до вимог: 
# про стягнення неустойки (штрафу, пені); 
# про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації; 
# про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної власності (ст. 362 ЦК); 
# у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК); 
# про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК); 
# у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК); 
# про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК).

Більш тривалі строки позовної давності застосовуються у двох випадках: про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману - п'ять років; про застосування наслідків нікчемного правочину - десять років. Перелік підстав застосування спеціальної позовної давності, що міститься у ст. 258 ЦК, не є вичерпним і може знаходити продовження у відповідних нормах ЦК (наприклад, ст. 786 ЦК) та інших законів.

Незважаючи на те, що строки позовної давності встановлені законом, вони можуть бути збільшені за домовленістю сторін, укладеною в письмовій формі. Однак вказане положення не надає сторонам права змінювати порядок обчислення позовної давності.

Строки позовної давності поширюються на всі цивільно-правові відносини, за винятком зазначених у ст. 268 ЦК. Згідно з останньою строки позовної давності не поширюються, зокрема, на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом; вимоги вкладника до банку (фінансової) установи про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; вимоги власників або іншої особи про визнання незаконним акта органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, якими порушено їх право власності або інші речові права; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про виплату страхової суми, страхового відшкодування. Крім того, позовна давність не застосовується до позовів власника про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних із неправомірним позбавленням володіння (негаторних позовів), оскільки правопорушення триває у часі'.

Зазначений перелік не є вичерпним, законом можуть бути встановлені й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

[[Категорія: Доробити]]

Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів

2018-07-19T14:43:45Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950] 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV] 

[http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.08.2017 р.] 
== Право звільнення споживача від сплати судового збору ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр ст. 42 Конституції України] держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. 
Частиною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 1 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів”] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. 
== Колізія між Законом України “Про захист прав споживачів” та Законом України “Про судовий збір ==
Певний час існувала суперечність між положеннями двох Законів, що регулюють одні й ті ж правовідносини, а саме ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” та ст. 5 Закону України “Про судовий збір” стосовно обов’язку сплати споживачем судового збору. 
На практиці окремі суди за позовними заявами захисту прав споживачів залишають такі позовні заяви без руху у зв’язку із не сплатою позивача судового збору у загальному порядку, посилаючись у своїх ухвалах, що ст. 5 Законом України “Про судовий збір” не передбачено пільг для даної категорії споров. 
Практика окремих судів є хибною, оскільки залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору позбавляє таких споживачів права на справедливий судовий розгляд, що також є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
== Роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору ==
Остаточну позицію щодо звільнення від сплати судового збору під час здійснення цивільного судочинства висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Листі від 09.08.2017 р. N 93-1517/0/4-17 щодо застосування [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”], а саме: 

Норма ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав. 

Спеціальний Закон — це саме Закон України “Про захист прав споживачів”. 

Крім того у цьому ж Листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що застосування передбаченої ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову. 
 

[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Суди ]]

Адвокатський запит

2018-07-19T14:37:58Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2#n2 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]
# [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/120.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran25#n25 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran2#n2 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII]

== Поняття адвокатського запиту ==

'''Адвокатський запит''' — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

== Оформлення адвокатського запиту ==

''До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом'':
* копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,
* ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
'''Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
'''
== Надання відповіді на адвокатський запит ==

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, '''''зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів''''' з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, '''''строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження''''', про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України «Про доступ до публічної інформації»].

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

== Відповідальність за ненадання інформації на адвокатський запит ==

Відповідно до статті 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»], відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Вимога про надсилання договору про надання правової допомоги є незаконною, адже адвокатська угода з клієнтом може містити відомості, що становлять адвокатську таємницю. Також, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»], забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, інших осіб, надання відомостей, що є адвокатською таємницею.

В інших випадках порушення права на адвокатський запит адвокат може керуватися:
* статтею 397 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2#n2 Кримінального кодексу України], що встановлює відповідальність за вчинення перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці;
* статтею 212-3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran25#n25 Кодексу України про адміністративні правопорушення], що встановлює відповідальність у вигляді штрафу за порушення права на інформацію (тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
* статтею 60 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran2#n2 Закону України "Про запобігання корупції"], якою встановлюються вимоги щодо прозорості та доступу до інформації.

[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Захист прав споживачів кредитних послуг

2018-07-19T11:03:29Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року № 661-VI.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03 Постанова правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12.11.2003 № 492.]

