WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Патент як охоронний документ та порядок його отримання

2026-04-10T06:47:52Z

Tetiana.shtyk: /* Як проводиться експертиза заявки */

== Нормативна база==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1411-24#Text Наказ Міністерства економіки України від 09 вересня 2024 року № 23301 "Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель"]

== Які права патент надає його власнику ==

Патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Патент на винахід (корисну модель) надає його власнику наступні права:

* використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту;
* використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі);
* забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»] порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі);
* передавати на підставі договору виключні майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом;
* давати будь-якій особі дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом;
* подавати до Національного органу інтелектуальної власності для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі), крім патенту на секретний винахід (секретну корисну модель).

== Хто має право на одержання патенту ==

Право на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) має винахідник.

Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі), якщо інше не передбачено угодою між ними.

Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, якщо інше не передбачено договором.

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.

Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Національного органу інтелектуальної власності або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі) (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n115 статті 8 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"])

== Куди звернутися ==

Особа, яка бажає зареєструвати винахід і має на це право, подає до Національного органу інтелектуальної власності заявку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/943-2022-%D1%80#Text Національний орган інтелектуальної власності - Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій”]).

Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.

За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

На заявки в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника) (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n135 частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

== Які документи повинна містити заявка ==

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов’язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

Заявка на винахід (корисну модель) складається українською мовою і повинна містити:

* заяву про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);
* опис винаходу (корисної моделі);
* формулу винаходу (корисної моделі);
* креслення (якщо на них є посилання в описі);
* реферат.
У заяві про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Національного органу інтелектуальної власності, зокрема у відомостях про заявку чи про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n135 частин 5 та 6 статті 12 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

== Як проводиться експертиза заявки ==

Експертиза заявки складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться Національним органом інтелектуальної власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n193 статті 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»].

Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою.

На підставі такого висновку Національний орган інтелектуальної власності приймає рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову в такій реєстрації.

Рішення Національного органу інтелектуальної власності разом з висновком експертизи надсилається заявнику.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Національного органу інтелектуальної власності разом з висновком експертизи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.

== За яких умов здійснюється реєстрація патенту ==

На підставі рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) Національний орган інтелектуальної власності здійснює державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей.

Державна реєстрація винаходу (корисної моделі) здійснюється за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і сплаченого збору за публікації про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі). Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).

Якщо протягом трьох місяців з дати одержання заявником рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) документ про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі) і збір за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) не надійшли до Національного органу інтелектуальної власності, державна реєстрація винаходу (корисної моделі) не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.

Строк надходження документа про сплату державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі), строк сплати збору за публікацію про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) продовжується, але не більш як на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), за умови сплати збору за подання цього клопотання (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n272 статті 22 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

== Коли здійснюється публікація про видачу патенту==

Одночасно з державною реєстрацією винаходу (корисної моделі) Національний орган інтелектуальної власності здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).

Не пізніше трьох місяців від дати опублікування відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) Національний орган інтелектуальної власності публікує опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).

Після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

Відомості про державну реєстрацію секретного винаходу (секретної корисної моделі) не публікуються (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n286 статті 23 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

== В який термін здійснюється видача патенту ==

Видача патенту здійснюється Національним органом інтелектуальної власності у місячний строк після його державної реєстрації.

Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

Патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n306 частини 1 статті 25 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі]").

== Які підстави припинення дії патенту ==

Володілець патенту в будь-який час може відмовитися від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), повністю або частково в межах опублікованої формули винаходу (корисної моделі) на підставі заяви, поданої до Національного органу інтелектуальної власності.

Часткова відмова від прав здійснюється шляхом виключення незалежних пунктів формули або виключення одного чи декількох незалежних пунктів формули та підпорядкованих таким незалежним пунктам залежних пунктів, або шляхом внесення змін до незалежного (незалежних) пункту (пунктів), за умови що таке виключення та (або) зміна призводять до зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією.

Повна або часткова відмова від прав набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Не допускається повна або часткова відмова від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим в Національному органі інтелектуальної власності, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n412 частини 1 статті 32 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

== У яких випадках патент визнається недійсним ==

Права на винахід (корисну модель) можуть бути визнані в судовому порядку недійсними повністю або частково у разі:
* невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n105 статтею 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»];
* наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;
* порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n459 частини другої статті 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі]»;
* державної реєстрації винаходу (корисної моделі) внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

При визнанні прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково в судовому порядку Національний орган інтелектуальної власності повідомляє про це у Бюлетені.

Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі).

Визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними частково здійснюється шляхом виключення незалежних пунктів формули або виключення одного чи декількох незалежних пунктів формули та підпорядкованих таким незалежним пунктам залежних пунктів, або шляхом внесення змін до незалежного (незалежних) пункту (пунктів), за умови що таке виключення та (або) зміна призводять до зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією.

Зміни до незалежного пункту формули можуть вноситися шляхом зміни наявних у такому пункті формули ознак або внесення до нього ознак. При цьому вноситися можуть лише ознаки, наявні у підпорядкованих такому незалежному пункту залежних пунктах формули (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n421 статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"]).

[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T08:14:12Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=13.-,%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%3A,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2013%20%D0%B2 відповідно до пункту 13 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=16.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1). відповідно до пункту 16 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96,%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96. відповідно до пункту 28 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#Text:~:text=%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B2%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%83,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до пункту 34 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T08:10:57Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=13.-,%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%3A,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2013%20%D0%B2 відповідно до пункту 13 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=16.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1). відповідно до пункту 16 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#Text:~:text=%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B2%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%83,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%B2%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до пункту 34 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T08:05:53Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=13.-,%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%3A,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2013%20%D0%B2 відповідно до пункту 13 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=16.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1). відповідно до пункту 16 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T08:02:38Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top:~:text=13.-,%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%3A,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B5%D0%B1%2D%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%96%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.,-%7B%D0%90%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2013%20%D0%B2 відповідно до пункту 13 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T08:00:22Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#Text:~:text=13.%20%D0%90%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%3A відповідно до пункту 13 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами]).

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:50:53Z

Tetiana.shtyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:48:14Z

Tetiana.shtyk: /* Умови отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів, додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:46:53Z

Tetiana.shtyk: /* Умови отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC,%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F)%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 3 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:43:37Z

Tetiana.shtyk: /* Строки користування надрами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%20%2D%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC. відповідно до частини 5 статті 15 Кодексу України про надра]).

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:34:56Z

Tetiana.shtyk: /* Строки користування надрами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n133:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 2 статті 15 Кодексу України про надра]).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:32:21Z

Tetiana.shtyk: /* Строки користування надрами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено.

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:31:17Z

Tetiana.shtyk: /* Види користування надрами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n124:~:text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 1 статті 14 Кодексу України про надра]).

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:28:11Z

Tetiana.shtyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:26:49Z

Tetiana.shtyk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97. відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:23:03Z

Tetiana.shtyk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-17T07:21:18Z

Tetiana.shtyk: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n120:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 2 статті 13 Кодексу України про надра]).

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:46:38Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:41:19Z

Tetiana.shtyk: /* Умови отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=2)%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%3B відповідно до пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:38:46Z

Tetiana.shtyk: /* Умови отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та вище зазначених документів додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:29:34Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752:~:text=11)%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0,%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%3B пункту 11 частини 1 статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:26:39Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752 пункту 11 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8)%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80). відповідно до частини 1 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:22:29Z

Tetiana.shtyk: /* Строки користування надрами */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752 пункту 11 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T13:19:59Z

Tetiana.shtyk: /* Умови отримання дозволу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752 пункту 11 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

==== Умови отримання дозволу ====
Для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 16-2 Кодексу України про надра]).

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T12:56:39Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752 пункту 11 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

==== Умови отримання дозволу ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 частини другої статті 16-2 Кодексу України про надра], для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами

2026-03-12T11:47:36Z

Tetiana.shtyk: /* Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2665-14 Закон України “Про нафту і газ”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 «Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»]

== Загальні положення ==
'''Надра''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''Користувачами надр''' можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачами надр не можуть бути:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

== Види користування надрами ==

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);

виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

== Строки користування надрами ==

Надра надаються у строкове платне користування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодексом України про надра].

Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

== Отримання спеціальних дозволів без проведення аукціону ==

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається без проведення аукціону (електронних торгів) у разі:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) за власні кошти виконав геологічне вивчення ділянки надр, оцінку розвіданих запасів корисних копалин, апробацію прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин, яка затверджена Державною комісією України по запасах корисних копалин, та подав документи для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на відповідній ділянці надр не більше двох років після закінчення строку дії відповідного спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ);

2) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр;

3) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання), а також для видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб (крім виробництва фасованої питної води та (або) передачі її для фасування, та (або) для питного водопостачання) - за умови що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 метрів кубічних на добу;

4) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням підземних вод (крім мінеральних) для питного водопостачання, видобування підземних вод (крім мінеральних), а також для питного водопостачання - незалежно від обсягу видобування;

5) геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) або видобування природних лікувальних ресурсів виключно для лікувальних цілей лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні і мають лікувальну інфраструктуру;

6) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;

7) виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

8) оформлення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n752 пункту 11 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра] окремого спеціального дозволу на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) корисних копалин ділянку надр;

9) створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

==== Умови отримання дозволу ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 частини другої статті 16-2 Кодексу України про надра], для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів) заявник (юридична особа або фізична особа - підприємець) подає до відповідного дозвільного органу через електронний кабінет надрокористувача заяву із зазначенням назви ділянки надр та підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (електронних торгів), до якої додаються:

1) пояснювальна записка за підписом заявника, що містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності користування надрами відповідно до виду користування надрами, підстави для отримання спеціального дозволу, а також у разі отримання:

спеціального дозволу на видобування корисних копалин - інформація про стан геологічного вивчення, метод розробки та потужність підприємства;

спеціального дозволу на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, - інформація щодо наявності у заявника відповідної кваліфікації, матеріально-технічних та фінансових можливостей;

спеціального дозволу на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр) - перспективний план розвитку геологічної території (об’єкта) із зазначенням джерела фінансування, програма облаштування території та охорони навколишнього природного середовища;

2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.

Для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, крім заяви та документів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 у частині другій статті 16-2 Кодексу України про надра], додатково подаються:

1) відомості щодо протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження запасів корисної копалини (корисних копалин);

2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;

3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначеннями;

4) реєстраційні дані висновку про оцінку впливу на довкілля (реєстраційний номер справи, номер висновку, дата видачі та дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), що визначає допустимість провадження планованої діяльності.

У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).

У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію щодо структури власності юридичної особи.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n678 пункту 2 частини першої статті 16-2 Кодексу України про надра] додатково подаються також кадастрові номери земельних ділянок або кількох суміжних земельних ділянок, у межах яких розміщена ділянка надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами.

== Отримання спеціальних дозволів шляхом участі у аукціоні ==
Аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами.

Продаж лота здійснюється після визначення його початкової ціни.

Оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів:

через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 60 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр;

через 20 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин), включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Другий повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення другого повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон в системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті.

У заявці для участі в аукціоні обов’язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Система електронних торгів з продажу дозволів забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів для спостереження за проведенням аукціону.

Після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників;

коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки;

коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону;

коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n205 пунктом 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами»], з дотриманням положень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993-2020-%D0%BF#n211 пунктом 31 цього Порядку];

коли переможець не має права бути користувачем надр відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#n618 частин третьої - п’ятої статті 13 Кодексу України про надра];

коли учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією, який був визнаний переможцем, позбавляється права на отримання дозволу або відмовився від підписання договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, або не підписав такий договір в установлені строки.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:40:02Z

Tetiana.shtyk: /* Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%3A відповідно до частини 2 статті 468 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. відповідно до статті 469 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. відповідно до частини 2 статті 470 Цивільного процесуального кодексу України]).

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:35:26Z

Tetiana.shtyk: /* Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%3A відповідно до частини 2 статті 468 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. відповідно до статті 469 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:34:13Z

Tetiana.shtyk: /* Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%3A відповідно до частини 2 статті 468 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. відповідно до статті 469 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:28:12Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%3A відповідно до частини 2 статті 468 Цивільного процесуального кодексу України]).

Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. відповідно до статті 469 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:24:02Z

Tetiana.shtyk: /* Оскарження ухвали суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC. відповідно до статті 469 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:20:01Z

Tetiana.shtyk: /* Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9D%D0%B5%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83. відповідно до частини 5 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%83%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 6 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8. відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:11:33Z

Tetiana.shtyk: /* Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Процедура розгляду іноземного клопотання включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D1%83%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. відповідно до частини 1 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у '''місячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 відповідно до частини 2 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:04:34Z

Tetiana.shtyk: /* Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0. відповідно до частини 5 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T11:01:37Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2,%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5)%3B пунктах 1-4 частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України], можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:58:21Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:57:13Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до визначених законом вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:53:32Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 3 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:49:17Z