== Порушення прав споживачів кредитних послуг ==
При наданні кредитів Законодавство України висуває низку обов'язкових вимог до банків, що надають кредити населенню.
'''''Зокрема, банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати клієнту (під розпис) наступну інформацію ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів"]):''''' 

# наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача;
# орієнтовну сукупну вартість кредиту й вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо (тобто скільки клієнт заплатить загалом і відсотків у тому числі);
# варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їхню частоту й обсяги (тобто не один варіант, а декілька);
# можливість дострокового повернення кредиту і його умови (це має бути обов'язково прописано в договорі);
# переваги й недоліки пропонованих схем кредитування. 

Банк при видачі кредиту, зобов'язаний надати позичальникові для підписання договір, що відповідає вимогам законодавства до кредитних договорів (ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону "Про фінансові послуги й державне регулювання ринків фінансових послуг]"). Так у '''договорі''', серед іншого, має бути зазначено: '''відповідальність обох сторін''', а не тільки позичальника за невиконання або неналежне виконання умов договору, порядок, зміни й припинення дії договору.

==Зміст істотних умов кредитного договору==
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Згідно статті 1055 ЦК України] 
* Кредитний договір укладається у ''письмовій формі. 
* Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. 
Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. 
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Однак, не зважаючи на дані обставини, при видачі кредитів у вигляді кредитних карток, споживачам кредитних послуг працівники банку надавали для підпису та ознайомлення лише Заявки, які, згідно чинного законодавства України, не можуть вважатися договором. При порушенні вищевказаних норм, банк позбавляє споживача кредитних послуг права на
Законодавство України не передбачає заміну кредитного договору заявою, а чітко встановлює його форму. 

Згідно Закон України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/661-17 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку]», яким було внесено зміни до Цивільного Кодексу України та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] про те, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. 
Якщо у кредитному договорі банк встановив умову про право банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку, то така умова є недійсною. 

''Про наявність простроченої заборгованості клієнти банку дізнаються, переважно, отримавши листа з вимогою про погашення простроченої заборгованості''.

'''Слід мати на увазі: Отримавши лист-вимогу''' про погашення простроченої заборгованості, про яку Вам не відомо, потрібно звертатися у відділення банку, в якому ви отримували кредит з вимогою про роз’яснення причин виникнення простроченої заборгованості. 
Також споживач кредитних послуг має право вимагати видачу розрахунку погашення заборгованості згідно кредитного договору.

Отримавши розрахунок погашення заборгованості згідно кредитного договору особа зможе сама дізнатися з якого моменту виникла прострочена заборгованість та з якого моменту була підвищена відсоткова ставка та чи була вона взагалі підвищена. 

Якщо виявилося, що відсоткова ставка була підвищена без Вашого відому, споживач кредитних послуг залишає за собою право вибору подальшого врегулювання даного спору: 
== Види врегулювання спору ==
* Досудове врегулювання – це письмова вимога в банк про зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором.
* Судове врегулювання спору – позовна заява до місцевого суду про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період в якому вона була підвищена.

''Зверніть увагу, що при зверненні до суду, згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ «Про захист прав споживачів»,] а в даному випадку боржник, це є споживач кредитних послуг, судовий збір не сплачується (ст.. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).''

[[Категорія: Цивільне]]
[[Категорія: Договірне]]

Кримінальна відповідальність за зайняття незаконною діяльністю з організації або проведення азартних ігор, лотерей

2018-06-27T13:07:30Z

Tetiana.shulzhyk:

== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні"]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]

== Що визнається гральним бізнесом ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Відповідно до ст. 1 Закону "Про заборону грального бізнесу в Україні"] '''гральний бізнес''' - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

'''азартна гра''' - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

==== До азартних ігор не відносяться ====

* організація та проведення лотерей;
* організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;
* гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
* гра на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
* розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;
* розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
* розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей;

== Склад злочину передбаченого статтею 203 2 Кримінального кодексу України ==
==== Об'єкт злочину ====
конституційні принципи пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.
==== Об'єктивна сторона ====
полягати у створенні і забезпеченні належного функціонування грального закладу і грального обладнання, підготовці персоналу, забезпеченні безпеки процесу гри, визначенні правил гри, контролі за отриманням доходів та їх розподілом тощо.
==== Суб'єктивна сторона ====
прямий умисел, корисливі мотиви, з метою отримання незаконного прибутку.
==== Суб'єкт злочину ====
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років.

== Відповідальність за зайняття гральним бізнесом в Україні ==

'''''Відповідно до ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні"]'''''

До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів.

'''''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Відповідно до ст. 203 2 Кримінального кодексу України] санкція статті передбачає:'''''

1. Зайняття гральним бізнесом -карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, -караються штрафом від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[[Категорія: Кримінальне право]]