Tetiana.shtyk: /* Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''

# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A відповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:47:57Z

Tetiana.shtyk: /* Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%3A ідповідно до частини 1 статті 466 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:43:37Z

Tetiana.shtyk: /* Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20(%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20(%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC). відповідно до частини 1 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. відповідно до частини 2 статті 465 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:40:01Z

Tetiana.shtyk: /* Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5,%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20465.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 (стаття 465 ЦПК України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:38:21Z

Tetiana.shtyk: /* Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83,%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. відповідно до статті 464 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20465.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 (стаття 465 ЦПК України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:36:00Z

Tetiana.shtyk: /* Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. відповідно до статті 463 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20464.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 до статті 464 ЦПК України] питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20465.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 (стаття 465 ЦПК України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2026-01-20T10:32:39Z

Tetiana.shtyk: /* Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]

== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
У контексті міжнародного приватного права "визнання" рішення іноземного суду означає надання йому такої ж юридичної сили, яку має рішення українського суду, що набрало законної сили. Це передбачає, що іноземне рішення набуває властивостей незаперечності та винятковості. Визнання є актом, який підтверджує цивільні права та обов'язки, встановлені іноземним судом, на території України. До моменту такого визнання вітчизняне право не визнає за іноземним рішенням юридичної сили.

"Примусове виконання" полягає у застосуванні засобів примусу, аналогічних тим, що використовуються для виконання рішень державних українських судів. Визнання є необхідною передумовою для примусового виконання, оскільки без визнання іноземне рішення не володіє примусовою силою на території України. Для можливості виконання рішення іноземного суду за межами держави, яка його постановила, застосовується принцип "екзекватури" (від лат. ''exequatur'' – "нехай буде виконано"). Це спеціальне розпорядження суду, що дозволяє таке виконання.

Важливо відзначити, що роль українського суду під час розгляду клопотання про визнання та примусове виконання іноземного рішення не передбачає перегляду цього рішення по суті. Суд не може входити в обговорення правильності іноземного рішення, а також вносити до нього будь-які зміни. Це означає, що функція українського суду обмежується перевіркою відповідності іноземного рішення встановленим процесуальним вимогам та фундаментальним принципам українського публічного порядку, необхідним для його здійснення в межах національної юрисдикції. Такий підхід, уникаючи повного повторного судового розгляду, суттєво обмежує можливості боржника щодо захисту в Україні, підкреслюючи першочергову важливість ефективного юридичного представництва та захисту в початковій юрисдикції, де було ухвалено іноземне рішення.

'''Загальні умови визнання та виконання рішення іноземного суду:'''

'''1. Наявність міжнародного договору.''' Рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі відсутності такого договору рішення може бути визнане за принципом взаємності, якщо це не суперечить законодавству України.

'''2. Забезпечення прав учасників.''' Процесуальні права особи, проти якої ухвалено рішення, мають бути дотримані. Зокрема, вона повинна бути належним чином та своєчасно повідомлена про час і місце судового засідання, що дало б їй можливість підготуватись до розгляду справи.

'''3. Остаточний характер рішення.''' Рішення іноземного суду має бути '''остаточним''' та не підлягати оскарженню в звичайному порядку в країні, де воно ухвалене.

'''4. Відсутність суперечності з публічним порядком.''' Визнання та виконання рішення не повинно суперечити '''публічному порядку України'''.

'''5. Виключна підсудність українським судам.''' Рішення не може бути визнане та виконане, якщо справа, в якій воно ухвалене, згідно із законодавством України, належить до '''виключної підсудності судів України'''. Це стосується, наприклад, справ щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

'''6. Відсутність вже існуючого рішення в Україні.''' Не може бути визнане та виконане іноземне рішення, якщо в Україні вже існує ухвалене раніше рішення у цій же справі між тими самими сторонами, або якщо в провадженні українського суду є справа з ідентичним предметом, яка була порушена до подання клопотання про визнання іноземного рішення.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n354:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2D%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0. відповідно до частини 2 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право»]).

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9348:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20(%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. відповідно до частини 1 статті 462 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.

== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20463.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%E2%80%99%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F до статті 463 ЦПК України] рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20464.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 до статті 464 ЦПК України] питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20465.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 (стаття 465 ЦПК України]).

== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20466.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 статтею 466 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A частини 3 статті 466 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%201.%20%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E главою 1 розділу ІХ ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, або клопотання подане особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142:~:text=6.%20%D0%90%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B8,%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його,залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.

У випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=3.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%3A 1-4 частини третьої статті статті 466 ЦПК України] , можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.

'''Важливо:''' Вимоги до оформлення (Легалізація/Апостиль): Копії документів, видані іноземними органами, мають бути належним чином засвідчені в країні їх видачі (шляхом проставлення апостиля або консульської легалізації), а їх переклад на українську мову – нотаріально засвідчений. Дотримання цих вимог є критично важливим. Будь-яка помилка, неточність або недотримання вимог щодо оформлення, засвідчення чи перекладу супровідних документів може призвести до відмови у визнанні та виконанні, незалежно від суті та обґрунтованості самого іноземного рішення. Це підкреслює поширену практичну пастку для сторін, які не знайомі з тонкощами українського процесуального права. Це також рішуче вказує на необхідність залучення досвідчених юристів в Україні, які можуть забезпечити належне дотримання цих формальних вимог, тим самим запобігаючи непотрібним затримкам або повним відмовам.

У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Український суд розглядає клопотання у визначених ним межах і, як вже зазначалося, не може входити в обговорення правильності іноземного рішення по суті, а також вносити до нього будь-які зміни. Це є фундаментальним принципом, що відображає повагу до суверенітету та юрисдикції іноземних судів.

Розгляд іноземного клопотання здійснюється згідно з Цивільним процесуальним кодексом України. Процедура розгляду включає відкриття провадження, надсилання матеріалів зацікавленим сторонам та надання їм місячного строку для подання заперечень. Після цього суд призначає судове засідання.

Під час розгляду суд перевіряє виключно формальні та процесуальні аспекти, зокрема:

* Чи розглядалися українськими судами раніше справи між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих же підстав.
* Чи набрало іноземне судове рішення законної сили.
* Чи була інша сторона належним чином і своєчасно повідомлена про судовий процес, в якому було ухвалено рішення.
* Чи подані всі документи, передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами.

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у м'''ісячний строк з часу повідомлення боржника''' про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово '''не пізніше ніж за десять днів''' до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
Застереження про '''публічний порядок (ordre public)''' є однією з найважливіших та найскладніших підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземних судових рішень. Публічний порядок є одним з найбільш гнучких та оціночних правових понять.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999], під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи та засади, які становлять основу сформованого в ній ладу. Це стосується її незалежності, цілісності, самостійності, недоторканності, а також основних конституційних прав, свобод та гарантій. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи справедливості та моралі, правила, що забезпечують основні політичні, соціальні та економічні інтереси держави, а також її зобов'язання перед іншими державами та міжнародними організаціями. Метою застереження про публічний порядок є захист держави від іноземних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правопорядку, що діють у цій державі. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр проти рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним та матеріально-правовим засадам, на яких ґрунтується публічний та державний лад. Посилання на порушення публічного порядку може мати місце лише у випадках, коли виконання іноземного рішення є несумісним з основами правопорядку держави. Верховний Суд чітко зазначив, що з'ясування питання про відповідність визнання та виконання рішення публічному порядку є '''обов'язком суду''', а не його дискреційним повноваженням. Суд зобов'язаний ''ex officio'' (за власною ініціативою) перевіряти дотримання публічного порядку в кожній справі, незалежно від того, чи посилається сторона на цю підставу. Гнучкість в інтерпретації у поєднанні з обов'язковим застосуванням – означає, що виняток щодо публічного порядку слугує потужним, невід'ємним механізмом захисту національних інтересів у правовій системі України. Це означає, що навіть якщо сторона не посилається на аргумент публічного порядку, суд юридично зобов'язаний самостійно оцінити, чи не суперечитиме виконання іноземного рішення фундаментальним правовим, конституційним або безпековим принципам України. Це вносить значний елемент судового контролю та потенційної непередбачуваності для іноземних рішень, особливо тих, що мають чутливий "іноземний елемент".

== Оскарження ухвали суду ==
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
У разі позитивного вирішення питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання, український суд негайно, після набрання законної сили ухвалою про визнання, видає виконавчий лист. Цей виконавчий лист, разом із супровідним листом та копіями ухвали та клопотання стягувача, надсилається для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Це завершальний етап судової процедури, після якого починається безпосередній процес примусового виконання рішення.

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0177750-22#Text Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]